Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2001 рік", постанови Кабінету Міністрів України від 31.07.95 N 590 "Питання Державного казначейства України", із змінами та доповненнями, постанови Кабінету Міністрів України від 15.09.99 N 1721 "Про створення внутрішньої платіжної системи Державного казначейства" та наказу Державного казначейства України від 19.10.2000 N 103 "Про затвердження Порядку обліку зобов'язань розпорядників коштів бюджету в органах Державного казначейства", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.10.2000 за N 759/4980,

1. Затвердити Порядок виконання державного бюджету за видатками за умови функціонування внутрішньої платіжної системи, що додається.

2. Управлінню методології по виконанню бюджету, бухгалтерського обліку та звітності довести до відома органів Державного казначейства України вимоги цього наказу.

3. Дія цього Порядку поширюється на органи Державного казначейства, які здійснюють видатки бюджету за умови функціонування внутрішньої платіжної системи. На інші органи Державного казначейства поширюється дія Порядку касового виконання державного бюджету за видатками, затвердженого наказом Державного казначейства від 22.01.2001 N 3 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за N 104/5295.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Державного казначейства України Даневича О.С.

1.1. Цей Порядок регламентує організаційні взаємовідносини між органами Державного казначейства, розпорядниками, одержувачами бюджетних коштів та іншими клієнтами Державного казначейства України, а також розподіл обов'язків та відповідальності між ними в процесі виконання Державного бюджету України за видатками за умови функціонування внутрішньої платіжної системи.

1.2. Порядок визначає здійснення видатків державного бюджету в національній валюті шляхом проведення грошових розрахунків.

1.3. При казначейському виконанні Державного бюджету України за видатками застосовуються поняття та економічні категорії, які визначені постановами Кабінету Міністрів України від 08.01.2000 N 13 та від 09.01.2000 N 17 (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.03.2001 N 222, наказом Державного казначейства України від 19.10.2000 N 103, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.10.2000 за N 759/4980, та наказом Міністерства фінансів України від 09.01.2001 N 6, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.01.2001 за N 65/5256.

Визначення термінів, які вживаються в цьому Порядку:

Виділені бюджетні асигнування - це право, надане розпорядникам бюджетних коштів щодо розподілу між підвідомчими структурами виділених бюджетних асигнувань загального фонду державного бюджету та/або на використання бюджетних призначень, які повинні бути підкріплені бюджетними коштами органами Державного казначейства. Механізм підкріплення коштами визначається Державним казначейством України.

Зведені особові рахунки - рахунки, які відкриваються в органах Державного казначейства головним розпорядникам для зарахування виділених бюджетних асигнувань державного бюджету без зазначення кодів бюджетної класифікації видатків і подальшого їх зарахування на особові і реєстраційні рахунки.

Меморіальні документи - це документи, що використовуються для безготівкових перерахувань з рахунку на рахунок у межах управлінь Державного казначейства, а також для документального підтвердження зазначених операцій. До їх складу входять меморіальні ордери, платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, акредитиви, векселі, інкасові доручення (розпорядження), розпорядження операційному відділу, чеки.

Особові рахунки - рахунки, які відкриваються в органах Державного казначейства розпорядникам за визначеною функцією для зарахування виділених асигнувань, що підлягають подальшому розподілу ними та перерахуванню конкретному розпоряднику (одержувачу) бюджетних коштів.

Пропозиції про виділення асигнувань - це короткострокові планові показники, які регламентують виділення бюджетних асигнувань головним розпорядникам коштів державного бюджету на поточний період.

Реєстраційні рахунки - рахунки, які відкриваються в органах Державного казначейства розпорядникам та одержувачам коштів державного бюджету, для обліку операцій з виконання загального фонду кошторису доходів та видатків.

Розпорядник коштів II ступеня - бюджетні установи, в особі їх керівників, які уповноважені на отримання асигнувань, прийняття зобов'язань та здійснення виплат з бюджету на виконання функцій самої установи, яку вони очолюють, і на розподіл виділених асигнувань для переказу розпорядникам III ступеня та безпосередньо підпорядкованим їм одержувачам або одержувачам, діяльність яких координується через них.

Розпорядник коштів III ступеня - бюджетні установи, в особі їх керівників, які уповноважені на отримання асигнувань, прийняття зобов'язань та здійснення виплат з бюджету на виконання функцій самої установи, яку вони очолюють, і на розподіл виділених асигнувань безпосередньо підпорядкованим їм одержувачам.

Спеціальні реєстраційні рахунки - рахунки, які відкриваються розпорядникам коштів державного бюджету та одержувачам, яким передбачені видатки з спеціального фонду державного бюджету, для обліку доходів і видатків, затверджених їх кошторисами доходів та видатків.

2.1. Головні розпорядники коштів державного бюджету (надалі - головні розпорядники коштів) до початку бюджетного року визначають мережу розпорядників коштів нижчого рівня та одержувачів по територіях (обласний рівень). Розпорядники коштів III ступеня та одержувачі повинні включатися до мережі головних розпорядників або розпорядників II ступеня бюджетних коштів, якщо вони отримуватимуть кошти безпосередньо від нього.

Якщо установа (організація) не є одержувачем коштів бюджету, а відповідно до укладених угод виконала для бюджетної установи (організації) або одержувача відповідні роботи (надала послуги тощо), то такі підприємства (установи, організації) не включаються в мережу розпорядників бюджетних коштів і рахунки їм в органах Державного казначейства не відкриваються.

Не пізніше ніж за 15 днів до початку бюджетного року головні розпорядники бюджетних коштів подають Державному казначейству України на паперових та електронних носіях підготовлену мережу за формою, наведеною в додатку 1. Держказначейство узагальнює отриману інформацію та доводить її на електронних носіях до управлінь Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (надалі - управління).

Державне казначейство України є користувачем мережі головного розпорядника коштів, який несе повну відповідальність за достовірність даних, наведених у мережі.

Про зміни в територіальному розташуванні мережі підвідомчих установ, які виникли в процесі виконання бюджету, головні розпорядники коштів повідомляють Державне казначейство України, а розпорядники коштів II та III ступенів - відповідні органи Державного казначейства. Реєстр змін у мережі з відповідним обгрунтуванням подається на паперових та електронних носіях за формою згідно з додатком 2. Державне казначейство України на електронних носіях доводить зміни до відповідних управлінь, а управління Державного казначейства аналогічно доводять зміни до відповідних відділень.

2.2. Розпорядники коштів II ступеня подають управлінням на паперових та електронних носіях дані про мережу розпорядників коштів III ступеня та одержувачів у територіальному розрізі. Управління узагальнюють отримані дані, групують за територіями (місто, район) та доводять на електронних носіях до відповідних відділень Державного казначейства (надалі - відділення) за формою, наведеною в додатку 1.

Територіальні управління Державного казначейства звіряють отримані від Державного казначейства України дані із базою даних щодо фактично зареєстрованих установ та організацій.

2.3. Державне казначейство України веде довідник відкритих реєстраційних та/або спеціальних реєстраційних рахунків, форма якого визначається окремим внутрішнім документом Державного казначейства.

