Відповідно до частини четвертої статті 7 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито" та підпункту 64 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого Указом Президента України від 08 квітня 2011 року № 446,

1. Затвердити Інструкцію про порядок обчислення та справляння державного мита, що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

наказ Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року № 15 "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19 травня 1993 року за № 50;

наказ Головної державної податкової інспекції України від 31 грудня 1993 року № 70 "Про внесення змін до Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом від 22 квітня 1993 р. № 15", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27 січня 1994 року за № 13/222;

наказ Державної податкової адміністрації України від 03 квітня 1998 року № 165 "Про внесення змін і доповнень до Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11 червня 1998 року за № 374/2814;

наказ Державної податкової адміністрації України від 15 липня 2002 року № 336 "Про внесення змін і доповнень до Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом ГДПІ України від 22 квітня 1993 року № 15", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09 серпня 2002 року за № 649/6937;

наказ Державної податкової адміністрації України від 15 жовтня 2003 року № 487 "Про внесення Змін і доповнень до Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року № 15", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29 жовтня 2003 року за № 986/8307;

наказ Державної податкової адміністрації України від 24 квітня 2004 року № 243 "Про внесення Змін до Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року № 15", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 13 травня 2004 року за № 607/9206.

3. Департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України (Чмерук М.О.) та Департаменту оподаткування доходів фізичних осіб Державної податкової служби України (Бусарєв В.В.) у встановленому порядку:

подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

забезпечити оприлюднення цього наказу.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра фінансів України Мярковського А.І. та заступника Голови Державної податкової служби України Ігнатова А.П.

1. Цю Інструкцію розроблено відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито" (далі - Декрет).

2. Державне мито справляється за ставками у розмірах (частинах) неоподатковуваних(ого) мінімумів(у) доходів громадян та в процентному відношенні до відповідної суми документа (вартості відчужуваного майна тощо).

Фізичні особи та іноземні юридичні особи, що відповідно постійно проживають або знаходяться за межами України, сплачують вказане в підпункті "у" пункту 6 статті 3 Декрету мито у доларах США або в іншій валюті в розмірах, якщо це передбачено угодами з Україною.

3. Державне мито сплачується до вчинення дій, за які воно справляється, а у відповідних випадках - при видачі документів.

1. У всіх органах, які справляють державне мито, державне мито сплачується митними марками або через поштові відділення чи фінансові установи шляхом внесення коштів у готівковій формі або їх переказу в безготівковій формі.

2. За вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами, а також виконавчими комітетами сільських, селищних та міських рад державне мито сплачується до вчинення нотаріальних дій, а за видачу дублікатів нотаріально посвідчених документів, що є в справах нотаріальних контор, - при їх видачі.

Державне мито за угодами, за якими одна сторона звільняється від сплати державного мита, сплачується другою стороною, яка не звільнена від сплати державного мита, або пропорційно за домовленістю сторін.

У випадках, коли грошові суми для прийняття в депозит державної нотаріальної контори надходять поштою або через фінансову установу, належні суми державного мита відраховуються із сум, що надійшли, а залишок приймається в депозит. Утримані суми державного мита перераховуються до бюджету місцевого самоврядування державною нотаріальною конторою при черговій здачі до фінансової установи депозитних сум. Розрахунковий/касовий документ про сплату державного мита зберігається в справах державної нотаріальної контори.

3. За державну реєстрацію актів цивільного стану а також за повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану, державне мито сплачується до подання відповідної заяви. За видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану у зв'язку із зміною і поновленням актових записів цивільного стану державне мито сплачується до подання відповідної заяви про внесення змін або поновлення актового запису цивільного стану.

4. Державне мито за видачу паспорта громадянина України (крім обміну нині чинного паспорта на паспорт нового зразка), документів на право виїзду за кордон і про запрошення в Україну осіб з інших країн, за продовження строку їх дії та за внесення змін до цих документів; за видачу або продовження строку дії посвідки на проживання в Україні іноземцям та особам без громадянства; заяв про прийняття до громадянства України або про вихід з громадянства України, про реєстрацію місця проживання сплачується до подання заяви до відповідного органу.

5. За дії, що виконуються виконавчими комітетами сільських рад, за які повинно сплачуватися державне мито, останнє сплачується до вчинення дій або при видачі документів.

6. За видачу щорічної контрольної картки обліку добутої дичини і порушень правил полювання державне мито сплачується митними марками при видачі відповідного документа. У разі відсутності митних марок державне мито сплачується через фінансові установи шляхом внесення коштів у готівковій формі або їх переказу у безготівковій формі.

7. Розрахункові/касові документи про сплату державного мита додаються до примірників посвідчених правочинів, до заяв про державну реєстрацію актів цивільного стану та інших відповідних матеріалів про видачу документів, а також до документів реєстрації укладених на біржах угод.

У реєстрі для реєстрації нотаріальних дій вказується сума внесеного державного мита, реквізити розрахункового/касового документа.

Виконавчими комітетами сільської, селищної, міської ради на документах, що видаються платнику, і на відповідних документах та в книгах сільської, селищної та міської рад (реєстр для реєстрації нотаріальних дій тощо) робиться відмітка про суму стягнутого державного мита.

У разі сплати державного мита у відповідних графах або у графі "Для відміток" актових записів цивільного стану зазначається сума сплаченого державного мита.

Записи про надходження сум, що надійшли у сплату державного мита, провадяться в порядку, встановленому законодавством.

У випадках, коли платники звільняються від сплати державного мита, про це робиться відмітка на відповідних документах (в реєстрах, книгах тощо) з посиланням на законодавчі акти чи рішення сільських, селищних та міських рад про звільнення від сплати державного мита із зазначенням номера і дати цього рішення та документ, який підтверджує право на отримання пільги.

