1.1. Під аваріями в цьому Положенні маються на увазі нештатні ситуації під час перевезення, які супроводжуються механічними, тепловими, хімічними та іншими видами впливів на пакувальні комплекти з радіоактивними матеріалами, а також аварійні ситуації, що виникають в результаті несправності пакувальних комплектів, що призводять до підвищення радіаційної небезпеки радіоактивного матеріалу, що перевозиться.

1.2. Під час аварій (зіткнення та сходження транспортних засобів, пожежа, випадання упаковок та інше) радіаційна небезпека може підвищитися в результаті часткової або повної руйнації упаковки і втрати з неї радіоактивного вмісту. У такому разі в зоні аварії може статися підвищення рівнів гамма- і нейтронного випромінювання і вихід радіоактивного матеріалу в навколишнє середовище.

1.3. Несправності і поломки транспортного засобу, який перевозить пакувальні комплекти з радіоактивними матеріалами, що не призводять до впливу на вантаж і підвищення його радіаційної небезпеки, не відносяться до аварій у контексті цього Положення і такі несправності і поломки ліквідуються у встановленому порядку на кожному виді транспорту.

1.4. На випадок транспортних аварій під час перевезення радіоактивних матеріалів вантажовідправники та перевізники зобов'язані мати плани дій з ліквідації наслідків аварій.

1.5. При проведенні заходів під час аварій повинні бути вирішені такі загальні задачі:

- визначення масштабів аварії і наслідків її впливу на вантаж, технічні засоби, персонал, населення і навколишнє середовище;

- ліквідація наслідків аварії і відновлення руху в максимально короткі терміни;

- запобігання поглибленню наслідків аварії і зведення до мінімуму радіаційного впливу чинників, обумовлених аварією.

2.1. Для оперативного попереднього визначення радіаційної небезпеки, що виникає в результаті аварії з вантажем подільних матеріалів, і прийняття відповідних першочергових заходів для вирішення загальних задач, зазначених у пункті 1.5, аварії поділяються на такі три ступені небезпеки:

1 ступінь небезпеки - аварії, при яких пакувальні комплекти з ядерними матеріалами в результаті механічних впливів не одержали видимих ушкоджень або мають незначні ушкодження, ослаблення або обрив окремих елементів кріплення до транспортного засобу, або упаковки піддалися незначному тепловому впливу в результаті займання, що виникло поза вантажним відсіком або пожежею поза транспортним засобом.

2 ступінь небезпеки - аварії, при яких пакувальним комплектам із подільними матеріалами нанесені значні механічні ушкодження або відбулося обгорання лакофарбових покриттів у результаті ліквідованої пожежі. При аваріях цього ступеня небезпеки може відбутися збільшення рівнів випромінювань і вихід радіоактивних речовин з упаковки в межах, установлених для аварійних умов перевезення.

До цього ступеня небезпеки відносяться також аварії, при яких упаковки викинуті з транспортного засобу або знаходяться в перекинутому сухопутному транспортному засобі, доступ до якого утруднений і при цьому немає видимих ознак виходу в навколишнє середовище радіоактивного вмісту упаковки.

3 ступінь небезпеки - аварії, у результаті яких упаковки частково або цілком зруйновані і при цьому рівні випромінювань і вихід радіоактивних продуктів з упаковки перевищує межі, установлені правилами для аварійних умов перевезення.

2.2. Попереднє визначення ступеня небезпеки аварії і виконання першочергових робіт із її усунення проводиться особою, що супроводжує вантаж, на підставі візуального огляду і результатів радіаційного контролю.

Якщо в результаті аварії супровідний персонал не в змозі виконувати свої обов'язки, то визначення ступеня небезпеки аварії і виконання першочергових робіт із її усунення проводиться на підставі візуального огляду відповідальним представником перевізника. У цьому разі необхідно керуватися аварійною карткою, яку вантажовідправник повинний вручити представнику перевізника в опломбованому металевому пеналі перед початком перевезення.