2.4. На кожному рівні органи Державного казначейства здійснюють перевірку відповідності даних, отриманих від вищого органу Держказначейства, з переліком розпорядників бюджетних коштів та отримувачів, що безпосередньо обслуговуються у відповідному органі Держказначейства. У разі невідповідності або відсутності в базі необхідної інформації про це повідомляється вищому органу Державного казначейства для здійснення відповідних організаційних заходів.

3.1. Міністерство фінансів України у визначений термін направляє на паперових та електронних носіях затверджений річний розпис призначень державного бюджету та розпис асигнувань загального фонду державного бюджету Державному казначейству України, яке реєструє їх, про що на оригіналі розпису ставиться відбиток штампа за формою, наведеною в додатку 3, та відображає дані на відповідних рахунках бухгалтерського обліку в автоматизованому режимі. Державне казначейство України протягом трьох календарних днів доводить витяги з річного розпису призначень державного бюджету та помісячного розпису асигнувань загального фонду державного бюджету до головних розпорядників коштів (додатки 4, 5), що є підставою затверджувати в установленому порядку кошториси доходів і видатків та плани асигнувань.

Установи та організації вищого рівня затверджують кошториси доходів та видатків і плани асигнувань своїм підвідомчим установам та організаціям, діяльність яких координується через них.

3.2. Головні розпорядники коштів (крім місцевих державних адміністрацій) протягом трьох робочих днів після отримання витягу з розпису бюджету подають Державному казначейству України розподіл показників зведених кошторисів доходів і видатків та розподіл показників зведених планів асигнувань із загального фонду бюджету в розрізі розпорядників коштів нижчого рівня та одержувачів за територіями відповідно до мережі на паперових та електронних носіях за формами, наведеними в додатках 6, 7.

Відповідальність за достовірність поданих даних несуть головні розпорядники коштів бюджету.

Державне казначейство України здійснює контроль за відповідністю вказаних у зазначених документах загальних сум у розрізі територій сумам, зазначеним у розпису видатків бюджету, та відображає зазначену інформацію на відповідних рахунках бухгалтерського обліку в автоматизованому режимі.

3.3. Державне казначейство України протягом п'яти робочих днів узагальнює одержані дані, формує річний розпис призначень державного бюджету та помісячний розпис асигнувань загального фонду державного бюджету за територіями, у розрізі розпорядників коштів нижчого рівня для кожного управління Державного казначейства, та відображає зазначену інформацію на відповідних бухгалтерських рахунках. Зазначені документи доводяться до управлінь за формами, наведеними в додатках 8, 9, на паперових та електронних носіях.

Зазначені документи повинні бути підписані відповідальними особами Державного казначейства України, які визначаються окремими документами Державного казначейства України.

Управління реєструє отримані документи, про що на оригіналі розпису ставиться відбиток штампа (за формою згідно з додатком 3), та відображає зазначену інформацію на відповідних рахунках бухгалтерського обліку. Протягом трьох календарних днів витяги з річного розпису призначень державного бюджету та помісячного розпису асигнувань за територіями доводяться до розпорядників коштів та одержувачів, які обслуговуються в управлінні (додатки 4, 5).

3.4. Розпорядники коштів II ступеня протягом трьох робочих днів подають розподіл показників зведених кошторисів та планів асигнувань у розрізі розпорядників коштів бюджету нижчого рівня та одержувачів відповідному управлінню (додатки 6, 7). Зазначені документи звіряються з даними бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Подальші дії управління здійснюються аналогічно до порядку, зазначеному в п.3.2 та п.3.3.

3.5. Розпорядники коштів усіх рівнів наступного робочого дня після отримання витягу з розпису подають затверджені кошториси доходів та видатків і плани асигнувань відповідним органам Державного казначейства, де вони звіряються з даними отриманого розпису, відображаються на відповідних бухгалтерських рахунках, про що на оригіналі цих документів ставиться відбиток штампа за формою згідно з додатком 3.

У разі невідповідності кошторисів і планів асигнувань витягові, отриманому від відповідних органів Державного казначейства, розпорядники повинні привести зазначені документи у відповідність до витягу.

До кошторису додається зведення показників спеціального фонду кошторису на відповідний рік за формою, наведеною у додатку 10, за підписом керівника та головного бухгалтера установи, яке також відображається на відповідних рахунках позабалансового обліку.

3.6. Доведені обсяги бюджетних призначень є підставою для прийняття розпорядниками та одержувачами коштів бюджету зобов'язань на здійснення видатків Державного бюджету України.

3.7. У період до затвердження кошторисів, планів асигнувань та планів використання бюджетних коштів видатки бюджетних установ, організацій та одержувачів здійснюються відповідно до чинного законодавства. Зведений тимчасовий кошторис не складається.

Зазначені видатки в обов'язковому порядку повинні бути враховані при затвердженні кошторису, плану асигнувань бюджетної установи та плану використання бюджетних коштів одержувачів. У разі невідповідності показників зазначених документів здійсненим видаткам вони повертаються на доопрацювання. До отримання довідок про зміни до кошторису доходів і видатків державного бюджету та про зміни плану асигнувань загального фонду державного бюджету здійснення видатків органами Державного казначейства тимчасово призупиняється.

3.8. Якщо розпис державного бюджету не затверджено до початку бюджетного року і Державне казначейство України отримує від Міністерства фінансів України тимчасовий розпис на певний період, то витяги з нього доводяться до головних розпорядників коштів у порядку та терміни, визначені в пункті 3.1. Головними розпорядниками коштів та розпорядниками коштів II ступеня розподіл показників тимчасових кошторисів органам Державного казначейства України не подається. Розпис за територіями Державним казначейством не складається.

Видатки, здійснені в зазначений період, в обов'язковому порядку повинні бути враховані в затвердженому кошторисі доходів та видатків установи, у показниках зведених кошторисів, плану асигнувань бюджетної установи та плану використання бюджетних коштів одержувачів. У разі невідповідності показників зазначених документів здійсненим видаткам вони повертаються на доопрацювання. Надалі (після 30 календарних днів з дня затвердження розпису бюджету) органи Державного казначейства здійснюють операції з виконання видатків розпорядників та одержувачів коштів державного бюджету тільки відповідно до затверджених кошторисів, планів асигнувань та планів використання бюджетних коштів, узятих на облік в органах Державного казначейства.

4.1. Унесення змін до розпису Державного бюджету України можливе у випадках та порядку, установлених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік та іншими нормативно-правовими актами.

4.2. Державне казначейство України отримує від Міністерства фінансів України в установленому порядку оригінал та одну копію довідки про зміни річного розпису призначень бюджету та довідки про зміни помісячного розпису асигнувань загального фонду бюджету. Зміни можуть вноситися тільки в межах залишку невикористаних планових показників. Зміни до річного розпису призначень та помісячного розпису асигнувань загального фонду державного бюджету, оформлені іншими документами, Державним казначейством не приймаються.

