Відповідно до Закону України "Про тваринний світ", постанови Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1996 р. N 1192 та на підставі рішення Науково-промислової Ради Держкомрибгоспу (протокол від 12.11.98 р. N 2) з метою впорядкування організації промислу в Азово-Чорноморському басейні та дніпровських водосховищах

1. Затвердити Режим промислового рибальства в басейні Чорного моря в 1999 р., Режим промислового рибальства в басейні Азовського моря в 1999 р. та Режим промислу в дніпровських водосховищах в 1999 р. (додаються).

2. Начальнику Управління науки, сировинних ресурсів та нових технологій (І.К.Малицький) забезпечити подання наказу "Про затвердження режимів рибальства в 1999 році" на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України і в 10-денний термін після державної реєстрації забезпечити його тиражування та надіслання на адреси Мінекобезпеки України, Головрибводу, Уряду Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

3. Вважати, що з 01.01.99 до 31.12.99 на території України:

- "Правила рыболовства в бассейне Азовского моря", затверджені наказом Мінрибгоспу СРСР від 15.03.76 N 166;

- "Правила рыболовства в бассейне Черного моря", затверджені наказом Мінрибгоспу СРСР від 01.12.69 N 402;

- "Правила ведения рыбного промысла, охраны и использования живых ресурсов экономической зоны СССР в Черном море для советских рыбодобывающих организаций и рыбодобывающих судов", затверджені наказом Мінрибгоспу СРСР від 18.06.86 N 321;

- "Правила рыболовства в водах Дуная и ее придаточной системы в границах СССР", затверджені наказом Мінрибгоспу СРСР від 13.11.68 N 362;

- "Правила промысла морских растений и водных беспозвоночных в водоемах СССР", затверджені наказом Мінрибгоспу СРСР від 17.01.66 N 17

застосовуються в частині, що не суперечить Режимам, затвердженим цим наказом.

4. Вважати Режим рибальства в Азово-Чорноморському басейні в 1998 році та Режим рибальства в дніпровських водосховищах і придунайських озерах у 1998 році, затверджені наказом Держкомрибгоспу України від 13.02.98 N 20, такими, що втратили чинність.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови комітету О.М.Степаненка.

Цей Режим визначає порядок здійснення та регулювання промислу, інших (крім любительського та спортивного рибальства) видів спеціального використання водних живих ресурсів загальнодержавного значення і обов'язковий для суб'єктів рибного господарства - підприємств, установ, організацій (незалежно від форм власності), громадян України, осіб без громадянства (надалі - користувачі), які здійснюють їх спеціальне використання, а також уповноважених на те органів, які забезпечують охорону, відтворення та збереження середовища існування водних живих ресурсів у басейні Чорного моря із затоками, лиманами та естуаріями.

1. Райони дії цього Режиму

1.1. Чорне море в межах територіальних вод і виключної (морської) економічної зони та континентального шельфу України із затоками, бухтами, лиманами та естуаріями тощо.

1.2. Річки, що впадають у Чорне море, з їхніми придатковими системами (озерами, бухтами, затоками, каналами, гирлами, протоками, водосховищами, що мають постійний або тимчасовий зв'язок з рікою, плавнями та тимчасовими водними об'єктами, а також усіма притоками в межах розповсюдження максимальних паводків річки), у таких межах:

р.Дніпро - від впадання в Дніпровський лиман до греблі Каховської ГЕС із притокою Інгулець від гирла до с.Велика Олександрівка;

р.Південний Буг - від впадання в Бузький лиман до с.Голосково Миколаївської області включно;

р.Інгул - від гирла до с.Чернишовка Миколаївської області включно;

р.Дністер з рукавом Турунчук з придатковою системою озер, включаючи Кучурганське водосховище в межах Одеської області;

р.Дунай з придатковою системою озер, включаючи лиман Сасик і Стенцівсько-Жебріянівські плавні в межах Одеської області;

інші річки - на всьому їх протязі в межах Одеської, Миколаївської, Херсонської областей.

1.3. Зв'язані з Чорним морем лимани.

1.4. Рибогосподарські водні об'єкти Автономної Республіки Крим.

1.5. Водоохоронні зони зазначених вище водних об'єктів.

2. Користувачі, які здійснюють промисел водних живих ресурсів, ЗОБОВ'ЯЗАНІ:

2.1. Позначати берегові кордони промислових ділянок знаками за зразками, встановленими державними органами рибоохорони, а також мати на риболовних суднах довжиною понад 20 м нанесені білою фарбою на темному фоні (розміром 150 на 30 см) назви й номери, які чітко розпізнаються з літака.

2.2. Маркувати мітками встановленого зразка ставні знаряддя лову з метою визначення їх належності.

2.3. Використовувати на промислі тільки відповідно пристосовані й у встановленому порядку зареєстровані плавзасоби, що мають на борту реєстраційний номер.

2.4. Надавати на договірних засадах рибницьким підприємствам плідників риб, а науковим рибогосподарським організаціям, що займаються розробкою рекомендацій з регулювання рибальства, і контрольно-спостережним іхтіологічним пунктам - риб та інших гідробіонтів для біологічного аналізу.

2.5. В установлені терміни подавати в органи рибоохорони й наукові рибогосподарські організації дані про добування живих об'єктів рибного господарства. Вага улову повинна вказуватись в необробленому вигляді. У разі приймання від рибалок оброблених живих об'єктів рибного господарства початкова маса улову має бути розрахована відповідно до діючих технологічних норм з розробки і включена до звіту.

