1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Наказ


МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ
Н А К А З
N 297 від 28.07.98
м.Київ

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
1 жовтня 1998 р.
за N 620/3060
( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства транспорту та зв'язку N 1196 від 27.12.2006 )
Про затвердження "Правил перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України"
( Із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінтрансу N 611 від 21.12.99 N 109 від 22.02.2001 N 831 від 21.11.2002 N 530 від 14.07.2003 N 1069 від 06.12.2004 Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 472 від 18.08.2005 )
На виконання Закону України "Про залізничний транспорт" та Порядку обслуговування громадян залізничним транспортом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1997 р. N 252,
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Правила перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, що додаються.
2. Встановити, що зазначені Правила вводяться в дію з 30 листопада 1998 р.
3. Укрзалізниці (Слободян А.В.) та начальникам залізниць України забезпечити своєчасне введення Правил у дію та правильність їх застосування.
4. Головному управлінню науково-технічної політики, промисловості та сертифікації (Петрашевський О.Л.) разом із Головним управлінням правового забезпечення діяльності транспорту (Логінова Л.М.) в установленому порядку зареєструвати цей наказ у Міністерстві юстиції.
5. Із введенням у дію цих Правил вважати такими, що не застосовуються на залізницях України, Правила перевезень пасажирів і багажу залізницями СРСР (тарифне керівництво N 5), введені вказівкою Міністерства шляхів сполучення СРСР від 12 грудня 1988 р. N Н-3760 у.
6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра транспорту України - Генерального директора Укрзалізниці А.В.Слободяна.
Перший заступник Міністра транспорту Л.М.Костюченко
Затверджено
Наказ Міністерства транспорту
України 28.07.98 N 297
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
1 жовтня 1998 р.
за N 620/3060
Правила перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України
Розділ 1. Загальні положення
1.1. Правила перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України (далі - Правила) розроблені згідно з вимогами Статуту залізниць України, Порядку обслуговування громадян залізничним транспортом (далі - Порядок) та інших нормативних актів, і поширюються на працівників залізничного транспорту, фізичних та юридичних осіб, незалежно від їх форм власності та підпорядкування, які:
а) користуються послугами залізничного транспорту;
б) здійснюють перевезення пасажирів, багажу та вантажобагажу залізницями;
в) обслуговують пасажирів на вокзалах, в пунктах продажу проїзних документів та в поїздах.
( Пункт 1.1 розділу 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )
1.2. Правила застосовуються тільки при перевезенні пасажирів, багажу, вантажобагажу залізничними лініями загального користування у межах України та у вагонах парку залізниць, або орендованих у залізниць, а також у власних вагонах, що належать підприємствам, організаціям, установам або громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності.
При перевезенні пасажирів в межах України, але у вагонах залізниць інших держав, діють норми відповідних міжнародних угод, а вимоги Правил поширюються тільки на положення, не врегульовані цими угодами.
1.3. Кожен працівник залізниці чи підприємства - суб'єкта підприємницької діяльності, а також громадянин, який користується послугами залізничного транспорту, несе персональну відповідальність за порушення Правил.
1.4. Організація виконання цих Правил на залізницях здійснюється Управліннями залізниць.
1.5. Працівники залізниць та підприємств - суб'єктів підприємницької діяльності повинні бути ввічливими та запобігливими щодо кожного пасажира, відправника та одержувача вантажобагажу, виявляти турботу та увагу до них, вживати заходів з метою усунення недоліків в обслуговуванні громадян, незалежно від того, за яких обставин та з чиєї вини вони виникли.
1.6. Посадові особи всіх рівнів управління процесом перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та обслуговування пасажирів на залізниці, суб'єкти підприємницької діяльності повинні здійснювати особистий прийом громадян з питань обслуговування їх працівниками підвідомчих підприємств.
Графік прийому вивішується безпосередньо на дверях чи біля дверей службового кабінету.
1.7. Всі відмітки на проїзних та перевізних документах, акти, довідки завіряються посадовим штемпелем уповноваженої особи та підписом, із зазначенням дати.
1.8. Терміни, які використовуються у Правилах, мають таке значення:
Автомобілевоз - вагон спеціальної конструкції з обладнанням для перевезення легкових автомобілів, включений до складу пасажирського поїзда;
Бізнес-купе - спеціально обладнане у м'якому вагоні купе із місцем для лежання для однієї особи;
Бронювання місць - закріплення на підставі разового замовлення або договору певної кількості місць з відстрочкою реалізації замовнику на визначений термін.
Вагон безпересадковий - пасажирський вагон, який прямує до станції призначення з двома або більше поїздами без пересадки пасажирів.
Вагон зі змінним трафаретом - вагон у поїзді, обладнаний двома маршрутними дошками (трафаретами), продаж проїзних документів у який здійснюється не далі станції зміни трафарету і окремо від станції зміни трафарету.
На першій вказується маршрут від станції відправлення поїзда до станції зміни трафарету, на другій - маршрут від станції зміни трафарету до станції призначення поїзда.
Залежно від пасажиропотоку від станції відправлення (зміни трафарету) до певної станції призначення може виділятись не вагон, а визначена кількість місць.
( Пункт 1.8 розділу 1 доповнено абзацом згідно з Наказом Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )
Вагони пасажирські - вагони, призначені для перевезення пасажирів. До числа цих вагонів належать також поштові, багажні, вагони-ресторани, службово-технічні (службові, клуби, санітарні, випробувальні та вимірювальні, лабораторії, автомобілевози та інші спеціальні вагони пасажирського типу).
Вагон пасажирський спеціальний - пасажирський вагон, який в установленому порядку призначений в рейс за замовленням будь-якої юридичної або фізичної особи для перевезення групи пасажирів, багажу чи вантажобагажу.
Вагон штабний - вагон для перевезення пасажирів, обладнаний радіостанцією, радіовузлом, де знаходиться начальник поїзда, поїзний електромонтер.
Вокзал - комплекс спеціальних споруд, приміщень, обладнання, призначений для обслуговування пасажирів, надання їм платних та безплатних послуг у тому числі реалізації продуктів харчування, промислових та супутніх товарів, друкованої продукції тощо, управління рухом поїздів та розміщення персоналу. До складу вокзального комплексу входять: посадкові платформи, пішохідні тунелі та мости, переходи через залізничні колії, багажні приміщення, частина прилеглої до споруди привокзальної площі. Залежно від обсягів роботи з відправлення пасажирів вокзали бувають позакласні, 1, 2 та 3 класу.
( Термін із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 1069 від 06.12.2004 )
Зал очікування - спеціально обладнане приміщення вокзалу з місцями для сидіння, призначене для тимчасового перебування пасажирів, які очікують відправлення чи прибуття поїзда.
( Пункт 1.8 розділу 1 доповнено терміном згідно з Наказом Мінтрансу N 1069 від 06.12.2004 )
Зал очікування підвищеного комфорту - зал очікування, у якому передбачені комфортні умови перебування.
( Пункт 1.8 розділу 1 доповнено терміном згідно з Наказом Мінтрансу N 1069 від 06.12.2004 )
Зворотний виїзд - додаткова послуга пасажиру в пункті першопочаткового відправлення в оформленні виїзду на зворотний шлях.
Каса багажна - окреме спеціально обладнане приміщення для оформлення перевезення багажу та вантажобагажу.
Каса квиткова - спеціально обладнане приміщення для оформлення проїзду пасажирів та повернення платежів за невикористані проїзні документи.
Каса квиткова добова - квиткова каса, яка оформляє проїзні документи щонайбільше за 24 години до відправлення поїзда.
Камера схову - спеціально обладнане приміщення для короткочасного зберігання ручної поклажі, багажу пасажирів.
Категорія вагона - різновидність вагонів для перевезення пасажирів залежно від їх облаштування, кількості місць у вагоні та умов проїзду. Вагони бувають 1, 2, 3 класу - з відкритими та закритими купе з місцями для сидіння:
- міжобласні - без купе з місцями для сидіння;
- загальні - з відкритими купе з місцями для сидіння;
- плацкартні - з відкритими купе з місцями для лежання;
- купейні - з окремими чотиримісними купе з місцями для лежання;
- м'які - з окремими одномісними купе, двомісними (СВ) та трьохмісними купе з місцями для лежання;
- фірмові - м'які, купейні, плацкартні та міжобласні вагони, що відповідають вимогам Положення про фірмові пасажирські поїзди та групи фірмових пасажирських вагонів, затвердженого Міністерством транспорту України;
підвищеного комфорту - м'які, купейні вагони пасажирських або швидких поїздів, вагони електрота дизель-поїздів типової або спеціальної конструкції з наданням харчування, особливих умов та послуг тощо.
( Абзац пункту 1.8 розділу 1 в редакції Наказу Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )
Вагони можуть бути також комбінованими з купе різної категорії.
( Термін із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 1069 від 06.12.2004 )
Квиток абонементний - документ для багаторазового проїзду пасажира у приміському поїзді на визначений період.
Керівник організованої групи дітей - відповідальна особа, призначена організатором перевезення дітей для їх супроводження.
Керівник туристської групи - особа, що є представником суб'єкта туристичної діяльності і виступає від його імені, супроводжує туристів, забезпечує виконання умов договору про надання туристичних послуг, володіє фаховими знаннями про державу (місцевість) перебування і, як правило, мовою держави перебування або загальнозрозумілою там мовою.
Купе змішане - купе, в яке здійснено продаж проїзних документів для осіб, незалежно від статі (чоловічої, жіночої).
Купе сімейне - спеціально обладнане купе м'якого вагона з місцем для лежання для трьох осіб.
Купе чоловіче (жіноче) - купе, в яке здійснено продаж проїзних документів тільки для осіб чоловічої (жіночої) статі
Маркування багажу, вантажобагажу - розміщення безпосередньо на вантажі спеціальної інформації про станцію, залізницю відправлення і призначення, даних про відправника, одержувача, особливостей поводження з вантажем.
Місце багажу, вантажобагажу - кожна окрема річ, підготовлена до відправлення без упакування, або декілька речей, упакованих в окреме відправлення (валіза, ящик, рюкзак тощо) з нанесеним маркуванням після зважування.
Нетарифний зупинковий пункт - роздільний або зупинковий пункт, закритий для приймання та видавання багажу.
Організована група пасажирів - належним чином зорганізована туристичною або будь-якою організацією чи фізичною особою кількість пасажирів, які здійснюють спільну поїздку поїздом за однаковими маршрутом і метою поїздки. Бувають дитячі, дорослі, змішані групи.
Оголошена цінність - фактична вартість багажу, вантажобагажу, оголошена пасажиром при оформленні перевезення.
Пасажир - фізична особа, яка користується залізничним транспортом на підставі особистого проїзного документа або є членом організованої групи осіб, яка проїздить на підставі придбаного групового проїзного документа. Названі особи вважаються пасажирами з моменту придбання квитка на поїзд до моменту завершення поїздки. Пасажирами також вважаються особи, що здійснюють поїздку за посвідченням, якщо це передбачено законодавством України.
( Абзац пункту 1.8 розділу 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )
Пасажир транзитний - пасажир, що здійснює пересадки на станціях і має документи на виїзд з пунктів пересадки, оформлені в пункті першопочаткового відправлення.
Пасажирська будівля - будівля на станції, де відсутній вокзал, з приміщеннями, обладнаними для оформлення проїзних документів, багажних та вантажобагажних квитанцій, очікування поїзда.
Перон - частина території вокзалу, на якій провадиться посадка та висадка пасажирів, завантаження та розвантаження багажних, поштових вагонів.
Перевізник - юридична особа - власник або орендар вагона, який уклав договір на перевезення з пасажиром або відправником вантажобагажу або замовником організованої групи пасажирів.
Платформа - рівний підвищений майданчик, збудований згідно із нормами будівництва, біля якого зупиняється поїзд для здійснення посадки та висадки пасажирів.
Поїзд пасажирський - поїзд, сформований із вагонів, призначених для перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти. У залежності від швидкості поїзди можуть бути пасажирськими, швидкими, прискореними, швидкісними, високошвидкісними.
( Термін із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 1069 від 06.12.2004 )
Поїзд підвищеного комфорту - поїзд, сформований із вагонів, яким присвоєна категорія підвищеного комфорту.
Поїзд спеціальний - поїзд, призначений в установленому порядку (за замовленням будь-якої юридичної чи фізичної особи) для перевезення груп пасажирів.
Поїзди погоджені - поїзди, погоджені з пасажиром при оформленні проїзду з пересадками, якими пасажир прибував та від'їздив з пункту пересадки.
Послуга транспортна основна - перевезення пасажирів у загальному, міжобласному, плацкартному, м'якому, купейному, фірмовому, підвищеного комфорту та СВ вагонах у складі швидкого та пасажирського поїзда, приміських та місцевих поїздів, перевезення багажу, вантажобагажу у багажних вагонах.
Послуга додаткова - послуга, що надається громадянам під час оформлення проїзду, приймання багажу чи вантажобагажу, перебування в поїзді чи на вокзалі, під час повернення невикористаних проїзних та перевізних документів.
Проїзний документ - документ встановленого зразка, який посвідчує право пасажира на проїзд залізничним транспортом.
( Абзац пункту 1.8 розділу 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 831 від 21.11.2002 )
Складовими вартості проїзного документа є:
- плацкарта - частина вартості проїзду, змінювана залежно від категорії вагона, поїзда, що компенсує витрати на підготовку в рейс та обслуговування вагона;
- квиток - частина вартості проїзду, змінювана залежно від категорії вагона та поїзда, що компенсує витрати на переміщення вагона.
До складових вартості проїзного документа включається також плата (збір), передбачена законодавством: податок на додану вартість, страховий збір, плата за продаж проїзного документа (комісійний збір). При оформленні проїзду із використанням автоматизованих систем, складові вартості проїзного документа мають шифри, встановлені технологічними процесами відповідних систем.
Види проїзних документів: повні, пільгові, безплатні; дитячі, групові; службові.
В приміських поїздах та місцевих поїздах без нумерації місць в вагонах проїзним документом є квиток.
Прийомоздавальник багажу - службовець станції, який приймає багаж та вантажобагаж до перевезення у багажному вагоні та видає його на станціях зупинки поїзда працівникам станції або пасажиру (прийомоздавальник вантажу та багажу в поїздах згідно з Класифікатором професій ДК 003-95.
( Визначення терміну із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 472 від 18.08.2005 )
Приміський квиток - документ для проїзду в приміському сполученні одного або декількох пасажирів на вказаний поїзд або дату.
Пряма плацкарта - додаткова послуга пасажиру, що надається в пункті першопочаткового відправлення з оформлення виїзду з пункту пересадки.
Пункт пасажирський зупинковий - пункт на перегоні, що не має колійного розвитку і призначений виключно для посадки та висадки пасажирів.
Пункт продажу проїзних документів - мережа залізничних квиткових кас, що здійснюють оформлення проїзду, повернення платежів за невикористані проїзні документи, об'єднаних спільним обліком та звітністю.
Резервування місць - виділення заздалегідь за заявками організацій, фізичних осіб місць з відстроченим оформленням проїзних документів.
Розклад руху - графік або таблиця, що містить відомості про час прибуття, стоянки та відправлення поїзда.
Ручна поклажа - предмети або речі, які перевозяться разом з пасажирами.
Ручна поклажа великогабаритна - ручна поклажа, розміри якої за сумою трьох вимірювань перевищують 180 см.
Сервіс-центр - спеціально обладнане приміщення для обслуговування пасажирів в умовах підвищеного комфорту, надання їм додаткових послуг (оформлення проїзду на різні види транспорту, копіювання документів, користування засобами зв'язку, комп'ютерні послуги тощо).
( Пункт 1.8 розділу 1 доповнено терміном згідно з Наказом Мінтрансу N 1069 від 06.12.2004 )
Сполучення пасажирське - перевезення пасажирів, багажу та вантажобагажу в пасажирських, швидких, швидкісних, високошвидкісних, фірмових поїздах, електрота дизель-поїздах підвищеного комфорту між пунктами, розташованими:
( Абзац пункту 1.8 розділу 1 із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінтрансу N 109 від 22.02.2001, N 831 від 21.11.2002 )
а) на мережі однієї залізниці - місцеве;
б) на мережі двох та більше залізниць - пряме.
Залежно від способів доставки пасажирів до місця призначення пасажирське сполучення поділяється на пересадкове та безпересадкове.
Сполучення приміське - перевезення пасажирів приміськими і місцевими електрота дизель-поїздами, поїздами, сформованими із класних вагонів з локомотивною тягою без нумерації місць у вагонах за приміськими тарифами.
( Абзац пункту 1.8 розділу 1 в редакції Наказу Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )
Станція проміжна - будь-яка станція, розташована між початковою та кінцевою станціями маршруту прямування поїзда.
Суб'єкт господарювання - юридична особа, незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, яка займається перевезенням пасажирів, багажу, вантажобагажу, обслуговуванням пасажирів.
