Цей Регламент встановлює умови, на яких компетентні органи, яких їхні держави-члени призначили відповідальними за забезпечення виконання законодавства Союзу щодо захисту інтересів споживачів, співпрацюють та координують дії між собою та Комісією, для забезпечення відповідності законодавству Союзу та забезпечення злагодженого функціонування внутрішнього ринку та для посилення захисту економічних інтересів споживачів.

1. Цей Регламент застосовується до порушень у межах Союзу, широко розповсюджених порушень та широко розповсюджених порушень у масштабах Союзу, навіть якщо такі порушення були припинені ще до того, як було розпочато чи завершено заходи із забезпечення виконання положень законодавства.

2. Цей Регламент не обмежує правил Союзу стосовно міжнародного приватного права, зокрема правил щодо судової юрисдикції та застосовного законодавства.

3. Цей Регламент не обмежує застосування у державах-членах заходів стосовно судової співпраці у цивільних та кримінальних справах, зокрема функціонування Європейської судової мережі.

4. Цей Регламент не обмежує виконання державами-членами будь-яких додаткових обов’язків щодо взаємної допомоги стосовно захисту колективних економічних інтересів споживачів, у тому числі у кримінальних справах, які виникають з інших правових актів, включно з двосторонніми або багатосторонніми угодами.

5. Цей Регламент не обмежує положень Директиви Європейського Парламенту і Ради 2009/22/ЄС (- 1)

6. Цей Регламент не обмежує можливості виконання подальших публічних чи приватних дій із забезпечення виконання згідно з національним правом.

7. Цей Регламент не обмежує відповідного законодавства Союзу, що застосовується до захисту фізичних осіб у зв’язку з опрацюванням персональних даних.

8. Цей Регламент не обмежує національного права, що застосовується до компенсації споживачам за шкоду, завдану в результаті порушення законодавства Союзу щодо захисту інтересів споживачів.

9. Цей Регламент не обмежує права компетентних органів проводити розслідування та виконувати дії із забезпечення виконання стосовно декількох торговців у зв’язку з аналогічними порушеннями, охопленими цим Регламентом.

10. Глава III цього Регламенту не застосовується до порушень Директив 2014/17/ЄС та 2014/92/ЄС у межах Союзу.

__________

(-1) Директива Європейського Парламенту і Ради 2009/22/ЄС від 23 квітня 2009 року про судові приписи, спрямовані на захист інтересів споживачів (OB L 136, 01.05.2009, с. 30).

Для цілей цього Регламенту застосовують такі терміни та означення:

(1) "Законодавство Союзу щодо захисту інтересів споживачів" означає регламенти та директиви, транспоновані у внутрішній правовий порядок держав-членів із переліку в додатку до цього Регламенту;

(2) "порушення в межах Союзу" означає будь-яку дію чи бездіяльність, яка суперечить законодавству Союзу щодо захисту інтересів споживачів та яка спричинила, спричиняє або, ймовірно, спричинить шкоду колективним інтересам споживачів, що проживають у державі-члені, яка не є державою-членом, у якій:

(a) така дія чи бездіяльність почалися або сталися;

(b) має осідок торговець, відповідальний за таку дію чи бездіяльність; або

(c) належить знайти докази чи активи торговця, пов’язані з такою дією чи бездіяльністю;

(3) "широко розповсюджене порушення" означає:

(a) будь-яку дію чи бездіяльність, яка суперечить законодавству Союзу щодо захисту інтересів споживачів та яка спричинила, спричиняє або, ймовірно, спричинить шкоду колективним інтересам споживачів, що проживають у принаймні двох державах-членах, жодна з яких не є державою-членом, в якій:

(i) така дія чи бездіяльність почалися або сталися;

(ii) має осідок торговець, відповідальний за таку дію чи бездіяльність; або

(iii) належить знайти докази чи активи торговця, пов’язані з такою дією чи бездіяльністю; або