2.6. Випадковий прилов заборонених до вилову об'єктів рибного господарства, окрім плідників, що відбираються уповноваженими на це спеціалістами для рибоводної мети, випускати в море в живому вигляді (заснула риба оприбутковується зі складенням акта та із занесенням до промислового журналу, за винятком молоді особин осетрових, камбали-калкана та рака прісноводного, які обов'язково підлягають випуску в водний об'єкт).

3. Забороняється при рибогосподарському використанні водойм:

3.1. Вилучення заборонених, незаконно встановлених знарядь лову та незаконно вилучених водних живих ресурсів без відповідного запису в судновому журналі і без оповіщення державних органів рибоохорони.

3.2. Лов риби на зимувальних ямах, межі яких встановлюються органами рибоохорони за узгодженням з науковими рибогосподарськими організаціями.

3.3. Зберігати об'єкти промислу, невраховані чи заборонені до вилову, частини їх тіла, а також приймати (здавати) виловлені об'єкти одного виду під іншою назвою або без видової назви.

3.4. Вести неточно облік та подавати неточні звітні облікові дані про райони та об'єкти промислу, обсяги вилучення водних живих ресурсів, а також заготівлю ікри.

3.5. Зберігати на судні в Чорному морі неопломбовані органами рибоохорони знаряддя лову, застосування яких у даному районі і в даний період заборонено, за винятком зупинок біля населених пунктів у разі крайньої необхідності (шторм, туман, аварія тощо).

Під час переходу суден від місць базування через заборонені для промислу райони до місць лову шпрота допускається пломбування знарядь лову капітанами суден згідно з відповідним наказом Держкомрибгоспу України.

3.6. Використовувати знаряддя лову із водних об'єктів, в яких виявлені осередки паразитарних та інфекційних захворювань риб, в інших водних об'єктах без попередньої дезінфекції цих знарядь.

3.7. Перебувати на водному об'єкті або у водоохоронній зоні із знаряддями лову, застосування яких заборонено цим Режимом, а також із вибуховими та отруйними речовинами, за винятком випадків (проведення на водних об'єктах робіт, пов'язаних із застосуванням цих речовин), узгоджених з державними органами рибоохорони.

4. Місцеві органи рибоохорони мають право:

4.1. Дозволяти у випадках виникнення заморних ситуацій відлов водних живих ресурсів у водоймах із задухою усіма знаряддями лову і у будь-яку пору року.

4.2. Дозволяти з метою біологічної меліорації лов малоцінних видів риб знаряддями лову, не передбаченими для промислу цінних видів. При цьому, за погодженням з науковими рибогосподарськими організаціями, встановлюються місця, терміни і способи лову, норми прилову молоді цінних видів риб.

5. Якщо цей Режим накладає обмеження на кількість використовуваних знарядь лову, то розподіл цих знарядь між користувачами здійснюється регіональними органами рибоохорони.

6. Терміни початку й закінчення лову, встановлені цим Режимом, поширюються на перше й останнє числа промислу включно.

7. Промисел може бути як спеціалізованим, при якому основний вид повинен складати, як правило, більше 50% від маси улову, так і неспеціалізованим, при якому живі об'єкти рибного господарства, що добуваються (окрім заборонених до лову), можуть знаходитись в улові в будь-якому співвідношенні.

8. Органи рибоохорони мають право:

8.1. За узгодженням з науковими рибогосподарськими установами, організаціями - змінювати терміни заборони, передбачені пунктами 13 і 14 цього Режиму, у той чи інший бік без зміни їхньої тривалості, а також продовжувати терміни промислу до 15 діб. Терміни заборони або початку промислу, встановлені цим Режимом, поширюються на перше й останнє числа періоду заборони включно.

8.2. За узгодженням з науковими рибогосподарськими установами, організаціями - встановлювати заборону згідно з пунктом 11 на ведення промислу в період масового ходу риб на нерест.

8.3. Допускати судна або бригади для роботи контрольними знаряддями лову в районах, закритих для промислу внаслідок підвищеного прилову особин непромислового розміру або перевищення прилову особин інших видів при спеціалізованому промислі. Робота контрольними знаряддями лову здійснюється згідно з дозволом, що виданий на проведення промислу.

8.4. Згідно з обгрунтуваннями наукових рибогосподарських організацій дозволяти відлов вселюваних рослиноїдних риб у внутрішніх водоймах у заборонений період і на заборонених ділянках.

9. Забороняється промисел протягом усього року:

9.1. У Чорному морі перед гирлом р. Дунай на ділянках шириною по 1 км у обидва боки від кожного рукава й гирла, рахуючи від середини фарватера і на 5 км вглиб моря.

9.2. У р. Дніпро:

9.2.1. На відстані 10 км униз по річці від греблі Каховської ГЕС;

9.2.2. У Львівській ямі (на 100 м уверх і на 700 м униз по річці від пристані с.Львів).

9.2.3. На ділянці нижче лінії, що йде від Верхньокасперівського маяка через усі гирла на щоглу Червоної Хати й далі на верхів'я затоки Глаголь, на південь до виходу протоки Джигирка, включаючи Щучу Забич, і далі на материковий берег і в Дніпровському лимані перед гирлом р.Дніпро по лінії, що йде від гирла балки, розміщеної біля східного краю с.Широка Балка, через лиман у точці в 4,5 км на захід від рибоприймального пункту в с.Рибаче, а також на Станіславській ямі (навпроти с.Станіслав).

9.3. В р. Південний Буг:

9.3.1. На ділянці від греблі Олександрівської ГЕС на протязі 4 км униз по річці.

