Відповідно до статті 33 Закону України "Про охорону праці", пункту 8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 500, та з метою поліпшення стану охорони праці на підприємствах аграрного сектору економіки

1. Затвердити Методичні рекомендації щодо попередження виробничого травматизму та професійних захворювань під час роботи на зарубіжній та вітчизняній сільськогосподарській техніці з урахуванням професійних ризиків (далі - Методичні рекомендації), що додаються.

2. Сектору охорони праці та пожежної безпеки (Гнатюк О. А.) забезпечити надання відповідної методичної та практичної допомоги підприємствам аграрного сектору економіки щодо використання Методичних рекомендацій при плануванні і здійсненні заходів із запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням на виробництві.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра - керівника апарату Чужмира М. А.

1.1. Методичні рекомендації щодо попередження виробничого травматизму та професійних захворювань під час роботи на зарубіжній та вітчизняній сільськогосподарській техніці з урахуванням професійних ризиків (далі - Методичні рекомендації) розроблені з метою попередження виробничого травматизму та професійних захворювань під час роботи на зарубіжній та вітчизняній сільськогосподарській техніці.

1.2. Методичні рекомендації регламентують порядок безпечного проведення робіт при використанні сільськогосподарської техніки під час вирощування та збирання сільськогосподарських культур, виробництва продукції тваринництва, а також під час ремонту такої техніки та її технічного обслуговування.

1.3. Методичні рекомендації не заміняють чинні правила та інструкції з охорони праці, які діють у сільському господарстві при використанні технічних засобів виробництва, у тому числі сільськогосподарської техніки.

1.4. Методичні рекомендації пропонуються для використання у виробничій діяльності підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, а також фізичним особам - підприємцям (далі - суб'єкти господарювання), які відповідно до чинного законодавства використовують найману працю та займаються виробництвом сільськогосподарської продукції, застосовуючи різноманітну сільськогосподарську техніку як вітчизняного, так і зарубіжного виробництва.

1.5. Для запобігання травматизму, професійних захворювань і аварій на виробництві суб'єкт господарювання повинен відповідно до Закону України "Про охорону праці" створити в кожному структурному підрозділі, на кожному робочому місці безпечні і здорові умови праці.

1.6. З метою організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасних випадків, професійних захворювань, аварій у процесі роботи, суб'єкт господарювання забезпечує функціонування служби охорони праці відповідно до вимог Закону України "Про охорону праці" та Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15 листопада 2004 року № 255, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2004 року за № 1526/10125.

1.7. Суб'єктом господарювання розробляються інструкції з охорони праці відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 1998 року № 9, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07 квітня 1998 року за № 226/2666.

1.8. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці операторів сільськогосподарської техніки проводиться відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511.

1.9. Попередній (під час прийняття на роботу) і періодичний (протягом трудової діяльності) медичні огляди операторів сільськогосподарської техніки проводяться відповідно до Закону України "Про охорону праці" та Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113.

2.1. Під час використання сільськогосподарської техніки на виробничих процесах необхідно брати до уваги небезпечні та шкідливі виробничі чинники, які можуть впливати на працівників, відповідно до вимог ГОСТ 12.0.003-74 "ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация", затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 18 листопада 1974 року № 2551.

2.1.1. Фізичні небезпечні та шкідливі виробничі чинники:

рухомі агрегати й механізми;

підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони;

підвищена чи знижена температура поверхні обладнання й матеріалів;

підвищена чи знижена температура повітря робочої зони;

підвищений рівень шуму на робочому місці;

підвищений рівень вібрації;

підвищений рівень інфразвуку;

підвищений рівень ультразвуку;

підвищена чи знижена вологість повітря;

підвищена чи знижена рухомість повітря;

підвищений рівень іонізуючого випромінювання у робочій зоні;

підвищений рівень статичної електрики;

підвищений рівень електромагнітного випромінювання;

відсутність або недостатній рівень природного освітлення;

недостатня освітленість робочої зони;

підвищена яскравість світла;

знижена контрастність світла;

підвищений рівень ультрафіолетового випромінювання;

підвищений рівень інфрачервоного випромінювання;

радіаційне забруднення радіонуклідами робочої зони.

2.1.2. Хімічні небезпечні та шкідливі виробничі чинники:

токсичні;

подразливі;

сенсибілізуючі;

канцерогенні;

мутагенні;

такі, що впливають на репродуктивну функцію.

До цієї групи належать пестициди, агрохімікати, гази розкладання органічних речовин, відпрацьовані гази двигуна внутрішнього згоряння, підвищена концентрація пилу із вмістом SiO2 тощо.

2.1.3. Біологічні небезпечні та шкідливі виробничі чинники:

патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, рикетсії, спірохети, гриби, найпростіші) та продукти їхньої життєдіяльності;

макроорганізми (рослини та тварини).

2.1.4. Психофізіологічні небезпечні та шкідливі виробничі чинники:

фізичні перевантаження (статичні та динамічні);

нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, перенапруження аналізаторів, монотонність праці, емоційні перевантаження).