(b) будь-які дії чи бездіяльність, які суперечать законодавству Союзу щодо захисту інтересів споживачів, які спричинили, спричиняють або, ймовірно, спричинять шкоду колективним інтересам споживачів, які мають спільні ознаки, в тому числі однакову незаконну практику, однаковий порушений інтерес та одночасність настання, та які вчинено тим самим торговцем у принаймні трьох державах-членах;

(4) "широко розповсюджене порушення у масштабах Союзу" означає широко розповсюджене порушення, яке спричинило, спричиняє або, ймовірно, спричинить шкоду колективним інтересам споживачів у принаймні двох третинах держав-членів, на які сукупно припадає дві третини населення Союзу;

(5) "порушення, охоплені цим Регламентом" означає порушення в межах Союзу, широко розповсюджені порушення та широко розповсюджені порушення у масштабах Союзу;

(6) "компетентний орган" означає будь-який орган публічної влади, створений на національному, регіональному чи місцевому рівні та призначений державою-членом відповідальним за виконання законодавства Союзу щодо захисту інтересів споживачів;

(7) "єдиний контактний офіс" означає орган публічної влади, призначений державою-членом відповідальним за координування застосування цього Регламенту в межах такої держави-члена;

(8) "призначений орган" означає орган, який має законний інтерес у припиненні чи забороні вчинення порушень законодавства Союзу щодо захисту інтересів споживачів, призначений державою-членом та проінструктований компетентним органом для цілей збирання необхідної інформації та вжиття необхідних заходів із забезпечення виконання, доступних такому органу згідно з національним правом, з метою забезпечувати припинення або заборону вчинення порушення, та який діє від імені такого компетентного органу;

(9) "орган, який надсилає запит" означає компетентний орган, що подає запит про взаємну допомогу;

(10) "запитуваний орган" означає компетентний орган, що отримує запит про взаємну допомогу;

(11) "торговець" означає будь-яку фізичну особу або будь-яку юридичну особу, приватну або публічну, що діє, у тому числі через будь-яку іншу особу, яка діє від її імені або за її дорученням, для цілей, пов’язаних із її комерційною, господарською, ремісничою або професійною діяльністю;

(12) "споживач" означає будь-яку фізичну особу, яка діє для цілей, що виходять за межі її комерційної, господарської, ремісничої або професійної діяльності;

(13) "скарга споживача" означає підкріплену належними доказами заяву про те, що торговець вчинив, вчиняє або, ймовірно, вчинить порушення законодавства Союзу щодо захисту інтересів споживачів;

(14) "шкода колективним інтересам споживачів" означає фактичну чи потенційну шкоду інтересам низки споживачів, які зазнають впливу в результаті порушень у межах Союзу, широко розповсюджених порушень або широко розповсюджених порушень у масштабах Союзу;

(15) "онлайновий інтерфейс" означає будь-яке програмне забезпечення, включно з вебсайтом, частиною вебсайту чи програмою, яке експлуатує торговець чи яке експлуатується від імені торговця та яке слугує для надання доступу споживачам до товарів чи послуг такого торговця;

(16) "перевірки" означає узгоджене вивчення споживчих ринків шляхом проведення одночасних скоординованих контрольних дій для перевірки дотримання законодавства Союзу щодо захисту інтересів споживачів або виявлення його порушень.

Кожен єдиний контактний офіс повинен повідомити Комісію про строки давності, які встановлено в його власній державі-члені та які застосовуються до заходів із забезпечення виконання, згаданих у статті 9(4). Комісія повинна резюмувати інформацію про повідомлені строки давності та надати компетентним органам доступ до такого резюме.

1. Кожна держава-член повинна призначити один або декілька компетентних органів та єдиний контактний офіс відповідальними за застосування цього Регламенту.

2. Компетентні органи повинні виконувати свої обов’язки за цим Регламентом таким чином, ніби вони діють від імені споживачів у власних державах-членах, та за власний рахунок.

3. У кожній державі-члені єдиний контактний офіс відповідає за координування діяльності компетентних органів, інших органів публічної влади, згаданих у статті 6, та, якщо застосовно, призначених органів із розслідування та забезпечення виконання стосовно порушень, охоплених цим Регламентом.

