Для якісної підготовки до 2003/2004 навчального року Міністерство освіти і науки України рекомендує провести традиційні педагогічні конференції у період з 25 по 29 серпня ц.р. Порядок організації, терміни і форми роботи конференцій визначаються відповідними органами управління освітою за погодженням з місцевими органами виконавчої влади та самоврядування з урахуванням місцевих умов і можливостей. Вважаємо за доцільне передбачити проведення як пленарного, так і секційних засідань. До участі в конференціях треба запросити представників органів виконавчої влади та самоврядування, піклувальник рад, педагогічної громадськості, засобів масової інформації.

На серпневих педагогічних конференціях потрібно проаналізувати діяльність дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних і позашкільних навчальних закладів за 2002/2003 навчальний рік - перший рік практичної реалізації основних положень Національної доктрини розвитку освіти, затвердженої Указом Президента України 17.04.2002 року N 347/2002, визначивши основні завдання і напрями роботи педагогічних колективів у новому навчальному році.

Зокрема, у розвитку дошкільної освіти пріоритетними повинні стати питання модернізації її змісту, переорієнтації на системний розвиток особистості; створення оптимальних умов для здобуття дітьми дошкільної освіти, у тому числі запровадження соціально-педагогічного патронату сімей, що виховують дітей з вадами психофізичного розвитку, реалізація принципу наступності і перспективності між дошкільною та початковою загальною освітою.

Потребує уваги формування оптимальної мережі навчально-виховних комплексів "дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад", створення дошкільних груп для організації ранньої корекційної та лікувально-відновлювальної роботи при загальноосвітніх санаторних, спеціальних загальноосвітніх школах (школах-інтернатах).

Закон України "Про дошкільну освіту" врегульовує організаційно-правові питання функціонування системи дошкільної освіти, порядок створення, ліквідації та реорганізації дошкільних навчальних закладів. Незважаючи на це, тривають ліквідаційні процеси, що пов'язані як з негативними тенденціями в демографічній ситуації, так і з поширеною практикою планування місцевих бюджетів на освіту без урахування реальних потреб населення. Одним з головних завдань має стати вирішення питання щодо забезпечення можливості дітям здобути якісну дошкільну освіту.

У 2003/2004 навчальному році триває реалізація завдань щодо забезпечення переходу загальноосвітніх навчальних закладів I ступеня на новий зміст і структуру навчання. Міністерство розробило і затвердило нові навчальні програми з предметів інваріантної складової навчального плану для 3-х класів та навчально-методичне забезпечення для викладання предметів. З огляду на це, доцільно розглянути питання щодо організації навчально-виховної роботи у 3-х класах відповідно до новоствореного програмно-методичного і навчального забезпечення.

Завершується масштабна десятирічна робота Міністерства освіти і науки та Академії педагогічних наук України над проектами Державного стандарту загальної середньої освіти (основна і старша школа) та Державного стандарту спеціальної освіти. Довкола стандарту тривалий час велася широка відкрита дискусія, перебіг якої висвітлювався в засобах масової інформації. Відбулися круглі столи, семінари з участю експертів Ради Європи, Світового банку, Британської ради в Україні, Представництва ООН в Україні та інших міжнародних організацій. Тому в центрі уваги учасників конференцій має бути обговорення проектів зазначених документів та Концепції профільного навчання в старшій школі, спрямованих на реалізацію Національної доктрини розвитку освіти в частині забезпечення рівного доступу громадян до якісної освіти.

Після затвердження урядом Державного стандарту розпочнеться робота щодо створення принципово нових навчальних програм, підручників, посібників та електронних ресурсів. Зокрема, у 2004 році будуть розроблені нові програми для учнів 5-12 класів, причому для старшої профільної школи з кожного предмета передбачено розробити програми академічного (загальноосвітнього) та профільного рівнів. Міністерство освіти і науки України створює організаційно-методичні передумови для переходу старшої школи на профільне навчання. Зокрема, затверджено Типові навчальні плани для організації профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах (наказ МОН від 20.05.2003 р. N 306); проаналізовано наявне методичне забезпечення та підготовлено перелік навчальних програм, посібників, що рекомендуються для використання у профільних класах.

Шляхами переходу до профільного навчання в старшій школі є розгалуження мережі різнопрофільних ліцеїв, гімназій, колегіумів, спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів), у сільських районах - організація шкільних округів, поширення різних форм дистанційного навчання, створення при вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації ліцеїв для обдарованих учнів із сільської місцевості. Залежно від умов роботи конкретної школи профільність навчання може бути реалізована як у межах усього навчального закладу, так і в окремих класах чи групах учнів.