4.3. Державне казначейство України здійснює реєстрацію довідок та відображає інформацію про суми змін на відповідних рахунках бухгалтерського обліку, про що на оригіналі та копії довідки ставиться відбиток штампа за формою згідно з додатком 3. Копія протягом одного робочого дня з моменту реєстрації надсилається головному розпоряднику, що є підставою для внесення в установленому порядку змін до кошторисів та планів асигнувань установ, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету.

Державне казначейство України щоденно формує базу даних уточненого розпису призначень державного бюджету та уточненого помісячного розпису асигнувань загального фонду державного бюджету з урахуванням отриманих довідок.

4.4. Протягом трьох робочих днів після отримання довідок головні розпорядники коштів надають Державному казначейству України реєстр змін зведеного кошторису видатків та реєстр змін помісячних планів асигнувань загального фонду бюджету в розрізі розпорядників нижчого рівня за формами згідно з додатками 11, 12 на паперових та електронних носіях.

Якщо зазначені зміни викликані змінами в підпорядкуванні та/або розташуванні підвідомчих установ, то головний розпорядник коштів зміни до зведеного кошторису видатків подає одночасно із змінами до мережі розпорядників бюджетних коштів.

Дані про зміни подаються Державному казначейству не пізніше ніж за 10 днів до закінчення звітного місяця. Відповідальність за достовірність поданих даних несуть головні розпорядники.

Зміни до кошторисів та планів асигнувань оформляються довідками про зміни кошторису доходів і видатків та про зміни плану асигнувань загального фонду державного бюджету, які затверджуються керівником вищої установи та надсилаються відповідним організаціям нижчого рівня, за формами, установленими Міністерством фінансів (додатки 13, 14).

Зміни до кошторисів і планів асигнувань можуть вноситися як на підставі відповідної довідки Міністерства фінансів України, так і в межах прав наданих головному розпоряднику (без зміни бюджетних призначень у цілому щодо головного розпорядника коштів). При цьому перерозподіл, що призводить до зміни затверджених бюджетних призначень головного розпорядника коштів Державного бюджету України за загальним фондом за функціональною класифікацією в межах їх загального обсягу, здійснюється лише за погодженням із Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Подання Державному казначейству України реєстрів змін обов'язкове в усіх випадках.

4.5. Подані реєстри змін Державне казначейство України перевіряє на відповідність даним бухгалтерського обліку виконання державного бюджету, групує за територіями та відображає зазначену інформацію на відповідних рахунках бухгалтерського обліку. Після чого складає у двох примірниках повідомлення про зміни річного розпису призначень державного бюджету та повідомлення про зміни в помісячному розписі асигнувань державного бюджету (додатки 15, 16), які підписуються відповідальними особами Державного казначейства України та відображаються на відповідних рахунках позабалансового обліку. Оригінал повідомлень надсилається відповідному управлінню на паперових носіях, а підтвердження - на електронних носіях наступного дня після подання реєстру змін головним розпорядником, копія - залишається у Державному казначействі України.

Про зміни в розписі видатків управління повідомляють відділення Державного казначейства в порядку, аналогічному тому, який встановлено для Державного казначейства.

Унесення змін до територіального розпису на рівні управлінь та відділень Державного казначейства проводиться відповідно до порядку, визначеному цим Порядком для Державного казначейства України.

Бюджетна установа в триденний термін після отримання довідки подає її відповідному органу Державного казначейства, який звіряє її з даними бухгалтерського обліку та бере на облік, про що на оригіналі довідки ставиться відбиток штампа за формою згідно з додатком 3. Довідка, взята на облік органом Державного казначейства, є невід'ємною частиною кошторису бюджетної установи.

4.6. Унесення змін до розпису за спеціальним фондом має такі особливості:

протягом кварталу розпорядники вносять зміни до кошторису доходів і видатків спеціального фонду за власними надходженнями установ без внесення відповідних змін до розпису за спеціальним фондом. Органи Державного казначейства ведуть окремий облік таких змін на підставі наданих довідок щодо внесення змін до кошторису спеціального фонду за власними надходженнями установ та організацій, які затверджуються керівником установи, що затвердила кошторис;

головні розпорядники до 15 числа наступного місяця після закінчення кварталу (а в кінці року - не пізніше ніж до 15 грудня) проводять звірку зведених показників довідок про внесення змін до кошторису доходів і видатків спеціального фонду за власними надходженнями із звітними даними Державного казначейства України та подають відповідним управлінням Міністерства фінансів України матеріали з належним обгрунтуванням про необхідність внесення змін до розпису за спеціальним фондом або проводять перерозподіл показників зведених кошторисів у межах наданих їм прав, без внесення змін до розпису;

до довідки про внесення змін до розпису за спеціальним фондом додається розшифрування за формою зведення показників спеціального фонду кошторису із зазначенням дати та номеру довідки. При цьому перезатвердження кошторисів не здійснюється.

Якщо внесені зміни до кошторису доходів і видатків за спеціальним фондом не відповідають затвердженим змінам до розпису за спеціальним фондом, то розпорядники повинні привести зміни до кошторису у відповідність до змін до розпису.

4.7. Зміни до планів використання бюджетних коштів одержувачами вносяться в такому самому порядку, що і їх затвердження, за формою плану використання бюджетних коштів.

4.8. Унесення змін до кошторису доходів і видатків за іншими складовими спеціального фонду державного бюджету (крім власних надходжень) здійснюється відповідно до чинного законодавства.

5.1. Органи Державного казначейства відповідно до чинного законодавства та внутрішніх нормативних актів Державного казначейства України щодо порядку взаємодії структурних підрозділів органів Державного казначейства приймають від розпорядників коштів та одержувачів, які в них обслуговуються, реєстри зобов'язань у межах залишків на відповідних бухгалтерських рахунках "Асигнування на взяття зобов'язань", а реєстри фінансових зобов'язань - у межах залишків невиконаних зобов'язань.

5.2. Органи Державного казначейства обліковують на відповідних бухгалтерських рахунках зобов'язання та фінансові зобов'язання розпорядників та одержувачів коштів бюджету, які в них обслуговуються, ведуть картки обліку зобов'язань та фінансових зобов'язань.

5.3. Відділення Державного казначейства України узагальнюють інформацію про наявність неоплачених фінансових зобов'язань і подають її за встановленими формами та термінами територіальному управлінню Державного казначейства України.

5.4. Територіальні управління Державного казначейства України узагальнюють отриману від відділень Державного казначейства України інформацію, формують зведену інформацію за територією і подають її у встановлені терміни Державному казначейству України.

5.5. Державне казначейство України з метою ефективного управління коштами державного бюджету консолідує інформацію, одержану від територіальних органів Державного казначейства, щодо наявності неоплачених фінансових зобов'язань для прийняття відповідних рішень про виділення асигнувань головним розпорядникам коштів.

6.1. На підставі ресурсного балансу на відповідний період, бюджетних призначень та з урахуванням неоплачених фінансових зобов'язань складаються пропозиції про виділення асигнувань із загального фонду державного бюджету в розрізі головних розпорядників коштів загальною сумою (при потребі - із зазначенням обсягів за відповідною класифікацією державного бюджету (додаток 17)).