4. Держави-члени повинні забезпечити, щоб у їхніх компетентних органів та єдиних контактних офісів були необхідні ресурси для застосування цього Регламенту, включно з достатніми бюджетними та іншими ресурсами, експертними знаннями, процедурами та іншими засобами.

5. Якщо на території держави-члена існує декілька компетентних органів, така держава-член повинна забезпечити, щоб відповідні обов’язки таких компетентних органів були чітко визначені та щоб вони тісно співпрацювали між собою для дієвого виконання своїх обов’язків.

1. Для цілей належного застосування цього Регламенту кожна держава-член повинна забезпечити, щоб її компетентні органи, інші органи публічної влади та, якщо застосовно, призначені органи дієво співпрацювали між собою.

2. Інші органи публічної влади, згадані в параграфі 1, повинні, на запит компетентного органу, вжити всіх необхідних заходів, доступних їм згідно з національним правом, для забезпечення припинення або заборони вчинення порушень, охоплених цим Регламентом.

3. Держави-члени повинні забезпечити, щоб інші органи публічної влади, згадані в параграфі 1, мали засоби й повноваження, необхідні для дієвої співпраці з компетентними органами для застосування цього Регламенту. Такі інші органи публічної влади повинні регулярно інформувати компетентні органи про заходи, вжиті для застосування цього Регламенту.

1. У відповідних випадках компетентний орган ("орган-доручитель") може, згідно зі своїм національним правом, доручити призначеному органу збирати необхідну інформацію стосовно порушення, охопленого цим Регламентом, або вжити необхідних заходів із забезпечення виконання, доступних йому згідно з національним правом, з метою забезпечити припинення або заборону вчинення такого порушення. Орган-доручитель може доручити такі завдання призначеному органу, лише якщо за результатами консультацій із органом, який надсилає запит, або іншими компетентними органами, яких стосується порушення, охоплене цим Регламентом, і орган, який надсилає запит, і запитуваний орган або всі відповідні компетентні органи погоджуються з тим, що призначений орган, імовірно, отримає необхідну інформацію або забезпечить припинення або заборону вчинення порушення принаймні настільки ж ефективно й дієво, наскільки це міг би зробити сам орган-доручитель.

2. Якщо орган, який надсилає запит, або інші компетентні органи, яких стосується порушення, охоплене цим Регламентом, вважають, що умови, визначені в параграфі 1, не виконані, вони повинні невідкладно в письмовій формі повідомити про це орган-доручителя із зазначенням причин, чому вони так вважають. Якщо орган-доручитель не поділяє такої думки, він може передати це питання Комісії, яка повинна невідкладно надати свій висновок з цього питання.

3. Орган-доручитель лишається зобов’язаним збирати необхідну інформацію чи вживати необхідних заходів із забезпечення виконання, якщо:

(a) призначений орган не зміг невідкладно отримати необхідну інформацію або забезпечити припинення чи заборону вчинення порушення, охопленого цим Регламентом; або

(b) компетентні органи, яких стосується порушення, охоплене цим Регламентом, не погоджуються з тим, що призначеному органу може бути надане доручення відповідно до параграфа 1.

4. Орган-доручитель повинен вживати всіх необхідних заходів для попередження розкриття інформації, на яку поширюються правила щодо конфіденційності та професійної і комерційної таємниці, встановлені у статті 33.

1. Кожна держава-член повинна невідкладно надавати Комісії зазначену нижче інформацію та повідомляти про будь-які зміни до неї:

(a) ідентифікаційні та контактні дані компетентних органів, єдиного контактного офісу, призначених органів та суб’єктів, які надають зовнішні попередження відповідно до статті 27(1); та

(b) інформацію про організацію, повноваження й обов’язки компетентних органів.

2. Комісія повинна вести й оновлювати на своєму вебсайті публічно доступний перелік компетентних органів, єдиних контактних офісів, призначених органів і суб’єктів, які надають зовнішні попередження відповідно до статті 27(1) або (2).

1. Кожен компетентний орган повинен мати мінімальні повноваження з розслідування та забезпечення виконання, визначені в параграфах 3, 4, 6 та 7 цієї статті, які є необхідними для застосування цього Регламенту, та здійснювати такі повноваження відповідно достатті 10.