Страховий збір - плата, встановлена чинним законодавством України, яку вносить пасажир під час оформлення проїзду для обов'язкового особистого страхування від нещасного випадку.
Тариф пасажирський - система цін, яка включає затверджені у встановленому порядку розміри плати за перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу, а також правила їх обчислення та застосування.
Термін чинності проїзного документа - період часу, протягом якого проїзний документ є чинним для здійснення поїздки.
Технологічний процес роботи вокзалу - процес, що складається із цілеспрямованих і послідовних дій у площині забезпечення перевезень пасажирів та обслуговування їх під час перебування на вокзалі.
Трафарет - показник інформації на вагоні про маршрут його прямування.
Учасник перевізного процесу - юридична особа, представник якої прийняв багаж або вантажобагаж для перевезення або зберігання.
Філія квиткової каси - спеціально обладнане приміщення, в якому здійснюється одна або декілька операцій квиткової каси (прийом замовлень, оформлення проїзних документів, повернення платежів за невикористані проїзні документи та ін.).
( Термін в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку N 472 від 18.08.2005 )
Фірмовий поїзд - поїзд, сформований із вагонів, яким присвоєна категорія фірмових. До складу фірмового поїзда можуть включатись нефірмові вагони, і навпаки, до складу нефірмового поїзда можуть включатись фірмові вагони.
( Пункт 1.8 розділу 1 із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінтрансу N 611 від 21.12.99, N 831 від 21.11.2002, N 530 від 14.07.2003 )
1.9. Обслуговування пасажирів на вокзалах (пунктах обслуговування пасажирів) здійснюється згідно з технологічним процесом роботи вокзалу (пункту обслуговування пасажирів), затвердженим начальником залізниці.
( Розділ 1 доповнено пунктом 1.9 згідно з Наказом Мінтрансу N 831 від 21.11.2002 )
1.10. Перелік основних штемпелів, що проставляються на проїзних документах, наведено в додатку 6, що додається до Правил.
( Розділ 1 доповнено пунктом 1.10 згідно з Наказом Мінтрансу N 831 від 21.11.2002 )
Розділ 2. Перевезення пасажирів
2.1. Основні положення
2.1.1. Перевезення пасажирів здійснюється між всіма залізничними станціями та зупинковими пунктами, відкритими для посадки, висадки пасажирів, за розкладом руху пасажирських поїздів, затвердженим у встановленому порядку.
Залізниця, у залежності від місцевих умов, може закривати продаж проїзних документів до станцій, які близько розташовані від станції відправлення, за умови наявності альтернативних поїздів до цих станцій.
( Пункт 2.1.1 розділу 2 доповнено абзацом другим згідно з Наказом Мінтрансу N 1069 від 06.12.2004 )
Інформація про відкриття, закриття станцій та зупинкових пунктів, зміну їхніх найменувань, характеристик та характеру виконуваних ними операцій публікується Укрзалізницею у збірниках правил перевезень та тарифів, а також у тарифних керівництвах.
2.1.2. Кожний пасажир має право займати, як правило, одне місце згідно із придбаним проїзним документом. За бажанням пасажира і за наявності вільних місць йому може надаватись можливість викупити в складі пасажирських поїздів, що курсують за розкладом, затвердженим у встановленому порядку, окреме купе в купейному вагоні для проїзду одного, двох чи трьох пасажирів, чи для одного пасажира - двомісне купе в вагоні СВ, або для одного-двох пасажирів - тримісне купе в м'якому вагоні.
Проїзд оформляється на одному бланку проїзного документа, на якому ставиться відмітка "Окреме купе".
Проїзд у сімейному купе оформляється на одному бланку проїзного документа, на якому ставиться відмітка "сімейне купе". При цьому проїзд у "сімейному купе" дозволяється для кількості осіб - не більше 3 дорослих та дітей, відповідно до вимог п. 2.8.1.
( Пункт 2.1.2 розділу 2 доповнено абзацом третім згідно з Наказом Мінтрансу N 831 від 21.11.2002 )
Крім цього, пасажир може придбати місце для перевезення ручної поклажі за порядком, передбаченим пунктом 3.1.4.
2.1.3. Начальник станції відправлення поїзда та адміністрація пункту продажу проїзних документів зобов'язані завчасно, але не пізніше моменту оформлення проїзду, поінформувати пасажирів про всі заплановані зміни в розкладі руху пасажирських поїздів.
У разі якщо ці зміни оголошені після придбання пасажирами проїзних документів, начальник станції відправлення поїзда та начальники проміжних станцій зобов'язані поінформувати пасажирів про зміни в розкладі руху перед посадкою пасажирів у вагон. Якщо зміна в розкладі руху поїздів на шляху прямування спонукала до пересадки для проїзду до місця призначення, працівники залізниць повинні надати безкоштовно допомогу в перенесенні ручної поклажі в межах залізничної станції.
( Абзац другий пункту 2.1.3 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 831 від 21.11.2002 )
Якщо продаж проїзних документів на цей поїзд уже розпочався, та перенесення часу відправлення поїзда раніше часу, встановленого діючим розкладом руху поїздів, є неприпустимим.
( Абзац третій пункту 2.1.3 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 831 від 21.11.2002 )
2.2. Оформлення проїзду
2.2.1. Кожний громадянин має право придбати за одним зверненням до каси до 9 проїзних документів включно, незалежно від напрямків. Продаж більшої кількості проїзних документів здійснюється відповідно до п.2.9.
( Абзац другий пункту 2.2.1 вилучено згідно з Наказом Мінтрансу N 1069 від 06.12.2004 )
2.2.2. Оформлення проїзних документів здійснюється після пред'явлення паспорта чи іншого документа, який засвідчує особу (військового квитка, посвідчення водія, службового посвідчення тощо), або їх ксерокопій з внесенням до проїзного документа її прізвища та ініціалів (крім продажу квитків у приміському сполученні).
( Абзац перший пункту 2.2.2 в редакції Наказу Мінтрансу N 1069 від 06.12.2004; в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку N 472 від 18.08.2005 )
Підставою для видачі іменного проїзного документа дитині є свідоцтво про народження чи інший документ з фотокарткою або паспорт одного із батьків, у який вписана дитина (чи їх ксерокопії). Для оформлення проїзду за ксерокопією паспорта приймаються його перші 3 сторінки, а для оформлення проїзду дитини додається також ксерокопія сторінки, де вписана дитина.
( Абзац другий пункту 2.2.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту N 530 від 14.07.2003; в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку N 472 від 18.08.2005 )
Групові перевезення за заявками юридичних осіб оформляються за списком осіб, наданим на фірмовому бланку організації та завіреним печаткою за заявками фізичних осіб - за списком, який надається на аркуші паперу, підписаним особою, що подала заявку. При оформленні групових проїзних документів вказується прізвище однієї особи керівника групи та слово "список", незалежно від того, скільки бланків проїзних документів оформлено.
( Абзац третій пункту 2.2.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 1069 від 06.12.2004 )
За наявності у списку осіб, що мають право на пільги, зазначаються статус особи та номер посвідчення.
( Пункт 2.2.2 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства транспорту N 530 від 14.07.2003 )
Відповідність запису у списках щодо посвідчень фактичним даним оригіналу посвідчення перевіряється квитковим касиром, що здійснює оформлення проїзних документів.
( Пункт 2.2.2 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства транспорту N 530 від 14.07.2003 )
Два примірники списку завіряються штампом (печаткою) квиткової каси, проставляється дата оформлення, вказується прізвище квиткового касира та ставиться підпис.
( Пункт 2.2.2 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства транспорту N 530 від 14.07.2003 )
Перший примірник списку вручається керівнику групи для здійснення посадки на поїзд, другий - залишається у касі й додається до звіту.
( Пункт 2.2.2 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства транспорту N 530 від 14.07.2003 )
При оформленні проїзних документів вручну прізвище пасажира вказується повністю, а із використанням автоматизованих систем допускається скорочення, залежно від їх технічної можливості. Проїзні документи без зазначення прізвища в проїзному документі та з виправленням прізвища, зробленим не уповноваженою на це особою, вважаються недійсними.
За наявності у списку дітей зазначається дата та рік народження.
( Абзац дев'ятий пункту 2.2.2 в редакції Наказу Мінтрансу N 1069 від 06.12.2004 )( Пункт 2.2.2 розділу 2 в редакції Наказів Мінтрансу N 109 від 22.02.2001, N 831 від 21.11.2002 )
2.2.3. Квиткові каси відкриваються на всіх станціях і зупинкових пунктах, де кількість проданих документів становить 50 і більше за добу.
На станціях і зупинкових пунктах, де обсяг продажу проїзних документів менший, суб'єкти господарювання встановлюють інший порядок продажу, із урахуванням місцевих умов.
Про порядок оформлення проїзду з таких станцій, зупинкових пунктів суб'єкт господарювання зобов'язаний інформувати пасажирів у пунктах продажу проїзних документів та в поїздах.
2.2.4. Залежно від величини пасажиропотоку, кількості квиткових кас та з метою забезпечення надання пільг згідно із законодавством України каси можуть спеціалізуватись:
а) за напрямами (Північ, Південь, Захід, на міста, регіон та ін.);
б) за видами сполучень (міжнародне, приміське, пряме);
в) продажу заздалегідь та добові;
г) для певної пільгової категорії пасажирів (інвалідів, учасників війни, депутатів, пасажирів з дітьми, військовослужбовців, службова та ін.).
2.2.5. Спеціалізовані каси дпя певних категорій пасажирів можуть відкриватись у кожному випадку, коли пасажиропотік цих категорій є достатнім для безперервної роботи каси у денному та змінному режимі.
Якщо пасажиропотік є недостатнім, допускається змішана спеціалізація роботи кас (для інвалідів та депутатів, для військовослужбовців та службова, для приміського та прямого сполучення та ін.).
2.2.6. В проїзних документах, оформлених у вагони з нумерованими місцями, зазначається номер та дата відправлення поїзда, номер вагона та номер місця.
До введення в дію національної автоматизованої системи продажу квитків номер місця вказується тільки в проїзних документах, оформлених від станції відправлення поїзда, від станцій зміни трафаретів, від проміжних станцій, включених до автоматизованої системи "Експрес-2" з однаковими умовами оформлення проїзних документів зі станцією відправлення. В проїзних документах, оформлених від іншої проміжної станції, номер місця не вказується, але вільне місце гарантується і надається провідником вагона.
Видача проїзних документів більше кількості вільних місць у вагоні (крім випадків, передбачених пунктом 2.3.6.) є неприпустимою.
2.2.7. З метою скорочення часу на обслуговування, проїзд декількох пасажирів з однаковими умовами проїзду (за винятком відряджених осіб) може бути оформленим на одному проїзному документі. При оформленні групових проїзних документів максимальне число осіб, оформлених на одному бланку, не повинно перевищувати місткості вагона.
( Пункт 2.2.7 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 831 від 21.11.2002 )
2.2.8. При прямуванні з пересадками пасажиру видається проїзний документ на кожну ділянку прямування поїзда: від станції відправлення пасажира до станції першої пересадки, від станції першої пересадки до другої і т.п.
У разі відсутності місць з пункту пересадки чи за бажання пасажира проїзний документ видається тільки до пункту пересадки.
У разі оформлення проїзних документів з пункту пересадки квитковий касир зобов'язаний визначити інтервал між часом прибуття поїзда у пункт пересадки за розкладом та часом відбуття поїзда з пункту пересадки і, з урахуванням місцевих умов на станції пересадки (відстань між вокзалами, зручність та віддаль переходу та ін.), узгодити можливість оформлення проїзних документів з пасажиром.
2.2.9. Оформлення проїзних документів у зворотному напрямку та на поїзди, які відходять з пунктів пересадки, здійснюється, як правило, з пунктів формування чи обертання поїздів.
У окремих випадках, передбачених умовами автоматизованої системи продажу квитків, такий продаж може здійснюватись і з проміжних станцій. Про можливість такого оформлення проїзду в пунктах продажу проїзних документів надається відповідна інформація.
( Абзац другий пункту 2.2.9 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту N 530 від 14.07.2003 )
2.2.10. Порядок видачі проїзних документів в обмін на талони громадянам, що мають право на пільги, викладено в додатку 1.
2.2.11. Проїзний документ у вагон зі змінним трафаретом видається не далі як до станції зміни трафарету.
2.2.12. Забороняється оформлення проїзду за простроченими та неустановленого зразка службовими, пільговими документами, при відсутності потрібних печаток, з незасвідченими виправленнями.
( Абзац перший пункту 2.2.12 розділу 2 в редакції Наказу Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )
При пред'явленні документів, які опубліковані як недійсні або мають явно виражену підробку або виправлення, касир зобов'язаний повідомити про це начальника станцїї (вокзалу) та представника лінійного відділу Управління внутрішніх справ на транспорті.
2.2.13. Загублені проїзні документи не поновлюються. Зіпсовані проїзні документи (замоклі, розірвані, обгорілі тощо), за якими не можна повністю встановити дані поїздки, вважаються недійсними і не поновлюються.
2.2.14. У разі надання одному пасажиру двох та більше місць касир оформляє, як правило, рівну кількість верхніх і нижніх місць. Виняток може бути зроблений інвалідам, особам похилого віку, хворим, пасажирам з дітьми.
2.2.15. Залізниця має право відмовити в оформленні проїзних документів у разі, якщо:
а) замовник проїзного документа не згоден з умовами цих Правил;
б) у поїзді (за винятком приміських) немає вільних місць;
в) перевезення пасажирів припинено внаслідок надзвичайних подій.
2.2.16. Проїзд у приміському сполученні здійснюється за приміськими одноособовими, груповими та абонементними квитками. За бажанням пасажирів приміські квитки продаються як в напрямку "туди", "назад", так і "туди і назад".
( Абзац перший пункту 2.2.16 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 831 від 21.11.2002 )
Абонементні квитки бувають пільгові, повні, студентські та вихідного дня.
( Абзац другий пункту 2.2.16 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 831 від 21.11.2002 )
2.2.17. Одноосібні та групові квитки для проїзду у приміському сполученні видаються через електронні контрольно-касові апарати, автоматизовану систему "Експрес" та вручну. Одноосібні квитки, крім того, можуть оформлятися через білетодрукувальні автомати.
( Пункт 2.2.17 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 831 від 21.11.2002 )
За наявності технічних засобів, залізниці зобов'язані організовувати продаж приміських квитків попередньо, із зазначенням дати виїзду.
( Пункт 2.2.17 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства транспорту N 1069 від 06.12.2004 )
2.2.18. Пільгові абонементні квитки є іменними, продаються за готівку або безготівково громадянам, закладам із зазначенням на квитку прізвища, імені та по батькові повністю зі слів замовника, на будь-яке число місяців (але не більше як на один рік) і дійсні для проїзду між станціями, вказаними в квитку. За бажанням пасажирів (організацій, установ) продаж цих квитків може здійснюватись на 15 днів. Вартість такого квитка становить половину місячної вартості відповідного типу квитка.
( Пункт 2.2.18 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 831 від 21.11.2002 )
2.2.19. Повні абонементні квитки продаються громадянам, закладам, організаціям, підприємствам, за готівку або безготівково, без зазначення в квитку прізвища пасажира, на будь-яке число місяців (але не більше як на один рік) і дійсні для проїзду між станціями, вказаними у квитку.
Студентські абонементні квитки продаються за готівку або безготівково студентам, навчальним закладам, організаціям, підприємствам із зазначенням у квитку прізвища студента та номера студентського квитка. Студентські абонементні квитки видаються для проїзду між станціями, вказаними у квитку, і дійсні для проїзду тільки в період дії пільги, передбаченої законодавством.
( Пункт 2.2.19 розділу 2 доповнено абзацом другим згідно з Наказом Мінтрансу N 831 від 21.11.2002 )
2.2.20. Квитки "вихідного дня" дійсні для проїзду по п'ятницях, суботах, неділях, понеділках, передсвяткових і святкових днях на будь-якій дільниці вузла між станціями, вказаними у квитку.
2.2.21. Дозволяється попередній продаж абонементних квитків, але не раніше ніж за 30 діб до першого дня користування. Квитки в таких випадках прокомпостовуються датою, з якої вони є чинними.
Як виняток, начальник залізниці може встановити інші строки попереднього продажу абонементних квитків.
2.2.22. Продаж приміських квитків, у т.ч. абонементних, здійснюється за маршрутами прямування поїздів приміського сполучення. У разі проїзду з пересадками (не більше однієї) вартість стягується за загальну відстань прямування.
( Підрозділ 2.2 доповнено пунктом 2.2.22 згідно з Наказом Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )
2.2.23. Перевезення електрота дизель-поїздами підвищеного комфорту типової або спеціальної конструкції здійснюється згідно з відповідним положенням про поїзди (вагони) підвищеного комфорту, затвердженим Міністерством транспорту України за проїзними документами встановленого зразка.
