Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2001 рік", постанови Кабінету Міністрів України від 31.07.95 N 590 "Питання Державного казначейства України", із змінами та доповненнями, та наказу Державного казначейства України від 19.10.2000 N 103 "Про затвердження Порядку обліку зобов'язань розпорядників коштів бюджету в органах Державного казначейства", зареєстрованого Міністерством юстиції України 30.10.2000 за N 759/4980,

1. Затвердити Порядок касового виконання державного бюджету за видатками, що додається.

2. Управлінню методології по виконанню бюджету, бухгалтерського обліку та звітності довести до відома органів Державного казначейства України вимоги даного наказу.

3. З моменту набрання чинності Порядком утрачають чинність Тимчасова інструкція про порядок касового виконання державного бюджету за видатками, затверджена наказом Головного управління Державного казначейства України від 21.03.97 N 28 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 21.03.97 за N 102/1906, Порядок казначейського обслуговування позабюджетних коштів установ і організацій, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, затверджений наказом Головного управління Державного казначейства України від 25.03.99 N 27 і зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.04.99 за N 202/3495, наказ Головного управління Державного казначейства України від 12.08.99 N 64 "Про затвердження форми Заявки на видачу готівки", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.09.99 за N 599/3892.

1.1. Даний Порядок регламентує організаційні взаємовідносини між органами Державного казначейства, розпорядниками, одержувачами бюджетних коштів та іншими клієнтами Державного казначейства України, а також розподіл прав, обов'язків та відповідальності між ними в процесі виконання державного бюджету за видатками.

1.2. При казначейському виконанні Державного бюджету України за видатками застосовуються поняття та економічні категорії, які визначені постановами Кабінету Міністрів України від 08.01.2000 N 13 та від 09.01.2000 N 17, наказом Державного казначейства України від 19.10.2000 N 103, зареєстрованим Міністерством юстиції України 30.10.2000 за N 759/4980.

Визначення термінів, які вживаються в такому значенні тільки в цьому Порядку:

Зведені особові рахунки - рахунки, які відкриваються в органах Державного казначейства розпорядникам бюджетних коштів (крім розпорядників III ступеня) для зарахування коштів без зазначення кодів функціональної класифікації видатків, що підлягають подальшому перерахуванню на особові і реєстраційні рахунки.

Особові рахунки - рахунки, які відкриваються в органах Державного казначейства розпорядникам бюджетних коштів (крім розпорядників III ступеня) для зарахування коштів, що підлягають подальшому розподілу та перерахуванню конкретному розпоряднику (одержувачу) бюджетних коштів.

Реєстраційні рахунки - рахунки, які відкриваються в органах Державного казначейства розпорядникам та одержувачам коштів державного бюджету для обліку операцій за коштами загального фонду бюджету.

Розпорядник коштів II ступеня - бюджетні установи в особі їх керівників, які уповноважені на отримання асигнувань, прийняття зобов'язань та здійснення виплат з бюджету на виконання функцій самої установи, яку вони очолюють, і на розподіл коштів для переказу розпорядникам III ступеня та безпосередньо підпорядкованим їм одержувачам.

Розпорядник коштів III ступеня - бюджетні установи в особі їх керівників, які уповноважені на отримання асигнувань, прийняття зобов'язань та здійснення виплат з бюджету на виконання функцій самої установи, яку вони очолюють, і на розподіл коштів безпосередньо підпорядкованим їм одержувачам.

Спеціальні реєстраційні рахунки - рахунки, які відкриваються розпорядникам коштів державного бюджету всіх ступенів та одержувачам коштів державного бюджету для обліку доходів і видатків, передбачених їх кошторисами в частині спеціального фонду.

Пропозиції про виділення коштів - це короткострокові планові показники, які регламентують виділення коштів розпорядникам коштів державного бюджету (головним розпорядникам коштів та розпорядникам коштів II ступеня).

2.1. Головні розпорядники коштів державного бюджету (надалі - головні розпорядники коштів) до початку бюджетного року визначають мережу розпорядників коштів нижчого рівня на відповідній території (обласний рівень). Розпорядники коштів III ступеня та одержувачі повинні включатися до мережі головних розпорядників бюджетних коштів, якщо вони отримуватимуть кошти безпосередньо від нього.

Не пізніше ніж за 15 днів до початку бюджетного року головні розпорядники бюджетних коштів подають Державному казначейству України на паперових та електронних носіях підготовлену мережу за формою, наведеною в додатку 1. Держказначейство узагальнює отриману інформацію та доводить її на електронних носіях до управлінь Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (надалі - управління).

Про зміни в територіальному розташуванні мережі підвідомчих установ, які виникли в процесі виконання бюджету, головні розпорядники коштів повідомляють Державне казначейство України. Реєстр змін у мережі з відповідним обгрунтуванням подається на паперових та електронних носіях за формою згідно з додатком 2. Державне казначейство України на електронних носіях доводить зміни до відповідних управлінь.

2.2. Розпорядники коштів II ступеня подають управлінням на паперових та електронних носіях дані про мережу розпорядників коштів III ступеня та одержувачів у територіальному розрізі. Управління звіряють отримані дані з інформацією, що надійшла від Державного казначейства, узагальнюють отримані дані, групують за територіями (місто, район) та доводять на електронних носіях до відповідних відділень Державного казначейства (надалі - відділення) за формою, наведеною в додатку 1.

Дані про зміни в територіальному розташуванні мережі підвідомчих установ подаються розпорядниками коштів II ступеня з відповідним обгрунтуванням на паперових та електронних носіях управлінням Державного казначейства, які їх узагальнюють, групують за територіями та доводять до відповідних відділень на електронних носіях за формою згідно з додатком 2.

2.3. Управління передають на електронних носіях узагальнені дані про мережу розпорядників коштів III ступеня та одержувачів (згідно з додатком 3) до Державного казначейства України, яке створює єдину базу даних про мережу розпорядників бюджетних коштів та оперативно її підтримує.