2. Незважаючи на положення параграфа 1, держави-члени можуть вирішити не надавати всі повноваження кожному компетентному органу, за умови, що кожне з таких повноважень може здійснюватися дієво та мірою необхідності стосовно будь-якого порушення, охопленого цим Регламентом, відповідно до статті 10.

3. Компетентні органи повинні мати принаймні такі повноваження з розслідування:

(a) повноваження отримувати доступ до будь-яких відповідних документів, даних чи інформації, що пов’язані з охопленим цим Регламентом порушенням, у будь-якій формі чи в будь-якому форматі та незалежно від носія, на якому вони зберігаються, або від місця, де вони зберігаються;

(b) повноваження вимагати від будь-якого органу публічної влади, органу чи агентства в межах своєї держави-члена або від будь-якої фізичної чи юридичної особи надати будь-які відповідні інформацію, дані чи документи, у будь-якій формі чи в будь-якому форматі та незалежно від носія, на якому вони зберігаються, або від місця, де вони зберігаються, щоб установити, чи мало або має місце порушення, охоплене цим Регламентом, та з’ясувати деталі такого порушення, включно з відстеженням фінансових потоків і потоків даних, встановленням особи причетних до фінансових потоків і потоків даних та з’ясуванням інформації про банківський рахунок та про право власності на вебсайти;

(c) повноваження проводити необхідні виїзні інспекції, включно з повноваженням отримувати доступ до будь-яких приміщень, земель чи транспортних засобів, які торговець, якого стосується така інспекція, використовує для цілей, пов’язаних зі своєю комерційною, господарською, ремісничою або професійною діяльністю, або вимагати таких дій від інших органів публічної влади для вивчення, конфіскації, вилучення чи отримання копій інформації, даних чи документів, незалежно від носія, на якому вони зберігаються; повноваження конфісковувати будь-які інформацію, дані чи документи на необхідний період та мірою, необхідною для цілей інспекції; повноваження вимагати від будь-якого представника або члена персоналу торговця, якого стосується така інспекція, надати пояснення фактів, інформації, даних чи документів, пов’язаних із предметом інспекції, та документувати відповіді;

(d) повноваження купляти товари чи послуги як тестові покупки, за необхідності під вигаданим ім’ям, для виявлення порушень, охоплених цим Регламентом, та для отримання доказів, включно з повноваженням інспектувати, оглядати, вивчати, розбирати на частини чи тестувати товари або послуги.

4. Компетентні органи повинні мати принаймні такі повноваження із забезпечення виконання:

(a) повноваження ухвалювати проміжні інструменти для уникнення ризику завдання серйозної шкоди колективним інтересам споживачів;

(b) повноваження домагатися отримання чи прийняття від торговця, відповідального за вчинення порушення, охопленого цим Регламентом, гарантії припинення вчинення такого порушення;

(c) повноваження отримувати від торговця, з ініціативи торговця, додаткові гарантії відшкодування для споживачів, які зазнали впливу заявленого порушення, охопленого цим Регламентом, або, у відповідних випадках, домагатися отримання від торговця гарантій того, що торговець пропонуватиме споживачам, які зазнали впливу заявленого порушення, адекватне відшкодування за таке порушення;

(d) у відповідних випадках повноваження належними засобами інформувати споживачів, які заявили про те, що вони зазнали шкоди в результаті порушення, охопленого цим Регламентом, про способи отримання компенсації відповідно до національного права;

(e) повноваження видавати в письмовій формі припис торговцю з вимогою припинити вчинення порушення, охопленого цим Регламентом;

(f) повноваження забезпечувати припинення або заборону вчинення порушень, охоплених цим Регламентом;

(g) за відсутності будь-яких інших дієвих засобів забезпечити припинення або заборону вчинення порушення, охопленого цим Регламентом, та для уникнення ризику завдання серйозної шкоди колективним інтересам споживачів:

(i) повноваження вилучати контент з онлайнового інтерфейсу або обмежувати доступ до нього чи вимагати чіткого відображення попередження для споживачів у момент їхнього доступу до онлайнового інтерфейсу;

