Королівство Бельгія, Республіка Болгарія, Угорська Республіка, Федеративна Республіка Німеччина, Грецька Республіка, Королівство Данія, Республіка Ісландія, Королівство Іспанія, Італійська Республіка, Канада, Велике Герцогство Люксембург, Королівство Нідерланди, Королівство Норвегія, Республіка Польща, Португальська Республіка, Румунія, Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії, Сполучені Штати Америки, Союз Радянських Соціалістичних Республік, Турецька Республіка, Французька Республіка та Чеська і Словацька Федеративна Республіка, далі - "Держави-учасниці",

керуючись Мандатом переговорів щодо звичайних збройних сил у Європі від 10 січня 1989 року і провівши у Відні ці переговори, що розпочалися 9 березня 1989 року,

керуючись цілями і завданнями Наради з безпеки та співробітництва в Європі, в рамках якої велися переговори щодо цього Договору,

нагадуючи про їхнє зобов'язання утримуватися як у взаємних, так і взагалі в їхніх міжнародних відносинах від застосування сили або погрози силою як проти територіальної цілісності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним з метою та принципами Статуту Організації Об'єднаних Націй,

усвідомлюючи необхідність відвернення будь-якого воєнного конфлікту в Європі,

усвідомлюючи спільну відповідальність за те, щоб досягти більшої стабільності та безпеки в Європі,

прагнучи замінити воєнну конфронтацію новим характером відносин безпеки між усіма Державами-учасницями на основі мирного співробітництва і тим самим зробити внесок у запобігання розділу Європи;

будучи прихильними до цілей встановлення безпечного і стабільного балансу звичайних збройних сил в Європі на нижчих, ніж досі, рівнях, до ліквідації нерівності, яка завдає шкоди стабільності і безпеці, та ліквідації, в порядку першочергового пріоритету, потенціалу для здійснення раптового нападу і для початку великомасштабних наступальних дій в Європі;

нагадуючи, що вони підписали або приєдналися до Брюссельського договору 1948 року, Вашингтонського договору 1949 року або Варшавського договору 1955 року і що вони мають право бути чи не бути учасницями союзних договорів;

будучи прихильними до мети забезпечити, щоб у межах району застосування цього Договору кількість звичайних озброєнь і техніки, що обмежуються Договором, не перевищувала 400000 бойових танків, 60000 бойових броньованих машин, 40000 артилерійських одиниць, 13600 бойових літаків і 4000 ударних гелікоптерів;

підтверджуючи, що цей Договір не має на меті негативно вплинути на інтереси безпеки будь-якої держави;

підтверджуючи свій намір продовжувати процес контролю над звичайними озброєннями, включаючи переговори;

беручи до уваги майбутні вимоги щодо європейської стабільності та безпеки в контексті розвитку політичної обстановки в Європі;

домовилися про таке:

1. Кожна Держава-учасниця виконує зобов'язання, викладені в цьому Договорі, згідно з його положеннями, включаючи зобов'язання, що належать до таких п'яти категорій звичайних збройних сил: бойові танки, бойові броньовані машини, артилерія, бойові літаки та бойові гелікоптери.

2. Кожна Держава-учасниця здійснює також інші заходи, викладені в цьому Договорі, спрямовані на забезпечення безпеки та стабільності як у період скорочення звичайних збройних сил, так і після завершення скорочень.

3. Цей Договір включає Протокол про існуючі типи звичайних озброєнь і техніки, далі - Протокол про існуючі типи, з Додатком до нього; Протокол про процедури, що регулюють перекласифікацію конкретних моделей або варіантів учбово-бойових літаків у неозброєні учбові літаки, далі - Протокол про перекласифікацію літаків; Протокол про процедури, що регулюють скорочення звичайних озброєнь і техніки, які обмежуються Договором про звичайні збройні сили в Європі, далі - Протокол про скорочення; Протокол про процедури, що регулюють класифікацію бойових гелікоптерів і перекласифікацію багатоцільових ударних гелікоптерів, далі - Протокол про перекласифікацію гелікоптерів; Протокол про повідомлення та обмін інформацією, далі - Протокол про обмін інформацією, з Додатком про формат для обміну інформацією, далі - Додаток про формат; Протокол про інспекції; Протокол про Спільну консультативну групу і Протокол про тимчасове застосування деяких положень Договору про звичайні збройні сили в Європі, далі - Протокол про тимчасове застосування. Кожний з цих документів є невід'ємною частиною цього Договору.

1. Для цілей цього Договору:

(A) Термін "група Держав-учасниць" означає групу Держав-учасниць, які підписали Варшавський Договір (1) 1955 року, що включає Республіку Болгарія, Угорську Республіку, Республіку Польща, Румунію, Союз Радянських Соціалістичних Республік та Чеську і Словацьку Федеративну Республіку, або групу Держав-учасниць, які підписали чи приєдналися до Брюссельського договору (2) 1948 року або Вашингтонського договору (3) 1949 року, що включає Королівство Бельгія, Федеративну Республіку Німеччина, Грецьку Республіку, Королівство Данія, Республіку Ісландія, Королівство Іспанія, Італійську Республіку, Канаду, Велике Герцогство Люксембург, Королівство Нідерландів, Королівство Норвегія, Португальську Республіку, Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії, Сполучені Штати Америки, Турецьку Республіку і Французьку Республіку.

(1) Договір про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу, підписаний у Варшаві 14 травня 1955 року.

(2) Договір про економічне, соціальне і культурне співробітництво і колективну самооборону, підписаний у Брюсселі 17 березня 1948 року.

(3) Північноатлантичний договір, підписаний у Вашингтоні 4 квітня 1949 року.

(B) Термін "район застосування" означає всю сухопутну територію Держав-учасниць в Європі від Атлантичного океану до Уральських гір, яка включає всі європейські острівні території Держав-учасниць, включаючи Фарерські острови Королівства Данія, Свальбард (Шпицберген), включаючи острів Ведмежий Королівства Норвегія, Азорські острови і Мадейру Португальської Республіки, Канарські острови Королівства Іспанія і Землю Франца-Йосифа і Нову Землю Союзу Радянських Соціалістичних Республік. У випадку Союзу Радянських Соціалістичних Республік район застосування включає всю територію, що простягається на захід від річки Урал і Каспійського моря. У випадку Турецької Республіки район застосування включає територію Турецької Республіки на північ і захід від лінії, що простягається від точки перетину турецького кордону з 39-ю паралеллю до Мурадиє, Патноса, Караязі, Текмана, Кемаліє, Феке, Джейхана, Доганкента, Гезне і далі до моря.

(C) Термін "бойовий танк" означає самохідну броньовану бойову машину, яка має велику вогньову потужність, головним чином завдяки основній гарматі з великою початковою швидкістю снаряда для ведення вогню прямою наводкою, необхідною для завдання поразки броньованим та іншим цілям, високу мобільність на пересіченій місцевості, високій рівень захищеності і яка не сконструйована і не обладнана головним чином для транспортування бойових військ. Такі броньовані машини є основною системою зброї танкових та інших бронетанкових формувань сухопутних військ.

Бойовими танками є гусеничні броньовані бойові машини, які мають суху вагу не менше 16,5 метричних тонн і озброєні гарматою калібру не менше 75 міліметрів, яка має кут повороту в горизонтальній площині у 360 градусів. Крім того, будь-які колісні броньовані машини, які надходять на озброєння і відповідають усім іншим вищенаведеним критеріям, також вважаються бойовими танками.

(D) Термін "бойова броньована машина" означає самохідну машину, яка має бронезахист і прохідність по пересічній місцевості. Бойові броньовані машини включають бронетранспортери, бойові машини піхоти і бойові машини з важким озброєнням.

Термін "бронетранспортер" означає бойову броньовану машину, сконструйовану та обладнану для транспортування бойового піхотного відділення, яка, як правило, озброєна вбудованою або штатно встановлюваною зброєю калібру до 20 міліметрів.

Термін "бойова машина піхоти" означає бойову броньовану машину, сконструйовану та обладнану головним чином для транспортування бойового піхотного відділення, яка звичайно забезпечує десанту можливість вести вогонь з машини під прикриттям броні і яка озброєна вбудованою або штатно встановлюваною гарматою калібру не менше 20 міліметрів та інколи пусковою установкою протитанкових ракет. Бойові машини піхоти становлять основну систему зброї мотопіхоти або механізованих танкових або механізованих формувань і частин сухопутних військ.

Термін "бойова машина з важким озброєнням" означає бойову броньовану машину з вбудованою або штатною гарматою калібру не менше 75 міліметрів для ведення вогню прямою наводкою, яка має суху вагу не менше 6-ти метричних тонн і не підпадає під визначення бронетранспортера, бойової машини піхоти або бойового танка.

(E) Термін "суха вага" означає вагу машини без урахування ваги боєприпасів, пального, мастила; зйомної реактивної броні, запасних частин, інструментів та приладдя; зйомного обладнання для підводного водіння; екіпажу та його особистого майна.

(F) Термін "артилерія" означає системи великого калібру, здатні влучати у наземні цілі, головним чином, із закритих вогневих позицій. Такі артилерійські системи забезпечують загальновійськовим формуванням основну вогневу підтримку із закритих вогневих позицій.

До артилерійських систем великого калібру належать гармати, гаубиці, артилерійські гармати, які поєднують властивості гармат і гаубиць, міномети та реактивні системи залпового вогню з калібром 100 міліметрів і більше. Крім того, будь-яка майбутня система великого калібру для ведення вогню прямою наводкою, яка має ефективну вторинну здатність вести вогонь із закритих вогневих позицій, зараховується до граничних рівнів для артилерії.

(G) Термін "розташовані звичайні збройні сили" означає звичайні збройні сили Держави-учасниці, розташовані в межах району застосування на території іншої Держави-учасниці.

(H) Термін "позначене місце постійного складського зберігання" означає місце з чітко визначеною фізичною межею, в якому містяться звичайні озброєння і техніка, обмежувані Договором, які зараховуються до загальних граничних рівнів, але не підпадають під обмеження на звичайні озброєння і техніку, обмежувані Договором, у регулярних частинах.

(I) Термін "танковий мостоукладальник" означає самохідну броньовану машину транспортер-укладальник, здатну нести і за допомогою вбудованих механізмів установлювати та знімати мостову конструкцію. Така машина з мостовою конструкцією діє як єдина система.