2.4. На кожному рівні органи Державного казначейства здійснюють перевірку відповідності даних, отриманих від вищого органу Держказначейства, з переліком розпорядників бюджетних коштів та отримувачів, що безпосередньо обслуговуються у відповідному органі Держказначейства. У разі невідповідності або відсутності в базі необхідної інформації, про це повідомляється вищому органу Державного казначейства для здійснення відповідних організаційних заходів.

3.1. Міністерство фінансів України у визначений термін направляє на паперових та електронних носіях затверджений річний розпис призначень державного бюджету та розпис асигнувань загального фонду державного бюджету Державному казначейству України, яке реєструє та відображає дані на відповідних рахунках бухгалтерського обліку, про що на оригіналі розпису ставиться відбиток штампа за формою, наведеною в додатку 4. Державне казначейство України протягом трьох робочих днів доводить витяги з річного розпису призначень державного бюджету та помісячного розпису асигнувань загального фонду державного бюджету до головних розпорядників коштів (додатки 5, 6), що є підставою для затвердження в установленому порядку кошторисів доходів і видатків та планів асигнувань. Установи та організації вищого рівня затверджують кошториси доходів та видатків і плани асигнувань своїм підвідомчим установам.

3.2. Головні розпорядники коштів протягом трьох робочих днів після отримання витягу з розпису бюджету відповідно до мережі подають Державному казначейству України розподіл показників зведених кошторисів доходів і видатків та розподіл показників зведених планів асигнувань із загального фонду бюджету в розрізі розпорядників коштів нижчого рівня за територіями на паперових та електронних носіях за формами, наведеними в додатках 7, 8.

Державне казначейство здійснює контроль за відповідністю вказаних у зазначених документах загальних сум у розрізі територій сумам, зазначеним у розпису видатків бюджету. Органи Державного казначейства здійснюють контроль за відповідністю розподілу показників зведених кошторисів і планів асигнувань даним казначейського обліку.

У разі невідповідності кошторисів і планів асигнувань витягові, отриманому від відповідних органів Державного казначейства, розпорядники повинні привести зазначені документи у відповідність до витягу.

3.3. Державне казначейство України протягом трьох робочих днів узагальнює одержані дані, формує річний розпис призначень державного бюджету та помісячний розпис асигнувань загального фонду державного бюджету за територіями в розрізі розпорядників коштів нижчого рівня для кожного управління Державного казначейства. Указані документи доводяться до управлінь за формами, наведеними в додатках 9, 10, на паперових та електронних носіях.

Зазначені документи повинні бути затверджені Головою Державного казначейства України або його заступником.

Управління реєструє отримані документи, бере їх на облік, про що на оригіналі розпису ставиться відбиток штампа (за формою згідно з додатком 4). Протягом трьох робочих днів витяги з річного розпису призначень державного бюджету та помісячного розпису асигнувань за територіями доводяться до розпорядників коштів, які обслуговуються в управлінні (додатки 5, 6).

3.4. Розпорядники коштів II ступеня протягом трьох робочих днів подають розподіл показників зведених кошторисів та планів асигнувань у розрізі розпорядників коштів бюджету нижчого рівня відповідному управлінню (додатки 7, 8). Зазначені документи звіряються з даними казначейського обліку. Подальші дії управління здійснюються аналогічно до порядку, зазначеному в п.3.3.

3.5. Розпорядники коштів усіх рівнів протягом двох робочих днів після отримання витягу з розпису подають затверджені кошториси доходів та видатків і плани асигнувань відповідним органам Державного казначейства, де вони звіряються з даними казначейського обліку.

До кошторису додається зведення показників спеціального фонду кошторису на відповідний рік за формою, наведеною у додатку 11, за підписом керівника та головного бухгалтера установи.

3.6. Доведені обсяги бюджетних призначень є підставою для прийняття розпорядниками коштів бюджету зобов'язань на здійснення видатків або платежів Державного бюджету України.

3.7. У період до затвердження кошторисів і планів асигнувань (не більше 30 календарних днів після затвердження річного розпису призначень та помісячного розпису асигнувань загального фонду бюджету) видатки бюджетних установ та організацій здійснюються згідно з тимчасовим кошторисом доходів і видатків, затвердженим керівником установи. Зведений тимчасовий кошторис не складається.

Головний розпорядник коштів подає Державному казначейству України розподіл виділених коштів за розпорядниками II ступеня. Державне казначейство на підставі розпису та поданого розподілу видає розпорядження про здійснення перерахування бюджетних коштів територіальним управлінням Державного казначейства, які, у свою чергу, у межах отриманих коштів та на підставі розподілів, поданих розпорядниками II ступеня, направляють кошти відділенням Державного казначейства. Кошти зараховуються на реєстраційні рахунки установ (організацій) і використовуються для оплати рахунків у межах зареєстрованих фінансових зобов'язань та надходжень на відповідну мету (за кодами повної економічної класифікації) на підставі поданих підтверджувальних документів.

Видатки за рахунок власних надходжень бюджетних установ і організацій здійснюються в межах тимчасових кошторисів доходів і видатків, зареєстрованих фінансових зобов'язань та наявних коштів на спеціальних реєстраційних рахунках на підставі поданих підтверджувальних документів.

Зазначені видатки в обов'язковому порядку повинні бути враховані при затвердженні кошторису бюджетної установи. У разі невідповідності показників кошторису здійсненим видаткам кошторис повертається на доопрацювання. До отримання довідок про зміни до кошторису доходів і видатків державного бюджету та про зміни плану асигнувань загального фонду державного бюджету здійснення видатків органами Державного казначейства тимчасово призупиняється.

Після закінчення цього терміну органи Державного казначейства здійснюють операції з виконання державного бюджету за видатками тільки на підставі затверджених кошторисів і планів асигнувань, узятих на казначейський облік.

3.8. Якщо розпис державного бюджету не затверджено до початку бюджетного року і Державне казначейство отримує від Міністерства фінансів України тимчасовий розпис на певний період, то витяги з нього доводяться до головних розпорядників коштів у порядку та терміни, визначені в пункті 3.1. Головними розпорядниками коштів та розпорядниками коштів II ступеня розподіл показників тимчасових кошторисів органам Державного казначейства України не подається. Розпис за територіями Державним казначейством не складається.