(ii) повноваження вимагати від провайдера послуг хостингу вилучити онлайновий інтерфейс, заблокувати чи обмежити доступ до нього; або

(iii) у відповідних випадках повноваження вимагати від реєстрів чи реєстраторів доменів вилучити доменне ім’я з повного кваліфікацією та дозволити відповідному компетентному органу зареєструвати його;

у тому числі звернувшись до третьої сторони чи іншого органу публічної влади з вимогою вжити таких заходів;

(h) повноваження застосовувати санкції, такі як штрафи або періодичні штрафні платежі, за порушення, охоплені цим Регламентом, за невиконання будь-якого рішення, припису, проміжного заходу, гарантії торговця чи будь-якого іншого заходу, застосованого відповідно до цього Регламенту.

Санкції, згадані в пункті (h), повинні бути дієвими, пропорційними і стримувальними відповідно до вимог законодавства Союзу щодо захисту інтересів споживачів. Зокрема, потрібно належним чином враховувати, залежно від випадку, характер, тяжкість і тривалість відповідного порушення.

5. Повноваження застосовувати санкції, такі як штрафи або періодичні штрафні платежі, за порушення, охоплені цим Регламентом, стосуються будь-якого порушення законодавства Союзу щодо захисту інтересів споживачів, якщо відповідний правовий акт Союзу з переліку в додатку передбачає такі санкції. Це не обмежує повноваження національних органів відповідно до національного права застосовувати санкції, такі як адміністративні чи інші штрафи або періодичні штрафні платежі, у випадках, коли правові акти Союзу з переліку в додатку не передбачають санкцій.

6. Компетентні органи повинні мати повноваження розпочинати розслідування чи порушувати провадження з власної ініціативи для забезпечення припинення або заборони вчинення порушень, охоплених цим Регламентом.

7. Компетентні органи можуть публікувати будь-яке остаточне рішення, гарантії торговця чи приписи, видані відповідно до цього Регламенту, включно з публікацією ідентифікаційних даних торговця, відповідального за вчинення порушення, охопленого цим Регламентом.

8. У відповідних випадках компетентні органи можуть консультуватися з організаціями споживачів, асоціаціями торговців, призначеними органами чи іншими відповідними особами, незалежно від дієвості запропонованих гарантій щодо припинення порушення, охопленого цим Регламентом.

1. Повноваження, визначені у статті 9, здійснюють або:

(a) безпосередньо компетентними органами в рамках їхніх власних повноважень;

(b) у відповідних випадках шляхом звернення до інших компетентних органів чи інших органів публічної влади;

(c) у відповідних випадках шляхом надання відповідного доручення призначеним органам; або

(d) шляхом звернення до суду, уповноваженого видати необхідне рішення, в тому числі, у відповідних випадках, шляхом подання апеляції, якщо вимогу ухвалення необхідного рішення не було задоволено.

2. Здійснення та реалізація повноважень, визначених у статті 9, для застосування цього Регламенту повинні бути пропорційними і відповідати праву Союзу і національному праву, в тому числі застосовним процедурним запобіжникам та принципам Хартії фундаментальних прав Європейського Союзу. Інструменти щодо розслідування та забезпечення виконання, ухвалені для застосування цього Регламенту, повинні відповідати характеру й сукупній фактичній чи потенційній шкоді від порушення законодавства Союзу щодо захисту інтересів споживачів.

1. На запит органу, який надсилає запит, запитуваний орган повинен невідкладно та в будь-якому випадку протягом 30 днів, якщо не погоджено інше, надати органу, який надсилає запит, будь-яку релевантну інформацію, необхідну для встановлення того, чи мало або має місце порушення в межах Союзу, та для забезпечення припинення такого порушення.

2. Запитуваний орган повинен провести належні та необхідні розслідування або вжити будь-яких інших необхідних або належних заходів, щоб зібрати інформацію, що вимагається. За необхідності такі розслідування проводять із допомогою інших органів публічної влади чи призначених органів.

