З метою вдосконалення організації службової діяльності міліції охорони Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України та оптимізації її організаційно-штатної структури

1. Затвердити:

1.1. Інструкцію про організацію діяльності міліції охорони Державної служби охорони при МВС України (додається).

1.2. Інструкцію про порядок організації захисту та реагування силами добових нарядів міськ-, райорганів внутрішніх справ на сигнали тривоги з об'єктів, розташованих на автошляхах або поблизу них ( додається) .

2. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра внутрішніх справ України генерал-майора міліції Присяжнюка А.Й., керівника Апарату Міністра внутрішніх справ України генерал-лейтенанта міліції Шаповала В.І.

1.1. Ця Інструкція визначає завдання підрозділів міліції охорони та порядок організації їх служби.

1.2. Підрозділи міліції охорони Державної служби охорони при МВС України (далі - підрозділ охорони) створюються для охорони об'єктів та іншого майна, в тому числі вантажів, а також грошових знаків, цінних паперів, інших цінностей, що перевозяться, інкасації в місцях, не охоплених централізованою службою інкасації і перевезень цінностей Національного банку України, забезпечення особистої та майнової безпеки громадян на договірних засадах.

1.3. Діяльність міліції охорони здійснюється за напрямками:

- охорона об'єктів;

- інкасація та охорона грошових коштів, що перевозяться;

- забезпечення безпеки фізичних осіб;

- забезпечення перевезень та охорони вантажів;

- охорона об'єктів (квартир) за допомогою нарядів груп затримання пунктів централізованого спостереження (далі - ГЗ ПЦС).

1.4. Крім основних обов'язків міліція охорони згідно із Законом України "Про міліцію" та Положенням про Державну службу охорони при МВС України (постанова Кабінету Міністрів України від 10.08.93 N 615 запобігає правопорушенням та припиняє їх у місцях несення служби.

1.5. Міліція охорони здійснює діяльність на засадах госпрозрахунку за кошти, отримані за послуги охорони та інших надходжень.

1.6. Правовою основою діяльності міліції охорони є Конституція України, Закон України "Про міліцію", укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, рішення органів влади, накази МВС України та Департаменту Державної служби охорони при МВС України (далі - ДДСО).

1.7. Керівництво міліцією охорони, організація її службової діяльності, організаційно-штатне та кадрове забезпечення здійснюються в порядку, визначеному Міністром внутрішніх справ України. З питань запобігання правопорушенням у місцях несення служби міліція охорони оперативно підпорядковується керівникам територіальних органів внутрішніх справ.

1.8. Працівники міліції охорони не можуть використовуватися не за призначенням, а також залучатися до виконання завдань, що не належать до компетенції Державної служби охорони (розкриття злочинів у складі карного розшуку, участь в оперативно-слідчих групах, реагування на сімейно-побутові конфлікти, конвоювання заарештованих, кураторство територіальних органів внутрішніх справ, чергування в чергових частинах міськ-, райорганів).

1.9. Наряди міліції охорони поділяються:

- за складом на: одинарні (одиночне несення служби на обхідних маршрутах дозволяється лише міліціонером-кінологом із службовим собакою), парні, змішані (міліція та цивільна охорона);

- за терміном охорони: восьмигодинне, дванадцятигодинне, шістнадцятигодинне, ін.;

- за способом несення служби: пости, маршрути (закриті, відкриті), автопатруль (група затримання ПЦС та інші мобільні групи).

2.1. Охорона об'єктів нарядами міліції охорони організовується керівниками відділів (відділень) охорони та командирами стройових підрозділів міліції охорони.

2.2. Порядок організації охорони, дислокація постів визначаються під час обстеження технічної укріпленості об'єкта.

2.2.1. При прийманні об'єкта під охорону уповноваженими представниками власника та Державної служби охорони при МВС України у 2-х примірниках згідно з вимогами інженерно-технічного укріплення та захисту об'єктів, що підлягають фізичній охороні та з допомогою пультів централізованого спостереження ДСО (ГСТУ 78.11.001-1998, ГСТУ 78.11.004-2000), складається акт обстеження технічної укріпленості (додаток 1), з яких один надається власнику об'єкта, другий - підрозділу міліції охорони.

2.2.2. Після виконання вимог з технічної укріпленості об'єкта та забезпечення умов для несення служби нарядами міліції, в т.ч. засобами охоронно-пожежної сигналізації та зв'язку, укладається договір.

2.2.3. З часу виставлення поста об'єкт вважається прийнятим під охорону. Прийняття під охорону, зняття з охорони об'єкта оформляються двостороннім актом приймання під охорону (зняття з-під охорони) міліції охорони (додаток 2), про що видається наказ, копія якого передається в бухгалтерію для проведення відповідних розрахунків.

2.2.4. Зміна чисельності охорони здійснюється в установленому порядку після виконання вимог, передбачених п. 2.2.1-2.2.3 Інструкції.

2.2.5. За напрямками діяльності ведуться облікові картки об'єкта, що охороняється постом (маршрутом) міліції охорони ДСО (додаток 3), наряду міліції групи затримання ПЦС (додаток 4), чергової частини підрозділу ДСО (додаток 5), які додаються до літерних справ, які ведуться згідно зі складом літерних справ на об'єкти, що охороняються підрозділами міліції охорони (додаток 6). Копії карток протягом 10 діб надсилаються до ДДСО за вертикалями службової діяльності.

2.2.6. Пост (маршрут) міліції охорони має бути забезпечений медичною аптечкою, засобами індивідуального захисту, ручною системою тривожної сигналізації, план-схемою об'єктів (приміщень), що охороняються, переліком функціональних обов'язків, випискою із плану оборони, інструкцією з охорони праці та техніки безпеки, атестатом безпеки, інструкцією про внутрішньооб'єктовий та перепускний режим з відповідними зразками (за наявності), адресами та службовими телефонами територіальних органів виконавчої влади, міськ-, райорганів внутрішніх справ, найближчих пунктів дільничних інспекторів міліції, лікарень та інших медичних закладів, аварійних служб (газ, вода, опалення, енергозабезпечення).

2.3. На особливо важливі об'єкти, що охороняються працівниками міліції охорони, у разі потреби, розробляються плани оборони, які складаються працівниками територіальних міськ-, райорганів внутрішніх справ за участю начальника (командира) підрозділу ДСО. План затверджується начальником міськ-, райоргану внутрішніх справ і зберігається в черговій частині територіального органу внутрішніх справ, а витяги з нього про порядок дій працівників міліції охорони та персоналу об'єкта - у чергових частинах підрозділів ДСО на постах охорони та в керівників об'єктів.

До категорії особливо важливих об'єктів належать:

а) об'єкти життєзабезпечення населення;

б) фабрики та центральні сховища грошових знаків і цінних паперів;

в) об'єкти Державного комітету з телебачення та радіомовлення;

г) державні центральні статистичні управління;

ґ) сховища державних архівів;

д) особливо важливі приміщення, де зберігаються (виготовляються):

- грошові кошти незалежно від дозволеного залишку їх зберігання (поштові відділення та вузли зв'язку, виплатні каси підприємств, організацій, установ, головні каси торговельних підприємств, обмінні пункти валют тощо);

- зброя, боєприпаси (стрілецькі тири, кімнати зберігання зброї підприємств та закладів освіти, стрілецькі стенди, магазини з реалізації мисливської і спортивної зброї, майстерні з ремонту зброї, підприємства з їх виробництва тощо);

- наркотичні та психотропні речовини, прекурсори, отрути (бази аптекоуправлінь, аптеки, бази мобрезерву, наукові, медичні та інші установи, у практичній та виробничій діяльності яких використовуються ці речовини);

- дорогоцінні метали та каміння, ювелірні вироби з них (ювелірні заводи і майстерні, магазини, ломбарди, бази, склади, сховища підприємств, установ, організацій, що використовують у своїй діяльності дорогоцінні метали та каміння, пункти закупівлі металів і каміння тощо);

- історичні та культурні цінності державного значення (музеї, картинні галереї, фондосховища музеїв, наукові бібліотеки тощо);

- вибухові та радіоактивні речовини і матеріали;

е) інші об'єкти державного значення.

2.4. Залежно від специфіки об'єктів, їх розташування, інших особливостей охорона може бути організована:

2.4.1. На контрольно-пропускних пунктах.

2.4.2. По периметру об'єкта та на окремих ділянках.

2.5. З метою недопущення несанкціонованого доступу (проходу, проїзду) на об'єкт власником встановлюється пропускний режим.

2.6. Порядок здійснення пропускного режиму та забезпечення охорони узгоджується з власником об'єкта.

2.7. Розрахунок необхідної чисельності нарядів міліції охорони та вартості їх послуг проводиться згідно з Методикою, затвердженою спільним наказом МВС України та Міністерством економіки України від 02.03.2001 N 171/51, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.04.2001 за N 346/5537.

2.7.1. При організації охорони за вартовим розрахунком на цілодобовий пост одночасно призначаються два працівники, які несуть службу по черзі через 4 години.

2.7.2. Залежно від важливості об'єктів та кількості постів при організації охорони за вартовим розрахунком начальниками варти призначаються особи середнього або молодшого начальницького складу.

2.7.3. Вільні від служби працівники складають резерв і перебувають у вартовому приміщенні. Резерв складається з двох змін (перша - перебуває в стані готовності, друга - відпочиває після служби). Зміна, що відпочиває, має право спати, знімаючи лише кітель і галстук. Начальнику варти дозволяється відпочивати (спати) не більше 4 годин на добу. Час, визначений для відпочинку та приймання їжі, у службу не зараховується.

2.7.4. Після добового несення служби за вартовим розрахунком особовому складу надається дві доби відпочинку.

2.8. При організації охорони власності працівники міліції охорони несуть службу в одну зміну. Тривалість служби встановлюється залежно від часу охорони об'єктів, визначеного договором, але не більше 16 годин за зміну, в т.ч. у святкові та вихідні дні.

Враховуючи регіональні особливості підрозділів охорони, значну віддаленість об'єктів охорони від місць постійного проживання особового складу, за проханням працівників міліції охорони, за умов дотримання вимог трудового законодавства та під особисту відповідальність керівників підрозділів охорони, тривалість несення служби нарядами міліції охорони може бути продовжена до 24 годин.