(J) Термін "звичайні озброєння і техніка, обмежувані Договором" означає бойові танки, бойові броньовані машини, артилерію, бойові літаки та ударні гелікоптери, які підпадають під кількісні обмеження, встановлені у статтях IV, V і VI.

(K) Термін "бойовий літак" означає літак з незмінюваною або змінюваною геометрією крила, озброєний і оснащений для влучення в ціль шляхом використання керованих ракет, некерованих ракет, бомб, кулеметів, гармат чи інших засобів ураження, а також будь-яку іншу модель або варіант такого літака, які виконують інші воєнні функції, такі як повітряна розвідка або радіоелектронна боротьба. Термін "бойовий літак" не включає учбово-тренувальні літаки.

(L) Термін "бойовий гелікоптер" означає гвинтокрилий літальний апарат, озброєний і оснащений для влучення в ціль або оснащений для виконання інших воєнних функцій. Термін "бойовий гелікоптер" включає ударні гелікоптери та гелікоптери бойового забезпечення. Термін "бойовий гелікоптер" не включає неозброєні транспортні гелікоптери.

(M) Термін "ударний гелікоптер" означає бойовий гелікоптер, оснащений для застосування протитанкової керованої зброї, керованої зброї класу "повітря-земля" або "повітря-повітря" та обладнаний комплексною системою управління вогнем та наведення цієї зброї. Термін "ударний гелікоптер" включає спеціалізовані ударні гелікоптери та багатоцільові ударні гелікоптери.

(N) Термін "спеціалізований ударний гелікоптер" означає ударний гелікоптер, сконструйований головним чином для застосування керованої зброї.

(O) Термін "багатоцільовий ударний гелікоптер" означає ударний гелікоптер, сконструйований для виконання різних воєнних функцій і оснащений для застосування керованої зброї.

(P) Термін "гелікоптер бойового забезпечення" означає бойовий гелікоптер, який не відповідає вимогам, що ставляться до ударного гелікоптера, і який може бути оснащений різною зброєю самооборони і влучення у цілі великої площі, такою як кулемети, гармати і некеровані ракети, бомби або бомбові ракети, або який може бути оснащений для виконання інших воєнних функцій.

(Q) Термін "звичайні озброєння і техніка, які підпадають під дію Договору" означає бойові танки, бойові броньовані машини, артилерію, бойові літаки, учбово-тренувальні літаки, неозброєні літаки, бойові гелікоптери, неозброєні транспортні гелікоптери, неозброєні транспортні гелікоптери, танкові мостоукладальники, бронетранспортери-подібні та бойові машини піхоти-подібні, які підлягають обміну інформацією згідно з Протоколом про обмін інформацією.

(R) Термін "які знаходяться на озброєнні" щодо звичайних збройних сил і звичайних озброєнь і техніки означає бойові танки, бойові броньовані машини, артилерію, бойові літаки, учбово-тренувальні літаки, неозброєні учбові літаки, бойові гелікоптери, неозброєні транспортні гелікоптери, танкові мостоукладальники, бронетранспортери-подібні, бойові машини піхоти-подібні, які знаходяться в межах району застосування, за винятком тих, які наявні в організаціях, призначених і структурно організованих для здійснення в мирний час функцій забезпечення внутрішньої безпеки, або тих, які відповідають будь-яким виняткам, викладеним у статті III.

(S) Терміни "бронетранспортер-подібний" і "бойова машина піхоти-подібна" означають броньовану машину, що базується на тому самому шасі, що й бронетранспортер або бойова машина піхоти, і зовнішньо схожу на них, відповідно, яка не має гарматного озброєння калібру 20 міліметрів або більше і яка була утворена або модифікована таким чином, що при цьому неможливе транспортування бойового піхотного відділення. З урахуванням положень Женевської конвенції "Про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях" від 12 серпня 1949 року, які надають спеціального статусу санітарним машинам, бронетранспортери-санітарні машини не вважаються бойовими броньованими машинами або бронетранспортерами-подібними.

(T) Термін "місце скорочення" означає чітко позначене місце, де проводиться скорочення звичайних озброєнь і техніки, обмежуваних Договором, згідно зі статтею VIII.

(U) Термін "норма скорочення" означає кількість у кожній категорії звичайних озброєнь і техніки, обмежуваних Договором, яку Держава-учасниця зобов'язується скоротити протягом періоду в 40 місяців, який починається після набуття чинності цим Договором, з метою забезпечення дотримання статті VII.

2. Існуючі типи звичайних озброєнь і техніки, що підпадають під дію Договору, перелічені в Протоколі про існуючі типи. Ці переліки існуючих типів періодично оновлюються згідно з підпунктом (D) пункту 2 статті XVI і розділом IV Протоколу про існуючі типи. Такі оновлення переліків існуючих типів не розглядаються як поправки до цього Договору.

3. Існуючі типи бойових гелікоптерів, перелічені в Протоколі про існуючі типи, класифікуються згідно з розділом I Протоколу про перекласифікацію гелікоптерів.

1. Для цілей цього Договору Держави-учасниці застосовують такі правила рахунку.

Усі бойові танки, бойові броньовані машини, артилерія, бойові літаки та ударні гелікоптери, як вони визначені у статті II, в межах району застосування, підпадають під кількісні обмеження та інші положення, викладені у статтях IV, V і VI, за винятком тих, які згідно зі звичайною практикою Держави-учасниці:

(A) знаходяться в процесі виробництва, включаючи пов'язані з виробництвом випробування;

(B) використовуються виключно для цілей досліджень і розробок;

(C) належать до історичних експонатів;

(D) чекають на утилізацію після списання з озброєння згідно з положеннями статті IX;

(E) чекають на експорт або реекспорт або переобладнуються для експорту чи реекспорту і тимчасово залишаються в межах району застосування. Такі бойові танки, бойові броньовані машини, артилерія, бойові літаки та ударні гелікоптери розмішуються в інших місцях, ніж місця, оголошені згідно з положеннями розділу V Протоколу про обмін інформацією, або не більше ніж у 10-ти таких оголошених місцях, які були повідомлені при щорічному обміні інформацією у попередньому році. В останньому випадку вони мають відрізнятися від звичайних озброєнь і техніки, обмежуваних Договором;

(F) є в наявності, у випадку бронетранспортерів, бойових машин піхоти, бойових машин з важким озброєнням або багатоцільових ударних гелікоптерів, в організаціях, утворених і структурно організованих для здійснення у мирний час функцій забезпечення внутрішньої безпеки; або

(G) прямують транзитом через район застосування з пункту, який знаходиться за межами району застосування, до кінцевого пункту, який знаходиться за межами району застосування, і знаходяться в районі застосування не більше семи днів у цілому.

2. Якщо щодо будь-яких таких бойових танків, бойових броньованих машин, артилерії, бойових літаків або ударних гелікоптерів, про які необхідно надавати повідомлення згідно з положеннями розділу IV Протоколу про обмін інформацією, Держава-учасниця повідомляє про надзвичайно велику кількість у більш ніж двох послідовних щорічних обмінах інформацією, вона роз'яснює причини, у разі запиту, у Спільній консультативній групі.

1. У межах району застосування, як він визначений у статті II, кожна Держава-учасниця обмежує і, в разі необхідності, скорочує свої бойові танки, бойові броньовані машини, артилерію, бойові літаки та ударні гелікоптери таким чином, щоб через 40 місяців після набуття чинності цим Договором і в подальшому для групи Держав-учасниць, до якої вона належить, як ця група визначена у статті II, сумарні кількості не перевищували:

(A) 20000 бойових танків, з яких не більше 16500 у регулярних частинах;

(B) 30000 бойових броньованих машин, з яких не більше 27300 в регулярних частинах. З 30000 бойових броньованих машин не більше 18000 становлять бойові машини піхоти і бойові машини з важким озброєнням; з бойових машин піхоти і бойових машин з важким озброєнням не більше 1500 становлять бойові машини з важким озброєнням;

(C) 20000 артилерійських одиниць, з яких не більше 17000 у регулярних частинах;

(D) 6800 бойових літаків; та

(E) 2000 ударних гелікоптерів.

Бойові танки, бойові броньовані машини та артилерія, які не знаходяться в регулярних частинах, розміщуються у позначених місцях постійного складського зберігання, як визначено у статті II, і розташовуються тільки в районі, зазначеному в пункті 2 цієї статті. Такі позначені місця постійного складського зберігання можуть також розташовуватися в частині території СРСР, яка включає Одеський військовий округ і південну частину Ленінградського військового округу. В Одеському військовому окрузі може таким чином поміщатися не більше 400 бойових танків і не більше 500 артилерійських одиниць. У південній частині Ленінградського військового округу може таким чином поміщатися не більше 600 бойових танків, не більше 800 бойових броньованих машин, у тому числі не більше 300 бойових броньованих машин будь-якого типу, а решту становлять бронетранспортери, і не більше 400 артилерійських одиниць. Під південною частиною Ленінградського військового округу розуміється територія в межах цього військового округу південніше лінії Схід-Захід 60 градусів 15 хвилин північної широти.

2. У межах району, який складається із всієї сухопутної території в Європі і включає всі європейські острівні території, Королівство Бельгія, Угорську Республіку, Федеративну Республіку Німеччина, Королівство Данія, включаючи Фарерські острови, Королівство Іспанія, включаючи Канарські острови, Італійську Республіку, Велике Герцогство Люксембург, Королівство Нідерландів, Республіку Польща, Португальську Республіку, включаючи Азорські острови і Мадейру, Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії, частину території СРСР на захід від Уральських гір, яка охоплює Прибалтійський, Білоруський, Прикарпатський, Київський, Московський та Приволзько-Уральський військові округи, Французьку Республіку, Чеську і Словацьку Федеративну Республіку, кожна Держава-учасниця обмежує і, в разі необхідності, скорочує свої бойові танки, бойові броньовані машини та артилерію таким чином, щоб через 40 місяців після набуття чинності цим Договором і в подальшому для групи Держав-учасниць, до якої вона належить, сумарні кількості не перевищували:

(A) 15300 бойових танків, з яких не більше 11800 у регулярних частинах;

(B) 24100 бойових броньованих машин, з яких не більше 21400 у регулярних частинах; і

(C) 14000 артилерійських одиниць, з яких не більше 11000 у регулярних частинах.

