1. На виконання Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 р. N 7-93 "Про державне мито" затвердити Інструкцію про порядок обчислення та справляння державного мита (додається).

2. Вважати такими, що зупиняють дію з 11 лютого 1993 р., нормативні акти Міністерства фінансів України і Головної державної податкової інспекції України:

1. Інструкція Міністерства фінансів України від 26 березня 1992 р. N 4 "Щодо порядку сплати державного мита";

2. Лист Головної державної податкової інспекції України від 9 грудня 1992 р. N 03-509 "Щодо порядку зарахування державного мита до державного бюджету України".

1. Інструкцію видано на підставі Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 р. N 7-93 "Про державне мито".*

Державне мито справляється за ставками у розмірах частин неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та в процентному відношенні до відповідної суми документа (суми позову, вартості відчужуваного майна тощо).

Державне мито сплачується до подання заяви чи вчинення дій, за які воно справляється, а у відповідних випадках - при видачі документів.

Державне мито сплачується готівкою, шляхом перерахувань із рахунку платника в кредитній установі чи митними марками.

З позовних заяв, що подаються до суду та господарського суду в іноземній валюті, а також за дії та операції в іноземній валюті, державне мито сплачується в іноземній валюті. У разі, коли розмір ставок державного мита передбачено в частинах неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, державне мито сплачується в іноземній валюті з урахуванням курсу грошової одиниці Національного банку України. Фізичні особи та іноземні юридичні особи, що відповідно проживають або знаходяться за межами України, сплачують вказане в підпункті "у" пункту 6 статті 3 Декрету "Про державне мито" мито у доларах США, або в іншій валюті та розмірах, якщо це передбачено угодами з Україною.

1. У всіх органах, які справляють державне мито, крім виконкомів сільських Рад народних депутатів, державне мито сплачується шляхом безготівкового розрахунку, митними марками або готівкою до кредитної установи. Приймання кредитними установами державного мита від населення здійснюється у всіх випадках з видачею відповідної квитанції (форма N 0402005).

За дії, що виконуються виконкомами сільських Рад народних депутатів, державне мито сплачується до вчинення дій і при видачі документів виключно готівкою. На сплату державного мита видаються квитанції за формою N 10.

2. По справах, що розглядаються судами, державне мито сплачується до подання позовної заяви або апеляційної скарги на рішення суду і скарг на рішення, що набрали законної сили, а також при видачі судами копій документів.

3. По справах, що розглядаються господарськими судами, державне мито сплачується до подання позовної заяви та апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про їх перегляд за нововиявленими обставинами.

4. За вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами, а також виконкомами сільських, селищних та міських Рад народних депутатів державне мито сплачується до вчинення нотаріальних дій, а за видачу дублікатів документів, що є в справах нотаріальних контор, копій документів, - при їх видачі.

Державне мито по угодах, за якими одна сторона звільняється від сплати державного мита, сплачується повністю другою стороною (якщо вона також не звільнена від сплати мита).

У випадках, коли грошові суми для прийняття в депозит державної нотаріальної контори надходять поштою або з кредитної установи, належні суми державного мита відраховуються із сум, що надійшли, а залишок приймається в депозит. Утримані суми мита перераховуються в доход бюджету місцевого самоврядування державною нотаріальною конторою при черговій здачі до банку депозитних сум. Квитанція банку про прийняття мита зберігається в справах державної нотаріальної контори.

5. За вчинення актів громадянського стану державне мито сплачується до подання заяви про реєстрацію актів громадянського стану, а за видачу повторних свідоцтв - при їх видачі.

6. Державне мито за видачу документів на право виїзду за кордон і про запрошення в Україну осіб з інших країн, за продовження строку їх дії та за внесення змін до цих документів; за продовження строку дії візи для в'їзду в Україну, транзитного проїзду через її територію (перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства); за видачу або продовження строку дії посвідки на проживання в Україні іноземцям та особам без громадянства; за оформлення віз для в'їзду в Україну, транзитного проїзду через її територію, а також із заяв про прийняття до громадянства України або про вихід з громадянства України сплачується до подання заяви до відповідного органу.

