З метою забезпечення виконання статті 4 Закону України "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні"

1. Затвердити Методичні рекомендації щодо розроблення середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого та регіонального рівня, що додаються.

2. Міністерству освіти і науки України довести зазначені Методичні рекомендації до відома центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Міністра освіти і науки України В.Г.Кременя.

Методичні рекомендації щодо розроблення середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого та регіонального рівня (далі - Методичні рекомендації) розроблено з метою забезпечення виконання статті 4 Закону України "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні".

Дані Методичні рекомендації містять пропозиції щодо організації процесу розроблення середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого та регіонального рівнів і призначені для їх практичного використання центральними органами виконавчої влади та виконавчими органами місцевого самоврядування в ході розроблення та формування середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого та регіонального рівнів.

Розроблення середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого рівня має здійснюватись на основі проведення аналізу стану науково-технічного та технологічного розвитку галузі, її інноваційного потенціалу.

Розроблення середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності регіонального рівня здійснюється на основі аналізу стану економічного та інноваційного потенціалу регіону.

У даних Методичних рекомендаціях терміни вживаються за змістом, визначеним в Законах України "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні" та "Про інноваційну діяльність".

Розроблення середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого та регіонального рівнів має базуватися на принципах:

- цілісності та взаємної узгодженості, що передбачає формування середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого та регіонального рівнів, узгоджених зі стратегічними та середньостроковими пріоритетними напрямами інноваційної діяльності загальнодержавного рівня, а також узгоджених між собою;

- випереджаючого розвитку, що означає розроблення середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого та регіонального рівнів на основі аналізу і прогнозування можливостей та перспектив розвитку галузі та регіону з використанням науково обгрунтованих підходів, а також з врахуванням перспективних потреб економіки і соціальної сфери на основі середньострокових прогнозів економічного і соціального розвитку;

- відповідності, що полягає у розробленні та формуванні такої системи пріоритетів, яка б відповідала конкретним умовам технологічної реструктуризації галузевих (регіональних) виробництв та можливостям ресурсного забезпечення реалізації пріоритетних напрямів. Останнє включає фінансово-економічні, інтелектуальні, матеріально-технічні ресурси;

- гласності, який полягає у забезпеченні обговорення на галузевому та регіональному рівнях відповідних середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності, а затверджені середньострокові пріоритетні напрями інноваційної діяльності галузевого та регіонального рівнів мають бути доведені до суб'єктів інноваційної діяльності у галузі та в регіоні як орієнтири для розроблення ними власних планів, програм та проектів.

2.1. Етапами розроблення та формування середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого рівня є:

- аналіз стану науково-технічного та технологічного розвитку галузі;

- аналіз інноваційного потенціалу галузі;

- аналіз виконання інноваційних проектів, що реалізуються в даній галузі;

- проведення маркетингових досліджень середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого рівня;

- формування середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого рівня.

2.2. Аналіз стану науково-технічного та технологічного розвитку галузі

2.2.1. Аналіз стану науково-технічного та технологічного розвитку галузі має проводиться за кожним видом економічної діяльності.

2.2.2. На першому етапі проведення аналізу стану науково-технічного та технологічного розвитку галузі формуються аналітичні таблиці, які мають містити вихідну інформацію про стан науково-технічного та технологічного розвитку кожного виду економічної діяльності. Зазначені аналітичні таблиці можуть включати в себе наступні показники (за роками):

- обсяг інноваційних капіталовкладень відносно річного рівня амортизаційних відрахувань;

- обсяг інноваційних капіталовкладень за рік відносно загальних інвестицій в основний капітал;

- розмір доходу від інноваційних капіталовкладень за рік відносно обсягу інноваційних капіталовкладень;

- розмір сукупного фінансування розвитку науки і техніки відносно обсягу виробництва продукції;

- обсяг продажу новоствореної продукції за рік відносно річного загального обсягу продажу;

- кількість впроваджених винаходів за рік відносно їх загальної кількості;

- індекси обсягу виробництва інноваційної продукції;

- індекси продуктивності праці;

- рентабельність інноваційної продукції;

- динаміка впровадження інновацій.

