Відповідно до Положення про Фонд соціального страхування України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 1998 року N 972, із змінами та доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 1998 р. N 1351, правління Фонду соціального страхування України

1. Затвердити Інструкцію про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування України (додається).

2. Подати дану Інструкцію на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Вважати такою, що втратила чинність, Інструкцію про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування України, затверджену постановою правління Фонду від 28.12.94 N 44 та зареєстровану Міністерством юстиції України 06.02.95 за N 32/568.

4. Всеукраїнським галузевим профспілкам і профоб'єднанням, виконавчим дирекціям відділень Фонду після набрання чинності Інструкції довести її до регіональних галузевих органів та страхувальників.

5. Відділенням Фонду, Всеукраїнським галузевим профспілкам і профоб'єднанням, регіональним галузевим профорганам, яким затверджено бюджети, зосередити увагу на питаннях забезпечення їх виконання, насамперед, повного обліку страхувальників, акумуляції коштів збору та відрахувань на обов'язкове соціальне страхування.

Вжити заходів, спрямованих на створення єдиного банку даних про платників збору та відрахувань на обов'язкове соціальне страхування до Фонду.

1.1. Керуючись статтею 244 Кодексу законів про працю України та відповідно до Положення про Фонд соціального страхування України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 1998 року N 972, зі змінами та доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 1998 р. N 1351, Фонд соціального страхування України (далі - Фонд) є єдиним органом, який, у межах наданих йому повноважень, здійснює керівництво та управління обов'язковим державним соціальним страхуванням.

Збір на обов'язкове соціальне страхування, крім збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття, сплачується платниками збору на рахунок Фонду і зараховується до нього як до державного цільового позабюджетного фонду. Кошти Фонду не входять до складу Державного бюджету України.

1.2. Ця Інструкція визначає порядок реєстрації страхувальників, обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями, незалежно від форм власності і господарювання, виду діяльності, галузевої належності, а також фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників (далі - страхувальники), збору на обов'язкове соціальне страхування до Фонду, надходження, обліку та витрачання його коштів.

2.1. Платниками збору на обов'язкове соціальне страхування до Фонду є:

2.1.1. Суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи і організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

2.1.2. Філії, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 платників збору, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.

2.2. Якщо розрахунки з оплати праці працівників районних (міських) установ, які фінансуються з бюджету, проводяться виконавчими органами місцевого самоврядування (централізованими бухгалтеріями), то платниками збору є ці органи.

2.3. Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих працівників, а також адвокати, приватні нотаріуси, члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок тощо, сплачують збір на обов'язкове соціальне страхування на рахунок Фонду на добровільних засадах.

3.1. Платники збору на обов'язкове соціальне страхування до Фонду, зазначені в підпунктах 2.1.1, 2.1.2 пункту 2.1 та пункті 2.2 цієї Інструкції, зобов'язані реєструватися як страхувальники у всеукраїнських галузевих профспілках і профоб'єднаннях, регіональних галузевих органах профспілок і профоб'єднань, яким затверджено бюджети, а у разі їх відсутності - у виконавчих дирекціях відділень Фонду (далі - органи реєстрації).

Страхувальники, в яких відсутні профорганізації або в яких їх дві чи більше, орган реєстрації обирають самостійно.

3.2. Платники збору, визначені в підпункті 2.1.1, 2.1.2 пункту 2.1 та пункті 2.2 подають до органу реєстрації заяву за формою згідно з додатком 1, а платники збору, визначені в пункті 2.3, подають заяву за формою згідно з додатком 2.

Після реєстрації кожному платникові присвоюється реєстраційний номер і видається повідомлення про реєстрацію платника згідно з додатком 3.

3.3. Виконавча дирекція Фонду веде єдиний облік платників збору на обов'язкове соціальне страхування до Фонду соціального страхування України.

3.4. Новостворені підприємства зобов'язані зареєструватись в органах реєстрації як страхувальники за платежами до Фонду у десятиденний термін з дня одержання свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності чи прийняття рішення про створення установи, організації.

3.5. Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17.06.93 N 3290-XII "Про порядок введення в дію Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про пенсійне забезпечення" у разі відмови підприємств, установ, організацій, громадян-підприємців від їх реєстрації як платників збору органи Фонду, за рішенням директорів виконавчих дирекцій Фонду соціального страхування України і його відділень та їх заступників, мають право припиняти операції підприємств, установ, організацій, громадян-підприємців на їх рахунках у банках.

