РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,

Беручи до уваги Договір про функціонування Європейського Союзу, зокрема пункт (e) його статті 107(3),

Беручи до уваги пропозицію Європейської Комісії,

Беручи до уваги висновок Європейського Парламенту (- 1),

Оскільки:

(1) Регламент Ради (ЄС) № 1407/2002 від 23 липня 2002 року про державну допомогу вугільній промисловості (- 2) втрачає чинність 31 грудня 2010 року.

(2) Невеликий внесок субсидованого вугілля в сукупний енергобаланс більше не виправдовує підтримання таких субсидій для забезпечення постачання енергії у Союзі.

(3) Політика Союзу із заохочення відновлюваних джерел енергії та сталої і безпечної низьковуглецевої економіки не виправдовує безстрокової підтримки неконкурентоспроможних вугільних шахт. Таким чином, категорії допомоги, дозволені Регламентом (ЄС) № 1407/2002, не повинні надаватися безстроково.

(4) Однак за відсутності правил надання державної допомоги певній галузі промисловості, до вугілля застосовують лише загальні правила державної допомоги. У зв’язку з цим, неконкурентоспроможні вугільні шахти, що наразі користуються допомогою відповідно до Регламенту (ЄС) № 1407/2002, можуть утратити право на допомогу і будуть вимушені закритися.

(5) Без обмеження загальних правил державної допомоги потрібно, щоб у держав-членів була змога вживати заходів для пом’якшення соціальних і регіональних наслідків закриття таких шахт, тобто впорядковано згортати їхню діяльність у рамках плану безповоротного закриття та/або фінансувати виняткові витрати, зокрема успадковані зобов’язання.

(6) Це Рішення знаменує собою перехід у вуглевидобувному секторі від застосування правил, застосовних до певної галузі, до застосування загальних правил державної допомоги, спільних для всіх галузей.

(7) Для того, щоб мінімізувати спотворення конкуренції на внутрішньому ринку, яке може бути спричинене державною допомогою для сприяння закриттю неконкурентоспроможних вугільних шахт, таку допомогу необхідно поступово зменшувати і скеровувати виключно на ті вуглевидобувні підрозділи, які остаточно заплановано закрити.

(8) Задля пом’якшення впливу на довкілля від видобутку вугілля вуглевидобувними підрозділами, яким надається допомога на закриття, необхідно, щоб держави-члени розробили план відповідних заходів, наприклад, у сфері енергоефективності, відновлюваної енергії або уловлювання та зберігання вуглецю.

(9) Суб’єкти господарювання повинні мати право на допомогу, що покриватиме витрати, які, відповідно до звичайної практики бухгалтерського обліку, не чинять прямого впливу на вартість видобування. Така допомога має бути призначена для покриття виняткових витрат, пов’язаних із закриттям їхніх вуглевидобувних підрозділів. Щоб такою допомогою неправомірно не скористалися суб’єкти господарювання, які закривають лише декілька зі своїх виробничих об’єктів, необхідно, щоб відповідні суб’єкти господарювання вели окрему звітність для кожного зі своїх вуглевидобувних підрозділів.

(10) Виконуючи своє завдання в рамках цього Рішення, Комісія повинна забезпечувати запровадження, підтримання і дотримання звичайних умов конкуренції. Зокрема, що стосується ринку електроенергії, необхідно, щоб допомога вугільній промисловості не впливала на вибір джерел первинного енергопостачання, який роблять виробники електроенергії. Таким чином, у договірних сторін повинна бути змога вільно узгоджувати ціни на вугілля та його фізичні обсяги з урахуванням панівних умов світового ринку.

(11) Застосування цього Рішення не повинне виключати можливості визнання допомоги вугільній промисловості сумісною із внутрішнім ринком з інших підстав. У цьому контексті інші спеціальні правила, зокрема ті, що стосуються допомоги на наукові дослідження, розробки та інновації, допомоги на охорону довкілля та на професійну підготовку, продовжують застосовуватися в межах максимальної інтенсивності допомоги, якщо вони не передбачають інше.

(12) Комісія повинна оцінювати заходи, повідомлення про які було подано на підставі цього Рішення, та ухвалювати рішення згідно з Регламентом Ради (ЄС) № 659/1999 від 22 березня 1999 року щодо детальних правил застосування статті 93 Договору про заснування Європейського Співтовариства (- 3).