7. За дії, що виконуються виконавчими комітетами сільських Рад народних депутатів, за які повинно сплачуватися державне мито, останнє сплачується до вчинення дій або при видачі документів.

8. За прописку громадян або реєстрацію місця проживання, видачу щорічної контрольної картки обліку добутої дичини і порушень правил полювання, квитків рибалок державне мито сплачується митними марками при видачі відповідного документа. У разі відсутності митних марок мито сплачується до кредитних установ готівкою.

9. Марки для сплати державного мита (митні марки) мають номінальну вартість 1 крб., 3 крб., 5 крб., 10 крб., 25 крб., 50 крб., 100 крб., 200 крб. Продаж митних марок провадиться через кредитні установи.

10. Митні марки повинні бути погашені підписами службових осіб, які прийняли чи видали документ, або штемпелем чи печаткою відповідного органу.

Порядок розміщення митних марок на розпорядчих документах визначається відповідними міністерствами і відомствами з урахуванням вимог частини першої цього пункту.

11. Платіжні доручення на безготівкове перерахування державного мита, квитанції банку про сплату державного мита додаються до позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови і залишених у справах установ, що справляють державне мито, примірниках посвідчених угод, до заяв актів громадянського стану та інших відповідних матеріалів про видачу документів, а також до документів реєстрації укладених на біржах угод.

У реєстрі для реєстрації нотаріальних дій вказується сума внесеного державного мита, дата і номер банківського документа.

Виконком сільської Ради видає платнику квитанцію про сплату мита, а на документах, що видаються платнику, і на відповідних документах та в книгах сільської Ради (реєстр для реєстрації нотаріальних дій, копії посвідчених договорів тощо) робиться відмітка про суму стягнутого мита і вказується номер квитанції.

За реєстрацію виконкомами сільських Рад актів громадянського стану запис про суму сплаченого мита проводиться в актовій книзі, в спеціально відведеній для цього графі чи в кінці актового запису.

Записи про надходження сум, що надійшли у сплату державного мита, провадяться в порядку, визначеному відповідними нормативними документами.

У випадках, коли платники звільняються від сплати державного мита, про це робиться відмітка на відповідних документах (в реєстрах, книгах тощо) з посиланням на законодавчі акти чи рішення міських, сільських та селищних Рад народних депутатів про звільнення від сплати державного мита із зазначенням номера і дати цього рішення.

12. Відповідно до статті 6 Декрету "Про державне мито" державне мито сплачується за місцем розгляду та оформлення документів і зараховується до бюджетів місцевого самоврядування (в іноземній валюті мито сплачується через уповноважені на це банки).

13. Державне мито, що справляється з позовних заяв, які подаються до господарських судів, із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів, заяв про їх перегляд за нововиявленими обставинами, зараховується до державного бюджету України (розділ II, &1, символ звітності 57). До державного бюджету (розділ II, &2, символ звітності 55) зараховується також державне мито за дії, пов'язані з одержанням охоронних документів (патентів і свідоцтв) на об'єкти інтелектуальної власності.

Сплачене за ці дії державне мито в іноземній валюті зараховується до Державного валютного фонду України через рахунки валютних фондів органів місцевого самоврядування (NN рахунків доводяться на місця Національним банком України).

У випадках, коли громадяни проживають не за місцем розгляду та оформлення документів, державне мито може бути перераховано поштовим переказом, в якому вказується, за яку дію чи документ сплачується це мито.

Державне мито з позовних заяв, що надходять з інших держав та розглядаються відповідними органами України, зараховується до державного бюджету України на рахунок Міністерства фінансів України N 1100657 в міській дирекції Укрсоцбанку м. Києва (МФО 322012 по розділу II, &1, символ звітності 57), іноземній валюті - зараховується до Державного валютного фонду України.

14. При сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід бюджету ____ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

У випадках, коли перерахування мита проводиться з рахунку вкладника, що знаходиться в кредитній установі, до документа, оплаченого митом, додається довідка, засвідчена підписом контролера і відбитком печатки кредитної установи.

15. Сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках, передбачених статтею 8 Декрету "Про державне мито".