Видатки, здійснені в зазначений період, в обов'язковому порядку повинні бути враховані в затвердженому кошторисі доходів та видатків установи. У разі невідповідності показників кошторису здійсненим видаткам кошторис повертається на доопрацювання. Надалі видатки здійснюються тільки після отримання затвердженого кошторису.

4.1. Органи Державного казначейства відповідно до наказу Державного казначейства України від 19.10.2000 N 103 "Про затвердження Порядку обліку зобов'язань розпорядників коштів бюджету в органах Державного казначейства" приймають від розпорядників коштів бюджету, які в них обслуговуються, реєстри зобов'язань та фінансових зобов'язань разом з копіями первинних документів у межах залишків на відповідних позабалансових рахунках "Асигнування на взяття зобов'язань".

4.2. Органи Державного казначейства реєструють та беруть на облік зобов'язання та фінансові зобов'язання розпорядників коштів бюджету, які в них обслуговуються, ведуть картки обліку зобов'язань та фінансових зобов'язань.

4.3. Відділення Державного казначейства України узагальнюють інформацію про наявність фінансових зобов'язань і подають її у встановлені терміни територіальному управлінню Державного казначейства України.

4.4. Територіальні управління Державного казначейства України узагальнюють отриману від відділень Державного казначейства України інформацію, формують зведену інформацію за територією і подають її у встановлені терміни Державному казначейству України.

4.5. Державне казначейство України консолідує інформацію, одержану від територіальних органів Державного казначейства, про наявність фінансових зобов'язань для прийняття відповідних рішень. Зазначена інформація доводиться до головного розпорядника коштів.

5.1. Унесення змін до розпису Державного бюджету України можливе у випадках та порядку, встановлених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік та іншими нормативно-правовими актами.

5.2. Міністерство фінансів України в установленому порядку надсилає Державному казначейству оригінал та одну копію Довідки про зміни річного розпису призначень бюджету та Довідки про зміни помісячного розпису асигнувань загального фонду бюджету. Зміни можуть уноситися тільки в межах залишку невикористаних планових показників. Зміни до річного розпису призначень та помісячного розпису асигнувань загального фонду державного бюджету, оформлені іншими документами, Державним казначейством не реєструються та в обліку не відображаються.

5.3. Державне казначейство України здійснює реєстрацію довідок та бере їх на облік, про що на оригіналі та копії довідки ставиться відбиток штампа за формою згідно з додатком 4. Копія протягом одного робочого дня з моменту реєстрації надсилається головному розпоряднику, що є підставою для внесення в установленому порядку змін до кошторисів та планів асигнувань установ, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету.

5.4. Протягом трьох робочих днів після отримання довідок головні розпорядники коштів надають Державному казначейству України реєстр змін зведеного кошторису видатків та реєстр змін помісячних планів асигнувань загального фонду бюджету в розрізі розпорядників нижчого рівня за формами згідно з додатками 12, 13 на паперових та електронних носіях.

Якщо зазначені зміни викликані змінами в підпорядкуванні та/або розташуванні підвідомчих установ, то головний розпорядник коштів зміни до зведеного кошторису видатків подає одночасно із змінами до мережі.

Дані про зміни подаються Державному казначейству не пізніше ніж за 10 днів до закінчення звітного кварталу.

Зміни до кошторисів та планів асигнувань уносяться на підставі довідок про зміни кошторису доходів і видатків та про зміни плану асигнувань загального фонду державного бюджету, які затверджуються керівником вищої установи та надсилаються відповідним організаціям нижчого рівня (за формами згідно з додатками 14, 15).

Зміни до кошторисів і планів асигнувань можуть уноситися як на підставі відповідної довідки Міністерства фінансів України, так і в межах прав, наданих головному розпоряднику (без зміни бюджетних призначень у цілому щодо головного розпорядника коштів). При цьому перерозподіл, що призводить до зміни затверджених бюджетних призначень головному розпоряднику коштів Державного бюджету України за загальним фондом за функціональною класифікацією в межах їх загального обсягу, здійснюється лише за погодженням із Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Подання Державному казначейству України реєстрів змін обов'язкове в усіх випадках.

5.5. Подані реєстри змін Державне казначейство України перевіряє на відповідність даним казначейського обліку і групує за територіями, після чого складає у двох примірниках повідомлення про зміни річного розпису призначень державного бюджету та повідомлення про зміни в помісячному розписі асигнувань державного бюджету (додатки 16, 17), які підписуються відповідальною особою і затверджуються Головою Державного казначейства України або його заступником. Оригінал повідомлень надсилається відповідному управлінню на паперових та електронних носіях наступного дня після подання реєстру змін головним розпорядником, копія - залишається у Державному казначействі України.

Про зміни в розписі видатків управління повідомляють розпорядників II ступеня та відділення Державного казначейства в порядку, аналогічному тому, який встановлено для Державного казначейства.

5.6. У разі внесення змін до спеціального фонду кошторису у зв'язку із потребою перерозподілу видатків, виникненням нових видів надходжень або перевиконанням показників, які були передбачені бюджетними призначеннями, проводиться така робота:

протягом кварталу розпорядники коштів уносять зміни до спеціального фонду кошторису шляхом подання до відповідного органу Державного казначейства довідки, затвердженої керівником установи, що затвердила кошторис (додаток 14). Ця довідка є підставою для здійснення платежів. При цьому відповідний орган Держказначейства веде облік змін до кошторисів щодо спеціального фонду згідно з поданими довідками;

головні розпорядники узагальнюють показники довідок про внесення змін до кошторисів щодо спеціального фонду розпорядників нижчого рівня за звітний період та при поданні квартальної фінансової (бухгалтерської) звітності проводять з Державним казначейством звірку зведених показників щодо внесення змін до планових показників спеціального фонду.