2.2. Джерелами шкідливих і небезпечних виробничих чинників під час експлуатації сільськогосподарської техніки можуть бути:

зовнішні метеорологічні умови (вітер, опади, низька або висока температура повітря, ожеледиця тощо);

машинно-тракторні агрегати під час їх роботи;

машини і механізми технологічних систем для обробітку ґрунту, догляду за рослинами та тваринами тощо;

устаткування, що працює під тиском;

застосовувані пестициди й агрохімікати;

електрифіковане устаткування, інструмент і електромережі;

ручні роботи, що зумовлюють фізичне і нервово-психічне перевантаження;

відкриті обертові і рухомі частини машин і обладнання;

несправність або відсутність блокувального пристрою запускання пускового двигуна при ввімкненій передачі;

несправність гальмівної системи трактора чи іншої самохідної сільськогосподарської машини;

несправність муфти зчеплення;

несправність рульового керування;

несправність або відсутність освітлювальних і контрольних приладів;

несправність або відсутність реверса робочих органів, які забиваються технологічним продуктом;

відсутність на тракторах автоматичних тягово-зчіпних пристроїв для агрегатування причіпних машин;

підтікання палива, оливи, охолоджувальної та інших технологічних рідин;

відсутність або несправність засобів доступу на робоче місце і до місць обслуговування (підніжки, драбини тощо);

відсутність пристроїв для запобігання потрапляння технологічної сировини і рослинних решток на поверхні теплообмінних елементів радіаторів, системи охолодження і елементів випускної системи відпрацьованих газів двигуна;

відсутність заземлення корпусів електрифікованих машин і обладнання;

пошкодження ізоляції електропроводів, струмопідвідних проводів ручного електрифікованого інструменту;

несправність інструменту, пристроїв, тари тощо;

слизькі опорні поверхні елементів конструкції агрегату.

2.3. Для захисту операторів сільськогосподарських машин мають використовуватися відповідні засоби індивідуального захисту, які повинні відповідати вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 року № 761.

2.3.1. Для захисту органів слуху за рівнів шуму 80 дБ і вище оператори сільськогосподарських машин мають забезпечуватися протишумовими навушниками або засобами індивідуального захисту зразка "беруші" згідно з ГОСТ 12.4.051-87 "ССБТ. Средства индивидуальной защиты органов слуха. Общие технические требования и методы испытаний", затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 29 жовтня 1987 року № 4856, ДСТУ EN 352-1-2002 "Засоби індивідуального захисту органів слуху. Вимоги безпеки і випробування", затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 12 липня 2002 року № 433.

2.3.2. Під час виконання робіт, пов'язаних з можливістю ураження очей, оператори сільськогосподарських машин забезпечуються захисними окулярами згідно з ГОСТ 12.4.013-85 "ССБТ. Очки защитные. Общие технические условия", затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 13 травня 1985 року № 1787.

2.3.3. Під час роботи з механізованим (пневматичним) ручним інструментом операторам сільськогосподарських машин слід видавати засоби захисту рук від вібрації відповідно до вимог ГОСТ 12.4.002-97 "Система стандартов безопасности труда. Средства защиты рук от вибрации. Технические требования и методы испытаний", затвердженого протоколом Міждержавної ради зі стандартизації, метрології та сертифікації від 25 квітня 1997 року № 11.

2.3.4. Для захисту шкіри рук від шкідливих хімічних речовин операторам сільськогосподарських машин видаються захисні креми, мазі, пасти згідно з вимогами ГОСТ 12.4.068-79 "ССБТ. Средства индивидуальной защиты дерматологические. Классификация и общие требования", затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 21 вересня 1979 року № 3639.

2.3.5. Вибір і застосування засобів індивідуального захисту органів дихання здійснюється відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 12.4.041-2006 "Засоби індивідуального захисту органів дихання фільтрувальні. Загальні технічні вимоги", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 10 листопада 2006 року № 322, та Правил вибору та застосування засобів індивідуального захисту органів дихання, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 28 грудня 2007 року № 331, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04 квітня 2008 року за № 285/14976.

3.1. Професійний ризик під час агрегатування сільськогосподарської техніки:

наїзд трактора на зчіплювача (допоміжного працівника);

падіння причіпного пристрою на ноги зчіплювача (допоміжного працівника);

втрата стійкості з'єднуваного (агрегатованого) знаряддя;

падіння знаряддя на працівника;

від'єднання причепу під час руху.

3.2. Професійний ризик під час роботи на ґрунтооброблювальних машинах і знаряддях:

перекидання агрегату;

раптове опускання навісного знаряддя;

контакт рук працівника з гострими крайками робочих органів машин;

наїзд агрегату на дорожні перешкоди.

3.3. Професійний ризик під час роботи на посівних та садильних машинах:

перекидання агрегату;

травмування працівника рухомими механізмами сівалки;

падіння працівника з сівалки;

отруєння працівника парами протруйника насіннєвого матеріалу;

обривання зчіпних пристроїв.

3.4. Професійний ризик під час внесення пестицидів та агрохімікатів:

потрапляння парів пестицидів у повітря робочої зони (у кабіну трактора);

вдихання парів пестицидів працівником;

потрапляння пестицидів до організму працівника разом з їжею чи питною водою;

потрапляння пестицидів на шкіру працівника.

3.5. Професійний ризик під час механізованого збирання зернових культур:

наїзд комбайна чи транспортного засобу на допоміжних працівників чи сторонніх осіб, які перебувають у полі;

загоряння комбайна (збирального агрегату);

перекидання збирального агрегату на схилі, вузькій дорозі, дамбі тощо;

доторкання до рухомих деталей машин чи вузлів жатки під час роботи.