16. Державне мито повертається фінансовим органом того району чи міста, до бюджету якого воно надійшло.

17. Повернення державного мита проводиться на підставі заяви платника, поданої ним протягом року з дня зарахування державного мита до бюджету, до відповідного органу, що справляє мито.

На підставі заяви платника відповідний орган подає до фінансового відділу району чи міста, до бюджету якого надійшло державне мито і де знаходиться другий примірник документа про його сплату, разом з заявою платника свій висновок (ухвалу суду, господарського суду, в інших випадках - довідку установи, яка справляла мито, -нотаріальної контори, ВВІР, ЗАГСу тощо) про обставини, що є підставою для повного або часткового повернення державного мита, а також оригінали документів, що підтверджують сплату державного мита, якщо воно підлягає поверненню в повному розмірі, із зазначенням номера квитанції, суми державного мита та дати його сплати.

Заяву платника про повернення державного мита, сплаченого в іноземній валюті, та свій висновок з цього питання орган, до якого було сплачено це мито, подає до Експортно-імпортного банку України, який вирішує питання повернення мита платнику в іноземній валюті.

18. Для повернення державного мита, сплаченого митними марками, у відповідний фінансовий відділ подається заява, до якої додаються оригінали документів, на яких при зверненні до установи, яка справляла державне мито, були наклеєні ці марки, погашені у встановленому порядку, крім випадків, коли документи, щодо яких вчинюється відповідна дія, залишаються в установі, яка справляла державне мито, або коли марки наклеєні в книгах (реєстрах) цієї установи.

19. Для повернення мита по справах, що залишаються в установах, які справляють мито, в довідці цієї установи вказується, що відповідні документи (позовні заяви, платіжні доручення, квитанції, митні марки) знаходяться в справі даної установи.

20. Повернення державного мита, сплаченого до виконкому сільської Ради народних депутатів, проводиться цим виконкомом на підставі письмового розпорядження голови виконкому із зазначенням причин, з яких виникла потреба повернення державного мита.

21. Повернення державного мита проводиться за умови, якщо заяву подано до відповідного органу, що справляє мито, протягом року з дня зарахування його до бюджету.

Примітка. Державне мито, що надходить з інших держав і, зокрема, держав СНД та зараховується до державного бюджету України на рахунок Міністерства фінансів України, в разі необхідності повертається Міністерством фінансів України.

22. З поданих до суду заяв, скарг і за видачу ним копій документів мито справляється в розмірах, встановлених пунктом 1 статті 3 Декрету "Про державне мито".

Примітка. До позовних заяв, за які справляється державне мито, відносяться, зокрема, позови про присудження відповідної суми грошей, заяви про право власності на будівлі чи інше майно, про визнання права одного із подружжя на частку у спільному майні (будівлі), нажитому за час шлюбу, що належала померлому чоловікові чи дружині, про виділення частки із загального майна, заяви про витребування частки майна, про встановлення фактів знаходження осіб на утриманні, перебування у фіктивних шлюбних стосунках, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу або дарування чи заповіту майна та інші заяви, що подаються особами для захисту свого порушеного права чи інтересу, який охороняється законом, хоч і не пов'язаного зі стягненням на користь цих осіб грошових сум або майна.

Необхідно мати на увазі, що деякі заяви і скарги, що подаються до суду, не можуть бути віднесені до позовних заяв та апеляційних і касаційних скарг, у зв'язку з чим не підлягають оплаті державним митом. До них, зокрема, відносяться заяви про скасування ухвали суду про закінчення справи або залишення її без розгляду, про відстрочення чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, про забезпечення позову чи про зміну одного виду забезпечення іншим; заяви про перегляд рішення, ухвали чи постанови суду за нововиявленими обставинами; заяви про скасування чи зменшення штрафу, накладеного судом; про зміну виконання рішення суду; про відновлення пропущеного строку; заяви на дії судового виконавця; приватні заяви на ухвалу суду про відмову скасування штрафу та інші приватні заяви на ухвалу суду.