Головні розпорядники коштів звіряють дані, отримані від розпорядників коштів нижчого рівня щодо проведених видатків, з даними обліку Державного казначейства. У разі невідповідності зазначених показників кошторисні призначення розпорядників коштів приводяться у відповідність з даними казначейського обліку. Надалі видатки розпорядників коштів здійснюються тільки після отримання відповідних змін до кошторису.

Зміни до розпису щодо спеціального фонду державного бюджету вносяться у порядку, установленому Міністерством фінансів України.

Після внесення змін до спеціального фонду кошторису розпорядники коштів подають до органів Державного казначейства уточнені показники спеціального фонду кошторису (показники спеціального фонду кошторису з урахуванням унесених до нього змін) за формою кошторису на дату складання останньої за звітний період довідки. За наявності відповідних довідок про зміни в кошторисних призначеннях перезатвердження кошторисів не здійснюється.

6.1. На підставі ресурсного балансу на відповідний період, бюджетних призначень та з урахуванням зареєстрованих зобов'язань складаються пропозиції про виділення коштів із загального фонду державного бюджету в розрізі головних розпорядників коштів загальною сумою, при потребі із зазначенням сум за функціями державного бюджету (додаток 18).

Затверджені пропозиції реєструються Державним казначейством в обліку (уводяться в базу даних). Облік пропозицій ведеться в органах Державного казначейства України на позабалансових рахунках.

При внесенні змін до пропозицій та/або прийняття уточнених пропозицій зміни обліковуються відповідним чином у позабалансовому обліку.

6.2. Державне казначейство України щоденно, з урахуванням наявних коштів, готує розпорядження про виділення коштів у розрізі головних розпорядників коштів (додаток 19), яке затверджується Головою Державного казначейства України або його заступником. Кошти виділяються в межах затверджених пропозицій та залишку на рахунках загального фонду державного бюджету.

6.3. Головному розпоряднику коштів відкриваються зведені особові рахунки та/або особові рахунки для зарахування виділених коштів. Кошти, виділені відповідно до розпорядження, зараховуються на зазначені рахунки. При цьому кошти, зараховані на зведені особові рахунки на підставі розподілу головного розпорядника коштів, зараховуються на відповідні особові рахунки, після чого, згідно з розподілом коштів розпорядника II ступеня, ці кошти зараховуються на відповідні реєстраційні рахунки.

6.4. Виписка з особового рахунку або зведеного особового рахунку (згідно з додатком 20) надається головному розпоряднику коштів, на підставі якої головний розпорядник протягом одного робочого дня готує розподіл коштів (додаток 21) та/або платіжне доручення на перерахування коштів (додаток 22). Розподіл коштів має бути складений в розрізі територій, підписаний головним розпорядником і скріплений відбитком печатки. Державне казначейство України реєструє розподіли коштів у журналі реєстрації (додаток 23).

6.5. Отриманий розподіл та/або платіжне доручення перевіряються Державним казначейством щодо відповідності вказаних у них сум залишкам на рахунку, затвердженим пропозиціям, кошторисним призначенням та планам асигнувань, зареєстрованим зобов'язанням та наданій мережі. Перевірені розподіли коштів групуються за територіями, після чого складаються реєстри на здійснення видатків (додаток 24).

На підставі розподілу коштів та реєстрів на здійснення видатків складається розпорядження на перерахування коштів (додаток 25), яке реєструється у журналі реєстрації та затверджується Головою Державного казначейства України або його заступником.

6.6. На підставі розпорядження про перерахування коштів складається платіжне доручення на переказ коштів державного бюджету. Реєстри на здійснення видатків передаються засобами телекомунікаційного зв'язку відповідним управлінням Державного казначейства.

7.1. Відповідно до отриманих реєстрів та наявних коштів управління зараховує кошти на особові рахунки розпорядників II ступеня для подальшого їх розподілу (для зарахування на реєстраційні рахунки самого розпорядника коштів та/або зарахування на реєстраційні рахунки розпорядника коштів III ступеня, або безпосередньо на реєстраційні рахунки одержувачів).

7.2. Орган Державного казначейства надає клієнтам виписки з рахунків за результатами попереднього операційного дня або за запитом клієнта.

7.3. Розпорядники коштів II ступеня протягом одного робочого дня після отримання виписок з особових рахунків, що підтверджують зарахування коштів, готують розподіл коштів та/або платіжне доручення на перерахування коштів. Відповідальність за несвоєчасний розподіл та надання платіжних доручень несуть відповідні розпорядники бюджетних коштів та одержувачі.

7.4. Отриманий розподіл та/або платіжне доручення перевіряються органом Державного казначейства щодо відповідності вказаних у них сум бюджетним призначенням та планам асигнувань, залишкам невикористаних коштів розпорядниками, наявності зареєстрованих зобов'язань та даним про розташування мережі.

7.5. Порядок оформлення документів та перерахування коштів відділенням для відповідних розпорядників коштів аналогічний процедурі, що визначена в пунктах 6.5 - 6.6.

Після прийняття відповідного рішення Державним казначейством України щодо здійснення видатків за рахунок коштів, що надходять на транзитні рахунки з обліку доходів державного бюджету безпосередньо в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, проводиться така робота:

8.1. На підставі ресурсного балансу на відповідний період, у межах залишків бюджетних призначень та з урахуванням зареєстрованих зобов'язань складається пропозиція про виділення коштів із загального фонду державного бюджету в розрізі головних розпорядників коштів загальною сумою, при потребі із зазначенням сум за функціями державного бюджету (додаток 18).

Затверджені пропозиції реєструються Державним казначейством в обліку (уводяться в базу даних). Облік пропозицій ведеться в органах Державного казначейства України на позабалансових рахунках.

При внесенні змін до пропозицій та/або прийнятті уточнених пропозицій зміни відображаються відповідним чином у позабалансовому обліку.

8.2. Державне казначейство України готує виписки з аналітичних позабалансових рахунків з обліку пропозицій про виділення коштів із загального фонду державного бюджету та надає їх відповідним головним розпорядникам коштів.