3. У межах району, який складається із сухопутної території в Європі і включає всі європейські острівні території, Королівство Бельгія, Угорську Республіку, Федеративну Республіку Німеччина, Королівство Данія, включаючи Фарерські острови, Італійську Республіку, Велике Герцогство Люксембург, Королівство Нідерландів, Республіку Польща, Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії, частину території СРСР, яка охоплює Прибалтійський, Білоруський, Прикарпатський і Київський військові округи, Французьку Республіку, Чеську і Словацьку Федеративну Республіку, кожна Держава-учасниця обмежує і, в разі необхідності, скорочує свої бойові танки, бойові броньовані машини та артилерію таким чином, щоб через 40 місяців після набуття чинності цим Договором і в подальшому для групи Держав-учасниць, до якої ця держава належить, сумарні кількості в регулярних частинах не перевищували:

(A) 10300 бойових танків;

(B) 19260 бойових броньованих машин;

(C) 9100 артилерійських одиниць; та

(D) у Київському військовому окрузі сумарні кількості у регулярних частинах та у позначених місцях постійного складського зберігання разом не перевищують:

(1) 2250 бойових танків;

(2) 2500 бойових броньованих машин; та

(3) 1500 артилерійських одиниць.

4. У межах району, який складається із всієї сухопутної території в Європі і включає всі європейські острівні території, Королівство Бельгія, Угорську Республіку, Федеративну Республіку Німеччина, Велике Герцогство Люксембург, Королівство Нідерландів, Республіку Польща, Чеську і Словацьку Федеративну Республіку, кожна Держава-учасниця обмежує і, в разі необхідності скорочує свої бойові танки, бойові броньовані машини та артилерію таким чином, щоб через 40 місяців після набуття чинності цим Договором і в подальшому для групи Держав-учасниць, до якої ця держава належить, сумарні кількості в регулярних частинах не перевищували:

(A) 7500 бойових танків;

(B) 11250 бойових броньованих машин; та

(C) 5000 артилерійських одиниць.

5. Держави-учасниці, які належать до тієї самої групи Держав-учасниць, можуть розташовувати бойові танки, бойові броньовані машини та артилерію в регулярних частинах у кожному з районів, зазначених у цій статті і підпункті (A) пункту 1 статті V, аж до кількісних обмежень, застосовуваних у цьому районі відповідно до максимальних рівнів для наявності, що повідомляються згідно зі статтею VII, та за умови, що жодна Держава-учасниця не розміщує звичайні збройні сили на території іншої Держави-учасниці без згоди цієї Держави-учасниці.

6. Якщо для групи Держав-учасниць сумарні кількості бойових танків, бойових броньованих машин та артилерії в регулярних частинах у межах району, зазначеного в пункті 4 цієї статті, є меншими, ніж кількісні обмеження, встановлені в пункті 4 цієї статті, та за умови, що жодна Держава-учасниця не позбавляється тим самим можливості досягнути своїх максимальних рівнів для наявності, повідомлених згідно з пунктами 2, 3 і 5 статті VII, то кількості, що дорівнюють різниці між сумарними кількостями в кожній з категорій бойових танків, бойових броньованих машин та артилерії та зазначеними кількісними обмеженнями для цього району, можуть бути розміщені Державами-учасницями, які належать до цієї групи Держав-учасниць, у районі, зазначеному в пункті 3 цієї статті, згідно з кількісними обмеженнями, зазначеними в пункті 3 цієї статті.

1. З метою забезпечення, щоб на жодному етапі на безпеку кожної Держави-учасниці не робилося негативного впливу:

(A) в межах району, який складається із всієї сухопутної території в Європі і включає всі європейські острівні території, Республіку Болгарія, Грецьку Республіку, Республіку Ісландія, Королівство Норвегія, Румунію, частину території СРСР, яка охоплює Ленінградський, Одеський, Закавказький і Північнокавказький військовий округи, і частину території Турецької Республіки в районі застосування, кожна Держава-учасниця обмежує і, в разі необхідності, скорочує свої бойові танки, бойові броньовані машини та артилерію таким чином, щоб через 40 місяців після набуття чинності цим Договором і в подальшому для групи Держав-учасниць, до якої ця держава належить, сумарні кількості в регулярних частинах не перевищували різницю між загальними кількісними обмеженнями, встановленими в пункті 1 статті IV і пункті 2 статті IV, а саме:

(1) 4700 бойових танків;

(2) 5900 бойових броньованих машин; та

(3) 6000 артилерійських одиниць;

(B) незалежно від кількісних обмежень, установлених у підпункті (A) цього пункту, Держава-учасниця або Держави-учасниці можуть на тимчасовій основі розгортати на території, що належить членам тієї самої групи Держав-учасниць, у межах району, зазначеного в підпункті (A) цього пункту, додаткові сумарні кількості в регулярних частинах для кожної групи Держав-учасниць, що не перевищують:

(1) 459 бойових танків;

(2) 723 бойові броньовані машини; та

(3) 420 артилерійських одиниць; та

(C) за умови, що для кожної групи Держав-учасниць не більше ніж одна третина кожної з цих додаткових сумарних кількостей розгортається в будь-якій державі-учасниці, яка має територію в межах району, зазначеного в підпункті (A) цього пункту, а саме:

(1) 153 бойових танки;

(2) 241 бойова броньована машина; та

(3) 140 артилерійських одиниць.

2. Повідомлення надається всім іншим Державам-учасницям не пізніше ніж на початку розгортання Державою-учасницею або Державами-учасницями, які здійснюють розгортання, та приймаючою Державою-учасницею або Державами-учасницями із зазначенням загальної кількості у кожній категорії бойових танків, бойових броньованих машин та артилерії, що розгортаються. Повідомлення надається всім іншим Державам-учасницям Державою-учасницею або Державами-учасницями, що здійснюють розгортання, та приймаючою Державою-учасницею або Державами-учасницями всім іншим Державам-учасницям також надається протягом 30 днів після виводу повідомлення про ті бойові танки, бойові броньовані машини та артилерію, які були тимчасово розгорнуті.

З метою забезпечення того, щоб жодна Держава-учасниця не мала більше ніж приблизно одну третину звичайних озброєнь і техніки, обмежуваних Договором, в межах району застосування, кожна Держава-учасниця обмежує і, в разі необхідності, скорочує свої бойові танки, бойові броньовані машини, артилерію, бойові літаки та ударні гелікоптери таким чином, щоб через 40 місяців після набуття чинності цим Договором і в подальшому кількості в межах району застосування для цієї Держави-учасниці не перевищували:

(A) 13300 бойових танків;

(B) 20000 бойових броньованих машин;

(C) 13700 артилерійських одиниць;

(D) 5150 бойових літаків; та

(E) 1500 ударних гелікоптерів.

1. Для того, щоб обмеження, встановлені у статтях IV, V і VI, не перевищувались, жодна Держава-учасниця після закінчення 40 місяців після набуття чинності цим Договором не перевищує максимальних рівнів для наявності у неї звичайних озброєнь і техніки, обмежуваних Договором, які були узгоджені нею раніше в своїй групі Держав-учасниць згідно з пунктом 7 цієї статті і про які вона надала повідомлення згідно з положеннями цієї статті.

2. При підписанні цього Договору кожна Держава-учасниця надає всім іншим Державам-учасницям повідомлення про максимальні рівні для наявності в неї звичайних озброєнь і техніки, обмежуваних Договором. Повідомлення про максимальні рівні для наявності звичайних озброєнь і техніки, обмежуваних Договором, яке надається кожною Державою-учасницею при підписанні цього Договору, залишається дійсним до дати, зазначеної у наступному повідомленні згідно з пунктом 3 цієї статті.

3. Згідно з обмеженнями, встановленими у статтях IV, V і VI, кожна Держава-учасниця має право змінювати максимальні рівні для наявності в неї звичайних озброєнь і техніки, обмежуваних Договором. Повідомлення про будь-яку зміну максимальних рівнів для наявності Держави-учасниці надається цією Державою-учасницею всім іншим Державам-учасницям не менше ніж за 90 днів до зазначеної у повідомленні дати, коли така зміна набуває чинності. Для того щоб не перевищувалося будь-яке з обмежень, встановлених у статтях IV і V, будь-яке збільшення максимальних рівнів для наявності Держави-учасниці, яке у противному разі спричинило б перевищення цих обмежень, повинно попереджатися або супроводжуватися відповідним скороченням однією або більше Державою-учасницею, що належить до тієї самої групи Держав-учасниць, максимальних рівнів для наявності звичайних озброєнь і техніки, обмежуваних Договором, про які було надано попереднє повідомлення. Повідомлення про зміни у максимальних рівнях для наявності залишається дійсним, починаючи з дати, зазначеної у повідомленні, до дати, зазначеної у наступному повідомленні про зміни згідно з цим пунктом.

4. Кожне повідомлення, яке вимагається згідно з пунктом 2 або 3 цієї статті для бойових броньованих машин, також включає максимальні рівні для наявності бойових машин піхоти і бойових машин з важким озброєнням Держави-учасниці, яка надає повідомлення.

5. За 90 днів до закінчення 40-місячного періоду скорочень, визначеного у статті VIII, і в подальшому під час будь-якого повідомлення про зміну згідно з пунктом 3 цієї статті кожна Держава-учасниця надає повідомлення про максимальні рівні для наявності в неї бойових танків, бойових броньованих машин та артилерії щодо кожного з районів, зазначених у пунктах з 2 до 4 статті V та у підпункті (A) пункту 1 статті V.

6. Зменшення кількостей звичайних озброєнь і техніки, обмежуваних Договором, які наявні у Держави-учасниці і підлягають повідомленню згідно з Протоколом про обмін інформацією, само по собі не дає право будь-якій іншій Державі-учасниці збільшувати її максимальні рівні для наявності, які підлягають повідомленню згідно з цією статтею.

7. Кожна Держава-учасниця несе виключну відповідальність за забезпечення того, щоб не перевищувалися її максимальні рівні для наявності, про які надано повідомлення згідно з положеннями цієї статті. Держави-учасниці, які належать до тієї самої групи Держав-учасниць, проводять консультації з метою забезпечення того, щоб максимальні рівні для наявності, про які надано повідомлення згідно з положеннями цієї статті, разом узяті, не перевищували обмежень, встановлених у статтях IV, V і VI.