3.6. Професійний ризик під час механізованого збирання буряків:

наїзд агрегату (транспортних засобів) на людей, що перебувають у полі;

потрапляння частин тіла та одягу в незакриті обертові механізми агрегату;

торкання руками гострих частин робочих органів агрегату;

перекидання транспортних засобів на схилах чи на небезпечних ділянках доріг;

раптове опускання навісного знаряддя.

3.7. Професійний ризик під час механізованого збирання картоплі:

перекидання сільськогосподарських агрегатів;

зіткнення сільськогосподарських агрегатів та транспортних засобів;

раптове опускання сільськогосподарських знарядь;

наїзд сільськогосподарських агрегатів на людей, які перебувають у полі;

потрапляння частин тіла чи одягу працівника в небезпечну зону (обертових вузлів, транспортерів тощо);

дія несприятливих виробничих чинників на працівників (несприятливі мікрокліматичні умови, шум, вібрація, пил, загазованість тощо).

3.8. Професійний ризик під час силосування кормів:

перевертання трамбувального трактора;

наїзд на працівника трамбувальним трактором у траншеї;

наїзд на працівника транспортним засобом під час стягування зеленої маси;

раптове обривання тросових пристроїв.

3.9. Професійний ризик під час механізованого збирання льону:

потрапляння одягу та кінцівок людини в зону відкритих рухомих механізмів агрегату;

падіння механізатора з машини;

наїзд агрегату на людей та перешкоди;

перекидання агрегату;

загоряння агрегату.

3.10. Професійний ризик під час скиртування:

наїзд на осіб, що перебувають на полі;

втрата стійкості працівником біля краю скирти через необережні рухи інших працівників;

пожежа на скиртувальному майданчику;

втрата стійкості скиртоклада;

обривання тросу волокуші;

скиртоправи перебувають у зоні руху грабельної решітки під час подавання соломи скиртокладом.

3.11. Професійний ризик під час роздавання кормів мобільним кормороздавачем:

захоплення одягу працівника неогородженим карданним валом кормороздавача;

падіння працівника на вивантажувальному транспортері в результаті самовільного пуску кормороздавача;

захоплення одягу працівника бітерами;

падіння працівника з висоти.

3.12. Професійний ризик під час видалення гною з тваринницького приміщення:

перекидання тракторного агрегату під час вантаження гною;

потрапляння кінцівок чи одягу працівників у зону незахищених кожухами рухомих елементів стаціонарних механізмів для видалення гною;

пошкодження електроізоляції;

вдихання шкідливих парів і газів.

4.1. Загальні рекомендації щодо недопущення травм під час експлуатації мобільної сільськогосподарської техніки.

З метою забезпечення належного стану охорони праці, запобігання нещасним випадкам, пожежам та аваріям на механізованих виробничих процесах, необхідно запровадити такі заходи:

покращити рівень проведення інструктажів з охорони праці на робочих місцях з усіма працівниками, перевірити знання працівників (механізаторів) щодо дотримання правил безпечного виконання робіт;

посилити контроль за дотриманням правил внутрішнього трудового розпорядку, трудової та виробничої дисципліни, вимог інструкцій з охорони праці;

не допускати до роботи працівників у стані алкогольного, наркотичного сп'яніння, хворобливому або стомленому стані;

контролювати відповідність виконуваних робіт фаховому рівню працівників;

заборонити залучення підлітків до робіт з підвищеною небезпекою;

перевірити відповідність машин та обладнання вимогам правил з охорони праці, пожежної безпеки, безпеки дорожнього руху та електробезпеки;

забезпечити контроль за проведенням ремонту електрообладнання та відповідних електровимірювань електроустановок зерноприймальних токів, зерноочищальних машин та зернонавантажувачів;

перевірити стан зерноочищальних комплексів, встановлення на завальних ямах, бункерах захисних решіток, захисних огорож та кожухів на всіх приводах (рухомих і обертових) машин;

не допускати випадків очищення робочих органів і технічного обслуговування машин без їх зупинення та вимкнення двигуна;

допускати до роботи на сільськогосподарських агрегатах осіб не молодших 18 років, що пройшли навчання та перевірку знань з охорони праці, отримали допуск до цих робіт, пройшли відповідні інструктажі з питань охорони праці на робочому місці, попередній медичний огляд і не мають медичних протипоказань;

дотримуватися нормативів щодо безпечної експлуатації сільськогосподарської техніки;

проводити ефективне навчання з питань охорони праці працівників, зокрема підвищення професійних навичок механізаторів;

забезпечити належну діяльність служби охорони праці на сільськогосподарських підприємствах;

розробляти програми навчання з охорони праці і неухильно дотримуватися порядку навчання та перевірки знань з питань охорони праці всіх працівників сільськогосподарських підприємств;

контролювати проходження навчання, інструктажів та перевірки знань з питань охорони праці всіма працівниками, зокрема механізаторами;

забезпечити проходження працівниками обов'язкових попередніх (під час приймання на роботу) та періодичних (упродовж трудової діяльності) медичних оглядів;

контролювати протягом робочої зміни дотримання працівниками вимог охорони праці та трудової дисципліни, відстороняти від виконання робіт (не допускати до роботи) осіб, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного сп'яніння, а також не пройшли навчання з питань охорони праці та порушують вимоги безпеки і гігієни праці;