(13) Щоб уникнути розриву між заходами, передбаченими у Регламенті (ЄС) № 1407/2002, та заходами, визначеними цим Рішенням, це Рішення повинне застосовуватися з 1 січня 2011 року,

УХВАЛИЛА ЦЕ РІШЕННЯ:

Для цілей цього Рішення застосовуються такі терміни та означення:

(a) "вугілля" означає високосортне, середньосортне і низькосортне вугілля категорії A та B у розумінні міжнародної системи кодифікації вугілля, встановленої Економічною комісією ООН для країн Європи (- 4);

(b) "закриття" означає остаточне припинення видобування і продажу вугілля;

(c) "план закриття" означає складений державою-членом план, який передбачає заходи, результатом яких повинно бути остаточне закриття вуглевидобувних підрозділів;

(d) "вуглевидобувний підрозділ" означає підземні чи відкриті вугільні копальні та супутню інфраструктуру, здатні видобувати рядове вугілля незалежно від інших частин суб’єкта господарювання;

(e) "звітний вугільний рік" означає календарний рік чи інший 12-місячний період, що використовується як базовий період для контрактів у вугільній промисловості;

(f) "витрати на видобування" означають сукупні витрати, пов’язані з поточним видобуванням, включно з гірничими роботами, процесами вуглезбагачення, зокрема промиванням, калібруванням і сортуванням, з транспортуванням до місця використання, а також звичайну амортизацію та відсотки за позиковим капіталом, нараховані на ринкових умовах;

(g) "поточні виробничі збитки" означають додатну різницю між витратами на видобування вугілля і відпускною ціною за місцем використання, вільно узгодженою між договірними сторонами з урахуванням панівних умов світового ринку.

1. У контексті закриття неконкурентоспроможних шахт, допомога вугільній промисловості може вважатися сумісною з належним функціонуванням внутрішнього ринку, якщо вона відповідає положенням цього Рішення.

2. Допомога повинна покривати лише витрати на вугілля для виробництва електроенергії, комбінованого виробництва тепла та електроенергії, виробництва коксу і розпалювання доменних печей у металургійній промисловості, якщо воно використовується в Союзі таким чином.

1. Допомога суб’єкту господарювання, спеціально призначена для покриття поточних виробничих збитків його вуглевидобувних підрозділів, може вважатися сумісною з внутрішнім ринком, лише якщо вона відповідає таким умовам:

(a) експлуатація відповідних вуглевидобувних підрозділів має бути частиною плану закриття, кінцевий термін якого спливає не пізніше 31 грудня 2018 року;

(b) відповідні вуглевидобувні підрозділи повинні остаточно закритися згідно з планом закриття;

(c) обсяг повідомленої допомоги не повинен перевищувати різницю між передбачуваними витратами на видобування та передбачуваними доходами за звітний вугільний рік. Фактично виплачену допомогу необхідно щорічно коригувати на основі фактичних витрат і доходів щонайпізніше наприкінці звітного вуглевидобувного року, наступного після року надання допомоги;

(d) сума допомоги на тонну вугільного еквівалента не повинна призводити до того, що ціни в місці використання на вугілля, виробленого в Союзі, будуть нижчими, ніж ціни на вугілля відповідної якості з третіх країн;

(e) відповідні вуглевидобувні підрозділи повинні були функціонувати станом на 31 грудня 2009 року;

(f) загальна сума допомоги на закриття, яку надає держава-член, повинна мати низхідну тенденцію: до кінця 2013 року зниження має становити не менш ніж 25 %, до кінця 2015 року - не менш ніж 40 %, до кінця 2016 року - не менш ніж 60 % і до кінця 2017 року- не менш ніж 75 % від суми допомоги, наданої у 2011 році;

(g) загальна сума допомоги на закриття, що її отримує вугільна промисловість держави-члена, у будь-який рік після 2010 року не повинна перевищувати суму допомоги за 2010 рік, яку надала така держава-член і схвалила Комісія відповідно до статей 4 і 5 Регламенту (ЄС) № 1407/2002;

(h) держави-члени повинні розробити план заходів, спрямованих на пом’якшення негативного впливу на довкілля від видобування вугілля вуглевидобувними підрозділами, яким надається допомога відповідно до цієї статті, наприклад, у сфері енергоефективності, відновлюваної енергії чи уловлювання та зберігання вуглецю.

2. Включення заходів, що становлять державну допомогу в розумінні статті 107(1) Договору, до плану, зазначеного в пункті (h) параграфа 1, не обмежує обов’язку інформувати про такі заходи та відтерміновувати їх, покладеного на держави-члени статтею 108(3) Договору щодо таких заходів, а також сумісності таких заходів із внутрішнім ринком.