1. Відповідно до статті 6 Декрету державне мито сплачується за місцем розгляду та оформлення документів і зараховується до бюджетів місцевого самоврядування на рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби України /далі - органи Казначейства/ (в іноземній валюті державне мито сплачується через уповноважені банки, інші фінансові установи України, національного оператора поштового зв'язку).

2. Державне мито за дії, пов'язані з видачею охоронних документів (патентів і свідоцтв) на об'єкти інтелектуальної власності, і за дії, пов'язані з підтриманням чинності патентів на сорти рослин; за дії, передбачені підпунктами "б" - "е", "и", "к", "л" та "н" пункту 6 статті 3 Декрету, в частині, що стосується загальногромадянських закордонних паспортів, сплачене в іноземній валюті, зараховується на поточні рахунки в іноземній валюті, які відкриті на ім'я місцевих фінансових органів в уповноважених банках.

У випадках, коли громадяни проживають не за місцем розгляду та оформлення документів, державне мито може бути перераховано поштовим переказом, в якому вказується, за яку дію чи документ сплачується це державне мито.

3. До документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається примірник розрахункового/касового документа (або його копія) про сплату державного мита.

1. Сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках, передбачених статтею 8 Декрету.

2. Повернення державного мита у національній валюті здійснюється органом Казначейства, на рахунок якого зараховано цей платіж, за заявою платника. Повернення державного мита, сплаченого в іноземній валюті, здійснюється у валюті платежу з поточних рахунків в іноземній валюті, які відкриті на ім'я місцевих фінансових органів в уповноважених банках або у гривневому еквіваленті іноземної валюти, розрахованому за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на дату повернення коштів з бюджету, з відповідних рахунків, відкритих в органах Казначейства, про що платник зазначає у своїй заяві.

3. Повернення державного мита здійснюється на підставі заяви платника, поданої ним протягом року з дня зарахування державного мита до бюджету, до відповідного органу, що контролює справляння надходжень державного мита.

Органи Казначейства здійснюють повернення платникам помилково або надміру сплачених сум державного мита за поданням органів, що контролюють справляння надходження державного мита (далі - Подання), згідно з Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за № 1650/24182.

Подання надається платником до відповідного органу Казначейства разом із заявою про повернення державного мита з бюджету та розрахунковим/касовим документом або копією (у разі повернення державного мита частково та якщо оригінал знаходиться у справі установи, яка справляє державне мито), що підтверджує сплату державного мита до бюджету.

Для повернення державного мита у справах, що залишаються в установах, які справляють державне мито, в Поданні цієї установи зазначається, що оригінал розрахункового/касового документа знаходиться у справі цієї установи.

1. У державних нотаріальних конторах, виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад державне мито справляється в розмірах, встановлених пунктом 3 статті 3 Декрету.

2. Виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад, на території яких немає державних нотаріальних контор, справляють державне мито за вчинення тих нотаріальних дій, що покладені на них Законом України "Про нотаріат".

3. За наявності неповнолітніх спадкоємців на момент відкриття спадщини (у тому числі й тих, які не є дітьми спадкодавця) державне мито справляється тільки з повнолітніх спадкоємців незалежно від того, що на час отримання свідоцтва про право на спадщину неповнолітні досягли повноліття.

За нові свідоцтва про право на спадщину, що видаються у зв'язку із внесенням змін до свідоцтва про право на спадщину на підставі згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на вимогу одного із спадкоємців за рішенням суду, державне мито справляється на загальних підставах. При цьому сума державного мита, сплачена за первісне свідоцтво, підлягає поверненню або за заявою платника зараховується в рахунок суми, що належить до сплати за видачу нового свідоцтва, якщо не минув рік з дня зарахування цієї суми до бюджету.

Сума державного мита, сплачена за посвідчення правочинів, визнаних судом недійсними, підлягає поверненню платнику, якщо не минув рік з дня зарахування цієї суми до бюджету.

При записі нових свідоцтв до реєстрів державних нотаріальних контор у відповідній графі вказується, коли і в якій сумі було справлено державне мито і де записано про стягнення. При цьому до основних документів, що залишаються у справі державної нотаріальної контори, додається судове рішення про визнання відповідних свідоцтв недійсними.

4. За вчинення нотаріальних дій, за які державне мито справляється пропорційно, державне мито обчислюється з суми, що зазначена сторонами, з додержанням правил, викладених у пунктах 5-12 цієї глави.

5. За посвідчення договорів купівлі-продажу майна державних підприємств платниками державного мита є юридичні і фізичні особи, які направили свої кошти на придбання майна вказаних підприємств.

6. За посвідчення договорів, платежі за які провадяться періодично (наприклад, за договорами оренди майна), сума, з якої обчислюється і сплачується державне мито, визначається виходячи із загальної суми платежів за договір за весь час його дії. Якщо договір укладено на невизначений строк, то державне мито обчислюється і сплачується виходячи із загальної суми платежів за договором, але не більше ніж за три роки.

6-1. За посвідчення договорів застави (в тому числі аграрних розписок) державне мито справляється, виходячи з договірної вартості предмета застави за ставкою, визначеною підпунктом "у" пункту 3 статті 3 Декрету .

7. За посвідчення іпотечних договорів, а також за посвідчення договорів про відступлення права вимоги за іпотечними договорами, про продовження строку дії раніше укладеного договору або збільшення початкової суми договору державне мито обчислюється і справляється виходячи з оцінки нездійснених прав і невиконаних обов'язків або суми, на яку збільшується сума раніше укладених договорів.