1.1. Судово-медична експертиза (дослідження) речових доказів (надалі-експертиза) у відділеннях судово-медичної гістології (надалі-відділення), а також судово-медична експертиза на підприємницьких засадах проводиться згідно з Законом України "Про судову експертизу", процесуальним законодавством, іншими законодавчими актами, Інструкцією про проведення судово-медичної експертизи, даними Правилами та затвердженими нормативними документами Міністерства охорони здоров'я України.

1.2. Експертизи у відділенні проводяться з метою встановлення патологічних та травматичних змін у надісланих до відділення об'єктах на підставі знань патологічної анатомії, судової медицини, а також з використанням спеціальних гістологічних методів дослідження.

1.3. Експертиза у відділенні виконується за постановою особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора, судді чи за ухвалою суду, а також за направленням судово-медичних експертів інших структурних підрозділів бюро, які проводять експертизу у справі.

1.4. Виконувати експертизи у відділенні можуть працівники бюро судово-медичної експертизи, які пройшли підготовку з судово-медичної гістології.

1.5. До документа про призначення експертизи повинні додаватися: копія протоколу розтину трупу, завірена підписом експерта. При проведенні додаткових та повторних експертиз - первинна судово-гістологічна експертна документація, архіви судово-гістологічних об'єктів.

1.6. Речові докази (об'єкти) і документи до них приймаються у відділенні завідуючим або особою, яка його заміщує, разом з черговим лаборантом.

1.7. Реєстрація речових доказів, що надійшли у відділення, та документів до них проводиться у журналі реєстрації експертиз (досліджень) речових доказів (об'єктів дослідження) та документів у відділенні (надалі - журнал реєстрації).

До журналу реєстрації заносяться такі відомості:

1.7.1. Порядковий за відділенням номер експертизи;

1.7.2. Дата надходження у відділення речових доказів (об'єктів) та документів до них;

1.7.3. Найменування установи та прізвище особи, яка призначила експертизу;

1.7.4. Прізвище, ім'я та по батькові потерпілих і обвинувачених, номер акта розтину трупа;

1.7.5. Перелік надісланих речових доказів та об'єктів дослідження;

1.7.6. Стислі обставини справи;

1.7.7. Мета проведення експертизи;

1.7.8. Прізвище експерта (експертів), якому (яким) доручено проведення експертизи і його (їх) підпис (підписи);

1.7.9. Дати початку та закінчення експертизи;

1.7.10. Стислі результати експертизи;

1.7.11. Розписка особи, яка одержала експертизу з зазначенням дати отримання і повним переліком матеріалів і речових доказів, що повертаються;

1.7.12. Примітка.

1.8. Журнал реєстрації з пронумерованими і прошнурованими аркушами скріплюється печаткою бюро і підписується начальником бюро. Після закінчення журнал здається в архів бюро, де зберігається протягом 25 років.

1.9. Об'єктами дослідження у відділенні є:

1.9.1. Шматочки органів та тканин людини;

1.9.2. Готові на предметному склі препарати на дослідження планктону, надіслані з відділення судово-медичної токсикології;

1.9.3. Шматочки тканин, знятих з знаряддя злочину та транспортних засобів;

1.9.4. Інші об'єкти біологічного походження.

1.10. Об'єкти дослідження з супровідною документацією приймаються у відділенні в такій послідовності:

1.10.1. Ознайомлення з наданими документами завідуючим відділенням;

1.10.2. Огляд об'єктів, надісланих на дослідження, перевірка упаковки, печаток, етикетки, обсяг ємності, стан об'єктів та непошкодженість тари, в якій об'єкти знаходяться.

1.11. Об'єкти до відділення приймаються тільки при наявності правильно оформленого супровідного документа та стану об'єктів відповідно вимогам відміченим в додатках.

1.12. Разом з черговим лаборантом експерт, призначений завідуючим для виконання експертизи, проводить подальшу роботу з надісланими об'єктами дослідження - тобто вирізку об'єктів (додаток).

1.13. При проведенні первинних експертиз слід залишати частину об'єктів (вологий архів) для можливої повторної або додаткової експертизи, за винятком випадків, коли без повної витрати об'єкту неможливо зробити висновок. Відсутність залишка об'єкта відзначається в журналі реєстрації експертиз.

1.14. При виконанні додаткових експертиз повинні використовуватись ті методики та досліджуватися ті об'єкти, які при попередніх дослідженнях не застосовувалися.