9.3.2. На ділянці в межах м.Первомайська від впадіння р.Кодима униз по річці до краю міської межі.

9.3.3. У притоці Синюха на ділянці від Первомайського заводу будматеріалів до впадіння в р.Південний Буг.

9.4. У верхів'ї лиману Сасик від лінії, що з'єднує південні окраїни сіл Борисівка і Трапівка до гирл річок Когильник і Сарата та в заплавинах цих рік до автодорожних мостів на трасі Татарбунари - Жовтий Яр.

9.5. У Дністровському лимані:

9.5.1. Перед гирлами річок Дністер і Турунчук - на відстані 2 км праворуч і ліворуч від гирл та на 2 км в середину лиману, а також на 2 км уверх по цих річках.

9.5.2. На ділянці від гирла р.Турунчук уздовж західного берега до м.Білгород-Дністровський - на відстані 1 км углиб лиману;

9.5.3. Перед гирлом, що з'єднує Дністровський лиман з морем, на відстані 1 км в обидва боки від гирла, на 2 км углиб моря і на 1 км в середину приморської частини Дністровського лиману від Каролино-Бугазької коси;

9.5.4. В Гарагольській затоці.

9.6. У Хаджибейському лимані у верхів'ї від лінії, що з'єднує північний край с.Щорсове й південний край с. Жовте, до гирла р. Малий Куяльник і в заплавині цієї річки до південного краю с.Білка.

9.7. У протоці Джигирка на усьому протязі.

9.8. У Чорному морі тралами в районах, обмежених:

9.8.1. Меридіанами 35 град. 05' с.д. і 35 град. 50,5' с.д., берегом і лінією, що проходить на відстані 12 миль від берега.

9.8.2. Берегом і лінією, що проходить через південний край мису Євпаторійський, точки 45 град. 09' півн.ш. 33 град. 16' с.д. і 45 град. 00' півн.ш. 33 град. 04' с.д., далі йде на відстані 12 миль від берега до перетину з лінією, що з'єднує мис Тарханкут і Дністровсько-Царгородський маяк, і далі до мису Тарханкут.

9.8.3. З півдня лінією, що з'єднує мис Тарханкут з Дністровсько-Царгородським маяком.

9.8.4. Зі сходу меридіаном 30 град. 00' с.д., із заходу - береговою смугою та з півдня - державним кордоном.

9.9. В озерах:

9.9.1. Ялпуг - у верхів'ї від автодорожного мосту Болград - Рені униз до лінії, що з'єднує північний край села Тополине й протилежний берег - на 5 кілометрів у південному напрямку від села Виноградівка.

9.9.2. Кагул від риборозплідника рибгоспу ім. Шмідта - на 2 км уздовж берега в бік м.Рені та 500 метрів углиб озера, включаючи протоку Руська.

9.9.3. Кугурлуй - у межах від каналу Тобочел Ренійського району, включаючи райони плавнів Каприці, Голобова селя, Шурой, канал "Георгій" - до виходу в озеро Кугурлуй і вглиб водойми на 200 м.

10. Забороняється ведення промислу в такі терміни:

10.1. У річках:

10.1.1. Дніпро - від гирла до забороненого простору Каховської ГЕС, а також у придатковій системі - з 10 квітня по 15 червня.

Заборона не поширюється на лов оселедця на ділянці від верхньої межі нижньодніпровського забороненого простору до нижньої межі забороненого простору біля с.Львів.

10.1.2. Інгулець - від гирла до с.Велика Олександрівка - з 10 квітня по 15 червня.

10.1.3. Південний Буг - від Варваровського мосту уверх по річці до забороненого простору Олександрівської ГЕС - з 5 квітня по 5 червня і від забороненого простору Олександрівської ГЕС до с.Голоскове - з 5 квітня по 20 червня.

Заборона не поширюється на лов пузанка.

10.1.4. Інгул - на всьому протязі з придатковою системою - з 1 квітня по 30 червня.

10.1.5. Дністер - з 15 квітня по 5 червня, у плавневих озерах - з 15 квітня по 15 червня.

Заборона не поширюється на лов оселедця.

10.1.6. Дунай, його протоки, гирла і єрики - з 15 квітня по 15 травня, в придунайських озерах, лимані Сасик і Стенцовсько-Жебрияновських плавнях - з 15 квітня по 15 червня.

Заборона не поширюється на лов сітками в річці осетрових і оселедця.

10.2. У лиманах:

10.2.1. Дніпровському (західною межею є лінія: коса Очаківська - коса Кинбурнська), Бузькому і Березанському - по всій акваторії - з 5 квітня по 5 червня.

Заборона не поширюється на лов оселедця і пузанка.

10.2.2. Дніпровському - на відстані 1,5 км від берега вглиб лиману на ділянці від нижньої межі Дніпровського забороненого простору до Покровсько-Хуторського лабазу, включаючи всю придаткову озерну систему, - з 6 по 15 червня.

10.2.3. Хаджибейському - з 15 квітня по 15 червня.

10.2.4. Тилигульському, Григорівському, Дофоновському, Сухому, Шаболатському і Тузловському - з 1 травня по 15 червня.

Заборона не поширюється на лов камбали-глоси.

10.2.5. Дністровському з прилеглими до нього плавнями, - з 15 квітня до 31 липня.

Заборона не поширюється на лов оселедця.

10.2.6. Кучурганському - з 15 квітня по 15 червня.

10.3. У гирлах озер і лиманів, що з'єднуються з Чорним морем і перед гирлами з боку моря та лиманів - на відстані 500 м праворуч і ліворуч від гирла та на 500 м углиб моря, озера або лиману - з 1 квітня по 31 серпня.