1. Кількісні обмеження, встановлені у статтях IV, V і VI, досягаються лише шляхом скорочення згідно з Протоколом про скорочення, Протоколом про перекласифікацію гелікоптерів, Протоколом про перекласифікацію літаків, приміткою в підпункті (A) пункту 2 розділу I Протоколу про існуючі типи і Протоколом про інспекції.

2. Категоріями звичайних озброєнь і техніки, які підпадають під скорочення, є бойові танки, бойові броньовані машини, артилерія, бойові літаки та ударні гелікоптери. Конкретні типи перелічені у Протоколі про існуючі типи:

(A) бойові танки і бойові броньовані машини скорочуються шляхом знищення, переобладнання для невоєнних цілей, розміщення у стаціонарній експозиції, використання як наземні цілі або, щодо бронетранспортерів, шляхом модифікації згідно з приміткою в підпункті (A) пункту 2 розділу I Протоколу про існуючі типи;

(B) артилерія скорочується шляхом знищення або розміщення у стаціонарній експозиції, або, щодо самохідної артилерії, як наземні цілі;

(C) бойові літаки скорочуються шляхом знищення, розміщення у стаціонарній експозиції, використання як наземні учбові матеріальні частини або, щодо конкретних моделей або варіантів учбово-бойових літаків, шляхом перекласифікації у невійськові учбові літаки;

(D) спеціалізовані ударні гелікоптери скорочуються шляхом знищення, розміщення у стаціонарній експозиції або використання як наземна учбова матеріальна частина, та

(E) багатоцільові ударні гелікоптери скорочуються шляхом знищення, розміщення у стаціонарній експозиції, використання як наземна учбова матеріальна частина або шляхом перекласифікації.

3. Звичайні озброєння і техніка, обмежувані Договором, вважаються скороченими після здійснення процедур, викладених у Протоколах, перелічених у пункті 1 цієї статті, і після надання повідомлення згідно з вимогами цих Протоколів. Озброєння і техніка, скорочені таким чином, більше не зараховуються до кількісних рівнів, встановлених у статтях IV, V і VI.

4. Скорочення здійснюються в три етапи і закінчується не пізніше ніж через 40 місяців після набуття чинності цим Договором таким чином, щоб:

(A) до кінця першого етапу скорочень, тобто не пізніше ніж через 16 місяців після набуття чинності цим Договором, кожна Держава-учасниця забезпечила, щоб у кожній з категорій звичайних озброєнь і техніки, обмежуваних Договором, принаймні 25 відсотків від загальної норми скорочення було скорочено;

(B) до кінця другого етапу скорочень, тобто не пізніше ніж через 28 місяців після набуття чинності цим Договором, кожна Держава-учасниця забезпечила, щоб у кожній з категорій звичайних озброєнь і техніки, обмежуваних Договором, принаймні 60 відсотків від загальної норми скорочення було скорочено;

(C) до кінця третього етапу скорочень, тобто не пізніше ніж через 40 місяців після набуття чинності цим Договором, кожна Держава-учасниця скоротила свою загальну норму скорочення у кожній з категорій звичайних озброєнь і техніки, обмежуваних Договором. Держави-учасниці, які здійснюють переобладнання для невоєнних цілей, забезпечують, щоб переобладнання всіх бойових танків згідно з розділом VIII Протоколу про скорочення було завершено до кінця третього етапу скорочень; та

(D) бойові броньовані машини, які вважаються скороченими з причини часткового знищення згідно з пунктом 6 розділу VIII Протоколу про скорочення, було повністю переобладнано для невоєнних цілей або знищено згідно з розділом IV Протоколу про скорочення не пізніше ніж через 64 місяці після набуття чинності цим Договором.

5. Звичайні озброєння і техніка, обмежувані Договором, які будуть скорочуватись, оголошуються присутніми в межах району застосування під час обміну інформацією після підписання цього Договору.

6. Не пізніше ніж через 30 днів після набуття чинності цим Договором кожна Держава-учасниця повідомляє всім іншим Державам-учасницям про свою норму скорочення.

7. За винятком передбаченого в пункті 8 цієї статті, норма скорочення Держави-учасниці у кожній категорії є не меншою ніж різниця між його наявністю, повідомленою згідно з Протоколом про обмін інформацією після підписання або станом на момент набуття чинності цим Договором, залежно від того, що більше, і максимальними рівнями для наявності, про які вона повідомила згідно зі статтею VII.

8. Будь-яка наступна зміна у повідомлюваній наявності Держави-учасниці згідно з Протоколом про обмін інформацією або у її максимальних рівнях для наявності, повідомлених згідно зі статтею VII, відбивається шляхом повідомлюваного коригування норми скорочення. Будь-яке повідомлення про зменшення норми скорочення Держави-учасниці попереджається чи супроводжується або повідомленням про відповідне збільшення наявності, що не перевищує максимальні рівні для наявності, повідомлювані згідно зі статтею VII однією або більше Державами-учасницями, які належать до тієї самої групи Держав-учасниць, або повідомленням про відповідне збільшення норми скорочення однієї або більше таких Держав-учасниць.

9. Після набуття чинності цим Договором кожна Держава-учасниця повідомляє всі інші Держави-учасниці згідно з Протоколом про обмін інформацією про місця розташування місць скорочення, включаючи ті, де буде здійснюватися остаточне переобладнання бойових танків і бойових броньованих машин для невоєнних цілей.

10. Кожна Держава-учасниця має право позначати стільки місць скорочення, скільки вона забажає, змінювати без обмеження позначення таких місць і однозначно здійснювати скорочення та остаточне переобладнання максимум у 20-ти місцях. Держави-учасниці мають право спільно користуватися місцями скорочення або спільно розташовувати їх за взаємною домовленістю.

11. Незалежно від пункту 10 цієї статті, протягом періоду підтвердження вихідних даних, тобто проміжку між набуттям чинності цим Договором і 120 днями після набуття чинності цим Договором, скорочення здійснюються одночасно не більше ніж у двох місцях скорочення для кожної Держави-учасниці.

12. Скорочення звичайних озброєнь і техніки, обмежуваних Договором, здійснюється в місцях скорочення, якщо тільки в Протоколах, перелічених у пункті 1 цієї статті, не зазначено інше, в межах району застосування.

13. Процес скорочення, включаючи результати переобладнання звичайних озброєнь і техніки, обмежуваних Договором, для невоєнних цілей, як під час періоду скорочення, так і протягом 24 місяців, що йдуть за періодом скорочення, підлягає інспекції без права відмови, згідно з Протоколом про інспекції.

1. Окрім зняття з озброєння згідно з положеннями статті VIII, бойові танки, бойові броньовані машини, артилерія, бойові літаки та ударні гелікоптери в межах району застосування знімаються з озброєння лише шляхом списання, за тієї умови, що:

(A) такі звичайні озброєння і техніка, обмежувані Договором, які списані та чекають на утилізацію не більше ніж у восьми місцях, що повідомляються як оголошені місця згідно з Протоколом про обмін інформацією та позначаються в таких повідомленнях як райони наявності списаних звичайних озброєнь і техніки, обмежуваних Договором. Якщо місця, де є списані звичайні озброєння і техніка, обмежувані Договором, містять також будь-які інші звичайні озброєння і техніку, що підпадають під дію цього Договору, списані звичайні озброєння і техніка, обмежувані Договором, відзначаються окремо; та

(B) кількості таких списаних звичайних озброєнь і техніки, обмежуваних Договором, не перевищують, щодо будь-якої окремої Держави-учасниці, одного відсотка від її повідомленої наявності звичайних озброєнь і техніки, обмежуваних Договором, або загальної кількості у 250 одиниць, залежно від того, що більше, з якої не більше ніж 200 одиниць становлять бойові танки, бойові броньовані машини та артилерійські одиниці і не більше ніж 50 одиниць становлять ударні гелікоптери та бойові літаки.

2. Повідомлення про списання включає кількість і тип списаних звичайних озброєнь і техніки, обмежуваних Договором, місце списання і надається всім іншим Державам-учасницям згідно з підпунктом (B) пункту 1 розділу IX Протоколу про обмін інформацією.

1. Повідомлення про позначені місця постійного складського зберігання надається згідно з Протоколом про обмін інформацією всім іншим Державам-учасницям Державою-учасницею, якій належать звичайні озброєння і техніка, обмежувані Договором, що містяться в позначених місцях постійного складського зберігання. Повідомлення включає позначення і місця розташування позначених місць постійного складського зберігання, включаючи географічні координати, і кількість по типах кожної категорії її звичайних озброєнь і техніки, обмежуваних Договором, у кожному такому місці складського зберігання.

2. Позначені місця постійного складського зберігання містять лише споруди, які стосуються складського зберігання і технічного обслуговування озброєнь і техніки (наприклад, склади, гаражі, майстерні і пов'язані з ними запаси, а також інші допоміжні приміщення). Позначені місця постійного складського зберігання не включають стрільбища або райони навчання, які мають відношення до звичайних озброєнь і техніки, обмежуваних Договором. Позначені місця постійного складського зберігання містять лише озброєння і техніку, які належать звичайним збройним силам Держави-учасниці.

3. Кожне позначене місце постійного складського зберігання має чітко визначену фізичну межу, яка являє собою безперервну огорожу по периметру висотою не менше 1,5 метра. Огорожа по периметру має не більше трьох прохідних пунктів, які забезпечують вхід і вихід для озброєнь і техніки.

4. Звичайні озброєння і техніка, обмежувані Договором, які знаходяться в межах позначених місць постійного складського зберігання, зараховуються як звичайні озброєння і техніка, обмежувані Договором, які не знаходяться в регулярних частинах, включаючи випадки, коли вони тимчасово вилучені згідно з пунктами 7, 8, 9 і 10 цієї статті. Звичайні озброєння і техніка, обмежувані Договором, які знаходяться на складському зберіганні, що не стосується позначених місць постійного складського зберігання, зараховуються як звичайні озброєння і техніка, обмежувані Договором, у регулярних частинах.

5. Регулярні частини або формування не розміщуються в межах позначених місць постійного складського зберігання, за винятком передбаченого в пункті 6 цієї статті.

6. У межах позначених місць постійного складського зберігання розміщується лише особовий склад, пов'язаний з охороною або функціонуванням позначених місць постійного складського зберігання або з технічним обслуговуванням озброєнь і техніки, які знаходяться на складському зберіганні в цих місцях.

