1. Проблема біженців стала особливо гострою у зв'язку із зростанням числа ситуацій масового припливу осіб у різних районах світу, особливо в країнах, що розвиваються. Серед шукаючих притулку осіб, які становлять частину цих масових припливів, є особи, котрі є біженцями за змістом Конвенції 1951 року і Протоколу 1967 року Організації Об'єднаних Націй про статус біженців або які, внаслідок зовнішньої агресії, окупації, іноземного панування або подій, що серйозно порушують громадський порядок у якійсь частині або на всій території країни їх походження або громадянства, змушені шукати притулок за межами своєї країни.

2. Шукаючі притулок особи, які є частиною таких ситуацій масових припливів, нерідко стикаються з труднощами щодо пошуку довгострокових рішень шляхом добровільної репатріації, облаштування в країні або переселення в третю країну. Масові припливи часто створюють серйозні проблеми для держав, внаслідок чого деякі держави, хоча й прийняли на себе зобов'язання домагатися довгострокових рішень, визнали за можливе лише допускати в країну осіб, які шукають притулку, без будь-яких зобов'язань на момент допуску надати таким особам постійне проживання в межах своїх кордонів.

3. У цьому зв'язку настійно необхідно забезпечити повний захист особам, які шукають притулок, у ситуаціях їх масового припливу, знову підтвердити основні мінімальні стандарти поводження з ними до вжиття заходів з пошуку довгострокового рішення, а також створити необхідні механізми в контексті міжнародної солідарності і поділу тягаря з країнами, що надають допомогу, приймаючи велике число осіб, які шукають притулку.

A. Допуск у країну і принцип non-refoulement

1. У ситуаціях масового припливу особи, які шукають притулок, мають бути допущені в державу, в якій вони вперше просять притулок, і, якщо ця держава не в змозі допустити їх на тривалій основі, вона завжди повинна допустити їх, принаймні на тимчасовій основі, і дати їм захист відповідно до нижчевикладених принципів. Вони мають бути допущені в країну без будь-якої дискримінації за ознаками раси, віросповідання, політичних поглядів, громадянства, країни походження або фізичної непрацездатності.

2. У будь-якому разі основний принцип non-refoulement, включаючи недопущення відмови на кордоні, має ретельно дотримуватися.

B. Поводження з шукаючими притулок особами, тимчасово допущеними в країну до вжиття заходів з пошуку довгострокового рішення

1. Стаття 31 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про статус біженців 1951 року містить положення, що стосуються поводження з біженцями, які в'їхали до країни без дозволу і становище яких у такій країні ще не врегульовано. Стандарти, встановлені в даній Статті, не охоплюють, однак, усіх аспектів поводження з особами, які шукають притулку, в ситуаціях їх масового припливу.

2. У цьому зв'язку важливо, щоб з шукаючими притулок особами, тимчасово допущеними в країну до вжиття заходів з пошуку довгострокового рішення, поводилися у відповідності з наступними мінімальними основними гуманними нормами: