1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Постанова


ФОНД СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
N 44 від 28.12.94
м.Київ

Зареєстровано в міністерстві
юстиції України
від 6 лютого 1995 р.
N 32/568
Про затвердження Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування України
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами Фонду соцстраху N 20 від 15.12.95 N 11 від 26.08.99 )
1. Затвердити Інструкцію про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування України (додається).
Виконавчим дирекціям відділень Фонду, галузевим органам профспілок довести дану Інструкцію галузевим комітетам профспілок і страхувальникам безпосереднього обслуговування.
2. Вважати такою що втратила чинність Інструкцію про порядок нарахування, сплати, витрат та обліку коштів Фонду соціального страхування України, затверджену постановою правління Фонду від 02.10.91 N 33.
Голова правління О.В.Єфіменко
Затверджена
постановою правління Фонду
соціального страхування
України
від 28 грудня 1994 р. N 44
( Інструкція втратила чинність на підставі Постанови Фонду соцстраху N 11 від 26.08.99 )
Інструкція про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування України
I. Загальні положення
1. Відповідно до Положення про Фонд соціального страхування України (далі - Фонд), затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР і Ради Федерації незалежних профспілок України від 11 лютого 1991 року N 25 "Про управління соціальним страхуванням в Українській РСР", Фонд соціального страхування України є самостійною фінансовою системою, кошти якого не входять до складу державного бюджету України.
Згідно з Законом України від 2 лютого 1994 року N 3904-12 "Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР "Про систему оподаткування", Фонд соціального страхування України належить до державних цільових фондів, а встановлені до нього платежі - до загальнодержавних обов'язкових платежів.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 6 лютого 1992 р. N 59 "Про зміцнення фінансового стану Фонду соціального страхування України" даний порядок надходження, обліку та витрачання коштів соціального страхування є обов'язковим для виконання всіма підприємствами, установами, організаціями і об'єднаннями (далі - підприємства) незалежно від їх відомчої належності, форм власності й господарювання, а також громадянами-підприємцями, які використовують найману працю.
2. Законом України "Про пенсійне забезпечення" із змінами і доповненнями до нього, затвердженими Постановою Верховної Ради України від 17 червня 1993 року "Про порядок введення в дію Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про пенсійне забезпечення", встановлено обов'язкову сплату внесків на державне соціальне страхування для підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності та господарювання, виду діяльності й галузевої належності, об'єднань громадян, громадян-підприємців, які використовують найману працю.
3. Тарифи обов'язкових внесків на державне соціальне страхування встановлюються Верховною Радою України, а розподіл відрахувань до Пенсійного Фонду і Фонду соціального страхування України визначає Кабінет Міністрів України.
II. Реєстрація платників внесків
4. Усі підприємства України, працівники яких підлягають державному соціальному страхуванню, громадяни-підприємці, які використовують найману працю, зобов'язані реєструватися як страхувальники в Кримських республіканських, обласних (міських), дорожніх, територіальних комітетах, інших органах галузевих профспілок, яким за рішенням органів Фонду затверджуються бюджети, у відділеннях Фонду соціального страхування України (далі - відділення Фонду).
5. Підприємства, що не входять до профоб'єднань, або в яких діють дві і більше профспілки реєструються як страхувальники у відповідному відділенні Фонду.
Структурні підрозділи (філії, представництва, відділення та ін.), які є у складі підприємств та мають окремий баланс і поточні і розрахункові рахунки в установах банку, реєструються як страхувальники у відповідних профспілкових органах, органах Фонду за місцем їх розташування.
6. Громадяни, які наймають окремих громадян за трудовими договорами, релігійні організації реєструються як страхувальники безпосередньо у відділеннях Фонду або в профспілкових органах.
7. Новостворені підприємства зобов'язані зареєструватись як страхувальники по платежах до Фонду у десятиденний термін з дня одержання свідоцтва про реєстрацію у виконавчому комітеті міської, районної в місті Ради народних депутатів.
8. Страхувальник повинен подати за місцем реєстрації необхідні для цього відомості (додаток N 1).
