З метою стабілізації продовольчого ринку, прискорення впровадження ефективних механізмів державного регулювання ринку зерна, своєчасного та якісного проведення посіву озимих культур під урожай 2004 року, а також на виконання Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" і Указу Президента України від 19 травня 2002 р. N 415 "Про додаткові заходи щодо стабілізації ринку зерна"

1. Затвердити Заходи по подоланню кризової ситуації в зерновиробництві в наступні роки (додаток 1).

2. Затвердити склад робочої групи по розробці Програми "Зерно України-2004" (додаток 2).

3. Затвердити Рекомендації щодо особливостей підготовки та вирощування насіння озимих культур під урожай 2004 року. Міністерству агропромислового комплексу АР Крим та головним управлінням сільського господарства і продовольства облдержадміністрацій забезпечити виконання розроблених рекомендацій (додаток 3).

4. Міністерству агропромислового комплексу АР Крим та головним управлінням сільського господарства і продовольства облдержадміністрацій забезпечити:

- формування та використання регіональних ресурсів зерна відповідно до наказу Мінагрополітики від 27.06.03 N 197 "Про формування та використання регіональних ресурсів зерна", яким затверджені рекомендації та примірний порядок проведення конкурсу з визначення операторів, що залучаються до формування та використання регіональних ресурсів зерна;

- проведення розрахунків за отримані сільськогосподарськими товаровиробниками матеріально-технічні ресурси виключно коштами;

- здійснення протягом 2003-2004 років заходів щодо: розвитку конкуренції на регіональних ринках зерна та продуктів його переробки, запровадження постійного моніторингу регіональних ринків зерна, зокрема динаміки цін на ринку, обсягів споживання, запасів зерна, та використання його результатів для оперативного усунення негативних тенденцій на цих ринках, сприяння діяльності Державного агента із забезпечення заставних закупок зерна.

5. Департаменту ринків продукції рослинництва та розвитку насінництва спільно з УААН організувати підготовку та проведення регіональних науково-практичних конференцій і навчань з метою розробки рекомендацій по підготовці і проведенню посіву озимих культур під урожай 2004 року. Графік проведення та контингент учасників науково-практичних конференцій додається (додаток 4).

6. Начальникам головних управлінь сільського господарства і продовольства Волинської (Літвінчук), Харківської (Лобас) та Миколаївської (Яковлев) облдержадміністрацій у термін до 10 серпня поточного року розробити та подати міністерству програми проведення науково-практичних конференцій.

7. Погодитись з пропозиціями Міністерства агропромислового комплексу АР Крим та Головних управлінь сільського господарства і продовольства облдержадміністрацій про посів озимих під урожай 2004 року на площі 8,3 млн. гектарів (додаток 5).

8. Міністерству агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, Головним управлінням сільського господарства і продовольства облдержадміністрацій:

8.1. Створити обласні комісії по забезпеченню проведення посіву озимих в оптимальні і допустимі строки під урожай 2004 року в складі Міністра агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, начальників Головних управлінь сільського господарства і продовольства облдержадміністрацій, керівників регіональних центрів наукового забезпечення агропромислового виробництва Української академії аграрних наук, начальників обласних насіннєвих інспекцій, начальників обласних державних інспекцій захисту рослин, директорів обласних центрів охорони родючості грунтів і якості продукції, голів обласних державних служб з охорони прав на сорти рослин, представників Всеукраїнського союзу сільськогосподарських підприємств, Асоціації фермерів і приватних землевласників, керівників обласних об'єднань сільгосппідприємств.

8.2. Для забезпечення насінням господарств, що знаходяться в найбільш критичному стані, за рахунок обсягів насіння озимих культур, що будуть закуплені Державним резервним насіннєвим фондом, доводяться ліміти (додаток 6) для реалізації цим товаровиробникам насіння озимих культур у відповідності з клопотанням обласних комісій по забезпеченню проведення посіву озимих.

9. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра аграрної політики України Сороку B.І.

Насінництво - одна з галузей сільського господарства, яка вирішує головні завдання: стабільне виробництво насіння на основі високої урожайності й одержання максимального його виходу на всіх площах; забезпечення повноцінності насіння за фізичними, посівними і фізіолого-біологічними показниками, фіто- і ентомосанітарним станом, високою сортовою чистотою.

Найбільш повна реалізація генетичного потенціалу сучасних сортів можлива тільки при використанні для посіву високоврожайного насіння. При посіві посівним матеріалом низької якості не забезпечується належна густота посіву. Сформовані з такого насіння рослини відстають у рості і розвитку, володіють меншою толерантністю до абіотичних і біотичних факторів, що призводить до зниження їх продуктивності. Використання різноякісного насіння обумовлює формування неоднорічного посіву, який відрізняється асинхронністю продукційного процесу у деяких рослин. В результаті це негативно відбивається на врожайності і в значній мірі скорочує виробниче життя сорту.

Тому у насінництві виникає необхідність здійснювати два головних процеси: сортозміну і сортооновлення.

Сортозміна - це заміна у виробництві на основі результатів державного сортовипробування старих сортів новими, більш урожайними і високоякісними.