7. З метою технічного обслуговування, ремонту або модифікації звичайних озброєнь і техніки, обмежуваних Договором, які знаходяться в межах позначених місць постійного складського зберігання, кожна Держава-учасниця має право без попереднього повідомлення вилучати та залишати поза позначеними місцями постійного складського зберігання одночасно до 10 відсотків, округлених до найближчого парного цілого числа, від повідомленої наявності у кожній категорії звичайних озброєнь і техніки, обмежуваних Договором, у кожному позначеному місці постійного складського зберігання або 10 одиниць звичайних озброєнь і техніки, обмежуваних Договором, у кожній категорії в кожному позначеному місці постійного складського зберігання, залежно від того, що менше.

8. За винятком передбаченого в пункті 7 цієї статті, жодна Держава-учасниця не вилучає звичайні озброєння і техніку, обмежувані Договором, із позначених місць постійного складського зберігання, якщо тільки не було надано повідомлення всім іншим Державам-учасницям принаймні за 42 дні до такого вилучення. Повідомлення надається Державою-учасницею, якій належать звичайні озброєння і техніка, обмежувані Договором. У такому повідомленні зазначаються:

(A) місце розташування позначеного місця постійного складського зберігання, з якого будуть вилучатися звичайні озброєння і техніка, обмежувані Договором, і кількості по типах звичайних озброєнь і техніки, обмежуваних Договором, кожної категорії, які вилучатимуться;

(B) дати вилучення і повернення звичайних озброєнь і техніки, обмежуваних Договором; та

(C) передбачуване місце розташування і використання звичайних озброєнь і техніки, обмежуваних Договором, у період знаходження за межами позначеного місця постійного складського зберігання.

9. За винятком передбаченого в пункті 7 цієї статті, сумарні кількості звичайних озброєнь і техніки, обмежуваних Договором, які вилучені з позначених місць постійного складського зберігання Державами-учасницями, що належать до тієї самої групи Держав-учасниць, і знаходяться поза ними, ні в якому разі не перевищують такі рівні:

(A) 550 бойових танків;

(B) 1000 бойових броньованих машин; і

(C) 300 артилерійських одиниць.

10. Звичайні озброєння і техніка, обмежувані Договором, вилучені з позначених місць постійного складського зберігання згідно з пунктами 8 і 9 цієї статті, повертаються у позначені місця постійного складського зберігання не пізніше ніж через 42 дні після їх вилучення, за винятком одиниць звичайних озброєнь і техніки, обмежуваних Договором, вилучених для ремонту в промислових умовах. Такі одиниці повертаються у позначені місця постійного складського зберігання негайно після завершення ремонту.

11. Кожна Держава-учасниця має право замінювати звичайні озброєння і техніку, обмежувані Договором, які знаходяться в позначених місцях постійного складського зберігання. Кожна Держава-учасниця на початку заміни повідомляє всі інші Держави-учасниці про кількість, місце розташування, тип і призначення звичайних озброєнь і техніки, обмежуваних Договором, які заміняються.

1. Кожна Держава-учасниця обмежує свої танкові мостоукладальники таким чином, щоб через 40 місяців після набуття чинності цим Договором і в подальшому для групи Держав-учасниць, до якої вона належить, сумарна кількість танкових мостоукладальників у регулярних частинах в межах району застосування не перевищувала 740.

2. Усі танкові мостоукладальники в межах району застосування, кількість яких перевищує сумарну кількість, зазначену в пункті 1 цієї статті, для кожної групи Держав-учасниць, розташовуються у позначених місцях постійного складського зберігання, як визначено у статті II. Коли танкові мостоукладальники розташовані у позначеному місці постійного складського зберігання або окремо, або разом із звичайними озброєннями і технікою, обмежуваними Договором, до танкових мостоукладальників, так само як і до звичайних озброєнь і техніки, обмежуваних Договором, застосовуються пункти від 1 до 6 статті X. Танкові мостоукладальники, розташовані у позначених місцях постійного складського зберігання, не вважаються такими, що знаходяться у регулярних частинах.

3. За винятком передбаченого в пункті 6 цієї статті, танкові мостоукладальники можуть вилучатися з дотриманням положень пунктів 4 і 5 цієї статті з позначених місць постійного складського зберігання лише після повідомлення всіх інших Держав-учасниць принаймні за 42 дні до такого вилучення. У такому повідомленні зазначаються:

(A) місця розташування позначених місць постійного складського зберігання, з яких будуть вилучатися танкові мостоукладальники, та кількості танкових мостоукладальників, які будуть вилучатися з кожного такого місця;

(B) дати вилучення танкових мостоукладальників з позначених місць постійного складського зберігання і повернення в них; та

(C) передбачуване використання танкових мостоукладальників протягом періоду їх вилучення з позначених місць постійного складського зберігання.

4. За винятком передбаченого в пункті 6 цієї статті, танкові мостоукладальники, вилучені з позначених місць постійного складського зберігання, повертаються до них не пізніше ніж через 42 дні після фактичної дати їх вилучення.

5. Сумарна кількість танкових мостоукладальників, які вилучені кожною групою Держав-учасниць з позначених місць постійного складського зберігання і знаходяться за їхніми межами, не перевищує 50 у будь-який час.

6. Держави-учасниці мають право для цілей технічного обслуговування чи модифікації вилучати та мати за межами позначених місць постійного складського зберігання одночасно до 10 відсотків, округлених до найближчого парного цілого числа, їх повідомлюваної наявності танкових мостоукладальників у кожному позначеному місці постійного складського зберігання або 10 танкових мостоукладальників з кожного позначеного місця постійного складського зберігання, залежно від того, що менше.

7. У разі стихійного лиха, пов'язаного із затопленням або пошкодженням стаціонарних мостів, Держави-учасниці мають право виводити танкові мостоукладальники з позначених місць постійного складського зберігання. Повідомлення про таке виведення танкових мостоукладальників надаються всім іншим Державам-учасницям під час виведення.

1. Бойові машини піхоти, наявні в організаціях Держава-учасниці, створених та структурно організованих для здійснення в мирний час функцій забезпечення внутрішньої безпеки, які не мають структуру та організацію для ведення наземних бойових дій проти зовнішнього противника, не обмежуються цим Договором. Незалежно від вищевикладеного, з метою сприяння виконанню цього Договору і забезпечення гарантій того, що кількість таких озброєнь, наявних у таких організацій, не використовується в обхід положень цього Договору, будь-які такі озброєння, що перевищують 1000 бойових машин піхоти, приписаних Державою-учасницею до організацій, створених і структурно організованих для здійснення в мирний час функцій забезпечення внутрішньої безпеки, становить частку від дозволених рівнів, зазначених у статтях IV, V і VI. Не більше 600 таких бойових машин піхоти Держави-учасниці, приписаних до таких організацій, можуть розміщуватися у тій частині району застосування, яка зазначена у підпункті (A) пункту 1 статті V. Кожна Держава-учасниця забезпечує також, щоб такі організації утримувалися від придбання бойових засобів, які перевищують ті, що необхідні з точки зору вимог внутрішньої безпеки.

2. Держава-учасниця, яка має намір перепідпорядкувати бойові танки, бойові машини піхоти, артилерію, бойові літаки, ударні гелікоптери і танкові мостоукладальники, які знаходяться на озброєнні її звичайних збройних сил, будь-якої організації цієї Держави-учасниці, яка не є частиною її звичайних збройних сил, повідомляє всі інші Держави-учасниці не пізніше дати, коли таке підпорядкування набуде чинності. У такому повідомленні зазначаються дата набуття чинності перепідпорядкуванням, дата, коли така техніка фізично передається, а також кількості по типах перепідпорядкованих звичайних озброєнь і техніки, обмежуваних Договором.

1. З метою забезпечення контролю за дотриманням положень цього Договору кожна Держава-учасниця надає повідомлення та обмінюється інформацією щодо її звичайних озброєнь і техніки згідно з Протоколом про обмін інформацією.

2. Такі повідомлення та обмін інформацією надаються згідно зі статтею XVII.

3. Кожна Держава-учасниця несе відповідальність за свою власну інформацію; отримання такої інформації та повідомлень не означає підтвердження або прийняття наданої інформації.

1. З метою забезпечення контролю за дотриманням положень цього Договору кожна Держава-учасниця має право проводити і зобов'язується приймати в межах району застосування інспекції згідно з положеннями Протоколу про інспекції.

2. Метою таких інспекцій є:

(A) контроль на основі інформації, наданої згідно з Протоколом про обмін інформацією, за дотриманням Державами-учасницями кількісних обмежень, встановлених у статтях IV, V і VI;

(B) нагляд за процесом скорочення бойових танків, бойових броньованих машин, артилерії, бойових літаків та ударних гелікоптерів, який здійснюється в місцях скорочення згідно зі статтею VIII і Протоколом про скорочення; та

(C) нагляд за сертифікацією перекласифікованих багатоцільових ударних гелікоптерів і перекласифікованих учбово-бойових літаків, яка здійснюється згідно з Протоколом про перекласифікацію гелікоптерів і Протоколом про перекласифікацію літаків відповідно.

3. Жодна Держава-учасниця не здійснює права, викладені в пунктах 1 і 2 цієї статті, щодо Держав-учасниць, які належать до групи Держав-учасниць, до якої належить ця Держава-учасниця, щоб ухилитися від здійснення цілей режиму контролю.

4. У разі інспекції, яка проводиться спільно більш ніж однією Державою-учасницею, одна з них несе відповідальність за здійснення положень цього Договору.

5. Кількість інспекцій згідно з розділами VII і VIII Протоколу про інспекції, які кожна Держава-учасниця має право проводити і зобов'язана приймати протягом кожного зазначеного періоду часу, визначається згідно з положеннями розділу II цього Протоколу.

6. Після закінчення 120-денного періоду підтвердження кінцевих рівнів кожна Держава-учасниця має право проводити і кожна Держава-учасниця, яка має територію в межах району застосування погоджену кількість повітряних інспекцій. Такі погоджені кількості та інші застосовані положення розробляються в ході переговорів, про які йдеться у статті XVIII.

1. З метою забезпечення контролю за дотриманням положень цього Договору Держава-учасниця має право використовувати на додаток до процедур, згаданих у статті XIV, наявні національні або багатонаціональні технічні засоби контролю таким чином, щоб це відповідало загальновизнаним принципам міжнародного права.

