ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ І РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,

Беручи до уваги Договір про заснування Європейського Співтовариства, зокрема, його статтю 80(2),

Беручи до уваги пропозицію Комісії (-1),

Беручи до уваги висновок Європейського економічно-соціального комітету (-2),

Після консультацій з Комітетом регіонів,

Діючи згідно з процедурою, встановленою у статті 251 Договору (-3),

Оскільки:

(1) Співтовариство серйозно занепокоєне проблемою шкідливого впливу на довкілля оловоорганічних сполук, які використовують як протиобросні системи на суднах, а саме, покриття із трибутилоловом (ТБО).

(2) Міжнародну конвенцію про контроль над шкідливими протиобросними системами на суднах (Конвенція AFS) було ухвалено 5 жовтня 2001 року на дипломатичній конференції (Конференція AFS), яку проводили під егідою Міжнародної морської організації (IMO) за присутності держав-членів Співтовариства.

(3) Конвенція AFS є рамковою конвенцією, що дозволяє заборону шкідливих протиобросних систем, які використовують на суднах, за допомогою чітко означених процедур та з належним урахуванням принципу вжиття запобіжних заходів, проголошеного у Ріо-де-жанейрської декларації про довкілля і розвиток.

(4) Конвенцією AFS, на цьому етапі, лише встановлено заборону щодо застосування оловоорганічних сполук на суднах.

(5) У Конвенції AFS зазначено фіксовані дати застосування: 1 січня 2003 року - для заборони застосування оловоорганічних сполук на суднах, 1 січня 2008 року - для усунення наявності оловоорганічних сполук на суднах.

(6) Конвенція AFS набуде чинності лише через 12 місяців після її ратифікації 25 державами, що становлять щонайменше 25% валової місткості суден світового флоту.

(7) Держави-член повинні ратифікувати Конвенцію AFS за найпершої можливості.

(8) Держави-члени повинні мати оптимальні можливості для прискореної ратифікації Конвенції AFS. Необхідно усунути будь-які перешкоди, що можуть стати на заваді цій ратифікації.

(9) Учасники Конференції AFS, усвідомлюючи недостатність часу, що залишився до 1 січня 2003 року, для набуття Конвенцією AFS чинності до зазначеної дати, та виявляючи бажання щодо результативного припинення застосування оловоорганічних сполук у судноплавстві з 1 січня 2003 року, у Резолюції № 1 Конференції AFS висунули вимогу до держав-членів IMO докласти максимальних зусиль у підготуванні до імплементації Конвенції AFS у найкоротші строки, а також закликали відповідні галузі утриматися від реалізації, продажу та застосування оловоорганічних сполук до зазначеної дати.

(10) Одразу після проведення Конференції AFS Комісія ухвалила Директиву Комісії 2002/62/ЄС від 9 липня 2002 року, якою вдев’яте було адаптовано, відповідно до стану технічного прогресу, додаток I до Директиви Ради 76/769/ЄЕС про узгодження законів, підзаконних нормативно-правових актів і адміністративних положень держав-членів щодо обмеження реалізації та використання деяких небезпечних речовин та препаратів (оловоорганічних сполук) (-4) з метою заборони, з введенням в дію з 1 січня 2003 року, реалізації та використання оловоорганічних сполук у протиобросних системах для усіх суден, незалежно від їх довжини.

(11) У світлі Резолюції № 1 Конференції AFS необхідно здійснити додаткові кроки для імплементації інструментів щодо оловоорганічних сполук, які забезпечують введення загальної заборони на використання покриття із ТБО на суднах на рівні Співтовариства та його оточуючих морів станом на дати, встановлені Конвенцією AFS.

(12) Регламент є відповідним законодавчим інструментом, оскільки ним прямо і протягом короткого періоду часу, висувають до власників суден та держав-членів чіткі вимоги, які необхідно реалізувати одночасно та в однаковий спосіб в усьому Співтоваристві. Цей Регламент, спрямований лише на введення заборони оловоорганічних сполук, не повинен дублювати Конвенцію AFS.

(13) Цей Регламент не повинен впливати на обмеження реалізації та використання деяких небезпечних речовин та препаратів (оловоорганічних сполук), встановлених Директивою 76/769/ЄЕС (-5).

(14) Невизначеність у питанні повної заборони активних покриттів із ТБО є неприйнятною на рівні Співтовариства; представників світової галузі морських перевезень, які повинні розробити програми технічної підтримки своїх суден, необхідно попередити про те, що, починаючи з 1 січня 2008 року, у порти Співтовариства не допускатимуть судна з активним покриттям із ТБО на корпусах.

(15) Треті країни, особливо, якщо вони не можуть скористатися додатковими перевагами наднаціонального регулювання, можуть зазнавати юридичних формальних ускладнень у процесі введення в дію, за допомогою національного законодавства, заборони на нанесення покриттів із ТБО на їхні судна з дати, станом на яку така заборона набуває чинності відповідного до цього Регламенту. Тому, застосування заборони, встановленої цим Регламентом, на нанесення покриттів із ТБО необхідно призупинити щодо суден, які плавають під прапором третьої держави, на проміжний період, що розпочинається з 1 липня 2003 року та завершується станом на дату набуття чинності Конвенції AFS.