Затверджені пропозиції обліковуються Державним казначейством на рахунках позабалансового обліку в автоматизованому режимі.

При внесенні змін до пропозицій складається довідка про внесення змін до пропозицій та/або прийняття уточнених пропозицій (за формою згідно з додатком 18), здійснюється облік цих змін на відповідних рахунках позабалансового обліку.

6.2. На підставі затверджених пропозицій Державне казначейство України готує в автоматизованому режимі, використовуючи довідники відкритих зведених особових та особових рахунків, розпорядження про виділення бюджетних асигнувань (додаток 19) у розрізі головних розпорядників коштів, яке підписується начальниками відповідних управлінь та затверджується Головою Державного казначейства України або його заступником.

6.3. На підставі розпорядження виділені бюджетні асигнування зараховуються на зведені особові рахунки та/або особові рахунки головних розпорядників коштів.

Виписка із зведеного особового або особового рахунку (згідно з додатком 20) надається головному розпоряднику коштів за результатами попереднього операційного дня. Головні розпорядники протягом наступного робочого дня після отримання виписки подають відповідному управлінню Державного казначейства України розподіли виділених бюджетних асигнувань по територіях у розрізі розпорядників коштів нижчого рівня та одержувачів на паперових та електронних носіях (додаток 21).

Державне казначейство України реєструє розподіли виділених бюджетних асигнувань у журналі реєстрації в автоматизованому режимі (додаток 22).

Відповідальність за несвоєчасне надання розподілу виділених бюджетних асигнувань несуть головні розпорядники.

Отримані розподіли, за підписом керівника та головного бухгалтера або осіб, яким відповідно до чинного законодавства та установчих документів надано право розпорядження рахунками і підписання розрахункових документів, перевіряються в автоматизованому режимі Державним казначейством щодо відповідності вказаних у них сум залишкам на відповідних рахунках, залишкам невикористаних асигнувань розпорядників нижчого рівня та одержувачів, включених до розподілу за даними бухгалтерського обліку, невиконаним зареєстрованим фінансовим зобов'язанням та наданій мережі.

У разі невідповідності цим даним розподіл повертається головному розпоряднику на доопрацювання з відміткою причини відмови у день його подання. Якщо виділення бюджетних асигнувань мають цільове призначення, то розподіл повинен ураховувати примітку щодо їх призначення. Якщо вищезазначена примітка не врахована, то розподіл повертається без виконання.

Перевірені розподіли групуються Державним казначейством України за територіями і складаються реєстри на виділення бюджетних асигнувань за формою згідно з додатком 23, які засобами електронного зв'язку передаються територіальним управлінням Держказначейства. На підставі реєстрів складається та затверджується зведений реєстр у розрізі управлінь Державного казначейства за формою, наведеною у додатку 24.

6.4. На підставі інформації територіальних управлінь про залишки коштів на рахунках, відкритих у відповідних органах Державного казначейства, платіжного календаря відповідної області Державним казначейством України приймається рішення щодо механізму підкріплення коштами. Підставою для перерахування коштів відповідному органу Державного казначейства є розпорядження (додаток 25).

Механізм підкріплення коштами реєстрів під виділені бюджетні асигнування встановлюється у кожному конкретному випадку окремо відповідно до порядку, встановленого нормативними документами Державного казначейства України.

6.5. Управління Державного казначейства на підставі реєстрів готує меморіальні документи щодо зарахування виділених бюджетних асигнувань на відповідні рахунки розпорядників коштів та/або одержувачів. Органи Державного казначейства надають розпорядникам та/або одержувачам бюджетних коштів виписку з відповідного рахунку за результатами попереднього операційного дня. Інші дії з перерозподілу виділених бюджетних асигнувань аналогічні операціям, які проводяться на рівні Державного казначейства України.

Облік здійснених операцій здійснюється в щоденному режимі. Інформація подається до Державного казначейства України засобами електронної пошти у визначені терміни для формування бази даних.

6.6. У разі внесення змін до реєстрів та розпорядження про виділення асигнувань загального/спеціального фонду державного бюджету готується нове розпорядження із зазначенням суми про збільшення (+) чи зменшення (-) асигнувань головному розпоряднику та, при потребі, із зазначенням функціональної бюджетної класифікації.

Підставою для внесення змін та перерозподілу асигнувань являється звернення (лист) головного розпорядника бюджетних коштів з обгрунтуванням необхідності здійснення вищезазначених змін та перерозподілу , готуються нові зведені реєстри та реєстри з приміткою "зміни асигнувань".

При внесенні змін до пропозицій, розпоряджень про виділення бюджетних асигнувань, зведених реєстрів та реєстрів здійснюється облік цих змін на відповідних рахунках позабалансового обліку в автоматизованому режимі.

7.1. Управління Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі перераховують суми дотацій на рахунки фінансових органів, відкритих в органах Державного казначейства, для зарахування сум дотацій відповідно до порядку перерахування дотацій Автономній Республіці Крим, обласним, Київському та Севастопольському міським бюджетам з Державного бюджету України, встановленого Державним казначейством України.

7.2. Управління та відділення Державного казначейства надають відповідним фінансовим органам виписки з рахунків для зарахування дотацій за результатами попереднього операційного дня.

7.3. Органи Державного казначейства на підставі наданих фінансовими органами платіжних доручень перераховують кошти з рахунків, за якими обліковуються дотації, на поточні рахунки, відкриті в установах банків на ім'я установ, підприємств, організацій, які отримують кошти місцевих бюджетів. Підтвердні документи Міністерством фінансів Автономної Республіки Крим, обласними фінансовими управліннями або міськими фінансовими управліннями міст Києва та Севастополя для перерахування коштів та використання дотацій не надаються.

При казначейському виконанні місцевих бюджетів кошти перераховуються на відповідні рахунки установ, підприємств, організацій, які отримують кошти місцевих бюджетів, відкриті в органах Державного казначейства. Оплата рахунків установ, підприємств, організацій щодо використання дотацій здійснюється у загальноприйнятому порядку касового виконання державного бюджету за видатками.

8.1. На спеціальні реєстраційні рахунки розпорядників бюджетних коштів, відкриті в органах Державного казначейства, зараховуються кошти, що надходять як від вищих та підвідомчих установ, так і від будь яких інших юридичних та фізичних осіб на утримання, виконання певних доручень, здійснення певних видатків, поновлення касових видатків тощо.

8.2. Кошти, що надходять безпосередньо на рахунки розпорядників бюджетних коштів, уважаються доходами спеціального фонду державного бюджету або коштами, що відносяться на відновлення касових видатків.

8.3. Усі суми коштів, що надходять готівкою в каси установ, повинні бути зараховані на спеціальні реєстраційні рахунки установ, які відкриті в органах Державного казначейства.

8.4. При внесенні готівки на ім'я розпорядників бюджетних коштів або одержувачів відправники коштів у розрахункових документах (квитанціях тощо) зазначають номери спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників коштів, що відкриті в органах Державного казначейства. Зарахування коштів органами Державного казначейства здійснюється на підставі платіжних доручень на вказані в них рахунки.