( Підрозділ 2.2 доповнено пунктом 2.2.23 згідно з Наказом Мінтрансу N 109 від 22.02.2001, із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 831 від 21.11.2002 )
2.2.24. Залізниці можуть організовувати продаж проїзних документів на окремі поїзди (вагони) із врахуванням вимог пасажира до купе - "чоловіче", "жіноче", "змішане".
( Розділ 2 доповнено пунктом 2.2.24 згідно з Наказом Мінтрансу N 831 від 21.11.2002, із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту N 530 від 14.07.2003 )
2.3. Черговість видачі проїзних документів
2.3.1. Правом позачергового оформлення проїзних документів в добових та касах попереднього продажу (у разі особистого звернення з пред'явленням посвідчення особи) користуються:
а) Народні депутати України, Автономної Республіки Крим, депутати місцевих Рад народних депутатів;
б) Герої Радянського Союзу, Герої України;
( Підпункт "б" пункту 2.3.1 із змінами внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 1069 від 06.12.2004 )
в) Герої Соціалістичної Праці;
г) особи, нагороджені чотирма і більше медалями "За відвагу";
ґ) особи, нагороджені орденами Слави 3-ох ступенів та повні кавалери ордена Трудової Слави;
д) інваліди Великої Вітчизняної війни I, II і III груп та особи, до них прирівняні;
е) учасники Великої Вітчизняної війни;
є) інваліди війни I, II та III групи;
ж) учасники бойових дій;
з) учасники війни;
и) почесні залізничники;
і) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - при особистих поїздках, за пред'явленням посвідчення I категорії;
ї) інваліди загального захворювання I групи та неповнолітні інваліди;
й) особи, які супроводжують хворих дітей, які належать до потерпілих від Чорнобильської катастрофи, до місця лікування (реабілітації), оздоровлення та назад (за направленням медичних закладів);
к) слідчі;
л) працівники міліції;
м) працівники Служби безпеки України;
н) прокурори;
о) співробітники Управління державної охорони України;
п) судді;
р) Уповноважений Верховної Ради України з прав людини та його представники;
( Пункт 2.3.1 розділу 2 доповнено підпунктом "р" згідно з Наказом Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )
с) рятувальники аварійно-рятувальних служб;
( Пункт 2.3.1 розділу 2 доповнено підпунктом "с" згідно з Наказом Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )
т) особи, які супроводжують народних депутатів, зазначені в його посвідченні про відрядження;
( Пункт 2.3.1 доповнено підпунктом "т" згідно з Наказом Мінтрансу N 831 від 21.11.2002 )
у) особи, нагороджені трьома ступенями знака "Залізнична Слава", - при особистих поїздках та поїздках членів сім'ї;
( Пункт 2.3.1 доповнено підпунктом "у" згідно з Наказом Мінтрансу N 831 від 21.11.2002 )
ф) члени Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кабінеті Міністрів України при виконанні службових обов'язків;
( Пункт 2.3.1 доповнено підпунктом "ф" згідно з Наказом Мінтрансу N 831 від 21.11.2002 )
х) особи рядового і начальницького складу та працівники органів і підрозділів цивільного захисту.
( Пункт 2.3.1 доповнено підпунктом "х" згідно з Наказом Мінтрансу N 1069 від 06.12.2004 )
2.3.2. Особи, перелічені в підпунктах "к", "л", "м", "н", "о", "п", "с", "х" пункту 2.3.1 та у підпунктах "г", "ґ", "д", "е", "ж", пункту 2.3.3, користуються правом відповідно позачергового та першочергового оформлення проїзних документів тільки при службових поїздках за умови пред'явлення службового посвідчення та посвідчення про відрядження.
( Пункт 2.3.2 розділу 2 в редакції Наказу Мінтрансу N 109 від 22.02.2001; із змінами внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 1069 від 06.12.2004 )
2.3.3. Правом першочергового оформлення проїзду в добових касах користуються:
а) пасажири з дітьми віком до 10 років, а також пасажири - супровідники хворих неповнолітніх дітей, які прямують на санаторно-курортне лікування - за путівками, пред'явленими в касу;
б) особи, які їдуть за телеграфно засвідченим викликом про смерть, нещасний випадок, хворобу;
в) працівники рефрижераторних поїздів та локомотивних бригад;
г) спеціалісти й посадові особи Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;
( Підпункт "г" пункту 2.3.3 розділу 2 в редакції Наказу Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )
ґ) посадові особи Державного комітету по нагляду за охороною праці і їх територіальних органів;
д) посадові особи Державної екологічної інспекції;
е) посадові особи органів Антимонопольного комітету;
є) ветерани військової служби, ветерани органів внутрішніх справ, ветерани державної пожежної охорони;
( Підпункт "є" пункту 2.3.3 із змінами внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 1069 від 06.12.2004 )
ж) спеціалісти та посадові особи Держспоживстандарту України.
( Пункт 2.3.3 розділу 2 доповнено підпунктом "ж" згідно з Наказом Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )
В касах попереднього продажу вищевказаним особам квитки надаються в загальній почерговості.
В залізничних вузлах першочергове право на одержання місць, які є в продажу, надається пасажирам після пред'явлення проїзного документа до цього пункту як пересадкового.
( Пункт 2.3.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 472 від 18.08.2005 )
2.3.4. Продаж проїзних документів у вагон безпересадкового сполучення до станцій перечеплення вагонів і розташованих ближче розпочинається тільки в добу відправлення поїзда, а весь інший час - тільки до станцій, розташованих далі від станцій перепричеплювання вагонів.
2.3.5. У змішаних добових касах за 30 хвилин до відправлення транзитного поїзда в першу чергу оформлюється проїзд на цей поїзд, про що на вікні чи біля каси вивішується оголошення.
2.3.6. Особи, перелічені у підпунктах "к", "л", "м", "н", "о", " п", пункту 2.3.1 та у підпунктах "б", "в", "г", "ґ", "д" пункту 2.3.3 забезпечуються проїзними документами в добових касах незалежно від наявності вільних місць. У разі відсутності вільних місць касир добової каси у спосіб, встановлений технологічним процесом вокзалу, зобов'язаний оформити квиток без плацкарти за тарифом відповідного вагона з відміткою: "Згідно з пунктом 2.3.6 Правил".
2.4. Термін дійсності проїзних документів
2.4.1. Виданий пасажиру проїзний документ дійсний тільки на час прямування поїзда між станціями, вказаними в ньому.
2.4.2. Приміський квиток для проїзду в напрямку "туди", виданий в день відправлення поїзда, дійсний до 24-ї години дня видачі.
2.4.3. Приміський квиток для проїзду "туди" "назад", виданий попередньо, дійсний до 24-ї години дня, вказаного у квитку.
( Пункт 2.4.3 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )
2.4.4. Приміський квиток для проїзду "туди і назад" дійсний: при прямуванні "туди" - до 24-ї години дня, вказаного у квитку, для зворотного виїзду - впродовж доби, не рахуючи дня видачі, а також вихідних та святкових днів. У всіх випадках приміські квитки дають право на одну поїздку "туди" і одну поїздку "назад" в період їх дійсності.
2.4.5. Якщо термін дійсності приміського квитка, у тому числі абонементного, закінчується на шляху прямування пасажира, то квиток зберігає дійсність до прибуття пасажира на станцію призначення.
Термін абонементних квитків (місячних, двомісячних і т.п.) вказується на квитках і вираховується, починаючи з дати дії та закінчується тією самою датою, що передує даті видачі відповідного місяця і року. Абонементні квитки, видані 30, 31 січня терміном на 1 місяць, дійсні до кінця лютого включно.
2.4.6. Дійсність проїзного документа (квитка і плацкарти) продовжується:
а) у разі ненадання пасажиру місця, вказаного у проїзному документі (крім приміського сполучення);
б) у разі запізнення пасажира на поїзд з пункту пересадки з вини залізниці.
В цих випадках пасажир повинен звернутися на станцію відправлення поїзда для проставлення відмітки на проїзному документі "Не надано місце в зв'язку з ... . Дійсність проїзного документа поновлено" або "Запізнення на поїзд з вини залізниці ... . Дійсність проїзного документа поновлено". Перевізник зобов'язаний оформити пасажиру новий проїзд без стягнення будь-яких платежів.
2.4.7. Дійсність квитка (однієї з двох частин проїзного документа) продовжується:
а) у разі запізнення пасажира на поїзд, якщо про це було заявлено ним не пізніше 3-х годин після відправлення поїзда. На проїзному документі станція відправлення зобов'язана зробити відмітку: "Запізнення на поїзд із особистих причин. Дійсність квитка продовжено";
б) якщо пасажир не зміг виїхати поїздом, вказаним у проїзному документі, внаслідок хвороби чи нещасного випадку і пред'явив проїзний документ разом з довідкою лікувального закладу. При цьому на проїзному документі проставляється відмітка: "Запізнення на поїзд через хворобу. Дійсність квитка продовжено".
( Підпункт "б" пункту 2.4.7 із змінами внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 1069 від 06.12.2004 )
У цих випадках нова поїздка, з доплатою вартості плацкарти, може бути оформлена протягом 10 діб після проставлення відмітки.
2.5. Переоформлення проїзних документів
2.5.1. Якщо у пасажира виникла потреба, щоб замість дитини поїздку здійснила доросла людина, то йому надається можливість переоформити проїзні документи. Переоформлення здійснюється в спеціалізованих або загальних касах.
2.5.2. За наявності вільних місць пасажир може переоформити проїзний документ на поїзд, який відходить раніше, у вагон вищої або нижчої категорії, або здійснити заміну місць, вказаних у проїзному документі, на місця будь-якого вагона такої ж категорії. Переоформлення проводиться тільки на станції відправлення поїзда і не раніше як за 24 години до часу відправлення поїзда, на який здійснюється переоформлення проїзного документа.
( Пункт 2.5.2 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )
2.5.3. За переоформлення стягується плата, встановлена суб'єктом господарювання.
2.5.4. Неприпустимим є переоформлення проїзного документа зі зміною станції призначення чи відправлення.
( Пункт 2.5.4 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )
2.6. Запізнення на поїзд у пункті пересадки (перечеплення вагона)
2.6.1. У випадку запізнення пасажира у пункт пересадки з вини залізниці (запізнення або відміна погодженого поїзда) і за бажання продовжити поїздку, залізниця повинна відправити пасажира без стягнення плати наступним поїздом, щоб пасажир прибув на станцію призначення з найменшим запізненням.
Начальник станції пункту пересадки або уповноважений на це працівник станції зобов'язаний підтвердити на проїзному документі запізнення або відміну поїзда проставленням відмітки, передбаченої п.2.4.6.
2.6.2. У випадках прибуття поїзда, у складі якого прямує вагон безпересадкового сполучення, після відправлення поїзда, з яким мав відбути цей вагон, пасажирам, за їхнім бажанням, надається можливість виїхати в іншому поїзді, у якому є вільні місця, за тим самим маршрутом, з оформленням поїздки у спосіб, передбачений в п.2.4.6.
2.6.3. Якщо пасажир під час поїздки до пункту пересадки виявить, що поїзд запізнюється, то він повинен повідомити провідника вагона або машиніста дизель- чи електропоїзда про пересадку у певному пункті. Провідник вагона (машиніст) попереджає станцію пересадки про наявність у поїзді таких пасажирів для вжиття заходів щодо затримання поїзда або відправлення таких пасажирів іншим поїздом.
( Підрозділ 2.6 доповнено пунктом 2.6.3 згідно з Наказом Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )
2.7. Дії у разі викрадення проїзних документів
2.7.1. Якщо у пасажира викрадено проїзний документ на станції початкового відправлення, то він повинен повідомити про це органи міліції на залізничній станції для отримання довідки.
Довідка міліції не дає права на отримання проїзного документа безоплатно, але дає право першочергового придбання його.
2.7.2. Якщо у пасажира викрадено проїзні документи на станції зворотного відправлення чи на шляху прямування (на станції пересадки), чи їх ним загублено і він не має коштів для придбання нових, то він може доручити (телефоном, факсом і та ін.) будь-якій юридичній чи фізичній особі сплатити кошти в залізничну касу за відповідний проїзд у місці її проживання на Україні. На підтвердження сплати вартості проїзду видається квитанція за формою ГУ-57"а" або проїзний документ діючого зразка, з нанесенням або без нанесення інформації про номер вагона і місця. Для розрахунку вартості проїзду враховуються дата відправлення, номер поїзда, тип вагона.
Начальник станції, на якій сплачено проїзд, за рахунок особи, що його сплачувала, телеграмою сповіщає начальника станції перебування пасажира про оформлення проїзду. На підставі цієї телеграми пасажирові видається безплатний проїзний документ до місця призначення. Оформлений проїзний документ чи квитанція ГУ-57"а" з копією телеграми направляється в фінансову службу, що його видала. Особі, що сплатила вартість проїзду, на підтвердження сплати видається копія телеграми - підтвердження про сплату.
2.8. Перевезення дітей
2.8.1. Дитина до 6 років, якщо вона не займає окремого місця, перевозиться з дорослим пасажиром безплатно без придбання проїзного документа (квитка).
( Пункт 2.8.1 із змінами внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 1069 від 06.12.2004 )
2.8.2. При прямуванні більше однієї дитини до 6 років пасажир повинен додатково придбати дитячий проїзний документ (квиток) на кожне місце, займане дітьми, але не більше двох дітей на одне місце.
( Пункт 2.8.2 із змінами внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 1069 від 06.12.2004 )
2.8.3. Для перевезення дитини від 6 до 14 років пасажир повинен придбати дитячий проїзний документ, який дає право на зайняття місця нарівні з дорослими пасажирами.
( Пункт 2.8.3 із змінами внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 1069 від 06.12.2004 )
2.8.4. Пасажир, який перевозить дитину до 14 років, повинен мати документ, який підтверджує вік дитини, і надавати його особам, які контролюють, під час посадки в поїзд та на шляху прямування.
( Пункт 2.8.4 із змінами внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 1069 від 06.12.2004 )
2.8.5. Вік дитини, що дає право на пільги, визначається на день від'їзду.
2.8.6. Вартість пільгового проїзду для дітей віком від 6 до 14 років становить 75 відсотків від вартості проїзду дорослого пасажира (повного проїзного документа).
( Пункт 2.8.6 в редакції Наказу Мінтрансу N 1069 від 06.12.2004 )
2.8.7. Діти до 14 років допускаються до перевезення в пасажирських та приміських поїздах тільки в супроводі дорослих.
( Пункт 2.8.7 із змінами внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 1069 від 06.12.2004 )
В місцевостях, де проїзд пасажирів до школи здійснюється залізничним транспортом, проїзд школярів менше 10 років дозволяється за пред'явлення довідки зі школи.
2.9. Резервування місць для організованих груп
2.9.1. Резервування місць провадиться на підставі письмової заяви організатора колективної поїздки до пункту резервування місць, підписаної керівником організації та головним бухгалтером. В заяві вказуються: повна назва організації, її адреса, реквізити банку, який обслуговує, дата від'їзду, бажаний номер поїзда, кількість і категорія місць, станції відправлення і призначення. Заява на перевезення групи дітей шкільного віку засвідчується підписом директора школи, де вчаться школярі, або завідуючого районним відділом освіти, або керівника підприємства - організатора перевезення.
( Абзац другий пункту 2.9.1 вилучено на підставі Наказу Міністерства транспорту N 530 від 14.07.2003 )
У заяві, поданій фізичною особою, вказуються паспортні дані пред'явника заяви, а саме прізвище, ім'я, по батькові, номер і серія паспорта, дата і місце видачі, місце проживання.
( Пункт 2.9.1 доповнено абзацом другим згідно з Наказом Мінтрансу N 1069 від 06.12.2004 )
Резервування місць за телеграмами юридичних чи фізичних осіб не провадиться.
2.9.2. Заява на резервування місць надається, як правило, тільки в період, коли попередній продаж проїзних документів на дату, яку замовляє організатор поїздки, вже розпочався.
( Пункт 2.9.2 із змінами внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 1069 від 06.12.2004 )
2.9.3. Працівник пункту резервування місць, приймаючи заяву, зобов'язаний з'ясувати з замовником умови поїздки, можливість заміни дати виїзду та оформлення проїзних документів, узгодити номери поїздів, якими група приїде та виїде з пункту пересадки, та виписати рахунок на оплату за послуги з резервування місць.
( Абзац перший пункту 2.9.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 831 від 21.11.2002 )
При прийманні замовлення враховується можливість безготівкової оплати проїзних квитків. Якщо відрізок часу між прийманням заяви і відправленням поїзда не дозволяє здійснити попередню оплату перевезення групи, то замовнику пропонується оплатити її готівкою. У разі відмови від готівкової оплати резервування місць не провадиться.
