Представники Комітету Міністрів від Албанії, Андорри, Вірменії, Азербайджану, Боснії і Герцеговини, Болгарії, Хорватії, Кіпру, Данії, Естонії, Фінляндії, Франції, Грузії, Греції, Угорщини, Ісландії, Латвії, Ліхтенштейну, Литви, Люксембургу, Монако, Мальти, Нідерландів, Норвегії, Польщі, Португалії, Російської Федерації, Сан-Марино, Сербії, Словенії, Іспанії, Швеції, Швейцарії, та "Колишньої Югославської Республіки Македонії",

визнаючи, що метою Ради Європи є досягнення більшої єдності між її державами-членами з метою захисту та реалізації ідей та принципів, які становлять їхню спільну спадщину, а також сприяння їхньому економічному та соціальному прогресу, зокрема шляхом досягнення спільних цілей, спрямованих на захист та розвиток європейської культури;

враховуючи Статутну резолюцію Res(93)28 Комітету Міністрів про часткові і розширені угоди;

враховуючи Резолюцію Res(96)36 Комітету Міністрів, яка встановлює критерії для часткових та розширених угод Ради Європи;

враховуючи Резолюцію CM/Res(2007)8, якою було укладено Розширену часткову угоду про спорт (EPAS) на початковий період у три роки;

враховуючи резолюції, прийняті на конференціях міністрів європейських країн, відповідальних за спорт, починаючи з 1975 року, зокрема Резолюцію № I про майбутнє всеєвропейське спортивне співробітництво, прийняту на 17-й неформальної зустрічі міністрів спорту європейських країн (м. Москва, 20-21 жовтня 2006 року) та Резолюцію № II про поточні питання всеєвропейського спортивного співробітництва, прийняту на 18-й неформальній Конференції міністрів Ради Європи, відповідальних за спорт (м. Баку, 22 вересня 2010 року);

враховуючи значну роботу, проведену Комітетом зі спортивного розвитку (CDDS) з 1977 року щодо розвитку політики, спрямованої на підтримку спорту в державах-членах Ради Європи;

враховуючи Європейську культурну конвенцію від 19 грудня 1954 року (ETS № 18);

враховуючи Європейську конвенцію про насильство та неналежну поведінку з боку глядачів під час спортивних заходів, і зокрема, футбольних матчів (ETS № 120), Антидопінгову конвенцію (ETS № 135) та Додатковий протокол до неї (ETS № 188);

враховуючи рекомендації Комітету Міністрів державам-членам про переглянуту Європейську спортивну хартію (Рекомендація Rec(92)13-rev) та переглянутий Кодекс спортивної етики (Рекомендація CM/Rec(2010)9);

беручи до уваги висновки Третього саміту глав держав та урядів Ради Європи (м. Варшава, 16-17 травня 2005 року), який порекомендував "Раді Європи продовжити діяльність щодо розробки рекомендацій у сфері спорту";

беручи до уваги те, що природні цінності спорту, такі як повага, взаєморозуміння та чесна гра є чудовими інструментами для просування цінностей та цілей Ради Європи;

усвідомлюючи унікальне місце, яке спорт займає у сучасному суспільстві, та його потенціал для підтримки демократії, участі, залучення, мотивації, всеохопленності та соціальної єдності;

наголошуючи на важливості та значенні спорту в сучасному суспільстві, особливо з політичної, соціальної, культурної та економічної точки зору;

усвідомлюючи роль спорту в підтримці соціальної інтеграції, зокрема серед молодих людей, та у збереженні здоров'я населення;

будучи переконаними в тому, що діяльність у цій сфері повинна здійснюватися в рамках Ради Європи шляхом застосування Розширеної часткової угоди;

цим,

приймають рішення про укладення Розширеної часткової угоди про спорт (EPAS), яка регулюється Статутом, що додається до цього документа;

висловлюють побажання, щоб найближчим часом усі держави-члени Ради Європи та інші держави-члени Європейської культурної конвенції стали членами Розширеної часткової угоди про спорт (EPAS).