3.6. У випадку реорганізації, зміни форми власності, організаційно-правової форми, назви та інше або зміни юридичної адреси страхувальник зобов'язаний у 10-денний строк подати до органу реєстрації заяву про перереєстрацію.

3.7. Зміна місця реєстрації страхувальника із одного органу реєстрації до іншого здійснюється за їх погодженням із складанням відповідного акта про приймання-передання та внесенням відповідних змін до бюджетів.

3.8. Зміна місця реєстрації страхувальників на міжрегіональному та республіканському рівнях здійснюється за рішенням правління Фонду з відповідною їх перереєстрацією.

3.9. Підприємство, яке ліквідується, зобов'язане в 10-денний строк з дня прийняття рішення про ліквідацію подати до органу реєстрації заяву про зняття його з обліку як страхувальника, із зазначенням у ній правонаступника (якщо він є), документ про ліквідацію (рішення власника, суду або інший документ, передбачений законодавством), виписку з поточного рахунку в банку.

Після отримання зазначених документів орган реєстрації проводить документальну перевірку, за платежами до Фонду, на підставі акта про проведення якої платник розраховується з ним за коштами Фонду.

3.10. Якщо підприємство, яке підлягає ліквідації, є фінансово неспроможним, то його борги відображаються в довідці в трьох примірниках, один з яких надсилається ліквідаційній комісії, що створюється в установленому порядку, другий - правонаступнику (якщо він є).

Заборгованість погашається ліквідаційною комісією або правонаступником (якщо він є) у порядку, встановленому законодавством.

3.11. На основі документів, зазначених у пункті 3.9, після виконання вимог пунктів 3.9, 3.10 органи реєстрації закривають справу платника збору. Реєстраційний номер ліквідованого платника надалі не використовується.

4.1. Відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове соціальне страхування" (із внесеними до нього змінами і доповненнями) встановлено ставки збору на обов'язкове соціальне страхування до Фонду для платників збору, зазначених у підпунктах 2.1.1, 2.1.2 пункту 2.1 і пункті 2.2 цієї Інструкції, в розмірі 4 відсотки від об'єкта оподаткування, а для зазначених у пункті 2.3 розмір збору визначено постановою Кабінету Міністрів України від 2 червня 1993 року N 398 "Питання соціального страхування" - 1 відсоток від об'єкта оподаткування.

Об'єктом оподаткування для нарахування збору на обов'язкове соціальне страхування є:

- для платників збору, визначених підпунктами 2.1.1, 2.1.2 пункту 2.1 і пунктом 2.2 зазначеної Інструкції - фактичні витрати на оплату праці працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" (108/95-ВР), крім виплат, передбачених Переліком видів оплати праці та інших виплат, на які не нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та які не враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України 18.05.98 за N 697, а також винагороди, що виплачуються громадянам за виконання робіт (послуг) згідно з цивільно-правовими договорами;

- для платників збору, визначених пунктом 2.3 зазначеної Інструкції, - сума оподатковуваного доходу (прибутку), яка обчислена в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства України.

4.2. Для підприємств, установ і організацій, де працюють інваліди, збір на обов'язкове соціальне страхування до Фонду визначається за ставкою 4 відсотки від об'єкта оподаткування для інших працівників такого підприємства, крім працюючих інвалідів.

4.3. Відповідно до статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове соціальне страхування" для підприємств всеукраїнських громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів становить не менше 50 відсотків загальної чисельності працюючих, збір на обов'язкове соціальне страхування визначається за ставкою 1 відсоток від об'єкта оподаткування для всіх працівників цих підприємств.

4.4. Платники збору, зазначені в підпунктах 2.1.1, 2.1.2 пункту 2.1 і пункті 2.2 цієї Інструкції, крім збору на обов'язкове соціальне страхування, сплачують до Фонду:

а) суми, одержані ними в установленому порядку від працівників за видані путівки, котрі придбані коштом Фонду;

б) суми витрат на виплату допомоги з тимчасової непрацездатності, спричиненої трудовими каліцтвами, які завдані, і професійними захворюваннями, які виникли внаслідок порушень власником підприємства або уповноваженим ним органом чинних правил з охорони праці та техніки безпеки; у зв'язку з підвищеною захворюваністю з вини власника підприємства або уповноваженого ним органу, а також травмами, одержаними з вини інших організацій чи окремих осіб;

в) суми пені, штрафів, не прийнятих до заліку витрат з соціального страхування та інших фінансових санкцій щодо організацій та службових осіб, передбачених законодавством. Накладені суми штрафів або вносяться до каси страхувальника чи на рахунок органу, в якому зареєстрований страхувальник, готівкою, або ж стягуються із заробітної плати винних службових осіб в установленому порядку.