2.9.4. Плата за послуги з резервування місць вноситься готівкою в день замовлення за кожне замовлене місце, незалежно від того, яка кількість місць фактично буде викуплена. Допускається оплата послуги за резервування місць безготівково, якщо до відправлення поїзда від дати подання заяви на резервування місць 6 і більше днів. При цьому перерахування коштів повинне бути здійснене на протязі 3 банківських днів від дня виписки рахунку, але не пізніше ніж за 2 доби до відправлення поїзда. Плата за послуги по резервуванню місць в орендованих поїздах і вагонах не стягується.
( Пункт 2.9.4 із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінтрансу N 831 від 21.11.2002, N 1069 від 06.12.2004 )
2.9.5. За вимогою керівника групи, при оформленні проїзду груп дітей пункт резервування зобов'язаний оформити проїзд повністю "туди" і "назад", у тому числі з пунктів пересадки. Пункт продажу, касою якого було здійснене оформлення проїзду групи дітей, повинен надати на адресу вокзалу (станції), у межах яких знаходиться станція посадки, висадки, пересадки, - повідомлення про посадку, висадку або пересадку групи для передачі попередження начальнику вокзалу (станції). Якщо ж посадка або висадка групи дітей буде запланована на проміжній станції, то таке повідомлення передається також на станцію відправлення поїзда для передачі попередження начальнику поїзда. Начальник вокзалу (станції) та поїзда або уповноважені ними особи зобов'язані особисто керувати посадкою в поїзд та висадкою з нього.
( Пункт 2.9.5 в редакції Наказу Мінтрансу N 1069 від 06.12.2004 )
2.9.6. Замовник повинен викупити проїзні документи на замовлені місця в день, призначений касиром. При цьому враховуються, як правило, такі граничні терміни викупу проїзних документів: при замовленні місць за 45-30 діб до відправлення поїзда - місця повинні бути викупленими за 20 діб до відправлення поїзда, при замовленні за 29-12 і 11-6 діб - місця повинні бути викупленими відповідно за 10 і 5 діб. Якщо заявка надається за 3-5 діб до відправлення поїзда, то вона повинна бути викуплена протягом 2 діб.
( Абзац перший пункту 2.9.6 із змінами внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 1069 від 06.12.2004 )
За необхідності пункт продажу може встановлювати інші терміни викупу проїзних документів.
( Пункт 2.9.6 доповнено абзацом другим згідно з Наказом Мінтрансу N 1069 від 06.12.2004 )
Заявки, що подаються в термін менше 3 діб до часу відправлення поїзда, повинні бути оформлені зразу після резервування місць та сплати за резервування.
( Абзац третій пункту 2.9.6 із змінами внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 1069 від 06.12.2004 )
Місця з не викуплених у визначений термін проїзних документів передаються у загальний продаж, замовлення анулюється. Плата за резервування місць не повертається.
2.9.7. Резервування місць для перевезення груп дітей на оздоровлення поїздами постійного курсування, в тому числі призначених на літній період, проводиться загальним порядком зі стягненням встановлених плат за послуги.
2.9.8. Резервування місць для групових перевезень дітей на період літніх канікул проводиться на підставі заявок, які подаються організаторами оздоровлення дітей в пункти резервування залізниць до 15 квітня поточного року.
В заявці зазначається кількість дітей, станції посадки та висадки груп, дні заїзду та виїзду.
Залізниця відправлення групи зобов'язана до 15 травня скласти і видати організатору оздоровлення дітей розгорнутий план перевезення дітей на літо згідно з представленими заявками та детальний розклад руху поїздів з дітьми на травень та червень місяці.
Подальший розклад руху поїздів повідомляється залізницею організатору перевезень не пізніше як за місяць до відправлення поїзда.
Організатор перевезення дітей зобов'язаний оплатити перевезення дітей "туди" і "назад" не пізніше як за 20 днів до відправлення поїзда "туди". За бажанням організатора оздоровлення дітей при оплаті проїзду вноситься плата за постіль, чай та інші послуги.
2.9.9. Заявки на перевезення дітей в період літніх канікул, подані до 15 квітня підтверджуються за 40-45 діб до відправлення поїзда, а подані після 15 квітня, задовольняються залізницею залежно від наявності вільних місць, рухомого складу та розкладів руху додаткових поїздів.
( Пункт 2.9.9 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 472 від 18.08.2005 )
2.10. Обслуговування на вокзалах
2.10.1. На кожному вокзалі пасажирам вивішується інформація про основні та додаткові транспортні послуги, режим роботи працівників з обслуговування пасажирів, телефонні номери місцевих органів виконавчої влади та Держспоживстандарту, його органів, які здійснюють захист прав споживачів.
( Пункт 2.10.1 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 109 від 22.02.2001, Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 472 від 18.08.2005 )
2.10.2. При запровадженні платного входу до залів очікування та інших приміщень вокзалу для громадян, що не мають проїзних документів, начальник вокзалу повинен забезпечити згідно із пунктом 34 Порядку обслуговування громадян залізничним транспортом:
а) вільний прохід громадян (з проїзними документами чи без них) до квиткових кас, довідкових бюро, стендів з розкладом руху поїздів та перонів вокзалу;
( Підпункт "а" пункту 2.10.2 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )
б) безперешкодний та безплатний прохід пасажирів з проїзними документами в приміщення вокзалу, призначені для обслуговування пасажирів;
в) те саме - для інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни без квитків, службових осіб при виконанні службових обов'язків (з контролю вокзалу);
г) продаж вхідних квитків іншим особам, які не мають проїзних документів.
Особи, що придбали вхідні квитки, мають право безперешкодно та безплатно користуватись всіма загальними приміщеннями та облаштуваннями вокзалу, крім залів очікування підвищеного комфорту, відеозалів.
( Пункт 2.10.2 із змінами внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 1069 від 06.12.2004 )
2.10.3. Начальник кожного вокзалу, начальник пасажирської станції зобов'язані щоденно здійснювати особисто прийом пасажирів з питань виїзду, обслуговування на вокзалі. На позакласних та 1 класу вокзалах такий прийом повинен здійснюватись декілька разів на добу із залученням заступників начальника станції (вокзалу). Про початок прийому пасажири оповіщуються через гучномовці оповіщувального зв'язку вокзалу.
Прийом здійснюється в службових кабінетах або спеціально обладнаних приймальнях за графіком, який затверджується вищестоящою інстанцією і вивішується на дверях приміщення. В інший час, коли прийом пасажирів не здійснюється, їм надається можливість для вирішення питань черговим персоналом вокзалу.
2.10.4. У періоди масового виїзду пасажирів (початок чи кінець літнього сезону, передсвяткові чи післясвяткові дні, під час підвищеного попиту та ін.) розпорядженням Укрзалізниці може вводитись цілодобовий прийом пасажирів та облік осіб, які не оформили проїзд.
2.10.5. Якщо працівник станції (вокзалу) з будь-яких причин не може задовольнити запит щодо оформлення проїзду інваліда Великої Вітчизняної війни або інваліда з явними ознаками інвалідності, то він зобов'язаний особисто довести це до відома начальника структурного підрозділу (вокзалу), який повинен розглянути запит пасажира та прийняти відповідне рішення.
2.10.6. В разі відсутності місць у загальному продажу на поїзд з пункту пересадки запити інвалідів Великої Вітчизняної війни та інвалідів з явними ознаками інвалідності направляються на станцію пересадки з поміткою "ІВВВ". Ці запити розглядаються в першу чергу особисто начальником відповідного бюро з питань резервування місць в поїздах.
2.10.7. Для забезпечення тимчасового відпочинку пасажирів, які будуть від'їжджати, на вокзалах може бути організована робота кімнат відпочинку, кімнат матері та дитини, залів очікування підвищеного комфорту, залів для інвалідів та ін.
( Підрозділ 2.10 розділу 2 доповнено пунктом 2.10.7 згідно з Наказом Мінтрансу N 831 від 21.11.2002 )
2.11. Інформація у пунктах відправлення та прибуття поїздів
2.11.1. У кожному вокзалі (пасажирській будівлі) вивішується стенд з розкладом руху пасажирських поїздів, безпересадкових та причепних вагонів по даній станції. Розміщення інформації на стенді здійснюється залежно від місцевих умов з урахуванням зручності при користуванні (по напрямках, у алфавітному порядку станцій призначення, хронологічному порядку або ін.).
На позакласних, 1 та 2 класу вокзалах стенди з розкладом руху пасажирських та приміських поїздів вивішуються окремо. На вокзалах станцій, з яких відходить 10 і більше поїздів власного формування або обігу, інформація про прибуття та відправлення поїздів надається на окремих стендах.
Начальник вокзалу (станції) зобов'язаний забезпечити оперативне внесення змін розкладу руху поїздів та інформації про призначення додаткових поїздів шляхом заміни носіїв інформації на стенді розкладу руху.
Інформація про одноразові зміни в розкладі руху, призначення поїзда на один рейс вивішується на окремих оголошеннях поруч зі стендом розкладу руху та в інших місцях.
Інформація про відміну пасажирського поїзда чи приміського поїзда впродовж 10 і більше днів, для забезпечення ремонту колії, подається суб'єктом господарювання не пізніше як за 10 днів в місцевих газетах та радіотрансляційних мережах населених пунктів.
2.11.2. Інформація на стенді з розкладом руху пасажирських поїздів повинна включати номер поїзда, початкову та кінцеву станції маршруту поїзда, час прибуття та відправлення, номер платформи чи колії, час прибуття в кінцевий пункт призначення. В примітках зазначаються періодичність курсування поїзда, наявність в поїзді вагона-ресторана, вагона СВ. Аналогічно розміщується інформація про причепні вагони.
2.11.3. Інформація на стенді з розкладом руху приміських поїздів розміщується у хронологічному порядку з 0 до 24 години з зазначенням номера поїзда, маршруту прямування, часу відправлення, часу прибуття у кінцевий пункт.
У примітках зазначається періодичність курсування та назви зупинкових пунктів, де поїзд не зупиняється.
2.11.4. Інформація про вартість проїзду до станцій, що користуються найбільшим попитом, подається у вигляді стенда або через електронну довідкову систему (автомати для довідок), на якому зазначаються назва станції, вартість проїзду у різних категоріях поїздів і вагонів, що прямують з даної станції, вартість перевезення 10 кг багажу та розмір штрафу за безквитковий проїзд. Стенд з інформацією про вартість проїзду в приміських поїздах вивішується окремо.
( Пункт 2.11.4 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )
( Пункт 2.11.4 із змінами внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 1069 від 06.12.2004 )
2.11.5. Витяги з Правил, які вивішуються в приміщеннях вокзалу, кас попереднього продажу квитків, багажних відділеннях, містять пункти Правил, що стосуються надання послуг у даному приміщенні, вичерпно.
2.11.6. У касових залах попереднього продажу квитків вивішують плакати з розкладом руху пасажирських поїздів по станції розташування кас, найближчих вузлових станціях та станції Київ-Пасажирський.
За 45 днів до запровадження нового розкладу руху в пунктах попереднього продажу проїзних документів адміністрацією пункту продажу вивішується інформація про зміни згідно з новим розкладом руху, а в добу його введення вивішується новий розклад руху поїздів замість старого.
( Абзац другий пункту 2.11.6 в редакції Наказу Мінтрансу N 1069 від 06.12.2004 )
2.11.7. На кожній станції пасажирам безкоштовно надається інформація про наявність місць на момент запиту у всіх поїздах, що відходять з цієї станції.
Ця інформація надається одним із наступних засобів:
а) усно працівниками вокзалу у спосіб, встановлений технологічним процесом роботи вокзалу;
б) за допомогою електронних або електричних табло безперервної чи періодичної дії;
в) вивішуванням інформації.
2.11.8. Про запізнення дальнього чи місцевого поїзда пасажири та особи, які зустрічають, повинні бути повідомлені засобами зв'язку не пізніш як за 3 години до часу його прибуття на станцію за розкладом.
За одну годину до прибуття такого поїзда повинен бути оголошений очікуваний час прибуття, а за 20 хвилин - номер колії або платформи.
Про запізнення приміського поїзда пасажири оповіщуються не пізніше як за 20 хвилин до часу та в час прибуття за розкладом.
2.11.9. Інформація про запізнення поїздів, зміну колії прибуття чи відправлення повинна передаватися пасажирам всіма наявними засобами інформації через гучномовці, електричні і електронні табло. Наприкінці передання інформації про запізнення поїзда повинен вказуватись час наступної передачі інформації.
2.11.10. Інформація про прибуття транзитного поїзда, номер колії, порядок нумерації вагонів повинна передаватись пасажирам настільки завчасно, щоб гарантувати своєчасний і безпечний вихід пасажирів та осіб, які зустрічають, до вагона з урахуванням залюдненості приміщень, переходів.
2.11.11. Після прибуття поїзда та під час висадки пасажирів з вагонів повинна передаватись інформація про порядок виходу до вокзалу, населеного пункту, місцезнаходження камери схову ручної поклажі.
2.11.12. Перед відправленням поїздів з початкового пункту пасажирам з указаною в пункті 2.11.10 завчасністю, до подання поїздів під посадку передається інформація про колію відправлення поїзда, порядок виходу до нього, розташування вагонів у складі поїзда, а у разі затримки відправлення - тривалість затримки та час подачі під посадку.
2.11.13. Усна інформація, передбачена пунктом 50 Порядку обслуговування громадян на залізничному транспорті, інформація про наявність місць, про запізнення поїздів, колію прибуття та інша видається безплатно у випадках, якщо вона не передається іншими засобами передачі інформації (електронними чи електричними приладами, мережею оповіщувального зв'язку тощо).
2.11.14. Усні довідки про розклад руху поїздів видаються пасажиру безкоштовно.
( Пункт 2.11.14 в редакції Наказу Мінтрансу N 1069 від 06.12.2004 )
2.11.15. Письмові довідки, крім довідок про запізнення поїздів, видаються фізичним та юридичним особам за плату, встановлену підприємством - надавачем послуг.
2.11.16. Письмові підтвердження про запізнення поїзда видаються на станції призначення пасажира тільки при пред'явленні проїзного документа або квитка шляхом нанесення відмітки на ньому, або на окремому бланку безпосередньо після прибуття поїзда чи в будь-який інший час, але не більше встановленого терміну зберігання облікових документів станції. Без пред'явлення проїзних документів (квитків) письмові довідки про запізнення поїздів не видаються. Для осіб, що здійснюють поїздку у приміському сполученні безплатно за посвідченням, письмове підтвердження про запізнення поїзда надається на підставі відповідного посвідчення та усної заяви пасажира.
2.11.17. Інформація, яка передається через гучномовці оповіщувального зв'язку, передається за формою типових текстів, затверджених Укрзалізницею.
2.12. Посадка до вагона
2.12.1. Поїздка пасажира повинна розпочинатись від станції, вказаної у проїзному документі.
Якщо пасажир придбав проїзний документ від станції відправлення поїзда, а посадку хоче здійснити на проміжній станції на шляху прямування поїзда, то він зобов'язаний не пізніше ніж за 1 годину до відправлення попередити начальника станції відправлення поїзда про зміну станції посадки.
Для цього пасажиру видається бланк заявки, в якому він зазначає дані з проїзного документа: номер поїзда, номер вагона, місце та дату відправлення з початкової станції та зі станції посадки.
Станція відправлення зобов'язана видати начальнику поїзда, в якому буде здійснювати поїздку пасажир, попередження про посадку пасажира на проміжній станції. Вартість бланка заяви є складовою вартості послуги попередження про посадку.
Пасажир може подати за плату заяву про посадку на проміжній станції на станції, яка не є пунктом початкового відправлення поїзда. В цих випадках станція подання заяви сповіщає про посадку пасажира станцію відправлення поїзда телеграфом.
Якщо пасажир здійснив посадку в поїзд на проміжній станції, не попередивши станцію відправлення, то він втрачає право на місце, вказане у проїзному документі, якщо воно вже надане іншому пасажиру. Місце для проїзду у таких випадках надається начальником поїзда без додаткової оплати в міру звільнення місць іншими пасажирами.
Розміщення пасажира у вагоні вищої категорії здійснюється згідно з п.2.18.
2.12.2. При посадці у вагон пасажир зобов'язаний пред'явити провіднику проїзний документ.
Пасажири, які здійснюють поїздку за пільговими, безплатними, службовими проїзними документами, зобов'язані пред'явити документ про право на такий проїзд, а пасажири з іменними квитками - паспорт або посвідчення особи з фотокарткою.
При проїзді у приміському сполученні контроль наявності у пасажирів квитків, як правило, здійснюється на шляху прямування поїзда. В окремих випадках, за рішенням начальника залізниці, контроль може здійснюватись посадковими бригадами із числа працівників залізниці при посадці до вагона та при виході для посадки на перон. Контроль наявності та дійсності квитків може також здійснюватись через автоматизовані (або механізовані) засоби контролю у тому числі при вході (виході) до (із) вагона чи (з) на перон (у).
