З метою запровадження систематичного дослідження стану бізнес-клімату в Україні та підготовки рекомендацій щодо його поліпшення і усунення проблем, які перешкоджають успішному веденню підприємницької діяльності

1. Затвердити Методичні рекомендації дослідження стану бізнес-клімату в Україні, що додаються.

2. Департаменту регуляторної політики використовувати Методичні рекомендації для проведення щорічного дослідження стану бізнес-клімату в Україні.

Узагальнені результати опитування суб'єктів господарювання щодо стану регуляторного середовища використовувати для здійснення аналізу його ефективності, проведення моніторингу з метою виявлення недоліків, які створюють проблеми для підприємництва, і підготовки рекомендацій щодо їх врегулювання.

1.1. Методичні рекомендації дослідження стану бізнес-клімату в Україні (далі - Методичні рекомендації) розроблені з метою запровадження щорічного дослідження, оцінки і моніторингу підприємницького середовища в Україні.

Завданням дослідження є вивчення стану підприємницького середовища, основних тенденцій його розвитку, а також визначення адміністративних перешкод для ведення бізнесу, підготовка рекомендацій щодо їх усунення.

1.2. Об'єктом дослідження є певні сфери регулювання бізнес-клімату в Україні.

1.3. Суб'єктами дослідження - респондентами є представники малого та середнього бізнесу в різних регіонах України.

1.4. Метод дослідження - опитування представників малих і середніх підприємств за їх місцезнаходженням методом індивідуальних комп'ютерних інтерв'ю.

2.1. При визначенні стану бізнес-клімату в Україні пропонується охопити такі індикатори регулювання підприємницької діяльності:

оцінка реєстраційних процедур (до складу рейтингу входять оцінка простоти і зрозумілості реєстраційних процедур; оцінка роботи "єдиних реєстраційних офісів"; кількість процедур, документів і днів, необхідних для реєстрації; витрати на здійснення реєстрації; оцінка розміру статутного капіталу);

оцінка системи перевірок (до складу рейтингу входять оцінка ефективності Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"; частота перевірок та їх тривалість; витрати, понесені у зв'язку з перевірками; втрати робочого часу у зв'язку з проведенням перевірок; органи контролю, які найчастіше перевіряють, та дотримання ними норм законодавства під час перевірок; ефективність перевірок;

оцінка дозвільної системи (ефективність і прозорість дозвільної системи, ефективність роботи дозвільних центрів; кількість дозвільних документів, які необхідно отримати для започаткування діяльності та кількість інших документів, які необхідно надати для отримання того чи іншого дозвільного документа; терміни отримання дозвільних документів; витрати на отримання дозвільних документів);

оцінка системи оподаткування (загальна оцінки чинної системи оподаткування, процедур розрахунку окремих податків і зборів (обов'язкових платежів), кількість платежів за минулий рік, витрати часу на їх сплату, сукупний податок у відсотку до валового доходу, відношення до спрощеної системи оподаткування);

оцінка технічного регулювання (загальна оцінка процедур сертифікації продукції; проблеми, які виникають при проведенні сертифікації; відношення суб'єктів господарювання до обов'язкової сертифікації; обсяг продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації).

Первинний збір інформації проводиться шляхом індивідуальних опитувань підприємців - представників малого і середнього бізнесу в різних регіонах України. Під час опитування респонденти відповідають на низку питань, які підприємці вирішують під час своєї діяльності, відповідно до спеціальної анкети, що наведена у додатку 1.

Анкета містить сукупність індикаторних питань, кожне з яких безпосередньо пов'язане з відповідним індикатором бізнес-клімату, і передбачає можливість визначити вагомість та вплив певного компоненту на індикатор регуляторного середовища, а також відстежити зв'язок між індикаторами і об'єктивними статистичними показниками розвитку підприємництва.

Оцінка стану бізнес-клімату в Україні в цілому буде здійснюватися на підставі узагальнення і експертизи даних, отриманих за результатами опитування.

Для вирішення задач дослідження на підставі даних Державного комітету статистики України формується вибірка підприємств по всіх регіонах станом на 15 грудня року, що передує року дослідження.

Співвідношення підприємств у вибірці за сферами діяльності, формами власності має бути репрезентативним і відображати загальнодержавну структуру.

Опитування рекомендується проводити серед підприємств, які здійснюють діяльність в таких (галузях) сферах економіки, які є найбільш розповсюдженими для малого і середнього бізнесу, а саме: промисловість, будівництво, транспорт, торгівля, громадське обслуговування, фінансові послуги.

Віднесення до певної (галузі) сфери економіки суб'єктів господарювання здійснюється за основним видом їх діяльності.

Вибірку підприємств для дослідження необхідно здійснювати за такими критеріям:

активні (діючі) підприємства (крім державних);

чисельність працюючих (малі підприємства - до 50 осіб, середні підприємства - до 250 чоловік);

організаційно - правова форма;

сфери економіки;

географічне місцезнаходження підприємства.