1.15. При виконанні повторних експертиз повинні досліджуватись всі об'єкти і застосовуватись всі методики, які використовувались при попередніх експертизах, а при необхідності можуть бути використані нові об'єкти з вологого архіву і нові методики.

1.16. Дослідження, яке проводиться у відділенні, оформляється у вигляді висновку експерта (акта судово-гістологічного дослідження), якому надається порядковий по відділенню номер і який складається не менш, як у двох примірниках. Один (перший) примірник надсилається особі, яка призначила експертизу, другий - залишається у архіві бюро, де зберігається протягом 25 років.

1.17. Підставою для складання висновку (акта) є записи в робочому журналі експерта:

1.17.1. Робочий журнал експерта, в якому робиться запис результатів дослідження препаратів під мікроскопом, повинен бути з пронумерованими та прошнурованими аркушами, підписується завідуючим відділенням, скріплюється печаткою бюро і підписується його начальником;

1.17.2. По закінченні робочий журнал здається в архів, де зберігається 10 років.

1.18. Кожний висновок (акт) повинен складатися з таких розділів:

1.18.1. Вступної частини, яка включає титульний лист, питання поставлені на вирішення експертизи, стислий виклад обставин справи;

1.18.2. Дослідної частини;

1.18.3. Підсумків.

1.19. Титульний лист документа заповнюється на бланку, затвердженому МОЗ України в точній відповідності з існуючим текстом.

1.20. У дослідній частині повинен міститися опис надісланих на дослідження об'єктів:

1.20.1. Опис кожного препарату чи тканин проводиться окремо кожен з вказівкою кількості зрізів, їх маркіровки (якщо вони є). Груповий опис препаратів чи маркірованих об'єктів забороняється;

1.20.2. Опис досліджених препаратів проводять за такою схемою:

а) кровонаповнення, стан судин;

б) строма;

в) паренхима.

1.21. Підсумки повинні грунтуватися на даних проведення дослідження з врахуванням виявленого патогенетичного зв'язку морфологічних змін відповідно до Міжнародної гістологічної номенклатури:

1.21.1. Підсумки наводяться з поясненням термінів, обгрунтуванням зв'язку основного ушкодження (захворювання) з його ускладненнями та фоновими процесами (станами), якщо вони є. Якщо неможливо проаналізувати основне ушкодження (захворювання), то наводиться причина цього;

1.21.2. Підсумок подається за нозологічним принципом, коли ушкодження (захворювання) самостійно або через ускладнення може бути морфологічним обгрунтуванням причини смерті.

1.22. Остаточний висновок про причину смерті належить до компетенції судово-медичного експерта, який проводив розтин трупа.

1.22.1. При неможливості додержання нозологічного принципу рекомендується систематизовано, послідовно описувати виявлені в органах та тканинах ушкодження, відмічаючи реактивні процеси, ступінь вираженості їх, локалізацію і обсяг.

1.23. Висновок з підписом експерта і печаткою відділення передається черговому реєстратору відділу судово-медичної експертизи трупів за актом черговим лаборантом.

1.24. Термін виконання експертизи не повинен перевищувати одного місяця від дня отримання всіх необхідних для її проведення матеріалів експертом-гістологом.

При відсутності будь-яких матеріалів, що необхідні для проведення експертизи, завідуючий відділенням не пізніше, як у триденний термін від дня надходження експертизи у відділення, чи експерт, не пізніше ніж у триденний термін від дня отримання експертизи для виконання повинні запитати ці матеріали у особи, яка призначила експертизу. У випадках перевищення місячного терміну виконання експертизи він повинен дати усне роз'яснення причин затримки начальнику бюро і направити про це письмове повідомлення особі, яка призначила експертизу.

2.1. Особливості судово-гістологічного дослідження при окремих видах смерті:

2.1.1. При ішемічній хворобі серця із надісланих з відділу судово-медичної експертизи трупів кусочків вирізуються додатково кусочки з найбільш ураженим відрізком коронарної артерії та кусочок з міжшлункової перетинки серця. При гістологічному дослідженні кусочків органів акцентується увага на кровонаповненні та стані судин серця, ступені звуження коронарної та епікардіальних артерій, характерні ураження їх, змінах в міокарді, використовуються крім основної фарби (гематоксилин-еозину), додаткові, які допомагають виявити ушкодження кардіоміоцитів (Рего, гематоксилин-оксі-фуксин-пікріновою кислотою-ГОФП);