10.4. У полойних системах і займищах усіх річок від скресання криги до спаду весняної повені.

10.5. У всіх інших, не перерахованих у пунктах 9 і 10 цього Режиму внутрішніх водних об'єктах Миколаївської, Херсонської, Одеської областей, - з 1 квітня по 30 червня, Автономної Республіки Крим - з 1 квітня по 31 травня.

11. У період масового нересту забороняється лов:

11.1. Азово-чорноморських кефалей - з 20 серпня по 10 вересня.

11.2. Камбали-калкана - з 1 по 10 травня.

Державним органам рибоохорони надається право за узгодженням з науковими рибогосподарськими установами, організаціями щороку визначати початок масового нересту камбали-калкана при появі 50% і більше самок, що нерестяться чи вже віднерестилися.

На період масового нересту вводиться тимчасова заборона на лов риби в терводах тралами, наживними гачками, катрановими й камбальними сітками, за винятком лову шпрота і мерланга в районах с.Морське - м.Алушта, мис Аю-Даг - мис Сарич, о.Зміїний.

12. Дозволяється неспеціалізований промисел у зазначених нижче районах, за винятком заборонених ділянок:

12.1. Ставними неводами та донними пастками в Чорному морі, за винятком передгирлового простору р.Дунай (від Старостамбульського гирла до Білгородського каналу включно і на 10 км углиб моря) і Каркінітській затоці, західною межею якої є лінія: мис Тарханкут - основа Тендровської коси, - протягом усього року.

12.2. Ставними неводами:

12.2.1. У Каркінітській затоці (у кількості не більше 10 одиниць) - з 1 січня до 10 липня і з 1 вересня до 31 грудня.

Під час масового нерестового ходу осетрових біля узбережжя п-ва Крим у березні - квітні може вводитися заборона на неспеціалізований промисел ставними неводами в Каркінітській затоці. Терміни й тривалість заборони установлюються державними органами рибоохорони за погодженням з ПівденНІРО. На період заборони на лову залишається 5 контрольних знарядь лову.

12.2.2. У лиманах повсюди - протягом усього року, за винятком заборонених періодів.

12.3. Ятерами:

У річках, лиманах і внутрішніх водних об'єктах - протягом року, за винятком заборонених періодів.

12.4. Закидними неводами й волокушами:

12.4.1. У Чорному морі, за винятком передгирлового простору р.Дунай, - протягом року.

12.4.2. У Каркінітській затоці і внутрішніх водних об'єктах повсюди - протягом року, за винятком заборонених періодів.

12.4.3. У Дністровському лимані на північ від лінії, що з'єднує с.Південне і гирло р.Дністер - з 1 січня по 31 березня і з 1 жовтня по 31 грудня. Гранично допустима кількість неводів визначається органами рибоохорони за погодженням з науковими організаціями.

У Дніпровському і Бузькому лиманах лов здійснюється тільки на постійних тонях в районах острова Янушев, с.Станіслав, с.Олександрівка, Аджигольської і Волоської кіс.

12.5. Сітками в річках, лиманах і внутрішніх водних об'єктах - протягом року, за винятком заборонених періодів, та в річках басейну Чорного моря: Дніпро, Інгул, Інгулець з їхніми придатковими системами.

12.6. Турбуками, трандадами й лапташами:

У р.Дунай - протягом року, за винятком забороненого періоду.

Кількість турбуків, трандад і лапташів визначається органами рибоохорони за погодженням з науковими організаціями.

12.7. З використанням гард:

У каналах і гирлах, що з'єднують р. Дунай з озерами, а також з дозволу державних органів рибоохорони у верхів'ях озер - з 11 травня по 31 жовтня.

У Чорноморських лиманах повсюди - протягом року, за винятком заборонених періодів.

13. Дозволяється спеціалізований промисел у зазначених нижче районах, за винятком їхніх заборонених ділянок:

13.1. Ставними неводами і підйомними заводами:

13.1.1. Азово-чорноморських кефалей у Чорному морі, за винятком передгирлового простору р.Дунай, - з 1 червня по 31 грудня, за винятком періоду нерестової заборони.

13.1.2. Піленгаса в Чорному морі, за винятком Каркінітської затоки, - протягом усього року;

13.1.3. Піленгаса в Каркінітській затоці - з 1 березня по 10 липня і з 1 вересня по 30 листопада, а підйомними заводами - з 1 березня по 30 листопада.

13.2. Ятерами, волокушами, сітками, підйомними пастками:

13.2.1. Бичка в Чорному морі, затоках і причорноморських лиманах - з 1 січня по 30 квітня та з 15 червня по 31 грудня.

13.2.2. Бичка в Дніпровському та Бузькому лиманах - з 1 січня по 30 квітня та з 15 серпня по 31 грудня.

13.3. Кошільними й кільцевими неводами:

13.3.1. Піленгаса, чорноморської хамси, ставриди, скумбрії, луфаря і пеламіди в Чорному морі, за винятком Каркінітської затоки, - протягом року.

13.3.2. Азовської хамси в Чорному морі на схід від меридіана, що проходить через мис Херсонес, - з 1 жовтня по 31 січня.

Закінчення терміну лову може змінюватися державними органами рибоохорони за погодженням з ПівденНІРО на 30 діб в той або інший бік.

При утворенні промислових концентрацій хамси біля узбережжя п-ва Крим ідентифікація її як азовської або чорноморської встановлюється відповідним висновком ПівденНІРО.