Перехід до профільної старшої школи має здійснюватися поступово, і цей навчальний рік необхідно використати для апробації різних моделей організації профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах.

Введення профільного навчання сприятиме створенню кращих умов для диференціації навчально-виховного процесу, розвитку індивідуальних здібностей учнів, самоорганізації і самореалізації особистості, розширення життєвої та соціальної компетентності старшокласників, зміни мотивів навчання, що мають бути зорієнтовані, передусім, на подальший професійний вибір.

Вирішенню цих питань сприятиме реалізація Програми "Шкільний автобус", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р. N 31. Доцільно також розглянути питання реалізації регіональних програм як запоруки забезпечення доступності якісної освіти для школярів, які проживають у сільській місцевості.

Сьогодні повсюдно у світі в контексті високотехнологічного інформаційного суспільства особливого значення набуває базова природничо-математична освіта. Саме науки природничого циклу формують науковий світогляд та критичний стиль мислення в учнів, які будуть невдовзі визначати напрями суспільного, технічного і технологічного прогресу країни, її переходу до інноваційної моделі розвитку.

Сучасні технології потребують ефективного застосування знань з математики, фізики, хімії, біології у різних галузях виробництва. Тому цього навчального року треба особливу увагу приділити вивченню природничо-математичних дисциплін. При цьому навчання має набути практичної спрямованості, формування життєво необхідних навичок, давати досвід експериментальної та дослідницької роботи, що забезпечується неухильним виконанням практичної частини навчальних програм, проведенням навчальних екскурсій тощо. Пріоритетним залишається також завдання оснащення необхідним сучасним обладнанням кабінетів фізики, хімії, біології, географії, інформатики та шкільних майстерень.

Введення інформаційних технологій докорінно змінило саме поняття "сучасна освіта", міцно пов'язавши його з комп'ютером та мережею Інтернет, новими можливостями особистісно орієнтованих освітніх технологій, диференціації навчально-виховного процесу для якомога повнішого розвитку нахилів та здібностей учнів, задоволення їхніх запитів і потреб, розкриття творчого потенціалу. У зв'язку з цим глибокого аналізу потребує стан запровадження у навчальний процес комп'ютерно-орієнтованих засобів навчання та ефективності їх використання.

Посиленої уваги потребує робота щодо розширення функціонування української мови у сфері освіти. Реалізація мовної політики в Україні забезпечується законодавчими, просвітницькими, економічними засобами, практичною діяльністю органів виконавчої влади. Утвердженню статусу української мови як державної сприяли введення обов'язкового вивчення державної мови у дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах України, державна підтримка надання навчальної літератури та інші заходи центральних органів виконавчої влади.

Проте, незважаючи на вживані заходи, все ще незадовільним залишається рівень володіння українською мовою випускників шкіл з мовами навчання національних меншин, студентів (слухачів) професійно-технічних та вищих навчальних закладів, насамперед технічного спрямування. Бракує динамізму процесу переходу на викладання державною мовою у східних і південних областях країни. Крім цього, у деяких регіонах роблять спроби скорочення мережі загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання, що негативно впливає на реалізацію мовної політики в державі. Такі кроки не можуть бути виправданими й здійснюються всупереч волі учнів і батьків, мають негативний суспільний резонанс. Міністерство освіти і науки даватиме принципову оцінку таким рішенням, що суперечать державотворчим процесам.

Міністерство продовжує експеримент щодо введення моделі зовнішнього тестування навчальних досягнень випускників 11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів з одночасним зарахуванням його результатів як вступних іспитів до ВНЗ. У 2003 році в тестуванні з історії та математики взяли участь понад три тисячі випускників із 670 шкіл України. 21,3 відсотка учнів підтвердили високий рівень навчальних досягнень.

Соціологічне опитування 1,8 тисячі учасників пробного зовнішнього тестування підтвердило зацікавленість молоді в подальшому розвитку та вдосконаленні запропонованої моделі проведення дослідження навчальних досягнень учнів, розширенні переліку навчальних предметів для тестування.

Створення національної моніторингової системи у формі зовнішнього стандартизованого тестування забезпечить об'єктивну порівняльну оцінку навчальних досягнень випускників, їх належну сертифікацію, надасть можливість зробити реальні кроки до прозорості проведення випускних та вступних випробувань, сприятиме утвердженню наступності між середньою та вищою школами. Відтак, керівникам навчальних закладів необхідно ознайомити педагогічні, учнівські колективи з умовами проведення незалежного зовнішнього тестування, зразками завдань та сприяти участі учнів у них.