1.1 Розширеною частковою угодою про спорт буде здійснюватись міжурядове співробітництво з питань спорту відповідно до рішень Керівної ради, враховуючи політичні очікування, висловлені на засіданнях міністрів; зокрема, будуть виконуватись такі завдання:

Вироблення політики та встановлення стандартів

- шляхом співробітництва і переговорів з усіма зацікавленими сторонами, розробляє стратегічні напрями політики у сфері спорту та встановлює відповідні стандарти, які відображають важливість спорту в сучасному суспільстві;

- стимулює та забезпечує координацію політики у сфері спорту та стандартів на території та між державами-членами, зокрема з метою створення безпечних умов для спортивної етики наскільки це можливо;

- у разі необхідності, направляє на розгляд та можливе ухвалення Комітетом міністрів проекти рекомендацій, а також пропозиції щодо конвенцій;

- пропонує напрями політики, необхідні для вирішення актуальних проблем спорту на міжнародному рівні;

- забезпечує розвиток спорту як засобу заохочення здорового способу життя.

Моніторинг

- здійснює моніторинг застосування відповідних спортивних рекомендацій державами-членами Угоди, зокрема Європейської спортивної хартії (Рекомендація Rec (92)13-rev) та Кодексу спортивної етики (Рекомендація CM/Rec (2010)9).

Нарощення потенціалу

- вживає заходів для нарощення потенціалу у сфері "Спорт для всіх".

Засідання міністрів

- регулярно здійснює підготовку засідань на рівні міністрів, які є відкритими як для членів Розширеної часткової угоди про спорт, так і для інших держав-членів Європейської культурної конвенції, а також забезпечує виконання прийнятих рішень.

1.2 З цією метою Розширена часткова угода про спорт, зокрема:

- за необхідності, співпрацює щодо питань з Постійним комітетом Європейської конвенції про насильство та неналежну поведінку з боку глядачів під час спортивних заходів, і зокрема, футбольних матчів (T-RV), Моніторинговою групою Антидопінгової конвенції (T-DO), Спеціальним Європейським комітетом Всесвітнього антидопінгового агентства (CAHAMA) та, у тому числі, розглядає можливість включення до програми своєї діяльності роботу, пов’язану з розвитком конвенцій Ради Європи, що стосуються спорту;

- координує свою роботу з діяльністю інших секторів Ради Європи і співпрацює у багатосекторальних ініціативах та інших спільних програмах, визначених Генеральним секретарем;

- у разі необхідності, розвиває співробітництво з Європейським Союзом;

- розвиває співробітництво з міжнародними, регіональними та національними неурядовими спортивними організаціями та антидопінговими структурами.

2.1 Будь-яка держава-член Ради Європи або Договірна сторона Європейської культурної конвенції може приєднатись до Розширеної часткової угоди шляхом надсилання повідомлення на адресу Генерального секретаря Ради Європи.

2.2 Комітет Міністрів у складі представників держав-членів Розширеної часткової угоди про спорт може більшістю голосів, визначеною пунктом "d" статті 20 Статуту Ради Європи , запросити будь-яку державу, яка не є членом Ради Європи, приєднатися до Розширеної часткової угоди про спорт після проведення консультацій з державами, які не є членами Ради Європи, а є учасниками Розширеної часткової угоди про спорт. Держава, яка не є членом Ради Європи, що отримала таке запрошення, повинна повідомити Генеральному секретарю про свій намір стати членом Розширеної часткової угоди про спорт.

2.3 Держави-члени Ради Європи та інші сторони Європейської культурної конвенції, а також інші держави, які отримали запрошення, зазначене у пункті 2.2 цієї статті, можуть звернутися із запитом про надання статусу спостерігача Розширеної часткової угоди про спорт. Рішення з таких питань прийматимуться Керівною Радою Розширеної часткової угоди про спорт.