Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України розглянуло лист від 29.09.2004 N к/9-34 щодо роз'яснення терміна "громадське харчування" і застосування деяких рахунків бухгалтерського обліку у сфері громадського харчування /у зв'язку з розробкою Методичних рекомендацій щодо впровадження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку у сфері громадського харчування і побутових послуг, гармонізованих з міжнародними стандартами" (далі - Рекомендації), затверджених наказом Мінекономіки від 17.06.2003 N 157/, і повідомляє наступне.

З метою гармонізації чинних нормативних документів до вимог законодавства Європейського Союзу термін "громадське харчування" замінено на термін "ресторанне господарство" /Зміна N 1 ДСТУ 3862-99 "Громадське харчування. Терміни та визначення", чинна з 01.12.2003 р. (затверджено та надано чинності наказом Держспоживстандарту від 29.10.2003 N 185)/. У найближчий час планується внесення аналогічних змін у законодавчі і нормативно-правові акти. Згідно із цим стандартом ресторанне господарство є видом економічної діяльності суб'єктів господарської діяльності щодо надання послуг відносно задоволення потреб споживачів у харчуванні з організацією дозвілля або без нього. Суб'єкти господарської діяльності здійснюють діяльність через заклади ресторанного господарства, які є його організаційно-структурними одиницями, що здійснюють виробничо-торговельну діяльність: виробляють і (або) доготовляють, продають і організують споживання продукції власного виробництва і закупних товарів, можуть організовувати дозвілля споживачів.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства, обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способи реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, установлених цим Законом, та з урахуванням особливості своєї діяльності і технології обробки облікових даних.