Кожному страхувальнику після реєстрації присвоюється реєстраційний номер і вручається письмове повідомлення про розмір і строки сплати страхових внесків (додаток N 2).
9. Якщо розрахунки по оплаті праці працівників районних (міських) установ, які фінансуються з державного бюджету, поводяться виконкомами районних (міських) Рад народних депутатів (централізованими бухгалтеріями), то платниками внесків, які підлягають реєстрації, є ці виконкоми.
10. У разі відмови підприємств, а також громадян-підприємців, які використовують найману працю, від реєстрації як платників внесків до Фонду соціального страхування України, директори виконавчих дирекцій Фонду та його відділень і їхні заступники мають право припиняти їх операції за рахунками в банках відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17 червня 1993 року N 3290-12 "Про порядок введення в дію Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про пенсійне забезпечення".
11. Передача страхувальника із однієї галузевої профспілки до іншої здійснюється за погодженням з виконавчою дирекцією відповідного відділення Фонду, а від одного органу Фонду до іншого,- за погодженням з Виконавчою дирекцією Фонду. При цьому профспілковий орган чи орган Фонду, в обслуговування якого передається страхувальник, надсилає йому письмове повідомлення про реєстраційний номер, розмір і строки сплати страхових внесків.
При умові ліквідації чи реорганізації підприємства (злиття, приєднання, поділ, виділення та ін.) та при зміні адреси підприємства його керівництво зобов'язане в десятиденний термін повідомити про це профспілковий орган чи орган Фонду, в якому воно зареєстроване як страхувальник.
III. Тарифи обов'язкових внесків на державне соціальне страхування та до Фонду соціального страхування України, інші джерела формування бюджету фонду
12. Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17 червня 1993 року N 3290-12 "Про порядок введення в дію Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено тариф обов'язкових внесків на державне соціальне страхування для підприємств незалежно від форм власності та господарювання, виду діяльності й галузевої належності, об'єднань громадян, громадян-підприємців, які використовують найману працю, - 37 відсотків фонду оплати праці та інших виплат, у тому числі в натуральній формі (надалі - фонду оплати праці), які підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян (крім винагород, які виплачуються за договорами цивільно-правового характеру, а також виплат відповідно до переліку видів оплати праці та інших виплат, на які не нараховуються страхові внески, які не враховуються при визначенні середньомісячного заробітку для обчислення пенсій, що затверджується Кабінетом Міністрів України).
13. Для громадських організацій пенсіонерів та інвалідів, підприємств, установ і навчальних закладів, створених за рахунок коштів цих організацій для розв'язання їхніх статутних завдань, а також підприємств, де інваліди становлять більш як 50 відсотків загальної чисельності працюючих, тариф обов'язкових внесків на державне соціальне страхування встановлено у розмірі 5 відсотків фонду оплати праці.
14. Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1994 року N 263 "Про розподіл відрахувань на соціальне страхування у 1994 році" встановлено, що у 1994 році платники внесків на державне соціальне страхування, зазначені у пунктах 12, 13 цієї Інструкції, спрямовують із загальної суми нарахованих внесків до Пенсійного фонду 88 відсотків і до Фонду соціального страхування - 12 відсотків.
15. Для громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності та виключно їхній праці, і адвокатів постановою Кабінету Міністрів України від 2 червня 1993 року N 398 "Питання соціального страхування" встановлено тариф добровільних страхових внесків до Фонду соціального страхування України у розмірі 1 відсотка суми доходу.
16. Всі підприємства України, працівники яких підлягають державному соціальному страхуванню, і особи, котрі використовують найману працю, крім встановленої Кабінетом Міністрів України частини обов'язкових внесків на державне соціальне страхування, до Фонду соціального страхування України вносять:
суми, одержані ними в установленому порядку від працівників за видані путівки на санаторно-курортне лікування, відпочинок та туризм, придбаних за рахунок коштів Фонду соціального страхування України;
суми витрат на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності, спричиненої трудовими каліцтвами і професійними захворюваннями внаслідок порушень власником підприємства або уповноваженим ним органом діючих правил з охорони праці та техніки безпеки; у зв'язку з підвищеною захворюваністю з вини власника підприємства або уповноваженого ним органу, а також травмами, одержаними з провини інших організацій чи окремих осіб;
суми пені, штрафів, не прийнятих до заліку витрат по соціальному страхуванню, та інших фінансових санкцій щодо організацій та службових осіб, передбачених чинним законодавством. Накладені суми штрафів вносяться до каси страхувальника або на рахунок органу Фонду готівкою чи стягуються із заробітної плати винних службових осіб в установленому порядку із зарахуванням на поточний субрахунок "Розрахунки по соціальному страхуванню".