4.5. До складу коштів Фонду входять інші додаткові надходження, а також добровільні внески підприємств, установ, організацій і громадян.

4.6. У разі дефіциту коштів у бюджеті Фонду правлінням Фонду вносяться відповідні пропозиції Кабінету Міністрів України.

4.7. Відсотки перерахувань до Фонду визначаються і затверджуються правлінням Фонду.

Додаткове перерозподілення коштів здійснюється виключно з відома органів реєстрації.

5.1. Нарахування збору до Фонду здійснюється страхувальниками за чинними ставками. При цьому не мають значення джерела фінансування виплат, статті витрат і види платіжних документів (розрахунково-платіжні відомості, особові рахунки, за якими проводились розрахунки з оплати праці, тощо).

5.2. У разі одержання від підприємств доходів у натуральній формі, тобто продукцією їх власного виробництва, розмір доходу працівника обчислюється за середньою відпускною ціною продукції стороннім споживачам у тому поточному місяці, в якому проведено нарахування доходів. Якщо у поточному місяці така продукція не реалізовувалась, то її вартість обчислюється за середньою відпускною ціною місяця попередньої реалізації, але не нижчою від собівартості. Вартість натуральної продукції інших виробників при визначенні доходу для нарахування збору обчислюється за ціною її придбання.

5.3. Збір на обов'язкове соціальне страхування до Фонду не нараховується на суми, нараховані за тими видами оплати праці та іншими виплатами, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.98 N 697.

5.4. Нарахований збір на обов'язкове соціальне страхування до Фонду, за відрахуванням суми витрат, здійснених страхувальником коштом Фонду, сплачується страхувальником шляхом безготівкових розрахунків - перерахуванням відповідних сум збору та сум, передбачених пунктом 4.4 цієї Інструкції, на рахунок Фонду.

Збір з оплати праці (доходу, винагороди), одержаний в іноземній валюті, сплачується в національній грошовій одиниці України. Доходи, одержані в іноземній валюті, перераховують у національну грошову одиницю за офіційним курсом валют, що діяв на дату сплати збору.

5.5. Перерахування коштів на рахунки Фонду страхувальник здійснює одночасно з одержанням коштів на оплату праці в установах банків.

Підприємства, які виплачують заробітну плату два і більше рази на місяць, перерахування коштів на рахунки Фонду здійснюють у дні одержання заробітної плати. При цьому при одержанні коштів на заробітну плату за підсумками місяця вони подають до установи банку платіжне доручення про перерахування коштів за уточненим розрахунком за весь минулий місяць з урахуванням раніше сплачених сум збору.

У разі нестачі у страхувальників збору коштів на оплату праці і сплату збору в повному обсязі видача коштів на оплату праці і сплата збору здійснюється у пропорційних розмірах.

5.6. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують платежі до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.

У разі видачі підприємством коштів на оплату праці з виручки від реалізації продукції (наданих послуг), а також натуроплатою, підприємство зобов'язане не пізніше наступного дня подати до установи банку платіжне доручення на перерахування до Фонду суми збору (обов'язкового платежу) на обов'язкове соціальне страхування.

5.7. Ті релігійні організації та фізичні особи, які використовують працю найманих працівників, сплачують платежі щомісяця не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем виплати заробітної плати.

Вказана сплата платежів провадиться за безготівковими розрахунками або готівкою через установи банків, у разі відсутності рахунків в установах банків - поштовим переказом через підприємства зв'язку на рахунок Фонду за місцем реєстрації страхувальника.

5.8. Органи реєстрації за погодженням між страхувальниками, які структурно розгалужені (головне, дочірнє підприємство та ін.), можуть установлювати їм централізовані розрахунки за платежами до Фонду.

5.9. Платіжні доручення про перерахування платежів до Фонду, які подаються до банківської установи, страхувальники зобов'язані виписувати в належній сумі незалежно від наявності коштів на основному поточному рахунку страхувальника.

Платіжні доручення за коштами Фонду виконуються установами банків відповідно до законодавства.

5.10. Якщо підприємство ліквідується, то воно зобов'язане провести повний розрахунок за платежами до Фонду по день ліквідації.