2.3. В аварійній картці повинен міститься такий мінімальний обсяг інформації і вказівок:

- найменування вантажу;

- клас відповідно до класифікації небезпечних вантажів;

- основні властивості і види небезпеки, уключаючи вибухову і пожежну небезпеку, небезпеку для людини та індивідуальні засоби захисту;

- указівки про необхідні дії в аварійних ситуаціях, уключаючи дії загального характеру, дії при витіканні радіоактивного вмісту упаковки, пожежі, при загорянні та інше;

- заходи з надання першої допомоги;

- іншу додаткову інформацію, необхідність якої визначає вантажовідправник (вантажоодержувач), у тому числі на підставі вимог правил перевезення вантажів і інших правил (інструкцій), що діють на окремих видах транспорту.

Інформація, що вказується в аварійній картці повинна мати достатньо повний характер для забезпечення правильного і безпечного проведення робіт із ліквідації наслідків аварії. При цьому необхідно по змозі уникати використання термінів, відомих тільки спеціалістам, а також указівок, що припускають їхнє неоднозначне тлумачення. У протилежному разі необхідно давати коротке, зрозуміле неспеціалісту, визначення.

2.4. Про час аварії, місце і ступінь небезпеки повинні бути негайно сповіщені вантажовідправник (вантажоодержувач), транспортні і місцеві органи внутрішніх справ, органи Держсаннагляду, державний орган регулювання ядерної та радіаційної безпеки, МНС України.

2.5. При аварії 1-го ступеня небезпеки усунення її наслідків проводиться особами, що супроводжують вантаж разом із робітниками перевізника або із залученням інших осіб і засобів ремонтних організацій. Після приведення транспортних засобів і упаковок у справний стан і складання акта про аварію за рішенням особи, що супроводжує вантаж, проводиться подальше його перевезення.

2.6. При аваріях 2-го і 3-го ступенів небезпеки проведення першочергових робіт повинно здійснюватися відповідно до пунктів 2.7-2.10.

Подальші роботи з остаточної ліквідації наслідків аварій 2-го і 3-го ступенів небезпеки проводяться спеціальними аварійними бригадами, які направляються до місця аварії вантажовідправником (вантажоодержувачем). Для цього вантажовідправники (вантажоодержувачі), що здійснюють відправлення або приймання подільних матеріалів, зобов'язані мати список осіб, що входять до складу постійно діючих аварійних бригад, затверджений керівництвом підприємства, і відповідні засоби технічного оснащення, підготовлені з урахуванням негайного формування та відрядження бригади для ліквідації наслідків аварії.

2.7. При аваріях 2-го і 3-го ступенів небезпеки особами, що супроводжують вантаж, робітниками транспорту, органами внутрішніх справ повинні бути проведені такі першочергові роботи:

- видалення людей із можливо небезпечної зони на безпечну відстань, відповідно до аварійної картки і вказівок особи, що супроводжує вантаж;

- надання першої медичної допомоги постраждалим;

- установлення попереджувальних знаків і сигналів зупинки транспортних засобів;

- організація оточення зони аварії і при необхідності організація додаткової охорони вантажу;

- забезпечення суспільного порядку на місці аварії;

- передача інформації про аварію відповідно до пункту 2.4;

- прийняття першочергових негайних заходів з усунення наслідків аварії і запобігання поглибленню її наслідків.

2.8. Після прибуття аварійних бригад, їхня робота (гасіння пожежі, відновлення руху, відведення транспортних засобів з ушкодженими упаковками в місця, що не перешкоджають руху інших транспортних засобів і які віддалені від житлових помешкань та інше) також повинна проводитися відповідно до вказівок, що містяться в аварійній картці.

2.9. Після одержання інформації про аварію до її місця повинні бути негайно направлені представники органів внутрішніх справ, МНС України, відповідних органів Держсаннагляду, Міністерства транспорту України (у залежності від виду транспорту).

2.10. Органами Держсаннагляду, МНС України, місцевими органами внутрішніх справ разом з особами, що супроводжують вантаж (при їхній дієздатності), та іншими представниками вантажовідправника (вантажоодержувача) повинні бути проведені такі заходи:

- заходи відповідно до пункту 2.7, якщо вони ще не були проведені;

- визначення радіаційної обстановки;

- уточнення і встановлення меж радіаційно-небезпечної зони та огороджування її попереджувальними знаками;