ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ І РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,

Беручи до уваги Договір про функціонування Європейського Союзу, зокрема його статтю 114,

Беручи до уваги пропозицію Європейської Комісії,

Після передачі проекту законодавчого акта національним парламентам,

Беручи до уваги висновок Європейського економічно-соціального комітету (-1),

Діючи згідно зі звичайною законодавчою процедурою (-2),

Оскільки:

(1) Правові акти Союзу у сфері авторського права і суміжних прав забезпечують правоволодільцям правову визначеність і високий рівень захисту та становлять гармонізовані правові рамки. Такі рамки сприяють належному функціонуванню внутрішнього ринку та стимулюють інновації, створення, інвестиції і виробництво нового контенту, у тому числі в цифровому середовищі. Вони також спрямовані на сприяння доступу до знань і культури шляхом охорони творів та інших об’єктів та забезпечення винятків або обмежень, які відповідають суспільним інтересам. Потрібно захищати справедливий баланс прав та інтересів правоволодільців і користувачів.

(2) Директиви Європейського Парламенту і Ради 96/9/ЄС (-3), 2001/29/ЄС (-4), 2006/115/ЄС (-5) і 2009/24/ЄС (-6) гармонізують права правоволодільців у сфері авторського права і суміжних прав. Зазначеними Директивами, разом з Директивою Європейського Парламенту і Ради 2012/28/ЄС (-7), передбачено вичерпний перелік винятків та обмежень таких прав, які дозволяють використання контенту без дозволу правоволодільця за певних умов для досягнення певних цілей політики.

(3) Сліпі особи та особи з вадами зору або іншими обмеженими можливостями сприйняття друкованої інформації продовжують стикатися з багатьма перешкодами для доступу до книг та іншого друкованого матеріалу, захищеного авторським правом і суміжними правами. З урахуванням прав сліпих осіб, осіб з вадами зору або іншими обмеженими можливостями сприйняття друкованої інформації, визнаними згідно з Хартією фундаментальних прав Європейського Союзу ("Хартія") та Конвенцією Організації Об’єднаних Націй про права осіб з інвалідністю ("КПОІ"), потрібно вжити заходів для підвищення доступності книг та іншого друкованого матеріалу в доступних форматах та підвищити їх обіг на внутрішньому ринку.

(4) Марракеський договір про полегшення доступу до опублікованих творів для сліпих осіб та осіб з вадами зору або іншими обмеженими можливостями сприйняття друкованої інформації ("Марракеський договір") був підписаний від імені Союзу 30 квітня 2014 року (-8). Він спрямований на покращення доступності певних творів та інших захищених об’єктів у доступних форматах для сліпих осіб та осіб з вадами зору або іншими обмеженими можливостями сприйняття друкованої інформації та транскордонного обміну такими творами та іншими охоронюваними об’єктами. Марракеський договір зобов’язує договірні сторони передбачити винятки або обмеження авторського права і суміжних прав щодо виготовлення і розповсюдження копій у доступних форматах певних творів та інших захищених об’єктів та транскордонного обміну такими копіями.Укладання Союзом Марракеського договору вимагає адаптації права Союзу шляхом встановлення обов’язкових і гармонізованих винятків для способів використання, творів та осіб-бенефіціарів, які підпадають під дію зазначеного договору.

(5) Згідно з Висновком 3/15 Суду Європейського Союзу (-9), винятки або обмеження авторського права і суміжних прав щодо виготовлення та розповсюдження копій у доступних форматах певних творів та інших об’єктів, передбачені Марракеським договором, повинні бути імплементовані у сфері, гармонізованій Директивою 2001/29/ЄС.

(6) Цією Директивою у гармонізований спосіб імплементуються обов’язки, яких Союз повинен дотримуватися згідно з Марракеським договором задля забезпечення постійного застосування відповідних заходів на всьому внутрішньому ринку. Таким чином, ця Директива повинна передбачати обов’язковий виняток до прав, гармонізованих правом Союзу та релевантних для способів використання і творів, які підпадають під дію Марракеського договору. До таких прав належать, зокрема, права на відтворення, доведення до загального відома громадськості, публічне сповіщення, розповсюдження та надання в позичку, передбачені в Директивах 2001/29/ЄС, 2006/115/ЄС і 2009/24/ЄС, а також відповідні права, передбачені в Директиві 96/9/ЄС. Оскільки сфера застосування винятків чи обмежень, що їх вимагає Марракеський договір, також включає твори в аудіоформаті, як-от аудіокниги, обов’язковий виняток, передбачений цією Директивою, також повинен застосовуватися до суміжних прав.