Сортооновлення - це заміна насіння, яке в процесі розмноження та виробничого використання внаслідок механічного та біологічного засмічення, появи мутацій, зниження стійкості до хвороб і шкідників погіршило свої сортові й біологічні властивості.

За рахунок використання нових сортів сільськогосподарських культур в сучасному землеробстві отримують до 30% приросту продукції.

Науково-дослідні установи спрямовують зусилля на створення необхідних умов для ефективного ведення селекції сортів та гібридів сільськогосподарських культур. За останні роки в Реєстрі сортів рослин України значно збільшились сортові ресурси вітчизняної селекції. По озимих зернових їх практично нараховується 79%, в тому числі пшениці - 85%, ячменю, зернобобових та круп'яних культур - 72-79%, технічних та олійних більше половини, а плодових культур більше 90%. В останні роки науково-дослідні установи, дослідні та навчально-дослідні господарства виробляли понад 100 тис. тонн елітного насіння сільськогосподарських культур, в тому числі 56 тис. тонн зернових культур, що давало змогу забезпечувати потребу насіннєвих господарств для репродукування насіння. Проте, насіння нових сортів вирощується лише 60-65%.

Збільшення виробництва сільськогосподарської продукції в значній мірі залежить від темпів впровадження у виробництво нових сортів і гібридів сільськогосподарських культур.

Регламентуючим фактором вищесказаного є недостатня кількість насіння нових сортів в перші роки після введення їх до Реєстру сортів рослин України.

Є декілька способів прискореного розмноження насіння нових та перспективних сортів сільськогосподарських рослин. Серед них - за допомогою спеціально підібраних агротехнічних прийомів, спрямованих на отримання максимального врожаю з високими посівними якостями та добрими врожайними властивостями. До таких прийомів відноситься будь-який за умови, якщо він сприятиме не лише підвищенню урожайності, але й виходу кондиційного насіння та підвищенню коефіцієнта його розмноження. В дослідах наукових установ вивчався вплив на урожайність, вихід та якість насіннєвої продукції зернових культур різних агротехнічних заходів: доз і співвідношення елементів мінерального живлення материнських рослин, зрошення посівів, норм висіву насіння, способів посіву. Значна увага приділялась коефіцієнту розмноження насіння, від якого залежать темпи відтворення еліти й поширення у виробництві нових сортів.

Швидке впровадження нових високоврожайних сортів (за 3-4 роки) можна забезпечити лише шляхом організації розмноження оригінального насіння, своєчасного розгортання первинного насінництва та застосування прогресивних засобів вирощування, які забезпечують високий коефіцієнт розмноження насіння. По сортах, які проходять державне сортовипробування та добре зарекомендували себе, установа-оригінатор організовує їх попередні розмноження. У рік включення сортів у Реєстр та список перспективних установи-оригінатори постачають науково-дослідних установ, учгоспи сільськогосподарських вузів оригінальним насінням цих сортів для подальшого їх розмноження.

При недостатньому запасі оригінального насіння, а також при значному ареалі сорту його розподіляють невеликими партіями, але з повним охопленням усіх установ.

Крім простого пересіву оригінального насіння, на початковому етапі впровадження нового сорту допускається прискорене виробництво насіння еліти за рахунок скорочення числа ланок в схемі їх одержання та застосування більш простих методів первинного насінництва. Так, по лінійних сортах, а також на початковому етапі впровадження гетерогенних сортів насіння еліти одержують масовим негативним добором. Простий пересів з негативним добором застосовують при виробництві еліти за допомогою прискореного розмноження вихідного насіннєвого матеріалу, який одержують від науково-дослідних установ-оригінатора.

По гетерогенних сортах з більшим коефіцієнтом розмноження використовують індивідуально-сімейний відбір за скороченою схемою (2-3 ланки) або поєднання масового та індивідуально-сімейного методів добору.

Прискорене розмноження насіння забезпечується підвищенням ефективності відбору та використанням таких засобів збільшення коефіцієнта розмноження:

- відбір за рослинами, що в 3-4 рази збільшує запас родоначального насіння в порівнянні з відбором по колосу;

- використання розсадника відбору з оптимальною площею живлення, за рахунок якого насіннєва продуктивність елітних рослин збільшується в 2-3 рази порівняно з рослинами, як відбирають на суцільному посіві з високими репродукціями;

- впровадження оптимальних схем посіву сімей, раціональних фонів живлення та норм загущення посівів у первинному насінництві і наступних етапах впровадження сортів. Важливим чинником збільшення коефіцієнту розмноження насіння є виконання комплексу агротехнічних заходів.

в основне внесення та NM в ранньовесняне підживлення. Урожайність на суходолі зросла з 12,2 ц до 18,4 ц/га. Коефіцієнт розмноження насіння зріз з 6,7 до 10,2. На зрошенні ці показники були 39,9 і 51,9 центнера, та 22,2 і 28,8 відповідно.

Посівні якості вирощеного насіння мало змінювалися від рівня мінерального живлення, а урожайні властивості дещо покращувалися при внесенні необхідної дози мінеральних добрив

Серед агротехнічних заходів, що впливають на урожайність, вихід кондиційного насіння, коефіцієнт його розмноження, важлива роль належить нормам висіву та способам сівби.