Європейське Співтовариство (далі - Співтовариство), представлене Комісією Європейських Співтовариств (далі - Комісія), з одного боку, та Уряд України (далі - Бенефіціар), з іншого боку, домовилися про таке:

1.1. Співтовариство зробить внесок у фінансування Програми дій Tacis з ядерної безпеки 2005 року (далі - Програма), яку описано в Технічних й адміністративних положеннях у додатку II.

1.2. Ця програма реалізовуватиметься згідно з положеннями Угоди про фінансування й додатків до неї: Загальних умов (додаток I), і Технічних й адміністративних положень (додаток II).

2.1. Загальна вартість Програми оцінюється в 69,98 млн. євро.

2.2. Співтовариство бере на себе зобов'язання стосовно здійснення фінансування обсягом максимум 69,98 млн. євро. Розподіл фінансової участі Співтовариства за статтями бюджету показано в бюджеті, уключеному до Технічних й адміністративних положень у додатку II.

Оскільки весь внесок Бенефіціара не є фінансовим, детальні заходи викладено в Технічних й адміністративних положеннях у додатку II до Угоди про фінансування.

Строк виконання цієї Угоди про фінансування починається з дати набрання чинності Угодою про фінансування й закінчується 31 грудня 2015 року. Цей період виконання включає два етапи: робочий етап виконання, що починається з моменту набрання чинності Угодою про фінансування й закінчується 31 грудня 2013 року. Починаючи із цієї дати розпочнеться завершальний етап, який закінчується наприкінці строку виконання.

Для кожного з проектів зі списку проектів, що додається, контракт набирає чинності за умови підписання цієї Угоди про фінансування щонайменше двома з відповідних країн-партнерів за кожним з проектів. Країни можуть користуватися перевагами від реалізації проектів лише після взаємного підписання Угоди про фінансування.

Контракти на виконання Угоди про фінансування повинні бути підписані не пізніше 5 грудня 2008 року. Крайній строк не може бути перенесено.

Усі повідомлення, що стосуються виконання Угоди про фінансування, повинні бути оформлені письмово, мати чітке посилання на Програму та надсилатися на такі адреси:

a) Комісії

Mr. Richard WEBER

Director

EuropeAid Co-operation Office

Commission of the European Communities

Rue de la Loi 200

B-1049 Brussels, Belgium

Fax: +3222967482

b) Бенефіціару

п. Арсеній ЯЦЕНЮК

Міністр економіки України -

Національний координатор Програми дій Tacis

Кабінет Міністрів України

вул. М.Грушевського, 12/2

Київ, 01008

7.1. Додатками до Угоди та її невід'ємною частиною є такі документи:

Додаток I. Загальні умови.

Додаток II. Технічні й адміністративні положення.

7.2. У випадку виникнення суперечностей між положеннями додатків і положеннями Особливих умов Угоди про фінансування перевага віддається положенням Особливих умов. У випадку виникнення суперечностей між положеннями додатка I та положеннями додатка II перевага віддається положенням додатка I.

8.1. Загальні умови доповнюються такими положеннями:

8.1.1. Термін "Рамкова угода" в статтях 9.3 й 10.2 Загальних умов потрібно розуміти як посилання на "Загальні правила, що застосовуються до меморандумів про фінансування" (що набрали чинності 28 грудня 1994 року). Що стосується "податкових і митних положень" та "заходів зовнішнього обміну" (статті 9 й 10 Загальних умов), відповідними статтями є статті 12 й 13 "Загальних правил, що застосовуються до меморандумів про фінансування".

8.1.2. Стаття 8 Загальних умов доповнюється статтями 9 й 10 "Загальних правил, що застосовуються до меморандумів про фінансування".

8.1.3. Стаття 11 "Загальних правил, що застосовуються до меморандумів про фінансування" застосовується в рамках цієї Угоди про фінансування.

8.2. Інші статті "Загальних правил, що застосовуються до меморандумів про фінансування" замінені Загальними умовами в контексті цієї Угоди про фінансування.

8.3. Положення статей 8.1 та 8.2 втрачають чинність після підписання нової Рамкової угоди між Комісією та Бенефіціаром.

Ця Угода про фінансування набирає чинності з дати її підписання останньою зі Сторін, але не пізніше 31 грудня 2006 року. Непідписання Угоди до зазначеної вище дати призведе до скасування цієї Угоди й усіх наслідків її дії.

Цю Угоду про фінансування складено у двох оригінальних примірниках.

1.1. Фінансовий внесок Співтовариства обмежується сумою, зазначеною в Угоді про фінансування.

1.2. Надання коштів Співтовариства залежить від виконання Бенефіціаром обов'язків за цією Угодою про фінансування.

2.1. У випадку перевитрати коштів за окремими статтями бюджету Угоди про фінансування, їхнє покриття забезпечується за рахунок перерозподілу загальних бюджетних коштів відповідно до статті 17 Загальних умов.

2.2. У випадку виникнення ризику перевитрати загальної суми, визначеної в Угоді про фінансування, Комісія може або зменшити обсяги проекту (програми), або залучити власні ресурси Бенефіціара чи інші ресурси, що не належать Співтовариству.

2.3. Якщо обсяг проекту (програми) не може бути зменшено або якщо перевитрата не може бути покрита за рахунок власних ресурсів Бенефіціара чи інших ресурсів. Комісія може як виняток надати додаткові кошти, що належать Співтовариству. Якщо буде прийняте таке рішення, надлишкові витрати фінансуватимуться, без шкоди для відповідних правил і процедур Співтовариства, додатковим фінансовим внеском, який буде визначено Комісією.

3.1. Проект (програму) виконує Комісія, яка діє для та від імені Бенефіціара.

3.2. У країні Бенефіціара Комісію представляє Голова Представництва.