(7) Ця Директива стосується сліпих осіб, осіб, які мають порушення зору, яке неможливо скоригувати таким чином, щоб надати особі зорові функції, що по суті еквівалентні зоровим функціям особи, яка не має такого порушення, осіб, які мають порушення сприйняття або читання, у тому числі дислексію або інше порушення здатності до навчання, в результаті якого вони нездатні читати друковані твори на по суті такому самому рівні, як особи без такого порушення, та осіб, які через фізичну ваду нездатні тримати книгу в руках чи маніпулювати нею або сфокусувати очі чи рухати очима такою мірою, яка зазвичай є прийнятною для читання, якщо в результаті таких порушень чи обмежених можливостей такі особи нездатні читати друковані твори на по суті такому самому рівні, як особи без таких порушень чи обмежених можливостей. Таким чином, ця Директива спрямована на покращення доступності книг, у тому числі електронних книг, вісників, газет, журналів та інших видів письмового матеріалу, нотного письма, у тому числі партитури, та іншого друкованого матеріалу, у тому числі в аудіоформаті, цифрового або аналогового, онлайн або офлайн, у форматах, які забезпечують по суті таку саму доступність таких творів та інших об’єктів для зазначених осіб, як і для осіб без таких порушень чи обмежених можливостей. До доступних форматів належать, наприклад, шрифт Брайля, великий шрифт, адаптовані електронні книги, аудіокниги та радіопередачі.

(8) Обов’язковий виняток, передбачений цією Директивою, повинен обмежувати право на відтворення таким чином, щоб уможливлювати здійснення будь-яких дій, необхідних для внесення змін до твору чи іншого об’єкта, їх перетворення або адаптації з метою виготовлення копії в доступному форматі, яка робить можливим доступ осіб-бенефіціарів до такого твору чи іншого об’єкта. Це включає надання необхідних засобів для переміщення інформації в копії у доступному форматі. Це також включає зміни, які можуть бути необхідними у випадках, у яких формат твору чи іншого об’єкта вже є доступним для певних осіб-бенефіціарів, проте не є доступним для інших осіб- бенефіціарів через різні порушення чи обмежені можливості або різний ступінь тяжкості таких порушень чи обмежених можливостей.

(9) Дозволені способи використання, встановлені в цій Директиві, повинні включати виготовлення копій у доступному форматі особами-бенефіціарами або уповноваженими суб’єктами, які забезпечують їх потреби, незалежно від того, чи є такі уповноважені суб’єкти публічними чи приватними організаціями, зокрема бібліотеками, освітніми установами чи іншими неприбутковими організаціями, які здійснюють обслуговування осіб з обмеженими можливостями сприйняття друкованої інформації як один зі своїх основних видів діяльності, інституційних обов’язків або місій, які становлять суспільний інтерес. Способи використання, встановлені в цій Директиві, також повинні включати виготовлення копій у доступному форматі, для виключного користування особами-бенефіціарами, фізичною особою, яка робить це від імені особи-бенефіціара або допомагає особі-бенефіціару у виготовленні таких копій. Виготовлення копій у доступних форматах повинне обмежуватися тільки творами чи іншими об’єктами, до яких особи-бенефіціари або уповноважені суб’єкти мають законний доступ. Держави-члени повинні забезпечити, щоб будь-які договірні положення, спрямовані на запобігання застосуванню або обмеження застосування винятку в будь-який спосіб, не мали юридичної сили.

(10) Виняток, передбачений цією Директивою, повинен надавати уповноваженим суб’єктам можливість виготовляти та розповсюджувати онлайн чи офлайн у межах Союзу копії в доступних форматах творів чи інших об’єктів, які підпадають під дію цієї Директиви. Ця Директива не повинна встановлювати для уповноважених суб’єктів зобов’язання виготовляти та розповсюджувати такі копії.