( Пункт 2.12.2 розділу 2 доповнено абзацом третім згідно з Наказом Мінтрансу N 109 від 22.02.2001, із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінтрансу N 831 від 21.11.2002, N 1069 від 06.12.2004 )
При пред'явленні групових проїзних документів, оформлених за списком, провіднику надається завірений квитковою касою примірник списку та посвідчення особи (для пільгових категорій - посвідчення, що дає право на пільгу).
( Пункт 2.12.2 розділу 2 доповнено абзацом третім згідно з Наказом Міністерства транспорту N 530 від 14.07.2003 )
2.12.3. Провідник вагона зобов'язаний перед подачею поїзда під посадку вивісити трафарет та порядковий номер вагона, а після зупинки вагона - своєчасно відкрити двері та розпочати посадку пасажирів, перевіряючи при цьому наявність проїзних документів, їх справжність, відповідність номерів поїзда і вагона, ваги і розмірів ручної поклажі встановленим нормам.
Перевіряється також наявність посвідчень на право пільгового або безплатного проїзду, відповідність прізвища у проїзному документі прізвищу у посвідченні особи пасажира.
Пасажири без проїзних документів чи з такими проїзними документами, які мають дефекти, ознаки підробки, виправлення, з прізвищем, що не відповідає посвідченню особи, з ручною поклажею більше встановлених норм та з перевищенням розмірів, установлених для ручної поклажі у вагон не допускаються.
( Абзац третій пункту 2.12.3 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 1069 від 06.12.2004 )
На проміжних станціях пасажири допускаються для посадки в будь-який вагон поїзда.
2.12.4. Провідник має право відмовити у посадці пасажиру у вагон, якщо він перебуває у явно вираженому нетверезому або неохайному стані, чим може порушити спокій інших пасажирів.
2.12.5. Пасажир повинен займати у вагоні місце, яке вказане у проїзному документі.
Якщо проїзний документ придбаний на проміжній станції, то номер місця у ньому, як правило, не вказується. Розміщення пасажирів у вагоні за такими проїзними документами здійснюється провідником вагона. При цьому нижні місця надаються, в першу чергу, пасажирам з дітьми, інвалідам, хворим, пасажирам похилого віку.
2.12.6. У випадку неправильного оформлення касою проїзних документів або видачі проїзного документа без наявності вільних місць у вагоні, продажу двох проїзних документів на одне місце начальник поїзда і провідник вагона зобов'язані допустити пасажира у вагон і вжити заходів задля надання йому місця в поїзді.
У цих випадках складається акт довільної форми у 2-х примірниках. Перший залишається у вагонному депо приписки вагона, а другий направляється керівнику підприємства, працівники якого допустили брак у роботі, для розслідування та вжиття заходів.
Начальник станції (вокзалу, бюро по розподілу місць) повинен розслідувати кожен випадок неправильного оформлення проїзних документів і вжити відповідних заходів.
2.12.7. У випадку відсутності місця у вагоні, до якого придбано проїзний документ, начальник поїзда зобов'язаний надати пасажиру, за його згодою, місце у іншому вагоні (у тому числі і більш високої категорії - без стягнення доплати). Якщо ж пасажиру надано місце нижчої категорії, то йому повертається різниця вартості проїзду.
У разі неможливості надати місце пасажиру в цьому ж поїзді, йому - за його згодою - надається відповідне місце в іншому поїзді з переоформленням проїзних документів безплатно, а у разі відмови пасажира від запропонованої заміни місця йому, на підставі акта довільної форми, повертається вартість проїзду і послуг.
2.12.8. Пасажири, яким оформлено за вимогами пункту 2.3.6 проїзд без плацкарти, здійснюють посадку тільки у штабний вагон поїзда.
Пасажир пред'являє квиток начальнику поїзда і здійснює поїздку у коридорі штабного вагона, а начальник поїзда протягом години повинен оформити плацкарту на надане місце у відповідності з категорією вагона.
2.13. Умови проїзду
2.13.1. Після посадки пасажирів у вагон та відправлення поїзда провідник вагона зобов'язаний додатково перевірити чинність проїзних документів та погасити їх, не зачіпаючи компостерних знаків. Погашення здійснюється шляхом відривання маленької часточки у верхній частині проїзного документа на місці складання упоперек. Додатково перевіряється наявність посвідчень, що дають право на безплатний чи пільговий проїзд, відповідність прізвища на іменних проїзних документах прізвищу в паспорті чи в посвідченні особи.
Проїзні документи пасажирів м'яких, купейних та плацкартних вагонів зберігаються у провідника вагона. В загальних вагонах проїзні документи зберігаються у пасажирів і пред'являються за вимогою осіб, які здійснюють контроль.
( Пункт 2.13.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту N 530 від 14.07.2003 )
2.13.2. На всьому шляху прямування пасажирам надається можливість користуватись наявними у вагоні двома санітарними вузлами, для чого провідник вагона зобов'язаний утримувати їх відчиненими.
Користування санітарними вузлами припиняється при проходженні поїзда через станції та санітарні зони, про що за 30 хвилин пасажири сповіщаються провідником або через поїзне радіо.
2.13.3. Пасажири можуть користуватись спальними місцями в будь-який період доби. Підняття і опускання верхніх полиць за бажанням пасажирів виконують провідники вагонів.
2.13.4. Пасажири всіх вагонів зі спальними місцями тричі на добу (з 8 до 10 години, з 15 до 17 години та з 20 до 22 години місцевого часу) забезпечуються за встановлену плату чаєм та кавою.
2.13.5. У всіх дальніх пасажирських поїздах повинні бути ігри (доміно, шашки, шахи), які провідники вагонів пасажирам видають безплатно. Азартні ігри на гроші у поїздах і на вокзалах забороняються.
2.13.6. Медикаменти з поїзної аптечки у медично доцільних кількостях, а також кип'ячена або охолоджена кип'ячена вода надаються пасажирам безкоштовно.
2.13.7. У пасажирських вагонах місцевих і дальніх поїздів паління дозволяється у тамбурі з некотлового боку вагона.
Паління у електроі дизель-поїздах підвищеного комфорту дозволяється у будь-якому тамбурі вагона (крім дитячого вагона).
( Абзац другий пункту 2.13.7 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 472 від 18.08.2005 )
У вагонах приміських поїздів, у тому числі у тамбурах, паління заборонено.
Порушення цього правила спричиняє попередження або накладення штрафу у розмірі, встановленому законодавством України.
2.13.8. В окремих поїздах під час руху пасажирам може бути надана послуга по оформленню проїзних документів поїзда з пункту пересадки, в тому числі на інші види транспорту та зворотний шлях.
Інформація про такі послуги надається у касах, що здійснюють продаж проїзних документів на цей поїзд, провідниками вагонів та засобами оповіщувального зв'язку такого поїзда.
2.13.9. У випадку втрати провідником вагона прийнятих на зберігання від пасажирів проїзних документів начальник поїзда складає акт, який, крім нього, підписують пасажири і провідник вагона. Акт завіряється штемпелем попутньої станції або штемпелем начальника поїзда. Акт є підставою до приїзду пасажира до станції призначення. Акт є підставою для проїзду пасажира до станції оформлення начальником поїзда нового проїзного документа.
( Абзац перший пункту 2.13.9 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )
Якщо пасажир їхав у відрядження, то йому, на підставі акта для пред'явлення за місцем роботи, начальником поїзда в касі тієї станції, на якій поїзд має зупинку, оформляється новий проїзний документ з відміткою на звороті "замість втраченого".
На підставі цього акта начальником поїзда в касі станції оформляються нові проїзні документи з відміткою на звороті цих документів "замість втраченого".
2.13.10. Проїзні документи, які мають виправлення, не підтверджені залізницею, вважаються недійсними і відбираються працівниками залізниці, які мають право перевірки проїзних документів. Пасажиру, за його наполяганням, може бути виданий другий екземпляр акта про вилучення проїзного документа.
2.13.11. Пасажир, який на шляху прямування не може пред'явити дійсного проїзного документа, повинен, крім вартості проїзду, сплатити також штраф згідно з законодавством України.
( Абзац другий пункту 2.13.11 розділу 2 виключено на підставі Наказу Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )
2.13.12. Приміські поїзди можуть призначатися в рейс з обслуговуванням або без обслуговування провідниками вагонів.
У вагонах, які обслуговуються провідниками вагонів, закриття та відкриття дверей та вікон здійснюється провідниками вагонів. У приміських поїздах, які не обслуговуються провідниками вагонів, зачинення та відчинення дверей здійснюється машиністом поїзда з допомогою дистанційного управління. В зимовий час вікна вагонів приміських поїздів відкривати забороняється. У літній та перехідний період вікна можуть відкриватися пасажирами з правого боку за ходом поїзда за згодою пасажирів.
Для проїзду пасажирів з дітьми, інвалідів та пасажирів похилого віку в складі приміського поїзда виділяються спеціальні вагони та окремі купе, про що власники вагона здійснюють відповідні написи.
2.13.13. Якщо пасажир помилково сів у поїзд не того напрямку, що вказаний у проїзному документі, то він повинен залишити його на найближчій станції. У цьому випадку начальник поїзда складає акт, який дає право пасажиру повернутись назад до станції відправлення поїзда без оплати проїзду.
Якщо після повернення на станцію відправлення пасажир не встиг на поїзд, зазначений у проїзному документі, то він пред'являє проїзний документ, разом з актом, начальнику вокзалу для поновлення дійсності квитка.
Для подальшої поїздки пасажир повинен придбати нову плацкарту та закомпостувати старий проїзний документ.
2.13.14. На шляху прямування провідник вагона повинен не допускати посадку і проїзд безквиткових пасажирів та перевезення ручної поклажі понад встановлену норму.
2.13.15. У пасажирському поїзді, в складі якого є вагон-ресторан (вагон-кафе), обов'язковим є розміщення в усіх вагонах поїзда художньо оформленої друкованої інформації про наявність у складі поїзда вагона-ресторана (вагона-кафе), його місця згідно зі схемою поїзда, режим роботи при прямуванні поїзда в обидва напрямки. Також обов'язковим є оголошення такої інформації по радіотрансляційній мережі поїзда.
( Підрозділ 2.13 розділу 2 доповнено пунктом 2.13.15 згідно з Наказом Мінтрансу N 831 від 21.11.2002 )
2.14. Продовження поїздки
2.14.1. Пасажир, який прямує до однієї з проміжних станцій у вагоні зі спальними місцями, за бажання та за наявності вільних місць у цьому вагоні може продовжити поїздку далі станції, зазначеної в квитку (крім вагонів зі змінним трафаретом). Він повинен завчасно заявити про це провіднику вагона (начальнику поїзда), який з відома диспетчера бюро з розділу місць оформляє пасажиру подальший проїзд за квитанцією ГУ-57, як за нову поїздку.
2.15. Припинення, переривання поїздки, зміна маршруту на шляху прямування
2.15.1. Пасажир має право один раз здійснити переривання поїздки на будь-якій проміжній станції, розташованій на маршруті виданого пасажиру проїзного документа.
2.15.2. У випадках переривання поїздки (тимчасового зупинення на проміжній станції) пасажир повинен не пізніше 3-х годин після прибуття поїзда пред'явити свій проїзний документ черговому по вокзалу, начальнику станції або начальнику вокзалу для проставлення відмітки:
"Станція... . Зупинка з продовженням терміну дійсності квитка".
Продовжити поїздку пасажир може у термін не пізніше 10 діб після відправлення поїзда, з яким він прибув на станцію переривання поїздки. Проїзний документ слід пред'явити до каси тієї станції, на якій пасажир зупинився, або станції, розташованої далі на маршруті прямування, для компостування та оформлення плацкарти. Якщо зупинка була здійснена з причини захворювання, то, згідно з п.2.20.1 б, продовжити поїздку пасажир може у термін не пізніше 10 діб після закінчення лікування, після пред'явлення довідки із місця лікування чи лікарняного листа.
2.15.3. У разі припинення поїздки на шляху прямування пасажир повинен не пізніше 3-х годин після відходу поїзда пред'явити проїзний документ начальнику станції (або вокзалу) для проставлення відмітки: "Дійсність квитка припиняється по станції .............. ."
Повернення платежів у разі припинення поїздки проводиться розпорядженням начальника станції (вокзалу) за усною заявою пасажира порядком, передбаченим пунктом 9.2.4. Забороняється здійснювати відмітку про припинення дійсності квитка на станціях, які не знаходяться на маршруті прямування поїзда, на який оформлено проїзний документ.
( Абзац другий пункту 2.15.3 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 1069 від 06.12.2004 )
2.15.4. Пасажир може після переривання поїздки змінити її маршрут. Якщо відстань нового маршруту перевищує відстань маршруту, вказаного у проїзному документі, то пасажиром сплачується вартість проїзду за різницю у відстані відповідного вагона (без плацкарти), як за нову поїздку.
На зворотному боці проїзного документа робиться запис про зміну маршруту. Якщо новий маршрут коротший від вказаного у проїзному документі, то зміна маршруту прямування проводиться без додаткової сплати вартості квиткової частини шляхом проставлення відмітки на зворотному боці проїзного документа. Вартість плацкарти в обох випадках сплачується на загальних підставах.
2.15.5. Якщо пасажир бажає змінити маршрут на станції початкового відправлення, він повинен здати проїзний документ до повернення платежів і оформити новий.
2.15.6. Переривання поїздки за приміським квитком є неприпустимим, крім випадків, що сталися внаслідок зміни руху поїзда.
2.15.7. У всіх випадках зупинки на шляху прямування (крім тих, що сталися з вини залізниці) плацкарта втрачає чинність. Для продовження поїздки пасажир повинен придбати нову плацкарту у відповідності з категорією вагона.
Якщо продовження поїздки буде здійснюватись у вагоні вищої категорії, крім вартості плацкарти, пасажир повинен сплатити різницю вартості квитка від станції продовження поїздки до станції призначення.
( Пункт 2.15.7 розділу 2 доповнено абзацом згідно з Наказом Мінтрансу N 1069 від 06.12.2004 )
2.16. Проїзні документи, забуті у особи, що проводжала пасажира
2.16.1. Якщо проїзні документи пасажира після відправлення поїзда залишилися у особи, яка проводжала, остання негайно, але не пізніше ніж через 3 години з моменту відправлення поїзда, повинна здати їх начальнику станції (вокзалу), який коштом проводжаючого дає телеграму (телефонограму) начальнику поїзда і начальнику станції (вокзалу) на шляху прямування, на якій за час зупинки поїзда можна видати нові проїзні документи.
( Пункт 2.16.1 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )
2.16.2. Проїзні документи, пред'явлені особою, яка проводжала гасяться штемпелем "Чинність проїзного документа припинена по станції .......... ".
( Пункт 2.16.2 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )
2.16.3. Погашені проїзні документи повертаються проводжаючому. Повернення платежів за удруге придбані проїзні документи здійснюється тільки за заявою до Управління залізниці - за умови пред'явлення погашених і удруге придбаних проїзних документів.
2.16.4. Погашення проїзних документів, пред'явлених пізніш як через три години після відправлення поїзда, не здійснюється.
2.16.5. Якщо протягом 4-х годин після відправлення пасажира з початкової станції не буде одержана телеграма (телефонограма) від начальника станції (вокзалу) відправлення, то пасажир вважається безквитковим і зобов'язаний заплатити штраф і вартість проїзду від станції посадки до станції призначення начальнику поїзда за квитанцією ГУ-57 або сплатити штраф і залишити поїзд.
2.17. Дії у випадку, якщо пасажир відстав від поїзда
2.17.1. Провідник вагона, який виявив, що пасажир його вагона відстав від поїзда, зобов'язаний негайно вжити заходів щодо збереження його речей і сповістити начальника поїзда. Начальник поїзда складає акт, в якому перелічуються речі пасажира. Акт, крім начальника поїзда, підписується провідником вагона та двома пасажирами - свідками події.
2.17.2. Пасажир, який відстав від поїзда, повинен звернутися до начальника станції (вокзалу), який зобов'язаний телеграфувати начальнику станції за ходом поїзда, де поїзд має зупинку не менше 10 хвилин, та начальнику поїзда про зняття речей і проїзного документа.
2.17.3. Про зняття речей телефоном або телеграфом сповіщається пасажир і начальник станції, де знаходиться пасажир.
Телеграма дає право пасажиру безплатно доїхати першим попутним поїздом до станції, де знаходяться його речі і проїзний документ.
2.17.4. Передача речей і проїзного документа начальником поїзда начальнику станції, начальником станції пасажиру оформляється актом довільної форми у двох примірниках з описом речей.
2.17.5. Після приїзду пасажира на станцію, де знаходяться його речі і проїзний документ, він повинен пред'явити проїзний документ черговому по вокзалу (станції) для поновлення чинності квитка.
Для подальшого проїзду пасажир повинен оформити в касі за плату нову плацкарту і закомпостувати квиток.