4.1. Угода про фінансування встановлює строк виконання, який починається з набранням чинності Угодою про фінансування й закінчується датою, зазначеною у зв'язку із цим у статті 4 Особливих умов.

4.2. Строк виконання охоплює два етапи:

- основний етап виконання, протягом якого здійснюються основні заходи. Цей етап починається з набранням чинності Угодою про фінансування й закінчується не пізніше, ніж за 24 місяці до кінця строку виконання;

- завершальний етап, протягом якого проводяться остаточні аудиторські перевірки й оцінки, а контракти на здійснення Угоди про фінансування закінчуються як у технічному, так і в фінансовому сенсі. Цей етап починається з дати закінчення основного етапу виконання й завершується не пізніше, ніж через 24 місяці після цієї дати.

4.3. Витрати, пов'язані з виконанням основних заходів, можуть оплачуватися Співтовариством, тільки якщо вони здійснювалися протягом основного етапу реалізації. Витрати, пов'язані з проведенням остаточних аудиторських перевірок та оцінок, а також завершальних заходів, можуть оплачуватися до закінчення завершального етапу.

4.4. Будь-який залишок від внеску Співтовариства автоматично скасовується через шість місяців після завершення строку виконання.

4.5. У виняткових і належним чином обґрунтованих випадках може бути подано прохання стосовно подовження основного етапу виконання та, відповідно, строку виконання. Якщо з проханням стосовно подовження звертається Бенефеціар, таке прохання подається принаймні за три місяці до дати завершення основного етапу й до зазначеної дати повинно бути схваленим Комісією.

4.6. У виняткових і належним чином обґрунтованих випадках і після закінчення основного етапу виконання може бути подано прохання стосовно подовження завершального етапу та, відповідно, строку виконання. Якщо з проханням стосовно подовження звертається Бенефеціар, таке прохання подається принаймні за три місяці до дати закінчення завершального етапу й до зазначеної дати повинно бути схвалене Комісією.

Усі контракти на виконання Угоди про фінансування повинні надаватись і виконуватися відповідно до процедур і нормативних актів у сфері зовнішньої діяльності, які затверджуються й публікуються Комісією та є чинними на момент ініціювання цієї процедури.

6.1. Контракти, пов'язані з виконанням Угоди про фінансування, повинні бути підписані обома сторонами протягом трьох років від прийняття Комісією бюджетного зобов'язання, а саме не пізніше, ніж до дати, зазначеної в статті 5 Особливих умов. Цей крайній строк подовжуватися не може.

6.2. Зазначене вище положення не застосовується до контрактів на проведення аудиторських перевірок та оцінки, які можуть підписуватися пізніше.

6.3. До дати, зазначеної в статті 5 Особливих умов, будь-який залишок коштів, на який контрактів підписано не було, скасовується.

6.4. Контракт, за яким протягом трьох років після підписання не було здійснено жодного платежу, автоматично скасовується, і його фінансування припиняється.

7.1. Участь у тендерах на виконання робіт, здійснення поставок та надання послуг повинна бути запропонована на рівноправній основі для всіх фізичних і юридичних осіб у країнах - членах Співтовариства та відповідно до конкретних норм основних актів, що регулюють відносини в цій сфері співробітництва, для всіх фізичних і юридичних осіб у третіх країнах-бенефіціарах чи будь-якій іншій країні, чітко зазначеній у цих актах.

7.2. Участь у поданні пропозицій повинна бути запропонована на рівноправній основі для всіх фізичних і юридичних осіб у країнах - членах Співтовариства та відповідно до конкретних норм основних актів, що регулюють відносини в цій сфері співробітництва, всіх фізичних і юридичних осіб у третіх країнах-бенефіціарах чи будь-якій іншій країні, чітко зазначеній у цих актах.

7.3. Як виняток у належним чином обґрунтованих випадках за схваленням Комісії на підставі конкретних норм, визначених в основних актах, що регулюють відносини у відповідній сфері співробітництва, може бути прийняте рішення, яке дозволяє громадянам третіх країн, не зазначеним у пунктах 1 та 2, брати участь у тендері на укладення контрактів.

7.4. Товари та матеріали, які фінансуються Комісією і є необхідними для реалізації контрактів на виконання робіт, здійснення поставок та надання послуг, а також процедури організації закупок, розпочаті одержувачами грантів з метою виконання дій, на які було виділено кошти, повинні походити з країн, які відповідають критеріям участі, викладеним у трьох попередніх пунктах.

7.5. Це правило національної приналежності також застосовується до експертів, які пропонуються постачальниками послуг, що беруть участь у тендерних процедурах або контрактах на надання послуг, фінансованих Співтовариством.

8.1. У випадках, коли це виправдано характером контракту, фізичні та юридичні особи, запрошені до участі в тендерах на контракти з виконання робіт, здійснення поставок або надання послуг, мають тимчасове право на заснування та перебування на території країни-бенефіціара. Це право залишається в силі протягом одного місяця після надання контракту.

8.2. Підрядники (у тому числі одержувачі грантів) і фізичні особи, чиї послуги потрібні для виконання контракту, а також члени їхніх родин на період виконання проекту (програми) мають однакові права.

9.1. Якщо інше не передбачено Особливими умовами, податки, митні та інші збори (у тому числі податок на додаткову вартість - ПДВ або еквівалентні податки) не включаються до фінансування з боку Співтовариства.

9.2. Держава бенефіціара застосовує до контрактів на закупівлю та грантів, що фінансуються Співтовариством, найбільш сприятливий податковий та митний режим, установлений для держав або організацій міжнародного розвитку, з якими вона має відносини.

9.3. У випадках, коли застосування Рамкової угоди чи обмін листами включають більш детальні положення стосовно зазначеного, вони також застосовуватимуться.