2. Держава-учасниця не перешкоджає національним або багатонаціональним технічним засобам контролю іншої Держави-учасниці, яка виконує свої функції згідно з пунктом 1 цієї статті.

3. Держава-учасниця не вживає заходів маскування, які ускладнюють здійснення контролю за дотриманням положень цього Договору за допомогою національних або багатонаціональних технічних засобів контролю іншої Держави-учасниці, які виконують свої функції згідно з пунктом 1 цієї статті. Це зобов'язання не поширюється на практику укриття чи маскування, пов'язану із звичайним процесом навчання, обслуговування чи експлуатації з використанням звичайних озброєнь і техніки, обмежуваних Договором.

1. Для сприяння здійснення цілей і положень цього Договору Держави-учасниці цим засновують спільну консультативну групу.

2. У рамках Спільної консультативної групи Держави-учасниці:

(A) розглядають питання, пов'язані з дотриманням або можливим обходом положень цього Договору;

(B) прагнуть урегулювати неясні ситуації і розбіжності у тлумаченні, які можуть виникнути у зв'язку з виконанням цього Договору;

(C) розглядають і по можливості погоджують заходи щодо підвищення життєздатності та ефективності цього Договору;

(D) оновлюють переліки, які містяться в Протоколі про існуючі типи, згідно з вимогами пункту 2 статті II;

(E) вирішують технічні питання з метою пошуку між Державами-учасницями спільної практики виконання цього Договору;

(F) розробляють або переглядають в міру необхідності правила процедури, методи роботи, шкалу розподілу витрат Спільної консультативної групи і конференцій, що скликаються згідно з цим Договором, і розподіл витрат на інспекції між Державами-учасницями;

(G) розглядають і розробляють належні заходи для забезпечення того, щоб інформація, отримана шляхом обміну інформацією між Державами-учасницями або в результаті інспекцій, що проводяться згідно з цим Договором, використовувалася виключно для цілей цього Договору з урахуванням конкретних вимог кожної Держави-учасниці щодо захисту інформації, яку така Держава-учасниця зазначає як чутливу;

(H) розглядають на запит будь-якої Держави-учасниці будь-яке питання, яке Держава-учасниця бажає винести на розгляд будь-якої конференції, що скликається згідно зі статтею XXI; такий розгляд не завдає шкоди праву будь-якої Держави-учасниці удаватися до процедур, викладених у статті XXI; та

(I) розглядають спірні питання, що виникають у зв'язку з виконанням цього Договору.

3. Кожна Держава-учасниця має право ставити у Спільній консультативній групі будь-яке питання, пов'язане з цим Договором, і включати його до порядку денного.

4. Спільна консультативна група приймає рішення або дає рекомендації на основі консенсусу. Під консенсусом розуміється відсутність будь-яких заперечень у будь-якого представника Держави-учасниці проти прийняття рішення або надання рекомендації.

5. Спільна консультативна група маже пропонувати поправки до цього Договору для розгляду і підтвердження згідно зі статтею XX. Спільна консультативна група може також узгоджувати заходи з підвищення життєздатності та ефективності цього Договору згідно з його положеннями. Такі заходи підлягають розгляду і підтвердженню згідно зі статтею XX до того, як вони можуть набути чинності, якщо тільки такі заходи не належать до незначних питань адміністративного або технічного характеру.

6. Ніщо у цій статті не розглядається як заборона або обмеження для будь-якої Держави-учасниці щодо запитів інформації в інших Державах-учасницях або проведення з ними консультації з питань щодо цього Договору та його виконання по каналах або в рамках форумів інших, ніж Спільна консультативна група.

7. Спільна консультативна група дотримується процедур, викладених у Протоколі про Спільну консультативну групу.

Держави-учасниці передають інформацію та повідомлення, які вимагаються згідно з цим Договором, у письмовій формі. Вони використовують дипломатичні канали або інші офіційні канали, зазначені ними, включаючи, зокрема, мережу зв'язку, яка буде створена на основі окремої домовленості.

1. Держави-учасниці після підписання цього Договору продовжують переговори щодо звичайних збройних сил з тим самим мандатом і з метою розвитку цього Договору.

2. Метою цих переговорів є укладення угоди про додаткові заходи, спрямовані на подальше зміцнення безпеки і стабільності в Європі, і згідно з мандатом, включаючи заходи з обмеження чисельності особового складу їхніх звичайних збройних сил у межах району застосування.

3. Держави-учасниці прагнуть завершити ці переговори не пізніше наступної зустрічі Наради з безпеки та співробітництва в Європі, яка відбудеться в Гельсінкі у 1992 році.

1. Цей Договір є безстроковим. Він може бути доповнений наступним договором.

2. Кожна Держава-учасниця в порядку здійснення свого національного суверенітету має право вийти з цього Договору, якщо вона вирішить, що виключні обставини, які мають відношення до змісту цього Договору, поставили під загрозу її вищі інтереси. Держава-учасниця, яка має намір вийти з Договору, повідомляє депозитарія та всі інші Держави-учасниці про своє рішення діяти таким чином. Таке повідомлення робиться не пізніше ніж за 150 днів до передбачуваного виходу з цього Договору. Воно включає заяву про виключні обставини, які ця Держава-учасниця розглядає як такі, що ставлять під загрозу її вищі інтереси.

3. Кожна Держава-учасниця, зокрема в порядку здійснення свого національного суверенітету, має право вийти з цього Договору, якщо інша Держава-учасниця збільшує кількість наявних у неї бойових танків, бойових броньованих машин, артилерії, бойових літаків і ударних гелікоптерів, як вони визначені у статті II, яка знаходиться за межами охоплення обмеженнями за цим Договором, у таких пропорціях, які становлять очевидну загрозу балансу сил у межах району застосування.

1. Будь-яка Держава-учасниця може пропонувати поправки до цього Договору. Текст пропонованої поправки подається депозитарію, який розсилає його всім Державам-учасницям.

2. Якщо поправка затверджується всіма Державами-учасницями, вона набуває чинності згідно з процедурами, викладеними у статті XXII, яка регулює набуття чинності цим Договором.

1. Через 46 місяців після набуття чинності цим Договором і в подальшому через кожні п'ять років депозитарій скликає конференцію Держав-учасниць для розгляду дії цього Договору.

2. Депозитарій скликає надзвичайну конференцію Держав-учасниць у разі прохання про це з боку будь-якої Держави-учасниці, яка вважає, що виникли виключні обставини, що стосуються цього Договору, зокрема в разі, якщо Держава-учасниця заявила про свій намір вийти із своєї групи Держав-учасниць або приєднатися до іншої групи Держав-учасниць, як вони визначені в підпункті (A) пункту 1 статті II. З метою надання іншим Державам-учасницям можливості для підготовки до такої конференції у проханні викладається причина, з якої ця Держава-учасниця вважає необхідним скликання надзвичайної конференції. Конференція розглядає обставини, викладені у проханні, та їх вплив на дію цього Договору. Конференція відкривається не пізніше ніж через 15 днів після отримання прохання і має тривалість не більше трьох тижнів, якщо тільки конференція не приймає іншого рішення.

3. Депозитарій скликає конференцію Держав-учасниць для розгляду поправки, пропонованої згідно зі статтею XX, якщо цього вимагатимуть три або більше Держави-учасниці. Така конференція відкривається не пізніше ніж через 21 день після отримання необхідних прохань.

4. У разі якщо Держава-учасниця повідомляє про своє рішення вийти з цього Договору згідно зі статтею XIX, депозитарій скликає конференцію Держав-учасниць, яка відкривається не пізніше ніж через 21 день після отримання повідомлення про вихід, для розгляду питань, що стосуються цього виходу з Договору.

1. Цей Договір підлягає ратифікації кожною Державою-учасницею згідно з її конституційними процедурами. Ратифікаційні грамоти передаються на зберігання уряду Королівства Нідерландів, який цим призначається депозитарієм.

2. Цей Договір набуває чинності через 10 днів після здачі на зберігання ратифікаційних грамот усіма Державами-учасницями, переліченими в преамбулі.

3. Депозитарій негайно повідомляє усі Держави-учасниці про:

(A) здачу на зберігання кожної ратифікаційної грамоти;

(B) набуття чинності цим Договором;

(C) будь-який вихід згідно зі статтею XIX і дату набуття ним чинності;

(D) текст будь-якої поправки, запропонованої згідно зі статтею XX;

(E) набуття чинності будь-якою поправкою до цього Договору;

(F) будь-яке прохання про скликання конференції згідно зі статтею XXI;

(G) скликання конференції згідно зі статтею XXI; і

(H) будь-яке питання, про яке від депозитарію вимагається згідно з цим Договором повідомляти Державам-учасницям.

4. Цей Договір реєструється депозитарієм згідно зі статтею 102 Статуту Організації Об'єднаних Націй.

Оригінал цього Договору, російський, англійській, іспанський, італійський, німецький і французький тексти якого є рівно автентичними, здається на зберігання в архіви депозитарію. Належним чином завірені копії цього Договору депозитарій передає всім Державам-учасницям.

Держави-учасниці цим погоджуються про: (a) переліки, дійсні на дату підписання Договору, існуючих типів звичайних озброєнь і техніки, які підпадають під дію заходів обмеження, скорочення, обміну інформацією і контролю; (b) процедури надання технічних даних і фотознімків, що стосуються таких існуючих типів звичайних озброєнь і техніки; та (c) процедури оновлення переліків таких існуючих типів звичайних озброєнь і техніки згідно зі статтею II Договору про звичайні збройні сили в Європі від 19 листопада 1990 року, далі - Договір.

1. Технічні дані, відповідно до узгоджених категорій в Додатку до цього Протоколу, разом з фотознімками видів справа та зліва, зверху та спереду по кожному із своїх існуючих типів звичайних озброєнь та техніки, занесеному до переліків у розділах I і II цього Протоколу, надаються кожною Державою-учасницею всім іншим Державам-учасницям при підписанні Договору. Крім того, фотознімки бронетранспортерів-подібних та бойових машин піхоти-подібних включають такий вид цих машин, щоб чітко показати їх внутрішню конфігурацію, яка ілюструє їх особливу рису, що виділяє цю дану машину як подібну. Окрім фотознімків, що вимагаються цим пунктом, на розсуд кожної Держави-учасниці можуть надаватись інші фотознімки.