2.18. Перехід на шляху прямування до вагона іншої категорії
2.18.1. Для здійснення поїздки у вагоні іншої категорії пасажир повинен звернутися до начальника поїзда.
Начальник поїзда узгоджує переведення пасажира в інший вагон з диспетчером бюро з розподілу місць.
З пасажира стягується різниця вартості проїзду за відстань між станціями, де пасажир зайняв місце, і станцією, до якої він прямує, залежно від нової категорії вагона, до якого він перейшов.
2.18.2. Переведення пасажира, за його бажанням, у вагон нижчеоплачуваної категорії здійснюється без повернення платежів.
2.18.3. Начальнику поїзда забороняється оформляти і переоформляти проїзні документи на вільні місця, а також переводити пасажира із вагона у вагон без дозволу бюро з розподілу місць, крім місць, виділених у розпорядження начальника поїзда, та службових.
2.19. Відчеплення вагона
2.19.1. У разі виявлення технічної несправності вагона або небезпечних захворювань у пасажирів та інших причин, що унеможливлюють подальше прямування вагона та спричинюють його відчеплення, начальник поїзда повинен розмістити пасажирів на вільні місця у вагонах цього ж поїзда (у тому числі й у вагонах вищої категорії) та сповістити про це лінійне бюро з розподілу місць в поїздах. Аналогічні дії причетних осіб при відчепленні вагона на станції першопочаткового відправлення.
( Пункт 2.19.1 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 831 від 21.11.2002 )
2.19.2. Якщо вільних місць немає, начальник поїзда та начальник станції (вокзалу) зобов'язані вжити заходів щодо відправлення пасажирів відчепленого вагона, в тому числі:
а) наданням іншого вагона з причепленням до того ж поїзда чи до першого поїзда попутного напрямку;
б) розміщенням пасажирів на вільні місця першого поїзда попутного напрямку.
2.19.3. При розміщенні пасажирів відчепленого вагона перевага надається пасажирам з дітьми, хворим, особам похилого віку, інвалідам.
2.19.4. Відчеплення вагона оформляється актом за підписом начальника поїзда і начальника станції (вокзалу), який завіряється штемпелем станції.
Один примірник акта залишається у начальника поїзда, один у начальника станції, інші видаються пасажирам відчепленого вагона.
Акт дає право пасажиру на безплатне переоформлення проїзду та отримання постільної білизни або отримання через Управління залізниці призначення різниці вартості проїзду, якщо решту шляху пасажир здійснює у вагоні іншої категорії.
2.19.5. У разі переведення пасажирів з відчепленого вагона в інші вагони перенесення ручної поклажі і надання їм допомоги в цьому є обов'язком залізниці. Перенесення ручної поклажі організовується начальником поїзда разом з начальником станції. При цьому слід вжити заходів для забезпечення безпеки пасажирів та схоронності ручної поклажі.
2.20. Видалення пасажира з поїзда
2.20.1. Пасажир видаляється з поїзда в таких випадках:
а) якщо пасажир перебуває у явно вираженому нетверезому стані та порушує при цьому правила проїзду і громадський порядок, заважає спокою інших пасажирів. Видалення такого пасажира провадиться провідником вагона або посадовими особами, які виконують службові обов'язки, а у разі виявлення спротиву і непокори - працівником міліції. На проїзному документі проставляється відмітка "Відмовлено в перевезенні на підставі пункту 2.20.1 Правил". Повернення платежів за такі проїзні документи не проводиться.
Якщо при цьому пасажир не бажає, щоб багаж прямував у поїзді до станції призначення, то багаж - при пред'явленні квитанції - видають на станції видалення пасажира із поїзда. У разі неможливості вивантаження багаж прямує до станції призначення. Зберігання багажу на станції призначення, видача та інше здійснюється на загальних підставах;
б) якщо пасажир перебуває в стані захворювання, що призводить до порушення спокою оточуючих, і немає можливості помістити його окремо. У цьому випадку пасажира із його речами видаляють з поїзда за обов'язкової участі лікарсько-медичної обслуги (персоналу) і тільки на тій станції, де є відповідні лікарсько-медичні установи.
Якщо пасажира видаляють із поїзда у непритомному стані, то його речі разом із проїзним документом передають начальнику станції за актом, складеним начальником поїзда (провідником безпересадкового вагона). На проїзному документі проставляється відмітка про зупинку. Акт, крім начальника поїзда та станції, підписує пасажир, який їде у цьому вагоні. Після одужання пасажиру повертаються його речі та вартість проїзду за непрослідувану відстань. Вартість плацкарти не повертається.
Якщо ж пасажир побажає продовжити поїздку, то проїзний документ і лікарняний лист чи довідка медичного закладу пред'являються в касу для компостування проїзного документа і оформлення нової плацкарти зі стягненням плати на загальних підставах.
Багаж, у випадку прослідування його далі станції висадки пасажира, повертається безплатно на підставі телеграми начальника станції (вокзалу), де пасажир був видалений;
в) при виявленні перевезення пасажиром заборонених до перевезення предметів та речовин і відмові видалити їх з поїзда.
У цьому разі на проїзних документах проставляється відмітка: "Неправильне перевезення ручної поклажі".
Повернення платежів за непрослідувану відстань поїздки здійснюється згідно з пунктом 9.2.4 цих Правил.
2.21. Проїзд станції призначення
2.21.1. Провідники вагонів зобов'язані попереджувати пасажирів не пізніше як за 30 хвилин до прибуття поїзда до станції, вказаної у проїзному документі.
2.21.2. Про кожен випадок проїзду пасажира станції призначення складається акт за підписом начальника поїзда, провідника вагона і пасажира, який засвідчується штампом станції. Цим актом надається право пасажиру повернутися до станції призначення безкоштовно.
2.22. Повернення пасажирам використаних проїзних документів
2.22.1. Використані та погашені проїзні документи повертаються пасажирам за 30 хвилин до прибуття на станцію призначення пасажира.
Провідник вагона та пасажир повинні пересвідчитись у тому, що пасажир отримав той документ, який він пред'явив при посадці до вагона. Пасажир зобов'язаний зберігати проїзний документ до виходу на перон.
2.22.2. Видавати проїзні документи особам, що не здійснювали поїздку за ними, забороняється.
2.22.3. Якщо пасажир відмовляється від отримання свого використаного проїзного документа, то провідник повинен розірвати його навпіл в присутності пасажира і зберігати до кінця поїздки пасажира.
2.23. Оформлення проїзду у поїзді
2.23.1. У виняткових випадках, з дозволу начальника поїзда дозволяється посадка пасажирів у поїзд, якщо вони не встигли придбати проїзні документи у касі. При цьому посадка дозволяється тільки у вагон, в якому знаходиться начальник поїзда, з наступним оформленням проїзду за квитанцією різних зборів: протягом 1 год. - з моменту відправлення поїзда з пункту формування (обороту) і протягом 30 хвилин - із проміжних станцій, без стягнення штрафів.
( Абзац перший пункту 2.23.1 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 1069 від 06.12.2004 )
За вказаний відтинок часу начальник поїзда зобов'язаний оформити проїзд пасажиру. До отримання місць із бюро з розподілу місць начальник поїзда може оформити проїзд таких пасажирів на місця, виділені зі спеціальною метою, або на місця пасажирів, які не з'явились на станції відправлення поїзда. Пасажирам забороняється залишати штабний вагон без оформлення квитанції різних зборів і сплати вартості проїзду.
2.24. Нещасний випадок з пасажиром
2.24.1. Про всі нещасні випадки з пасажиром, а також травми, тілесні пошкодження, що сталися з пасажиром на вокзалі чи в поїзді, представник суб'єкта господарювання зобов'язаний скласти акт та вручити його пасажиру.
У разі смерті пасажира або тяжких тілесних пошкоджень акт видається близьким родичам.
В акті зазначаються прізвище, ім'я та по батькові пасажира, номер поїзда, вагона та місця, в якому їхав (чи мав їхати) пасажир, номер і серія проїзного документа, дата та час випадку, обставини його, ким надана перша медична допомога.
Акт підписує працівник, відповідальний за його складання, та свідки (не менше двох), завіряє штампом начальника станції (начальника поїзда).
Один примірник акта після підписання залишається у справах суб'єкта господарювання, а другий - видається пасажиру або його рідним.
Форма акта вміщена в додатку 4.
( Пункт 2.24.1 розділу 2 в редакції Наказу Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )
2.24.2. Представник суб'єкта господарювання повинен видати довідку потерпілому, що мав право на безплатний проїзд без проїзного документа, із зазначенням відомостей про страховика.
( Пункт 2.24.2 розділу 2 в редакції Наказу Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )
2.24.3. Не видається акт, коли нещасний випадок трапився з пасажиром за обставин, безпосередньо не пов'язаних з поїздкою, внаслідок скоєння пасажиром дій, за які передбачена кримінальна відповідальність.
Розділ 3. Зберігання та перевезення ручної поклажі та тварин
3.1. Правила перевезення ручної поклажі та тварин
3.1.1. До ручної поклажі належать предмети і речі, незалежно від виду упакування, що легко переносяться і за своїми розмірами без труднощів розміщаються у вагонах на місцях, що призначені для розміщення ручної поклажі. Кожний пасажир має право безплатно перевозити із собою у вагоні ручну поклажу вагою до 36 кг на повний, пільговий, безплатний проїзний документ і 15 кг на дитячий. Перевезення ручної поклажі понад встановлену норму і перевезення без оплати собак та інших тварин, дозволених до перевезення, спричиняє накладення штрафу згідно з законодавством України. Сплата штрафу не звільняє пасажира від оплати вартості перевезення надлишкової вартості ручної поклажі.
( Пункт 3.1.1 розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )
3.1.2. Обов'язок турбуватися про цілісність та зберігання ручної поклажі, що перевозиться разом з пасажиром, покладається на пасажира. Однак провідники вагонів не звільняються від відповідальності вживати усіх залежних від них заходів для забезпечення схоронності поклажі пасажирів.
3.1.3. Начальник станції, відкритої для багажних операцій, зобов'язаний надати пасажирам безкоштовно і до посадки в вагон можливість зважування ручної поклажі та оплати перевезення надлишків ваги або здачі частини ручної поклажі для перевезення багажем за окрему плату.
Перевезення з дорослим пасажиром надлишкової ваги ручної поклажі вагою не більше ніж 14 кг оформляється з видачею пасажиру квитанції ЛУ-12 "а".
( Абзац другий пункту 3.1.3 розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )( Пункт 3.1.3 розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )
3.1.4. Пасажиру надається право перевезти - безплатно, додатково до норми ручної поклажі при собі у плацкартному або купейному вагоні:
- ручну поклажу вагою до 50 кг на один додатково придбаний за повну вартість проїзний документ відповідного вагона;
- ручну поклажу до 150 кг в окремому купе з оплатою повної вартості усіх місць купе.
Ручна поклажа розміщується на місцях, для неї призначених, та на полицях для лежання, з виконанням вимог, передбачених Правилами поведінки громадян на залізничному транспорті, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України.
( Пункт 3.1.4 розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )
3.1.5. Кожен пасажир має право перевозити безплатно при собі понад встановлену норму ручної поклажі кімнатних птахів в клітках (не більше однієї клітки), портфель, дипломат або дамську сумку, бінокль, лижі та палиці до них, вудочки, фотоапарат, парасольку, відеокамеру, портативний магнітофон та інші дрібні речі.
( Абзац перший пункту 3.1.5 розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 831 від 21.11.2002 )
Дозволяється перевозити при собі, за рахунок норми ручної поклажі пасажира, дитячі коляски, байдарки у розібраному стані, велосипеди в розібраному та впакованому стані (не більше одного) та інші речі, які за своїми розмірами можуть бути розташовані у вагоні на місцях, призначених для ручної поклажі.
( Абзац другий пункту 3.1.5 розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 1069 від 06.12.2004 )
Пасажири з обмеженими фізичними можливостями мають право перевозити безкоштовно при собі понад установлену норму ручної поклажі засоби переміщення (інвалідні коляски та ін.).
( Пункту 3.1.5 розділу 3 доповнено абзацом згідно з Наказом Мінтрансу N 1069 від 06.12.2004 )
3.1.6. У приміському сполученні кожний пасажир має право перевезти при собі безплатно ручну поклажу не більше 36 кг на квиток повний та пільговий і 15 кг на дитячий, а також додатково за окрему плату не більше 50 кг. Вартість перевезення додаткової ваги ручної поклажі у приміському сполученні становить вартість проїзду дорослого пасажира. Перевезення оплачується через квиткововидруковувальні машини і автомати з видачею пасажиру квитка як для проїзду дорослого пасажира.
( Пункт 3.1.6 розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )
Перевезення велосипедів у приміському сполученні здійснюється у тамбурі поїзда або виділених для цього місцях із оплатою перевезення відповідно до пункту 6.2.5.
( Пункт 3.1.6 доповнено абзацом другим згідно з Наказом Міністерства транспорту N 530 від 14.07.2003 )
3.1.7. До перевезення ручної поклажі у приміському сполученні допускаються також в рахунок норми безплатного провозу стандартні балони із газом пропан-бутан обсягом до 5 л, що використовуються для побутових потреб, які перебувають у технічно справному стані, що забезпечує безпеку перевезення, зокрема без витікання газу, а також рослини, саджанці та інші посадочні матеріали з обв'язаною кроною та упакованими кореневищами. Кожне місце такої поклажі не повинно перевищувати вагу 18 кг та висоту 1,5 м.
У районах, оголошених карантинними, вказані перевезення можуть здійснюватися тільки за пред'явленням власником карантинних документів.
( Пункт 3.1.7 розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )
3.1.8. Перевезення з собою непортативної апаратури (телевізорів, відеокамер, радіоприймачів, комп'ютерів та ін.) допускається не більше одного предмета на проїзний документ з оплатою, як за 30 кг багажу.
Вищеназвана апаратура розміщується:
- у вагонах зі спальними місцями - на місцях, зазначених у проїзному документі;
- у загальних вагонах пасажирських поїздів та в пасажирських вагонах приміських поїздів - на верхній полиці вагона;
- у вагонах електро- та дизель-поїздів - на підлозі першого купе.
Не приймаються до перевезення в будь-якому вагоні апаратура та інші предмети, розміри яких за сумою трьох вимірів перевищують 180 см.
Крім того, до перевезення у вагонах зі спальними місцями не приймається апаратура, яка за своїми розмірами ширша, аніж отвір дверей купе.
3.1.9. Собаки великих порід у приміських і місцевих електро- і дизель-поїздах, пасажирських та швидких поїздах, приміських і місцевих поїздах з вагонами локомотивної тяги перевозяться у крайніх тамбурах першого і останнього вагона поїзда (не більше двох собак) у намордниках на металевій чи міцній шкіряній прив'язі і під наглядом супровідника, команди якого вони виконують.
Собаки малих порід перевозяться в приміських і місцевих поїздах на руках або під лавкою, на якій сидить власник собаки.
( Пункт 3.1.9 розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )
3.1.10. Перевезення собак великих порід (не більше однієї) у купе пасажирського чи швидкого поїзда є припустимим лише в купейному або м'якому вагоні, за умови викуплення власником собаки усіх місць в купе та пред'явлення такої довідки ветеринарного лікаря про можливість перевезення собаки, за якою можна ідентифікувати особину даної собаки (вказані прикмети тощо).
( Абзац перший пункту 3.1.10 розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 831 від 21.11.2002 )
Кімнатні тварини (не більше 2-х) і птахи повинні бути поміщені в ящики, корзини, клітки і вільно розміщатись на місцях, відведених для ручної поклажі.
( Пункт 3.1.10 розділу 3 доповнено абзацом другим згідно з Наказом Мінтрансу N 831 від 21.11.2002; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 472 від 18.08.2005 )
Оформлення перевезення здійснюється багажною квитанцією із написом на лицьовому боці "Багаж на руках пасажира" або квитанцією форми ЛУ-12а чи перевізним документом, оформленим електронним способом.
( Пункт 3.1.10 розділу 3 доповнено абзацом третім згідно з Наказом Мінтрансу N 831 від 21.11.2002; із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 1069 від 06.12.2004 )
3.1.11. Перевезення собак великих порід у багажних вагонах здійснюється у спеціальних контейнерах при супровідниках, які повинні їхати у цьому поїзді.
Для групових перевезень великих собак (більше 5) організатор перевезення повинен укласти угоду з власником вагона на оренду чи замовлення спеціального вагона.
3.1.12. Плата за перевезення собак, кімнатних тварин при пасажирі у пасажирських вагонах, а також у багажних вагонах дальніх поїздів сплачується за особину чи місце, як за 20 кг багажу, незалежно від наявності ручної поклажі.