10.1. Держава Бенефіціара зобов'язується дозволити ввезення чи придбання іноземної валюти, необхідної для виконання проекту. Вона також зобов'язується недискримінаційно застосовувати свої національні нормативні положення стосовно іноземної валюти до підрядників, які отримали право брати участь у виконанні проекту, зазначених у статті 7 цих Загальних умов.

10.2. Якщо застосування Рамкової угоди чи обмін листами включає більш детальні положення стосовно зазначеного, вони також застосовуватимуться.

Якщо Угода про фінансування включає фінансування дослідження, у такому випадку право власності на результати такого дослідження й право Бенефіціара та Комісії на використання даних, отриманих у результаті проведення такого дослідження, їхньої публікації або розкриття третім сторонам, повинно регулюватися контрактом на проведення такого дослідження, підписаним з метою виконання Угоди про фінансування.

12.1. Суми, отримані від помилково здійснених платежів, від виплати гарантій стосовно попереднього фінансування платежів чи гарантій стосовно виконання, наданих на підставі контрактів, які фінансуються в рамках цієї Угоди про фінансування, розподіляються в проект (програму).

12.2. Фінансові стягнення, що накладаються підрядним органом на кандидата чи учасника тендеру, який є винятком в контексті контракту на поставку, гарантії стосовно тендеру, а також гарантії стосовно збитків, наданих Комісії, повинні бути сплачені до загального бюджету Європейських Співтовариств.

13.1. До кожного проекту (програми), що фінансується Співтовариством, застосовуються відповідні комунікаційні та інформаційні дії. Такі дії повинні бути визначені та затверджені Комісією.

13.2. Ці комунікаційні та інформаційні дії повинні відповідати встановленим та опублікованим Комісією правилам стосовно прозорості проведення зовнішніх дій, чинним на момент проведення таких заходів.

14.1. Бенефіціар уживатиме відповідних заходів з метою запобігання незаконним діям і шахрайству, та, на прохання Комісії, подавати позови стосовно повернення помилково сплачених коштів. Бенефіціар повинен повідомляти Комісії про будь-які вжиті заходи.

14.2. "Незаконні дії" означає будь-яке порушення угоди про фінансування, виконання контрактів чи порушення законодавства Співтовариства внаслідок дій чи бездіяльності економічного оператора, що завдає чи може завдати збитків загальному бюджетові Співтовариства чи бюджетам, керування якими здійснюється Співтовариством, шляхом зниження чи втрати доходу з власних ресурсів, отриманих безпосередньо від імені Європейських Співтовариств, або через необгрунтовану статтю витрат.

"Шахрайство" означає будь-які міжнародні дії чи бездіяльність стосовно:

- використання чи надання неправильних, неточних чи неповних заяв або документів, що призводить до незаконного привласнення чи неправомірного використання коштів загального бюджету Європейських Співтовариств чи бюджетів, керування якими здійснюється Співтовариствами або від їхнього імені;

- нерозкриття інформації стосовно порушення конкретного зобов'язання, що має такі самі наслідки;

- використання зазначених коштів для інших цілей, ніж ті, для яких їх було надано.

Бенефіціар повинен негайно повідомити Комісії про будь-які факти, про які йому стало відомо, які викликають підозру стосовно незаконних дій чи шахрайства.

14.3. Бенефіціар зобов'язується вживати всіх відповідних заходів стосовно усунення будь-якої практики активної чи пасивної корупції на будь-якому етапі процедури надання контрактів чи грантів або виконання відповідних контрактів. "Пасивна корупція" означає навмисну дію посадової особи, яка безпосередньо або через посередника вимагає або отримує будь-які переваги для себе чи для третьої сторони, або приймає обіцянку надання таких переваг, стосовно здійснення дій чи утримання від здійснення дій згідно з її службовими обов'язками чи стосовно виконання такою посадовою особою функцій, які порушують її службові обов'язки, що шкодить чи може зашкодити фінансовим інтересам Європейських Співтовариств. "Активна корупція" означає будь-яку навмисну дію особи, яка обіцяє чи надає безпосередньо або через посередника будь-які переваги для посадової особи, як для неї особисто, так і для третьої сторони, стосовно здійснення дій чи утримання від здійснення дій згідно з її службовими обов'язками чи стосовно виконання такою посадовою особою функцій, які порушують її службові обов'язки, що шкодить чи може зашкодити фінансовим інтересам Європейських Співтовариств.

15.1. Бенефіціар погоджується з проведенням Комісією, Європейським офісом по боротьбі із шахрайством та Судом Аудиторів Європейських Співтовариств документальних перевірок та перевірок на місцях стосовно використання коштів Співтовариства згідно з Угодою про фінансування (у тому числі процедурами надання контрактів та грантів) та проведенням, у випадку необхідності, повного аудиту на підставі супровідних документів за рахунками та бухгалтерськими документами й будь-якими іншими документами, пов'язаними з фінансуванням проекту (програми) протягом строку дії Угоди й протягом семи років після дати здійснення останнього платежу.

15.2. Бенефіціар також погоджується з тим, що Європейський офіс з боротьби з шахрайством може проводити перевірки й звірки на місцях згідно з процедурами, викладеними в законодавстві Співтовариства стосовно захисту фінансових інтересів Співтовариства від шахрайства та інших незаконних дій.