встановити раціональне чергування періодів праці та відпочинку протягом робочої зміни, що визначається виробничими умовами і характером виконуваної роботи, її важкістю та напруженістю;

забезпечити проходження періодичного технічного огляду сільськогосподарської техніки в установлені терміни, які зазначено в інструкціях з експлуатації;

забезпечити виконання ремонту і технічного обслуговування у спеціально призначених для цього місцях із застосуванням знарядь, пристроїв та інструментів, передбачених технологіями ремонтних робіт і технічного обслуговування;

огородити захисними кожухами рухомі, обертові частини машин (карданні, ланцюгові, пасові, зубчасті та інші передачі), які забезпечують безпеку працівників;

розробити у кожному підрозділі сільськогосподарського підприємства необхідну нормативно-технічну документацію з питань забезпечення охорони праці;

впровадити організаційно-технічні та інші заходи щодо запобігання впливу несприятливих умов праці на працівників;

інформувати працівників про можливі причини та обставини виникнення нещасних випадків на виробництві та про їх наслідки.

4.2. Рекомендації щодо забезпечення належного технічного стану мобільних сільськогосподарських агрегатів.

4.2.1. Суб'єкти підприємницької діяльності повинні організувати належний контроль за технічним станом сільськогосподарської техніки. Для цього здійснюється періодична перевірка та випробовування таких елементів вузлів машинно-тракторних агрегатів, що визначають безпеку їх експлуатації:

комплектність вузлів та відсутність у деталях корозії, механічних пошкоджень та дефектів, що впливають на безпеку виконання робіт, зокрема безпеку дорожнього руху;

ефективність гальмування робочої та стоянкової гальмівної системи;

спрацьовування гальмівної системи причепа у разі аварійного гальмування;

відсутність у рульовому керуванні і його приводі деталей та вузлів із залишковою деформацією, тріщинами, пошкодженнями та залишками ремонту методами паяння чи зварювання;

відсутність витікання палива, оливи та охолоджувальної рідини у двигуні, підтікання експлуатаційної рідини у гідросистемах машин та їх робочих органів;

надійність кріплення елементів коліс, відсутність тріщин дисків або ободів коліс тощо.

4.2.2. Причіпні та напівпричіпні машини повинні мати жорсткі зчіпні пристрої.

4.2.3. Машини мають бути обладнані механічними фіксаторами, які утримують їх робочі органи у транспортному положенні.

4.2.4. Машини з перекидними кузовами повинні бути обладнані пристроями для фіксування кузова в піднятому положенні.

4.2.5. Стоянкові гальма повинні утримувати машину на схилі не менше 10° (18%).

4.2.6. У зварних з'єднаннях кабін або захисних каркасів не повинно бути тріщин, раковин, ненадійного з'єднання кабіни з рамою машини, а також деформації каркасу.

4.2.7. Важелі і педалі керування робочими органами машин і знарядь повинні вільно пересуватися і мати надійні фіксуючі пристрої.

4.2.8. Опори (підніжки і драбини) та поручні (перила і ручки) мають утримуватися у справному стані.

4.2.9. У механічному приводі гальм не повинно бути заїдання важелів і колодок, розшплінтування з'єднань та тріщин.

4.2.10. У системі рульового керування колісних сільськогосподарських машин не повинно бути таких несправностей:

наявність оливи нижче рівня у корпусі підсилювача;

порушення регулювання запобіжного клапана;

підвищене підтікання оливи в насосі;

заїдання в зачепленні черв'як-сектор;

підвищена вібрація рульового колеса;

ослаблення ступеню затягнення гайки черв'яка, кріплення сошки або поворотних важелів;

підвищений люфт у конічних підшипниках передніх коліс або у шарнірах тяг рульового керування;

порушення сходження передніх коліс;

збільшення осьового переміщення поворотного вала;

збільшення зазору в зачепленні черв'як-сектор;

підвищений люфт у з'єднаннях карданних муфт рульового колеса;

люфт рульового колеса під час роботи двигуна більше 25°;

сила опору повороту рульового колеса за ручної дії перевищує 60 H з гідропідсилювачем, 100 H - без гідропідсилювача;

установлення деталей із слідами залишкової деформації, тріщинами та іншими дефектами, а також деталей і робочих рідин, не передбачених для даної марки машини або які не відповідають вимогам заводу-виробника.

4.2.11. Колеса мають надійно кріпитися до маточини. Не допустимим є відсутність навіть однієї гайки для кріплення колеса до маточини.

4.2.12. Диски коліс не повинні мати тріщин, а збірні диски повинні з'єднуватися усіма гайками.

4.2.13. Силова передача має відповідати таким вимогам:

муфта зчеплення повинна плавно вмикатися, передаючи повний крутильний момент, і вимикатися;

вільний хід педалі (важеля) вимкнення, зусилля вимкнення, зазор між витискним підшипником і відтискними важелями повинні відповідати величинам, зазначеним в експлуатаційній документації;

важелі коробки переміни передач повинні вмикатися вільно, без заїдання та сторонніх звуків, і не повинні самовільно вимикатися;

у тракторів з гідромеханічною системою коробки переміни передач оливний насос повинен забезпечувати установлений тиск оливи в каналах систем, що подають його на керування гідропідтискними муфтами.

