1. Назва Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу, що була прийнята 26 жовтня 1979 року (далі - Конвенція), замінюється такою назвою: "Конвенція про фізичний захист ядерного матеріалу та ядерних установок".

2. Преамбула до Конвенції замінюється таким текстом:

"Держави - учасниці цієї Конвенції,

визнаючи право всіх держав на розвиток і застосування ядерної енергії для мирних цілей та їхню законну заінтересованість в отриманні можливої користі в результаті застосування ядерної енергії для мирних цілей;

будучи переконаними в необхідності сприяти міжнародному співробітництву та передачі ядерних технологій в інтересах використання ядерної енергії для мирних цілей;

беручи до уваги те, що фізичний захист має життєво важливе значення для охорони здоров'я населення, безпеки, охорони навколишнього середовища та національної й міжнародної безпеки;

ураховуючи цілі та принципи Статуту Організації Об'єднаних Націй, що стосуються підтримання міжнародного миру та безпеки, а також сприяння добросусідським і дружнім відносинам та співробітництву між державами;

ураховуючи те, що згідно з пунктом 4 статті 2 Статуту Організації Об'єднаних Націй "усі члени Організації Об'єднаних Націй утримуються в їхніх міжнародних відносинах від погрози застосування сили або її застосування проти територіальної недоторканості або політичної незалежності будь-якої держави або якимось іншим чином, не сумісним із цілями Об'єднаних Націй";

посилаючися на Декларацію про заходи з ліквідації міжнародного терроризму, яка додається до резолюції 49/60 Генеральної Асамблеї від 9 грудня 1994 року;

бажаючи запобігати потенційним небезпекам, якими є незаконний обіг, протиправне заволодіння ядерним матеріалом та його використання й диверсія стосовно ядерного матеріалу та ядерних установок, та відзначаючи, що фізичний захист від таких дій став предметом підвищеного занепокоєння на національному та міжнародному рівнях;

будучи глибоко стурбованими ескалацією в усьому світі актів тероризму в усіх його формах та проявах, а також загрозами, якими є міжнародний тероризм й організована злочинність;

уважаючи, що фізичний захист відіграє важливу роль у підтриманні цілей нерозповсюдження ядерної зброї та протидії тероризму;

бажаючи за допомогою цієї Конвенції сприяти зміцненню в усьому світі фізичного захисту ядерного матеріалу та ядерних установок, що використовуються для мирних цілей;

будучи впевненими в тому, що правопорушення стосовно ядерного матеріалу та ядерних установок є предметом серйозного занепокоєння та існує невідкладна потреба в ужитті відповідних та ефективних заходів або в посиленні існуючих заходів для забезпечення запобігання таким правопорушенням, їхнього виявлення та покарання за них;

бажаючи далі зміцнювати міжнародне співробітництво для впровадження згідно з національним законодавством кожної держави-учасниці та цією Конвенцією ефективних заходів з фізичного захисту ядерного матеріалу та ядерних установок;

будучи впевненими в тому, що ця Конвенція повинна доповнювати безпечне використання, зберігання та перевезення ядерного матеріалу, а також безпечну експлуатацію ядерних установок;

визнаючи, що існують сформульовані на міжнародному рівні рекомендації з фізичного захисту, які періодично оновлюються та які можуть слугувати настановою із сучасних засобів досягнення ефективних рівнів фізичного захисту;

визнаючи також, що ефективний фізичний захист ядерного матеріалу та ядерних установок, які використовуються для військових цілей, є обов'язком держави, що розпоряджається таким ядерним матеріалом і такими ядерними установками, та розуміючи, що такий матеріал і такі установки знаходяться та будуть, як і раніше, знаходитися під жорстким фізичним захистом;

домовилися про таке:".