15.3. У зв'язку із цим Бенефіціар зобов'язується надавати посадовим особам Комісії, Європейський офіс з боротьби з шахрайством та Суду Аудиторів Європейських Співтовариств та їхнім уповноваженим агентам доступ до майданчиків та приміщень, де провадяться дії, що фінансуються в рамках Угоди про фінансування, у тому числі до їхніх комп'ютерних систем, а також до будь-яких документів та комп'ютерних даних стосовно технічного та фінансового керівництва здійсненням таких дій, та вживати всіх необхідних заходів для сприяння їхній роботі. Доступ уповноваженим агентам Європейської Комісії, Європейського офісу з боротьби з шахрайством та Суду Аудиторів Європейських Співтовариств повинен надаватися на умовах суворої конфіденційності стосовно третіх сторін, без шкоди для їхніх зобов'язань, визначених публічним правом. Документи повинні бути доступними та їхнє зберігання повинно забезпечуватись у спосіб, що дозволяє легко провести їхню перевірку, при цьому Бенефіціар зобов'язаний повідомити Комісії, Європейському офісові з боротьби з шахрайством та Судовим Аудиторам Європейських Співтовариств точне місце зберігання таких документів.

15.4. Перевірки та ревізії, описані вище, також застосовуються до підрядників та субпідрядників, які отримували фінансування з боку Співтовариства.

15.5. Про місії на місцях агенти, призначені Комісією, Європейським Офісом з боротьби з шахрайством та Судом Аудиторів, повинні повідомляти Бенефіціару.

16.1. Бенефіціар та Комісія консультуватимуться один з одним перед будь-яким обговоренням подальшого виконання чи інтерпретації цієї Угоди про фінансування.

16.2. Такі консультації можуть зумовити внесення змін до Угоди про фінансування чи призупинення або припинення її дії.

17.1. Будь-які зміни до Особливих умов та додатка II Угоди про фінансування вносяться в письмовій формі у вигляді додатка.

17.2. Якщо прохання стосовно внесення змін надходить від Бенефіціара, він повинен подати таке прохання Комісії принаймні за три місяці до передбачуваної дати набрання чинності такими змінами, крім випадків, належним чином обґрунтованих Бенефіціаром та погоджених з Комісією.

17.3. Конкретні випадки подовження основного етапу виконання чи завершального етапу регулюються пунктами 4.5 та 4.6 статті 4 цих Загальних умов.

18.1. Дію угоди про фінансування може бути призупинено в таких випадках:

a) Комісія може призупинити виконання Угоди про фінансування, якщо Бенефіціар порушує зобов'язання за Угодою про фінансування.

b) Комісія може призупинити дію Угоди про фінансування, якщо Бенефіціар порушує зобов'язання стосовно дотримання прав людини, демократичних принципів, верховенства права та у випадку виявлення серйозних випадків корупції.

c) Дію Угоди про фінансування може бути призупинено у випадку дії форс-мажорних обставин, визначених нижче. "Форс-мажор" означає будь-яку непередбачену виняткову непідконтрольну сторонам ситуацію чи подію, яка унеможливлює виконання будь-якою з них своїх зобов'язань, яку не може бути віднесено до помилки чи недбалості з боку такої сторони (чи з боку підрядників, агентів або співробітників такої сторони) і яка, незважаючи на докладання всіх можливих зусиль для її подолання, є нездоланний. Дефекти обладнання чи матеріалів або затримки в поставці їх, трудові конфлікти, страйки чи фінансові труднощі не можуть уважатися форс-мажорними обставинами. Сторона не може вважатися такою, що не виконала своїх зобов'язань, якщо таке невиконання спричинене форс-мажорними обставинами. Сторона, яка зазнала впливу форс-мажорних обставин, повинна негайно повідомити про це іншій стороні, зазначивши характер, можливу тривалість і передбачувані наслідки цієї проблеми та вжити всіх заходів з метою мінімізації можливої шкоди внаслідок дії таких обставин.

18.2. Жодне попереднє повідомлення про рішення стосовно призупинення дії Угоди про фінансування не подається.

18.3. Якщо повідомляється про призупинення дії Угоди, також зазначаються наслідки стосовно виконання поточних контрактів або контрактів, що повинні бути підписаними.

19.1. Якщо питання, що призвели до призупинення дії Угоди про фінансування, не було розв'язано протягом щонайбільше чотиримісячного періоду, кожна зі сторін може припинити дію Угоди про фінансування з наданням відповідного повідомлення за два місяці до припинення її дії.

19.2. Якщо за Угодою про фінансування протягом трьох років з моменту її підписання не було здійснено жодного платежу або до настання дати, зазначеної в статті 5 Особливих умов, не було підписано жодного контракту стосовно її втілення, то дія такої Угоди про фінансування припиняється автоматично.

19.3. Якщо повідомляється про припинення дії Угоди, то зазначаються наслідки стосовно виконання поточних контрактів або контрактів, які повинні бути підписані.

20.1. Будь-яки спори, які виникають стосовно Угоди про фінансування й не можуть бути врегульовані протягом шестимісячного періоду шляхом проведення консультацій між сторонами згідно зі статтею 16 цих Загальних умов, можуть бути врегульовані шляхом арбітражного розгляду на прохання однієї зі сторін.

20.2. У такому випадку кожна зі сторін повинна призначити арбітра протягом 30 днів після подання прохання стосовно арбітражного розгляду. Якщо цього не зроблено, будь-яка зі сторін може звернутися до Генерального секретаря Постійної палати третейського суду (м. Гаага) для призначення ним другого арбітра. Два арбітри повинні у свою чергу протягом 30 днів призначити третього арбітра. Якщо цього не зроблено, кожна зі сторін може звернутися до Генерального секретаря Постійної палати третейського суду для призначення ним третього арбітра.

20.3. Якщо арбітри не вирішать інакше, застосовується процедура, викладена в "Диспозитивних нормах арбітражу за участю міжнародних організацій і країн" Постійної палати третейського суду. Рішення арбітрів приймається більшістю з них протягом тримісячного періоду.

20.4. Кожна сторона зобов'язана вжити заходів, необхідних для виконання рішення арбітрів.

Упродовж останнього року ситуація як в Росії, так і в Україні суттєво змінилась. Це відбилося на ядерному секторі цих країн.