2.9. У разі підключення об'єктів, що охороняються нарядами міліції, до ПЦС начальник підрозділу охорони вносить пропозиції про переведення їх у режим роботи ГЗ ПЦС з відповідними змінами у штатному розписі.

2.10. Для управління нарядами міліції охорони, реагування на зміну ситуації, обліку (збереження) зброї, боєприпасів до неї у підрозділах охорони створюються чергові частини. Організація їх роботи здійснюється у відповідності до вимог наказів МВС України та штатів чергових частин ДДСО при МВС України, управлінь-відділів ДСО при ГУМВС України в Автономній Республіці Крим, м. Києві, Київській області, УМВС України в областях, містах Севастополі та Кривому Розі, відділів ДСО при міськ-, райорганах внутрішніх справ (додаток 7).

3.1. Особовий склад міліції охорони прибуває на службу за графіком.

3.2. При заступанні в наряд працівники міліції прибувають за 30 хвилин до інструктажу до місця його проведення у встановленій формі одягу, маючи при собі службове посвідчення, свисток, ліхтарик, блокнот, авторучку, водій - посвідчення водія та інші документи, що дозволяють керування службовим транспортом. Командний склад підрозділів міліції охорони забезпечує наряди ГЗ ПЦС оперативними паспортами нарядів міліції груп затримання пунктів централізованого спостереження Державної служби охорони (додаток 8).

3.3. Згідно із функціональними обов'язками особового складу полку (батальйону, роти, взводу) міліції управління (відділу, відділення) Державної служби охорони при МВС України (додаток 9) командний склад міліції охорони забезпечує своєчасне прибуття нарядів на інструктаж, перевіряє їх готовність, зовнішній вигляд, справність транспорту та вживає заходів щодо усунення виявлених недоліків. Перед інструктажем проводиться медичний огляд міліціонерів-водіїв.

3.4. Щодо кожного працівника міліції приймається рішення про видачу (невидачу) йому зброї, яке заноситься до книги нарядів (додаток 10).

3.5. Працівники, які заступають на службу, до проведення інструктажу отримують табельну зброю, службові книжки, маршрутні картки, бортові журнали, засоби зв'язку, контролю, спеціальні засоби індивідуального захисту та активної оборони.

Командир (відповідальний або посадова особа, яка перебуває на добовому чергуванні) підрозділу охорони, з дозволу якого працівники міліції отримали табельну зброю, несе персональну відповідальність за її збереження та повернення до чергової частини після закінчення служби.

3.6. Інструктаж нарядів проводиться керівним складом або відповідальним по підрозділу охорони згідно із планом проведення інструктажу з особовим складом, що заступає на службу (додаток 11). В його проведенні можуть брати участь працівники МВС, ГУМВС, УМВС, УДСО (ВДСО) та міськ-, райорганів внутрішніх справ.

3.7. Особа, яка проводить інструктаж, доповідає особовому складу оперативну ситуацію, ставить завдання кожному наряду на весь період служби та визначає порядок їх виконання, перевіряє знання ними прав та обов'язків, окремих положень нормативних актів, що регламентують діяльність міліції охорони та органів внутрішніх справ, правил застосування зброї, спеціальних засобів, відпрацьовує ввідні завдання з охорони конкретних об'єктів.

3.8. Інструктаж закінчується відданням наказу про заступання на службу.

4.1. Працівник міліції охорони, призначений у наряд, підпорядковується командирові відділення (старшому наряду), черговому (відповідальному) по підрозділу охорони. Під час охорони об'єктів працівник зобов'язаний:

4.1.1. Знати функціональні обов'язки, порядок несення служби, розташування об'єктів, що охороняються, їх особливості, вразливі для нападу місця та дислокацію суміжних нарядів охорони.

Суворо дотримуватись вимог чинного законодавства, проявляти культуру та чемність у спілкуванні з громадянами.

4.1.2. Прибути після інструктажу на пост, прийняти майно та службову документацію згідно з описом, оглянути об'єкт, переконатися у справності системи сигналізації, наявності замків на дверях, освітлення, цілісності печаток (пломб), вікон, люків та пожежного інвентарю. Прийняти об'єкт під охорону в порядку, визначеному договором, із записом в журналі приймання (здавання) поста (маршруту) й перевірок несення служби з охорони (додаток 12), про що доповісти черговому по підрозділу охорони.

4.1.3. У разі несправності систем сигналізації поінформувати чергового підрозділу охорони.

При пошкодженні огорожі, дверей, замків, печаток та пломб, виявленні слідів проникнення на об'єкт (приміщення з особистим майном громадян) негайно доповісти черговому підрозділу охорони. Відповідальний підрозділу охорони в присутності наряду міліції, власника об'єкта (приміщення з особистим майном громадян) або його довіреної особи здійснює їх перезакриття. Про відчинення об'єкта (квартири) у двох примірниках складається акт перезакриття об'єкта (квартири) (додаток 13), один примірник якого залишається власнику об'єкта (приміщення з особистим майном громадян).

4.1.4. Пильно охороняти об'єкт, здійснювати перепускний режим, допускаючи на територію об'єкта осіб тільки за наявності перепусток, перевіряти їх документи на право виносу (вивозу) матеріальних цінностей. Вести відповідний облік у журналі обліку разових перепусток (додаток 14).

4.1.5. Здійснювати приймання (здавання) об'єкта охорони матеріально-відповідальними особами згідно із записами у журналі приймання-здавання приміщень об'єкта охорони матеріально відповідальними особами (додаток 15).

4.1.6. Доповідати згідно з затвердженим командиром підрозділу міліції охорони графіком черговому по підрозділу охорони або відповідальному черговому про результати несення служби.

4.1.7. Дотримуватися графіка руху по маршруту з відміткою технічного контролю або контрольних жетонів.

4.1.8. У разі виявлення на об'єкті охорони сторонніх осіб доповісти черговому підрозділу міліції охорони і вжити заходів щодо їх затримання.

4.1.9. При виявленні загорання на об'єкті негайно повідомити пожежну охорону, доповісти черговому по підрозділу охорони і, дотримуючись особистої безпеки, вжити заходів щодо евакуації людей та цінностей, ліквідації пожежі, не послаблюючи спостереження за іншими об'єктами охорони.

4.1.10. У разі вчинення в межах маршруту порушення громадського порядку доповісти черговому (відповідальному) по підрозділу міліції охорони, вжити заходів щодо затримання осіб, які підозрюються у їх скоєнні. У разі потреби відхилення від маршруту для вирішення службових питань доповісти черговому (відповідальному) по підрозділу міліції охорони на ПЦС.

4.1.11. Сприяти нарядам цивільної охорони. У нічний час перевіряти несення служби зазначеними працівниками охорони в межах маршруту.

4.1.12. Дотримуватися правил радіообміну і дорожнього руху.

4.2. Працівнику міліції охорони під час несення служби забороняється:

4.2.1. Приймати під охорону об'єкти (приміщення), не вказані в дислокації поста.

4.2.2. Допускати на об'єкт сторонніх осіб, знайомих, у т.ч. колишніх та вільних від служби працівників органів внутрішніх справ.

4.2.3. Залишати без нагляду, передавати або показувати зброю та спеціальні засоби. Без потреби діставати зброю із кобури та досилати патрон у патронник, розбирати її, направляти у бік людей, транспорту та будівель.

4.2.4. Самовільно залишати місце служби, змінювати порядок її несення, відволікатись від виконання обов'язків та послаблювати пильність (спати, читати, приймати їжу в невстановлений час), одержувати від сторонніх осіб будь-які предмети (пакунки, пакети, конверти тощо).

4.2.5. Заходити без службової потреби в житлові будинки, їдальні, магазини, клуби, ресторани, кафе та інші приміщення.

4.2.6. Порушувати правила радіообміну, викликати центральну радіостанцію під час її переговорів з іншими станціями, вести особисті (приватні) розмови по радіозв'язку та відключати радіостанцію.

5.1. Охорона об'єктів, підключених на ПЦС, та реагування на спрацювання сигналізації забезпечуються нарядами груп затримання підрозділів міліції охорони у взаємодії з підрозділами господарювання в області охорони згідно із взятими на себе зобов'язаннями.

5.2. Кількість нарядів ГЗ ПЦС визначається підрозділом міліції ДСО з урахуванням надійності перекриття ними території з об'єктами, що підключені до ПЦС, їх концентрації, інтенсивності спрацювань засобів сигналізації, своєчасного їх прибуття на сигнали тривоги та самоокупності цих нарядів.

5.3. Наряди ГЗ ПЦС:

5.3.1. Реагують на сигнал "Тривога", що надійшов з об'єктів (приміщень з особистим майном громадян), здійснюють їх огляд та блокування. У разі проникнення на об'єкт доповідають черговому підрозділу охорони, виявляють та затримують правопорушників. Пересування наряду фіксується у бортовому журналі службового автомобіля відділу (відділення) ДСО при міськ-, райвідділі внутрішніх справ (додаток 16).

5.3.2. Здійснюють охорону місць скоєння надзвичайних подій, встановлення очевидців до прибуття оперативної групи міськ-, райоргану.

5.3.3. Беруть участь у перезакритті об'єктів після спрацювання ОПС спільно з уповноваженими представниками суб'єктів господарювання у галузі охорони, з якими укладені відповідні цивільно-правові угоди. Здійснюють охорону об'єктів, які після спрацювання з технічних причин не прийняті під спостереження ПЦС.

5.3.4. Вживають заходів для ліквідації пожежі у разі виявлення загорання, попередньо повідомивши про це пожежну охорону та власника об'єкта.

5.4. ГЗ ПЦС комплектуються з трьох працівників (молодший інспектор, міліціонер або міліціонер-кінолог із службовим собакою, міліціонер-водій). Допускається змішаний наряд - у разі заміни міліціонера-водія водієм цивільної охорони.

ГЗ ПЦС можуть комплектуватися у складі двох працівників міліції охорони: молодший інспектор-кінолог або міліціонер-кінолог зі службовим собакою та міліціонер-водій, за письмовим розпорядженням керівника підрозділу ДСО з урахуванням особливостей та оперативної обстановки на його території: молодший інспектор або міліціонер і міліціонер-водій.

5.5. При надходженні сигналу "Тривога" черговий ПЦС негайно передає його наряду ГЗ ПЦС та черговому по підрозділу міліції охорони, який у разі потреби інформує чергового ОВС.