Основними джерелами інформації для визначення техніко-економічних показників щодо оцінки тенденцій розвитку галузі за кожним видом економічної діяльності можуть бути статистичні форми звітності Держкомстату та відомча планова та звітна інформація:

- N 2-кб - квартальна "Звіт про введення в дію будівель, споруд, основних фондів та інвестиції в основний капітал (капітальні вкладення)";

- N 1-ПВ термінова - квартальна "Звіт з праці";

- N 1-П (річна) "Звіт підприємства по продукції";

- N 1-наука "Звіт про виконання наукових та науково-технічних робіт", квартальна;

- N 3-наука "Показники наукової та науково-технічної діяльності", річна;

- N 1-буд (інновація) "Інноваційна діяльність в будівництві", разова;

- N 2-пром (інновація) "Звіт про інноваційну активність підприємства", квартальна;

- N 1-інновація (річна) "Обстеження технологічних інновацій промислового підприємства";

- N 5-нт (матеріали) "Звіт про створені вперше в Україні нові види сировини, матеріалів, речовин";

- N 6-нт (ліцензії) - річна "Звіт про продаж ліцензій на об'єкти інтелектуальної власності";

- матеріали вітчизняних та міжнародних виставок, ярмарок промисловості і науково-технічній діяльності.

Обов'язковим джерелом інформації мають стати матеріали - результати проведення маркетингових досліджень ринку продукції за кожним видом економічної діяльності галузі.

При необхідності можна використовувати інші джерела інформації.

2.2.3. На другому етапі на основі сформованої аналітичної інформації мають проводиться оцінка тенденцій науково-технічного та технологічного стану за кожним видом економічної діяльності шляхом проведення розрахунків показників динаміки її науково-технічного та технологічного стану та робляться відповідні висновки.

2.3. Аналіз інноваційного потенціалу галузі

Аналіз інноваційного потенціалу галузі може проводитися на основі матеріалів прогнозу її розвитку, які мають включати результати:

- аналізу стану науково-технічного та технологічного розвитку галузі;

- оцінки конкурентоспроможності галузевих виробництв з позицій зіставлення рівня базових технологій, які використовуються на галузевих виробництвах, та досягнутого світового технологічного рівня;

- аналізу забезпечення підприємств галузі інвестиційними ресурсами, зокрема, з визначенням їх обсягів, структури, джерел та видів;

- аналізу обсягів та структури (за строками, напрямами та видами) кредитних вкладень в підприємства галузі;

- проведених маркетингових досліджень сегментів споживання продукції галузі на внутрішньому та зовнішньому ринках, зокрема, в контексті наміченого вступу України до Світової організації торгівлі (СОТ), а також можливості включення галузевих виробництв у глобальні технологічні ланцюги, участі у міжнародному поділі праці та приєднання до глобальних коопераційних зв'язків;

- аналізу структури та кон'юнктури сегменту забезпечення галузі сировиною, матеріалами та енергоресурсами, зокрема, залежності галузі від кон'юнктури зовнішнього ринку постачання;

- аналізу інноваційного та технологічного потенціалу провідних виробництв галузі в контексті можливості забезпечення реальних потреб розвитку галузі та зіставлення з потенціалом аналогічних передових світових виробництв, а також аналізу можливостей мультиплікативного поширення передових базових технологій провідних виробництв, як на інші виробництва галузі, так і за її межі;

- аналізу забезпечення галузі трудовими ресурсами в контексті оцінки їх професійно-освітнього рівня.

2.4. Аналіз виконання інноваційних проектів, що реалізуються в даній галузі

2.4.1. Аналіз виконання інноваційних проектів, що реалізуються в даній галузі, можна проводити за допомогою оцінки їх ефективності.