3. У статті 1 Конвенції після пункту "с" додаються такі два нові пункти:

"d) "ядерна установка" означає установку (зокрема пов'язані з нею будівлі та обладнання), на якій здійснюється виробництво, переробка, використання, обробка, зберігання або захоронення ядерного матеріалу, якщо пошкодження або втручання в експлуатацію такої установки може призвести до значного виділення радіації або значного викиду радіоактивних матеріалів;

e) "диверсія" означає будь-яку навмисну дію проти ядерної установки або ядерного матеріалу під час їхнього використання, зберігання або перевезення, яка може безпосередньо чи опосередковано створити небезпеку для здоров'я та безпеки персоналу, населення або навколишнього середовища через радіаційне опромінення чи викид радіоактивних речовин.".

4. Після статті 1 Конвенції додається така нова стаття 1А:

"Стаття 1А

Цілями цієї Конвенції є досягнення та підтримання в усьому світі ефективного фізичного захисту ядерного матеріалу, який використовується для мирних цілей, та ядерних установок, які використовуються для мирних цілей, запобігання правопорушенням, пов'язаним з таким матеріалом та установками, та боротьба з ними в усьому світі, а також сприяння співробітництву між державами-учасницями в досягненні таких цілей.".

5. Стаття 2 Конвенції замінюється таким текстом:

"1. Ця Конвенція застосовується до ядерного матеріалу, який використовується для мирних цілей, під час використання, зберігання й перевезення, та ядерних установок, які використовуються для мирних цілей, але за умови, що статті 3 й 4 та пункт 4 статті 5 цієї Конвенції застосовуються лише до такого ядерного матеріалу, який знаходиться в міжнародному перевезенні ядерних матеріалів.

2. Відповідальність за створення, упровадження та підтримання режиму фізичного захисту в межах держави-учасниці цілком покладається на цю державу.

3. Крім відповідальності, чітко взятої на себе державами-учасницями згідно з цією Конвенцією, ніщо в цій Конвенції не тлумачиться як таке, що зачіпає суверенні права держави.

4. a) Ніщо в цій Конвенції не зачіпає інших прав, зобов'язань та відповідальності держав-учасниць згідно з міжнародним правом, зокрема згідно із цілями та принципами Статуту Організації Об'єднаних Націй та міжнародного гуманітарного права.

b) Дії збройних сил під час збройного конфлікту, як ці терміни розуміються в міжнародному гуманітарному праві, що регулюються цим правом, не регулюються цією Конвенцією, а дії збройних сил держави під час виконання ними офіційних обов'язків, оскільки вони регулюються іншими нормами міжнародного права, не регулюються цією Конвенцією.

c) Ніщо в цій Конвенції не може тлумачитись як правомірний дозвіл застосування сили або загрози застосування сили проти ядерного матеріалу чи ядерних установок, які використовуються для мирних цілей.

d) Ніщо в цій Конвенції не звільняє від відповідальності за неправомірні дії або не робить їх, навпаки, правомірними та не перешкоджає притягненню до відповідальності на підставі інших нормативно-правових актів.

5. Ця Конвенція не застосовується до ядерного матеріалу, який використовується або зберігається для військових цілей, або до ядерної установки, яка містить такий матеріал.".

6. Після статті 2 Конвенції додається така нова стаття 2А:

"Стаття 2А

1. Кожна держава-учасниця створює, упроваджує та підтримує належний режим фізичного захисту, що застосовується до ядерного матеріалу та ядерних установок, які знаходяться під її юрисдикцією, для:

a) захисту від крадіжки або іншого незаконного заволодіння ядерним матеріалом під час його використання, зберігання та перевезення;

b) забезпечення вжиття оперативних та всеосяжних заходів з виявлення та, у належних випадках, повернення зниклого або вкраденого ядерного матеріалу; коли матеріал знайдено за межами її території, ця держава-учасниця діє згідно зі статтею 5;

c) захисту ядерного матеріалу та ядерних установок від диверсії, а також

d) пом'якшення або зведення до мінімуму радіологічних наслідків диверсії.

2. Під час упровадження положень пункту 1 кожна держава-учасниця:

a) створює та підтримує нормативно-правову базу з регулювання фізичного захисту;

b) створює або призначає компетентний орган або компетентні органи, відповідальні за реалізацію нормативно-правової бази, а також

c) уживає інших належних заходів, необхідних для фізичного захисту ядерного матеріалу та ядерних установок.