5.6. Після прибуття до об'єкта наряд ГЗ ПЦС:

5.6.1. Оцінює ситуацію, дотримуючись заходів безпеки, обстежує об'єкт, визначає причину надходження сигналу, про що інформує чергового підрозділу охорони. Під час обстеження особовий склад ГЗ ПЦС підтримує між собою постійний зв'язок та страхує один одного.

5.6.2. У разі проникнення на об'єкт старший групи затримання доповідає про це черговому підрозділу охорони, блокує об'єкт силами наряду та вживає заходів щодо затримання порушників.

5.7. У разі вчинення на об'єкт, що охороняється, розбійного нападу з використанням зброї, захопленням заручників керівництвом ГУМВС, УМВС вводяться спеціальні оперативні плани. Знешкодження озброєних злочинців проводиться спеціальними підрозділами органів внутрішніх справ.

5.8. Охорона об'єктів, що з технічних причин тимчасово не можуть охоронятись ПЦС (після спрацювання сигналізації, обезструмлення, пошкодження телефонних ліній тощо), здійснюється за рахунок передислокації маршрутів та резервними нарядами підрозділу охорони.

5.9. З метою забезпечення надійної охорони об'єктів та оперативного прибуття до них нарядів ГЗ ПЦС розробляються маршрути їх руху з визначенням центрів зони, до яких ГЗ ПЦС повертаються після відпрацювання "Тривоги".

5.10. Працівники міліції охорони, які задіяні в нарядах ГЗ ПЦС, несуть службу в одну зміну. Тривалість несення служби встановлюється залежно від часу охорони об'єктів, визначеного договорами, але не більше 16 годин за зміну, в т.ч. у святкові та вихідні дні.

5.11. Як виняток, тривалість несення служби працівниками нарядів ГЗ ПЦС може бути продовжена до 24 годин згідно з вимогами п. 2.8 цієї Інструкції.

5.12. Після зміни нарядів відповідальний по підрозділу спільно з керівництвом ПЦС підводить підсумки служби, вживає заходів до усунення недоліків та доповідає керівнику про стан охорони об'єктів. До заступання на службу нового наряду зміна попереднього наряду забороняється.

6.1. З метою забезпечення взаємодії між нарядами органу внутрішніх справ, постійної боєздатності груп затримання ПЦС, своєчасного їх прибуття та кваліфікованих дій на об'єктах, координації дій нарядів черговими частинами підрозділів охорони (або ПЦС) організовуються оперативно-тактичні навчання.

6.2. Метою навчань має бути:

6.2.1. Набуття та вдосконалення працівниками навиків правильних дій в екстремальних умовах, перевірка боєготовності сил і засобів.

6.2.2. Поєднання теоретичних знань з практичними діями працівників.

6.2.3. Розвиток у працівників ініціативи, самостійності, вміння оцінювати ситуацію, приймати рішення та швидко його реалізовувати.

6.2.4. Удосконалення взаємодії всіх нарядів міліції.

6.2.5. Перевірка технічного стану транспортних засобів, оперативної техніки, засобів зв'язку та сигналізації.

6.3. Зміст, масштаб і прийоми навчань можуть бути різноманітними, але в усіх випадках повинні проводитися з наближенням до реальних умов.

6.4. У ході підготовки навчань визначаються тема та порядок їх проведення, складається план. У плані зазначаються час і місце проведення, навчальні питання, склад і обов'язки керівників, посередників та умовних злочинців, дії учасників та матеріальне забезпечення навчань. До плану додаються ввідні завдання.

6.5. Керівництво навчанням покладається на командира підрозділу охорони або одного із його заступників, а безпосередня організація (проведення) та документування - на одного із командирів.

6.6. У період проведення навчань і тренувань вживаються вичерпні заходи безпеки їх учасників, а також оперативне реагування на реальні сигнали засобів сигналізації, що надходять з об'єктів, які охороняються. Особлива увага приділяється відпрацюванню чітких і професійних дій нарядів міліції для припинення швидкоплинних (ривкових) крадіжок.

6.7. Оперативно-тактичні навчання є відпрацюванням на місцевості нарядами міліції, вільними від служби, сигналу "Тривога", що надходить з об'єктів, які підключені на ПЦС. Навчання починаються зі схематичним ознайомленням порядку його проведення та послідовності дій нарядів.

6.8. Практичне відпрацювання дій за сигналом "Тривога" передбачає подання сигналу тривоги з об'єкта, спостереження за діями нарядів ГЗ ПЦС за допомогою відео-, фото-, кіноапаратури.

6.9. Сигнали тривоги про проникнення та пожежу можуть бути дані з будь-яких об'єктів і на різні ПЦС. Імітація проникнення на об'єкт, що охороняється, проводиться в присутності представника Власника шляхом відчинення дверей, вікон. Якщо ж спрацювання сигналізації можливо викликати іншим способом, представник Власника не запрошується. Імітація проникнення в квартиру проводиться лише в присутності її власника. Пожежа імітується увімкненням сигналізації або по телефону.

6.10. Після прибуття груп і нарядів на місце події керівником навчання або посередниками ускладнюється ситуація шляхом подання ввідних завдань, що забезпечують імітацію оперативної ситуації, максимально наближеної до реальної, з швидкоплинністю її розвитку.

6.11. Рекомендується відпрацювати питання, пов'язані не тільки з визначенням меж місця події та його охороною, але й затриманням злочинців, поданням допомоги потерпілим, виявленням очевидців події.

6.12. Поряд з цим оцінюються дії особового складу. До критеріїв їх дій належать оперативність реагування на сигнал тривоги; укомплектованість та екіпіровка груп затримання, наявність службових собак; блокування об'єкта, вміння діяти (керувати нарядами) на місці події; справність автотранспорту, засобів зв'язку, іншої спеціальної техніки, взаємодія між нарядами ГЗ ПЦС, черговою частиною та оператором ПЦС.

6.13. На заключному етапі проводиться обговорення (розгляд) навчань, у ході якого оцінюються дії наряду, позитивні та негативні сторони, дається оцінка готовності особового складу до практичного вирішення завдань у складних умовах, відзначається активність та ініціатива окремих працівників. Особлива увага зосереджується на роз'ясненні учасникам допущених ними помилок, їм надається можливість брати активну участь в обговоренні навчань, аналізувати та оцінювати свої дії.

6.14. Посередники рапортом доповідають керівникові навчання про дії нарядів і служб, що брали участь в оперативно-тактичному навчанні. Підсумки розглядаються на оперативній нараді.

6.15. Оперативно-тактичні навчання проводяться:

6.15.1. УДСО (ВДСО) у взаємодії з територіальними підрозділами ОВС в регіонах щорічно під час проведення МНС України комплексних навчань на об'єктах життєзабезпечення з питань протидії терористичним проявам і посяганням.

6.15.2. Підрозділами охорони щоквартально з кожним нарядом ГЗ ПЦС, Служби інкасації, СПМО "Титан".

Представниками апаратів УДСО (ВДСО) спільно з керівниками підрозділів - щомісяця.

6.16. Організація проведення усічених тренувань.

6.16.1. Усічені тренування проводяться для перевірки правильних дій нарядів міліції ДСО при реагуванні їх на сигнали "Тривоги" з об'єктів, які нещодавно прийняті під охорону.

6.16.2. Начальники підрозділів охорони та їх заступники проводять тренування не менше одного разу на місяць. Інші керівники - на розгляд начальника підрозділу охорони.

6.16.3. Навчальні тривоги реєструються в журналі, що зберігається на ПЦС, та в бортових журналах ГЗ ПЦС. Результати їх проведення доповідаються окремим рапортом.

6.16.4. Відпрацювання дій для вирішення завдань особовим складом ГЗ ПЦС на місцях подій здійснюється за спеціально розробленим графіком. Графік складається керівником підрозділу ДСО. Особи, відповідальні за їх проведення, визначаються наказом.

6.16.5. Згідно з графіком на відпрацювання практичних дій складається план-завдання усічених тренувань з відпрацювання практичних дій груп затримання підрозділу ДСО при надходженні сигналу "Тривога" з об'єктів (квартир), які охороняються (додаток 17).

6.17. Відповідальність за проведення штабних, оперативно-тактичних навчань, усічених тренувань покласти на одного із заступників начальника УДСО-ВДСО.

7.1. Контроль за несенням служби нарядами міліції охорони є дієвим засобом зміцнення дисципліни та надання їм практичної допомоги.

7.2. Контроль здійснюється шляхом проведення гласних і негласних перевірок несення служби нарядами міліції охорони. Перевірки проводяться згідно з графіком (графіки негласних перевірок складаються окремо).

7.3. Фізичні перевірки плануються (проводяться) у кількості, що забезпечує на професійному рівні виконання нарядами міліції охорони службових завдань з надання послуг охорони, але не менше одного разу на зміну.

7.4. Перевірки несення служби мають бути раптовими, дієвими, без сталого порядку (послідовності) їх проведення.

7.5. Поряд з фізичними перевірками несення служби нарядами проводиться контроль з використанням телефонного та радіозв'язку, технічних засобів (далі - КНС), контрольних приладів та систем визначення місцезнаходження нарядів міліції, напрямку їх руху тощо.

7.6. Про час та результати здійснених перевірок працівник міліції охорони невідкладно інформує чергового підрозділу охорони.

7.7. Контроль за несенням служби нарядами міліції охорони здійснюють:

7.7.1 Керівний склад ДДСО при МВС України, УДСО (ВДСО).

7.7.2. Начальницький (керівний) склад районних (міжрайонних) відділів (відділень), відповідальні чергові ДСО.

7.7.3. Працівники ДДСО при МВС України, УДСО (ВДСО), в т.ч. особи цивільного складу цих підрозділів, які не віднесені до п. 7.7.1 Настанови, мають право на перевірку несення служби нарядами охорони (за напрямками), за наявності службових посвідчень та приписів на право перевірки несення служби нарядами міліції Державної служби охорони при МВС України (додаток 18).

7.7.4. Право на перевірку нарядів міліції за посвідченнями мають Міністр внутрішніх справ України, його заступники, начальник ДДСО при МВС України та його заступники, начальники ГУМВС, УМВС, начальники УДСО (ВДСО), їх заступники та відповідальні чергові підрозділів ДСО.

7.7.5. На постах міліції охорони, де відсутні підрозділи ДСО, для здійснення контролю за несенням служби за мотивованим поданням начальників обласних управлінь (відділів) ДСО згідно з нормативними вимогами МВС України за окремими розпорядженнями залучаються працівники територіальних органів внутрішніх справ.