8.5. Кошти спеціального фонду державного бюджету, що надійшли як власні надходження установ та субвенції, зараховуються на спеціальні реєстраційні рахунки без конкретного віднесення до кодів економічної класифікації видатків, однак здійснення видатків проводиться відповідно до кошторису доходів та видатків за конкретними кодами економічної класифікації видатків з урахуванням довідок про внесення змін до розпису за спеціальним фондом державного бюджету.

8.6. Усі інші дії щодо здійснення видатків із спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників бюджетних коштів спеціального фонду бюджету проводяться в тому самому порядку, що із здійснення видатків розпорядників коштів загального фонду державного бюджету.

8.7. Видатки за іншими доходами спеціального фонду здійснюються відповідно до порядку, установленого для загального фонду.

8.8. Зі спеціальних реєстраційних рахунків, на яких обліковуються власні надходження установ, розпорядники бюджетних коштів можуть здійснювати перерахування вищим та підвідомчим установам і організаціям коштів, що не передбачені кошторисами доходів і видатків.

Перерахування таких коштів здійснюється на підставі платіжних доручень, наданих розпорядниками бюджетних коштів, і відображається як отримання та/або зменшення доходів.

9.1. Державне казначейство України протягом трьох робочих днів з дня отримання розпису доводить витяги з річного розпису призначень та розпису асигнувань загального фонду державного бюджету до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, державних адміністрацій в областях, містах Києві і Севастополі, які є головними розпорядниками коштів державного бюджету, та копії до відповідних управлінь Державного казначейства.

9.2. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, державні адміністрації в областях, містах Києві та Севастополі до початку бюджетного року надають відповідному управлінню Державного казначейства дані про територіальне розташування мережі установ, підприємств, організацій, яким вони розподіляють кошти (додаток 1).

9.3. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, державні адміністрації в областях, містах Києві та Севастополі протягом п'яти робочих днів подають до відповідного управління Держказначейства розподіл показників зведених кошторисів доходів і видатків та планів асигнувань у розрізі розпорядників коштів нижчого рівня на паперових та електронних носіях (додатки 6, 7), а при внесенні змін, що виникають у процесі виконання державного бюджету, в аналогічному порядку подають реєстр змін зведеного кошторису видатків та помісячних планів асигнувань загального фонду державного бюджету (додатки 11, 12).

9.4. Державне казначейство України складає реєстри на виділення бюджетних асигнувань (додаток 23), які електронною поштою передаються територіальним управлінням Державного казначейства.

Управління Державного казначейства на підставі реєстрів на виділення бюджетних асигнувань готує меморіальні документи щодо зарахування виділених бюджетних асигнувань на відповідні рахунки розпорядників коштів та/або одержувачів.

Управління Державного казначейства України надають виписку з рахунків головним розпорядникам коштів за результатами операційного дня.

9.5. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, державні адміністрації в областях, містах Києві та Севастополі надають обласному управлінню Державного казначейства розподіл виділених бюджетних асигнувань по територіях у розрізі розпорядників коштів нижчого рівня та одержувачів на паперових та електронних носіях. Якщо виділення бюджетних асигнувань мають цільове призначення, то зазначений документ повинен ураховувати примітку щодо їх призначення. Якщо вищезазначена примітка не врахована, то документи повертаються без виконання. Подальше проходження документів здійснюється у звичайному порядку.

9.6. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, державні адміністрації в областях, містах Києві та Севастополі складають і подають звіт відповідним управлінням Державного казначейства за формами і порядком, установленими Державним казначейством України для головних розпорядників коштів.

10.1. Кошти державного бюджету, які передбачаються для одержувачів бюджетних коштів, повинні бути враховані в показниках зведеного кошторису та плану асигнувань відповідного розпорядника коштів. Одержувачі бюджетних коштів уключаються до мережі відповідного розпорядника коштів. На їхнє ім'я в органі Державного казначейства відкриваються відповідні рахунки. Розпорядник виділяє одержувачу бюджетних коштів річні призначення та помісячні плани асигнувань на відповідний період, що відображається в реєстрі змін до зведеного кошторису доходів і видатків та помісячних планів асигнувань розпорядника. Зазначені документи подаються до органів Державного казначейства в установленому п.4.4 порядку.

10.2. Одержувач подає до органів Державного казначейства план використання бюджетних коштів відповідно до додатка 26, затверджений ним та погоджений розпорядником коштів. При складанні цього документа застосовуються назви повної економічної класифікації видатків, але без зазначення їх цифрових кодів.

Звітність одержувачами бюджетних коштів складається тільки за тим кодом, за яким їм були передбачені кошти відповідним розпорядником бюджетних коштів.

План використання бюджетних коштів є основним плановим документом, на підставі якого одержувачу перераховуються бюджетні кошти і він має право на їх використання. За відсутності зазначеного документа видатки з рахунку одержувача не здійснюються.

10.3. У разі відсутності на відповідній території розпорядника коштів II ступеня одержувач бюджетних коштів, який має свою власну мережу, за згодою головного розпорядника коштів може бути прирівнений до розпорядника II ступеня. У цьому разі дії одержувача бюджетних коштів за касовим виконанням бюджету за видатками аналогічні діям розпорядника бюджетних коштів II ступеня.

При цьому, одержувач бюджетних коштів у свою мережу може включати тільки ті установи та організації, які безпосередньо йому підпорядковані та знаходяться з ним на одній території. За умови розташування одержувача бюджетних коштів на іншій території, він включається до мережі вищого розпорядника коштів.

10.4. Якщо підприємство (установа, організація) не є одержувачем коштів бюджету (не включається в мережу розпорядника бюджетних коштів), а відповідно до укладених угод виконало для бюджетної установи (організації) або одержувача відповідні роботи (надало послуги тощо), то оплата виконаних робіт (наданих послуг тощо) здійснюється на підставі рахунків, рахунків-фактур, акта виконаних робіт тощо шляхом перерахування належних коштів на поточний рахунок підприємства (установи, організації), відкритий в установі банків.

11.1. Здійснення видатків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів відповідно до кошторисів доходів і видатків, планів асигнувань або планів використання бюджетних коштів відповідно органами Державного казначейства України з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників бюджетних коштів (одержувачів) шляхом проведення платежів з цих рахунків, відкритих в органах Державного казначейства України. Відповідно до покладених завдань Державне казначейство контролює цільове направлення бюджетних коштів на стадії проведення платежу на підставі підтвердних документів, наданих розпорядниками бюджетних коштів. Відповідальність за цільове використання бюджетних коштів несуть розпорядники та одержувачі бюджетних коштів.

11.2. Підставою для здійснення видатків розпорядників бюджетних коштів є платіжні доручення, підготовлені власниками рахунків (додаток 27), та підтвердні документи, які підтверджують цільове направлення коштів (рахунки, рахунки-фактури, накладні, товарно-транспортні накладні, трудові угоди, договори на виконання робіт, акти виконаних робіт, звіти про результати здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти тощо), порядок оформлення і подання яких органам Державного казначейства регламентується вимогами щодо обліку зобов'язань, згідно з якими розпорядник коштів бюджету, як споживач, повинен сплатити належну суму виконавцю за умови реалізації цих зобов'язань.