8.3. Головні розпорядники коштів протягом одного робочого дня з моменту отримання виписки готують розподіл наданих пропозицій в розрізі підвідомчих установ за формою, наведеною в додатку 26. Розподіл коштів має бути складений в розрізі територій, підписаний головним розпорядником і скріплений відбитком печатки. Державне казначейство України реєструє розподіли пропозицій в журналі реєстрації за формою, наведеною в додатку 27.

8.4. Отриманий розподіл перевіряється Державним казначейством щодо відповідності вказаних у ньому сум затвердженим пропозиціям, залишкам кошторисних призначень та планам асигнувань, зареєстрованим зобов'язанням, даним зведеного кошторису в розрізі територій, а також узагальненим даним про розташування мережі. Перевірені розподіли пропозицій групуються за територіями, після чого складаються реєстри пропозицій за формою, наведеною в додатку 28, та передаються відповідним управлінням Державного казначейства електронною поштою.

8.5. Управління Державного казначейства щоденно, з урахуванням наявних коштів, готує розпорядження про виділення коштів у розрізі розпорядників коштів та/або одержувачів, яке затверджується начальником відповідного управління Державного казначейства України або його заступником. Кошти виділяються в межах затверджених пропозицій та залишку на рахунках загального фонду державного бюджету.

8.6. Кошти, виділені згідно з пропозиціями, зараховуються розпоряднику коштів II ступеня на особові рахунки, розпоряднику коштів III ступеня та/або одержувачу коштів - на реєстраційні рахунки.

8.7. Розпоряднику коштів II ступеня надається виписка з особового рахунку, на підставі якої він протягом одного робочого дня готує розподіл коштів (додаток 21) для їх перерахування. Розподіл коштів має бути складений в розрізі територій, підписаний розпорядником коштів II ступеня і скріплений відбитком печатки. Управління Державного казначейства України реєструє розподіли коштів у журналі реєстрації (додаток 23).

8.8. Отриманий розподіл перевіряється Управлінням Державного казначейства України щодо відповідності вказаних у ньому сум залишкам на рахунку, затвердженим пропозиціям, кошторисним призначенням та планам асигнувань, зареєстрованим зобов'язанням, а також даним про розташування мережі. Перевірені розподіли коштів групуються за територіями, після чого складаються реєстри на здійснення видатків, готуються платіжні доручення на переказ коштів державного бюджету відділенням Державного казначейства для зарахування коштів на відповідні реєстраційні рахунки розпорядників коштів. Реєстри на здійснення видатків передаються засобами телекомунікаційного зв'язку відповідним відділенням Державного казначейства.

Інформація щодо здійснених видатків надається управліннями Державному казначейству України у визначені терміни.

9.1. Кошти спеціального фонду державного бюджету, що надійшли як власні надходження установ, зараховуються на спеціальні реєстраційні рахунки без зазначення кодів економічної класифікації видатків. Оплата рахунків здійснюється за конкретними кодами економічної класифікації видатків відповідно до затверджених кошторисних призначень.

9.2. З метою забезпечення контролю на стадії оплати рахунків суми, що передбачаються на здійснення видатків, звіряються з показниками кошторису та зведенням показників спеціального фонду кошторису, із залишками невикористаних асигнувань та зареєстрованими зобов'язаннями. Оплата здійснюється на підставі наданих підтверджувальних документів.

9.3. Усі інші дії щодо здійснення видатків із спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників бюджетних коштів спеціального фонду бюджету проводиться в тому самому порядку, що й із здійснення видатків розпорядників коштів загального фонду державного бюджету.

10.1. Державне казначейство України відповідно до порядку перерахування дотацій Автономній Республіці Крим, обласним, Київському та Севастопольському міським бюджетам з Державного бюджету України перераховує суму дотацій з відповідного аналітичного рахунку, відкритого за балансовим рахунком 3112 "Кошти загального фонду державного бюджету", на рахунки фінансових органів, відкритих в органах Державного казначейства за балансовими рахунками 3713 "Кошти одержувачів державного бюджету в розрахунках" та 3714 "Кошти інших клієнтів Державного казначейства в розрахунках" Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів.

10.2. Управління та відділення Державного казначейства надають відповідним фінансовим органам виписки з рахунків за результатами попереднього операційного дня або за запитом клієнта.

10.3. Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, обласні фінансові управління або міські фінансові управління міст Києва та Севастополя надають платіжні доручення для перерахування коштів на рахунки фінансових управлінь, що обслуговують бюджети нижчого рівня, відкриті їм у відповідних відділеннях Державного казначейства та/або платіжні доручення для перерахування коштів на поточні рахунки, відкриті в установах банків на ім'я установ, підприємств, організацій, які отримують кошти з місцевого бюджету. Підтверджувальні документи Міністерством фінансів Автономної Республіки Крим, обласними фінансовими управліннями або міськими фінансовими управліннями міста Києва та Севастополя для перерахування коштів не надаються.

11.1. Державне казначейство України протягом трьох робочих днів з дня отримання розпису доводить витяги з річного розпису призначень та розпису асигнувань загального фонду державного бюджету до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, державних адміністрацій в областях, містах Києві і Севастополі, які є головними розпорядниками коштів державного бюджету, та копії до відповідних управлінь Державного казначейства.

11.2. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, державні адміністрації в областях, містах Києві та Севастополі до початку бюджетного року надають відповідному управлінню Державного казначейства дані про територіальне розташування мережі установ, підприємств, організацій, яким вони розподіляють кошти (додаток 1). Розпорядники коштів нижчого рівня подають мережу відповідним відділенням Державного казначейства.

11.3. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, державні адміністрації в областях, містах Києві та Севастополі протягом п'яти робочих днів подають до відповідного управління Держказначейства розподіл показників зведених кошторисів доходів і видатків та планів асигнувань у розрізі розпорядників коштів нижчого рівня на паперових та електронних носіях (додатки 7, 8), а при внесенні змін, що виникають у процесі виконання державного бюджету, в аналогічному порядку подають реєстр змін зведеного кошторису видатків та помісячних планів асигнувань загального фонду державного бюджету (додатки 12, 13).

