На виконання Закону України "Про охорону праці", постанови Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 року N 623 "Про Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях" (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 1998 року N 923 та з метою встановлення єдиного порядку розслідування та обліку аварій в Прикордонних військах України

1. Затвердити Положення про розслідування та облік аварій на об'єктах Прикордонних військ України (додається).

2. Командувачам військ напрямів, командирам з'єднань та частин забезпечити виконання вимог цього Положення.

3. Наказ довести до особового складу Прикордонних військ у частині, що їх стосується.

1.1. Положення про розслідування та облік аварій на об'єктах Прикордонних військ України (далі - Положення) визначає порядок проведення розслідування та обліку аварій на об'єктах військових частин, з'єднань, навчальних установ, управлінь військ напрямів та Державного комітету у справах охорони державного кордону (далі - військові частини).

1.2. До числа об'єктів військових частин належать будівлі, споруди, транспортні засоби, інженерне та технологічне обладнання, устаткування котлонагляду та вантажопідіймальні механізми.

1.3. Аварія - це небезпечна подія, що створює на об'єкті (території) військових частин загрозу для життя і здоров'я людей у результаті руйнування будівель, споруд, обладнання та транспортних засобів чи завдає шкоди довкіллю.

1.4. До устаткування котлонагляду та вантажопідіймальних механізмів належать:

парові та водогрійні котли;

посудини, що працюють під тиском;

вантажопідіймальні машини;

пасажирські та вантажні ліфти.

1.5. До аварій устаткування котлонагляду та вантажопідіймальних механізмів слід відносити:

вибухи котлів, посудин, що працюють під тиском;

розриви трубопроводів пари та гарячої води, кришок та затворів лазів, люків парових котлів і посудин, що працюють під тиском; виникнення випуклостей, тріщин на стінках барабанів, топкових камер, нагрівальних труб, посудин, що працюють під тиском, трубопроводів пари та гарячої води, що спричинили зупинення їх на ремонт;

руйнування чи згинання металевих конструкцій вантажопідіймальних машин (моста, порталу, рами, платформи, башти, стріли), що спричинили проведення капітального ремонту металевих конструкцій чи заміни їх окремих секцій, а також падіння вантажопідіймальної машини, що спричинило її пошкодження;

падіння кабін ліфтів, їх противаг.

1.6. Аварії поділяються на дві категорії.

1.6.1. До I категорії належать аварії, які призвели до одного з таких наслідків:

загинуло 5 і більше чи травмовано 10 і більше осіб;

стався викид отруйних, радіоактивних, біологічно небезпечних речовин за санітарно-захисну зону військової частини;

збільшилась гранична концентрація забруднювальних речовин у навколишньому середовищі більш як у 10 разів;

зруйновано будівлі, споруди чи їх основні конструкції, що створило загрозу для життя і здоров'я людей;

повністю зруйновано і вийшло з ладу обладнання, устаткування котлонагляду та вантажопідіймальних механізмів, що створило загрозу для життя і здоров'я людей.

1.6.2 До II категорії належать аварії, які призвели до одного з таких наслідків:

загинуло до 5 чи травмовано до 10 осіб;

пошкоджено будівлі, споруди, чи їх основні конструкції, що створило загрозу для життя і здоров'я людей;

пошкоджено обладнання, устаткування котлонагляду та вантажопідіймальних механізмів, що призвело до зупинення роботи, а будівлі та споруди пошкоджень не отримали.

1.7. Випадки порушення технологічних процесів роботи устаткування, тимчасового зупинення обладнання в результаті спрацювання автоматичних захисних блокувань, унаслідок яких не сталося пошкоджень і руйнувань обладнання, устаткування, будівельних конструкцій, а також не сталося випадків травматизму військовослужбовців і працівників, до числа аварій не відносяться.

1.8. Випадки пошкодження устаткування, що сталися під час його технічного випробування тиском, вантажем, під час проведення ремонту, пусконалагоджувальних робіт, монтажу, демонтажу спеціалізованими організаціями, до аварій не відносяться і не підлягають розслідуванню та обліку згідно з цим Положенням.

1.9. Контроль за дотриманням установленого цим Положенням порядку розслідування та обліку аварій, а також за своєчасним виконанням заходів з усунення причин, які викликали аварію, здійснюють командири військових частин та служба технічного нагляду Інспекторського управління Державного комітету у справах охорони державного кордону України (далі - служба технічного нагляду Держкомітету).

