Для забезпечення виконання вимог статті 7 Закону України "Про судову експертизу" та пункту 4 Положення про порядок видачі суб'єктам підприємницької діяльності спеціальних дозволів (ліцензій) на здійснення окремих видів діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 травня 1994 р. N 316,

1. Затвердити Інструкцію про порядок видачі суб'єктам підприємництва ліцензій на судово-експертну діяльність та умови і правила її здійснення, що додається.

2. Управлінню експертного забезпечення правосуддя (Палій В.М.):

забезпечити систематичний контроль за виконанням вимог цієї Інструкції;

організувати надання науково-дослідними установами судових експертиз Мінюсту України методичної допомоги підприємницьким структурам і громадянам, які одержали ліцензії на проведення судових експертиз.

1.1. Відповідно до Закону України "Про судову експертизу" та Положення про порядок видачі суб'єктам підприємницької діяльності спеціальних дозволів (ліцензій) на здійснення окремих видів діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 травня 1994 року N 316 ця Інструкція визначає порядок видачі суб'єктам підприємництва (юридичним і фізичним особам) ліцензій на судово-експертну діяльність та умови і правила її здійснення.

1.2. Міністерство юстиції України (далі Мінюст) видає ліцензії на здійснення судово-експертної діяльності по конкретних експертних спеціальностях, крім судово-медичних і судово-психіатричних.

1.3. Підготовка судових експертів з числа працівників підприємницьких структур і громадян проводиться на госпрозрахункових засадах установами судових експертиз Мінюсту відповідно з "Положенням про порядок надання платних науково-технічних послуг організаціям і громадянам науково-дослідними експертними установами Міністерства юстиції України", затвердженим Мінюстом 17 грудня 1991 року.

Вказані особи проходять атестацію та одержують свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта.

1.4. Особи, які отримали експертну підготовку в інших галузевих установах або учбових закладах, можуть отримати ліцензію Мінюсту на судово-експертну діяльність також після проходження ними атестації на судового експерта.

Порядок проведення атестації та присвоєння кваліфікації судового експерта визначається Мінюстом відповідно до статей 9 та 16 Закону України "Про судову експертизу".

1.5. Якщо судовий експерт протягом трьох років і більше не займався експертною роботою, він втрачає право на проведення судових експертиз. Таке право йому може бути знову надане після переатестації.

2.1. Заява про видачу ліцензії подається підприємцем до Мінюсту за формою згідно з додатком N 1 і розглядається управлінням експертного забезпечення правосуддя Мінюсту.

До заяви додаються:

підприємцем-громадянином - копії свідоцтва про державну реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності, документів, що засвідчують рівень освіти, та свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта з правом проведення конкретних видів експертиз;

підприємцем-юридичною особою - копії свідоцтва про державну реєстрацію, як суб'єкта підприємницької діяльності та засновницьких документів (статуту, установчого договору).

Крім того, до заяви додаються:

документи, що засвідчують наявність матеріально-технічної бази для проведення тих видів експертних досліджень, на які запитується ліцензія;

документ про перерахування плати за видачу ліцензії.

Підприємцю, який має намір проводити дослідження, об'єктами котрих є наркотичні і отруйні речовини, вогнепальна зброя, вибухові речовини і пристрої, а також боєприпаси, необхідно мати дозвіл органів внутрішніх справ на зберігання цих об'єктів і роботу з ними. Копія дозволу додається до заяви.

2.2. За видачу ліцензії вноситься така плата:

підприємцем-громадянином - у розмірі двох мінімальних заробітних плат;

підприємцем-юридичною особою - у розмірі шести мінімальних заробітних плат.

Кошти перераховуються на розрахунковий рахунок Мінюсту.

3.1. За наслідками розгляду заяви приймається одна з таких рішень:

- про видачу ліцензії;

- про відмову у видачі ліцензії.

3.2. Рішення приймається у строк не пізніше 30 днів від дня одержання заяви і необхідних документів.

3.3. Ліцензія не може бути видана особам, яким відповідно до чинного законодавства заборонено займатись підприємницькою або судово-експертною діяльністю. Підставою для відмови у видачі ліцензії може бути відсутність у заявника необхідної матеріально-технічної бази, а також недодержання ним інших вимог, передбачених цією Інструкцією.

У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинні бути вказані підстави відмови.

4.1. Ліцензія видається підприємцю за формою згідно з додатком N 2.

4.2. Ліцензія видається строком на три роки.

Продовження терміну дії ліцензії здійснюється у порядку, встановленому для її одержання. Після припинення суб'єктом підприємництва своєї діяльності надана ліцензія втрачає силу.

При настанні обставин, викладених у абзаці першому пункту 3.3. розділу 3 цієї Інструкції, ліцензія повинна бути повернена до Мінюсту.

4.3. Ліцензія підписується Заступником Міністра юстиції України і засвідчується печаткою Міністерства юстиції України.

4.4. Ліцензії реєструються за відповідними номерами у Реєстрі виданих суб'єктам підприємництва ліцензій на судово-експертну діяльність (додаток N 3).

Після реєстрації ліцензія вручається суб'єкту підприємництва або висилається поштою.

4.5. Ліцензія не підлягає передачі для використання іншими юридичними або фізичними особами.

5.1. Обов'язковою умовою судово-експертної діяльності є наявність у виконавця експертного дослідження (підприємця-громадянина або фахівця, який працює у підприємця за наймом), кваліфікації судового експерта з правом проведення конкретних видів експертиз.

5.2. Судовий експерт (підприємець-громадянин або фахівець, який працює у підприємця за наймом) у необхідних випадках має право за згодою особи, що замовила судову експертизу, залучати до проведення окремих досліджень фахівця, який не має кваліфікації судового експерта.

5.3. Підприємець може проводити судово-експертну діяльність тільки з тих видів судових експертиз і експертних спеціальностей, які зазначені в ліцензії.

5.4. Підприємець, який бажає займатися судово-експертною діяльністю, повинен мати необхідні для проведення досліджень обладнання та прилади, приміщення, яке забезпечує виробничі потреби та умови для зберігання матеріалів судових справ і об'єктів дослідження.

Прилади, що використовуються під час виконання судово-експертних досліджень, повинні пройти метрологічну повірку.

5.5. Судово-експертна діяльність підприємцями здійснюється з додержанням Закону України "Про судову експертизу" та норм процесуального законодавства.

У разі порушення зазначених вимог судовий експерт може бути притягнутий до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

5.6. Підприємець-громадянин або фахівець, який працює у підприємця за наймом, при виконанні процесуальних обов'язків повинен мати при собі і пред'являти на вимогу відповідних посадових осіб свідоцтво про присвоєння йому кваліфікації судового експерта та копію ліцензії на судово-експертну діяльність.

5.7. У письмових висновках експерта, крім даних, передбачених процесуальним законодавством, обов'язково вказуються номери, дати видачі і строки дії свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта та ліцензії на судово-експертну діяльність.

6.1. Підприємець-юридична особа зобов'язаний щорічно до 15 січня надсилати Мінюсту повідомлення про працюючих у нього атестованих судових експертів для внесення їх даних у Реєстр атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян (додаток N 4).

6.2. Контроль за дотриманням суб'єктами підприємництва умов і правил судово-експертної діяльності покладається на управління експертного забезпечення правосуддя Мінюсту, яке має право:

перевіряти безпосередньо або із залученням підвідомчих установ судових експертиз відповідність матеріально-технічної бази підприємця вимогам цієї Інструкції;