11.4. Здійснення видатків державного бюджету Державне казначейство України проводить шляхом переказу коштів з рахунку загального фонду державного бюджету на особові (зведені особові) рахунки, відкриті в управліннях Державного казначейства України.

Управління Державного казначейства України надають виписку з рахунків головним розпорядникам коштів за результатами операційного дня або за запитом клієнта.

11.5. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, державні адміністрації в областях, містах Києві та Севастополі надають обласному управлінню Державного казначейства розподіл коштів за повною економічною класифікацією видатків у двох примірниках на паперових та електронних носіях. Якщо кошти надходять за цільовим призначенням, то поданий розподіл повинен ураховувати примітку щодо призначення коштів. Якщо вищезазначена примітка не врахована, то документи повертаються без виконання. Подальше проходження документів здійснюється у звичайному порядку.

11.6. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, державні адміністрації в областях, містах Києві та Севастополі складають і подають звіт відповідним управлінням Державного казначейства за формами і порядком, установленими Державним казначейством України для головних розпорядників коштів.

12.1. Кошти з державного бюджету, які передбачаються для одержувачів бюджетних коштів, повинні бути враховані в показниках зведеного кошторису та плану асигнувань відповідного розпорядника коштів. Одержувачі коштів повинні бути включені в мережу відповідного розпорядника. На їхнє ім'я в органі Державного казначейства відкриваються відповідні рахунки за балансовим рахунком 3711 "Рахунки одержувачів коштів державного бюджету" Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів.

12.2. До певної програми, угоди тощо одержувач подає план використання бюджетних коштів відповідно до додатка 29, складений за формою кошторису та затверджений розпорядником коштів. При складанні цього документа застосовуються назви повної економічної класифікації видатків, але без зазначення їх цифрових кодів. За відсутності зазначеного документа видатки з реєстраційного рахунку одержувача не здійснюються.

12.3. Якщо підприємство (установа, організація) не є одержувачем коштів бюджету, а відповідно до укладених угод виконало для бюджетної установи (організації) або одержувача відповідні роботи (надало послуги тощо), то оплата виконаних робіт (наданих послуг тощо) здійснюється на підставі рахунків, рахунків-фактур, акта виконаних робіт тощо шляхом перерахування належних коштів на поточний рахунок підприємства (установи, організації), відкритий в установі банків.

13.1. На реєстраційні, спеціальні реєстраційні рахунки розпорядників бюджетних коштів, відкритих в органах Державного казначейства, зараховуються кошти, що надходять як від вищих та підвідомчих установ, так і від юридичних та фізичних осіб на утримання, виконання певних доручень, здійснення певних видатків, поновлення касових видатків тощо.

13.2. Усі суми коштів, що надходять готівкою в каси установ, повинні бути зараховані на рахунки, відкриті на ім'я органів Державного казначейства України в установах банків (за групою 257), із подальшим зарахуванням їх на реєстраційні (спеціальні реєстраційні) та інші рахунки установ.

13.3. При перерахуванні коштів на ім'я розпорядників бюджетних коштів або одержувачів відправники коштів у розрахункових документах (платіжних дорученнях, квитанціях тощо) у полі "Призначення платежу" зазначають номери реєстраційних (спеціальних реєстраційних) рахунків розпорядників коштів або рахунків одержувачів, що відкриті в органах Державного казначейства України.

13.4. Кошти, що надходять на рахунки розпорядників бюджетних коштів, уважаються доходами розпорядників бюджетних коштів або коштами, що відносяться на відновлення касових видатків.

14.1. Оплата видатків розпорядників бюджетних коштів здійснюється органами Державного казначейства України з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників шляхом проведення платежів з цих рахунків, відкритих в органах Державного казначейства України.

Оплата рахунків розпорядників коштів бюджету здійснюється лише за наявності в обліку органів Державного казначейства їх зобов'язань та/або фінансових зобов'язань та залишків коштів на рахунках розпорядників.

Підставою для оплати видатків є платіжні доручення розпорядників коштів та документи, які підтверджують цільове направлення коштів (рахунки, рахунки-фактури, накладні, товарно-транспортні накладні, трудові угоди, договори на виконання робіт (крім договорів на оплату комунальних послуг, послуг зв'язку, охорони, оренди приміщень), акти виконаних робіт, тендерна документація, акцепти тендерних пропозицій, договори про закупівлю тощо).

14.2. Окремі видатки Міністерства оборони України та інших органів виконавчої влади за окремими кодами функціональної та економічної класифікації видатків, перелік яких узгоджується з Державним казначейством України і відповідним органом виконавчої влади, незалежно від суми разового платежу здійснюються тільки на підставі платіжних доручень. Оплата за цими видатками проводиться без подання підтверджувальних документів.

14.3. Органи Державного казначейства приймають від розпорядників бюджетних коштів платіжні доручення і підтверджувальні документи:

за загальним фондом - відповідно до кошторисних призначень, помісячних планів асигнувань, зареєстрованих зобов'язань та в межах залишку коштів на рахунку за певним кодом економічної класифікації видатків;

за спеціальним фондом - у межах загального залишку коштів на спеціальному реєстраційному рахунку за всіма кодами економічної класифікації видатків, залишків кошторисних призначень та зареєстрованих зобов'язань.

14.4. Підставою для здійснення платежів з рахунків одержувачів коштів є платіжні доручення одержувачів коштів та підтверджувальні документи в межах залишків на рахунку та, відповідно, до плану використання бюджетних коштів.

Органи Державного казначейства України приймають від інших клієнтів платіжні доручення в межах загального залишку коштів на їх рахунку.

Виняток становлять платіжні доручення на перерахування до бюджетів та державних цільових фондів сум податків і зборів (обов'язкових платежів), пені, штрафів та інших санкцій, передбачених чинним законодавством, та розрахункові документи на безспірне стягнення. Такі розрахункові документи приймаються незалежно від залишку коштів на рахунку. Виконання цих розрахункових документів здійснюється органами Державного казначейства України відповідно до Порядку безспірного списання коштів з реєстраційних рахунків установ та організацій, оплата видатків яких здійснюється з єдиного казначейського рахунку, затвердженого наказом Головного управління Державного казначейства України від 22.03.99 N 25 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.99 за N 233/3526 або до інших нормативно-правових актів.