7.7.6. Особи, які перевіряють несення служби нарядами міліції охорони, зобов'язані знати оперативну ситуацію в районі, на об'єктах, що охороняються, об'єктивно оцінювати несення служби, навчати працівників міліції прийомам несення служби та надавати їм практичну допомогу.

7.7.7. У разі надходження під час перевірки сигналу про спрацювання засобів ОПС, вчинення правопорушень перевірка припиняється, а наряди направляються на відпрацювання вказаних сигналів.

7.7.8. При виявленні недоліків особа, яка здійснює перевірку, припиняє її та вживає заходів для їх усунення.

7.7.9. У разі відсутності інформації від наряду міліції (фізична перевірка, радіотелефонний зв'язок, засоби технічного контролю тощо) більше двох годин, вживаються заходи щодо встановлення місця його знаходження.

7.7.10. Забороняється перевіряти несення служби шляхом спроб відібрати зброю та способами, що можуть призвести до нещасних випадків, здійснювати перевірку нарядів Служби інкасації, СПМО "Титан" під час завантаження (розвантаження), супроводження грошових коштів, цінних паперів, вантажів та нарядів, які забезпечують безпеку фізичних осіб.

7.8. При перевірках організації та несення служби вивчаються:

7.8.1. Підстави здійснення охоронних заходів.

7.8.2. Використання сил та засобів підрозділу міліції охорони.

7.8.3. Підготовка, порядок допуску до служби особового складу, якість проведення їх інструктажів.

7.8.4. Управління нарядами, своєчасність доведення інформації про зміни в оперативній ситуації.

7.8.5. Порядок взаємодії з міськ-, райорганами внутрішніх справ.

7.8.6. Дотримання системи контролю та її ефективність.

7.8.7. Наявність наряду на маршруті (посту), його озброєння, наявність спецзасобів та засобів зв'язку. Забезпечення перепускного режиму та охорони об'єкта. Знання оперативної ситуації.

7.8.8. Зовнішній вигляд, форма одягу та наявність службових посвідчень.

7.8.9. Збереження службової документації, зброї, спеціальних засобів, засобів зв'язку, службового автотранспорту та іншого майна.

7.8.10. Якість виконання особовим складом службових завдань, знання функціональних обов'язків, нормативних актів, що регламентують охоронну діяльність, дотримання дисципліни, законності та культури в роботі.

7.8.11. Реагування нарядів міліції охорони на повідомлення громадян про порушення громадського порядку та злочини.

7.8.12. Реагування нарядів міліції охорони на сигнали "Тривога".

7.8.13. Технічний стан службового автотранспорту, його укомплектованість та відповідність записів про його експлуатацію.

7.8.14. Робота засобів зв'язку, підтримання зв'язку з черговим підрозділу міліції охорони, ПЦС та періодичність ведення радіообміну.

7.8.15. Наявність та працездатність охоронно-пожежної сигналізації.

7.8.16. Наявність на посту (маршруті) атестата безпеки та відповідність умов несення служби вимогам безпеки.

7.8.17. Наявність та якість ведення документації на посту охорони.

7.9. Під час перевірки вивчається знання нарядами міліції охорони:

7.9.1. Порядку несення служби, обов'язків з охорони об'єктів та запобігання правопорушенням і припинення їх у місцях несення служби.

7.9.2. Особливостей перепускного режиму на об'єкті (за наявності).

7.9.3. Оперативної ситуації в місті (районі) та місцях несення служби.

7.9.4. Особливостей об'єктів охорони, стан їх технічної укріпленості.

7.9.5. Особливостей служби із службовим собакою.

7.9.6. Правил і порядку застосування зброї та спеціальних засобів.

7.9.7. Заходів безпеки при поводженні зі зброєю.

7.9.8. Вимог статутів, настанов, інших документів, що регламентують діяльність міліції охорони під час надання охоронних послуг.

7.9.9. Правил дорожнього руху (водіями) та найкоротших маршрутів до об'єктів (для Служби інкасації - маршрути руху до об'єктів, де виконуються договори з інкасації, дії інкасаторів при вчиненні ДТП).

7.9.10. Основних принципів дії приладів та датчиків, уміння визначати їх працездатність, розподіл сигнальних ламп на об'єктах, що охороняються, місця розташування енерговводів, засобів пожежогасіння.

7.10. Негласна перевірка

7.10.1. Негласна перевірка - таємне спостереження за несенням служби працівниками міліції охорони на постах (маршрутах), де для цього є можливості (визначається командиром підрозділу).

7.10.2. Негласні перевірки плануються кожного місяця, з них 50 відсотків - у нічний час. Їх кількість визначається керівником підрозділу ДСО.

7.10.3. Негласна перевірка триває не менше години і завершується гласною.

7.10.4. Під час негласної перевірки перевіряється:

7.10.4.1. Наявність наряду міліції охорони на маршруті (посту), місці його постійної дислокації (центрі зони) та порядок несення служби.

7.10.4.2. Дотримання графіка огляду об'єктів та Правил дорожнього руху.

7.10.4.3. Реагування на порушення громадського порядку.

7.10.4.4. Дотримання нарядом пильності, послідовність його дій та реагування. Виявлення сторонніх осіб та підозрілих (небезпечних) предметів.

7.10.4.5. Дотримання дисципліни, законності та культури в роботі.

7.10.5. Для негласного контролю можуть використовуватись прилади нічного бачення, відеокамери, біноклі, радіостанції тощо.

7.10.6. У разі виявлення грубих порушень несення служби негласна перевірка припиняється та вживаються заходи до їх усунення.

7.11. Транспортні витрати для перевезення працівників на пости та проведення перевірок вносяться до тарифів послуг охорони. Умовою охорони цих об'єктів може бути виділення транспорту власником. Віддалені пости забезпечуються додатково сигналізацією, радіотелефонним зв'язком.

7.12. Облік результатів контролю за несенням служби:

7.12.1. За результатами проведених перевірок несення служби особа, яка їх здійснила, вносить відповідний запис у службову (постову) книжку, бортовий журнал ГЗ ПЦС, журнал приймання (здавання) поста (маршруту) й перевірок несення служби з охорони.

7.12.2. Особа, яка здійснила негласну перевірку, доповідає її результати рапортом керівнику, який призначив перевірку, із зазначенням часу, місця та хронометражу дій (поведінки) нарядів під час перевірки.

7.13. Форма реалізації результатів перевірок:

7.13.1. Заслуховування звітів начальників (командирів) та міліціонерів.

7.13.2. Видання наказів про усунення недоліків і покарання винних.

7.13.3. Розроблення заходів щодо вдосконалення служби.

7.13.4. Надання практичної допомоги в організації служби, перегляд порядку несення служби, дислокацій, графіків та маршрутів руху тощо.

7.13.5. Перегляд тактики несення служби.

7.14. Результати перевірок організації (несення) служби розглядаються:

7.14.1. Командним складом підрозділів міліції охорони - щоденно з черговою зміною та щомісяця - на службових нарадах.

7.14.2. Керівництвом УДСО (ВДСО) - щоквартально.

7.15. Підведення підсумків несення служби нарядами міліції проводиться лише після її закінчення.

8.1. Наряди підрозділів Служби інкасації, охорони грошових знаків і цінних паперів, що перевозяться (далі - Служба інкасації) під час надання послуг охорони, здійснюють виїзди за межі регіонів дислокації.

8.2. УДСО (ВДСО) Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя, областей для виїзду нарядів Служби інкасації за межі регіону оформляють за добу необхідні документи, надсилають інформацію про відрядження спеціальним повідомленням про надання охоронних послуг, пов'язаних з виїздом наряду служби інкасації за межі регіону дислокації підрозділу охорони (додаток 19), до Департаменту ДСО (при терміновому виїзді - інформація передається негайно після підготовки документів).

УДСО (ВДСО) міст Києва та Севастополя надсилають інформацію про відрядження спеціальним повідомленням про надання охоронних послуг, пов'язаних з виїздом наряду служби інкасації за межі регіону дислокації підрозділу охорони до Департаменту ДСО при виїздах нарядів Служби інкасації відповідно за межі Київської області та Автономної Республіки Крим. У зазначених підрозділах охорони ведуться журнали обліку виїздів нарядів Служби інкасації в межах указаних регіонів.

8.3. Для здійснення контролю за нарядами Служби інкасації, що виїжджають у відрядження, інформація окремим повідомленням (додаток 20) надсилається до підрозділів охорони, територією яких проходить маршрут руху.

8.4. Інформація, що надійшла до підрозділу міліції охорони про перебування на їх території нарядів Служби інкасації іншого регіону, підлягає передаванню до чергової частини УДСО (ВДСО) та до Департаменту ДСО.

8.5. Інформація про укладення чи розірвання договорів підрозділами Служби інкасації на здійснення інкасації грошових коштів у триденний термін надсилається до Департаменту ДСО за встановленою формою: інформаційне повідомлення про укладення (розірвання) договорів на здійснення інкасації грошових коштів (додаток 21).

Інформація про виїзди нарядів за межі дислокації підрозділів вноситься Департаментом ДСО до бази даних. Дані про перебування на території регіону нарядів Служби інкасації фіксуються в Журналі обліку інформації перебування нарядів на території області (району, міста) (додаток 22), який ведеться в черговій частині підрозділу охорони.

8.6. Обов'язки нарядів Служби інкасації:

8.6.1. Наряд Служби інкасації, який прибув до пункту призначення іншого регіону, зобов'язаний повідомити територіальний підрозділ охорони про прибуття, результати несення служби, місцезнаходження, орієнтовний час перебування, склад наряду, озброєння та автотранспорт.

8.6.2. У разі непередбаченої зупинки наряду на період більше 8 годин старший наряду зобов'язаний повідомити про місцезнаходження та причину затримки територіальний підрозділ охорони і підрозділ підпорядкування. У разі потреби зброя та спеціальні засоби здаються на тимчасове зберігання до кімнати зберігання зброї територіального органу внутрішніх справ.

8.6.3. Після виконання охоронних заходів, у разі неможливості повернення до місця дислокації або до вирішення питання про від'їзд, старший наряду Служби інкасації організовує здавання до чергової частини підрозділу міліції охорони вогнепальної зброї та спеціальних засобів.