3. Під час виконання зобов'язань згідно з пунктами 1 та 2 кожна держава-учасниця без впливу на будь-які інші положення цієї Конвенції застосовує, наскільки це розумно й практично, такі основоположні принципи фізичного захисту ядерного матеріалу та ядерних установок.

Основоположний принцип A: Відповідальність держави

Відповідальність за створення, упровадження та підтримання режиму фізичного захисту в державі повністю покладається на цю державу.

Основоположний принцип B: Відповідальність під час міжнародного перевезення

Відповідальність держави за забезпечення того, що ядерний матеріал достатньо захищений, поширюється на його міжнародне перевезення доти, доки ця відповідальність не передається належним чином іншій державі.

Основоположний принцип C: Нормативно-правова база

Держава є відповідальною за створення й підтримання нормативно-правової бази з регулювання фізичного захисту. Ця база повинна забезпечувати встановлення застосовних вимог до фізичного захисту й уключати систему оцінки та ліцензування або інші процедури для видачі дозволів. Ця база повинна включати систему інспектування ядерних установок і транспортних засобів для перевірки дотримання відповідних вимог та умов ліцензії або іншого дозвільного документа й установити механізм забезпечення дотримання застосовних вимог і умов, у тому числі ефективних санкцій.

Основоположний принцип D: Компетентний орган

Держава повинна створити або призначити компетентний орган, який є відповідальним за впровадження нормативно-правової бази й наділеним належними повноваженнями, компетенцією, фінансовими та людськими ресурсами для виконання покладених на нього функцій. Держава повинна вжити заходів для забезпечення дієвої незалежності між функціями компетентного органу держави й функціями будь-якого іншого органу, відповідального за розвиток або використання ядерної енергії.

Основоположний принцип E: Відповідальність власників ліцензій

Необхідно чітко визначити функції з реалізації різних складових фізичного захисту в державі. Держава повинна забезпечити, щоб основна відповідальність за впровадження фізичного захисту ядерного матеріалу та ядерних установок була покладена на власників відповідних ліцензій або інших дозвільних документів (наприклад, на операторів або вантажовідправників).

Основоположний принцип F: Культура захищеності

Усі організації, що здійснюють фізичний захист, повинні приділяти особливу увагу культурі захищеності, її розвиткові та підтриманню, необхідним для її ефективного впровадження в організації в цілому.

Основоположний принцип G: Загроза

Державна система фізичного захисту повинна ґрунтуватися на здійснюваній державою поточній оцінці загрози.

Основоположний принцип H: Диференційований підхід

Вимоги фізичного захисту повинні ґрунтуватися на диференційованому підході з урахуванням поточної оцінки загрози, відносної привабливості, характері матеріалу й можливих наслідках, пов'язаних з несанкціонованим вилученням ядерного матеріалу та з диверсією стосовно ядерного матеріалу або ядерних установок.

Основоположний принцип I: Глибоко ешелонований захист

У вимогах держави стосовно фізичного захисту слід відобразити концепцію кількох ешелонів і методів захисту (конструктивних або інших інженерно-технічних, кадрових та організаційних), які необхідно подолати чи обійти порушнику для досягнення своїх цілей.

Основоположний принцип J: Забезпечення якості

Для досягнення впевненості в тому, що вимоги, які визначені для всіх важливих з погляду фізичного захисту видів діяльності, дотримані, повинні бути розроблені й здійснюватися політика та програми забезпечення якості.

Основоположний принцип K: Плани дій у надзвичайних ситуаціях

Усі власники ліцензій і причетні органи влади повинні підготувати й належним чином виконувати плани дій у надзвичайних ситуаціях (плани аварійних заходів) для реагування на несанкціоноване вилучення ядерного матеріалу або диверсію стосовно ядерних установок чи ядерного матеріалу або спроб таких дій.