Відповідно до статей 7, 44 Закону України "Про Національний банк України", статей 73 та 74 Закону України "Про банки і банківську діяльність", статей 13, 16 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.93 N 15-93, з метою підвищення ефективності здійснення Національним банком України покладених на нього функцій у сфері банківського нагляду та валютного контролю, забезпечення об'єктивності під час розгляду звернень банків (фінансових установ) з приводу застосування до них Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства і мір відповідальності (фінансових санкцій) за порушення валютного законодавства Правління Національного банку України

1. Затвердити Положення про Апеляційну комісію Національного банку України (додається).

2. Генеральному департаменту банківського нагляду (В.В.Пушкарьов):

у місячний термін з дати набрання чинності цією постановою привести нормативно-правові акти Національного банку України у відповідність до Положення про Апеляційну комісію Національного банку України;

після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України довести зміст цієї постанови до відома самостійних структурних підрозділів, територіальних управлінь Національного банку України та банків для керівництва та використання в роботі.

3. Контроль за виконанням цієї постанови залишаю за собою.

4. Ця постанова набирає чинності через 10 днів після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

1.1. Це Положення розроблене на підставі статей 7, 44 Закону України "Про Національний банк України", статей 73, 74 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та статей 13, 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" з метою підвищення ефективності та об'єктивності здійснення Національним банком України (далі - Національний банк) покладених на нього функцій у сфері банківського нагляду та валютного контролю.

1.2. Апеляційна комісія Національного банку України (далі - Апеляційна комісія) є органом, спеціально створеним для розгляду зазначених у пункті 2.1 цього Положення звернень банків та інших фінансових установ щодо застосування Національним банком заходів впливу, передбачених статтею 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність", та мір відповідальності (фінансових санкцій), передбачених статтею 16 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".

1.3. Апеляційна комісія у своїй діяльності керується чинним законодавством України, в тому числі цим Положенням.

1.4. Апеляційну комісію очолює Голова Національного банку. Обов'язки голови Апеляційної комісії в разі його відсутності виконує заступник голови Апеляційної комісії, який є заступником Голови Національного банку, що згідно з розподілом функціональних обов'язків здійснює загальне керівництво Генеральним департаментом банківського нагляду (далі - Генеральний департамент).

1.5. До складу Апеляційної комісії обов'язково входять представники Генерального департаменту, Юридичного департаменту та Департаменту валютного регулювання.

1.6. Персональний склад Апеляційної комісії затверджується Головою Національного банку.

1.7. Голова Апеляційної комісії призначає відповідального секретаря Апеляційної комісії. Відповідальний секретар Апеляційної комісії не є членом Апеляційної комісії та не має права голосу.

2.1. Апеляційна комісія розглядає звернення банків та інших фінансових установ (далі - звернення) щодо:

правомірності прийняття Національним банком розпоряджень щодо застосування заходів впливу за порушення банківського законодавства (далі - розпорядження) у формі рішень Комісії при територіальному управлінні Національного банку з питань нагляду та регулювання діяльності банків (далі - Комісія Національного банку при територіальному управлінні) та постанов про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства, підписаних Головою або заступником Голови Національного банку, директором Генерального департаменту, начальниками територіальних управлінь Національного банку (далі - постанови);

правомірності складення протоколів порушення валютного законодавства, якщо прийняття рішення за такими протоколами належить до компетенції Голови (його заступника) або Правління Національного банку (далі - протоколи);

вивчення нових фактів, що надані банками і які не були відомі Національному банку на час прийняття постанов Правління Національного банку про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства або розпоряджень у формі постанов Правління Національного банку (далі - постанови Правління) чи на час прийняття розпоряджень у формі рішень Комісії Національного банку з питань нагляду та регулювання діяльності банків (далі - Комісія Національного банку).

2.2. Банки (фінансові установи) мають право оскаржити постанови, протоколи, рішення Комісії Національного банку при територіальному управлінні в п'ятиденний термін з дня отримання (вручення) відповідної постанови (протоколу, рішення).

Банки (фінансові установи) мають право подати звернення про вивчення нових фактів у десятиденний термін з дати отримання (вручення) постанови Правління, рішення Комісії Національного банку.

2.3. У зверненні мають бути зазначені:

назва банку (фінансової установи), його (її) місцезнаходження;

причина звернення (правомірність прийняття постанови, рішення Комісії Національного банку при територіальному управлінні, складання протоколу або звернення про вивчення нових фактів);

ким прийнято постанову, розпорядження, складено протокол, які оскаржуються, дата і номер постанови (розпорядження, протоколу);

суть порушеного питання, обгрунтування незгоди з прийнятою постановою Правління, постановою, розпорядженням, складеним протоколом;

перелік документів і розрахунків, що додаються до звернення.

2.4. Звернення банку подається за підписом голови правління (фінансової установи - за підписом її керівника) за винятком оскарження розпоряджень про призначення тимчасової адміністрації або розпоряджень про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації банку. В останньому випадку звернення подається акціонером банку, який володіє більше ніж 10 відсотками його акцій.

Звернення має бути викладене в письмовій формі та надіслане до Національного банку поштою, електронною поштою або передане скаржником через свого представника.

2.5. У разі подання звернення поштою датою подання звернення вважається дата його відправлення, зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення та/або на конверті. У разі подання звернення електронною поштою, через представника або акціонером банку особисто датою подання звернення вважається дата його реєстрації в Управлінні діловодства Національного банку.

2.6. Звернення, яке подане з порушенням вимог пункту 2.2 цього Положення або оформлене з порушенням вимог пункту 2.3 цього Положення, що не дає змоги розглянути його по суті, повертається скаржнику з відповідним обгрунтуванням не пізніше ніж через п'ять днів після дня реєстрації звернення в Управлінні діловодства Національного банку та до повторного розгляду Національним банком не приймається.