14.5. Платіжні доручення подаються до органів Державного казначейства України в двох примірниках, на першому з яких ставляться відбиток печатки та підписи відповідальних осіб установи. Дата платіжного доручення повинна відповідати даті його фактичного подання або даті наступного дня, якщо документи надійшли після операційного часу. У разі невідповідності дати подання даті платіжного доручення у правому верхньому куті на всіх примірниках обов'язково проставляється дата подання. Платіжне доручення дійсне протягом 10 днів.

При цьому при здійсненні видатків поле призначення платежу заповнюється аналогічно до зразка, наведеного в додатку 22, із зазначенням кодів економічної класифікації та сум.

Розпорядники бюджетних коштів, одержувачі та інші клієнти Державного казначейства України відповідають за правильність оформлення розрахункових документів та достовірність даних у первинних документах.

Подані розпорядниками бюджетних коштів, одержувачами та іншими клієнтами платіжні доручення перевіряються щодо правильності заповнення реквізитів та відповідності підписів і відбитка печатки зразкам.

У разі виявлення неправильного заповнення реквізитів платіжного доручення воно повертається розпорядникам бюджетних коштів, одержувачам або іншим клієнтам з відміткою на зворотному боці про причину повернення, завірену підписом казначея.

14.6. Підготовлені платіжні доручення передаються органами Державного казначейства України до установ банків у вигляді електронних розрахункових документів каналами зв'язку в системі "клієнт-банк".

15.1. Для оформлення документів на отримання заробітної плати, стипендії, допомоги, видатків на службові відрядження та інших коштів, що видаються на видатки, які не можуть бути проведені безготівковою оплатою, розпорядники бюджетних коштів подають до органів Державного казначейства України заявку на видачу готівки (додаток 30).

Заявки подаються органам Державного казначейства України в двох примірниках, один з яких після видачі готівки повертається розпоряднику бюджетних коштів з відповідним відбитком штампа казначея, зберігається як обов'язковий документ і є додатком до бухгалтерських регістрів, що підтверджують обсяг та цільове направлення бюджетних коштів.

Заявки на видачу готівки виписуються розпорядниками бюджетних коштів на осіб, з якими в них укладені договори про повну матеріальну відповідальність і які мають право отримувати і видавати кошти. У заявках на видачу готівки вказуються суми прибуткового податку з громадян, суми нарахувань до Фонду соціального страхування України та суми страхових внесків до Пенсійного фонду України, інші податки і обов'язкові платежі, які утримані та нараховані на фонд заробітної плати. При отриманні заробітної плати та прирівняних до неї платежів разом із заявкою на видачу готівки подаються платіжні доручення на перерахування сум прибуткового податку з громадян, сум нарахувань до Фонду соціального страхування України та сум страхових внесків до Пенсійного фонду України, інших податків і обов'язкових платежів, пов'язаних з виплатою заробітної плати та інших соціальних виплат.

У заявках на видачу готівки розпорядники бюджетних коштів відмічають наявність чи відсутність заборгованості зі сплати податків.

15.2. Розпорядники бюджетних коштів відповідають за правильність нарахування заробітної плати та прирівняних до неї платежів, а також за перерахування платежів до бюджету та державних цільових фондів при отриманні заробітної плати та прирівняних до неї платежів.

15.3. У разі прийняття рішень розпорядниками бюджетних коштів про придбання продуктів харчування, господарських товарів та медикаментів за готівку ці розпорядники письмово повідомляють про це органи Державного казначейства України.

Здійснення видатків готівкою на придбання продуктів харчування та медикаментів проводиться за тими самими документами, що й за перерахуванням, але за наявності на це дозволу головного розпорядника бюджетних коштів.

Після отримання готівки на продукти харчування, господарські товари та медикаменти до органів Державного казначейства України надаються документи, які підтверджують здійснені видатки та взяття на облік (при потребі) матеріальних цінностей (акт придбання матеріальних цінностей, прибуткова накладна, роздавальна відомість з підписами осіб, що отримали матеріальні цінності, тощо).

Підтверджувальні документи подаються протягом трьох робочих днів після придбання. При неподанні розпорядниками бюджетних коштів в установлені терміни документів органи Державного казначейства України припиняють видачу чеків на отримання готівки для придбання продуктів харчування, господарських товарів та медикаментів.

У випадках, передбачених пунктом 14.2, підтверджувальні документи не надаються.

15.4. На підставі перевіреної заявки органи Державного казначейства України виписують на осіб, указаних у заявці, грошові чеки на отримання готівки.

На підставі належно оформлених грошових чеків уповноважені особи розпорядників бюджетних коштів отримують готівку з поточних рахунків, відкритих в установах банків на ім'я органів Державного казначейства України за балансовими рахунками групи 257 Плану рахунків комерційних банків України. Невикористана готівка повертається уповноваженими особами розпорядників бюджетних коштів безпосередньо на цей самий рахунок за відповідними документами, при заповненні яких обов'язково вказується номер реєстраційного (спеціального реєстраційного) рахунку, на який повинні бути зараховані кошти.

15.5. Грошові чекові книжки на отримання готівки в установах банків органами Державного казначейства України можуть передаватися розпорядникам бюджетних коштів за умови попередньої їх реєстрації в журналі реєстрації виданих чекових книжок із зазначенням номерів чеків та підпису особи, яка отримала чекову книжку.

15.6. З метою своєчасного отримання готівки в установах банків органи Державного казначейства України готують касові заявки для отримання готівки. Для цього за 55 днів до початку кварталу, що планується, розпорядники бюджетних коштів подають до органів Державного казначейства України, у яких їм відкриті реєстраційні (спеціальні реєстраційні) рахунки, касові заявки на отримання готівки, де вони звіряються з кошторисами доходів і видатків установ та узагальнюються. Зведена касова заявка передається до установ уповноважених банків не пізніше 45 днів до початку кварталу або в строки, установлені за угодою між органами казначейства та установами банків.

