Комітет міністрів, відповідно до пункту b статті 15 Статуту Ради Європи,

підкреслюючи важливість для людей мати доступ до плюралістичного змісту ЗМІ, що зокрема стосується інформації,

підкреслюючи також, що ЗМІ, й зокрема громадська служба сектора мовлення, мають надавати різним групам і зацікавленим особам у суспільстві (в т. ч. мовним, соціальним, економічним, культурним або політичним меншинам) можливість виражати себе,

звертаючи увагу на те, що існування численних автономних і незалежних ЗМІ на національному, регіональному й місцевому рівнях зазвичай сприяє плюралізму й демократії,

згадуючи, що політична й культурна різноманітність видів і змісту ЗМІ є визначальною умовою їхнього плюралізму,

підкреслюючи, що держави мають сприяти політичному й культурному плюралізму завдяки розвитку своєї політики в сфері ЗМІ відповідно до статті 10 Європейської конвенції з прав людини, в якій гарантується свобода вираження поглядів й інформації за умови належної поваги принципу незалежності ЗМІ,

визнаючи, що слід вітати намагання всіх держав-членів, у т. ч. і на європейському рівні, сприяти плюралізму в ЗМІ,

визнаючи також, що потенційним недоліком існуючих регуляторних рамок плюралізму в ЗМІ у Європі є тенденція до зосередження виключно на традиційних ЗМІ,

звертаючи увагу на те, що в сфері нових комунікативних технологій і служб уже утворилося кілька "вузьких місць", як наприклад, контроль за системами умовного доступу в цифрових телевізійних каналах,

звертаючи увагу також на те, що завоювання провідних позицій і нарощування концентрації ЗМІ може призвести до технічного злиття секторів мовлення, телекомунікації й інформатизації,

свідомий того, що потрібні активний моніторинг розвитку нових способів передачі інформації (як, наприклад, Інтернет) і нові служби, щоб оцінити можливий вплив на плюралізм нових бізнесових стратегій у цій сфері,

впевнений, що прозорість у питаннях контролю за медіа-органами, в т. ч. за провайдерами інформації і каналів нових служб комунікації, може сприяти створенню плюралістичного медіа-простору,

згадуючи про важливість редакційної незалежності відділів новин,

звертаючи увагу на те, що хоча в Європі існує потреба розвивати ЗМІ, слід також враховувати їхній вплив на культурні й соціальні цінності,

згадуючи рекомендації, які в минулому Рада Європи вже давала державам-членам з метою забезпечити плюралізм у ЗМІ, зокрема принципи, що містяться в деклараціях і резолюціях, ухвалених на 3-й, 4-й і 5-й конференціях міністрів з питань політики в галузі ЗМІ (Кіпр, жовтень 1991, Прага, грудень 1994, Салоники, грудень 1997), і рекомендацію Комітету міністрів N R (94) 13 "Про заходи щодо сприяння прозорості ЗМІ",

згадуючи також положення про плюралізм у ЗМІ, що містяться в Протоколі, який вносить зміни до Європейської конвенції про транскордонне телебачення,

пам'ятаючи про роботу, здійснену в рамках Європейського Союзу й інших міжнародних організацій у сфері концентрації й плюралізму ЗМІ, рекомендує урядам держав-членів:

i) з метою сприяння плюралізму в ЗМІ проаналізувати заходи, що містяться в Додатку до цієї Рекомендації, й розглянути питання про їх включення до національного законодавства або, за потреби, до практики;

ii) регулярно оцінювати ефективність наявних заходів, спрямованих на розвиток плюралізму в ЗМІ, та/або механізмів, що протидіють концентрації ЗМІ, й вивчити можливу потребу їхнього перегляду в світлі економічного й технічного розвитку в сфері ЗМІ.

Державам-членам слід розглянути питання про впровадження законодавства, яке має на меті запобігти або протидіяти концентрації, що може загрожувати плюралізму в ЗМІ на національному, регіональному або місцевому рівнях.

Держави-члени мають вивчити можливість встановлення рамок - у законодавстві, наданні повноважень, ліцензуванні або аналогічних процедурах - з метою обмежити вплив, який одна комерційна компанія чи група може здійснювати в одному або кількох секторах ЗМІ. Такі рамки можуть виглядати, наприклад, як максимальна кількість користувачів або базуватись на прибутках/обігу комерційних медіа-органів. Можна також розглянути питання про обмеження частки основного капіталу комерційних медіа-органів. Якщо рамки будуть встановлені, держави-члени матимуть зважати на розміри медіа-ринку та рівень доступних на ньому ресурсів. Компаніям, які вже досягли дозволеного рівня на відповідному ринку, не слід давати на ньому додаткових ліцензій на право мовлення.

Крім цих заходів, національні органи, відповідальні за видачу ліцензій приватним телерадіомовникам, під час здійснення своїх функцій мають приділяти особливу увагу питанню сприяння плюралізму в ЗМІ.

Держави-члени можуть розглянути можливість створення спеціальних керівних органів у сфері ЗМІ, наділених повноваженнями протидіяти злиттю чи іншим операціям концентрації, що загрожують плюралізму в ЗМІ, або надати такі повноваження регулювальним органам, що вже існують у секторі мовлення. Якщо держави-члени вважатимуть це неприйнятним, існуючі органи влади, які опікуються антимонопольними питаннями, повинні звернути особливу увагу на плюралізм у ЗМІ, розглядаючи злиття або інші операції, пов'язані з концентрацією в секторі ЗМІ.

Державам-членам слід розглянути питання про вжиття конкретних заходів у випадку, коли вертикальна інтеграція - тобто контроль за ключовими елементами виробництва, мовлення, поширення й відповідна діяльність однієї компанії або групи - може бути шкідливою для плюралізму.