2.1. Командир військової частини, на об'єкті якого сталася аварія, зобов'язаний:

щонайперше вжити заходів з рятування потерпілих і надання їм медичної допомоги, запобігання подальшому поширенню аварії, встановлення меж небезпечної зони та обмеження доступу до неї людей;

негайно доповісти про аварію за підпорядкованістю, в установленому в Прикордонних військах порядку подання позачергових донесень;

негайно повідомити за встановленою формою (додаток 1) про аварію службу технічного нагляду Держкомітету;

інформувати орган військової прокуратури за місцем виникнення нещасного випадку;

забезпечити, до прибуття комісії з розслідування аварії (далі - комісія з розслідування), збереження обстановки на місці події та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент аварії, якщо це не становить небезпеки для життя і здоров'я людей і не викликає подальшого розвитку аварійної ситуації.

2.2. Розслідування аварій проводиться комісією з розслідування, що призначається:

у разі аварії I категорії або аварії II категорії з груповим чи смертельним нещасним випадком - наказом Голови Державного комітету у справах охорони державного кордону України - Командувача Прикордонних військ України;

у разі аварії II категорії без групового чи смертельного нещасного випадку - наказом командира військової частини, на об'єкті якої сталася аварія.

Головою комісії з розслідування призначається заступник командира військової частини, на об'єкті якої сталася аварія.

2.3. Розслідування аварій, у результаті яких сталися нещасні випадки з працівниками, проводиться комісією з розслідування, яка утворюється у порядку, визначеному Положенням про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 року N 623 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 1998 року N 923.

Розслідування аварій, у результаті яких сталися нещасні випадки з військовослужбовцями, проводиться комісією з розслідування, яка утворюється відповідно до Положення про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями Прикордонних військ України, затвердженого наказом Голови Державного комітету у справах охорони державного кордону України - Командувача Прикордонних військ України від 28 серпня 1999 року N 405, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 вересня 1999 року за N 641/3934.

2.4. До складу комісії з розслідування входять:

начальник підрозділу військової частини, на об'єкті якого сталася аварія;

посадова особа служби технічного нагляду (охорони праці);

начальник медичної служби військової частини або особа, яка виконує його функціональні обов'язки;

посадова особа юридичної служби військової частини.

У разі потреби до складу комісії можуть входити й інші спеціалісти.

2.5. Якщо аварія сталася через проектні або конструктивні недоліки об'єкта, то для участі в роботі комісії з розслідування дозволяється залучати представників тих підприємств, які розробляли і виготовляли його.

2.6. Комісія з розслідування зобов'язана протягом не більше 10 робочих днів розслідувати аварію і скласти акт розслідування аварії за формою Авс-1 (додаток 2) і оформити потрібні документи і матеріали, вказані в п. 2.11 цього Положення.

Залежно від характеру аварії, у разі потреби проведення додаткових досліджень або експертизи, зазначений термін розслідування може бути продовжений керівником, який призначив комісію.

2.7. У ході розслідування комісія з розслідування визначає характер аварії, з'ясовує обставини, що спричинили її, встановлює факти порушення вимог законодавства та нормативних актів з питань охорони праці, правил експлуатації устаткування та технологічних регламентів, визначає якість виконання будівельно-монтажних робіт, їх відповідність вимогам нормативних актів та проектів, встановлює осіб, причетних до аварії, складає довідку про втрати, спричинені аварією, за формою Авс-2 (додаток 3), визначає заходи з ліквідації їх наслідків та запобігання подібним аваріям.

2.8. Члени комісії з розслідування мають право одержувати письмові та усні пояснення від працівників і військовослужбовців військових частин, причетних до аварії, свідків аварії і проводити їх опитування.

2.9. Військова частина, на об'єкті якої сталася аварія, зобов'язана:

забезпечити членів комісії з розслідування спецодягом, засобами індивідуального захисту, транспортними засобами, засобами зв'язку, службовими приміщеннями, потрібними для проведення розслідування;

організувати друкування і розмноження в потрібній кількості матеріалів розслідування аварії;

за потреби, на вимогу комісії з розслідування, залучити до розслідування експертну комісію (експерта) за рахунок тієї військової частини, на об'єкті якої сталася аварія, до складу якої входять спеціалісти-експерти проектно-конструкторських або науково-дослідних організацій, для проведення технічної експертизи, виконання потрібних розрахунків, лабораторних досліджень тощо.