17. До складу коштів Фонду входять прибутки від комерційної та господарської діяльності Фонду, інші надходження.
18. У разі дефіциту коштів в бюджеті Фонду, правлінням Фонду вносяться відповідні пропозиції Кабінету Міністрів України.
IV. Нарахування страховых внесків
19. Страхові внески на державне соціальне страхування нараховуються на фонд оплати праці та інші виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян, крім виплат, зазначених у пункті 20 цієї Інструкції. При цьому не мають значення джерела фінансування зазначених виплат, статті і види платіжних документів (розрахунково-платіжні відомості, особові рахунки тощо), документи, за якими було проведено розрахунки для оплати праці та інших виплат.
20. Внески не нараховуються на такі види виплат працюючим:
- компенсація за невикористану відпустку;
- вихідна допомога при звільненні;
- компенсаційні виплати (добові за відрядженнями і виплати замість добових);
- вартість безкоштовно наданих деяким категоріям працівників квартир, комунальних послуг, палива, проїзних квитків або сума коштів для їх відшкодування;
- вартість виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змиваючих та знешкоджуючих засобів, молока і лікувально-профілактичного харчування;
- суми відшкодування витрат та інших компенсацій у зв'язку з переведенням, прийняттям або направленням працівників на роботу в іншу місцевість;
- доплати і надбавки до заробітної плати замість добових у випадках, коли постійна робота проходить в дорозі чи має роз'їзний характер, або у зв'язку із службовими поїздками в межах обслуговуваних дільниць;
- заробітна плата за дні роботи без винагороди за працю (суботники, недільники тощо), яка перераховується до відповідного бюджету або на благодійні цілі;
- суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків;
- стипендії, що виплачуються підприємствами слухачам підготовчих відділень, студентам, аспірантам, направленим на навчання з відривом від виробництва;
- допомога, яка виплачується за рахунок підприємства молодим спеціалістам під час відпустки після закінчення вищого або середнього спеціального навчального закладу;
- винагороди, що виплачуються громадянам підприємствами за виконання робіт за угодами цивільно-правового характеру;
- дивіденди за акціями;
- неоподаткована сума матеріальної допомоги;
- виплати, які проводяться з коштів Фонду соціального страхування України і Пенсійного фонду України (крім коштів, направлених на оплату праці);
- компенсаційні виплати, які виплачуються громадянам відповідно до Закону України від 1 липня 1992 року N 2532-12 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", крім сум підвищеної (диференційної) оплати праці працівників на територіях радіоактивного забруднення, оплати додаткової відпустки, виплати різниці між заробітками при переведенні на нижчеоплачувану роботу, видатків по збереженню середньої заробітної плати за час вимушеного простою, що проводяться відповідно до зазначеного Закону України;
- допомога сім'ям з дітьми, що виплачується з державного та місцевих бюджетів відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" N 2811-12;
- суми добровільних пожертвувань юридичних і фізичних осіб, у тому числі нерезидентів, громадянам, а також фондам, установам, закладам, громадським і релігійним організаціям, метою діяльності яких не є одержання прибутку та доходи яких формуються виключно з добровільних пожертвувань і членських внесків та (або) бюджетних асигнувань, для здійснення передбаченої їх статутними документами екологічної, оздоровчої, аматорської, спортивної, культурної, освітньої, наукової та благодійної діяльності.
