1. Міністри визнають, що глобалізація світової економіки призвела до все більшого зростання взаємодії між економічною політикою окремих країн, у тому числі взаємодії між структурними, макроекономічними, торговельними, фінансовими аспектами та аспектами розвитку визначення економічної політики. Завдання досягнення гармонії між цими політиками лягає, головним чином, на уряди на національному рівні, але їхня узгодженість у міжнародному масштабі є важливим і значущим елементом підвищення ефективності цієї політики на національному рівні. Угода, досягнута в ході Уругвайського раунду, свідчить, що всі уряди-учасники раунду, усвідомлюють, який внесок може зробити політика ліберальної торгівлі у процес стабільного росту і розвитку економіки своїх власних країн та світової економіки в цілому.

2. Успішна взаємодія у всіх сферах економічної політики сприяє прогресу в інших сферах. Зростання стабільності обмінного курсу на основі більш планомірних економічних та фінансових процесів, що лежать в основі, сприятиме розширенню торгівлі, значному росту та розвитку, а також коригуванню зовнішнього балансу. Також існує необхідність адекватного та вчасного надходження концесійних та неконцесійних фінансових інвестицій та капіталовкладень у реальний основний капітал до країн, що розвиваються, а також подальших зусиль, спрямованих на вирішення проблем боргу, з метою надання допомоги у забезпеченні економічного росту та розвитку. Лібералізація торгівлі складає все більш важливий компонент успішного виконання програм структурної перебудови, які здійснюються у багатьох країнах, і часто супроводжуються значними соціальними витратами у перехідний період. Міністри відзначають роль Світового банку та МВФ у підтримці структурної перебудови лібералізації торгівлі, у тому числі підтримку країн, що розвиваються, чистих імпортерів продуктів харчування, перед якими постає потреба короткострокових витрат внаслідок проведення реформ торгівлі сільськогосподарськими продуктами.