(11) Потрібно забезпечити можливість надання копій у доступних форматах, виготовлених в одній державі-члені, в усіх державах-членах для забезпечення більшої доступності таких копій на внутрішньому ринку. Це знизить потребу в дублюванні твору при виготовленні копій у доступних форматах одного і того самого твору чи іншого об’єкта на території Союзу, та таким чином дозволить досягнути заощаджень і підвищення ефективності. Таким чином, ця Директива забезпечує можливість обігу та доступу осіб-бенефіціарів і уповноважених суб’єктів на території Союзу до копій у доступних форматах, виготовлених уповноваженими суб’єктами в будь-якій державі-члені. Для сприяння такому транскордонному обміну та полегшення взаємної ідентифікації і співпраці між уповноваженими суб’єктами необхідно заохочувати добровільний обмін інформацією стосовно найменувань і контактних даних уповноважених суб’єктів, які мають осідок на території Союзу, у тому числі вебсайтів, за наявності. Відповідно, держави-члени повинні надавати Комісії інформацію, отриману від уповноважених суб’єктів. Це не встановлює для держав- членів зобов’язання перевіряти повноту і достовірність такої інформації або її відповідність їх національному праву, яке транспонує цю Директиву. Комісія забезпечує онлайновий доступ до такої інформації на центральному інформаційному порталі на рівні Союзу. Це також допоможе уповноваженим суб’єктам, а також особами-бенефіціарам і правоволодільцям, у зверненні до уповноважених суб’єктів для отримання додаткової інформації відповідно до положень, визначених у цій Директиві та в Регламенті Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2017/1563 (-10). Згаданий вище центральний інформаційний портал має бути додатковим місцем отримання інформації, яку оприлюднює Міжнародне бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ), як передбачено Марракеським договором, та повинен слугувати для сприяння ідентифікації уповноважених суб’єктів та співпраці між ними на міжнародному рівні.

(12) Для покращення доступності копій в доступних форматах та запобігання несанкціонованому розповсюдженню творів чи інших об’єктів уповноважені суб’єкти, залучені до розповсюдження, доведення до загального відома громадськості або публічного сповіщення копій в доступному форматі, повинні виконувати певні зобов’язання.

(13) Вимоги щодо дозволу або визнання, що їх держави-члени можуть застосовувати до уповноважених суб’єктів, такі як вимоги, що стосуються надання послуг загального характеру особам- бенефіціарам, не повинні запобігати здійсненню суб’єктами, які підпадають під означення уповноваженого суб’єкта відповідно до цієї Директиви, способів використання, дозволених відповідно до цієї Директиви.

(14) З огляду на специфічний характер винятку, передбаченого цією Директивою, його конкретну сферу застосування та потребу в правовій визначеності для його бенефіціарів, державам-членам не має бути дозволено встановлювати додаткові вимоги щодо застосування винятку, такі як вимоги щодо попередньої перевірки доступності на ринку творів у доступних форматах, окрім вимог, встановлених у цій Директиві. Державам-членам має бути дозволено тільки передбачати схеми компенсаційних виплат щодо дозволених способів використання творів чи інших об’єктів уповноваженими суб’єктами. Для уникнення тягарів для осіб-бенефіціарів, запобігання перешкодам для транскордонного розповсюдження копій у доступних форматах та надмірних вимог до уповноважених суб’єктів важливо обмежити можливість держав-членів передбачати такі схеми компенсаційних виплат. Таким чином, схеми компенсаційних виплат не повинні вимагати виплат від осіб-бенефіціарів. Вони повинні застосовуватися тільки до використань таких творів чи об’єктів уповноваженими суб’єктами, які мають осідок на території держави-члена, яка має таку схему, та не повинні вимагати виплат від уповноважених суб’єктів, які мають осідок в інших державах- членах або в третіх країнах, що є сторонами Марракеського договору. Держави-члени повинні забезпечити, щоб такі схеми компенсаційних виплат не передбачали більш обтяжливих вимог до транскордонного обміну копіями в доступних форматах, ніж до випадків, які не передбачають транскордонного обміну, у тому числі стосовно форми і можливого рівня компенсаційних виплат. При визначенні рівня компенсаційних виплат потрібно належним чином враховувати неприбутковий характер діяльності уповноважених суб’єктів, суспільний інтерес цілей цієї Директиви, інтереси бенефіціарів винятку, можливу шкоду правоволодільцям та потребу в забезпеченні транскордонного розповсюдження копій у доступних форматах. Потрібно також враховувати конкретні обставини кожного випадку, що є результатом виготовлення певної копії в доступному форматі. Якщо шкода, завдана правоволодільцю, є мінімальною, зобов’язання щодо компенсаційних виплат не повинне підлягати виконанню.