13.3.3. Азово-чорноморських кефалей у Чорному морі, за винятком Каркінітської затоки - з 1 червня по 31 грудня, за винятком періоду нерестової заборони.

13.4. Закидними неводами й волокушами:

13.4.1. Азово-чорноморських кефалей в Чорному морі, за винятком передгирлового простору р.Дунай, - з 1 червня по 31 грудня, за винятком періоду нерестової заборони.

13.4.2. Азово-чорноморських кефалей в чорноморських лиманах, окрім Дністровського, Дніпровського та Бузького, - з 1 вересня по 31 березня.

13.4.3. Пузанка в р.Південний Буг - з 1 травня до кінця весняної заборони.

13.4.4. Чорноморської хамси, тюльки й атерини в Чорному морі, за винятком передгирлового простору р.Дунай, - протягом усього року.

13.4.5. Чорноморської хамси, тюльки й атерини в лиманах - протягом усього року, за винятком заборонених періодів.

13.4.6. Бичка в Чорному морі на захід від меридіана, що проходить через мис Херсонес, за винятком передгирлового простору р.Дунай, - з 15 червня по 30 квітня.

13.4.7. Бичка в Чорному морі на схід від меридіана, що проходить через мис Херсонес, - протягом усього року.

13.4.8. Бичка в лиманах - протягом усього року, за винятком заборонених періодів.

13.4.9. Барабулі в Чорному морі, за винятком передгирлового простору р. Дунай, - протягом усього року.

13.4.10. Тюльки в р.Дунай з її придатковою системою - з 1 листопада до 1 березня.

13.5. Бурилами:

13.5.1. Тюльки в Дніпровському й Бузькому лиманах - з 1 жовтня до початку весняного заборонного періоду.

13.5.2. Бичка в Дніпровському, Бузькому й Березанському лиманах - з 16 серпня до 1 листопада.

13.6. Різноглибинними тралами, включаючи близнюкові:

Шпрота й мерланга у Чорному морі - протягом усього року.

Лов різноглибинним тралом повинен проводитися без дотику з поверхнею дна моря траловими дошками. Судна, які проводять лов різноглибинним тралом, мають бути обладнані приладами контролю параметрів тралу.

Траління, під час яких спостерігаються в уловах донні організми (ракоподібні, молюски і донні матеріали), визначаються як донні траління.

Допускається ведення промислу при прилові катрана до 200 кг за одне траління, а при більших обсягах прилову він не має перевищувати 50% від загального улову.

З 1 листопада по 31 березня вилов дозволяється не більш як 30 суднам водотоннажністю не більш як 1200 т. Величина допустимого прилову хамси при цьому не регламентується.

13.7. Сітками:

13.7.1. Камбали-калкана в Чорному морі - з 1 лютого по 31 жовтня, за винятком періоду нерестової заборони.

В Каркінітській затоці кількість одночасно виставлених сіток - у межах 300 одиниць (виставляються тільки бригадами прибережного лову).

13.7.2. Глоси в Чорному морі, за винятком Каркінітської затоки, і в лиманах - з 1 травня до 15 лютого.

13.7.3. Катрана й скатів у Чорному морі на південь від лінії, що з'єднує мис Тарханкут з Дністровсько-Царгородським маяком, і на схід від меридіана 30 град. 00' с.д. - протягом усього року.

13.7.4. Піленгаса у Чорному морі (за винятком Каркінітської затоки) - протягом усього року і в лиманах повсюди - протягом усього року, за винятком заборонених періодів.

13.7.5. Оселедця в Чорному морі (за винятком Каркінітської затоки) і передгирловому просторі р.Дунай - з 1 жовтня по 30 квітня;

13.7.6. Оселедця в р. Дунай та її передгирловому просторі - з 1 березня по 15 липня, за винятком п'ятиденної заборони від Чорного моря до міста Ізмаїл, і двадцятиденної заборони від міста Ізмаїл уверх рікою в межах Одеської області на період масового нерестового ходу.

13.7.7. Оселедця в р.Дністер - з 1 квітня по 5 червня (за винятком п'ятиденної заборони на період її масового нерестового ходу).

13.7.8. Оселедця в Дністровському лимані - з 1 квітня по 15 червня (за винятком п'ятиденної заборони на період масового нерестового ходу).

13.7.9. Оселедця в р.Дніпро від верхньої межі забороненої зони до тоні Золота, за винятком десятиденної заборони в період масового нерестового ходу.

13.7.10. Пузанка в Дніпровському й Бузькому лиманах і р.Південний Буг - з 1 травня до кінця весняної заборони.

13.7.11. Чехоні, тарані й рибця в річках, лиманах і внутрішніх водних об'єктах повсюди - протягом усього року (за винятком заборонених періодів).

13.7.12. Осетра й севрюги в р. Дунай та її передгирловому просторі - з 16 квітня по 15 березня.

13.8. Конусними сітками ставриду вздовж узбережжя п-ва Крим від мису Меганом до мису Лукул - з 1 листопада до 30 квітня.

Величина допустимого прилову катрана при цьому не регламентується.

13.9. Підйомними пастками:

Бичка у Чорному морі - протягом усього року, за винятком заборонених періодів.

13.10. Накидними сітками (наметами):

Ставриди й піленгаса у Чорному морі, за винятком передгирлового простору р. Дунай, - протягом усього року.

13.11. Наживними гаками (ярусами):

Катрана й скатів у Чорному морі на південь від лінії, що з'єднує мис Тарханкут з Дністровсько-Царгородським маяком, і на схід від меридіана 30 град. 00' с.д. - протягом усього року.