8.6.4. У разі відсутності за місцем виконання охоронних функцій підрозділу охорони старший наряду зобов'язаний інформувати чергову частину регіонального управління (відділу) охорони регіону.

8.6.5. Під час перевірки служби старший наряду має пересвідчитись про наявність у особи, яка перевіряє, припису, службового посвідчення, та надати відповіді на поставлені питання.

8.7. Порядок здійснення контролю за несенням служби нарядами при виїздах за межі дислокації підрозділу охорони:

8.7.1. Після отримання інформації (п. 8.3) підрозділи охорони проводять обов'язкову фізичну перевірку нарядів Служби інкасації, які перебувають на їх території більше 8 годин, та технічну перевірку нарядів, які прибули в кінцевий пункт.

8.7.2. Для контролю за несенням служби залучаються працівники обласних та районних підрозділів охорони згідно з приписом.

8.7.3. Результати перевірок відображаються у книгах наряду, доповідаються рапортом, який розглядається керівництвом підрозділу охорони регіону. При виявленні недоліків під час перевірки рапорти надсилаються до відділення з організації інкасації та охорони грошових коштів, що перевозяться, Департаменту ДСО. Інформація про невихід на зв'язок наряду Служби інкасації передається до Департаменту ДСО.

8.7.4. Про прибуття наряду Служби інкасації з відрядження протягом доби інформується відділення з організації інкасації та охорони грошових коштів, що перевозяться, Департаменту ДСО.

8.8. Під час перевірок служби нарядів Служби інкасації вивчається:

8.8.1. Екіпірування наряду та його зовнішній вигляд.

8.8.2. Наявність та умови зберігання зброї, спецзасобів і засобів зв'язку.

8.8.3. Знання правил та порядку застосування зброї і спецзасобів.

8.8.4. Якість виконання обов'язків, дотримання законності і дисципліни.

8.8.5. Знання нормативних документів, що регламентують діяльність Служби інкасації, та порядок несення служби.

8.8.6. Стан здоров'я особового складу.

8.8.7. Стан транспорту. Знання водіями Правил дорожнього руху.

8.9. У разі потреби перевіряльник надає наряду практичну допомогу.

8.10. У разі виявлення порушень під час несення служби перевіряльник вживає вичерпних заходів щодо їх усунення.

9.1. З метою забезпечення особистої безпеки працівників міліції під час виконання службових обов'язків з надання послуг охорони, боротьби зі злочинністю, охорони громадського порядку обов'язковою умовою має бути складений для конкретного наряду міліції (поста, маршруту) безпосереднім командиром та затверджений керівником підрозділу атестат безпеки маршруту (поста) зі здійснення охоронних функцій (додаток 23).

9.2. Атестат безпеки маршруту (поста) зі здійснення охоронних функцій складається у двох примірниках, один з яких додається до літерної справи, другий - зберігається на посту (маршруті).

9.3. Атестат безпеки маршруту (поста) зі здійснення охоронних функцій готується до укладення договору, згідно з вимогами, внесеними власнику актом обстеження технічної укріпленості об'єкта, та згідно з вимогами Переліку умов безпеки працівників органів внутрішніх справ під час виконання охоронних функцій (додаток 24).

9.4. У подальшому атестат безпеки маршруту (поста) зі здійснення охоронних функцій складається у разі внесення змін до укладеної угоди чи зміни обставин її виконання.

9.5. За кожним постом (маршрутом) міліції наказом начальника підрозділу закріплюються посадові особи, на яких покладається персональна відповідальність за підготовку атестата безпеки маршруту (поста) зі здійснення охоронних функцій та організацію роботи щодо приведення місць несення служби у відповідність до вимог Інструкції.

9.6. Відповідальність умов несення служби вимогам атестату безпеки маршруту (поста) зі здійснення охоронних функцій перевіряється керівниками (командирами) підрозділів охорони не рідше одного разу на півріччя.

9.7. У разі виявлення порушень інформується керівник (командир) підрозділу охорони та вживаються заходи для усунення недоліків.

10.1. Установити, що працівники міліції є основними виконавцями за договорами охорони, при наявності вакантних посад та у вільний від основної роботи час можуть працювати за сумісництвом у тому ж або іншому підрозділі охорони.

10.2. Тривалість роботи за сумісництвом не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу.

Оплата праці сумісників провадиться за фактично виконану роботу в розмірі, визначеному в розрахунку до договору за надані охоронні послуги, в межах фонду оплати праці.

Ці вимоги не поширюються на виконання обов'язків за договорами, які носять разовий характер, із забезпечення охорони громадського порядку в місцях проведення масових заходів комерційного характеру.

10.3. Залучення до охоронної діяльності за сумісництвом вважається несення служби у вільний від служби час з охорони об'єктів, цінних вантажів, грошових коштів та інших цінностей, що перевозяться, за договорами у складі варти, екіпажу, патруля, на контрольно-пропускному пункті, а також виконання організаційних заходів щодо обліку роботи та контролю за несенням служби працівниками, залученими до охорони, згідно з договором.

10.4. В охоронній діяльності за сумісництвом можуть брати участь особи рядового і начальницького складу Державної служби охорони, органів та підрозділів внутрішніх справ України, до досягнення ними граничного віку перебування на службі в органах внутрішніх справ та які подали відповідні рапорти про бажання здійснювати охоронну діяльність за сумісництвом, відповідають за станом здоров'я вимогам несення служби, пройшли повний курс початкової підготовки і допущені до самостійного несення служби.

10.5. Працівникам органів внутрішніх справ карного розшуку, слідства, дізнання, внутрішньої безпеки, дільничним інспекторам, підрозділів боротьби з організованою злочинністю, служби з боротьби з економічною злочинністю, боротьби з незаконним обігом наркотиків, кримінальної міліції у справах неповнолітніх, оперативно-технічної та експертно-криміналістичної служби працювати за сумісництвом з охорони власності забороняється.

10.6. Підставою для вирішення питання про прийняття на роботу за сумісництвом осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів внутрішніх справ є рапорт працівника, погоджений з безпосереднім командиром (начальником).

10.7. Особи рядового і начальницького складу органів та підрозділів внутрішніх справ, які залучаються до виконання охоронних функцій за сумісництвом, здають керівництву підрозділу ДСО заліки зі знання нормативно-правових актів, що регламентують надання послуг охорони.

10.8. Розрахунок витрат часу, чисельності працівників, необхідних для закриття постів (маршрутів) охорони, проводиться згідно з нормативними вимогами МВС України, що регламентують діяльність підрозділів Державної служби охорони при МВС України.

11.1. Використання службових собак підрозділами охорони регламентується Законом України "Про міліцію", Статутом патрульно-постової служби міліції України. Службові собаки розміщуються у племінних центрах службового собаківництва (далі - ПЦСС), розплідниках ДДСО при МВС України, спеціальних школах міліції та у спеціально обладнаних приміщеннях при підприємствах, що охороняються підрозділами охорони.

11.2. Службові собаки поділяються на караульних, сторожових та розшукових, на яких складається облікова картка службового собаки (додаток 25).

11.2.1. Караульні собаки застосовуються для підвищення надійності охорони об'єктів і прилеглої території. При використанні караульних собак застосовуються блок-пости, зони вільного караулу і пости глухої прив'язі.

11.2.2. Сторожові собаки призначені для своєчасного сповіщення про появу сторонніх осіб, для їх затримання, конвоювання, обшуку місцевості і приміщень, а також для розшуку людей. Сторожові собаки надаються на допомогу нарядам міліції, що несуть патрульну службу на постах та обхідних маршрутах.

11.2.3. Розшукові собаки застосовуються для розшуку людей, затримання і конвоювання затриманих. Вони використовуються для обшуку місцевості і приміщень з метою виявлення людей, речей, а також для проведення вибірки людей і речей. Собаки можуть використовуватись для охорони внутрішніх приміщень у нічний час за згодою із власником.

11.3. Штатна належність сторожових і розшукових собак визначається із розрахунку забезпечення ними кожної зміни нарядів міліції охорони.

11.4. Кількість і дислокація постів караульних собак визначаються підрозділом охорони спільно з власником об'єкта, виходячи з його важливості.

11.5. Планова кількість і маршрути патрулювання службових собак, що виставляються на пости, визначаються командиром підрозділу міліції охорони, старшим інспектором охорони (кінологом) і вносяться до книги служби нарядів (добової відомості).

11.6. Відбір на посаду міліціонера-кінолога проводиться з урахуванням досвіду роботи з собаками, що має кандидат. Закріплення службової собаки оформляється наказом начальника підрозділу охорони. За міліціонером-кінологом може бути закріплений один службовий собака (у виключних випадках - 2).

11.7. Під час несення служби у складі наряду ГЗ ПЦС, автопатруля міліції охорони собака розміщується у спеціальному відсіку автомобіля. Транспортування службових собак у багажному відсіку автомобіля заборонено.

11.8. Під час несення патрульно-постової служби ГЗ ПЦС, автопатрульним нарядом, якщо дозволяє оперативна ситуація, у разі потреби службовий собака вигулюється в районі знаходження наряду міліції охорони.

11.9. Як спеціальний засіб службові собаки використовуються особовим складом підрозділів охорони у таких випадках:

- для захисту громадян і самозахисту працівника міліції охорони при нападі та інших діях, що створюють загрозу їх життю або здоров'ю;

- для припинення масових безпорядків і групових порушень громадського порядку;

- для відбиття нападу на об'єкти, що охороняються, інші будівлі, приміщення, споруди і транспортні засоби незалежно від їх належності або для їх визволення в разі захоплення;

- для затримання і доставлення до ОВС або іншого службового приміщення осіб, що скоїли правопорушення, якщо вищеназвані особи чинять опір працівникам міліції охорони або є підстави вважати, що вони можуть втекти або нанести шкоду оточуючим чи собі;

- для припинення опору працівнику міліції охорони та іншим особам, що виконують службові або громадські обов'язки з охорони громадського порядку і боротьби із злочинністю.

11.10. У всіх випадках, крім відбиття раптового нападу на працівника міліції та звільнення заручників, перед застосуванням службового собаки повинно бути зроблене попередження українською (російською) мовою не менше 2 разів: "Стій! (Виходь!) Пускаю собаку!" Рішення про застосування службового собаки приймає міліціонер-кінолог після інформування, якщо дозволить ситуація, старшого наряду.