Реформа Уряду в Росії зумовила реорганізацію Мінатому та створення Федерального агентства з атомної енергії (РОСАТОМ), з переглянутими повноваженнями. Співробітництво між Міністерством та Європейською Комісією стосовно всіх аспектів реалізації програми Tacis зміцнилося стосовно всієї програми в цілому і, зокрема, стосовно північно-західної частини Росії. "Помаранчева революція" та зміна Уряду в Україні вплинули на ядерний сектор і на програму Tacis. Політичне зближення з Європейським Союзом також віддзеркалилося на електроенергетичному секторі: акцент зроблено на експорт в країни - члени Європейського союзу з координації передачі електроенергії (UCTE) на довгострокову перспективу, що потребує подальшого підвищення рівня ядерної безпеки на українських АЕС.

У Росії головні завдання в галузі ядерної безпеки пов'язані зі зміцненням ядерного регулятора, безпекою діючих реакторів і розвитком системи поводження з відпрацьованим паливом та радіоактивними відходами. У питанні виведення з експлуатації реакторів першого покоління суттєвих змін не відбулося. Безпека сховищ та поводження з відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами з атомних підводних човнів Північного флоту на північному заході Росії охоплюються окремою програмою, до якої Комісія робить внесок: "Екологічного партнерства "Північний вимір" (ЕППВ). На додаток до заходів, ужитих 2003 року, та паралельно з розвитком структур ЕППВ для реалізації цієї програми, були розроблені конкретні проекти в рамках попередніх програм дій Tacis. Слід відзначити два головних напрями: перший - ухвалення стратегії для реалізації ЕППВ, другий - зусилля, спрямовані на підвищення рівня координації між двосторонніми програмами та ЕППВ.

Головні завдання України стосуються зміцнення органів нагляду за ядерною безпекою, програми модернізації всіх атомних електростанцій (через "Пакет модернізації" та програми модернізації Х2Р4), і проммайданчику Чорнобильської АЕС - зокрема, за проектами поводження з відходами. Після остаточного закриття Чорнобильської АЕС постало важливе завдання - ліквідація наслідків аварії, перетворення електростанції в екологічно безпечний об'єкт і розробка остаточної стратегії для всіх радіоактивних відходів.

Відповідно до указів Президента України було прийнято рішення про завершення будівництва двох додаткових енергоблоків на Хмельницькій та Рівненській АЕС. На виконання указу Президента роботи на цих енергоблоках (Х2 і Р4) розпочалися відповідно в серпні та жовтні 2004 року. Західні консультанти з ядерної безпеки проаналізували ситуацію у сфері безпеки для вивчення можливості надання позики з боку Євратому та ЄБРР для підвищення рівня безпеки електростанцій до міжнародновизнаних стандартів. Діяльність, пов'язана з перевіркою, проводилася за підтримки програми Tacis.

Серйозне занепокоєння викликає Вірменська електростанція, що знаходиться в м. Медзамор. Переговори, що відбулися на початку 2004 року стосовно дати її закриття, не увінчалися успіхом. Відтоді вирішення цього питання не просунулось і електростанція все ще експлуатується за контрактом на довірче управління, укладеним з російським виробником електроенергії РАО ЕЭС.

Міжнародна спільнота не змінила своєї думки й постійно вимагала закриття АЕС у м. Медзамор. Незважаючи на принципову згоду вірменської сторони закрити станцію, дотепер конкретна дата закриття не була погоджена. Це пояснюється головним чином важливістю АЕС для енергетичного сектора Вірменії, що збільшується через відсутність альтернативних джерел енергії.

Оскільки загальний стан справ у галузі безпеки викликає занепокоєння, існує необхідність продовження програми допомоги на проммайданчиках для вирішення найбільш серйозних та нагальних питань. Підтримка регулюючому органові Вірменії за таких обставин також має першочергове значення.

У Казахстані Комісія зосередила зусилля на підвищенні ролі органу ядерного регулювання, що є необхідним для виведення з експлуатації атомної електростанції Актау й підготовки проекту безпечного збереження ядерних відходів: як існуючих, так і тих, що з'являтимуться у зв'язку з проведенням діяльності з виведення АЕС з експлуатації. Крім того, Комісія робить внесок у вирішення проблем, пов'язаних із випробувальним полігоном у м. Семипалатинськ.

У листопаді 2003 року після того, як Комісія отримала позитивну оцінку від Комітету Tacis, вона ухвалила Багаторічну індикативну програму дій (БІП) на період 2004-2006 років. Ця програма була розроблена повністю відповідно до стратегічних документів, що регулюють діяльність за програмою Tacis.

Ця програма дій цілком відповідає БІП. У ній пропонуються заходи, зосереджені на галузях, визначених у стратегії: допомога на проммайданчику, проектна безпека, підтримка органів ядерного регулювання, зовнішня аварійна готовність, безпека поводження з ядерними матеріалами та радіоактивними відходами.

Підтримка, що надається Чорнобильському фонду "Укриття" на виконання положень Меморандуму про взаєморозуміння від 1995 року між країнами "Великої сімки", Комісією та Україною стосовно закриття Чорнобильської АЕС, буде продовжена згідно з окремим напрямом дій і не буде входити до цієї Програми дій (АР 2005)(1). Однак, відповідно до одного з елементів Меморандуму про взаєморозуміння, пропонується спеціальний проект для зони відчуження.

(1) Європейський Союз надав Чорнобильському фондові "Укриття" 190 млн. євро (див. Третій звіт про хід виконання СОМ (2004 р.) 481, кінцевий варіант від 14.07.04 р.) і надасть додатково 49,1 млн. євро впродовж періоду з 2005 по 2007 рр., відповідно до третього повідомлення про розмір внесків, зробленого в травні 2005 р.

