Держмитслужбою України опрацьовано лист Київської центральної спеціалізованої митниці від 17.02.09 N 23/1-16/459 щодо митного оформлення носіїв звуку та зображення, що ввозяться телерадіокомпаніями в режимі тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування, та повідомляємо.

Відповідно до положень ст. 186 Митного кодексу України (далі - Кодекс) декларант самостійно визначає митний режим товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до мети їх переміщення та на підставі документів, що подаються митному органу для здійснення митного контролю й митного оформлення.

Переміщення товарів у режимі тимчасового ввезення (вивезення) згідно із статтею 205 Кодексу передбачає подання митному органу документів на такі товари з обґрунтуванням підстав їх тимчасового ввезення на митну територію України (вивезення за межі митної території України).

Товари щодо яких може надаватися дозвіл на тимчасове ввезення на митну територію України (тимчасове вивезення за межі митної території України) з умовним повним звільненням від оподаткування визначено в статті 206 Кодексу.

Відповідно до положень Конвенції про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990), до якої Україна приєдналася в установленому порядку 24.03.04 (далі - Конвенція), термін "тимчасове ввезення" означає митний режим, який дозволяє приймати на митну територію певні товари, умовно звільнені від ввізного мита і податків, та які ввозяться з визначеною метою. При цьому згідно із статтею 2 цієї Конвенції кожна з Договірних Сторін зобов'язується надавати згоду на тимчасове ввезення товарів, зазначених у Додатках до неї.

Беручи до уваги мету ввезення носіїв звуку та зображення, яка зазначена у наданих суб'єктами до митниці зовнішньоекономічних договорах, зокрема, культурно-просвітницька діяльність, при визначенні пільги необхідно керуватися вимогами статті 206 Кодексу й Додатком III Додатка В.5 Конвенції.

В ілюстративному списку товарів зазначеного Додатку носії звуку й зображення (відеокасети) відсутні.

Крім того, звертаємо увагу на те, що в статті 19 Конвенції прямо вказано, що її положення не створюють перешкод для застосування заборон та обмежень, які випливають з національних законів та нормативних актів і ґрунтуються на міркуваннях захисту авторських прав.

Таким чином, на підставі вищевикладеного повідомляємо, що ввезення на митну територію України відеокасет із записами в рамках культурно-просвітницької діяльності в режимі тимчасового ввезення можливе лише зі сплатою всіх передбачених законодавством податків і зборів.

Митне оформлення товарів відповідно до статті 72 Кодексу розпочинається після подання митному органу митної декларації та необхідних для здійснення митного контролю й митного оформлення документів і відомостей, які згідно зі статтею 88 Кодексу зобов'язаний надати декларант, а також сплатити податки й збори.

Відповідно до статті 86 Кодексу подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних, супровідних та інших необхідних документів, перелік яких затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.02.06 N 80 "Про перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що перемішуються через митний кордон України". Зокрема, в обов'язковому порядку декларантом подаються документи, що використовуються для визначення митної вартості товарів, документи, що підтверджують право на застосування до товарів пільгового режиму оподаткування, а також документи, що підтверджують право розпорядження, володіння чи користування товаром.

Для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) використовуються відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України.

Митна вартість товарів визначаться декларантом відповідно до положень Кодексу (стаття 260 Кодексу).

Крім того, митна вартість і метод її визначення згідно зі статтею 262 Кодексу заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України.

Порядок декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.06 N 1766 (далі - Порядок).

Методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон та умови їх застосування встановлюються Кодексом, зокрема, главою 47.

Відповідно до статті 266 Кодексу основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Проте, відповідно до статті 267 Кодексу зазначений метод визначення митної вартості товарів використовується тільки у випадках, коли товар продається на експорт в Україну та щодо розпорядження ним відсутні будь-які обмеження. Оскільки предметами зовнішньоекономічних договорів, які подаються суб'єктами до митного оформлення, не є купівля-продаж цих товарів, їх митна вартість не може визначатися із застосуванням першого методу.