11.11. Не можна пускати собаку на затримання злочинця, якщо в той час між нею і злочинцем є особа, що непричетна до скоєння злочину, а також якщо злочинні дії з боку правопорушника припинені.

11.12. При проведенні затримання злочинця в жилому чи нежилому приміщенні після його відмови здатися застосовується собака з метою забезпечення безпеки особового складу наряду, якщо є впевненість, що у приміщенні немає непричетної до злочину особи.

11.13. Особи, затримані за допомогою службового собаки, ретельно обшукуються. Під час обшуку вживаються заходи попередження нападу з боку затриманого. З цією метою собака повинен за командою "Охороняти" бути на відстані 2-3 метрів від нього.

11.14. Під час конвоювання злочинця у пішому порядку міліціонер-кінолог із собакою йде слідом на відстані трьох метрів, тримаючи собаку на короткому повідку без намордника, при цьому поміж працівником із собакою і тим, хто конвоюється, не повинні бути сторонні особи.

11.15. При проведенні затримань особливо небезпечних злочинців необхідно застосовувати декілька добре натренованих собак, що не бояться пострілів, мають сильну хватку.

11.16. Забороняється застосування службових собак:

11.16.1. До жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та малолітніх, крім випадків вчинення ними групового нападу, що загрожує життю і здоров'ю людей, працівників міліції, або збройного нападу чи збройного опору.

11.16.2. У приміщеннях та земельних ділянках, закріплених за дипломатичними, консульськими та іншими представництвами іноземних держав, за винятком випадків, коли від їх представників надійде прохання застосувати собак проти правопорушників.

11.16.3. У дитячих і лікувальних закладах.

11.17. Після застосування службових собак проводиться огляд приміщень і місцевості з метою виявлення потерпілих, складається акт про застосування службового собаки (додаток 26) та довідка про наслідки застосування службового собаки (додаток 27).

11.18. Особи, які не пройшли навчання в спеціальному навчальному закладі міліції, до роботи з використання собак не допускаються.

11.19. За догляд (тренування, годування) службових собак, які залучаються до несення служби, міліціонерам-кінологам, які несуть службу зі службовими собаками, проводиться доплата в розмірі 15 відсотків посадового окладу.

11.20. Оплата за використання собак, що є в особистій власності, здійснюється згідно з договором, укладеним із власником.

11.21. Комплектування посад працівників службового собаківництва здійснюється у відповідності до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України та інших нормативних документів МВС України.

На початкову підготовку направляються (з собаками) міліціонери-кінологи, що не мають спеціальної підготовки зі службового собаківництва.

Для підвищення кваліфікації направляються (з собаками):

- кінологи, які одержали підготовку зі службового собаківництва у Збройних Силах, прикордонних чи внутрішніх військах, клубах службового собаківництва або на учбових зборах при МВС, УВС;

- співробітники, які пройшли свого часу початкову підготовку зі службового собаківництва у спеціальних училищах міліції або раніше працювали зі службовими собаками у підрозділах органів внутрішніх справ і потребують підвищення підготовки або підготовки закріплених за ними собак, або підвищення ступеня їх тренованості.

Спеціалісти-кінологи проходять стажування за місцем служби під контролем керівництва підрозділу охорони чи інших досвідчених співробітників у тих умовах і ситуації, в яких мають нести службу.

Обсяг та зміст стажування за місцем служби визначаються начальником центру, начальником розплідника собаківництва, старшим інспектором-кінологом. Вожаті та провідники службових собак одержують необхідні знання з професії в ході роботи шляхом проведення з ними занять зі службової підготовки.

11.22. Посадові особи службового собаківництва забезпечуються спеціальним одягом згідно з додатком 4 Настанови з організації службового собаківництва у підрозділах охорони і застосування собак у практичній діяльності, затвердженої наказом МВС України від 10.09.1992 N 569 та нормами із забезпечення спецобмундируванням спеціалістів службового собаківництва підрозділів охорони при міськорганах внутрішніх справ, УВС навчальних закладів УВС, МВС з підготовки спеціалістів службового собаківництва (додаток 28). Для утримання собак використовується спеціальне спорядження згідно з переліком та строком експлуатації спорядження для службових собак (додаток 29).

11.23. Для перевезення службових собак використовуються усі види транспорту (крім метрополітену).

Супроводжувачі собак повинні мати проїзні документи на них, у тому числі ветеринарні свідоцтва про стан здоров'я собак, що перевозяться, а також про відсутність заразних хвороб собак у місцях вивезення.

11.24. Комплектування підрозділів службовими собаками здійснюється:

- шляхом придбання собак у клубах службового собаківництва;

- шляхом прийняття собак на баланс охорони від власника об'єкта, що охороняється;

- за рахунок собак, що безкоштовно передані громадянами;

- за рахунок закупівлі собак у населення;

- за рахунок вирощування молодняку у розплідниках і ПЦСС охорони;

- шляхом укладення договорів з громадянами про охорону об'єктів за допомогою собак, що їм належать.

11.24.1. Собаки, що придбані підрозділами охорони, повинні бути придатні до розшукової, караульної чи сторожової служби.

11.24.2. Про приймання собаки, що вирощений у розпліднику або що купується у громадянина чи передається безкоштовно, комісією складається у двох екземплярах акт обстеження та приймання собаки (додаток 30). Вартість одного собаки не повинна перевищувати одну тисячу гривень.

11.24.3. Договір про залучення собаки до несення сторожової або караульної служби укладається з фізичними особами у відповідності до чинного законодавства.

Договір про залучення службового собаки до несення служби в наряді ГЗ ПЦС укладається лише працівниками охорони, які працюють у складі наряду ГЗ ПЦС. Означені службові собаки залучаються до несення служби лише після проведення з ними відповідного курсу навчань у спеціальному навчальному закладі міліції.

До укладення договору про оренду службового собаки для використання у службовій діяльності та договору про утримання службового собаки собака оглядається комісією для з'ясування його придатності до служби. Примірні форми договорів наведені в додатках 31 та 32.

11.25. Вибракування собак, непридатних для використання в охороні за віком, станом здоров'я та іншими вадами, проводиться комісією, що призначається наказом начальника Управління, відділу охорони, яка діє згідно з переліком вад, хвороб та недоліків, що виключають використання собаки на службі, у племінній роботі, а також подальше вирощування цуценят (додаток 33).

Результати огляду оформляються актом про вибракування службового собаки (додаток 34), який затверджується начальником відповідного підрозділу охорони і є підставою для списання собаки з балансу підрозділу.

11.26. Чисельність службових собак визначається із розрахунку:

- на кожний добовий пост - 2 караульних;

- на кожний дванадцятигодинний пост - 1;

- резервні 2 собаки на кожні 10 службових собак.

11.27. Кінологічний центр УДСО при ГУМВС України в м. Києві та Рівненське УПППО є базовими учбово-показовими центрами для обміну досвідом організації службового собаківництва, племінної роботи, а також проведення семінарів і стажування працівників кінологічної служби ДДСО при МВС України.

11.28. У підрозділах ДСО рекомендується використовувати службових собак породи німецька вівчарка.

11.29. Ізоляцію та лікування хворих собак, вакцинацію проти інфекційних захворювань своєчасно проводити у ветеринарних закладах згідно з існуючими вимогами ветеринарної медицини.

Для своєчасного виявлення, ізоляції та лікування хворих собак раз на рік провадиться диспансеризація усього поголів'я службових собак.

Під час диспансеризації здійснюється:

- загальний клінічний огляд кожного собаки;

- заповнення відомостей про стан здоров'я, годування та умови утримання собак;

- визначення загального стану, апетиту, стану слизових оболонок, лімфовузлів, шкіри, шерстного покриву;

- ретельна перевірка серцево-судинної системи, органів дихання, травлення, сечостатевих органів, органів руху, чуттів, нервової системи, а також лабораторні дослідження.

Результати диспансеризації оформляються актом і подаються на розгляд керівництву вищого органу охорони.

11.30. Дезінсекція, дезакаризація місць утримань службових собак провадиться у плановому порядку. Терміни проведення визначаються фахівцями, враховуючи кліматичні умови та епізоотичну ситуацію.

11.31. У разі загибелі службового собаки складається акт списання службового собаки (цуценяти), що загинув (додаток 35).

1. Відповідальність за ведення літерних справ покладається на одного із працівників УДСО (ВДСО) та його безбалансових філій, які призначаються наказом по підрозділу охорони. До літерної справи на період її зберігання у філії додається копія договору та його додатків. У разі передавання літерної справи на виконання від однієї філії до іншої здійснюється обов'язкова реєстрація.

2. Літерна справа з оригіналами договірної документації реєструється в канцелярії підрозділу охорони, що є стороною договору. Оригінали договорів зберігаються в канцелярії.

3. У разі припинення договірних відносин літерна справа передається на зберігання до архіву підрозділу, що є стороною договору. Передавання літерної справи фіксується в журналі обліку літерних справ.

4. Літерна справа складається з розділів:

4.1. Перший розділ

4.1.1. Характеристика об'єкта (місце розташування, короткий опис, вид власності та вид користування, функції охорони).

4.1.2. Гарантійний лист власника.

4.1.3. Договір з необхідними додатками.

4.1.4. Копія наказу про виставлення (зняття) охорони.

4.1.5. Схема охорони та план оборони об'єкта.

4.1.6. Акт про виставлення (зняття) охорони.

4.1.7. Атестат безпеки поста (маршруту) охорони.

4.1.8. Облікова картка поста (маршруту) охорони.

4.1.9. Копія наказу власника про об'єктовий режим.

4.1.10. Інструкція щодо організації служби чергового наряду.

4.1.11. Інструкції з протипожежної безпеки та долікарняної допомоги (залежно від специфіки об'єкта, що охороняється) з необхідними додатками.

4.2. Другий розділ

4.2.1. Матеріали щодо перевірки технічного стану об'єкта (перший акт обслідування, наступні акти).

4.2.2. План об'єкта, його приміщень та схеми блокування засобами ОПС.

4.2.3. Документація, що надається при здаванні засобів ОПС в експлуатацію відповідно до технічних умов (акти обстеження, проектна документація, акт прийняття технічних засобів охорони в експлуатацію, паспорт, формуляри та сертифікати відповідно на встановлення обладнання тощо).

4.2.4. Список осіб, відповідальних за технічний стан об'єкта.

4.3. Третій розділ

4.3.1. Листування із замовником з питань укладеного договору.