Ефективність інноваційних проектів є багатоаспектною і може включати:

- науково-технічну ефективність;

- економічну ефективність;

- соціальну ефективність.

2.4.2. Науково-технічну ефективність можна оцінювати, застосовуючи підхід, заснований на побудові шкали градацій показників рівня новизни та впровадження результатів інноваційного проекту.

Загальна інтегральна оцінка інноваційного проекту (науково-технічний ефект) визначається як добуток оцінки рівня новизни та рівня впровадження результатів інноваційного проекту. Рівень впровадження результатів інноваційного проекту можна визначати за шкалою, проградуйованою відповідно до стадій життєвого циклу інновацій. Так, щоб мінімальний бал відповідав початковій стадії, а максимальний бал - останній стадії життєвого циклу інновацій. Це дозволить порівнювати роботи різних напрямів: фундаментальні дослідження з високим рівнем новизни і невеликим ступенем впровадження та прикладні роботи, впровадження яких здійснюється в короткі терміни, але рівень новизни не завжди високий. З мірою наближення до практичного використання в промисловості рівень впровадження зростає.

2.4.3. Економічна ефективність інноваційних проектів визначається за допомогою системи основних та допоміжних економічних показників.

Основними показниками ефективності є прибуток або дохід на окремому виробничому об'єкті, обумовлений використанням на ньому технічного нововведення, а також сумарний ефект (народногосподарський) як сума прибутку чи доходу від запровадження нововведень в галузі народного господарства.

Комерційна ефективність проектів передбачає мінімізацію витрат на реалізацію проекту та максимізацію доходу від його застосування, тобто враховує ринкові вигоди від його реалізації.

Для врахування таких вигод доцільно користуватись такими визнаними в світі показниками:

- чистий приведений дохід;

- індекс дохідності;

- внутрішня норма дохідності;

- період окупності інвестицій в інновації.

2.4.4. Оцінку соціальної ефективності доцільно проводити за такими групами ефектів:

1) поліпшення виробничого середовища, насамперед умов праці (забрудненість, безпека праці, температурний режим, шумовий та вібраційний фон тощо);

2) поліпшення стану навколишнього природного середовища, що проявляється у ліквідації чи скороченні забрудненості техногенними викидами повітряного басейну, водоймищ, землі;

3) ефекти, що проявляються у зміні:

- кількості робочих місць в зв'язку з реалізацією інноваційного проекту;

- структури виробничого персоналу і його кваліфікації;

- рівня здоров'я працівників об'єкта, на якому відбувається реалізація інноваційного проекту.

2.4.5. За результатами оцінки ефективності інноваційних проектів, що реалізуються в галузі, рекомендується:

- навести перелік середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності, в межах яких реалізація інноваційних проектів виявилася ефективною;

- навести перелік середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності, в межах яких реалізація інноваційних проектів виявилася неефективною;

- навести перелік інноваційних проектів, реалізація яких виявилася ефективною, і напрями інноваційної діяльності, в межах яких проводилася їх реалізація, доцільно включити до середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого рівня.

2.4.6. На підставі аналізу наведеної вище інформації рекомендується скласти порівняльну таблицю, в якій повинен міститися перелік попередніх пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого рівня та робочий варіант уточненого переліку пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого рівня.

2.5. Проведення маркетингових досліджень середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого рівня

Маркетингове дослідження по кожному з середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого рівня може проводитися як фахівцями центрального органу виконавчої влади, так і сторонніми організаціями, що займаються проведенням маркетингових досліджень на замовлення центрального органу виконавчої влади.

Маркетингове дослідження середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого рівня може бути представлена як система заходів з отримання інформації про поточний та перспективний (прогнозний) стан ринку інноваційної продукції галузі.

Інформація про поточний стан ринку інноваційної продукції галузі може містити:

- аналіз основних тенденцій споживання інноваційної продукції даної галузі;