ЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ,

Беручи до уваги Договір про функціонування Європейського Союзу,

Беручи до уваги Директиву Європейського Парламенту і Ради 2011/61/ЄС від 8 червня 2011 року щодо керуючих альтернативними інвестиційними фондами та про внесення змін і доповнень до Директив 2003/41/ЄС та 2009/65/ЄС, Регламентів (ЄС) № 1060/2009 та (ЄС) № 1095/2010 (-1), зокрема його статтю 4(4),

Оскільки:

(1) Важливо, щоб регуляторні технічні стандарти, які визначають типи керуючих альтернативними інвестиційними фондами (КАІФ), доповнили правила Директиви 2011/61/ЄС таким чином, щоб відповідні вимоги Директиви в однаковій мірі застосовувалися до КАІФ.

(2) Бажано розрізняти, керує КАІФ альтернативним інвестиційним фондом (АІФ) відкритого чи закритого типу, або обох типів, щоб правильно застосовувати правила управління ліквідністю та процедури оцінювання відповідно до Директиви 2011/61/ЄС щодо КАІФ.

(3) Вирізняльним фактором у визначенні того, чи керує КАІФ АІФ відкритого або закритого типу, повинен бути той факт, що відкритий АІФ викуповує або відкуповує свої акції або паї у своїх інвесторів на вимогу будь-кого з його акціонерів або пайовиків до початку фази ліквідації або припинення діяльності, та робить це відповідно до процедур і з регулярністю, визначеними у його правилах або установчих корпоративних документах, проспекті емісії або документах щодо пропозиції цінних паперів. Зменшення капіталу АІФ у зв'язку з розподілом відповідно до правил або установчих корпоративних документів АІФ, його проспекту емісії або документів щодо пропозиції цінних паперів, включно з розподілом, затвердженим рішенням акціонерів або пайовиків, ухваленим відповідно до цих правил або установчих корпоративних документів, проспекту емісії або документів щодо пропозиції цінних паперів АІФ, не повинно враховуватись в цілях визначення належності АІФ до відритого типу.

(4) Викуповування або відкуповування, які повинні мати значення для визначення, чи керує КАІФ АІФ відкритого або закритого типу, повинні бути лише ті, які здійснені за рахунок активів АІФ. Таким чином, те, чи можуть акції або паї АІФ бути в обігу на вторинному ринку і не викуповуватись або відкуповуватись АІФ, не повинно враховуватись в цілях визначення належності АІФ до відкритого типу.

(5) КАІФ, який керує одним або декількома відкритими АІФ, а також одним або декількома закритими АІФ одночасно, повинен застосовувати до кожного АІФ конкретні правила, пов'язані з відповідним типом АІФ.

(6) Будь-яка зміна в політиці відкуплення АІФ, яка передбачає, що АІФ не можна більше вважати АІФ відкритого типу або АІФ закритого типу, повинна призводити до припинення застосування КАІФ правил, які пов'язані зі старою політикою відкуплення АІФ, яким він керує, і до застосовування правил, пов'язаних з новою політикою відкуплення такого АІФ.

(7) Для цілей статі 61 (3) та (4) Директиви 2011/61/ЄС необхідно брати до уваги організаційно-правові форми, за якими закриті АІФ були засновані до 22 липня 2013 року. На момент ухвалення Директиви в Союзі не існувало гармонізованого визначення організаційно-правової форми закритих АІФ, які були різними в державах-членах. Ця дійсність відображена в тексті Директиви, що визначає як закриті АІФ певні існуючі організаційно-правові форми, які не мають прав на відкуплення протягом 5 роки від дати первісної інвестиції. Стаття 61(3) та (4) Директиви 2011/61/ЄС передбачає перехідні періоди, протягом яких існуючі КАІФ, в межах, в яких вони керують закритими АІФ, що знаходяться на просунутому або заключному етапі їхнього інвестиційного циклу, про що свідчить їхній кінцевий термін роботи або їхня неможливість здійснювати будь-які додаткові інвестиції після 22 липня 2013 року, можуть продовжувати керувати такими АІФ без дозволу або без необхідності дотримуватись вимог значної частини Директиви. Таким чином, щоб зберегти сферу дії таких положень, як це передбачено з урахуванням цієї мети та вищенаведеного обґрунтування, КАІФ, що керує АІФ закритого типу, в цілях статті 61(3) та (4) Директиви 2011/61/ЄС вважається кожен КАІФ, в межах, в яких він керує АІФ, акції або паї яких викуплені або відкуплені щонайменше після 5 років початкового періоду, протягом якого не можуть бути застосовані права на відкуплення.