Посади вводяться в чергових частинах управлінь відділів ДСО при ГУМВС України в АР Крим, областях, містах Києві, Севастополі та Кривому Розі за рахунок чисельності адміністративно-управлінського персоналу, відділів (відділень) ДСО при міськ-, райорганах внутрішніх справ - за рахунок чисельності міліції охорони за договорами - в стройові підрозділи.

Посади міліціонерів-водіїв вводяться за наявності автомобілів у черговій частині. За умови цілодобового режиму роботи автомобіля чергової частини вводиться 4 посади міліціонера-водія.

1. Інформація про осіб, що підозрюються у скоєнні злочинів, та місця їх скупчення (факси, фотороботи) періодично поновлюється командирами.

2. Адреси та службові телефони розміщених у зоні несення служби:

- держадміністрацій;

- підрозділів Служби безпеки України;

- органів (підрозділів) внутрішніх справ, військових частин;

- пунктів дільничних інспекторів міліції;

- лікарень, амбулаторій та інших медичних закладів;

- аварійних служб (газ, вода, опалення, електрозабезпечення).

3. Таблиця номерних знаків транспортних засобів областей України.

4. Карта території маршруту з особливо важливими об'єктами, визначеним центром зони тощо.

1.1. Полк (батальйон, рота, взвод) міліції охорони (далі - міліція охорони) є структурним підрозділом УДСО (ВДСО) при ГУМВС України в Автономній Республіці Крим, м. Києві, Київській області, УДСО (ВДСО) при УМВС України областях, містах Севастополі та Кривому Розі.

1.2. У своїй діяльності керується Конституцією та законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України і Кабінету Міністрів України, нормативними актами МВС України та ДДСО.

1.3. Робота міліції охорони здійснюється за планами МВС України, ДДСО.

1.4. Міліція охорони забезпечує виконання вимог нормативних документів, що регламентують службову діяльність підрозділів міліції охорони в областях, районах (містах).

2.1. Організація службової діяльності щодо забезпечення охорони об'єктів, вантажів, грошових коштів, що перевозяться, безпеки фізичних осіб, надання інших видів охоронних послуг.

2.2. Вивчення ринку та попиту на охоронні послуги, реагування на його зміни. Пошук замовників та нарощення обсягу (видів) послуг охорони. Забезпечення контакту з клієнтами та задоволення їх запитів з послуг охорони.

2.3. Організація боротьби зі злочинністю, запобігання правопорушенням і припинення їх у місцях несення служби.

2.4. Удосконалення діяльності, досягнення позитивних кінцевих результатів у фінансово-господарській діяльності.

2.5. Організація заходів щодо профілактики порушень дисципліни, законності серед особового складу. Визначення конкретних працівників, які відповідають за стан дисципліни та законності. Напрацювання комплексу питань для ефективності профілактичної роботи серед працівників.

2.6. Аналіз службової діяльності підрозділу міліції охорони.

2.7. Організація діяльності чергових частин та контроль за станом зберігання зброї у підрозділі.

2.8. Взаємодія зі службами ОВС, ДЗАТ "Охорона-комплекс", відомствами, організаціями та підприємствами з питань надання послуг охорони, підтримання громадського порядку в місцях несення служби. Узагальнення заходів реформування міліції охорони.

2.9. Пропаганда та висвітлення діяльності міліції охорони.

2.10. Організація та забезпечення дієвого контролю за службою нарядів, дотриманням безпечних умов та заходів особистої безпеки під час служби.

2.11. Забезпечення згідно з Законом України "Про охорону праці" заходів з охорони праці, дотримання правил поводження з механізмами, устаткуванням, користування засобами індивідуального захисту.

Дотримання зобов'язань щодо охорони праці, передбачених правилами внутрішнього трудового розпорядку підрозділу міліції охорони.

3.1. Полк міліції охорони.

3.2. Батальйон міліції охорони.

3.3. Рота міліції охорони.

3.4. Взвод міліції охорони стаціонарних об'єктів.

3.5. Взвод міліції охорони об'єктів нарядами груп затримання ПЦС.

3.6. Взвод міліції охорони кредитно-фінансових установ.

3.7. Взвод міліції інкасації та супроводженню грошових коштів.

4.1. Командир полку (батальйону, роти) міліції охорони

Командир полку (батальйону, роти) міліції охорони підпорядковується начальникові УДСО (ВДСО) та його заступникам, є прямим начальником особового складу підрозділу. Здійснює керівництво діяльністю підрозділу міліції охорони, відповідає за своєчасне та якісне виконання завдань і функцій, планів, доручень керівництва, розподіляє обов'язки працівників. Організовує підготовку і проведення нарад та семінарів.

Несе персональну відповідальність за:

- результати фінансової діяльності підрозділу міліції охорони, його рентабельність та нарощення валу (видів) послуг охорони;

- бойову готовність підрозділу міліції охорони, забезпечення надійної охорони за договорами, комплектування, підготовку та виховання особового складу;

- стан дисципліни й законності серед підлеглих співробітників, а також використання особового складу за призначенням;

- стан збереження зброї, технічних засобів, боєприпасів, пального та інших матеріальних засобів;

- матеріальне, технічне, медичне та побутове забезпечення;

- додержання працівниками вимог Закону України "Про боротьбу з корупцією".

Командир полку (батальйону, роти) зобов'язаний:

- керувати фінансовою і господарською діяльністю підрозділу охорони;

- керувати службовою підготовкою, вихованням особового складу;

- встановлювати розпорядок дня, підтримувати у підрозділах міліції охорони внутрішній порядок;

- проводити заняття з командирами рот, їх заступниками, командирами взводів, а також оперативно-тактичні навчання з особовим складом;

- проводити роботу щодо постійного впровадження та правильного використання нарядами службових собак;

- всебічно вивчати особовий склад, знати його ділові якості;

- вживати заходів щодо комплектування підрозділу грамотними й фізично здоровими працівниками, мати якісний резерв кандидатів на їх заміщення;

- контролювати проходження працівниками початкового навчання та стажування, приводити їх до присяги;

- вживати заходів щодо збереження, утримання у справному стані та використання техніки, озброєння, боєприпасів, пального, інших матеріальних засобів, перевіряти їх наявність та стан готовності;

- контролювати дотримання заходів безпеки при використанні зброї, боєприпасів, техніки під час проведення занять та стрільб;

- слідкувати за утриманням і правильною експлуатацією службових будівель і споруд та станом протипожежної безпеки в підрозділі;

- проводити перевірки наявності матеріальних та грошових коштів;

- знати розташування об'єктів, що охороняються, їх особливості, технічну укріпленість, оснащеність технічними засобами охорони, здійснювати заходи щодо раціонального використання сил і засобів їх охорони;

- аналізувати оперативну ситуацію, своєчасно вживати заходів щодо посилення охорони в районах, де склалася напружена ситуація, екстремальна ситуація, взаємодіяти з органами внутрішніх справ;

- знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням;

- взаємодіяти з власниками об'єктів, що охороняються, у справі організації безпечних умов праці, вживати вичерпних заходів щодо усунення виробничих ситуацій, які створюють загрозу життю чи здоров'ю;

- готувати заходи на випадок виникнення надзвичайних обставин;

- своєчасно обстежувати укріпленість об'єктів, що охороняються;

- організовувати укладення договорів, контролювати їх виконання;

- використовувати особовий склад за призначенням;

- контролювати підготовку особового складу щодо несення служби, дотримання правил носіння форми одягу, брати участь в інструктажах нарядів, здійснювати перевірки несення служби;

- вносити пропозиції керівництву про призначення, звільнення, переміщення осіб начальницького складу;

- проводити атестування особового складу;

- визначати функціональні обов'язки для командного складу підрозділу;

- вживати вичерпних заходів до своєчасного реагування на подання прокурорів, ухвали судів, критичні виступи в пресі, на радіо і телебаченні про дії працівників міліції охорони. Приймати рішення та брати участь у проведенні службових перевірок допущених крадіжок, втрат зброї, вчинення ДТП та інших подій серед підлеглих. Здійснювати профілактичні заходи;

- розслідувати події, зв'язані із загибеллю та пораненням працівників міліції охорони;

- здійснювати перспективне і поточне планування. Щоквартально заслуховувати на нарадах звіти своїх заступників про стан службової і фінансової діяльності, виконання планів та функціональних обов'язків;

- організовувати діловодство, перевіряти ведення службової документації, виконання підлеглими вимог наказів, вказівок, інструкцій і настанов;

- забезпечувати своєчасне вирішення скарг і заяв, розглядати та оперативно вирішувати пропозиції власників об'єктів з питань охорони;

- на час чергової відпустки, навчання, хвороби, службового відрядження призначати наказом виконуючого обов'язки керівника підрозділу міліції охорони з числа своїх заступників.

4.2. Заступник командира полку (батальйону) міліції охорони

Заступник командира полку (батальйону), він же начальник штабу, підпорядковується командирові полку (батальйону), є прямим начальником особового складу. Відповідає за стан організаційно-аналітичної роботи, планування й облік, організацію та проведення занять з бойової і службової підготовки, підготовку навчально-матеріальної бази, її вдосконалення, підтримання внутрішнього розпорядку, дисципліни і законності, режиму таємності, діяльність чергових частин, стан зберігання зброї, техніки, виконання режимних заходів на об'єктах охорони, службову документацію по лінії цивільного захисту, підготовку наказів, доведення їх вимог до підлеглих, виконання вимог Закону України "Про боротьбу з корупцією". У разі відсутності командира виконує його обов'язки.

