Статус Конвенції див.

Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

будучи скликаною в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро праці та зібравшися 5 червня 1974 року на свою п'ятдесят дев'яту сесію;

відзначаючи положення Конвенції та Рекомендації 1960 року про захист від радіації, а також Конвенції та Рекомендації 1971 року про бензол;

уважаючи, що бажано встановити міжнародні норми, які стосуються захисту від канцерогенних речовин чи агентів,

беручи до уваги відповідну діяльність інших міжнародних організацій, зокрема Всесвітньої організації охорони здоров'я та Міжнародного агентства з вивчення раку, з якими співробітничає Міжнародна організація праці,

ухваливши рішення прийняти низку пропозицій стосовно боротьби з небезпекою, спричинюваною канцерогенними речовинами й агентами у виробничих умовах, та заходів профілактики, що є п'ятим пунктом порядку денного сесії,

вирішивши надати цим пропозиціям форми міжнародної конвенції,

ухвалює 24 червня 1974 року наведену нижче Конвенцію, на яку можна послатись як на Конвенцію 1974 року про професійні ракові захворювання.

1. Кожний член, який ратифікує цю Конвенцію, періодично визначає канцерогенні речовини й агенти, піддавання впливові яких у ході роботи є забороненим або підлягає затвердженню чи контролеві а також ті канцерогенні речовини й агенти, до яких застосовуються інші положення цієї Конвенції.

2. Винятки із заборони можуть допускатися лише шляхом видачі сертифіката із зазначенням у кожному окремому випадку умов, яких необхідно дотримуватися.

3. Під час визначень, зазначених пунктом 1 цієї статті, беруться до уваги останні дані, що містяться у зведеннях правил або в посібниках, які може розробляти Міжнародне бюро праці, а також інформація від інших компетентних органів.

1. Кожний член, який ратифікує цю Конвенцію, уживає всіх заходів для заміни канцерогенних речовин та агентів, впливові яких працівники можуть піддаватися в ході своєї роботи, неканцерогенними речовинами чи агентами або менш шкідливими речовинами чи агентами; під час вибору інших речовин чи агентів ураховуються їхні канцерогенні, токсичні та інші властивості.

2. Чисельність працівників, які піддаються впливові канцерогенних речовин чи агентів, а також тривалість і ступінь такого впливу необхідно скорочувати до мінімуму, який відповідає вимогам безпеки.

Кожний член, який ратифікує цю Конвенцію, приписує заходи яких необхідно вживати для захисту працівників від ризиків впливу канцерогенних речовин чи агентів, а також забезпечує створення відповідної системи реєстрації.

Кожний член, який ратифікує цю Конвенцію, уживає заходів для забезпечення працівників, які піддавалися, піддаються або можуть бути піддані впливові канцерогенних речовин чи агентів, усією доступною інформацією про пов'язані із цим небезпеками та заходи, яких необхідно вживати.

Кожний член, який ратифікує цю Конвенцію, уживає заходів для забезпечення проходження працівниками таких медичних оглядів чи біологічних або інших аналізів чи досліджень під час трудової діяльності й після неї, які є необхідними для оцінки ступеня впливу та контролю за станом їхнього здоров'я у зв'язку із шкідливими чинниками.