( Пункт 3.1.12 розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 831 від 21.11.2002, Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 472 від 18.08.2005 )
3.1.13. У випадку переведення на шляху прямування дрібних тварин і птахів із пасажирського вагона у багажний вагон у пасажира відбирають багажну квитанцію і передають прийомоздавальнику як документ на перевезення. Прийомоздавальник видає пасажиру ярлик із зазначенням у ньому номера багажної квитанції і станції призначення.
( Пункт 3.1.13 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 472 від 18.08.2005 )
3.1.14. Пасажир - супровідник тварин повинен сам турбуватись про них, годувати, поїти та прибирати за ними, упереджувати порушення санітарно-гігієнічних умов і відшкодовувати всі збитки, які виникли внаслідок порушення ним положень цього документу про перевезення ручної поклажі, тварин, птахів.
( Пункт 3.1.14 розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )
3.1.15. Забороняється перевезення в ручній поклажі зарядженої (з набоями) зброї, смердючих, вогненебезпечних, їдких, отруйних, легкозаймистих, вибухових та інших речовин (крім випадків, передбачених спеціальними правилами), а також речей, які можуть зіпсувати або забруднити речі інших пасажирів.
3.1.16. Пасажир має право перевозити з собою для побутових потреб не більше 1 літра ацетону, керосину, соляної та сірчаної кислоти, спирту в тривкій упаковці, яка унеможливлює розлиття вказаних речовин.
Збереження цілості упаковки, захист від відкритого вогню входить до числа обов'язків пасажира.
3.2. Зберігання ручної поклажі на вокзалах
3.2.1. Короткочасне зберігання ручної поклажі на вокзалах здійснюється в автоматичних та стаціонарних камерах схову.
Правила користування камерами схову затверджуються Міністерством транспорту та зв'язку України.
( Абзац другий пункту 3.2.1 розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 1069 від 06.12.2004 )
Витяги із цих Правил, розпорядок роботи вивішуються в приміщенні камер схову до відома пасажирів.
3.2.2. В стаціонарні та пересувні камери схову дозволяється здавати ручну поклажу у будь-якій упаковці, незалежно від її виду - валіза, кошик, рюкзак, байдарки в розібраному вигляді, лантухи, вузли та ін., а деякі речі (наприклад, пальто, лижі, ранець, ковзани) можуть бути прийняті без упаковки.
Фрукти, овочі, ягоди, гриби та інші сільськогосподарські продукти приймають на зберігання у будь-якій тарі, яка гарантує їх зберігання при перенесенні.
За природне псування зданих на збереження продуктів, які швидко псуються, залізниця відповідальності не несе.
Вага окремого місця ручної поклажі, що приймається до зберігання, не повинна перевищувати 50 кг.
Кожна одиниця поклажі повинна мати пристрій для перенесення. Кожна річ, яка прив'язана до ручної поклажі, що здається до зберігання, ураховується як окрема одиниця поклажі.
Забороняється здавати і приймати до зберігання тварин і птахів, вогнепальну зброю, вибухові, вогненебезпечні, легкозаймисті, їдкі і отруйні речовини, а також речі, що можуть зіпсувати або забруднити речі інших пасажирів.
Забороняється зберігання в ручній поклажі грошових сум, облігацій, документів та інших коштовностей.
3.2.3. Якщо під час приймання речей до камери схову будуть виявлені дефекти в опакуванні, то власник зобов'язаний ліквідувати їх або підписати акт довільної форми, який складає комірник.
3.2.4. Речі вагою більш як 50 кг або великогабаритні, які не поміщаються в автоматичні камери схову, а також телевізори, холодильники, пральні машини та ін., приймають до схову в спеціально виділених камерах схову великогабаритних речей або в багажні камери.
3.2.5. Претензії про втрату речей з камер схову на суму до 400 грн. включно розглядає і сплачує начальник станції, а на суму, що перевищує 400 грн., - Управління залізниць. Якщо речі згодом будуть знайдені, то вони видаються власнику при поверненні в касу отриманого відшкодування.
У разі втрати жетона речі із камери схову видаються власнику під розписку за пред'явленням паспорта та опису, вартість втраченого жетона сплачується пасажиром.
3.2.6. Речі, які здані до камери схову, зберігаються там дві календарні доби, а потім їх передають на зберігання до загального складського приміщення станції. Якщо протягом 30 діб власник не забере свої речі, то вони підлягають реалізації згідно з законодавством України.
3.3. Забуті та знайдені речі
3.3.1. У всіх випадках виявлення в поїздах, на станціях (вокзалах) або в смузі відводу залізниці забутих чи загублених речей складається акт довільної форми з детальним описом загального вигляду знайдених речей та обставин їх виявлення.
Акт складається обов'язково з участю особи, що виявила речі: у поїзді - начальником поїзда в присутності провідника вагона, на станції - начальником станції (вокзалу). Копія акта видається особі, що виявила речі.
Речі, забуті і виявлені на станції або у поїзді, який прибув на кінцевий пункт, або на прилеглому до станції перегоні, передають начальнику цієї станції, який записує їх до облікової книги. На речі прикріплюють ярлик з зазначенням станції та порядкового номера, за яким предмет записаний у книзі. На такі речі, як вузол, мішок, чемодан та інші, накладаються пломби або печатки.
Перед накладенням пломби речі розкривають у присутності представника міліції, про що складається окремий акт довільної форми у двох примірниках, з описом речей. Один екземпляр цього опису видається особі, яка знайшла речі. Речі, залишені у поїздах на шляху прямування, передаються начальником поїзда разом з актом під розписку начальнику станції кінцевого пункту прямування цього поїзда.
При вилученні з камер зберігання, в тому числі і автоматичних, речей, не одержаних пасажирами, слід скласти акт довільної форми з описом речей. За наявності даних, за якими можна визначити місцезнаходження власника речей, власнику негайно надсилається лист з повідомленням про місцезнаходження речей. Після одержання відповіді речі відправляють на прохання власника. У разі неотримання відповіді та незатребування речей протягом 30 діб речі - разом з актом і описом - з відома начальника станції передаються на склад реалізації.
3.3.2. Особа, яка домагається видачі знайдених речей, повинна довести своє право на них, вказавши письмово точні прикмети речей та їх вміст, або подати ключі до замків, які замикають речі (з пересвідченням у тому, що це дійсно ключі від цих замків).
Якщо речі зберігаються на станції, де вони були знайдені або здані, то їх негайно видають власнику за розпорядженням начальника станції або вокзалу після перевірки документів, що підтверджують особу. Якщо речі відправлені на реалізацію, то заява про їх видачу передається в Управління залізниці.
Знайдені і забуті речі реалізуються згідно з законодавством України.
3.3.3. Якщо пасажир вийде з вагона на шляху прямування поїзда і сам виявить, що ним у вагоні забуті речі, то він повинен звернутися до начальника станції (вокзалу). Начальник станції (вокзалу) за письмовою заявою пасажира негайно подає службову телеграму на адресу начальника поїзда або начальника станції на шляху прямування поїзда, де є черговий по вокзалу. У телеграмі вказуються номер вагона і місце, які займав пасажир, опис забутих речей і вимога про пересилку їх до місця перебування власника.
3.3.4. При одержанні речей власник повинен сплатити залізниці всі належні їй платежі (за зберігання та упакування, перевезення за тарифом багажу і публікацію оголошення, якщо це мало місце, та інше), а також видати розписку довільної форми про одержання, з зазначенням в ній свого постійного місця проживання, номера паспорта або документа, що його замінює.
Розділ 4. Перевезення багажу
4.1. Предмети, які допускаються, і предмети, заборонені до перевезення багажем
4.1.1. До перевезення багажем приймаються речі пасажира, упаковані в закриті валізи, скрині, невеликі ящики, фанерні коробки, а також корзини, лантухи, вузли або паки, перев'язані залізною стрічкою або мотузкою. Вага окремого місця не повинна бути більшою ніж 75 кг, а довжина більшою за три метри, за умови, що завантаження багажу в багажний вагон може проводитися без труднощів.
( Пункт 4.1.1 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )
4.1.2. До перевезення, як багаж, приймаються також такі речі та предмети:
а) переносні крісла, складані стільці, коляски для хворих;
б) дитячі коляски;
в) переносні музичні інструменти в ящиках, футлярах або в іншій упаковці;
г) театральні реквізити, що вільно вміщуються в багажному вагоні;
ґ) вимірювальні прилади довжиною не більше ніж 3 м, упакований ручний інструмент;
д) велосипеди звичайні, мотовелосипеди, моторолери і мотоцикли без коляски з порожніми резервуарами для пального та мастильних матеріалів;
е) лижі та інше спортивне приладдя довжиною не більш ніж 3 м;
є) приймачі, телевізори, радіоли, магнітофони, комп'ютери;
ж) автомобільні шини без упакування.
4.1.3. До перевезення багажем не допускаються речі, перелічені в п.42 Порядку обслуговування громадян залізничним транспортом, а також:
а) вогненебезпечні, наркотичні речовини;
б) предмети, які можуть розповсюджувати інфекцію та поширюють сморід;
в) тварин, за винятком дрібних домашніх тварин (собак, котів, птахів та ін.) в клітках або в іншій відповідній тарі, якщо це не заборонено ветеринарними правилами;
г) продуктів, що швидко псуються.
( Підпункт "г" пункту 4.1.3 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 831 від 21.11.2002 )
4.1.4. Пасажир, що здав до перевезення багаж, несе персональну відповідальність за дотримання положень пункту 42 Порядку обслуговування громадян залізничним транспортом.
4.2. Приймання багажу від пасажирів
4.2.1. Кожне місце багажу повинно бути пристосоване для перенесення його під час навантажування, перевантажування, розвантаження та за своїми розмірами, упакування бути зручним для розміщення в багажному вагоні, без завдання шкоди багажу інших пасажирів.
4.2.2. Телевізори, радіоприймачі, комп'ютери для перевезення без перевантаження на шляху прямування приймаються в упаковці, що забезпечує збереження, а для перевезення з перевантаженням - тільки в твердій упаковці (в ящику або в латах). На упакуванні зверху і на бокових стінках робиться чіткий напис "обережно, телевізор" або "обережно, радіоприймач". Велосипеди, коляски дитячі та протезні, ліжка дитячі приймаються в упаковці та без неї. В разі приймання їх без упакування в багажній квитанції зазначаються марка, номер, вид та предмети, що знаходяться при велосипеді, колясці.
4.2.3. Нові незаряджені газові балони для побутових потреб приймаються до перевезення за письмовими заявами з пред'явленням паспорта і за наявності товарного чека або рахунка-фактури. В заяві відправником зазначаються прізвище, ім'я та по батькові, поштова адреса та підтверджується, що балони нові, раніше не експлуатувалися і залишкового тиску не мають. Заява і чек залишаються у справах станції.
4.2.4. Багаж приймається у багажне відділення, як правило, не раніше ніж за добу до відправлення поїзда, з яким він має бути відправленим. При здачі багажу більш як за добу з пасажира стягується плата за послуги за зберігання багажу за кількість діб зберігання, крім однієї доби. При цьому неповна доба вважається повною.
Багаж, що швидко псується, приймається не раніше, ніж за дві години до відправлення поїзда, без перевантаження на шляху прямування.
4.2.5. Багаж може бути прийнятий у пасажира на підставі проїзного документа, до вказаної в ньому станції або станції, розташованої в межах приміської зони станції призначення пасажира, якщо вона відкрита для приймання та видачі багажу. Якщо пасажир їде до станції, яка закрита для видачі багажу, то він може оформити багаж до найближчої станції видачі багажу, навіть якщо вона й знаходиться поза шляхом прямування пасажира.
( Пункт 4.2.5 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 831 від 21.11.2002 )
4.2.6. Багаж може бути зданий до перевезення як на станції відправлення пасажира, так і на будь-якій відкритій для багажних операцій проміжній станції на шляху прямування.
Станційні багажні каси відчиняються завчасно, щоб забезпечити прийняття всього багажу від пасажирів поїзда без затримки.
4.2.7. Пасажир на станції початкового відправлення або на шляху прямування може здати багаж до перевезення безпосередньо до багажного вагона поїзда, в якому він їде. Багаж в цьому випадку приймається прийомоздавальником тільки до станції, відкритої для багажних операцій, без перевантаження на шляху прямування. Оплата за перевезення в цих випадках здійснюється при видаванні багажу. На підтвердження прийняття багажу відправнику видається ярлик встановленої форми, а до багажу прикріплюється талон ярлика.
Неподільні предмети (дитячі коляски, велосипеди та ін.) можуть прийматися до перевезення безпосередньо прийомоздавальником багажного вагона.
Речі приймаються від пасажирів, які їдуть в цьому поїзді, без перевантаження на шляху прямування, після попередньої оплати перевезення виходячи з відстані та фіксованої ваги кожного предмета, яка повинна становити не більш як 20 кг. Після приймання пасажиру видається квитанція ГУ-57.
Багаж видається пасажиру безпосередньо із вагона.
( Пункт 4.2.7 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 472 від 18.08.2005 )
4.2.8. Загальна вага місць, пред'явлених для перевезення як багаж, не повинна перевищувати 200 кг на один проїзний документ або одну особу групового проїзного документа. Дипломатичний багаж приймається до перевезення без обмеження ваги. Якщо за одним проїзним документом пред'являється до перевезення багаж вагою більше 200 кг, то таке перевезення може дозволити начальник станції (вокзалу) за наявності вільного місця у багажному вагоні.
4.2.9. Перевезення багажу вагою більше 200 кг оформляються однією багажною квитанцією. В багажній квитанції вказується загальна вага відправлення з розподіленням на допустиму норму 200 кг та вагу понад цю норму. При цьому 200 кг багажу оформляються за тарифом багажу, а надлишок ваги - за тарифом вантажобагажу. Положення щодо оформлення перевезення ваги багажу понад 200 кг за тарифом вантажобагажу поширюється і на дипломатичний багаж.
( Пункт 4.2.9 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )
4.2.10. Під час здавання багажу до перевезення пасажир може оголосити його цінність, яка зазначається в багажній квитанції у графі "Оголошена цінність".
Якщо пасажир не бажає оголосити цінність багажу, то в багажній квитанції у графі "Оголошена цінність" слід проставити відмітку: "Від оголошення цінності відмовляюсь", яка підписується пасажиром.
4.2.11. Якщо здається до перевезення декілька місць, то пасажир може оголосити цінність кожного окремого місця чи загальну цінність усіх місць. Сума оголошеної цінності встановлюється зі слів пасажира у гривнях і не повинна перебільшувати фактичної вартості предметів, які знаходяться у багажі.
Цінність продуктів, що швидко псуються, і багажу, прийнятого в багажний вагон на зупинкових платформах (за ярликами), не оголошують.
Загальна сума оголошеної цінності зазначається в багажній квитанції прописом і цифрами, а цінність і вага кожного окремого місця вписується цифрами.
4.2.12. Залізниця не зобов'язана запевнятись, що сума оголошеної цінності, відповідає фактичній вартості багажу (вантажобагажу), пред'явленого до перевезення.
( Пункт 4.2.12 розділу 4 доповнено абзацом першим згідно з Наказом Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )
Але якщо у працівника станції, у випадку оголошення пасажиром ціни свого багажу у сумі більш як 500 грн. за місце, виник сумнів у правильності оцінки, то він має право вимагати розпакування багажу для перевірки.
( Абзац пункт 4.2.12 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )
У разі розбіжностей у сумі оцінки між працівником станції та відправником оцінка проводиться комісійно (за участю начальника станції, вокзалу або чергового помічника начальника вокзалу), про що складається акт довільної форми. Один примірник акта залишається на станції, другий прямує з перевізними документами, а третій - видається відправникові.
В разі незгоди відправника на перевірку або незгоди з сумою оцінки, призначеною комісійно, багаж до перевезення з оголошеною цінністю не приймають.
4.2.13. На підтвердження прийняття багажу до перевезення пасажиру видається багажна квитанція, в якій вказуються станція, код і залізниця призначення, поїзд і дата відправлення (зазначається з урахуванням періодичності курсування багажних вагонів), станція відправлення, її код, номер квитка, кількість місць та назва речей, вага, відстань, сума провізної плати, прізвище, ім'я та по батькові відправника, його поштова адреса, оголошена цінність, різновид упакування, маршрут прямування. При оформленні перевезення багажу на вільному полі лицьового боку проїзного документа, у тому числі виданого автоматизованою системою "Експрес", ставиться мастильний штамп "багаж". У разі відсутності штампа така відмітка ставиться від руки.
При прийманні неупакованих велосипедів і їм подібних предметів у багажній квитанції обов'язково зазначаються номер, марка велосипеда та прилади і пристосування при ньому (дзвінок, колесо, ліхтар, сумка та ін.).
Автомобільні шини приймаються до перевезення тільки без упакування з відмітками в багажній квитанції "з камерою" чи "без камери", "нові" чи "використовувані". У цьому випадку положення пункту 6.6.1 на автомобільні шини не розповсюджуються.
