Міністерство економіки України розглянуло Ваше звернення '…' щодо практичного застосування норм постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2022 р. № 2 "Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров’я" (далі – Постанова № 2) та повідомляє.

1) чи поширюються норми Постанови № 2 на комунальні некомерційні заклади охорони здоров’я (далі – КНП)? Яким чином забезпечувати виконання Постанови № 2 для медичних працівників КНП?

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Постанови № 2 її норми поширюються на медичних працівників закладів охорони здоров’я державної або комунальної форми власності.

За інформацією МОЗ, викладеною у листі до Мінекономіки від 18.02.2022 р. № 10-10/4849/2-22, під час визначення сфери поширення дії Постанови № 2 доцільно керуватися такими нормативно-правовими актами:

• Основи законодавства України про охорону здоров’я (далі – Основи);

• Закон України "Про ліцензування видів господарської діяльності";

• постанова КМУ від 16.05.2011 р. № 501 "Про затвердження переліку закладів охорони здоров’я та програм у галузі охорони здоров’я, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, видатки на які здійснюються з державного бюджету, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України";

• постанова КМУ від 02.03.2016 р. № 285 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики";

• наказ МОЗ від 28.10.2002 р. № 385 "Про затвердження переліків закладів охорони здоров’я, лікарських посад, посад фармацевтів, посад фахівців з фармацевтичною освітою (асистентів фармацевтів), посад професіоналів у галузі охорони здоров’я, посад фахівців у галузі охорони здоров’я та посад професіоналів з вищою немедичною освітою у закладах охорони здоров’я", у тому числі структурних підрозділах, що здійснюють медичну діяльність установ, закладів та організацій незалежно від підпорядкування '…';

• наказ МОЗ від 06.07.2015 р. № 408 "Про затвердження Типового положення про університетську клініку вищого навчального закладу (закладу післядипломної освіти)" '…'.

Статтею 3 Основ визначено, що заклад охорони здоров’я це юридична особа незалежно від форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, основними завданнями яких є забезпечення медичного обслуговування населення та/або надання реабілітаційної допомоги на основі відповідної ліцензії та забезпечення професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників і фахівців з реабілітації.

Пунктом 15 частини першої статті 7 та частиною першою статті 9 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" встановлено, що медична практика підлягає ліцензуванню та ліцензіат зобов’язаний виконувати вимоги ліцензійних умов відповідного виду господарської діяльності, а здобувач ліцензії для її отримання – відповідати ліцензійним умовам.

Відповідно до Типової форми договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 р. № 410, надавач медичних послуг зобов’язаний протягом строку дії договору забезпечувати виплату заробітної плати у розмірі не меншому, ніж передбачено підпунктом 1 пункту 1 Постанови № 2.

Для медичних працівників, які залучені виключно до надання первинної медичної допомоги (лікарів або молодших спеціалістів з медичною освітою (фахових молодших бакалаврів), фахівців з початковим рівнем (короткий цикл) вищої освіти, першим (бакалаврський) рівнем вищої медичної освіти і магістрів з медсестринства, які входять до команди з надання первинної медичної допомоги такого лікаря), норми Постанови № 2 застосовуються у разі, коли лікаря обрали не менше ніж 70 % пацієнтів оптимального обсягу практики первинної медичної допомоги.