23. Позовні заяви колективних сільськогосподарських підприємств, селянських (фермерських) господарств до громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, до інших громадян про визнання договорів недійсними або про зміни і доповнення їх умов, оплачуються державним митом за ставками підпункту "є" пункту 1 статті 3 Декрету, незалежно від того, оспорюється договір у цілому чи лише в якій-небудь частині.

24. Із зустрічних позовних заяв, а також із заяв про вступ у справу третіх осіб з самостійними позовними вимогами мито справляється на загальних підставах.

У випадках вибуття із справи первісного позивача і заміни його правонаступником мито сплачується правонаступником, якщо воно не було сплачено первісним позивачем.

У випадках виділення судом однієї або кількох із з'єднаних позовних вимог в окреме провадження державне мито, сплачене за подання позову, не повертається і перерахунок його розміру не проводиться. По виділеній окремо справі мито повторно не сплачується.

25. За повторно подані позови, які раніше були залишені без розгляду, мито сплачується знову на загальних підставах. При цьому, коли в зв'язку із залишенням позову без розгляду мито підлягало поверненню, але не було повернуто, до повторно поданого позову може бути доданий первісний документ про сплату мита, якщо не минув рік з дня зарахування його до бюджету.

26. Державне мито сплачується до подання позовної заяви до суду в розмірі залежно від ціни позову, вказаної заявником. Якщо зазначена ціна позову явно не відповідає дійсній вартості майна, що відшукується, то ціну позову і розмір мита має визначити суддя, постановивши про це відповідну ухвалу. Якщо на момент подання позову неможливо встановити його точну ціну, попередній розмір мита визначає суддя. В такому випадку остаточна ціна позову визначається при вирішенні справи.

Це положення поширюється як на позовну заяву, так і на апеляційну і касаційну скарги. При цьому по справах про стягнення аліментів на утримання дітей та утримання матері, яка перебуває у відпустці в зв'язку з народженням дитини, мито визначається із сукупної суми аліментів за 12 місяців, обчисленої із суми сукупного доходу, за вирахуванням прибуткового податку та річної суми на утримання матері.

Для нарахування суми державного мита суди повинні вимагати подання відповідачем довідки про суму середньомісячного заробітку відповідача за мінусом утриманого підприємством, установою чи організацією, в якій він працює, прибуткового податку. Довідка повинна бути погоджена в державній податковій інспекції за місцем проживання відповідача.

Середньомісячна заробітна плата повинна бути показана підприємством, установою чи організацією за останній рік роботи або за фактично відпрацьовані місяці, якщо робітник чи службовець пропрацював не повний рік, включаючи всі види заробітків, з яких утримуються аліменти.

У справах про стягнення аліментів з членів колективних сільськогосподарських підприємств, членів селянських (фермерських) господарств, осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, ціна позову для обчислення мита з відповідача обчислюється на підставі довідки колективного сільгосппідприємства або податкової інспекції про річну суму готівкового і натурального доходу, одержаного зазначеною особою за минулий рік, зменшеного на суму прибуткового податку.

Якщо в період підготовки справи до розгляду позивач подав заяву про припинення справи про стягнення аліментів, то в цьому випадку мито з відповідача не стягується.

При зменшенні позивачем позовних вимог сплачене мито не повертається. При збільшенні позову недобір мита доплачується, виходячи із збільшеної суми позову.

27. У разі, коли позивач звільняється від сплати державного мита, при задоволенні позову воно стягується з відповідача (якщо відповідач також не звільнений від сплати мита) відповідно до задоволених вимог. Якщо позов залишено без задоволення, державне мито не сплачується.

28. За подання позову разом кількома позивачами до одного або кількох відповідачів державне мито обчислюється виходячи з загальної суми позову і сплачується позивачами пропорційно долі поданих кожним вимог.

Виходячи із загальної суми позову, державне мито справляється також у таких випадках:

поданні позову одним позивачем до кількох відповідачів;

об'єднанні суддею в одне провадження кількох однорідних справ.

При повному або частковому задоволенні позову, поданого до кількох відповідачів одним або кількома позивачами, звільненими від сплати державного мита, стягнення його провадиться за рішенням суду окремо з кожного відповідача виходячи з присудженої йому суми позову. Якщо такий позов подано кількома позивачами до одного відповідача, державне мито стягується з відповідача виходячи із загальної суми позову.