4.2.14. Отвори у причіпних пристроях сільськогосподарських машин не повинні бути овальними.

4.2.15. Штир потрібно шплінтувати, а його міцність має відповідати тяговому навантаженню.

4.2.16. Автозчіпка, причіпний або буксирний пристрій, а також гідрофікований причіпний гак і система гідрокерування навісним механізмом повинні бути у справному стані.

4.3. Рекомендації щодо запобігання травматизму під час польових механізованих робіт.

4.3.1. Залежно від виду сільськогосподарської культури потрібно заздалегідь підготувати ділянки полів для роботи на них машинно-тракторних агрегатів.

4.3.2. Межу полів з боку ярів необхідно позначити контрольною борозною на відстані не менше 10 м від краю.

4.3.3. Місця для відпочинку потрібно позначати добре видимими віхами.

4.3.4. У разі виявлення вибухонебезпечних предметів (снарядів, мін, гранат тощо) всі роботи на полі потрібно негайно призупинити, межі ділянки позначити попереджувальними знаками "Обережно! Небезпека вибуху".

4.3.5. Перед початком руху трактора до машини (знаряддя) тракторист повинен подати звуковий сигнал, впевнитися у відсутності людей між трактором і машиною, і тільки після цього почати рух.

4.3.6. Під'їжджати до машини (знаряддя) необхідно заднім ходом на нижчій передачі, плавно і без ривків. При цьому тракторист повинен спостерігати за допоміжними працівниками (причіплювачами).

4.3.7. Причіплювач під час руху трактора до причіпної машини не повинен перебувати на шляху його руху.

4.3.8. З'єднувати (роз'єднувати) причіпне знаряддя дозволено тільки після остаточного зупинення трактора за командою тракториста.

4.3.9. Під час причіплювання машини тракторист повинен установити важіль перемикання коробки зміни передач у нейтральне положення, а ногу тримати на гальмі.

4.3.10. Гальмівна система агрегатованих машин повинна бути під'єднана до трактора.

4.3.11. Причіпні сільськогосподарські машини, які обладнано постійними робочими місцями, повинні мати справну двосторонню сигналізацію, з'єднану під час роботи з трактором.

4.3.12. Транспортні засоби потрібно додатково з'єднувати з трактором за допомогою страхувального ланцюга.

4.3.13. Механізатор (тракторист, комбайнер) повинен до початку роботи пройти медичний огляд та відповідний інструктаж з питань охорони праці.

4.3.14. У разі групової роботи агрегатів призначають старшим працівника:

на машинно-тракторному агрегаті - тракториста;

на самохідних комбайнах - комбайнера;

у виробничих приміщеннях (на виробничих майданчиках) - механіка.

4.3.15. Під час грози роботу на машинно-тракторних агрегатах необхідно припинити.

4.3.16. Технічний стан ґрунтооброблювальних машин і пристроїв для очищення робочих органів повинні відповідати встановленим у нормативно-правових актах вимогам безпеки праці.

4.3.17. Захисні огородження, робочі органи, циліндри і шланги гідравлічної системи повинні бути справні і надійно закріплені на машині.

4.3.18. Гайки вісі в дискових лущильників і борін, котків повинні бути затягнуті й зафіксовані.

4.3.19. Скребки (чистики) дисків повинні бути гострі й встановлені із зазором 2 - 4 мм від поверхні диска.

4.3.20. Зубові борони повинні бути приєднані до машини так, щоб їхні зуби були спрямовані скошеним ребром у бік руху агрегату.

4.3.21. Не можна залишати борони зубами вгору навіть на короткий час.

4.3.22. Перед початком руху агрегату, увімкненням гідросистеми або валу відбору потужності трактора необхідно подати сигнал (отримати зворотній сигнал, якщо агрегат обладнано двосторонньою сигналізацією), впевнитися, що це нікому не загрожує, і тільки після цього можна виконувати заплановані дії.

4.3.23. Заглиблення робочих органів повинно виконуватися тільки на ходу агрегату.

4.3.24. Під час роботи на тракторі з навісною машиною заборонено її піднімати з увімкненим валом відбору потужності (ВВП) і не можна вмикати вал відбору потужності (ВВП) у разі транспортного положення машини (знаряддя).

4.3.25. Під час роботи агрегату необхідно періодично перевіряти надійність причеплення (навішення) агрегатованої машини, кріплення і роботу робочих органів.

4.3.26. Заправляти машину, замінювати, регулювати й очищати робочі органи від зайвих предметів, землі, налиплого ґрунту і залишків рослин необхідно тільки спеціальними чистиками і після вимкнення двигуна.

4.3.27. Заправляючи машини пиловидними добривами, необхідно розташовувати заправник добрив з підвітряного боку машини.

4.3.28. Під час засипання добрив, що створюють пил, у банки (бункери) туковисівальних апаратів необхідно перебувати з підвітряного боку і працювати у захисних окулярах та відповідному респіраторі.

4.3.29. Перед початком маневрування агрегату (повертання, розвертання) необхідно впевнитися, що в радіусі руху агрегату не перебувають люди, а потім перевести машину (робочі органи) в транспортне положення.

4.3.30. У разі аварійної ситуації необхідно негайно зупинити агрегат, загальмувати і вимкнути двигун трактора.

4.3.31. Не можна залишати без нагляду ґрунтооброблюваний агрегат з невимкненим двигуном трактора.