Документи приймаються органами Державного казначейства від розпорядників бюджетних коштів:

за загальним фондом та іншими доходами спеціального фонду - відповідно до зареєстрованих в органах Державного казначейства зобов'язань, згідно з кошторисними призначеннями та помісячними планами асигнувань, у межах залишку коштів на рахунку за певним кодом економічної класифікації видатків;

за спеціальним фондом (крім інших доходів спеціального фонду) - відповідно до кошторисних призначень та у межах загального залишку коштів на спеціальному реєстраційному рахунку за всіма кодами економічної класифікації видатків.

11.3. Підставою для здійснення видатків одержувачів коштів є платіжні доручення (додаток 27), підготовлені власниками рахунків, та підтверджувальні документи, які приймаються в межах зареєстрованих в органах Державного казначейства зобов'язань, відповідно до плану використання бюджетних коштів та в межах залишків коштів на рахунку.

11.4. Здійснення видатків інших клієнтів органами Державного казначейства проводиться на підставі платіжних доручень, підготовлених власниками рахунків, що приймаються в межах загального залишку коштів на їх рахунку, без додання підтвердних документів, за винятком деяких напрямків видатків, що визначаються Державним казначейством України та головними розпорядниками бюджетних коштів.

11.5. Окремі видатки Міністерства оборони України та інших органів виконавчої влади (за окремими кодами функціональної та економічної класифікації видатків, перелік яких узгоджується з Державним казначейством України і відповідним органом виконавчої влади), незалежно від суми разового платежу, здійснюються тільки на підставі платіжних доручень. Тобто, здійснення видатків, якщо вони містять відомості, що становлять державну таємницю, проводиться без подання підтвердних документів. Відповідальність та контроль за проведенням таких операцій покладаються на розпорядників бюджетних коштів.

11.6. Платіжні доручення подаються до органів Державного казначейства в двох примірниках або в кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків, за встановленою Національним банком України формою. В окремих випадках, за погодженням з Державним казначейством України, платіжне доручення подається у довільній формі, за умови обов'язкового забезпечення наявності та схематичного розташування усіх елементів (рамки, лінії, текстові елементи) згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів платіжних доручень.

Дата платіжного доручення повинна відповідати даті його фактичного подання або даті наступного дня, якщо документи надійшли після операційного часу. У разі невідповідності дати подання даті платіжного доручення розпорядник бюджетних коштів (одержувач, інші клієнти) у правому верхньому куті на всіх примірниках обов'язково проставляє дату фактичного подання за підписом свого головного бухгалтера або його заступника.

11.8. Подані розпорядниками бюджетних коштів, одержувачами та іншими клієнтами платіжні доручення перевіряються щодо правильності заповнення реквізитів та відповідності підписів і відбитка печатки зразкам.

Відмітка про дозвіл на проведення оплати ставиться на першому примірнику прийнятих платіжних доручень у вигляді відбитка штампа казначея "Підлягає оплаті"(додаток 28).

Після проведення платежу на платіжних дорученнях та підтвердних документах, за якими проведено оплату, ставиться відмітка у вигляді відбитка штампа казначея "Оплачено" (додаток 28).

11.9. Платіжне доручення не прийняте до виконання в день його отримання у зв'язку з неправильним заповненням реквізитів, якщо не заповнено хоча б один із реквізитів, відсутні підтвердні документи, надання яких передбачено разом із платіжним дорученням, органами Державного казначейства повертається без виконання. На зворотньому боці платіжного доручення робиться напис про причину повернення без виконання та зазначається дата його повернення за підписами головного бухгалтера або його заступника та виконавця з проставленням штампу органу Державного казначейства. Платіжне доручення та всі підтвердні документи, що отримані разом з ним і не прийняті до виконання, не пізніше наступного робочого дня повертаються розпорядникам бюджетних коштів (одержувачам, іншим клієнтам), від яких вони надійшли.

11.10. Платіжні доручення та інші розрахункові документи містять такі реквізити:

назву документа;

номер документа, число, місяць, рік його складання;

назви та коди (номери) установи платника та отримувача коштів, номери рахунків за дебетом та кредитом;

назву установи банку, органу Державного казначейства України (отримувача та платника коштів) і номер коду;

суму платежу (цифрами та літерами);

а у призначенні платежу зазначаються:

- назва/вид товарів (робіт, послуг), за які здійснюється оплата, номер і дата документа, на підставі якого здійснюється платіж (договір, рахунок, товарно-транспортний документ тощо), номера і дати, коди бюджетної класифікації;

- коди бюджетної класифікації доходів та видатків при здійсненні видатків із бюджету, перерахуванні коштів до бюджету або перерозподілі бюджетних коштів;

- додаткові реквізити, визначені Державним казначейством України.

На першому примірнику ставляться (незалежно від способу виготовлення розрахункового документа) відбиток печатки та підписи відповідальних осіб платника або отримувача коштів.

Вимоги щодо заповнення розрахункових документів на паперових носіях, що подаються органам Державного казначейства, аналогічні вимогам, установленим для установ банків і визначеним Правилами заповнення розрахункових документів на паперових носіях, їх реєстрів і заяви на відкриття акредитива (додаток N 8 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29.03.2001 N 135 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.04.2001 за N 368/5559).

11.11. Розпорядники бюджетних коштів, одержувачі та інші клієнти відповідають за правильність заповнення розрахункового документа, у тому числі номерів рахунків і кодів банків, суми податку на додану вартість і кодів бюджетної класифікації та достовірність даних у підтвердних документах, які стануть підставою для здійснення платежу органами Державного казначейства.

Усі операції органів Державного казначейства повинні оформлятися відповідними документами і вміщувати інформацію про характер операції та бути підставою для відображення операцій в обліку Державного казначейства.

11.12. Строк дії платіжного доручення розпорядників бюджетних коштів, одержувачів та інших клієнтів установлений у межах 10 календарних днів з дня його виписки. День заповнення платіжного доручення не враховується.

Списання коштів з рахунку платника здійснюється на підставі першого примірника розрахункового документа, який залишається на зберіганні в органі Державного казначейства, а по розрахункових документах у електронному вигляді - на підставі розрахункового документа з доданням примірника на паперових носіях.

Органи Державного казначейства визначають порядок та строки зберігання розрахункових документів згідно з чинним законодавством, забезпечують їх зберігання.

11.13. Розрахункові документи повинні надаватися як у паперовій формі, так і у електронному вигляді.

Розрахунковий документ у електронному вигляді повинен включати відповідні реквізити документа у паперовій формі.

Під час підписування розрахункового документа не дозволяється використання факсиміле, а також виправлення та заповнення розрахункового документа в кілька прийомів. Органами Державного казначейства до виконання такі розрахункові документи не приймаються.