Основна мета програми передбачає досягнення максимально високого рівня ядерної безпеки на об'єктах країн-партнерів. Програма повинна сприяти ефективному формуванню культури ядерної безпеки в нових незалежних країнах, і такий перехід повинен бути реалізований шляхом поєднання сприяння регулятивним органам, постачання спеціального обладнання для систем ядерної безпеки, необхідного для забезпечення безпеки на атомних електростанціях, і сприяння у сфері експлуатації та методології проведення робіт. Програма також надасть підтримку подальшим заходам, спрямованим на виведення з експлуатації та поводження з відходами, а також на заходи безпеки та на нелегальний обіг ядерних матеріалів.

Програма сприяє реалізації Європейської політики сусідства. Зокрема, передбачені заходи у сфері ядерної безпеки визначаються в планах дій ЄС-Україна та ЄС-Молдова, схвалених в грудні 2004 року.

Програма сприятиме підвищенню рівня координації та доповнюватиме діяльність країн-членів ЄС та інших донорів.

Відповідно по положень Tacis, Багаторічна індикативна програма на 2004-2006 роки визначає такі стратегічні цілі:

- Підтримка розвитку дієвої культури ядерної безпеки відповідно до принципів Конвенції з ядерної безпеки, зокрема, шляхом постійної підтримки регулюючих органів, а на рівні електростанцій - шляхом допомоги на проммайданчиках, включаючи постачання обладнання, там, де така допомога є найбільш необхідною;

- Сприяння в розробці та реалізації стратегії стосовно відпрацьованого палива, виведення з експлуатації і поводження з ядерними відходами, включаючи північний захід Росії і Чорнобиль в контексті ширшого міжнародного співробітництва;

- Допомога відповідним міжнародним ініціативам, яким надається підтримка з боку ЄС, таким як ініціатива "Великої сімки" і ЄС стосовно закриття Чорнобильської АЕС.

Допомога надається на основі дотримання обов'язків країн-партнерів, передбачених Угодами про Партнерство та Співробітництво.

Ця політика цілком узгоджується із Конвенцією з ядерної безпеки від 1994 року.

Програма 2005 року відображає узгоджену стратегію: вона зосереджена на підтримці регулюючих органів та наданні допомоги на проммайданчиках двох АЕС. Також розглядалась можливість продовження різних заходів, пов'язаних з ядерними відходами, включаючи проекти, що стосуються Чорнобильської АЕС.

В рамках двох відповідних проектів також будуть вдосконалюватися засоби аварійного реагування на випадок ядерних аварій.

4.1. Допомога на проммайданчиках (OSA)

Допомога на проммайданчиках АЕС - Вірменії, Росії, України та Казахстану здійснюється в рамках програми Tacis впродовж декількох років. Програма поширюється на такі напрями: організація експлуатаційної безпеки, умови експлуатації або нагляду на об'єктах та постачання обладнання. Починаючи з Програми дій Tacis 1998 року, передбачається спеціальна схема надання допомоги на проммайданчиках; тобто, програма спрямовуватиметься на обмежену кількість Проектів модернізації АЕС (ПМ АЕС). ПМ АЕС базуються на комплексному підході, яким охоплюється весь спектр заходів, починаючи з оцінки проектних пропозицій з безпеки, включаючи постачання обладнання (приблизно від 8 до 15 млн. євро), ліцензування та встановлення, і до адаптації експлуатаційних процедур. Це здійснюється паралельно з реалізацією спеціальних проектів ПМ АЕС разом із допомогою, що надається регулюючим органам в рамках підходу "2+2" на місці. Таким чином, партнери знайомляться з комплексним західним підходом до питань безпеки. Сприяння в покращенні експлуатаційної безпеки (управління, навчання, забезпечення якості, інші відповідні заходи, тощо) є ключовим елементом програми допомоги на проммайданчиках. Вона буде продовжена, а також будуть докладені зусилля задля підвищення ефективності заходів та підсилення їхнього впливу на загальне управління АЕС.

Хоча проекти модернізації АЕС отримали високу оцінку російських партнерів, досвід, набутий впродовж попередніх Програм дій, підтверджує необхідність ретельної та детальної підготовки (етап підготовки проекту - ЕПП). Під час реалізації ПМ АЕС необхідно, щоб кінцевий користувач, а саме АЕС, також доклав особливих зусиль для координації своєї діяльності і заходів з постачальниками і проектувальниками. Для полегшення такої координації особливих зусиль також повинен докласти оператор з боку ЄС, відповідальний за допомогу на проммайданчиках.

При відборі проектів для Програми дій на 2004 рік було вжито всіх заходів для запобігання неузгодженості або того, що виникнуть інші недоліки. Тих же зусиль буде вжито по відношенню до Програми дій на 2005 рік. Інакше кажучи, згаданий досвід було ретельно враховано при розробці проекту модернізації Білоярської АЕС в Росії.

В Україні було розпочато три проекти модернізації АЕС (проекти на Рівненській та на Південно-Українській АЕС), за якими було надано підтримку у 2001 році, і проект на Запорізькій АЕС, профінансований у 2002 році).

Аналогічно до ситуації в Росії, при реалізації проектів з модернізації АЕС в Україні на початковому етапі виникли труднощі - як на Рівненській, так і на Південно-Українській АЕС. Для уникнення проблем з дотриманням строків, планування проекту модернізації Хмельницької АЕС було відкладено до програми дій 2005 року. Наразі цей проект модернізації готовий до реалізації.

У Вірменії було виконано один проект модернізації АЕС (м. Медзамор, 2000 рік).

В цій Програмі дій жодні нові великомасштабні проекти поставок обладнання на АЕС у м. Медзамор не плануються. У рамках Програми дій на 2006 рік можуть розглядатися тільки проекти, необхідні для вирішення серйозних та невідкладних проблем у сфері безпеки (III і IV категорії за класифікацією МАГАТЕ).