(15) Важливо, щоб у ході опрацювання персональних даних дотримувалися фундаментальні права, у тому числі право на повагу до приватного і сімейного життя та право на захист персональних даних згідно зі статтями 7 і 8 Хартії, а також необхідно, щоб будь-яке таке опрацювання також відповідало вимогам Директив Європейського Парламенту і Ради 95/46/ЄС (-11) і 2002/58/ЄС (-12), які регулюють опрацювання персональних даних, яке можуть здійснювати уповноважені суб’єкти в рамках цієї Директиви та під наглядом компетентних органів держав-членів, зокрема незалежних органів публічної влади, призначених державами-членами.

(16) КПОІ, стороною якої є Союз, гарантує особам з інвалідністю право на доступ до інформації та освіти та право на участь у культурному, економічному і соціальному житті на рівних з іншими особами умовах. КПОІ зобов’язує сторони Конвенції вживати належних заходів згідно з національним правом для забезпечення того, щоб закони, які захищають права на інтелектуальну власність, не створювали необґрунтованих або дискримінаційних перешкод для доступу осіб з інвалідністю до культурних матеріалів.

(17) Згідно з Хартією, усі форми дискримінації, у тому числі за ознакою інвалідності, заборонені, та Союз визнає і поважає право осіб з інвалідністю користуватися перевагами заходів, призначених для забезпечення їх незалежності, соціальної і професійної інтеграції та участі в життєдіяльності суспільства.

(18) Метою ухвалення Союзом цієї Директиви є забезпечення доступу осіб-бенефіціарів до книг та інших друкованих матеріалів у доступних форматах на внутрішньому ринку. Відповідно, ця Директива є важливим першим кроком у поліпшенні доступу до праці осіб з інвалідністю.

(19) Комісія повинна оцінити ситуацію стосовно доступності творів та інших об’єктів, крім тих, які підпадають під дію цієї Директиви, у доступних форматах, а також доступності творів та інших об’єктів у доступних форматах для осіб з іншими видами інвалідності. Важливо, щоб Комісія ретельно відстежувала ситуацію щодо предмету регулювання цієї Директиви. За необхідності вона повинна розглянути доцільність внесення змін до сфери застосування цієї Директиви на підставі звіту, представленого Комісією.

(20) Держави-члени повинні мати право продовжувати передбачати виняток або обмеження на користь осіб з інвалідністю у випадках, які не підпадають під дію цієї Директиви, зокрема стосовно творів і інших об’єктів та видів інвалідності, крім тих, що підпадають під дію цієї Директиви, згідно з пунктом (b) статті 5(3) Директиви 2001/29/ЄС. Ця Директива не перешкоджає державам-членам встановлювати винятки або обмеження прав, які не гармонізовані в рамках авторського права Союзу.

(21) Ця Директива поважає фундаментальні права та дотримується принципів, визнаних, зокрема, Хартією та КПОІ. Цю Директиву необхідно тлумачити і застосовувати відповідно до таких прав і принципів.

(22) Марракеський договір накладає певні зобов’язання стосовно обміну копіями в доступних форматах між Союзом і третіми країнами, що є сторонами зазначеного договору. Заходи, вжиті Союзом для виконання таких зобов’язань, містяться в Регламенті (ЄС) 2017/1563, який потрібно читати у поєднанні з цією Директивою.