4.3.32. При тривалому зупиненні агрегату необхідно опустити робочі органи і вимкнути двигун.

4.3.33. Очищання робочих органів потрібно проводити після зупинення агрегату.

4.3.34. Під час заміни робочих органів (лемешів, лап тощо) раму причіпної чи навісної машини потрібно установити на надійні підставки.

4.3.35. У разі наявності на ґрунтооброблювальних машинах сидінь їх обладнують пасками і опорами для ніг.

4.3.36. При проведенні сівби зернових та технічних культур необхідно дотримуватися таких вимог:

4.3.36.1. Необхідно улаштувати подвійну сигналізацію, яка повинна бути справною і забезпечувати надійний зв'язок між сіячем і трактористом-машиністом.

4.3.36.2. Кожну сівалку в агрегаті має обслуговувати один сіяч.

4.3.36.3. Заправляти сівалки насінням і добривами потрібно механізованим способом.

4.3.36.4. Під час руху агрегату кришки насіннєвих ящиків і тукових банок повинні бути закритими.

4.3.36.5. На пневматичній сівалці автоматична зчіпка повинна бути справною, відрегульованою і забезпечувати чітке та надійне з'єднання сівалки з трактором.

4.3.36.6. Підніжна дошка сівалки повинна бути справною, обладнана запобіжним бортиком, бути чистою і неслизькою. На ній не повинно бути бруду, оливи та ін.

4.3.36.7. Підніжна дошка повинна бути шириною не менше 350 мм із запобіжним бортиком висотою 20 мм, шириною 25 мм.

4.3.36.8. Поручні на кришках зерно-тукового ящика повинні бути гладкими, чистими і надійно закріпленими.

4.3.36.9. Кришки насіннєвих і тукових банок повинні щільно закриватися, надійно фіксуватися у відкритому і закритому положеннях і вільно відкриватися.

4.3.36.10. Фіксуючий пристрій повинен унеможливлювати самовільне відкривання кришок під час руху агрегату.

4.3.36.11. Рух посівних агрегатів на транспортній швидкості із завантаженими ящиками та банками заборонений.

4.3.36.12. Під час роботи посівного агрегату сіячі повинні дотримуватися таких вимог безпеки і гігієни праці:

стояти тільки на підніжній дошці і триматися за поручні;

не сходити з агрегату під час його маневрування;

не пити воду, не їсти, не палити на робочих місцях;

не торкатися незахищеними руками до протруєного насіння;

не провертати руками і ногами зупинені диски сошників.

4.4. Рекомендації щодо запобігання травматизму під час жнив.

4.4.1. Безпечна робота на механізованих процесах збирання сільськогосподарських культур забезпечується:

правильною організацією роботи збиральних агрегатів, транспортних засобів і робіт щодо доробляння і складування зібраного продукту;

належним технічним станом машин і наявністю допоміжних засобів для їх регулювання, обслуговування і очищення робочих органів.

4.4.2. Перед виїздом у поле випробовують роботу машин на всіх режимах роботи і усувають виявлені несправності тільки після зупинення двигуна трактора або самохідної сільськогосподарської машини.

4.4.3. Замінюють та заточують ножі косарок і жаток у рукавицях і залежно від умов і використовуваних пристроїв - у захисних окулярах.

4.4.4. Очищають робочі органи від рослинних залишків спеціальними чистиками і щітками, вимкнувши робочі органи і зупинивши двигун.

4.4.5. Для забезпечення пожежної безпеки трактори і самохідні сільськогосподарські машини обладнують іскрогасниками (якщо їх немає у самій конструкції труби), зернові самохідні комбайни - вогнегасниками, двома штиковими лопатами і двома мітлами; трактори на збиральних роботах - вогнегасником і штиковою лопатою.

4.4.6. Швидкість руху машин під час розвертання не повинна перевищувати 3-4 км/год., а на схилах - 2-3 км/год.

4.4.7. Перед запуском двигуна встановлюють перемикач передач у нейтральне положення.

4.4.8. Перед рушанням з місця потрібно оглянути зону навколо комбайна і забезпечити достатню видимість. Для надійності обов'язково вмикають звуковий попереджувальний сигнал.

4.4.9. Перед тим як покинути кабіну потрібно вимкнути двигун.

4.4.10. Не можна підніматися на комбайн і сходити з нього під час руху.

4.4.11. Перед початком руху комбайна по дорогах загального користування потрібно увімкнути проблискові маячки.

4.4.12. Рухатися по дорогах дозволено лише з опорожненим зерновим бункером і демонтованою жаткою.

4.4.13. Як причіп на тягово-зчіпному пристрої дозволено перевозити тільки візок для транспортування жатки.

4.4.14. Щоразу перед початком руху потрібно проконтролювати надійність блокування вивантажувального шнека.

4.4.15. Буксирувати комбайн можна тільки за допомогою буксирувальної штанги.

4.4.16. Швидкість під час буксирування не повинна перевищувати 10 км/год.

4.4.17. Необхідно перевірити функціонування ліхтарів покажчиків повороту, ліхтарів сигналу гальмування і задніх габаритних ліхтарів на візку для транспортування жатки.

4.4.18. Не дозволяється рух комбайна заднім ходом з причіпленим візком для транспортування жатки.

4.4.19. Не дозволяється підніматися на комбайн вище площини кабіни комбайнера в районі високовольтних ліній електропередач.

