1. Міністри визнають, що поступове впровадження результатів Уругвайського раунду в цілому відкриє зростаючі можливості для розширення торгівлі та економічного росту на користь всіх учасників.

2. Міністри визнають, що протягом здійснення програми реформ, що веде до збільшення лібералізації торгівлі в сільському господарстві найменш розвинуті країни та країни, що розвиваються, які є чистими імпортерами продуктів харчування, можуть переживати негативні наслідки у плані наявності відповідних поставок основних видів продуктів харчування із зовнішніх джерел за прийнятними умовами, в тому числі короткострокові труднощі у фінансуванні нормальних рівнів комерційного імпорту основних видів продуктів харчування.

3. Міністри відповідно погоджуються розробити відповідні механізми для забезпечення того, що впровадження результатів Уругвайського раунду з торгівлі в сільському господарстві не матиме негативних наслідків на можливість отримання допомоги продуктами харчування на рівні, достатньому для продовження надання допомоги у задоволенні потреб у продуктах харчування країн, що розвиваються, особливо найменш розвинутих країн та країн, що розвиваються, які є чистими імпортерами продуктів харчування. З цією метою Міністри погоджуються:

(i) розглянути рівень допомоги продуктами харчування, який періодично встановлює Комітет з надання допомоги продуктами харчування в рамках Конвенції про допомогу продуктами харчування 1986 р. і розпочати переговори у відповідному форумі з метою встановити рівень зобов'язань про надання допомоги продуктами харчування, який буде достатній для задоволення законних потреб країн, що розвиваються, протягом здійснення програми реформ;

(ii) ухвалити керівні положення для забезпечення зростання частки основних видів продуктів харчування надається найменш розвинутим країнам та країнам, що розвиваються, які є чистими імпортерами продуктів харчування, повністю у безвідплатній формі та/або на відповідних пільгових умовах згідно зі Статтею IV Конвенції про допомогу продуктами харчування 1986 р.;

(iii) всебічно розглянути у контексті своїх програм надання допомоги на прохання про надання технічної та фінансової допомоги найменш розвинутим країнам та країнам, що розвиваються, які є чистими імпортерами продуктів харчування, підвищити продуктивність їхнього сільського господарства та інфраструктури.

4. Міністри далі погодилися забезпечити, що будь-яка угода, пов'язана із експортними сільськогосподарськими кредитами, включатиме положення щодо диференційованого режиму на користь найменш розвинутих країн та країн, що розвиваються, які є чистими імпортерами продуктів харчування.

5. Міністри визнають, що в результаті Уругвайського раунду певні країни, що розвиваються, можуть переживати короткострокові труднощі у фінансуванні нормальних рівнів комерційного імпорту і що ці країни можуть мати право на отримання ресурсів міжнародних фінансових інститутів в рамках існуючих фондів, або таких фондів, можливо, будуть створені у контексті програм структурної перебудови з метою вирішення таких фінансових труднощів. У зв'язку з цим Міністри зважують на параграф 37 звіту Генерального директора до СТОРІН, ЩО УКЛАЛИ ГАТТ 1947 про його консультації з Керівним директором Міжнародного валютного фонду та Президентом Світового банку (MNT.GNG/NG14/W/35).

6. Положення цього Рішення підлягає періодичному перегляду Конференцією Міністрів, а Комітет із сільського господарства, коли потрібно, стежитиме за наступним виконанням цього Рішення.