1. Цей Регламент застосовують до допомоги, наданої суб’єктам господарювання, які надають послугу, що становить загальноекономічний інтерес, у розумінні статті 106(2) Договору.

2. Цей Регламент не застосовують до:

(a) допомоги, наданої суб’єктам господарювання, які провадять діяльність у секторах рибальства й аквакультури, як передбачено Регламентом Ради (ЄС) № 104/2000 (- 1);

(b) допомоги, наданої суб’єктам господарювання, які провадять діяльність із первинного виробництва сільськогосподарських продуктів;

(c) допомоги, наданої суб’єктам господарювання, які провадять діяльність із перероблення та реалізації сільськогосподарських продуктів у таких випадках:

(i) якщо розмір допомоги є фіксованим на основі ціни чи кількості таких продуктів, що їх відповідні суб’єкти господарювання придбали в первинних виробників чи ввели в обіг;

(ii) якщо обов’язковою умовою надання допомоги є її часткове чи повне передавання первинним виробникам;

(d) допомоги на діяльність, пов’язану з експортом до третіх країн чи держав-членів, а саме допомоги, безпосередньо пов’язаної з експортованими обсягами, створенням мережі розповсюдження та керуванням нею, або з іншими поточними витратами, пов’язаними з експортною діяльністю;

(e) допомоги, умовою надання якої є використання вітчизняних, а не імпортованих продуктів;

(f) допомоги, наданої суб’єктам господарювання, які провадять діяльність у вугільному секторі, як визначено в Рішенні Ради (ЄС) № 2010/787/ЄС (- 2);

(g) допомоги, наданої суб’єктам господарювання, які займаються вантажними автомобільними перевезеннями за наймом або за винагороду;

(h) допомоги, наданої суб’єктам господарювання, що перебувають у скрутному становищі.

Якщо суб’єкт господарювання провадить діяльність у секторах, зазначених у пунктах (a), (b), (c) або (g) першого підпараграфа, а також у секторах, не виключених зі сфери застосування цього Регламенту, цей Регламент застосовують лише до допомоги, наданої щодо таких інших секторів чи видів діяльності, за умови що держави-члени забезпечують належними засобами, такими як розділення видів діяльності чи розрізнення витрат, відсутність вигоди від допомоги de minimis за цим Регламентом для діяльності у таких виключених секторах.

3. Для цілей цього Регламенту:

(a) "сільськогосподарські продукти" означає продукти, перераховані в додатку І до Договору, за винятком продуктів рибальства;

(b) "перероблення сільськогосподарських продуктів" означає будь-яку операцію, здійснену щодо сільськогосподарських продуктів, результатом якої є продукт, що також є сільськогосподарським продуктом, за винятком фермерської діяльності, необхідної для підготування тваринного чи рослинного продукту до першого продажу;

(c) "реалізація сільськогосподарських продуктів" означає зберігання або демонстрацію продукту з метою продажу, пропонування до продажу, постачання чи введення в обіг у будь-який інший спосіб, за винятком першого продажу первинним виробником торговельним посередникам чи переробникам та будь-якої діяльності з підготовки продукту до такого першого продажу; продаж первинним виробником кінцевим споживачам вважають реалізацією, якщо він відбувається в окремих приміщеннях, призначених для такої цілі.

1. Допомогу, надану суб’єктам господарювання для надання послуги, що становить загальноекономічний інтерес, не вважають такою, що відповідає всім критеріям статті 107(1) Договору відповідно, звільняють від виконання вимоги щодо нотифікації, передбаченої статтею 108(3) Договору, якщо вона відповідає умовам, встановленим у параграфах 2-8 цієї статті.

2. Загальна сума допомоги de minimis, надана будь-якому одному суб’єкту господарювання, який надає послуги, що становлять загальноекономічний інтерес, не повинна перевищувати 500 000 євро за будь-який період у три фінансові роки.

Цей граничний розмір застосовують незалежно від форми допомоги de minimis і незважаючи на те, фінансують надану державою-членом допомогу з ресурсів походженням із Союзу повністю чи частково.

Зазначений період визначають на основі фінансових років, що їх суб’єкт господарювання використовує у відповідній державі-члені.

3. Граничний розмір, встановлений у параграфі 2, виражають у формі грошового гранту. Усі використані показники повинні бути валовими, тобто до будь-якого вирахування податків чи інших зборів. Якщо допомогу надано у формі, відмінній від гранту, сума допомоги дорівнює валовому еквіваленту гранта такої допомоги.

Допомогу, виплачувану частинами, дисконтують до її вартості на момент її надання. Процентною ставкою, яку використовують для цілей дисконтування, повинна бути облікова ставка, застосовна на момент надання допомоги.