У випадках притягнення судом іншої особи як другого відповідача, якщо при цьому позивач звільнений від сплати державного мита, мито обчислюється із загальної задоволеної суми позову і стягується з кожного відповідача пропорційно розміру присудженої з нього суми позову.

У випадку, коли позивач, звільнений від сплати державного мита, не наполягає на своїх вимогах внаслідок добровільного повного або часткового задоволення їх відповідачем після поданого позову, сума мита підлягає стягненню з відповідача за ухвалою суду.

29. У випадку, коли позивач у заяві не вказує суму позову або встановити точно його ціну неможливо, суддя, приймаючи позовну заяву, попередньо встановлює розмір належного до сплати мита, виходячи з приблизної ціни позову. Якщо при винесенні судом рішення загальна сума позову збільшується, мито обчислюється виходячи зі збільшеної суми позову. При цьому різниця, що утворилася, підлягає стягненню з позивача або при повному задоволенні позову - з відповідача.

У такому ж порядку обчислюється мито, коли суд у встановлених випадках, залежно від обставин справи, виходить за межі заявлених позивачем вимог.

При частковому задоволенні позову мито стягується з відповідача відповідно до задоволеної частини позову, а решта мита підлягає стягненню з позивача.

30. Правила, викладені в пунктах 28 і 29 цієї Інструкції, застосовуються також при прийнятті і розгляді апеляційних і касаційних скарг.

31. При прийнятті судом рішення про право спадкоємців на майно державне мито обчислюється судом виходячи із загальної вартості майна і стягується судом з кожного спадкоємця пропорційно виділеній йому частці у спадковому майні. У випадках, коли спадкове майно одночасно оформляють різні категорії спадкоємців, мито обчислюється з частки спадкового майна, що належить кожному спадкоємцю. При цьому для обчислення мита не беруться до уваги:

суми заробітної плати та інші суми, які випливають з трудових правовідносин;

суми, які випливають з авторського права, в тому числі суми винагород авторам відкриттів, винаходів, раціоналізаторських пропозицій та промислових зразків.

32. З позовних заяв про право власності на майно, про визнання недійсними договорів відчуження майна, про визнання права на частку в майні, про виділення частки із загального майна і про витребування спадкоємцями належної їм частки майна державне мито сплачується виходячи із вартості розшукуваного майна або його частки.

33. З позовних заяв, що носять одночасно майновий і немайновий характер, державне мито сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру, і за ставками, встановленими для позовних заяв немайнового характеру.

34. З позовних заяв про розірвання шлюбу з одночасним поділом майна державне мито справляється одночасно як за розірвання шлюбу, так і за поділ майна.

35. З позовних заяв і заяв кредиторів у справах про банкрутство, що подаються до господарських судів, та апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів, а також заяв про їх перегляд за нововиявленими обставинами державне мито справляється в розмірах, встановлених пунктом 2 статті 3 Декрету "Про державне мито".

36. Позовні заяви по спорах, які виникають при укладенні, зміні або розірванні господарських договорів, що носять одночасно майновий характер, до яких включено вимоги про стягнення штрафу тощо, оплачуються державним митом як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв по спорах, що виникають при укладенні, зміні або розірванні господарських договорів.

У такому ж порядку оплачуються державним митом позовні заяви, що носять одночасно майновий і немайновий характер.

37. До позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, що не підлягають вартісній оцінці (про звільнення самовільно зайнятих приміщень, про надання площі в натурі, спори, пов'язані з примушуванням прийняти передаточний баланс тощо).

Заяви по спорах, пов'язаних з поповненням недостачі або з вилученням лишку власних оборотних коштів, а також інші заяви по спорах про розрахунки при передачі підприємств, будинків і споруд оплачуються митом за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру.

До заяв, поданих повторно після усунення умов, що були підставою для повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду, з метою уникнення повторної сплати мита може бути доданий первісний документ про сплату мита, якщо не минув рік з дня його зарахування до бюджету.

