Відповідно до статті 7 Закону України "Про ветеринарну медицину", Положення про Державний департамент ветеринарної медицини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2001 року N 641 "Деякі питання Державного департаменту ветеринарної медицини", та з метою забезпечення епізоотичного благополуччя у птахогосподарствах України

1. Затвердити:

Інструкцію про заходи з профілактики та ліквідації захворювання птиці на орнітоз (додається);

Інструкцію про заходи з профілактики та ліквідації захворювання птиці на віспу (додається).

2. Директорові Державного центру ветеринарної медицини птахівництва - Демиденку В.М. подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та в 10-денний термін забезпечити його тиражування та надсилання установам ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

3. Головним державним інспекторам ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя довести зазначені інструкції до відома установ системи ветеринарної медицини України та забезпечити контроль за їх виконанням.

4. У зв'язку з прийняттям цього наказу вважати такою, що не застосовується на території України, "Инструкцию о мероприятиях по борьбе с оспой птиц", затверджену Головним управлінням ветеринарії Міністерства сільського господарства СРСР від 14 вересня 1970 року.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Вержиховського О.М. - заступника Голови Державного департаменту ветеринарної медицини.

Ця інструкція встановлює ветеринарно-санітарні заходи у випадках спалаху захворювання птиці на орнітоз у господарствах різної форми власності, порядок проведення профілактичних заходів щодо недопущення захворювання птиці та людей на орнітоз, порядок внутрішньогосподарського використання або подальшої реалізації одержаних м'ясопродуктів від забою птиці при орнітозі та є обов'язковою для використання птахопідприємствами всіх форм власності і відомчої підпорядкованості, громадянами (у тому числі індивідуальними підприємствами без утворення юридичної особи), діяльність яких здійснюється у сфері птахівництва.

1.1. Орнітоз птиці (хламідіоз, псіттакоз птиці) - це антропозоонозна інфекція, яка у птиці характеризується атиповою пневмонією, кон'юнктивітом, ентеритом, фібринозним перитонітом, енцефалітом.

1.2. Орнітозом хворіють птахи, ссавці і людина.

1.3. Збудник захворювання - облігатний внутрішньоклітинний мікроорганізм Chlamydophila psittaci, що належить до роду Bedsonia, родини Chlamidiaceae, порядку Rickettsiales.

Хламідії є мікроорганізмами з характерною для прокаріотів будовою та унікальним циклом розвитку, що передбачає дві різні за морфологією і біологічними властивостями форми існування мікроорганізмів, які позначаються як елементарні тільця (ЕТ - сферичні, діаметром 250-300 нм) і ретикулярні тільця (РТ - овальні або округлі мікроорганізми величиною 800-1000 нм).

1.4. Збудник орнітозу стійкий у зовнішньому середовищі. У воді хламідії зберігаються від 7 до 17 днів, у м'ясі хворої птиці - 34 дні, при нагріванні до 80 град. С гине через 30 хвилин, при заморожуванні - через рік, а у висушеному матеріалі - через кілька років. Збудник чутливий до ефіру, гліцерину, ультрафіолетових променів, сульфаніламідів, антибіотиків, 0,1 %-ого розчину формальдегіду, 0,5 %-ий розчин фенолу інактивує збудник за 24-36 годин. Розчин 2 %-ого їдкого натрію або 3 %-ого хлорного вапна швидко вбиває мікроорганізм.

1.5. Орнітоз - зоонозна інфекція, що характеризується наявністю природних та вторинних антропурічних вогнищ.

До збудника чутливі качки, індики, гуси, кури, фазани, голуби, білі чаплі, чайки, канарки та папуги.

Орнітозом хворіють люди, які можуть заразитися хламідіозом при контакті, догляді за хворою птицею та під час її забою, а також при проведенні лабораторних досліджень. У людей хламідії пташиних штамів викликають пневмонії і можуть навіть спричинити смерть. Збудники хламідіозів птиці належать до 2-ї групи патогенності для людини. Лабораторні дослідження дозволяється проводити лише у тих лабораторіях, які мають дозвіл на таку роботу.

1.6. Основним резервуаром інфекції у природі є дика та домашня птиця. Джерелом інфекції є хвора та перехворіла птиця. Хламідії виділяються у навколишнє середовище з послідом, носовим секретом, слиною. Збудник також розповсюджується через інфіковані корми, питну воду та інвентар. Збудник інфекції передається вертикальним шляхом.

1.7. Птиця уражається через слизові оболонки респіраторного та шлунково-кишкового трактів. Збудник орнітозу проникає у кровоносне русло і внаслідок своєї епітеліотропності уражає клітини мозкових оболонок, бронхів, легень, нирок і ретикуло-ендотеліальної системи. Це призводить до порушення клітинного метаболізму, інтоксикації та алергічної перебудови.

1.8. Інкубаційний період триває 7-10 діб, інколи до 20.

1.9. Перебіг хвороби птиці спостерігається у гострій, хронічній та латентній формах. При класичному перебігу спостерігається слабкість, виснаження, пронос (послід зеленого кольору), риніт, параліч та затруднене дихання. Хвороба триває впродовж 3-5 діб, частіше гине птиця 14-21-денного віку.

Захворювання дорослої птиці у більшості випадків протікає без прояву симптомів у хронічній та латентній формі. При цьому симптоми можуть проявлятися у вигляді кон'юнктивіту, нежиті, проносу, паралічу ніг та крил без ураження суглобів. Гостру та підгостру форму перебігу інфекції спостерігають переважно у гуртах молодняку птиці - каченят, індичат та голубенят. У хворої птиці відмічають слабкість, виснаження, пронос, бронхіальні хрипи, затруднене дихання, кон'юнктивіти, паралічі. У голубів 2-3-місячного віку хвороба проявляється пригніченням, проносом, швидким схудненням. Через 2-4 дні голуби гинуть. У дорослих голубів спостерігається серозний кон'юнктивіт, який проявляється значною сльозотечею, світлобоязню, склеюванням повік серозними виділеннями, нежиттю, різкими бронхіальними хрипами.

2.1. Діагноз установлюють на основі епізоотологічних даних, клінічних ознак, патолого-анатомічних змін та лабораторних досліджень.

2.2. Лабораторні дослідження на орнітоз птиці включають:

виявлення специфічних антитіл у сироватках крові хворої птиці в РЗК (реакція зв'язування комплементу) (РНЗК (реакція неповного зв'язування комплементу), ІФА (імуноферментний аналіз), РЗГА (реакція затримки гемаглютинації), РНГА (реакція неповної гемаглютинації);

виявлення збудника або антигенів в патологічному матеріалі методом світлової або люмінесцентної мікроскопії;

виділення збудника на курячих ембріонах або лабораторних тваринах з наступною їх ідентифікацією;

виявлення ДНК у патологічному матеріалі методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР).

2.3. У лабораторію для дослідження направляють сироватку крові, патологічний матеріал (біопсійні зразки з кон'юнктиви та клоаки, кал), трупи чи тушки вимушено забитої птиці або патологічний матеріал від них (шматочки печінки, селезінки, ексудат черевної порожнини).