4.2.14. Під час приймання дипломатичного багажу на лицьовому боці перевізного документа (багажної квитанції) ставиться відмітка "Дипломатичний багаж". Перевезення дипломатичного багажу в окремих купе пасажирського вагона здійснюється на умовах, передбачених для перевезення ручної поклажі пунктом 3.1.4 цих Правил.
4.2.15. При отриманні квитанції пасажир повинен пересвідчитись, що вона заповнена у відповідності з його даними.
4.2.16. Днем приймання багажу до перевезення вважається дата накладення календарного штемпеля станції відправлення у призначеному для цього місці на багажній квитанції.
4.2.17. Якщо пасажир бажає бути повідомленим про прибуття багажу, то в графі "особливі помітки" робиться запис "з повідомленням". Плата за повідомлення стягується при видачі багажу.
4.2.18. При отриманні квитанції пасажир повинен пересвідчитись, що вона заповнена у відповідності з його даними.
4.2.19. Плата за перевезення багажу стягується при його прийманні, за винятком випадків приймання багажу за ярликом, оплата за перевезення якого стягується на станції призначення під час видачі.
4.2.20. Прийняття до перевезення у багажному вагоні собак, дрібних домашніх тварин, бджіл і птахів проводиться за умови, що цей вантаж не потребує перевантажування на шляху прямування.
Бджоли приймаються до перевезення у багажному вагоні в перехідний період року, коли температура повітря не вища +10 град.C. Бджіл перевозять у вуликах або у фанерних пакетах під наглядом супровідника, який повинен їхати у цьому ж поїзді. У вагоні вулики і пакети розміщують так, щоб не були закриті вентиляційні отвори вуликів і був забезпечений вільний прохід та доступ повітря до них.
4.3. Перевезення багажу між нетарифними пунктами
4.3.1. Перевезення багажу з нетарифних зупинкових пунктів до тарифних станцій і навпаки відбувається без перевантаження на шляху прямування.
( Пункт 4.3.1 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )
4.3.2. У разі відправлення багажу з тарифної станції до нетарифного зупинкового пункту в багажній квитанції вказують наступну за зупинковим пунктом тарифну станцію призначення з зазначенням того, в якому пункті підлягає вивантаженню цей багаж.
4.3.3. Видача такого багажу на зупинковому пункті проводиться прийомоздавальником безпосередньо з багажного вагона за час стоянки даного поїзда в обмін на багажну квитанцію. У разі неявки отримувача до багажного вагона на зупинковому пункті, відмови в одержанні, псування багажу або часткової нестачі багаж не вивантажується і доставляється на зазначену в багажній квитанції тарифну станцію, де його видають у встановленому порядку.
( Пункт 4.3.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 472 від 18.08.2005 )
4.3.4. При відправленні багажу від зупинкового пункту до будь-якої на шляху прямування поїзда тарифної станції відправник здає багаж за час стоянки даного поїзда (за розкладом) безпосередньо в багажний вагон прийомоздавальнику.
На підтвердження про прийняття багажу безпосередньо в багажний вагон прийомоздавальник видає відправнику ярлик встановленої форми, талон якого прикріплює до прийнятого багажу. Перевезення багажу між нетарифними зупинковими пунктами не виконуються.
( Пункт 4.3.4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 472 від 18.08.2005 )
4.3.5. На кожну багажну відправку, прийняту з видачею ярлика, прийомоздавальник вагона оформляє окремий здавальний список за формою ЛУ-26, в якому проставляє дані, встановлені при прийомі багажу, та ставить відмітку "Багаж за ярликом".
( Пункт 4.3.5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 472 від 18.08.2005 )
4.3.6. Багаж здається прийомоздавальнику станції призначення багажу під розписку у здавальному списку.
( Пункт 4.3.6 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 472 від 18.08.2005 )
4.3.7. Багаж, прийнятий за ярликом, видається на станції призначення після пред'явлення ярлика, встановлення ваги багажу та оплати всіх платежів з видачею багажної квитанції. Вага багажу та номер багажної квитанції вписуються в ярлик. Багажна дорожня відомість залишається при корінці багажної квитанції.
( Пункт 4.3.7 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 1069 від 06.12.2004 )
4.4. Упакування і маркування багажу
4.4.1. Багаж слід пред'являти до перевезення в тривкій справній упаковці, що забезпечує його схоронність на всьому шляху прямування, до видачі пасажиру, за винятком предметів, що дозволяються до перевезення багажем без упакування. В разі подання до перевезення багажу в упакуванні, несправність якого не може призвести під час перевезення до втрати чи пошкодження багажу, пред'явленого до перевезення, або багажу інших пасажирів, залізниця може прийняти до перевезення цей багаж, проставивши відмітку в перевізних документах про несправність пакування.
( Пункт 4.4.1 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )
4.4.2. Предмети, перелічені в пункті 4.1.2, що допускаються до перевезення неупакованими, і такі, що мають явні пошкодження, можуть бути прийняті до перевезення з відповідним зазначенням про це в перевізних документах.
4.4.3. Валізи, коробки, корзини, скрині, паки, лантухи, вузли, що пред'явлені до перевезення, речі в обшивці слід здавати міцно перев'язаними, ящики - окантованими металевою стрічкою.
4.4.4. Речі зі склом або дзеркалами приймаються в такому упакуванні, яке гарантує збереження цілості скла або дзеркала під час навантаження і вивантаження. На кожному предметі повинен бути добре видний напис "Обережно, скло!".
( Пункт 4.4.4 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 611 від 21.12.99 )
4.4.5. Кожне місце багажу, зданого до перевезення, маркується відповідно до встановлених Правил маркування багажу і вантажобагажу (додаток 2).
4.4.6. За перевірку ваги, упакування, прикріплення бирок, нанесення маркування та інші послуги з пасажира стягується додаткова плата, встановлена суб'єктом господарювання. В багажних відділеннях і поблизу багажних кас повинна бути вивішена інформація про вартість цих послуг.
( Пункт 4.4.6 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 831 від 21.11.2002 )
4.5. Перевезення багажу
4.5.1. Термін доставки багажу визначається часом прямування поїзда, з яким відправлено багаж, до станції призначення. Якщо багаж буде перевантажуватися на шляху прямування, то термін доставки визначається часом прямування узгоджених поїздів, з додаванням однієї доби на кожне перевантаження. Крім того, термін доставки багажу збільшується:
а) на час непередбачених затримок, зроблених з метою виконання митних та інших процедур;
б) на час перерви руху пасажирських поїздів, якщо така перерва сталася не з вини залізниці;
в) на час перевірки багажу, якщо виявлено порушення пункту 4.1.3;
г) на час, потрібний для пересилання багажу в випадках, передбачених пунктом 4.6.5.
Тривалість і причина затримки, яка призводить до продовження терміну перевезення багажу, вказується на зворотному боці багажної дорожної відомості.
4.5.2. Якщо багаж на шляху прямування треба перевантажувати, то подальше перевезення багажу здійснюється узгодженими поїздами з перевантаженням силами залізниці, без участі пасажира.
4.5.3. На станції перевантаження багажу на зворотному боці перевізного документа (багажної дорожної відомості) ставиться календарний штемпель з зазначенням дати прибуття та відправлення багажу.
4.5.4. Термін доставки вважається дотриманим, якщо до його закінчення багаж прибув на станцію призначення і може бути поданим до видачі.
Час затримання в доставці багажу вираховується із 24 годин дня, в який повинен прибути багаж.
4.5.5. Якщо під час перевезення багажу у багажному вагоні прийомоздавальником вагона чи контролюючими особами виявлені ознаки пошкодження багажу, повної чи часткової втрати, виявлення багажу без перевізних документів або навпаки останні зобов'язані скласти акт загальної форми, встановленої Правилами перевезень вантажів залізницями України, і з перевізними документами здати його на станції вивантаження багажу.
Акт підписується прийомоздавальником вагона, представником станції, де поїзд має зупинку, контролером-ревізором (якщо він був присутнім при виявленні ознак, які спричинили складення акта), та завіряється штемпелем станції.
На підставі акта загальної форми начальник станції вивантаження багажу зобов'язаний скласти комерційний акт і долучити його до перевізних документів.
( Пункт 4.5.5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 472 від 18.08.2005 )
4.6. Видача багажу пасажиру
4.6.1. В день прибуття багажу станція його призначення посилає одержувачу повідомлення (рекомендованою листівкою, факсом або телефоном) про прибуття багажу та місце його отримання (якщо про повідомлення є запис в багажній квитанції).
Якщо такого запису немає, то одержувач довідується про прибуття багажу особисто в багажній касі.
4.6.2. Багаж видається, як правило, на станції призначення, зазначеній у багажній квитанції. Видача проводиться протягом всього часу роботи багажного відділення згідно із графіком. На проміжних станціях видача багажу проводиться не пізніше як через годину після прибуття багажу, а на кінцевих станціях - після розвантаження багажного вагона чи безпосередньо з багажного вагона (крім багажу, прийнятого за ярликом).
4.6.3. Пред'явнику багажної квитанції надається право отримання багажу на залізничній станції відправлення чи на одній із проміжних станцій, розташованих на шляху прямування. Залізниця зобов'язана видати багаж, якщо прохання про видачу було зроблено завчасно і цьому не перешкоджає тривалість стоянки поїзда, розміщення багажу у вагоні, а також митні та інші процедури.
Прийомоздавальник вагона у цих випадках забирає у пасажира багажну квитанцію та наносить на ній відмітку "Багаж видано на станції...".
Багажна квитанція здається представнику станції, де видано багаж, для нанесення штемпеля станції, з наступним направленням її в Управління залізниці разом з черговим звітом.
Представник станції відмічає видачу багажу в здавальному списку. Платежі за непрослідувану багажем відстань не повертаються.
( Пункт 4.6.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 472 від 18.08.2005 )
4.6.4. Багаж видається пред'явнику багажної квитанції. Багажна квитанція при видачі багажу відбирається. Залізниця не зобов'язана упевнятися в тому, що пред'явник багажної квитанції має право на одержання багажу.
На вимогу пред'явника багажної квитанції залізниця зобов'язана перевірити багаж в його присутності, щоб зафіксувати пошкодження багажу.
4.6.5. Якщо багаж не прибув на станцію призначення у встановлений термін, то станція призначення зобов'язана на зворотному боці багажної квитанції зробити відмітку "Багаж не прибув" і отримати від пасажира заяву із зазначенням адреси для пересилання йому повідомлення про прибуття багажу.
Багаж вважається втраченим і пасажир має право на відшкодування його вартості, якщо багаж не прибуде на залізничну станцію призначення через 10 діб після закінчення терміну доставки.
Якщо багаж прибув з запізненням проти розрахованого згідно з пунктом 4.5 цих Правил терміну доставки, то станція призначення видає пасажиру акт довільної форми, в якому зазначається номер багажної квитанції, дата, час приймання багажу для перевезення, дата та час прибуття до місця призначення, сума перевізних платежів, кількість діб прострочення терміну доставки з вини залізниці, сума штрафу, яка підлягає виплаті пасажиру.
Акт підписується пасажиром, прийомоздавальником багажу і завіряється штемпелем станції.
На підставі акта багажна каса станції призначення багажу сплачує пасажиру штраф за невиконання терміну доставки (якщо він не затриманий за розпорядженням слідчих або митних органів).
В розписці, виданій при отриманні грошей, пасажир може заявити, щоб знайдений багаж йому був доставлений безкоштовно на одну з залізничних станцій.
( Пункт 4.6.5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 472 від 18.08.2005 )
4.6.6. Якщо багаж з вини залізниці не прибув на залізничну станцію призначення у встановлений термін доставки, а пасажир не може чекати прибуття багажу, то він може подати заяву про:
а) повернення багажу на залізничну станцію відправлення;
б) перевідправлення багажу на іншу залізничну станцію призначення.
Платежі за перевідправлення багажу у цих випадках не стягуються.
Залізнична станція повинна внести зміст заяви про перевідправлення
у багажну квитанцію.
Якщо багаж, визнаний втраченим, буде знайдено протягом 12 місяців з дати, коли він мав прибути на залізничну станцію призначення, то станція призначення зобов'язана повідомити про це пасажира, якщо його місце проживання відоме чи може бути встановлено.
4.6.7. Протягом 30 днів після відправлення повідомлення про виявлення загубленого багажу пасажир може заявити, щоб багаж було доставлено йому безплатно на будь-яку із залізничних станцій, незалежно від зазначеної у багажній квитанції, і зобов'язаний повернути одержану ним раніше суму відшкодувань. Збори за зберігання багажу на станції перевідправлення не стягуються.
4.6.8. Якщо виявлений багаж не був затребуваний пасажиром протягом 30 днів після відправлення повідомлення або якщо втрачений багаж було знайдено більше ніж через 12 місяців з дати, коли він повинен прибути на станцію призначення, то він підлягає реалізації згідно з законодавством України.
4.6.9. При наявності на станції транспортних засобів багаж за бажанням пасажира може бути доставлений додому зі стягненням плати за встановленими ставками.
4.6.10. У разі втрати багажної квитанції чи ярлика, за якими відбувається перевезення, багаж видають пасажиру тільки за його письмовою заявою при поданні доказів належності йому відправлення під розписку з зазначенням прізвища, імені, по батькові, постійного місця проживання одержувача (згідно з паспортом, довідкою, виданою сільською чи селищною радою, чи іншим документом, що засвідчує особу). В дорожній відомості проставляється засвідчена підписами одержувача і начальника станції відмітка про причини видачі багажу без пред'явлення багажної квитанції чи ярлика.
4.6.11. Багаж, не затребуваний пасажиром протягом 30 діб із дня прибуття на залізничну станцію призначення, підлягає реалізації згідно з законодавством України. Багаж може бути реалізованим і раніше, якщо внаслідок довгого зберігання він втрачає свої якості чи його вартість зберігання перевищує вартість самого багажу. Якщо місце перебування пасажира встановлено, то залізниця повинна попередити його письмово про майбутній продаж багажу. Сума, отримана від продажу багажу, сплачується пасажиру, за винятком вирахувань, що належать залізниці, згідно з законодавством України.
4.6.12. Отримувач при отриманні багажу має право перевірити його вагу. У разі виявлення нестачі ваги і складання про це у встановленому порядку комерційного акта плата за зважування не стягується.
Не вважається втратою багажу, якщо різниця ваги, встановленої при порівнянні з вагою, зазначеною в перевізних документах, не перевищує норми природної втрати маси вантажобагажу, зазначеної в правилах перевезень вантажів, затверджених Міністерством транспорту України.
Якщо фактична вага перевищує вагу, зазначену в перевізних документах, працівниками залізниці складається акт і проводиться службове розслідування. З отримувача багажу стягується плата за перевезення надлишку ваги як за нове перевезення та плата за зважування, якщо перевищення ваги відбулося з вини відправника.
( Пункт 4.6.12 розділу 4 доповнено абзацом третім згідно з Наказом Мінтрансу N 831 від 21.11.2002 )
4.7. Перевезення покійників
4.7.1. Перевезення труни з покійником здійснюється у багажних і поштово-багажних вагонах чи в спеціально обладнаних відсіках цих вагонів. При перевезенні з перевантаженням станція оформлення перевізних документів телеграмою інформує про таке перевезення станцію перевантаження.
4.7.2. При оформленні перевізних документів пасажир повинен пред'явити дозвіл на перевезення від місцевих адміністративних і санітарних органів, а також документи (чек, наряд), які посвідчують, що для перевезення покійника була придбана металева труна. Перевезення залізницями тіла покійника повинно проводитись у ретельно запаяній металевій труні, поміщеній у дерев'яний ящик, вільний простір якого повинен бути засипаний тирсою чи торфом, вапном та ін.
4.7.3. Труна з покійником перевозиться тільки за умови її супроводження. Якщо супровідник на шляху з будь-якої причини відстане від поїзда, в якому прямує труна з покійником, то доставка труни за призначенням не затримується.
Супровідник прямує в поїзді і повинен мати проїзний документ.
4.7.4. За перевезення труни з покійником у багажному чи поштово-багажному вагонах чи в їх спеціально обладнаних відсіках стягується плата як за перевезення 300 кг багажу.
При перевезенні урни з попелом у багажних вагонах плата стягується як за перевезення 30 кг багажу.
( Пункт 4.7.4 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 109 від 22.02.2001 )
4.8. Пошкодження, зіпсування, втрата багажу
4.8.1. При виявленні (залізницею під час перевантаження, вивантаження, видачі або пасажиром під час приймання) ознак пошкодження багажу, часткової або повної втрати начальник станції зобов'язаний зробити перевірку багажу і про результати скласти комерційний акт.
Комерційний акт підписують:
а) представник станції, який брав участь при перевірці багажу;
б) начальник станції або його заступник;
в) пасажир, якщо він був присутнім при складанні комерційного акта.
Якщо пасажир не був присутнім при складанні комерційного акта, то залізниця може запросити свідків.

................
Перейти до повного тексту