3. На запит органу, який надсилає запит, запитуваний орган може дозволити посадовим особам органу, який надсилає запит, супроводжувати посадових осіб запитуваного органу в ході їхніх розслідувань.

1. На запит органу, який надсилає запит, запитуваний орган повинен вжити всіх необхідних і пропорційних заходів із забезпечення виконання для забезпечення припинення чи заборони вчинення порушення в межах Союзу шляхом здійснення повноважень, визначених у статті 9, та будь-яких додаткових повноважень, наданих йому відповідно до національного права. Запитуваний орган повинен визначити належні заходи із забезпечення виконання, потрібні для забезпечення припинення або заборони вчинення порушення в межах Союзу, і вжити їх невідкладно та не пізніше ніж через 6 місяців після отримання відповідного запиту, крім випадку, коли він повідомляє конкретні причини продовження такого періоду. У відповідних випадках запитуваний орган повинен застосувати санкції, такі як штрафи чи періодичні штрафні платежі, до торговця, відповідального за вчинення порушення в межах Союзу. Запитуваний орган може отримувати від торговця, з ініціативи торговця, додаткові гарантії відшкодування для споживачів, які зазнали впливу заявленого порушення в межах Союзу, або, у відповідних випадках, може домагатися отримання від торговця гарантій того, що торговець пропонуватиме споживачам, які зазнали впливу заявленого порушення, адекватне відшкодування за таке порушення.

2. Запитуваний орган повинен регулярно інформувати орган, який надсилає запит, про кроки й заходи, яких він ужив або які має намір ужити. Запитуваний орган повинен використовувати електронну базу даних, передбачену устатті 35, щоб невідкладно повідомляти орган, який надсилає запит, компетентні органи інших держав-членів та Комісію про вжиті заходи та про вплив таких заходів на порушення в межах Союзу, в тому числі таку інформацію:

(a) чи були вжиті проміжні заходи;

(b) чи припинено вчинення порушення;

(c) чи ухвалено інструменти та чи такі інструменти імплементовано;

(d) міра, якою споживачам, які зазнали впливу заявленого порушення, запропонували гарантії відшкодування.

1. Із поданням запиту про взаємну допомогу орган, який надсилає запит, надає необхідну інформацію, яка дасть змогу запитуваному органу виконати такий запит, включно з будь-якими необхідними доказами, що можуть бути отримані лише в державі-члені органу, який надсилає запит.

2. Орган, який надсилає запит, надсилає такі запити про взаємну допомогу єдиному контактному офісу держави-члена запитуваного органу та єдиному контактному офісу держави-члена органу, який надсилає запит, для отримання інформації. Єдиний контактний офіс держави-члена запитуваного органу невідкладно передає такі запити відповідному компетентному органу.

3. Запити про взаємну допомогу та всю пов’язану з ними комунікацію оформлюють у письмовому вигляді з використанням стандартних форм та передають електронними засобами через електронну базу даних, передбачену у статті 35.

4. Відповідні компетентні органи домовляються, які мови використовуватимуться для складання запитів про взаємну допомогу та для будь-якої пов’язаної з ними комунікації.

5. Якщо неможливо домовитися стосовно мов, запити про взаємну допомогу надсилають офіційною мовою або однією з офіційних мов держави-члена органу, який надсилає запит, а відповіді - офіційною мовою або однією з офіційних мов держави-члена запитуваного органу. У такому разі кожен компетентний орган відповідає за необхідні переклади запитів, відповідей та інших документів, які він отримує від іншого компетентного органу.

6. Запитуваний орган відповідає безпосередньо як органу, який надсилає запит, так і єдиним контактним офісам держав-членів органу, який надсилає запит, та запитуваного органу.

1. Запитуваний орган може відмовити у виконанні запиту про надання інформації відповідно до статті 11 за наявності однієї або декількох із зазначених нижче умов:

(a) за результатами консультації з органом, який надсилає запит, виявилося, що запитана інформація не потрібна органу, який надсилає запит, для встановлення того, чи мало або має місце порушення в межах Союзу, або встановлення того, чи існує обґрунтована підозра щодо можливості такого порушення;

(b) орган, який надсилає запит, не погоджується з тим, що на запитану інформацію поширюються правила щодо конфіденційності та професійної і комерційної таємниці, встановлені у статті 33;

(c) стосовно того самого торговця у зв’язку з тим самим порушенням у межах Союзу вже ініційовано кримінальні розслідування чи відкрито судові провадження в судових органах держави-члена запитуваного органу чи органу, який надсилає запит.