Новий Фінансовий регламент Комісії не дозволяє більш використовувати приватні компанії як агентів з поставок для управління фондами ЄС. Як наслідок, такі фонди було закрито у 2003 році; проекти, які не могли бути реалізовані, були знову включені до Програми дій на 2003 рік, якщо вони ще не втратили актуальності. Всі контракти будуть завершені до кінця червня 2006 року.

Реалізація проектів у сфері допомоги на проммайданчику спирається на співробітництво західних електростанцій з атомними електростанціями країн-партнерів. Процедуру відбору, тобто виявлення зацікавленості, передбачену Повідомленням Комісії Раді Євросоюзу та Європарламенту (підтримка Комісією у сфері ядерної безпеки в нових незалежних країнах (країнах колишнього СРСР), а також в країнах Центральної та Східної Європи, остаточний варіант документу СОМ/2000/493 за 2000 рік), і наступну узгоджену процедуру, було успішно застосовано на п'яти АЕС. Відбір електростанцій до початку нових проектів модернізації АЕС буде здійснюватись і в майбутньому. Європейські електростанції, що відповідають за допомогу на проммайданчику, будуть відібрані для реалізації проектів для Смоленської та Білоярської АЕС в Росії, а також для Рівненської та Запорізької АЕС в Україні. При такому відборі акцент буде все більше робитися на заходи "soft OSA" ("м'яка допомога на проммайданчику"), що охоплюють основні напрямки впровадження культури безпеки в повсякденне управління АЕС.

4.2. Підвищення культури безпеки на рівні оператора (включаючи елементи проектної безпеки)

Проекти підвищення культури безпеки на рівні оператора впливають позитивно не тільки на потреби окремої електростанції. Ці проекти спрямовані на вирішення питань на рівні типу проекту реактора або на рівні національного ядерного сектору.

Проекти для Росії пропонуються національним координуючим органом (наприклад, Росатомом РФ) через Спільну групу управління проектами (JMU) та Делегацію ЄС. В Україні до цієї діяльності все більше залучається Спільна група підтримки (JSO) разом із Делегацією ЄС та національними учасниками (Міністерством палива і енергетики та Енергоатомом). Наукові та технічні аспекти у формі таблиць опису проекту (PDS) по всім пропозиціям були розглянуті Бюро співробітництва Європейд (AidCo) A4 та Об'єднаним дослідницьким центром (JRC). Було розглянуто рекомендації МАГАТЕ та міжнародні проекти Агентства з питань атомної енергії Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD/NEA).

У 2004 та 2005 роках було досягнуто більш тісної координації та співробітництва між підрозділами ЄС, що брали участь у Програмі ядерної безпеки Tacis, та МАГАТЕ (Технічний департамент - відділи ядерної безпеки та ядерної енергетики). Такі спільні заходи проводились головним чином у сферах проектної безпеки та "OSEP" (заходи з підвищення зовнішньої аварійної готовності). Нещодавнім результатом їхньої діяльності стало визначення декількох можливих внесків у два конкретні проекти МАГАТЕ (один для Російської Федерації та один - для України).

4.3. Органи Ядерного Регулювання

Підтримка з боку Tacis органам ядерного регулювання в нових незалежних країнах спрямована в першу чергу на передачу методики складання нормативних документів, включаючи підготовку законодавчих норм та розробку нормативних документів, сприяння в проведенні ліцензійних оцінок конкретних промислових проектів (підхід "2+2") та сприяння загальній оцінці рівня безпеки конкретних установок, а також організаційну підтримку регулюючого органу та його організації технічної підтримки. Такий підхід буде продовжено у Програмі дій на 2005 рік.

Ця поточна Програма дій стосується різних процесів ліцензування АЕС в Російській Федерації та в Україні, а також інших видів ядерних об'єктів - таких, як науково-дослідницькі реактори або сховища радіоактивних відходів, згідно з "підходом 2+2".

Російським та казахським компетентним органам буде надано допомогу в розробці нормативних процедур для оцінки документації по виведенню з експлуатації АЕС або дослідницьких реакторів. Вперше російський регулюючий орган буде підтримано, що стосуватиметься Систем обліку та контролю ядерних матеріалів (NMACS) та у діяльності з гарантій ядерної безпеки.

Білоруські регулюючі органи та організації з технічної безпеки будуть підсилені через допомогу у розробці нормативних документів та у процедурах проведення інспекцій.

4.4. Виведення з експлуатації та поводження з відходами, включаючи наслідки Чорнобильської катастрофи

В країнах СНД існує велика кількість об'єктів, де рівень забруднення територій потребує складання плану реабілітації.

У Російській Федерації зберігання відпрацьованого ядерного палива та об'єми радіоактивних відходів на північному заході країни викликають занепокоєння. Це сталося через накопичення радіоактивних відходів після розснащення атомних підводних човнів і створює проблеми для Росії та міжнародної спільноти, спонукає докладати зусиль через Фонд підтримки екологічного партнерства "Північний вимір".

На додаток до проекту з утилізації плавтехбази "Лепсе", який знаходиться на завершальній стадії, у попередній програмі дій передбачено фінансування підтримки заходів з відновлення району Греміхи. Більш того, для підтримки місцевих органів влади у Мурманській області буде створено центр інформування урядових органів і громадськості та надання інформації з питань поводження з радіоактивними відходами.

Необхідно підвисити ефективність роботи центрів "Радон" в Росії. Об'єднання "Радон" має шістнадцять філій, розташованих по всій території Росії. Підприємства "Радона" спеціалізуються на утилізації радіоактивних відходів із медичних та науково-технічних установ. "Радон" не підпорядковується Росатому та не працює з відходами атомних електростанцій. Центр "Радон", що розташований у Мурманську, потребує термінової реабілітації та модернізації. Міським органам влади Мурманська, Департаменту муніципальних та громадських служб буде надано підтримку в проведенні необхідних робіт.