4.4.20. Під час роботи на схилах допустима максимальна швидкість комбайна має становити 5 км/год.

4.4.21. Необхідно встановлювати комбайн на стоянку поза дорогами загального користування тільки у відведених місцях.

4.5. Рекомендації щодо запобігання пожежам під час польових механізованих робіт.

4.5.1. До початку збирання врожаю на всій зернозбиральній техніці та агрегатах потрібно відрегулювати системи:

живлення;

змащування;

охолодження;

запалювання.

4.5.2. Уся зернозбиральна техніка має бути оснащена справними іскрогасниками та обладнана первинними засобами пожежогасіння (комбайни і трактори - двома вогнегасниками, двома штиковими лопатами, двома мітлами; автомобілі - вогнегасником і штиковою лопатою).

4.5.3. Трактористи, комбайнери, їхні помічники та інші особи, залучені до збирання врожаю, повинні пройти протипожежний інструктаж.

4.5.4. Корпуси комбайнів мають бути оснащені заземлювальним металевим ланцюгом.

4.5.5. Збиральну техніку потрібно регулярно перевіряти на щільність з'єднання вихлопної труби з патрубком випускного колектора та колектора з блоком двигуна.

4.5.6. Під час роботи комбайна з підбирачем потрібно пильнувати, щоб пружинні зубці підбирача не потрапляли всередину кожуха барабана.

4.5.7. Трактори, комбайни та інші самохідні машини, обладнані електричним пуском двигуна, повинні мати вимикач для від'єднання акумулятора від споживача струму.

4.5.8. Клеми акумулятора, стартера дистанційного електромагнітного пускача та генератора мають бути захищені від потрапляння на них струмопровідних предметів.

4.5.9. Радіатори двигунів, вали бітерів, соломонабивачів, транспортерів, підбирачів, шнеки та інші вузли і деталі збиральних машин необхідно очищати від пилу, соломи та зерна.

4.5.10. Заправляти збиральну техніку паливом у польових умовах потрібно за межами поля (не ближче 30 метрів), попередньо заглушивши всі двигуни.

4.5.11. У разі тимчасового зберігання (на стоянках) тракторів, комбайнів та інших самохідних сільськогосподарських машин у польових умовах необхідно розміщувати їх на очищених від стерні та сухої трави майданчиках, що віддалені від скирт соломи, сіна, токів, хлібних масивів не менше як на 100 метрів, від будинків - не менше як на 50 метрів. Ці майданчики мають бути оборані смугою не вужче 4 метрів.

4.5.12. Ремонтувати збиральні машини і агрегати (за потреби) можна не ближче як за 30 м від хлібних масивів та інших посівів.

4.5.13. Під час збирання врожаю не допускається:

робота тракторів, самохідних шасі, автомобілів та іншої збиральної техніки без капотів або з відкритими капотами;

застосування паяльних ламп для випалювання пилу в радіаторах двигунів;

заправляння паливом збиральної техніки на хлібних масивах;

заправляння автотранспорту паливом у польових умовах.

5.1. Безпечне виконання робіт на схилах і терасах.

5.1.1. Сільськогосподарську техніку, яка працює на схилах потрібно забезпечити відповідними противідкатними упорами (підп'ятниками).

5.1.2. Сільськогосподарську техніку з несправностями у гальмівній системі або ходовій частині потрібно відбуксирувати на жорсткому зчепі на горизонтальний майданчик або рівну ділянку дороги.

5.1.3. При проведенні робіт на схилах понад 9° (16%) необхідно використовувати машини в крутосхилому або низькокліренсному виконанні, обладнані креноміром і зчіпною петлею, яка обертається навколо поздовжньої осі.

Гранично допустимі кути нахилу полів, на яких дозволено виконувати роботи машинам у крутосхилому або низькокліренсному виконанні, встановлено технічною документацією на відповідну марку машини.

5.1.4. Під час роботи на схилах ширина розвертаючої смуги повинна бути не менше подвійної ширини захоплення машинно-тракторного агрегату.

5.1.5. Не можна виконувати роботи на схилах і терасах:

за вологості ґрунту, яка спричиняє сповзання машини (агрегату);

за мерзлого ґрунту, ожеледиці;

у разі густого туману (видимість менше 50 метрів);

за наявності снігового покриву;

у темний час доби.

5.2. Організація та безпечне проведення транспортних робіт.

5.2.1. Організовуючи та виконуючи транспортні роботи, необхідно керуватися Законом України "Про дорожній рух" та Правилами дорожнього руху України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

5.2.2. Посадові особи, які відповідають за експлуатацію і технічний стан сільськогосподарської техніки, повинні:

забезпечувати належний технічний стан сільськогосподарської техніки та дотримання екологічних вимог щодо їх експлуатації;

не допускати до керування сільськогосподарської техніки осіб, які не мають права на її керування, не пройшли в установлені терміни медичного огляду, перебувають у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, у хворобливому стані або під впливом ліків, що знижують реакцію та увагу;

не допускати до роботи сільськогосподарську техніку, технічний стан якої не відповідає вимогам державних стандартів, Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, а також якщо її не зареєстровано в установленому порядку, переобладнано з порушенням вимог законодавства або вона не пройшла відповідний технічний огляд.