Вимога про залучення експертної комісії, пропозиції щодо її складу та питання, які потребують експертного висновку, викладаються в письмовому вигляді і подаються керівництву військової частини головою комісії з розслідування. Експертні висновки повинні бути підписані усіма членами експертної комісії і надані комісії з розслідування в машинописному вигляді.

2.10. За результатами розслідування аварії командир військової частини, на об'єкті якої сталася аварія, видає наказ, яким відповідно до висновків комісії з розслідування затверджує заходи щодо запобігання подібним аваріям і притягає до відповідальності осіб, винних у порушенні нормативних актів про охорону праці.

2.11. До матеріалів розслідування аварій належать:

наказ про призначення комісії з розслідування;

акт розслідування аварії за формою Авс-1 (додаток 2);

протокол огляду місця аварії за формою Авс-3 (додаток 4);

ескіз місця аварії за формою Авс-4 (додаток 5), плани, схеми, фотознімки пошкодження об'єкта;

вимога про залучення експертної комісії, пропозиції щодо її складу та питання, які потребують експертного висновку;

експертний висновок про причини аварії;

протокол опитування щодо аварії потерпілих, свідків та інших осіб, причетних до аварії, та пояснювальні записки комісії з розслідування аварії за формою Авс-5 (додаток 6);

копії документів про проходження навчання персоналом, який працював на об'єкті, де сталася аварія і який має певне відношення до аварії;

копії приписів, що стосуються аварії, видані командиру військової частини посадовими особами служби технічного нагляду Держкомітету або спеціалістом з охорони праці військової частини до настання аварії та під час її розслідування;

витяги з нормативних актів про охорону праці, що були порушені;

довідка про матеріальну шкоду, завдану аварією, за формою Авс-2 (додаток 3);

копія наказу командира військової частини згідно з п.2.10 цього Положення;

копія акта за формою Н-1 для працівників, Нвс-1 для військовослужбовців, на кожного потерпілого окремо, якщо в результаті мали місце нещасні випадки.

2.12. Технічне оформлення матеріалів розслідування аварії проводить військова частина, на об'єкті якої сталася аварія, яка у п'ятиденний термін після закінчення розслідування аварії надсилає їх органам, представники яких брали участь у розслідуванні аварії.

Якщо в результаті аварії стався груповий або смертельний нещасний випадок із працівниками, то матеріали розслідування аварії надсилаються до прокуратури за місцем, де стався нещасний випадок, та територіального управління Держнаглядохоронпраці, а якщо такі випадки сталися з військовослужбовцями, то матеріали розслідування надсилаються до військової прокуратури за місцем, де стався нещасний випадок.

Перший примірник матеріалів розслідування залишається у військовій частині.

2.13. Про виконання заходів, запропонованих комісією з розслідування, командир військової частини, на об'єкті якої сталася аварія, у визначені терміни надсилає письмове повідомлення за підпорядкованістю.

2.14. Якщо аварія сталася через конструктивні недоліки обладнання чи устаткування, то командир військової частини, на об'єкті якої сталася аварія, зобов'язаний направити рекламації, претензії та позови відповідно до вимог чинного законодавства.

2.15. Служба технічного нагляду Держкомітету за матеріалами розслідування аварій аналізує їх причини, розробляє заходи та пропозиції щодо запобігання аваріям і надсилає інформацію до військових частин.

2.16. Командири військових частин повинні забезпечити вивчення причин та обставин аварій з персоналом, який працює на аналогічних об'єктах, і вжити заходів щодо недопущення подібних аварій.

Облік аварій здійснюють військові частини та служба технічного нагляду Держкомітету з реєстрацією їх у журналі реєстрації аварій за формою Авс-6 (додаток 7).

4.1. Командир військової частини та посадові особи, які проводили розслідування аварії, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством за своєчасне і правильне розслідування та прийняті рішення.

4.2. Особи, які припустилися порушення або невиконання вимог цього Положення, притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

1. Найменування військової частини, на об'єкті якої сталася аварія.

2. Дата, час, місце аварії, категорія аварії і обставини, за яких сталася аварія.

3. Коротка характеристика об'єкта, де сталася аварія.

4. Число потерпілих (у тому числі загиблих). Прізвище, ім'я та по батькові, професія, посада кожного потерпілого, місце служби, характер травми (загиблих указати окремо). Якщо аварія не призвела до нещасних випадків, то вказати: "Жертв і потерпілих у результаті аварії не було".