Потенційно небезпечна радіологічна ситуація, пов'язана з дослідницькими реакторами, відпрацьованим ядерним паливом та сховищами радіоактивних відходів у НДІ ім. Курчатова та Інституті теоретичної та експериментальної фізики (ІТЕФ), що розташовані в густонаселених районах Москви, потребує вжиття термінових заходів із реабілітації. В цій програмі дій передбачені необхідні кошти для виведення з експлуатації обраного реактора, вилучення відпрацьованого палива та радіоактивних відходів, проведення заходів із реабілітації об'єкту.

Ситуація з поводженням з відходами на Чорнобильській АЕС та в усій зоні відчуження викликає стурбованість. У минулі роки були розпочаті заходи підтримки реабілітації Чорнобильського майданчику і забруднених територій. Вже у програмі дій на 2004 рік було передбачено нові та додаткові потужності для поводження з радіоактивними відходами на об'єкті, а в програмі дій на 2005 рік ця підтримка буде доповнена додатковими поставками обладнання для завершення процесу створення системи моніторингу та раннього попередження у Чорнобильській зоні відчуження.

4.5. Гарантії ядерної безпеки та боротьба з незаконним обігом ядерних матеріалів

За останні десять років було здійснено декілька проектів Tacis, спрямованих на зміцнення співробітництва між країнами СНД та Європейською Комісією в галузі гарантій ядерної безпеки.

Як природне продовження цієї стратегії, на другому етапі в проектах Tacis із гарантій ядерної безпеки буде посилено боротьбу з незаконним обігом ядерних матеріалів при підтримці водночас обліку та контролю за основними потоками ядерних матеріалів в цивільних паливних циклах, включаючи відпрацьоване паливо з військово-морських та цивільних атомних суден (підводні човни, надводні судна, плавучі технічні бази та криголами). Проекти будуть також географічне поширені на інші країни СНД із відповідними сферами інтересів; зокрема, що стосується незаконного обігу, охорона зовнішніх кордонів Європи після можливого розширення буде здійснюватись через пілотні проекти у Вірменії, Молдові, Україні та Російській Федерації.

Отже, запропоновані заходи охоплюватимуть сервісну частину комплексного підходу, який:

- Забезпечить сталість навчальних та метрологічних центрів, що використовуються. Сприятиме продовженню використання обліку та контролю за ядерними матеріалами на різних цивільних ядерних установках. Зробить можливим повторення досвіду SSAC на всіх об'єктах у країнах.

- Поширить облік та контроль за потоками урану і плутонію.

- Посилить боротьбу з незаконним обігом ядерних матеріалів в країнах СНД в рамках скоординованого проекту.

- Поставки відповідного обладнання будуть передбачені в наступних програмах дій.

Згідно Стратегічного документу на 2002-2006 роки та Індикативної програми на 2004-2006 роки, програма охоплює компоненти, представлені нижче з розбивкою по країнам-партнерам.

5.1. Росія

5.1.1. Підтримка допомоги на проммайданчику

5.1.1.1. R1.06/05 і R1.06/05 OSA - Проект модернізації Білоярської АЕС і допомога на проммайданчику для АЕС

BN-600 - це реактор-розмножувач на швидких нейтронах з натрієвим охолоджувачем, розташований на майданчику Білоярської АЕС. Реактор відноситься до другого покоління російських реакторів BN та експлуатується з 1980 року.

BN-600 забезпечує постійне виробництво електроенергії для цивільних потреб. Передбачено використання змішаного урано-плутонієвого палива, що виготовляється з надлишкових запасів збройного плутонія.

Проектування, виготовлення обладнання та будівництво Білоярської АЕС відбулось у 70-і роки у повній відповідності з правилами та стандартами безпеки АЕС, що діяли на той час.

Після Чорнобильської аварії були видані нові регулюючі документи, що визначили більш жорсткі вимоги до безпеки атомних електростанцій.

Програма дій, спрямована на приведення АЕС у відповідність до оновлених вимог безпеки, була визначена у 90-і роки та переглянута у 2001 році.

Деякі з передбачених заходів були запропоновані як проекти Tacis через труднощі у пошуку відповідного обладнання на російському ринку.

Зокрема:

- великомасштабний проект "Заміна запобіжних пароводяних клапанів" був розроблений на відповідній стадії попереднього проектного планування (ППП);

- інший крупний проект в галузі безпеки, скасований в рамках програми дій 1997 року, "Аварійні автоматичні вимикачі для Білоярської АЕС", буде доданий до проекту заміни запобіжних клапанів.

Проект також охоплюватиме заходи з допомоги на проммайданчику, необхідні для здійснення проекту модернізації АЕС (ПМ АЕС), а також "soft OSA" ("м'якої допомоги на проммайданчику") для вдосконалення управління електростанцією шляхом підвищення заходів безпеки.

Сума: 10,5 млн. євро на постачання обладнання + 3,0 млн. євро на допомогу на проммайданчику Білоярської АЕС в ході виконання проекту модернізації станції

Тривалість: 36 місяців.

5.1.2. Проектна безпека

5.1.2.1. R2.01/05 - Встановлення "Галузевої системи діагностики" в концерні "Росенергоатом"

Основний обсяг цього проекту підпадає під тему "Експлуатаційна безпека АЕС". Пропонується переглянути та вдосконалити систему, що розроблена та використовується російським оператором, концерном "Росенергоатом" (PEA), для моніторингу експлуатації та різних супровідних систем діагностики атомних електростанцій (АЕС).

Ці заходи регулюються російськими нормативами та правилами, що визначені у "Загальних положеннях стосовно забезпечення безпеки атомних електростанцій" - "ПНАЕ Г-01-011-97". Російський підхід відповідає також деяким рекомендаціям та нормам МАГАТЕ.