1. Цей Регламент застосовується до вогнепальної зброї усіх категорій, що перелічені в частині II додатка I до Директиви 91/477/ЄЕС .

2. Цей Регламент не застосовується до вогнепальної зброї, деактивованої до дати його застосування, якщо таку вогнепальну зброю не передано іншій державі-члену або не введено в обіг.

Деактивація вогнепальної зброї здійснюється державними чи приватними суб’єктами або особами, яким надано дозвіл на таку діяльність відповідно до національного законодавства.

1. Держави-члени призначають компетентний орган публічної влади для верифікації того, що деактивацію вогнепальної зброї було здійснено відповідно до технічних специфікацій, установлених у додатку I ("орган верифікації").

2. Якщо органу верифікації також надано дозвіл на деактивацію вогнепальної зброї, держави-члени повинні гарантувати чітке розмежування тих завдань і осіб, що їх виконують у межах такого органу.

3. Комісія опубліковує на своєму вебсайті список органів верифікації, призначених державами-членами, включаючи детальну інформацію про кожен орган верифікації та його символ, а також контактну інформацію.

4. Якщо деактивацію вогнепальної зброї було здійснено відповідно до технічних специфікацій, установлених у додатку I, орган верифікації видає власнику вогнепальної зброї сертифікат деактивації згідно із шаблоном, наведеним у додатку III. Вся інформація, включена у сертифікат деактивації, повинна бути подана як мовою держави-члена, в якій видано сертифікат деактивації, так і англійською мовою.

5. Власник деактивованої вогнепальної зброї повинен зберігати сертифікат деактивації постійно. Якщо деактивована вогнепальна зброя вводиться в обіг, вона повинна супроводжуватися сертифікатом деактивації.

6. Держави-члени повинні забезпечити, щоб реєстр сертифікатів, виданих на деактивовану вогнепальну зброю, із зазначенням дати деактивації та номера сертифіката, зберігався протягом щонайменше 20 років.

Будь-яка держава-член може звернутися за допомогою до суб’єктів, яким надано дозвіл на деактивацію вогнепальної зброї, або яких призначено як органи верифікації іншою державою-членом, щоб здійснити або верифікувати деактивацію вогнепальної зброї, відповідно. У разі прийняття запиту, якщо такий запит стосується верифікації деактивації вогнепальної зброї, орган верифікації, що надає допомогу, повинен видати сертифікат деактивації відповідно до статті 3(4).

Деактивована вогнепальна зброя повинна бути маркована спільним унікальним маркованням згідно із шаблоном, наведеним у додатку II, яке вказує, що вона була деактивована відповідно до технічних специфікацій, установлених у додатку I. Марковання повинно бути нанесене органом верифікації на всі основні частини, модифіковані для деактивації вогнепальної зброї, і повинно відповідати таким критеріям:

(a) бути чітко видимим і неусувним;

(b) містити інформацію про державу-член, в якій було здійснено деактивацію, та орган верифікації, який сертифікував деактивацію;

(c) бути нанесене таким чином, що оригінальний серійний номер (номери) вогнепальної зброї збережено.

1. Держави-члени можуть впроваджувати додаткові інструменти щодо деактивації вогнепальної зброї на своїй території, що виходять за рамки технічних специфікацій, установлених у додатку I.

2. Комісія регулярно аналізує разом з Комітетом, створеним відповідно до Директиви 91/477/ЄЕС , будь-які додаткові інструменти, ухвалені державами-членами, і своєчасно розглядає питання перегляду технічних специфікацій, установлених у додатку I.

1. Деактивована вогнепальна зброя може бути передана іншій державі-члену лише за умови, що вона має спільне унікальне марковання та супроводжується сертифікатом деактивації відповідно до цього Регламенту.

2. Держави-члени повинні визнавати сертифікати деактивації, видані іншою державою-членом, якщо сертифікат відповідає вимогам, установленим у цьому Регламенті. Однак, держави-члени, які впровадили додаткові інструменти відповідно до статті 6, можуть вимагати доказів, що деактивована вогнепальна зброя, яка передбачена для передачі на їхню територію, відповідає положенням таких додаткових інструментів.

Держави-члени нотифікують Комісії всі інструменти, які вони ухвалюють у сфері, охопленій цим Регламентом, а також будь-які додаткові інструменти, впроваджені відповідно до статті 6. З цією метою держави-члени застосовують процедури нотифікації, встановлені у Директиві (ЄС) 2015/1535.

Цей Регламент набуває чинності на двадцятий день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Він застосовується з 8 квітня 2016 року.

Цей Регламент обов’язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню в усіх державах-членах.

- Операції з деактивації, які повинні бути виконані, щоб привести вогнепальну зброю у незворотно непридатний для стрільби стан, визначають на основі трьох таблиць:

- у таблиці I перелічені різні типи вогнепальної зброї,

- у таблиці II встановлені загальні принципи, які повинні бути дотримані, щоб привести вогнепальну зброю у незворотно непридатний для стрільби стан,

- у таблиці III описані конкретні операції за типами вогнепальної зброї, які повинні бути виконані, щоб привести цю вогнепальну зброю у незворотно непридатний для стрільби стан.

- Технічні специфікації для деактивації вогнепальної зброї повинні виключати можливість знову активувати вогнепальну зброю за допомогою звичайних інструментів.

- Технічні специфікації для деактивації вогнепальної зброї сфокусовані на деактивації основних компонентів вогнепальної зброї, як їх означено в Директиві 91/477/ЄЕС . Технічні специфікації для деактивації вогнепальної зброї, встановлені в додатку I, також застосовують до деактивації змінних стволів, які, будучи окремими предметами, технічно пов’язані і призначені для встановлення на вогнепальній зброї, що підлягає деактивації.

- Щоб забезпечити правильне й однакове застосування операцій з деактивації вогнепальної зброї, Комісія повинна розробити терміни та означення у співпраці з державами-членами.