( Пункт 20 доповнено абзацом згідно з Постановою Фонду соцстраху N 20 від 15.12.95 )
V. Строки і порядок сплати страхових внесків
21. Нараховані страхові внески, за відрахуванням витрат, здійснених організацією по соціальному страхуванню, страхувальник сплачує шляхом безготівкових розрахунків - перерахуванням відповідних сум із свого рахунку на рахунок N 691 "Кошти Фонду соціального страхування" в обслуговуючій його установі банку. Платіжне доручення про перерахування внесків на рахунок N 691 страхувальник подає до установи банку одночасно з одержанням грошей на заробітну плату за відповідний період чи перерахуванням їх на особові рахунки в установи банків, застосуванням інших методів розрахунків.
Перерахування внесків на інші рахунки не допускається.
Підприємства, які виплачують заробітну плату два рази на місяць, страхові внески сплачують у дні одержання заробітної плати. При цьому при одержанні сум на заробітну плату за другу половину місяця вони подають до установи банку платіжне доручення про перерахування внесків по уточненому розрахунку за весь минулий місяць.
22. Бюджетні та громадські підприємства сплачують внески та інші платежі до Фонду один раз на місяць - у строк, установлений для виплати заробітної плати за другу половину місяця.
При одержанні заробітної плати і відсутності заборгованості по внесках на соціальне страхування у платіжному дорученні про перерахування інших податків робиться позначка: "Заборгованості по внесках до Фонду соціального страхування України немає". У разі відсутності платіжних доручень на перерахування податків із заробітної плати така позначка робиться на зворотному боці чеку на одержання грошей.
Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати працюючим через банківські установи, сплачують внески та інші платежі до Фонду в дні перерахування заробітної плати до цих установ.
23. Релігійні організації, особи, які наймають окремих громадян за договорами, сплачують внески щомісяця не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем виплати заробітної плати.
Сплата внесків зазначеними особами проводиться за безготівковим порядком або готівкою на рахунок Фонду за місцем реєстрації страхувальника.
24. Виконавчі дирекції відділень Фонду, Кримські республіканські, обласні (міські), дорожні, територіальні комітети, інші органи галузевих профспілок можуть за погодженням між страхувальниками встановлювати їм централізовані розрахунки по внесках до Фонду.
25. Підприємства, платниками внесків на соціальне страхування яких виступають вищестоящі органи управління, подають банківській установі довідку за підписами керівника та головного бухгалтера про те, що на підставі угоди з відповідним страховим органом внески до Фонду сплачуються в централізованому порядку.
26. Платіжні доручення про перерахування внесків, які подаються до банківської установи, страхувальники зобов'язані виписувати в належній сумі незалежно від наявності коштів на поточному рахунку страхувальника.
Платіжні доручення по внесках на соціальне страхування виконуються установою банку відповідно до чинного законодавства.
У разі відсутності коштів на рахунку страхувальника платіжні доручення враховуються в установі банку на окремому позабалансовому рахунку (9929) і виконуються ним при подальшому надходженні коштів на рахунок страхувальника в черговості згідно з чинним законодавством.
Платіжні доручення на сплату внесків та інших платежів до Фонду виписуються у цілих карбованцях.
27. При ліквідації підприємства страхувальник зобов'язаний провести повний розрахунок по платежах до Фонду по день ліквідації і звернутися за місцем реєстрації про зняття з обліку як страхувальника. Відповідальність за своєчасне і правильне надходження платежів при цьому несуть ліквідаційні комісії, утворені в установленому порядку, щодо яких застосовуються міри стягнень, викладені в пунктах 27, 28 і 36 цієї Інструкції.
У випадках, коли строк внесення платежів, що належать з підприємства, яке ліквідується, ще не настав, ліквідаційна комісія зобов'язана включити цю суму до балансу по передачі правонаступнику підприємства, що ліквідується, і оформити це надходження особливим актом. В акті зазначається правонаступник підприємства, що ліквідується, суми належних платежів і дата їх внесення, яка не може бути пізнішою від дати, встановленої підприємству для їх сплати до її ліквідації.
Копії актів, підписаних ліквідаційною комісією і правонаступником, подаються за місцем реєстрації підприємства, що ліквідується, і правонаступника.