Якщо підприємство, яке ліквідовується, має заборгованість з виплати заробітної плати, у тому числі і нарахованої за останній звітний місяць, а строк унесення нарахованого збору ще не настав, то ліквідаційна комісія зобов'язана включити належну суму сплати коштів до ліквідаційного балансу підприємства і оформити це надходження окремим актом. В акті зазначається правонаступник підприємства (якщо він визначений), сума належних платежів і дата їх унесення, яка не може бути пізнішою від дати, встановленої підприємству для її виплати до ліквідації.

Копії акта, підписаного ліквідаційною комісією і правонаступником (якщо він визначений), подаються до відповідного органу реєстрації страхувальника, що підлягає ліквідації, і правонаступника.

Якщо належна сума платежів, що мають вноситись підприємством, яке ліквідується, перевищує суму, зазначену в акті, то правонаступник (якщо він визначений), зобов'язаний внести повністю всю належну суму і одночасно внести відповідні зміни до балансу, одержаного від ліквідаційної комісії.

6.1. Не внесені страхувальником у встановлений строк платежі до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються в безспірному порядку, встановленому законодавством для стягнення збору на обов'язкове страхування з нарахуванням пені. Пеня нараховується з сум недоїмки за кожний прострочений день у розмірі, встановленому законодавством.

Вся сума заборгованості за коштами Фонду та пеня зараховується на рахунки Фонду.

6.2. Якщо заробітна плата не виплачувалась за відсутністю коштів на рахунку підприємства, то пеня за несвоєчасне перерахування платежів до Фонду не стягується.

6.3. Пеня нараховується, починаючи із наступного дня після одержання заробітної плати і по день сплати платежу (за винятком сплати платежів, зазначених у другому абзаці пункту 5.7).

Наприклад, якщо платіж слід було сплатити 5 липня, а це було зроблено 15 липня, то пеню слід нарахувати за 10 днів (з 6 по 15 липня включно).

Пеня нараховується на суми простроченого платежу в цілих гривнях.

Пеня на пеню не нараховується.

6.4. Днем сплати платежу вважається:

а) при перерахуванні платежу з рахунка платника - день списання установою банку суми платежу з рахунка платника, незалежно від часу її зарахування на рахунок Фонду;

б) при внесенні готівкою - день унесення готівки до банківської установи чи підприємства зв'язку.

Коли строк сплати збігається з вихідним (святковим, неробочим) днем, то пеня нараховується, починаючи з наступного робочого дня після вихідного (святкового, неробочого) дня.

6.5. За несвоєчасне списання з платника та зарахування до Фонду платежів банківська установа сплачує пеню за кожний день прострочення в розмірі, передбаченому законодавством.

З платника пеня за ці дні не стягується.

6.6. Якщо недоїмка стягується в судовому порядку, то пеня не нараховується з дня винесення судом рішення про вилучення майна платника (при оберненні стягнення на суми, що їх мають повернути платнику інші особи), а також з моменту визнання боржника банкрутом.

6.7. Недоїмка за платежами, не сплачена в установлений строк фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, стягується за рішенням суду.

6.8. Стягнення недоїмки за платежами до Фонду у разі відсутності коштів на рахунку може бути звернене на майно платника відповідно до законодавства.

6.9. Органи реєстрації страхувальників у виняткових випадках можуть на прохання страхувальника надавати відстрочки і розстрочки для сплати недоїмки. В рішенні про це повинен бути встановлений строк, на який вона надається.

У випадку несплати недоїмки у встановлений строк відновлюється нарахування пені на прострочену суму за весь період від дня утворення недоїмки.

6.10. При стягненні недоїмки за платежами до Фонду строки давності не застосовуються.

7.1. Кошти Фонду соціального страхування України зберігаються та обліковуються на окремих поточних рахунках в установах банків, використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають.

7.2. Для зберігання та обліку коштів соціального страхування органам реєстрації відкривається рахунок N 2560 "Державні позабюджетні фонди", для виконання господарської діяльності відкривається рахунок N 2600 "Поточні рахунки суб'єктів господарської діяльності".

7.3. Збір на обов'язкове соціальне страхування (крім збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття), надходження за путівки на санаторно-курортне лікування та оздоровлення, добровільні внески підприємств, установ, організацій і фізичних осіб, інших надходжень (штрафи, пені, не прийняті до заліку видатки, надходження від господарської діяльності тощо) зараховуються тільки на поточні рахунки, відкриті в установах банків за балансовим рахунком N 2560 "Державні позабюджетні фонди".

Розрахунково-касове обслуговування за коштами соціального страхування здійснюється згідно з договором між установою банку та клієнтом відповідно до Інструкції про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 18.12.98 за N 527 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.12.98 за N 819/3259.