2. Запитуваний орган може відмовити у виконанні запиту про вжиття заходів із забезпечення виконання відповідно до статті 12, якщо, за результатами консультації із органом, який надсилає запит, виявиться, що існує одна або декілька із зазначених нижче умов:

(a) у зв’язку з тим самим порушенням у межах Союзу та стосовно того самого торговця вже ініційовано кримінальні розслідування чи відкрито судові провадження в судових органах держави-члена запитуваного органу, або стосовно них уже видано судове рішення, судовий припис, чи справу стосовно них уже врегульовано в судовому порядку іншим чином;

(b) уже ініційовано здійснення необхідних повноважень щодо забезпечення виконання або вже ухвалено адміністративне рішення стосовно того самого порушення в межах Союзу та того самого торговця в державі-члені запитуваного органу з метою забезпечення швидкого й дієвого припинення чи заборони вчинення порушення в межах Союзу;

(c) за результатами належного розслідування запитуваний орган дійшов висновку про те, що порушення в межах Союзу не мало місця;

(d) запитуваний орган дійшов висновку про те, що орган, який надсилає запит, не надав інформації, яка є необхідною відповідно до статті 13(1);

(e) запитуваний орган прийняв гарантії, запропоновані торговцем щодо припинення вчинення порушення в межах Союзу протягом встановленого строку, і такий строк минув.

Однак запитуваний орган повинен виконати запит про вжиття заходів із забезпечення виконання відповідно до статті 12, якщо торговець не виконує прийнятих гарантій протягом строку, згаданого в пункті (е) першого підпараграфа.

3. Запитуваний орган інформує орган, який надсилає запит, та Комісію про будь-яку відмову виконувати запит про взаємну допомогу із зазначенням причин такої відмови.

4. Якщо орган, який надсилає запит, та запитуваний орган не можуть дійти згоди, або орган, який надсилає запит, або запитуваний орган може звернутися з цим питанням до Комісії, яка повинна невідкладно надати свій висновок з цього питання. Якщо питання не адресовано Комісії, Комісія, ти не менше, може видати висновок з власної ініціативи. Для видачі такого висновку Комісія може запитати релевантні інформацію й документи, якими обмінювалися орган, який надсилає запит, та запитуваний орган.

5. Комісія здійснює моніторинг функціонування механізму взаємної допомоги та дотримання компетентними органами процедур і строків для опрацювання запитів про взаємну допомогу. Комісія повинна мати доступ до запитів про взаємну допомогу та до інформації й документів, якими обмінювалися орган, який надсилає запит, та запитуваний орган.

6. У відповідних випадках Комісія може видавати настанови й надавати рекомендації державам-членам для забезпечення дієвого й ефективного функціонування механізму взаємної допомоги.

У питаннях, охоплених цією главою, відповідні компетентні органи повинні діяти на основі консенсусу.

1. Якщо існує обґрунтована підозра щодо того, що має місце вчинення широко розповсюдженого порушення або широко розповсюдженого порушення у масштабах Союзу, компетентні органи, яких стосується таке порушення, та Комісія повинні невідкладно інформувати одне одного та єдині контактні офіси, яких стосується таке порушення, шляхом надання попереджень відповідно до статті 26.

2. Компетентні органи, яких стосується широко розповсюджене порушення або широко розповсюджене порушення у масштабах Союзу, повинні координувати заходи з розслідування і забезпечення виконання, яких вони вживають для усунення таких порушень. Вони повинні невідкладно обмінюватися всіма необхідними доказами та інформацією та надавати один одному та Комісії будь-яку необхідну допомогу.