2.1.2. У випадках хронічної ішемічної хвороби, крім змін в судинах, відмічається обсяг та характер кардіосклерозу, наявність в цих ділянках новоутворених судин та склад клітин в місцях утворення рубців;

2.1.3. При інфаркті міокарду: з надісланих кусочків органів вирізають кусочки з місць ураження артерії та з місця інфаркту на межі з неушкодженим міокардом. При гістологічному дослідженні відмічають зміни в судинах, ступінь вираженості некрозу м'язових волокон, крововиливи та лейкоцитарну реакцію навколо некрозу, клітинний склад залежно від строку інфаркту;

2.1.4. Гіпертонічна хвороба: в надісланих кусочках відмічають зміни в дрібних судинах та артеріолах головного мозку та його оболонок, внутрішніх органів, особливо серця, нирок. Акцентується увага на гіпертрофію міокарду, вогнища уражень його, застосовуючи додаткове забарвлення (ван-Гізон, Рего, ГОФП);

2.1.5. Судинне ураження головного мозку. При гістологічному дослідженні відмічають морфологічні зміни в судинах та волокнах оболонок, в речовині мозку, звертається увага на можливу наявність раніш існуючих змін навколо судин речовини та оболонок, в самій речовині;

2.1.6. Розрив аневрізми та спонтанний розрив аорти: відмічають морфологічні зміни в шарах аорти, особливо в серединній оболонці, крововиливи в стінці, некрози, стан зовнішньої оболонки з судинами поживлюючими її. Акцентується увага на клітинному складі серединної оболонки. Використовують додаткову фарбу на виявлення та стан еластичних волокон;

2.1.7. Легенева патологія. При мікроскопічному дослідженні відмічають морфологічні зміни в трахеї, бронхах, повітрянність та обсяг ураження в паренхімі легень, характер ексудату у випадках запалення. Морфологічні зміни в стромі та судинах легень;

2.1.8. При онкозахворюванні досліджується шматок з первинного вузла пухлини, відмічається в ньому гістогенез, а також куски з місць метастазів;

2.1.9. У випадках раптової смерті дітей досліджується надісланий набір кусків внутрішніх органів. Звертається увага на характер запалення (при його наявності) в органах та головному мозку особливо при вірусних ураженнях. Відмічається стан та морфологічні зміни в імуннокомпетентних та ендокринних органах. В слинних залозах відмічають морфологічні зміни з метою виключення цитомігаловірусного ураження;

2.1.10. Новонароджені. При дослідженні легень вирішуються питання: дихали чи не дихали вони, відмічається повітрянність паренхими; стан просвіту бронхів. Використовується додаткова фарба на еластичні волокна в проміжальвеолярних перетинках, їх стан. Відмічається стан просвіту та наявність еритроцитів в бронхіолярних артеріях, капілярах проміжальвеолярних перетинок та мілких артерій системи легеневої артерії. Звертається увага на стан дихальних альвеолоцитів, їх форму. З метою виключення аспірації навколоплідної рідини в альвеолах вишукують сліди останньої: пушкове волосся, рогові лусочки, меконій, клітини плоского епітелію.

В пупковому кільці відмічається наявність (чи відсутність) лейкоцитів (демаркаційний вал), стан судин та клітинний склад навколо.

В пологовій пухлині відмічається кровонаповнення судин, крововиливи, клітинна реакція навколо. В посліді - відзначається кровонаповнення, стан ворсин, наявність (чи відсутність) інфарктів, петріфікатів, вогнищ запалення, некрозів;

2.1.11. При кримінальному аборті з надісланого матеріалу досліджуються декілька кусочків з різних ділянок матки (шийки з зовнішнім вічком, з тіла); маточних труб, яєчників, судин, параметральної клітковини. При підозрі на сепсіс - кістковий мозок. При мікроскопічному дослідженні особлива увага звертається на слизову оболонку матки; наявність в неї залишків вагітності (ворс хоріону, децідуальної тканини), вогнища запалення, крововиливів, некрозів; зміни в залозах характерні для вагітності, в судинах базального шару, гігантські багатоядерні клітини в ендометрії та міометрії, а також крововиливи, вогнища запалення, тромбоз судин, гіпертрофію в міометрії. В яєчнику досліджується жовте тіло, стан коркового та мозкового шарів. В надниркових залозах звертається увага на кровонаповнення, вогнища некрозів, крововиливів. В нирках звертається увага на морфологічні зміни для виключення гострої ниркової недостатності;