13.12. Скребачками, сачками, щипцями, збирання руками:

Мідії і рапани в Чорному морі - протягом усього року.

13.13. Драгою Хижняка:

13.13.1. Мідії і рапани в Чорному морі (за винятком Каркінітської затоки) - з 1 серпня по 31 травня.

13.13.2. Мідії в Каркінітській затоці на ділянці, обмеженій координатами:

1) 45 град. 36' півн.ш. 32 град. 45' с.д.;

2) 45 град. 38,5' півн.ш. 32 град. 45' с.д.;

3) 45 град. 43' півн.ш. 32 град. 50' с.д.;

4) 45 град. 40' півн.ш. 32 град. 53' с.д.

- з 1 жовтня по 31 травня.

13.14. Ятерами й раколовками:

Рака в річках Дунай, Дністер з їхніми придатковими системами озер і водосховищ, включаючи Дністровський лиман, в інших внутрішніх водних об'єктах - протягом усього року, за винятком періодів линяння, спаровування й виношування ікри, які щороку визначаються державними органами рибоохорони за узгодженням з науковими рибогосподарськими установами, організаціями.

13.15. Волокушами та ручними сачками:

13.15.1. Креветки в Чорному морі, чорноморських лиманах і внутрішніх водних об'єктах Автономної Республіки Крим - з 1 вересня по 31 травня.

13.15.2. Амфіпод у Чорному морі й лиманах - з 1 травня по 31 жовтня.

13.16. Сачками личинок хірономід і планктонних ракоподібних у лиманах і внутрішніх водних об'єктах - протягом усього року.

13.17. Яйця артемій шляхом їх збирання в Куяльницькому, Дофіновському лиманах і внутрішніх водних об'єктах Автономної Республіки Крим - з 1 жовтня по 31 березня.

13.18. Тралом Китрана філофори у Чорному морі (за винятком Каркінітської затоки) - протягом усього року.

13.19. Серпами та косарками зостери і цистозіри у Чорному морі - з 1 червня по 31 жовтня.

13.20. Зостери і цистозіри шляхом збирання їхніх штормових викидів - протягом усього року.

14. При спеціалізованому промислі допускається ведення лову при прилові інших об'єктів менше як 50% від маси улову, за винятком указаних в пункті 15 випадків, а також прилову осетрових і калкана промислових розмірів у тралових уловах, що допускається в межах відповідно 2 екз. і 4 екз. на 1 т улову, та прилову осетрових промислових розмірів на наживні гачки в межах 2 екз. на 1 т улову.

При його перевищенні про це ставляться до відома державні органи рибоохорони; улов повинен бути оприбуткований (за винятком заборонених до вилову водних живих ресурсів), після чого для нестаціонарних знарядь має бути змінено місце лову (не менше ніж на:

2 милі - для тралів;

1 милю - для кошільних і кільцевих неводів, волокуш, бурил, сіток, ярусів, драг;

0,5 милі - для накидних сіток)

або змінена глибина лову не менше ніж на 20 м.

У разі підвищеного прилову одних об'єктів при спеціалізованому промислі інших, у будь-якому районі, державні органи рибоохорони за погодженням з науковими рибогосподарськими організаціями приймають рішення про заборону промислу або заміну в даному районі знарядь лову іншими, з більшим вічком.

Терміни закінчення заборони визначаються за результатами роботи контрольних знарядь лову, що здійснюється відповідно до цього Режиму, за винятком обмежень, накладених цією статтею.

Під час лову риби тралами, кошільними й кільцевими неводами, накидними сітками, волокушами, драгами й бурилами заборона промислу в даному районі встановлюється в разі підвищеного прилову інших об'єктів промислу, котрий визначається як середньовиважене з не менше ніж 5 закидань (тралінь), при лові закидними неводами, сітками, ярусами, ставними неводами, донними пастками і ятерами - як середньовиважене з добових уловів не менше ніж 4 знарядь (за наявності менше 4 знарядь - як середньовиважене з їхніх уловів за 4 закидання).

15. Забороняється:

15.1. Добування занесених до Червоної книги України тварин і рослин.

15.2. Усякий вид і спосіб промислу, не передбачений пунктами 12, 13 цього Режиму.

15.3. Вилов осетрових, окрім їх прилову в знаряддя лову, що зазначені в пункті 17, а також у ставні неводи в Каркінітській затоці й сітки в Дніпровському та Бузькому лиманах і в р.Дунай та її передгирловому просторі, протягом усього року; вилов азово-чорноморських кефалей і калкана - в період нерестової заборони, а також добування ікряних самок рака.

15.4. Займати знаряддями лову та іншими спорудами для лову водних живих ресурсів понад 2/3 ширини русла річки, струмка чи протоки, а також закидання неводів із протилежних берегів "у замок".

15.5. Установлювати ставні знаряддя лову в шаховому порядку.

15.6. Виконувати траління різноглибинним тралом без використання приладів контролю горизонтального ходу трала, а також із доторканням розпірними дошками грунту.

15.7. Лов рибця на греблях у нижньому Дніпрі.

15.8. Використання суден для лову закидними неводами й волокушами в р.Дунай.

15.9. Використання:

15.9.1. Неводів і волокуш з приводами більше 1/2 довжини відповідного крила.

15.9.2. Ставних порядків у лиманах довжиною більше 600 м і на відстані ближче 500 м один від одного, за винятком лову піленгаса, коли відстань між сітками не обмежується.

15.9.3. У р.Дунай з її придатковою системою і передгирловим простором лав ятерів і порядків сіток довжиною більше 150 м із відстанню між лавами ятерів менше 200 м, а між порядками сіток - менше 500 м один від одного.