15.7. Органи Державного казначейства України встановлюють ліміти залишку готівки в касі установам та організаціям, які ними обслуговуються. Ліміт каси протягом року може бути змінений органами Державного казначейства України в разі письмових звернень установ та організацій. Для цього обслуговувальним органам Державного казначейства України подається лист, і, за умови його обгрунтованості, установлений раніше ліміт каси має бути переглянутий.

15.8. При перерахуванні коштів на вкладні рахунки до органів Державного казначейства України подаються заявки на видачу готівки, платіжні доручення та реєстри.

Кошти, обов'язкові до перерахування з утримання із заробітної плати і прирівняних до неї платежів (прибутковий податок з громадян, збір на обов'язкове пенсійне страхування, обов'язкове соціальне страхування тощо) перераховуються органами Державного казначейства України на підставі платіжних доручень, які подаються розпорядниками бюджетних коштів одночасно з платіжними дорученнями на перерахування коштів на рахунки групи 257 або вкладні рахунки.

16.1. З метою забезпечення контролю за цільовим спрямуванням бюджетних коштів органи Державного казначейства України в частині виконання державного бюджету за видатками здійснюють:

попередній контроль - на етапі реєстрації зобов'язань розпорядників бюджетних коштів, у тому числі фінансових;

поточний контроль - у процесі оплати рахунків розпорядників бюджетних коштів та одержувачів.

При цьому перевіряється законність підстави (наявність підтверджувальних документів, нормативно-правових актів тощо) для здійснення платежів, відповідність платежів вимогам обліку і контролю за зобов'язаннями, а також правильність оформлення розрахункових документів.

Перевірка підтверджувальних документів на оплату рахунків розпорядників коштів державного бюджету або одержувачів здійснюється в органах Державного казначейства за наявності:

зареєстрованих зобов'язань;

залишків коштів на рахунках розпорядників коштів у розрізі кодів економічної класифікації видатків або залишків коштів на рахунках одержувачів у межах напрямків видатків;

відповідності змісту операцій, представлених підтверджувальними документами, кодам економічної класифікації видатків, зазначеним у призначенні платежу.

При невиконанні однієї з цих вимог орган Державного казначейства України відмовляє в оплаті та повертає документи на доопрацювання.

16.2. Відмови в оплаті рахунків розпорядників бюджетних коштів можуть надаватися:

за відсутності затверджених кошторисів видатків та планів асигнувань;

за відсутності або недостатності коштів на відповідних рахунках бюджетних установ чи організацій та/або бюджетних та кошторисних призначень, крім установлених випадків;

у разі обмеження здійснення бюджетних видатків, що встановлюються чинними нормативно-правовими актами України;

при неподанні необхідних підтверджувальних документів для оплати рахунків;

при недотриманні або порушенні встановленого порядку використання коштів загального та/або спеціального фондів бюджету;

за відсутності в казначейському обліку прийнятих розпорядниками бюджетних коштів зобов'язань;

якщо документи на оплату видатків оформлені неправильно та/або не підтверджують цільове направлення коштів;

у разі неподання розпорядниками бюджетних коштів фінансової звітності про виконання кошторисів доходів і видатків та використання бюджетних коштів.

16.3. Відмови в оплаті рахунків одержувачів бюджетних коштів може надаватися:

за відсутності затвердженого кошторису доходів і видатків та плану використання бюджетних коштів;

за відсутності або недостатності коштів на відповідних рахунках одержувачів, крім установлених випадків;

у разі обмеження здійснення бюджетних видатків, що встановлюються чинними нормативно-правовими актами України;

при неподанні необхідних підтверджувальних документів для оплати рахунків;

якщо документи на оплату видатків оформлені неправильно та/або не підтверджують цільове направлення коштів;

у разі неподання одержувачами бюджетних коштів фінансової звітності про виконання кошторисів доходів і видатків та використання бюджетних коштів;

за відсутності в казначейському обліку прийнятих одержувачами коштів зобов'язань.

16.4. Органи Державного казначейства України повідомляють своїх клієнтів про відмову в оплаті в письмовій формі (додаток 31). Відмови в оплаті обов'язково реєструється органами Державного казначейства України в Журналі реєстрації відмов в оплаті рахунків (додаток 32).

17.1. Зі спеціальних реєстраційних рахунків, на яких обліковуються власні надходження установ, розпорядники бюджетних коштів можуть здійснювати перерахування коштів вищим та підвідомчим установам і організаціям, що не обумовлені кошторисами доходів і видатків відповідно до чинних нормативно-правових актів.

Перерахування таких коштів здійснюється на підставі платіжних доручень.

17.2. Перерахування коштів розпорядниками бюджетних коштів вищим та/або підвідомчим установам відображається відповідно як отримання та/або зменшення доходів.

18.1. Розпорядники коштів державного бюджету можуть проводити видатки, передбачені кошторисами доходів і видатків, в іноземній валюті згідно з чинними нормативно-правовими актами України.

Для погашення зобов'язань, узятих головними розпорядниками коштів в іноземній валюті, Державне казначейство перераховує цим розпорядникам кошти в іноземній валюті на проведення видатків відповідно до затверджених кошторисів.

19.1. Синтетичний та аналітичний облік проведених видатків (у тому числі за особовими картками) ведеться за правилами, установленими Державним казначейством України.

Порядок ведення бухгалтерського обліку про надходження і використання коштів Державного бюджету України для органів Державного казначейства України та розпорядників бюджетних коштів установлюється окремими нормативно-правовими актами Державного казначейства України.

19.2. Звіти складаються за формами та порядком, установленими Державним казначейством України. Основним принципом складання форм фінансової та статистичної звітності є використання економічних показників безпосередньо із баз даних Державного казначейства. Згідно з цим принципом Державне казначейство України встановлює конкретні форми звітності на підставі значень економічних показників, які містяться у базах даних.