11.14. Органи Державного казначейства не несуть відповідальність за достовірність змісту документів, на підставі яких були складені розрахункові документи, оформлених розпорядниками бюджетних коштів, одержувачами чи іншими клієнтом, а також за повноту і своєчасність сплати ними податків, зборів та обов'язкових платежів.

11.15. Орган Державного казначейства при здійсненні видатків шляхом проведення платежів з рахунків розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів надає розпоряднику, одержувачу бюджетних коштів та іншому клієнту виписки за здійснені операції за результатами попереднього операційного дня.

12.1. Для оформлення документів на отримання заробітної плати, стипендії, допомоги, видатків на службові відрядження та інших коштів, що видаються на видатки, які не можуть бути проведені безготівковою оплатою, розпорядники бюджетних коштів, одержувачі коштів державного бюджету та інші клієнти подають до органів Державного казначейства заявку на видачу готівки (додаток 29).

Заявки подаються органам Державного казначейства в двох примірниках, один з яких, після видачі готівки, повертається розпоряднику бюджетних коштів, одержувачу коштів державного бюджету та іншим клієнтам з відповідним відбитком штампа казначея, зберігається як обов'язковий документ і є додатком до бухгалтерських регістрів, що підтверджують обсяг та цільове направлення бюджетних коштів.

Заявки на видачу готівки виписуються розпорядниками бюджетних коштів, одержувачами коштів державного бюджету та іншими клієнтами на осіб, з якими в них укладені договори про повну матеріальну відповідальність і які мають право отримувати і видавати кошти.

12.2. При отриманні заробітної плати та прирівняних до неї платежів разом із заявкою на видачу готівки розпорядники бюджетних коштів, одержувачі коштів державного бюджету та інші клієнти повинні подавати платіжні доручення на одночасне перерахування платежів, утриманих із заробітної плати працівників та нарахованих на фонд оплати праці податків до бюджету і зборів до державних цільових фондів, або документально підтверджувати їх сплату раніше.

У реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу" в разі сплати платежів, утриманих із заробітної плати працівників та нарахованих на фонд оплати праці податків до бюджету і зборів до державних цільових фондів, зазначається дата виплати заробітної плати і період, за який здійснено виплату.

Крім того, у цьому реквізиті зазначається, що податки до бюджету та збори до державних цільових фондів, які утримані із заробітної плати та нараховані на фонд оплати праці, перераховуються повністю або (у разі недостатності коштів на рахунку платника для перерахування утриманих сум повністю) що вони перераховуються пропорційно сумі виплаченої заробітної плати. Відповідальність за дані, зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу", несе платник.

У заявках на видачу готівки вказуються суми прибуткового податку з громадян, суми нарахувань до Фонду соціального страхування України та суми страхових внесків до Пенсійного фонду України, інші податки і обов'язкові платежі, які утримані та нараховані на фонд заробітної плати відповідно до чинного законодавства.

12.3. Розпорядники бюджетних коштів, одержувачі коштів державного бюджету та інші клієнти відповідають за правильність нарахування заробітної плати та прирівняних до неї платежів, а також за повноту перерахування платежів, утриманих із заробітної плати і нарахованих на фонд оплати праці податків до бюджету та зборів до державних цільових фондів, при отриманні заробітної плати та прирівняних до неї платежів.

12.4. Готівка на придбання продуктів харчування та медикаментів розпорядникам бюджетних коштів та одержувачам видається на підставі заявки, але за наявності на це дозволу головного розпорядника бюджетних коштів. Дозвіл надається у довільній формі.

12.5. Після отримання матеріальних цінностей, придбаних за готівку, до органів Державного казначейства України надаються документи, які підтверджують здійснені видатки та взяття на облік (при потребі) матеріальних цінностей (акт придбання матеріальних цінностей, прибуткова накладна, роздавальна відомість з підписами осіб, що отримали матеріальні цінності тощо). Ці вимоги не стосуються інших клієнтів.

Підтвердні документи подаються протягом трьох робочих днів після придбання продуктів харчування, господарських товарів та медикаментів. При неподанні розпорядниками бюджетних коштів у встановлені терміни документів, органи Державного казначейства України припиняють видачу чеків на отримання готівки для придбання продуктів харчування, господарських товарів та медикаментів.

У випадках, передбачених пунктом 11.6, підтвердні документи не надаються.

12.6. На підставі перевіреної заявки органи Державного казначейства України виписують на уповноважених осіб, указаних у заявці, грошові чеки на отримання готівки.

Уповноважені особи розпорядників бюджетних коштів, одержувачів коштів державного бюджету та інших клієнтів, на підставі належно оформлених грошових чеків, отримують готівку з поточних рахунків, відкритих в установах банків на ім'я органів Державного казначейства України за балансовими рахунками групи 257 "Кошти до виплати" Плану рахунків комерційних банків України. Рахунки групи 257 є рахунками, на які зараховуються кошти до виплати, без перерахувань. Кошти на балансові рахунки групи 257 зараховуються на підставі узагальнених заявок розпорядників коштів.

Невикористана готівка повертається уповноваженими особами розпорядників бюджетних коштів, одержувачів коштів державного бюджету та інших клієнтів безпосередньо на цей самий рахунок за відповідними документами, при заповненні яких обов'язково вказується номер реєстраційного (спеціального реєстраційного) рахунку, на який повинні бути зараховані кошти. Органи Державного казначейства перераховують зазначені кошти на рахунки їх власників.

12.7. Грошові чекові книжки на отримання готівки в установах банків органами Державного казначейства України можуть передаватися розпорядникам бюджетних коштів, одержувачам коштів державного бюджету та іншим клієнтам за умови попередньої їх реєстрації в журналі реєстрації виданих чекових книжок із зазначенням номерів чеків та особи, яка отримала чекову книжку.

12.8. При застосуванні системи безготівкової виплати заробітної плати кошти перераховуються (за згодою працівників установ та організацій) на вкладні рахунки (рахунки фізичних осіб, які відкриті в установах банків). Обслуговування таких операцій здійснюється за окремим порядком, визначеним відповідним органом Державного казначейства України та погодженим з банком (який обслуговує ці операції). При цьому до органів Державного казначейства подаються платіжні доручення, до яких додається реєстр з переліком номерів рахунків фізичних осіб.

12.9. При перерахуванні коштів на рахунки групи 257 "Кошти до виплати" Плану рахунків комерційних банків України або вкладні рахунки, кошти, обов'язкові до перерахування з утримання із заробітної плати і прирівняних до неї платежів (прибутковий податок з громадян, збір на обов'язкове пенсійне страхування, обов'язкове соціальне страхування тощо), перераховуються органами Державного казначейства на підставі платіжних доручень, які подаються розпорядниками бюджетних коштів, одержувачами коштів державного бюджету та іншими клієнтами.