2. Кожний існуючий тип звичайних озброєнь і техніки, занесений до переліків у розділах I та II цього Протоколу, має модель або варіант цього типу, вказаний як зразок. Фотознімки надаються по кожному такому вказаному зразку згідно з пунктом 1 цього розділу. Не вимагаються фотознімки моделей та варіантів типу, що не мають значних відмінностей, які можна побачити ззовні, від зразків цього типу. Фотознімки кожного зразка типу містять коментар з позначенням існуючого типу та національної номенклатури для всіх моделей та варіантів типу, який представляють фотознімки зразка. Фотознімки кожного зразка типу містять коментарій з технічними даними для цього типу відповідно до узгоджених категорій в Додатку до цього Протоколу. Крім того, в коментарі зазначаються всі моделі та варіанти типу, який представляють фотознімки зразка. Такі технічні дані наводяться в коментарі на фотознімку виду збоку.

1. Цей Протокол являє собою згоду Держав-учасниць лише стосовно існуючих типів звичайних озброєнь і техніки, а також стосовно категорій технічних даних, викладених у розділах I та II Додатка до цього Протоколу.

2. Кожна Держава-учасниця несе відповідальність за точність технічних даних лише про свої власні звичайні озброєння і техніку, які надаються відповідно до розділу III цього Протоколу.

3. Кожна Держава-учасниця повідомляє всі інші Держави-учасниці, по надходженню на озброєння збройних сил Держав-учасниць в районі застосування, про: a) будь-який новий тип звичайних озброєнь і техніки, який відповідає одному з визначень в статті II Договору або який підпадає під категорію, наведену в цьому Протоколі, та (b) будь-яку нову модель або варіант типу, занесеного до переліку в цьому Протоколі. Одночасно кожна Держава-учасниця надає всім іншим Державам-учасницям технічні дані та фотознімки, які вимагаються відповідно до розділу III цього Протоколу.

4. Так скоро, як це можливо, і в будь-якому випадку не пізніше ніж через 60 днів після повідомлення згідно з пунктом 3 цього розділу Держави-учасниці починають дію з поновлення відповідно до положень, викладених в статті XVI Договору та Протоколі про Спільну консультативну групу, переліків існуючих типів звичайних озброєнь і техніки, які містяться в розділах I та II цього Протоколу.

Фотознімки, які надаються згідно з розділом III цього Протоколу, є чорно-білими. Дозволяється використання фотоспалаху та освітлювального обладнання. Об'єкт, який фотографується, на фотознімку контрастно виділяється на фоні. Усі фотознімки мають високу різкість зображення, суцільний тон і чіткий фокус. Надаються фотознімки розміром 13 сантиметрів на 18 сантиметрів, не включаючи поля. За винятком виду зверху, всі фотознімки робляться на однаковому рівні з технікою, що фотографується, і фотоапарат розміщується вздовж або перпендикулярно до поздовжньої вісі об'єкта, що фотографується. Для виду зверху фотографії показують вид техніки зверху і можуть показувати її вид ззаду. Об'єкт, що фотографується, повинен займати щонайменше 80 відсотків фотознімку по горизонталі або вертикалі. Разом з об'єктом на кожному фотознімку є масштабна лінійка. На масштабній лінійці є півметрові поділки чорного і білого кольору, які чергуються. Вона є достатньо довгою для того, щоб забезпечувати точну передачу масштабу, і розташовується на об'єкті, впритул до нього або в безпосередній близькості до нього. Кожний фотознімок маркується з метою надання інформації, що вимагається пунктом 2 розділу III цього Протоколу, а також дати зйомки.

Держави-учасниці цим погоджуються про процедури і положення, що регулюють повне роззброєння і сертифікацію конкретних моделей або варіантів учбово-бойових літаків відповідно до статті VIII Договору про звичайні збройні сили в Європі від 19 листопада 1990 року, далі - Договір.

1. Кожна Держава-учасниця має право виводити з-під кількісних обмежень на бойові літаки в статтях IV і VI Договору лише ті конкретні моделі або варіанти учбово-бойових літаків, які перераховані в пункті 1 розділу II цього Протоколу, відповідно до процедур, зазначених в цьому Протоколі.

(A) Кожна Держава-учасниця має право виводити з-під кількісних обмежень на бойові літаки в статтях IV і VI Договору окремі літаки конкретних моделей або варіантів, перерахованих у пункті 1 розділу II цього Протоколу, які мають будь-які з компонентів, зазначених у пунктах 1 і 2 розділу III цього Протоколу, лише шляхом повного роззброєння і сертифікації.

(B) Кожна Держава-учасниця має право виводити з-під кількісних обмежень на бойові літаки в статтях IV і VI Договору окремі літаки конкретних моделей або варіантів, перерахованих в пункті 1 розділу II цього Протоколу, які не мають жодних з компонентів, зазначених у пунктах 1 і 2 розділу III цього Протоколу, лише шляхом сертифікації.

2. Моделі або варіанти учбово-бойових літаків, перераховані в розділі II цього Протоколу, можуть роззброюватися і сертифікуватися або лише сертифікуватися протягом 40 місяців після набуття чинності Договором. Такі літаки зараховуються до кількісних обмежень на бойові літаки в статтях IV і VI, доки ці літаки не були сертифіковані як неозброєні відповідно до процедур, зазначених у розділі IV цього Протоколу. Кожна Держава-учасниця має право виводити з-під кількісних обмежень на бойові літаки в статтях IV і VI Договору не більше ніж 550 таких літаків, з яких не більше 130 є моделлю або варіантом МіГ-25у.

3. Не пізніше набуття чинності цим Договором кожна Держава-учасниця повідомляє всі інші Держави-учасниці про:

(A) загальну кількість кожної конкретної моделі або варіанта учбово-бойових літаків, які Держава-учасниця має намір роззброїти і сертифікувати відповідно до підпункту (A) пункту 1 розділу I, розділу III і розділу IV цього Протоколу; і

(B) загальну кількість кожної конкретної моделі або варіанта учбово-бойових літаків, які Держава-учасниця має намір лише сертифікувати відповідно до підпункту (B) пункту 1 розділу I і розділу IV цього Протоколу.

4. Кожна Держава-учасниця використовує будь-які технічні засоби, які вона вважає за необхідне, для виконання процедур повного роззброєння, викладених у розділі III цього Протоколу.

1. Кожна Держава-учасниця має право виводити з-під кількісних обмежень на бойові літаки в статтях IV і VI Договору відповідно до положень цього Протоколу лише такі конкретні моделі або варіанти учбово-бойових літаків:

2. Наведений вище перелік конкретних моделей або варіантів учбово-бойових літаків є остаточним і не підлягає перегляду.

1. Моделі або варіанти учбово-бойових літаків при повному роззброєнні не є здатними для подальшого застосування будь-яких типів систем озброєння, а також не можуть використовувати у подальшому системи радіоелектронної боротьби і розвідки шляхом демонтажу таких компонентів:

(A) обладнання, спеціально призначеного для встановлення систем озброєння, такого як спеціальні вузли підвіски, пускові пристрої або місця встановлення зброї;

(B) блоків і пультів системи управління озброєнням, включаючи системи вибору зброї, заряджання і проведення пострілу або пуску;

(C) блоків прицільного обладнання і систем наведення зброї, що не є складовою частиною систем навігації та управління літаком;

(D) блоків і пультів систем радіоелектронної боротьби і розвідки, включаючи антени, що належать до них.

2. Незалежно від пункту 1 цього розділу будь-які спеціальні вузли підвіски, які вбудовані в літак, а також будь-які спеціальні елементи універсальних вузлів підвіски, які призначені для використання лише з компонентами, описаними в пункті 1 цього розділу, приводяться до стану, що не дозволяє їх подальшого використання з такими системами. Електричні ланцюги систем озброєння, радіоелектронної боротьби і розвідки, описані в пункті 1 цього розділу, приводяться до стану, що не дозволяє їх подальше використання, шляхом зняття проводки або, якщо це технічно ускладнено, шляхом вирізування ділянок проводки в доступних місцях.

3. Кожна Держава-учасниця надає всім іншим Державам-учасницям таку інформацію не менше ніж за 42 дні до повного роззброєння першого літака кожної моделі або варіанта учбово-бойових літаків, перерахованих в розділі II цього Протоколу:

(A) принципову блок-схему, яка відбиває всі основні компоненти систем озброєння, включаючи прицільне обладнання і системи наведення озброєння, обладнання, призначеного для встановлення озброєнь, а також компоненти систем радіоелектронної боротьби і розвідки; основне призначення компонентів, описаних в пункті 1 цього розділу, і функціональні зв'язки таких компонентів між собою;

(B) загальний опис процесу роззброєння, включаючи перелік компонентів, які будуть демонтовані; і

(C) фотознімок кожного компонента, який буде демонтований, що ілюструє місце його встановлення у літаку до демонтажу і фотознімок того самого місця після демонтажу відповідного компонента.

1. Кожна Держава-учасниця, яка має намір роззброїти і сертифікувати або лише сертифікувати моделі або варіанти учбово-бойових літаків, дотримується таких процедур сертифікації, з тим щоб забезпечити, що такі літаки не мають жодних компонентів, перерахованих у пунктах 1 і 2 розділу III цього Протоколу.

2. Кожна Держава-учасниця повідомляє всі інші Держави-учасниці відповідно до пункту 3 розділу IX Протоколу про інспекції про кожну сертифікацію. У випадку першої сертифікації літака, для якого не вимагається повне роззброєння, Держава-учасниця, яка має намір проводити сертифікацію, надає всім іншим Державам-учасницям інформацію, що вимагається в підпунктах (A), (B) і (C) пункту 3 розділу III цього Протоколу для озброєної моделі або варіанта того самого типу літака.

3. Кожна Держава-учасниця має право проводити інспекцію сертифікації учбово-бойових літаків відповідно до розділу IX Протоколу про інспекції.

4. Процес повного роззброєння і сертифікації або лише сертифікації вважається завершеним, коли завершуються процедури сертифікації, викладені в цьому розділі, незалежно від того, чи використовує будь-яка Держава-учасниця права з інспекції сертифікації, описані в пункті 3 цього розділу і розділі IX Протоколу про інспекції, за умови, що протягом 30 днів з моменту отримання повідомлення про завершення сертифікації і перекласифікації, наданого згідно з пунктом 5 цього розділу, жодна Держава-учасниця не повідомила всі інші Держави-учасниці про те, що вона вважає, що є нечіткість щодо процесу сертифікації і перекласифікації. У випадку, якщо виникає така нечіткість, така перекласифікація не вважається завершеною до вирішення питання щодо нечіткості.