Респондентами виступатимуть керівники підприємств (власники і наймані менеджери). Зазначений вибір обумовлено тим, що саме ця категорія респондентів є безпосереднім головним суб'єктом підприємницького процесу, і в силу свого статусу і повноважень вирішує (як правило, особисто) більшість проблем, які розглядаються у дослідженні. Водночас зазначена група респондентів характеризується стійкою однорідністю ознак соціальної групової приналежності: установками, мотивами, цінностями, стратегіями тощо.

З огляду на зазначене їх точка зору і відповіді представлятимуть по суті групову, консолідовану оцінку, що дасть можливість отримати коректні показники при опитуванні.

Крім того, для отримання більш широкого уявлення про ситуацію в певній сфері регуляторного середовища під час опитування можуть бути використані також і індикаторні питання, які оцінюють окремі аспекти регуляторного середовища як:

позитивні (да);

негативні (ні).

Це питання, які стосуються ефективності законодавчої бази, яка регулює відносини у визначених сферах підприємницького середовища; оцінки діяльності окремих органів контролю і нагляду, дотримання ними вимог законодавства під час перевірок, оцінки результативності перевірок; оцінка процесу отримання дозвільних документів і роботи дозвільних центрів тощо.

Таке дослідження передбачає оцінку респондентами того чи іншого індикатора, який не може бути обрахований у числовому значені.

Результати такого дослідження повинні розглядатися як такі, що дають можливість розширити характеристику того чи іншого індикатора певної сфери регуляторного середовища.

Перелік питань такого індикативного дослідження наведено у додатку 2.

Обрахування і узагальнення інформації по переліку питань індикативного дослідження здійснюється відповідно до додатку 3.

По кожному з таких питань обраховується інтегральний індекс, рівень якого буде свідчити про ефективність того чи іншого регулятора.

Інтегральний індекс - це середнє арифметичне різниці позитивних і негативних оцінок плюс 100 з кожного індикативного питання і обраховується за формулою:

де Iint - інтегральний індекс;

P - позитивні оцінки з індикативного питання у відсотках до загального числа респондентів;

N - негативні оцінки з індикативного питання у відсотках до загального числа респондентів;

n - кількість змінних, які використовуються для обчислення індексу

E - знак суми.

Значення інтегрального індексу вище 100 означає, що ситуація з зазначеного питання в країні (за оцінкою респондентів) швидше сприятлива, нижче 100 - швидше несприятлива.

Звітним періодом для проведення дослідження бізнес-клімату в Україні є календарний рік.

На підставі узагальнених результатів опитування суб'єктів господарювання та отриманої від них додаткової інформації щодо регуляторного середовища здійснюється аналіз його ефективності і визначаються недоліки, які створюють проблеми для підприємництва.

Результати узагальненого аналізу отриманої інформації опрацьовуються на тематичних фокус-групах, в роботі яких беруть участь експерти (представники відповідних центральних органів виконавчої влади, які здійснюють регулювання підприємницької діяльності), громадські організації і підприємці.

За наслідками проведеної роботи готуються рекомендації щодо врегулювання або усунення виявлених проблем, які створюють перешкоди для ведення бізнесу.

Щорічні дослідження використовуються для проведення моніторингу стану бізнес-клімату в Україні.

Під процедурою слід розуміти взаємовідносини засновників підприємства з зовнішніми сторонами (державними закладами, юристами, аудиторами, нотаріусами) до державної реєстрації, а також - після реєстрації, виконання яких передбачено законодавством і тільки ті процедури, які є обов'язковими для всіх підприємств і не пов'язані з виключною специфікою Вашого підприємства. Якщо Ви для державної реєстрації користувались послугами посередницьких фірм, вкажіть. (Пункт 1).

Час, який витрачено на проведення державної реєстрації, обчислюється кількістю днів, які необхідні для виконання певної реєстраційної процедури, яка вважається завершеною з моменту отримання певного документа (свідоцтва про державну реєстрацію, номер платника податків тощо). Не враховується час, який витрачається на ознайомлення з законодавством з питань реєстрації. (Пункт 2).

Витрати враховують всі офіційні, передбачені законодавством платежі і збори, а також неофіційні. (Пункт 3).

Сума втрат, які понесло Ваше підприємство у зв'язку з проведенням перевірок (пункт 4) обчислюється сумою втраченого прибутку.

До втрат робочого часу включається робочий час, який витрачено працівниками відділу для надання і підготовки документів, а також надання роз'яснень представникам органів контролю і нагляду (пункт 5).

При наданні відповідей на питання 3, 4 (абзац третій), 5 (абзац третій) враховується весь перелік документів (довідки, погодження, експертиза, висновки, час на очікування рішення), а також органів, до яких необхідно звернутися для отримання дозвільних документів та витрати, пов'язані з отримання дозвільних і інших документів.

Для відповіді на питання щодо загальної кількості платежів (пункт 1) враховуються всі податки, збори (обов'язкові платежі), які сплачувались у минулому році, з врахуванням періодичності їх сплати.

Витрати часу на сплату податків, зборів (обов'язкових платежів) (пункт 2) включають витрати на підготовку і подання податкової декларації і час, пов'язаний безпосередньо із сплатою будь-якого податкового платежу.