12.10. З метою своєчасного отримання готівки в установах банків органи Державного казначейства готують касові заявки на отримання готівки. Для цього за 55 днів до початку кварталу, що планується, розпорядники бюджетних коштів, одержувачі коштів державного бюджету та інші клієнти подають до органів Державного казначейства України, у яких їм відкриті реєстраційні (спеціальні реєстраційні) рахунки, касові заявки на отримання готівки, де вони звіряються з кошторисами доходів і видатків установ та узагальнюються. Зведена касова заявка передається до установ уповноважених банків не пізніше 45 днів до початку кварталу або в строки, установлені угодою між органами казначейства та установами банків за формою, установленою Національним банком України. У разі отримання готівки розпорядниками бюджетних коштів, одержувачами коштів державного бюджету та іншими клієнтами в різних установах банків касові заявки для отримання готівки складаються та подаються в розрізі банків.

12.11. Органи Державного казначейства встановлюють ліміти залишку готівки в касі установам та організаціям, які ними обслуговуються. Ліміт каси протягом року може бути змінений органом Державного казначейства в разі письмового звернення установи чи організації. Для цього обслуговуючому органу Державного казначейства установою подається лист і, за умови його обгрунтованості, встановлений раніше ліміт каси має бути переглянутий.

13.1. Зарахування коштів на зведені особові та особові рахунки розпорядників коштів для здійснення видатків проводиться виключно у національній валюті. Для погашення зобов'язань, узятих головними розпорядниками коштів в іноземній валюті, Державне казначейство України, виходячи із наявності коштів на валютних рахунках, відкритих на ім'я Державного казначейства, та потреби в іноземній валюті приймає рішення про перерахування коштів з валютного рахунку або про конвертацію валюти.

13.2. Для відображення в обліку видатків державного бюджету, що здійснюються за рахунок коштів, отриманих за вчинення консульських дій за межами України, головний розпорядник одночасно з поданням Державному казначейству "Дозволів" про зарахування і врахування у видатковій частині загального фонду державного бюджету коштів, отриманих за вчинення консульських дій в іноземній валюті за межами України, надає розподіли в іноземній валюті та розподіл, що відповідає еквіваленту в національній валюті на дату підписання Міністерством фінансів "Дозволу", на електронному та паперовому носіях.

14.1. З метою забезпечення контролю за цільовим спрямуванням бюджетних коштів органи Державного казначейства України в частині виконання державного бюджету за видатками здійснюють:

попередній контроль - на етапі реєстрації зобов'язань розпорядників бюджетних коштів, у тому числі фінансових;

поточний контроль - у процесі оплати рахунків розпорядників бюджетних коштів та одержувачів.

При цьому перевіряється законність підстави (наявність підтвердних документів, нормативно-правових актів тощо) для здійснення платежів, відповідність платежів вимогам обліку і контролю за зобов'язаннями, а також правильність оформлення розрахункових документів.

Перевірка підтвердних документів на оплату рахунків розпорядників коштів державного бюджету або одержувачів здійснюється в органах Державного казначейства за наявності:

зареєстрованих зобов'язань;

залишків коштів на рахунках розпорядників коштів у розрізі кодів економічної класифікації видатків за загальним фондом державного бюджету або залишків коштів за спеціальним фондом державного бюджету;

відповідності змісту операцій, представлених підтверджувальними документами, кодам економічної класифікації видатків, зазначеним у призначенні платежу.

При невиконанні однієї з цих вимог орган Державного казначейства України відмовляє в оплаті та повертає документи на доопрацювання.

14.2. Відмови в оплаті рахунків розпорядників бюджетних коштів можуть надаватися:

за відсутності затверджених та взятих на облік кошторисів видатків та планів асигнувань;

за відсутності або недостатності коштів на відповідних рахунках бюджетних установ чи організацій та/або бюджетних та кошторисних призначень, крім установлених випадків;

у разі обмеження здійснення бюджетних видатків, що встановлюються чинними нормативно-правовими актами;

при неподанні необхідних підтвердних документів для оплати рахунків;

при недотриманні або порушенні встановленого порядку використання коштів загального та/або спеціального фондів бюджету;

за відсутності в бухгалтерському обліку виконання бюджетів прийнятих розпорядниками бюджетних коштів зобов'язань;

якщо документи на оплату видатків оформлені неправильно та/або не підтверджують цільове направлення коштів;

у разі неподання розпорядниками бюджетних коштів фінансової звітності про виконання кошторисів доходів і видатків та використання бюджетних коштів.

14.3. Відмови в оплаті рахунків одержувачів бюджетних коштів можуть надаватися:

за відсутності затвердженого та погодженого плану використання бюджетних коштів;

за відсутності або недостатності коштів на відповідних рахунках одержувачів, крім установлених випадків;

у разі обмеження здійснення бюджетних видатків, що встановлюються чинними нормативно-правовими актами;

при неподанні необхідних підтвердних документів для оплати рахунків;

якщо документи на оплату видатків оформлені неправильно та/або не підтверджують цільове направлення коштів;

у разі неподання одержувачами бюджетних коштів фінансової звітності про використання бюджетних коштів;

за відсутності в бухгалтерському обліку виконання бюджетів прийнятих одержувачами бюджетних коштів зобов'язань.

14.4. Органи Державного казначейства України повідомляють своїх клієнтів про відмову в оплаті у письмовій формі (додаток 30). Відмови в оплаті обов'язково реєструються органами Державного казначейства України в журналі реєстрації відмов в оплаті рахунків (додаток 31).

15.1. Зі спеціальних реєстраційних рахунків, на яких обліковуються власні надходження установ, розпорядники бюджетних коштів можуть здійснювати перерахування коштів вищим та підвідомчим установам і організаціям, що не обумовлені кошторисами доходів і видатків відповідно до чинних нормативно-правових актів.

Перерахування таких коштів здійснюється на підставі платіжних доручень або меморіальними ордерами у разі роботи органів Державного казначейства у Внітрішній платіжній системі без виходу в Систему електронних платежів Національного банку України.

15.2. Перерахування коштів розпорядниками бюджетних коштів вищим та/або підвідомчим установам відображається відповідно, як отримання та/або зменшення доходів.

16.1. Для обліку операцій з виконання кошторисів доходів та видатків розпорядників бюджетних коштів, плану використання бюджетних коштів одержувачів до кожного аналітичного рахунку відкриваються особові картки за кодами бюджетної класифікації за формою, наведеною в додатку 32, а для інших клієнтів органів Державного казначейства - за формою, наведеною в додатку 33.

Відображені у вищезазначених особових картках облікові дані повинні відповідати аналогічним даним оборотно-сальдової відомості (додаток 34) і сальдової відомості (додаток 35), що є підставою для складання органами Державного казначейства звітності про виконання бюджету.

16.2. Синтетичний та аналітичний облік проведених видатків (у тому числі за особовими картками) ведеться за правилами, установленими Державним казначейством України.

Порядок ведення бухгалтерського обліку про надходження і використання коштів Державного бюджету України для органів Державного казначейства України та розпорядників бюджетних коштів установлюється окремими нормативно-правовими актами Державного казначейства України.

16.3. Звіти органів Державного казначейства складаються за формами та в порядку згідно з чинним законодавством. Основним принципом складання форм фінансової звітності є використання економічних показників безпосередньо із баз даних Державного казначейства. Згідно з цим принципом Державне казначейство України встановлює конкретні форми звітності на підставі значень економічних показників, які містяться у базах даних.