15.9.4. Поріжі в сітках при спеціалізованому промислі оселедця (окрім р.Дунай з її придатковою системою і передгирловим простором), калкана, катрана і скатів.

15.9.5. Лійок з кільцями в ставних неводах з розміром вічка менше як 20 мм.

15.9.6. Сіток у Дніпровському і Бузькому лиманах у світлий період доби від закінчення весняної заборони по 15 вересня.

Державним органам рибоохорони надається право дозволяти в окремих випадках залишати на промислі сітки у вихідні та передсвяткові дні у світлий період доби.

15.9.7. Бурил у Дніпровському і Бузькому лиманах у темний період доби.

15.9.8. Будь-яких знарядь і засобів, що зменшують розмір вічка нижче допустимого.

15.9.9. Ставних неводів, ятерів і сіток у гирлах і протоках.

15.9.10. Плавних сіток без нижньої підбори з ядром, що волочиться по дну.

15.9.11. Сіткових пасток при гардах.

15.10. При добуванні водних живих ресурсів застосовувати знаряддя лову з розміром вічка нижче розмірів, передбачених Режимом рибальства.

Розмір вічка знарядь лову визначається шляхом виміру відстані між 11 вузлами і ділення на 10, при розмірі вічка менше 30 мм.

Розмір вічка знарядь лову визначається шляхом виміру відстані між 6 вузлами і ділення на 5, при розмірі вічка більше 30 мм.

16. Промисловий розмір

16.1. Промисловий розмір риби визначається у свіжому вигляді проміром від вершини рила (при закритому роті) до основи середніх променів хвостового плавника. Визначення частки риби непромислового розміру проводиться шляхом узяття проби з різних місць улову. Визначення цієї частки візуально забороняється.

При обмірюванні риби в обробленому вигляді (солена, сушена, копчена і в'ялена) установлена міра знижується на 4%.

Промисловий розмір мідії визначається проміром по найбільшій довжині раковини, рака прісноводного і креветки - по відстані від середини ока до кінця хвостової пластинки.

16.2. Величини промислового розміру для водних живих ресурсів (см):

16.2.1. У р.Дунай і її придаткових водних об'єктах, а також в її передгирловому просторі в Чорному морі:

16.2.2. В інших районах:

Щорічно при встановленні терміну заборони мінімальний розмір піленгаса в Причорноморських лиманах Одеської області визначається органами рибоохорони за погодженням з рибогосподарськими науковими установами та організаціями.

Мінімальний розмір чорноморських кефалей і терміни спеціалізованого лову в Причорноморських лиманах Одеської області визначаються органами рибоохорони за погодженням з рибогосподарськими науковими установами.

16.3. Виловлена знаряддями лову риба та інші водні живі ресурси у разі їх невідповідності встановленим цим Режимом нормам із прилову особин непромислового розміру (п.17) підлягають випуску у водний об'єкт в живому вигляді (заснула риба, інші водні живі ресурси оприбутковуються зі складенням акта та відповідним записом у промисловому журналі).

Всі особини осетра, севрюги, камбали-калкана і рака прісноводного підлягають випуску у водний об'єкт.

При перевищенні допустимого прилову особин непромислового розміру в уловах нестаціонарними знаряддями в Чорному морі потрібно змінити місце лову (не менше ніж на:

2 милі - для тралів;

1 милю - для кошільних і кільцевих неводів, волокуш, сіток, ярусів, драг;

0,5 милі - для конусних і накидних сіток, підйомних пасток)

або змінити глибину лову не менше ніж на 20 м.

16.4. При підвищеному прилові особин непромислового розміру в будь-якому районі державні органи рибоохорони за погодженням з науковими рибогосподарськими організаціями приймають рішення про заборону промислу або заміну в даному районі знарядь лову іншими, з більш крупним вічком.

Терміни закінчення заборони визначаються за результатами роботи контрольних знарядь лову.

При лові тралами, кошільними і кільцевими неводами, накидними сітками, волокушами, драгами й бурилами заборона промислу в даному районі встановлюється у випадку підвищеного прилову особин непромислового розміру, що визначається як середньовиважений з не менше ніж 5 закидань (тралінь); при лові закидними неводами, сітками, ярусами, ставними неводами, донними пастками і ятерами - як середньовиважений з добових уловів не менше ніж 4 знарядь на даній ділянці (за наявності менше 4 знарядь - як середньовиважений з їх уловів за 4 зрізання); при лові підйомними пастками - з 10 підйомів, конусними сітками - з 20 підйомів.

17. Максимально допустимий прилов особин непромислового розміру

17.1. Дозволяється ведення промислу, коли прилов осетрових риб непромислового розміру (відповідно до п.16.3) не перевищує:

17.1.1. При проведенні лову знаряддями лову з розміром вічка 12 мм і більше, окрім сіток і тралів, - 4 екз. на 100 кг улову.

17.1.2. При проведенні лову знаряддями лову з розміром вічка менше 12 мм, окрім сіток і тралів, - 2 екз. на 100 кг улову.

17.1.3. При проведенні лову сітками - 2 екз. на 100 кг улову.

17.1.4. При проведенні лову тралами і ярусами - 2 екз. на 1 т улову.

17.2. Дозволяється ведення неспеціалізованого промислу, коли прилов особин непромислового розміру не перевищує:

17.2.1. Знаряддями лову з розміром вічка 20 мм і більше в морі - 20%, а в лиманах і внутрішніх водних об'єктах - 8% від кількості загального улову риб, зазначених у п.16.2.