(16) Держави прапора, які заборонили використання покриттів із ТБО на своїх суднах, мають економічний інтерес у забезпеченні якнайшвидшого набуття чинності Конвенції AFS, що дозволить встановити рівні умови на світовому рівні. Цей Регламент, який якнайшвидше забороняє усім суднам під прапором держав-членів наносити покриття із ТБО, повинен становити стимул для держав прапора ратифікувати Конвенцію AFS.

(17) Використані терміни та означення, а також вимоги, встановлені цим Регламентом, повинні, за можливості, бути узгодженими з тими, що використано в Конвенції AFS.

(18) З метою забезпечення його застосування до морських платформ, цей Регламент необхідно також застосовувати до суден, які експлуатують за повноваженням держави-члена. Його не застосовують до будь-яких військових кораблів або урядових суден, оскільки це питання відповідним чином врегульовано Конвенцією AFS.

(19) Установлення, від 1 липня 2003 року, заборони на використання активного покриття із ТБО на усіх суднах, що мають право плавати під прапором держави-члена і на яких, після зазначеної дати, було нанесено, змінено або замінено протиобросну систему, повинно становити стимул для галузі морських перевезень виконувати рекомендації Резолюції № 1 Конференції AFS.

(20) Доцільно встановити такий самий режим проведення огляду та видачі свідоцтв як і режим, передбачений Конвенцією AFS. Згідно з цим Регламентом усі судна валовою місткістю від 400 тонн незалежно від характеру рейсу повинні пройти огляд, а суднам довжиною від 24 метрів, але валовою місткістю менше 400 тонн, лише необхідно мати декларацію відповідності цьому Регламенту або Конвенції AFS. Співтовариство повинно мати право вводити гармонізований режим проведення огляду для цих суден в подальшому у разі необхідності.

(21) Для суден довжиною менше 24 метрів - проведення спеціального огляду або надання декларації не є обов’язковим, оскільки питання щодо цих, переважно прогулянкових та риболовних, суден буде належним чином врегульовано згідно з положеннями Директиви 76/769/ЄЕС.

(22) Необхідно визнати свідоцтва і документи, видані відповідно до цього Регламенту, а також свідоцтва AFS і декларації AFS, видані сторонами Конвенції AFS.

(23) Якщо Конвенція AFS не набула чинності до 1 січня 2007 року, Комісія повинна мати дозвіл на ухвалення необхідних інструментів, які дозволяють суднам, що плавають під прапором третьої країни, довести свою відповідність цьому Регламенту, а також інструменти контролю імплементації цих положень.

(24) Найбільш доцільним режимом контролю за імплементацією заборони покриттів із ТБО на суднах та вимог Конвенції AFS є режим, встановлений Директивою Ради 95/21/ЄС від 19 червня 1995 року про виконання, щодо судноплавства з використанням портів Співтовариства і плавання у водах під юрисдикцією держав-членів, міжнародних стандартів з безпеки суден, запобігання забрудненню та забезпечення умов життя та праці (контроль державою порту) (-6), а також змінами, які необхідно внести до зазначеної Директиви у відповідний час. Беручи до уваги особливу сферу застосування зазначеної Директиви, необхідно застосувати еквівалентні положення до суден, які плавають під прапором держави-члена, протягом проміжного періоду.

(25) Інструменти для імплементації цього Регламенту необхідно ухвалювати відповідно до Рішення Ради 1999/468/ЄС від 28 червня 1999 року про процедури здійснення виконавчих повноважень, покладених на Комісію (-7).

(26) Для оцінки досягнення мети цього Регламенту, Комісія повинна надати Європейському Парламенту і Раді звіт, а також, за необхідності, пропозиції будь-яких відповідних коригувань до Регламенту.

(27) Набуття чинності цього Регламенту повинно передбачати якнайшвидше введення результативної заборони оловоорганічних сполук на суднах,

УХВАЛИЛИ ЦЕЙ РЕГЛАМЕНТ:

Мета цього Регламенту - зменшення або подолання негативного впливу на морське середовище та здоров’я людини, спричиненого оловоорганічними сполуками, що діють як активні біоциди у протиобросних системах, які використовують на суднах, що плавають під прапором держави-члена або які експлуатують за її повноваженням, а також на суднах незалежно від прапора, під яким вони плавають, у разі їх входу у порти або виходу з портів держав-членів.

Для цілі цього Регламенту:

1. "протиобросні системи" означає покриття, фарбу, оброблення поверхні, поверхню або пристрій, який використовують на судні для контролю чи запобігання приєднання небажаних організмів;

2. "валова місткість" означає валову місткість, розраховану відповідно до правил обмірювання суден, що містяться в додатку 1 до Міжнародної конвенції про обмірювання місткості суден 1969 року чи в будь-якій подальшій конвенції.

3. "довжина" означає довжину, як визначено у Міжнародній конвенції 1966 року про вантажну марку зі змінами, внесеними Протоколом 1988 року до неї, або у будь-якій подальшій конвенції;