3. Компетентні органи, яких стосується широко розповсюджене порушення або широко розповсюджене порушення у масштабах Союзу, повинні забезпечити збирання всіх необхідних доказів та інформації та вжиття всіх необхідних заходів із забезпечення виконання для забезпечення припинення або заборони вчинення такого порушення.

4. Без обмеження параграфа 2 цей Регламент не впливає на діяльність із розслідування та забезпечення виконання на національному рівні, здійснювану компетентними органами стосовно того самого порушення з боку того самого торговця.

5. У відповідних випадках компетентні органи можуть запросити посадових осіб Комісії та інших супровідних осіб, уповноважених Комісією, взяти участь у координованих розслідуваннях, діях із забезпечення виконання та інших заходах, охоплених цією главою.

1. Якщо існує обґрунтована підозра щодо широко розповсюдженого порушення, компетентні органи, яких стосується таке порушення, повинні розпочати виконання координованої дії на основі домовленості між собою. Про початок виконання координованої дії повинно бути невідкладно повідомлено єдині контактні офіси, яких стосується таке порушення, та Комісію.

2. Компетентні органи, яких стосується потенційне широко розповсюджене порушення, призначають один компетентний орган, якого стосується таке потенційне широко розповсюджене порушення, координатором. Якщо такі компетентні органи не можуть досягти згоди щодо такого призначення, роль координатора приймає на себе Комісія.

3. Якщо Комісія має обґрунтовану підозру щодо широко розповсюдженого порушення в масштабах Союзу, вона повинна невідкладно повідомити про це компетентні органи та єдині контактні офіси, яких стосується таке заявлене порушення, відповідно до статті 26. Комісія повинна вказати в такому повідомленні підстави, які виправдовують можливу координовану дію. Компетентні органи, яких стосується заявлене широко розповсюджене порушення в масштабах Союзу, повинні провести належні розслідування на основі інформації, яка їм доступна або до якої вони можуть легко отримати доступ. Компетентні органи, яких стосується заявлене широко розповсюджене порушення в масштабах Союзу, повинні повідомляти про результати таких розслідувань інші компетентні органи, єдині контактні офіси, яких стосується таке порушення, та Комісію відповідно до статті 26 протягом 1 місяця з дати повідомлення від Комісії. Якщо в результаті таких розслідувань виявиться, що може мати місце широко розповсюджене порушення в масштабах Союзу, компетентні органи, яких стосується таке порушення, повинні розпочати здійснення координованої дії та вжити заходів, визначених у статті 19, а також, у відповідних випадках, заходів, визначених у статтях 20 та 21.

4. Координовані дії, згадані в параграфі 3, координує Комісія.

5. Компетентний орган повинен долучитися до виконання координованої дії, якщо в ході виконання такої координованої дії виявиться, що компетентного органу стосується широко розповсюджене порушення або широко розповсюджене порушення в масштабах Союзу.

1. Компетентний орган може відмовитися брати участь у координованій дії з будь-якої із зазначених нижче причин:

(a) стосовно того самого торговця у зв’язку з тим самим порушенням уже ініційоване кримінальне розслідування або судове провадження, видано судове рішення, врегульовано питання в судовому порядку в державі-члені такого компетентного органу;

(b) уже ініційовано здійснення необхідних повноважень щодо забезпечення виконання до видачі попередження, згаданого у статті 17(3), або вже ухвалено адміністративне рішення стосовно того самого торговця у зв’язку з тим самим порушенням у державі-члені такого компетентного органу з метою забезпечення швидкого й дієвого припинення чи заборони вчинення широко розповсюдженого порушення або широко розповсюдженого порушення в масштабах Союзу.

(c) за результатами належного розслідування виявилося, що фактичний або потенційний вплив заявленого широко розповсюдженого порушення або широко розповсюдженого порушення в масштабах Союзу в державі-члені такого компетентного органу є незначним, а тому такому компетентному органу не потрібно ухвалювати жодних інструментів із забезпечення виконання;

(d) відповідне широко розповсюджене порушення або широко розповсюджене порушення в масштабах Союзу не мало місце в державі-члені такого компетентного органу, а тому такому компетентному органу не потрібно ухвалювати жодних інструментів із забезпечення виконання;