17.2.2. Знаряддями лову з розміром вічка менше 20 мм: азовської хамси, мерланга - 20%, бичка, барабулі, ставриди, шпрота - 8%, інших риб - 2% від маси загального улову.

17.3. Дозволяється ведення спеціалізованого промислу об'єктів, коли кількість їх особин непромислового розміру в улові за кількістю не перевищує:

азовської хамси - 40%;

скумбрії, шпрота і мерланга - 30%;

бичка, ставриди, барабулі, азово-чорноморських кефалей і піленгаса - 20%;

катрана - 15%;

оселедця, пузанка і глоси - 8%.

Під час промислу:

калкана сітками - 5%, наживними гачками - 20%;

мідій драгами - 25%;

креветки - 8%.

За наявності в улові інших об'єктів допустимий прилов їх особин непромислового розміру визначається згідно з п.16.2.

17.4. При добуванні:

мідій скребачками, сачками, щипцями і збиранні їх руками - прилов не допускається;

раків - прилов маломірного рака та ікряних самиць не дозволяється.

18. Мінімально допустимий розмір вічка (в мм):

Розмір вічка знарядь лову визначається шляхом проміру відстані між 11 вузлами і ділення на 10, при розмірі вічка менше 30 мм.

Розмір вічка знарядь лову визначається шляхом виміру відстані між 6 вузлами і ділення на 5, при розмірі вічка більше 30 мм.

18.1. При неспеціалізованому промислі:

18.1.1. У ставних неводах у Чорному морі:

У котлі - 6, дворі - 10, крилах - 14.

На ділянках від гирла Тилигульського лиману до м.Очаків у смузі шириною 1,5 км від берега і з морського боку Кинбурнської коси у смузі шириною 1,5 км від берега, обмеженій лінією, що проходить через точку з координатами 46 град. 20,2' півд.ш. і 31 град. 33,2' с.д., і південним краєм Кинбурнської коси, допускається у дворі і крилах застосування вічка з мінімальним розміром 46 мм.

18.1.2. У донних пастках у сажалці - 10, відкрилках - 12, крилах - 14.

18.1.3. У ятерах в річках Дунай, Дністер, Турунчук з їхніми придатковими системами озер і водосховищ:

Бочці - 30, сажалці, замку й крилах - 40.

18.1.4. У закидних неводах і волокушах в р.Дунай з її придатковою системою:

Матні - 30, приводах - 36, крилах - 40.

В інших районах у матні - 30, приводах - 36, крилах - 40.

18.1.5. У сітках:

у р. Південний Буг з її придатковою системою, Дніпровському та Бузькому лиманах - 65;

у р.Дунай з її придатковою системою - 40;

в інших водних об'єктах - 50.

18.1.6. У лапташах і турбуках - 40, трандадах - 50.

18.2. При спеціалізованому промислі:

18.2.1. Ставними неводами і підйомними заводами:

азово-чорноморських кефалей - 20;

піленгаса: котел - 30, двір та крила - 40.

18.2.2. Кошільними та кільцевими неводами: хамси і ставриди - 6, скумбрії - 12, азово-чорноморських кефалей - 20, піленгаса, луфаря і пеламіди - 30.

18.2.3. Закидними неводами і волокушами:

18.2.4. Бурилами:

18.2.5. Тралами: шпрота - 6, мерланга - 12.

З метою запобігання передчасному зношенню сіткоматеріалів дозволяється в тралах прикріпляти парусину, сіткове полотно, шкіру та інші матеріали до нижньої частини кутків тралів. Забороняється використовувати будь-які матеріали й пристрої, що можуть закрити вічко або зменшити його розмір у бокових і верхніх частинах кутків трала.

18.2.6. Сітками: калкана - 180; глоси - 50; катрана й скатів - 100; піленгаса - 45; оселедця - 28; пузанка - 22; чехоні, тарані й рибця в річках Дністер і Дунай з їхніми придатковими системами - 32, в інших водних об'єктах - 38 (але не більше 50), осетра й севрюги - 120.

При промислі чехоні, тарані й рибця розмір вічка не повинен перевищувати 50 мм; глоси, оселедця й піленгаса - 70 мм; осетрових - 150 мм.

18.2.7. Конусними сітками: внутрішній конус (лійка) - 12, зовнішній конус - 14.

18.2.8. Накидними сітками (наметами): ставриди - 12, піленгаса - 30.

18.2.9. Ятерами бичка: в бочці - 18, садку, запорі й крилах - 20.

18.2.10. Підйомними пастками - 18.

18.2.11. Волокушами й раколовками раків - 16.

18.2.12. Волокушами й ручними сачками: креветки - 6; амфіпод: у крилах - 3, у кутку - млиновий газ N 10.

19. Розміри гачків: ширина й висота піддіву - 26 мм з допустимим відхиленням в той або інший бік - 2 мм.

20. Мінімальний допустимий зазор між прутами решітки (мм):

20.1. У дразі Хижняка - 35.

20.2. У гардах:

20.2.1. У р. Дунай з її придатковою системою - між вертикальними - 30, горизонтальними - 200.

20.2.2. В інших районах - 5.

21. Порядок притягнення порушників цього Режиму до адміністративної та кримінальної відповідальності, а також відшкодування збитків, завданих рибному господарству, визначаються діючим законодавством.

22. Вибірка з води знарядь лову, що використовувались з порушенням цього Режиму, доставка затриманих знарядь лову, плавзасобів та уловів до місць складання і схову на вимогу працівників державних органів рибоохорони проводиться порушником за його рахунок.