38. Вартість позову, з якого обчислюється мито, визначає позивач, а у встановлених випадках - господарський суд. При цьому до вартості позову включається і сума санкцій, вказана в заяві, а якщо вона не вказана, - сума санкцій, визначена рішенням господарського суду незалежно від того, задоволено вимоги позивача чи в позові відмовлено. В останньому випадку з позивача достягується відповідна сума мита.

Сума санкцій для обчислення розміру мита в усіх випадках повинна визначатись господарським судом у день винесення рішення.

При зменшенні позовних вимог внесене мито не повертається.

При збільшенні позову недостаюча сума мита доплачується виходячи зі збільшеної суми позову.

39. Заяви про перегляд ухвал господарського суду тільки в частині справляння державного мита підлягають оплаті митом на загальних підставах виходячи з оспорюваної суми. Із заяв про перегляд рішень господарського суду в тій частині, що стосується як основної суми позову, так і суми мита, останнє обчислюється виходячи із основної суми позову, що оспорюється іншою стороною. При цьому платником мита є сторона (позивач або відповідач), яка не згодна з прийнятою по справі ухвалою.

40. Заяви про відміну ухвал господарського суду про припинення провадження по справі оплачуються митом на загальних підставах.

У разі, коли заявник звільнений від сплати державного мита, останнє при задоволенні позову справляється з відповідача (якщо він не звільнений від його сплати) виходячи з розмірів задоволених позовних вимог. Якщо позов залишено без задоволення, мито не сплачується.

Коли позивач, звільнений від сплати державного мита, вибуває із справи у зв'язку з реорганізацією (ліквідацією) організації і арбітр змінює цього позивача правонаступником, платником мита є правонаступник, якщо він не має права на пільгу.

При перевірці господарським судом за своєю ініціативою рішень та постанов на апеляційні і касаційні скарги, а також заяв про перегляд таких рішень та постанов за нововиявленими обставинами державне мито справляється з сторони пропорційно розміру задоволених вимог, якщо сторона не звільнена від сплати мита. В такому ж порядку справляється державне мито і при перегляді головою господарського суду або його заступником за своєю ініціативою рішення господарського суду на користь однієї з сторін.

У випадку, коли по одному платіжному дорученню державне мито перераховано за кілька справ, що підлягають розгляду в даному господарському суді, доручення додається до однієї зі справ, а в інших справах робиться відмітка із зазначенням суми мита, сплаченого по даній справі, а також із зазначенням справи, в якій знаходиться платіжне доручення.

41. Державне мито не сплачується із заяв про винесення додаткових рішень, ухвал про роз'яснення рішень, ухвал, а також з виправлень, допущених у рішенні, ухвалі, описки чи арифметичної помилки.

По справах, що розглядаються господарськими судами, у відповідних випадках застосовуються правила справляння державного мита, викладені в пунктах 24, 28, 29 та 30 цієї Інструкції.

42. У державних нотаріальних конторах, виконавчих комітетах сільських, селищних, міських Рад народних депутатів державне мито справляється в розмірах, встановлених пунктом 3 статті 3 Декрету "Про державне мито".

43. Виконавчі комітети сільських, селищних, міських Рад народних депутатів, на території яких немає нотаріальних контор, справляють державне мито за вчинення тих нотаріальних дій, що покладені на них законодавством про державний нотаріат України.

44. За видачу свідоцтв про право на спадщину державне мито стягується з вартості всього майна, що переходить у спадок, визначеної на день відкриття спадщини.

Примітка. При продажі, даруванні транспортних засобів, інших самохідних машин і механізмів їх вартість визначається на день пред'явлення на експертизу з урахуванням зносу та технічного стану товарознавцями-експертами комісійних автомагазинів, технічними експертами підприємств та організацій українського акціонерного орендного об'єднання "Автосервіс" або Торгової промислової палати України. Висновок експертизи дійсний протягом двох місяців з дня проведення експертизи.

У тих випадках, коли є кілька спадкоємців (у тому числі спадкоємців за законом, за заповітом чи тих, що мають право на обов'язкову частку в спадщині), державне мито обчислюється з тієї частки спадщини, що належить кожному спадкоємцю.