Він зобов'язаний:

- готувати проекти планів службової діяльності, бойової та службової підготовки підрозділу та контролювати їх виконання;

- проводити розміщення підпорядкованих сил і засобів;

- забезпечувати взаємодію з територіальними органами внутрішніх справ з питань службової діяльності;

- організовувати діяльність працівників підрозділу міліції охорони щодо пошуку замовників та нарощення обсягу (видів) послуг охорони. Забезпечувати постійний контакт з клієнтами та задоволення їх запитів з послуг охорони;

- контролювати ведення обліку результатів роботи особового складу;

- перевіряти дотримання внутрішнього розпорядку, контролювати підготовку працівників до служби та брати участь в інструктажах нарядів;

- складати на місяць графіки роботи командного складу, контролю за несенням служби та особисто перевіряти несення служби;

- знати розташування об'єктів, що охороняються, їх особливості та вживати відповідних заходів для забезпечення їх надійної охорони;

- брати участь у підготовці договірних матеріалів, здійснювати контроль за їх виконанням та порядком ведення літерних справ;

- організовувати вивчення, узагальнення передових форм і методів, контролювати їх впровадження;

- проводити заняття з бойової та службової підготовки;

- перевіряти організацію і стан службової підготовки в підрозділах, надавати практичну допомогу з усунення недоліків;

- контролювати дотримання заходів безпеки під час стрільб та навчань;

- підтримувати навчальну базу, стежити за її використанням;

- контролювати стан збереження зброї, боєприпасів, техніки, проводити їх перевірки, контролювати порядок видачі зброї і боєприпасів;

- знати ділові якості підлеглих, вивчати їх запити;

- керувати підготовкою особового складу полку (батальйону);

- вести облік документів, що надходять, контролювати їх виконання;

- контролювати діловодство та дотримання режиму таємності в полку (батальйоні), особисто проводити з цих питань заняття з особовим складом;

- готувати питання для заслуховування на нарадах;

- вивчати кандидатів для роботи в органах внутрішніх справ;

- складати графіки відпусток, контролювати їх виконання;

- планувати (брати) участь у практичних тренуваннях та навчанні особового складу дій на об'єктах, що охороняються;

- щоквартально перевіряти стан ОПС на особливо важливих об'єктах, вживати заходів щодо усунення виявлених недоліків;

- у разі потреби вносити пропозиції про внесення змін у дислокації постів і маршрутів на об'єктах, що охороняються;

- брати участь у заходах з впровадження засобів ОПС та їх ремонту;

- вести облік крадіжок, застосування зброї і спеціальних засобів, брати участь у проведенні службових розслідувань надзвичайних подій за участю міліції, аналізувати їх причини та вносити пропозиції з усунення недоліків;

- організовувати інспектування підпорядкованих підрозділів.

4.3. Заступник командира полку (батальйону, роти) міліції охорони щодо роботи з персоналом

Заступник командира полку (батальйону, роти) по роботі з персоналом підпорядкований командирові полку (батальйону, роти) є прямим начальником особового складу. Забезпечує організацію роботи з кадрами та профпідготовки. Зосереджує зусилля на формуванні в підрозділах морально-психологічного клімату, вихованні підлеглих у дусі вірності Присязі.

Несе персональну відповідальність за добір, розміщення й закріплення кадрів, стан дисципліни, дотримання особовим складом законності та виконання працівниками вимог Закону України "Про боротьбу з корупцією".

Він зобов'язаний:

- вносити пропозиції щодо вдосконалення структури міліції охорони, вести штатно-посадову книгу. Уживати заходів щодо комплектування стройових підрозділів грамотними й фізично здоровими працівниками, мати якісний резерв на заміщення, контролювати їх стажування;

- вивчати ділові й моральні якості працівників, готувати матеріали та вносити пропозиції про призначення (звільнення) командного складу;

- спільно з відділом кадрів організовувати перепідготовку працівників;

- вести облік і забезпечувати своєчасне направлення співробітників на початкову підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації;

- вивчати передові форми й методи службової діяльності щодо роботи з кадрами, впроваджувати їх у діяльність підрозділу;

- щоквартально аналізувати стан дисципліни та дотримання законності особовим складом. Проводити розслідування з надзвичайних подій, а також подань прокурорів, ухвал судів, критичних виступів у пресі, на радіо та телебаченні про неправомірні дії особового складу, вживати вичерпних заходів щодо їх недопущення. Готувати висновки з цих фактів;

- контролювати роботу з листами, скаргами і заявами громадян;

- брати участь у підготовці проектів наказів, готувати подання про присвоєння чергових спеціальних звань, нагородження працівників, готувати атестації (характеристики), клопотати про дисциплінарні стягнення;

- організовувати роботу атестаційної комісії;

- вести звітність та узагальнювати дані про дисциплінарну практику, вносити пропозиції щодо зміцнення дисципліни;

- планувати індивідуально-виховну роботу, здійснювати контроль за веденням цієї роботи командним складом;

- брати участь у проведенні інструктажів нарядів міліції та контролі за несенням служби особовим складом;

- доповідати командирові полку про моральний стан особового складу, проведення заходів виховної роботи;

- проводити конкурси та культурно-масові заходи з особовим складом;

- приділяти увагу питанням надання допомоги сім'ям міліціонерів, які загинули під час виконання службового обов'язку, піклуванню про ветеранів міліції, воїнів-інтернаціоналістів та ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС;

- готувати документи з організації професійної підготовки, забезпечувати розроблення тематичних планів занять з особовим складом та їх виконання, підготовку методичної бази. Контролювати проведення додаткових занять;

- щорічно підводити підсумки профпідготовки особового складу;

- брати особисту участь у роботі комісії з інспектування стройових підрозділів (контрольних перевірках) та усунення недоліків;

- вести облік службових відряджень;

- здійснювати контроль за складанням табелів обліку робочого часу;

- виходити з пропозиціями про внесення питань роботи з кадрами й професійної підготовки до порядку денного службових нарад, забезпечувати підготовку матеріалів та заслуховування посадових осіб;

- контролювати роботу громадських формувань для підвищення ефективності службової діяльності працівників, зміцнення дисципліни та законності, їх ролі у вихованні особового складу, організації відпочинку працівників міліції та членів їх сімей;

- вживати заходів щодо зміцнення зв'язків підрозділу з трудовими колективами, організовувати звіти перед населенням.

4.4. Заступник командира полку (батальйону, роти) міліції охорони з матеріально-технічного забезпечення

Заступник командира полку (батальйону, роти) з матеріально-технічного забезпечення підпорядкований командирові полку (батальйону, роти) і є прямим начальником особового складу. Несе персональну відповідальність за стан дисципліни та законності серед підлеглих.

Він відповідає за:

- справність, правильне використання транспорту, засобів зв'язку, сигналізації та своєчасне їх обслуговування і ремонт;

- технічну підготовку особового складу полку (батальйону, роти);

- виконання перспективних і поточних планів щодо впровадження засобів ОПС в охорону, організацію їх експлуатації та обслуговування;

- облік, стан озброєння і боєприпасів, виконання вимог режимних заходів на об'єктах, що охороняються.

Заступник командира полку (батальйону, роти) з матеріально-технічного забезпечення зобов'язаний:

- брати участь у розробці планів службової, фінансово-господарської діяльності, службової підготовки та контролювати їх виконання;

- підтримувати навчально-матеріальну базу полку (батальйону, роти), слідкувати за правильним її використанням;

- керувати технічною підготовкою і підвищенням кваліфікації співробітників;

- знати наявність, матеріальну частину бойової та іншої техніки, організовувати правильну її експлуатацію і ремонт, не рідше одного разу на місяць особисто перевіряти її технічний стан;

- спільно з командирами забезпечувати дбайливе ставлення особового складу до обмундирування, техніки та майна підрозділу;

- знати професійні та ділові якості водіїв, вносити пропозиції про їх розміщення та закріплення;

- організовувати проходження стажування щойно прийнятих водіїв;

- вести облік порушень правил дорожнього руху, вносити пропозиції щодо їх попередження, проводити розслідування транспортних порушень;

- брати участь у інструктажах нарядів та контролі за несенням служби;

- контролювати порядок видачі, носіння зброї та боєприпасів;

- проводити практичні тренування з навчання особового складу дій в умовах позаштатних ситуацій на об'єктах охорони;

- у разі відсутності в штаті підрозділу охорони інженера із спеціальної техніки й зв'язку здійснювати контроль за працездатністю засобів ОПС;

- організовувати виконання планових завдань щодо впровадження засобів сигналізації в охорону об'єктів, підключення їх на ПЦС, проведення капітального ремонту та інших планових завдань;

- визначати місця встановлення КНС та інших засобів технічного контролю за несенням служби, контролювати їх працездатність;

- перевіряти наявність, комплектність і справність закріплених за підрозділом міліції охорони засобів зв'язку, забезпечувати їх працездатність;

- забезпечувати впровадження передових форм і методів роботи інших підрозділів, розвивати раціоналізаторську роботу;

- проводити індивідуально-виховну роботу з особовим складом, відвідувати співробітників за місцем проживання;

- забезпечувати особовий склад речовим майном, вести його облік;

- здійснювати контроль за дотриманням правил збереження і видачі особовому складу зброї, боєприпасів, спецзасобів та майна. Розробляти графіки таких перевірок командним складом, контролювати їх виконання;

- проводити розрахунки потреби, вести облік автотранспорту, паливно-мастильних матеріалів, засобів зв'язку, обмундирування, спорядження, озброєння, боєприпасів, спецзасобів та іншого майна;

- керувати ремонтно-будівельними роботами, слідкувати за справністю опалення, освітлення, системи водопостачання;

- контролювати використання транспорту, здійснювати контроль за виїздом і своєчасним його поверненням, за веденням облікової документації, організовувати медичне обстеження водіїв перед службою. Не допускати використання транспорту і водіїв не за призначенням;

- знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

- додержуватись зобов'язань щодо охорони праці, передбачених правилами внутрішнього трудового розпорядку в підрозділі;

- співробітничати з власниками об'єктів щодо забезпечення безпечних умов праці, вживати заходів для усунення умов, що створюють загрозу життю чи здоров'ю працівника міліції та інших громадян.

4.5. Командир взводу міліції охорони

Командир взводу підпорядковується командирові полку (батальйону, роти), його заступникам і є прямим начальником особового складу взводу.

Командир взводу відповідає за результати службової та фінансової діяльності взводу, стан озброєння та майна взводу, виховання і навчання підлеглих, дотримання ними внутрішнього порядку. Несе персональну відповідальність за стан дисципліни та законності серед особового складу.

Він зобов'язаний:

- вміло керувати взводом;

- бути організатором навчання та виховання підлеглих, постійно вдосконалювати методи керівництва підрозділом, працювати над розвитком своїх організаторських здібностей і вдосконаленням професійних навиків;

- знати дислокацію постів і оперативну ситуацію на об'єктах, що охороняються, вносити пропозиції щодо поліпшення служби;

- виставляти пости з охорони об'єктів згідно з дислокацією;

- забезпечувати цілодобовий контроль за несенням служби міліціонерами, навчати їх виконанню своїх обов'язків;