5.2.3. Агрегатувати машини та устаткування з тракторами, самохідними шасі, а також переводити їх у транспортне положення необхідно згідно з вимогами, передбаченими експлуатаційною документацією.

5.2.4. Роботу агрегату, який обслуговують кілька працівників, потрібно починати тільки за встановленим сигналом, переконавшись у тому, що всі працівники його зрозуміли.

5.2.5. Розвертати ґрунтообробний машинно-тракторний агрегат дозволено лише після того, як було виглиблено з ґрунту робочі органи.

5.2.6. Під час перевезення пально-мастильних матеріалів і аміачної води автотракторні цистерни мають бути забезпечені відповідними вогнегасниками і пристроями для утримання або закріплення у неробочому стані шлангів, а також металевими заземлюючими ланцюгами.

5.2.7. Для керування з кабіни трактора і забезпечення гальмування причепа під час зупинення, увімкнення гальм у разі відривання причепа від трактора, утримання причепа під час стоянки на схилах, запобігання штовхальній дії причепа на трактор при раптовій зміні швидкості руху, гальмівну систему тракторних причепів необхідно під'єднати до гальмівної системи трактора.

5.2.8. На час виконання колісними тракторами транспортних робіт ведучі колеса необхідно встановити на максимальну транспортну ширину колії і мінімальний дорожній просвіт, передбачені конструкцією.

5.2.9. Для безпечної роботи під піднятим кузовом причепів-самоскидів і самохідних шасі необхідно установлювати упор. Не дозволяється виконувати роботи під піднятим завантаженим кузовом.

5.2.10. Тракторні потяги повинні відповідати таким вимогам безпеки:

кількість причепів у тракторному потягу улаштовують залежно від тягової потужності трактора і дорожніх умов;

гальмівну систему причепів і систему управління підніманням кузовів під'єднують до приводу керування з робочого місця тракториста-машиніста;

електрообладнання причепів під'єднують до системи електрообладнання трактора.

5.2.11. Причепи між собою і з трактором, крім з'єднання шкворнем, необхідно з'єднувати страхувальними ланцюгами (тросами).

5.2.12. Направляючи трактори в рейс більше, ніж на добу, необхідно призначати два трактористи-машиністи і виділяти трактор із двомісною кабіною. При направленні у рейс одного тракториста-машиніста тривалість рейсу не повинна перевищувати однієї зміни.

5.2.13. Для виконання транспортних робіт за участі колісних тракторів призначають трактористів-машиністів, які мають стаж роботи за цією спеціальністю не менше двох років, а за участі гусеничних тракторів - трактористів-машиністів із стажем роботи не менше одного року.

5.2.14. Під час руху на крутих спусках заборонено перемикання передач.

5.2.15. Під час руху гусеничних машин на ділянках доріг, позначених дорожнім знаком "Крутий спуск", необхідно користуватися правилом зворотнього керування (у разі повертання вправо від'єднують ліву гусеницю, вліво - праву гусеницю).

5.3. Безпечна експлуатація сільськогосподарської техніки під час транспортування та застосування пестицидів та агрохімікатів.

5.3.1. Під час транспортування пестицидів та агрохімікатів необхідно дотримуватися вимог ДСП 8.8.1.2.001-98 і ГОСТ 19433-88.

5.3.2. Трактори і самохідні машини, які задіяні на транспортуванні та внесенні пестицидів і агрохімікатів, повинні мати справні кабіни, які відповідають вимогам ГОСТ 12.2.120-88.

5.3.3. Кузов транспортного засобу для перевезення твердих мінеральних добрив повинен бути без щілин і накритий брезентом.

5.3.4. Під час перевезення аміачної селітри транспортний засіб має бути укомплектований відповідними вогнегасниками.

5.3.5. Для доставки пилоподібних мінеральних добрив безпосередньо на поле з наступним їх внесенням у ґрунт необхідно виділяти транспорт, обладнаний устаткуванням для вивантаження. Кузов транспортного засобу має бути без щілин і накритий брезентом.

5.3.6. Транспортний засіб для перевезення рідких мінеральних добрив повинен відповідати вимогам ДСТУ EN 707:2005 та мати справний манометр і рівнемір, відповідні вогнегасники, червоний прапорець, ланцюг для заземлення, бачок із водою.

5.3.7. На ємкостях для транспортування рідких мінеральних добрив має бути нанесено відмітні смуги і написи. Люки з дихальними (запобіжними) клапанами повинні герметично закриватися.

5.3.8. Переливати рідкі мінеральні добрива з однієї ємкості до іншої потрібно із застосуванням "газового обв'язування". Запірні пристрої (вентилі, крани) необхідно відкривати плавно, без ривків і ударів по них металевими предметами.

5.3.9. Для завантаження і вивантаження балонів із фумігантами застосовують надійно закріплені трапи або містки. Під час перевезення балонів на транспортних засобах їх вкладають горизонтально ковпаками в один бік і закріплюють, не допускаючи поштовхів, падіння та ударів.

5.3.10. Під час перевезення балонів і бочок із фумігантами їх необхідно оберігати від нагрівання сонячним промінням або іншими джерелами тепла, для чого ємкості накривають мокрим брезентом.

5.3.11. Водій та інші особи під час завантажування мінеральних добрив не повинні перебувати в кабіні машинно-тракторного агрегату і на підніжках, проводити технічний огляд і ремонтувати його.