При наявності неповнолітніх спадкоємців на момент відкриття спадщини (у тому числі й тих, які не є дітьми спадкодавця) державне мито справляється тільки з повнолітніх спадкоємців у тій сумі, що належить на їх частку в спадщині, незалежно від того, що на час отримання свідоцтва про право на спадщину неповнолітніх досягли повноліття. Спадкоємці сплачують мито за вказаними ставками залежно від їх родинних відносин із спадкодавцем незалежно від того, є вони спадкоємцями за законом чи заповітом.

Якщо за заявою спадкоємців свідоцтво про право на спадщину видається на частку спадкового майна, державне мито обчислюється з тієї його частки, що вказана у виданому свідоцтві. При видачі в подальшому свідоцтва на решту майна мито обчислюється з загальної його вартості, а до сплати пред'являється різниця між обчисленою сумою і сумою, сплаченою за видачу попередніх свідоцтв. За повторні свідоцтва про право на спадщину, що видаються на підставі ухвали суду про недійсність попередніх свідоцтв, державне мито справляється на загальних підставах. При цьому сума мита, сплачена за первісне свідоцтво, підлягає поверненню або за заявою платника зараховується в рахунок суми, що належить до сплати за видачу нового свідоцтва, якщо не минув рік з дня зарахування цієї суми до бюджету.

У такому ж порядку вирішується питання за повторне посвідчення договорів, визнаних судом недійсними.

При записі повторних свідоцтв та договорів до реєстрів державних нотаріальних контор у відповідній графі вказується, коли і в якій сумі було справлено державне мито і де записано про стягнення. При цьому до основних документів, що залишаються у справі державної нотаріальної контори, додається ухвала суду про визнання відповідних свідоцтв або договорів недійсними.

45. При визначенні розміру державного мита за видачу свідоцтв про право на спадщину відповідно до чинного законодавства в рахунок не приймаються і у вартість спадкового майна не включаються:

страхові суми за договорами особистого і майнового страхування;

облігації державних позик та інші цінні папери, вклади в установах банків;

суми заробітної плати;

авторське право і суми авторського гонорару, в тому числі суми винагород авторам відкриттів, винаходів, раціоналізаторських пропозицій і промислових зразків, а також вартість іншого майна, на яке за видачу свідоцтва про право на спадщину Декретом "Про державне мито" встановлена пільга щодо сплати мита.

За видачу свідоцтв про право на спадщину акредитивів і чеків Державного експортно-імпортного банку України державне мито сплачується на загальних підставах.

46. За видачу подружжю свідоцтва про право на спадщину майна, нажитого за час шлюбу, після смерті одного з них державне мито справляється з вартості тієї його частки, що фактично переходить у спадок. У цих випадках склад спадкового майна визначається у порядку, передбаченому Законодавством про шлюб і сім'ю.

47. За вчинення нотаріальних дій, за які справляється пропорційне мито, воно обчислюється з суми, що показана сторонами з додержанням правил, викладених у пунктах 48-56 цієї Інструкції.

48. При обчисленні суми державного мита за посвідчення договорів відчуження житлових будинків, квартир, дач, садових будинків, гаражів, а також іншого нерухомого майна, що перебуває у власності фізичних або юридичних осіб, вартість таких договорів приймається виходячи із суми договору, але не нижче його інвентаризаційної або балансової вартості з урахуванням коефіцієнтів індексації вартості цих об'єктів та зносу на момент відчуження, що вказується в довідках-характеристиках бюро технічної інвентаризації.

49. Державне мито за посвідчення договорів міни та дарування земельних ділянок, переданих громадянам безоплатно відповідно до статті 121 Земельного кодексу України для ведення фермерського господарства, особистого селянського господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), садівництва, дачного й гаражного будівництва, а також за посвідченням договорів міни та дарування земельних ділянок, які належать юридичним особам на правах власності відповідно до статті 82 Земельного кодексу України, обчислюється із суми договору, але не нижче нормативної грошової оцінки земельної ділянки, встановленої Законом України "Про плату за землю". При посвідченні інших цивільно-правових угод з зазначеними вище земельними ділянками державне мито справляється відповідно до Декрету "Про державне мито" та з урахуванням вимог Земельного кодексу України.