Якщо належна сума платежів з підприємства, що ліквідується, перевищує суму, зазначену в акті, правонаступник зобов'язаний внести повністю всю належну суму і одночасно внести відповідні зміни до одержаного від ліквідаційної комісії балансу.
VI. Порядок стягнення заборгованості по коштах Фонду та нарахування пені
28. Невнесені страхувальником у встановлений строк платежі до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються в безспірному порядку, встановленому для стягнень невнесених у строк податків і неподаткових платежів з нарахуванням пені. Пеня нараховується з сум недоїмки за кожний прострочений день у розмірі, встановленому чинним законодавством.
29. У випадках, коли заробітна плата не виплачувалась за відсутністю коштів на рахунку організації або через відсутність готівки в банку, пеня за несвоєчасне перерахування внесків до Фонду соціального страхування України не стягується.
30. Пеня нараховується, починаючи із наступного дня після одержання заробітної плати і по день сплати платежу. Наприклад, якщо платіж необхідно було сплатити 5 липня, а це було зроблено 15 липня, то пеню слід нараховувати за 10 днів (з 6 по 15 липня включно).
Пеня нараховується на повні карбованці суми простроченого платежу.
Пеня на пеню не нараховується.
31. Днем сплати платежу вважається:
при перерахуванні суми платежу з рахунку страхувальника в кредитній установі - день списання кредитною установою платежу з рахунку страхувальника незалежно від часу зарахування сум на відповідний рахунок;
при сплаті готівкою - день внесення грошей до відповідного відділення банку;
при переказі грошей поштою або через кредитну установу - день внесення грошей на пошту або до кредитної установи.
У випадку, коли строк сплати збігається з вихідним (святковим, неробочим) днем, пеня нараховується починаючи з наступного робочого дня після вихідного (святкового, неробочого) дня.
32. Страхувальники самі зобов'язані нараховувати пеню на всю суму недоїмки та за весь період прострочки і відображати її в розрахунковій відомості по внесках до Фонду. Якщо пеня не була перерахована страхувальником, то її нараховують при перевірці розрахункових відомостей працівники профспілкових органів та органів Фонду.
33. За несвоєчасне зарахування платежів з вини кредитних установ до доходу Фонду кредитна установа сплачує пеню за кожний день прострочки в розмірі, передбаченому чинним законодавством. Із страхувальників за ці дні пеня не стягується.
34. Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 р. N 8-93 "Про стягнення невнесених у строк податків і неподаткових платежів" право безспірного стягнення недоїмки по платежах до Фонду надане установам Фонду соціального страхування України.
35. Безспірне стягнення сум обов'язкових платежів, штрафів та інших фінансових санкцій здійснюється згідно з Законом України від 2 лютого 1994 року N 3904-12 "Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР "Про систему оподаткування" з підприємств, незалежно від форм власності та наслідків фінансово-господарської діяльності, за весь час ухилення від сплати.
36. Недоїмка по платежах, не сплачена в установлений строк особами, які наймають окремих громадян за договорами, стягується за рішенням суду.
37. При стягненні недоїмки по платежах до Фонду строки давності не застосовуються.
38. Органи Фонду соціального страхування України у виняткових випадках можуть на прохання страхувальника надавати відстрочки і розстрочки для сплати недоїмки.
В рішенні про відстрочку повинно бути встановлено строк, на який вона надається.
У випадку несплати недоїмки у встановлений строк відстрочки відновлюється нарахування пені на прострочену суму за весь період від дня утворення недоїмки.
Стягнення недоїмки по внесках на державне соціальне страхування у разі відсутності коштів може здійснюватись за рахунок вартості майна підприємства відповідно до чинного законодавства.
VII. Поточні рахунки і порядок витрачання коштів Фонду соціального страхування України
39. Для зберігання та обліку коштів Фонду в банках відкривається поточний рахунок на балансовому рахунку N 691 "Кошти Фонду соціального страхування", на якому відображається надходження та використання коштів Фонду. Рахунок відкривається у порядку, встановленому Інструкцією Національного банку України від 11 жовтня 1994 року N 3 "Про порядок відкриття розрахункових, поточних та бюджетних рахунків в установах банків".

................
Перейти до повного тексту