5. Держава-учасниця, яка проводить сертифікацію, повідомляє всі інші Держави-учасниці відповідно до розділу IX Протоколу про інспекції про завершення сертифікації.

6. Сертифікація здійснюється в районі застосування. Держави-учасниці, які належать до тієї самої групи Держав-учасниць, мають право спільно використовувати місця для сертифікації.

Усі моделі або варіанти учбово-бойових літаків, сертифіковані як неозброєні, підлягають обміну інформацією відповідно до положень Протоколу про обмін інформацією і контролю, включаючи інспекцію, відповідно до Протоколу про інспекції.

Держави-учасниці цим погоджуються з процедурами, що регулюють скорочення звичайних озброєнь і техніки, обмежуваних Договором, як викладено в статті VIII Договору про звичайні збройні сили в Європі від 19 листопада 1990 року, далі - Договором.

1. Звичайні озброєння і техніка, обмежувані Договором, скорочуються відповідно до процедур, викладених у цьому Протоколі і в інших Протоколах, перерахованих в пункті 1 статті VIII Договору. Будь-яка з таких процедур вважається достатньою, коли вона проводиться відповідно до положень статті VIII Договору або цього Протоколу, для здійснення скорочення.

2. Кожна Держава-учасниця має право використовувати будь-які технічні засоби, які вона вважає необхідними для здійснення процедур скорочення звичайних озброєнь і техніки, обмежуваних Договором.

3. Кожна Держава-учасниця має право знімати, зберігати і використовувати ті компоненти і частини звичайних озброєнь і техніки, обмежуваних Договором, які самі по собі не підлягають скороченню відповідно до положень розділу II цього Протоколу, і використовувати залишки.

4. Якщо тільки не передбачено інше в цьому Протоколі, звичайні озброєння і техніка, обмежувані Договором, скорочуються таким чином, щоб виключити їх подальше використання або відновлення у військових цілях.

5. Після набуття чинності Договором будь-яка Держава-учасниця може запропонувати додаткові процедури скорочення. Такі пропозиції повідомляються всім іншим Державам-учасницям і містять конкретизацію таких процедур у тому самому форматі, що і процедури, викладені в цьому Протоколі. Будь-які такі процедури вважаються достатніми для здійснення скорочення звичайних озброєнь і техніки, обмежуваних Договором, після прийняття рішення з цього приводу Спільною консультативною групою.

1. Кожна одиниця звичайних озброєнь і техніки, обмежуваних Договором, яка буде скорочуватися, виставляється в місці скорочення. Кожна така одиниця складається, як мінімум, з таких частин та елементів:

(A) для бойових танків: корпус, башта і вбудоване основне озброєння. Для цілей цього Протоколу вважається, що вбудоване основне озброєння бойового танка включає гарматний ствол, затворну систему, цапфи та місця встановлення цапф.

(B) для бойових броньованих машин: корпус, башта і вбудоване основне озброєння, якщо таке є. Для цілей цього Протоколу вважається, що вбудоване основне озброєння бойової броньованої машини включає гарматний ствол, затворну систему, цапфи та місця встановлення цапф. Для цілей цього Протоколу вважається, що вбудоване основне озброєння не включає кулемети калібром менше 20 міліметрів, всі з яких можуть у подальшому використовуватися;

(C) для артилерії: ствол, затворна система, люлька, включаючи цапфи та місця встановлення цапф, станини, якщо такі є, або трубчаті або рейкові направляючі пускової установки або їх основу, або стволи мінометів та їх, опорні плити. Щодо самохідних артилерійських одиниць, то корпус машини і башта, якщо такі є, також виставляються;

(D) для бойових літаків: фюзеляж; і

(E) для ударних гелікоптерів: фюзеляж, включаючи місце встановлення трансмісії.

2. У кожному випадку одиниця, що виставляється в місці скорочення відповідно до пункту 1 цього розділу, складає єдину зборку.

3. Частини та елементи звичайних озброєнь і техніки, обмежуваних Договором, не зазначені в пункті 1 цього розділу, а також частини і елементи, які не зачіпаються скороченням по процедурах цього Протоколу, включаючи башти бронетранспортерів, озброєних лише кулеметами, можуть використовуватися на розсуд Держави-учасниці, що здійснює скорочення,

1. Кожна Держава-учасниця має право обирати будь-який з зазначених нижче переліків процедур кожного разу, коли вона здійснює знищення бойових танків у місцях скорочення.

2. Процедура знищення шляхом поділу на частини:

(A) видалення з шасі спеціального обладнання, включаючи навісне, що забезпечує функціонування систем бортового озброєння;

(B) демонтаж башти, якщо така є;

(C) для затворної системи гармати або:

(1) приварювання затвора до казенної частини хоча б у двох місцях; або

(2) прорізування хоча б однієї сторони казенної частини уздовж продольної вісі виїмки, що приймає затвор;

(D) поділ гарматного ствола на дві частини на відстань не більше ніж 100 міліметрів від казенної частини;

(E) поділ будь-якої з цапф гармати і місця її встановлення в башті;

(F) відокремлення двох секцій від периметра підбаштового отвору в корпусі, кожна з яких складає частину сектора з кутом не менше 60 градусів і мінімум 200 міліметрів у радіальному напрямку, зорієнтованих за поздовжньою віссю машини; і

(G) відокремлення секцій з обох бортів корпусу, які включають отвори бортової передачі, вертикальними і горизонтальними вирізами в бортових листах і діагональними вирізами в листах даху або дна і передньому або кормовому листах таким чином, щоб отвори бортової передачі знаходились у відокремлених частинах.

3. Процедура знищення шляхом підриву:

(A) корпус, люки і лючки відкриті для максимального доступу повітря;

(B) заряд вибухової речовини вмонтовується всередину ствола гармати і озброєння в місці з'єднання цапф зі станком чи люлькою;

(C) заряд вибухової речовини розміщується зовні корпусу між другим і третім опорними катками або третім і четвертим опорними катками при шостикатковій конфігурації, уникаючи будь-яких природних слабких місць, таких як зварні шви або аварійні люки. Заряд повинен бути розташований в межах радіуса опори башти. Другий заряд розташовується всередині корпусу тієї самої сторони танка, дещо убік і напроти зовнішнього заряду;

(D) заряд вибухової речовини розміщується всередині опори башти в місці встановлення основного озброєння;

(E) всі заряди підриваються одночасно таким чином, щоб основний корпус і башта дали тріщину і деформувалися, затвор або відірвався від гарматного ствола, або оплавився, або деформувався, гарматний ствол потріскався або поздовжньо розірвався, станок або люлька розірвалися таким чином, щоб виключити можливість встановлення гарматного ствола, і була б завдана шкода ходовій частині таким чином, щоб принаймні місце встановлення одного з опорних катків було б зруйноване.

4. Процедура знищення шляхом деформації:

(A) видалення з шасі спеціального обладнання, включаючи навісне, що забезпечує функціонування систем бортового озброєння;

(B) демонтаж башти, якщо така є;

(C) для затворної системи гармати або:

(1) приварювання затвора до казенної частини щонайменше в двох місцях; або

(2) прорізування хоча б однієї сторони казенної частини уздовж поздовжньої вісі виїмки, що приймає затвор;

(D) поділ гарматного ствола на дві частини на відстані не більше ніж 100 міліметрів від казенної частини;

(E) поділ однієї з цапф гармати; і

(F) корпус і башта деформуються таким чином, щоб їх ширина скоротилася щонайменше на 20 відсотків у кожному випадку.

5. Процедура знищення шляхом розтрощення:

(A) важкий стальний кульовий таран або його еквівалент багаторазово опускається на корпус і башту до тих пір, доки корпус не розтрощиться щонайменше в трьох окремих місцях і башта хоча б в одному місці; і

(B) удари кулі по башті призводять до непридатності будь-якої з цапф гармати і місця їх встановлення і явно деформують казенну частину; і

(C) гарматний ствол явно розколюється або згинається.

1. Кожна Держава-учасниця має право обирати будь-який з зазначених нижче наборів процедур кожного разу, коли вона здійснює знищення бойових броньованих машин у місцях скорочення.

2. Процедура знищення шляхом поділу на частини:

(A) для всіх бойових броньованих машин: видалення з шасі спеціального обладнання, включаючи навісне, що забезпечує функціонування систем бортового озброєння;

(B) для гусеничних бойових броньованих машин: видалення секцій з обох бортів корпусу, які включають отвори бортової передачі, вертикальними і горизонтальними розрізами в бортових листах і діагональними розрізами в листах даху або дна і передньому або кормовому листах таким чином, щоб отвори бортової передачі знаходились у відокремлених частинах;

(C) для колісних бойових броньованих машин: видалення секцій з обох бортів корпусу, які включають місця встановлення приводу передніх коліс, вертикальними, горизонтальними і криволінійними розрізами в бортових листах, листах даху або дна і передньому листі таким чином, щоб місця встановлення приводу передніх коліс розташовувались у видалених частинах на відстані не більше ніж 100 міліметрів від розрізів; і

(D) крім того, для бойових машин піхоти і бойових машин з важким озброєнням:

(1) демонтаж башти;

(2) поділ будь-якої з цапф гармати і місця її встановлення в башті;

(3) для затворної системи гармати або:

(a) приварювання затвора до казенної частини принаймні в двох місцях; або

(b) прорізування хоча б однієї сторони казенної частини уздовж поздовжньої вісі виїмки, що приймає затвор; або

(c) поділ ствольної коробки на дві приблизно рівні частини;

(4) поділ гарматного ствола на дві частини на відстані не більше ніж 100 міліметрів від казенної частини; і

(5) відділення двох секцій від периметра підбаштового отвору у корпусі, кожна з яких складає частину сектора з кутом не менше 60 градусів і мінімум 200 міліметрів у радіальному напрямку, зорієнтованих по поздовжній вісі машини.

3. Процедура знищення шляхом підриву:

(A) заряд вибухової речовини розміщується у внутрішній ролик у середній точці машини;

(B) другий заряд розміщується таким чином:

(1) для бойових машин з важким озброєнням: в середині гармати у місці з'єднання цапф зі станком гармати або люлькою;

(2) для бойових машин піхоти зовні приймальника/ствольної коробки і нижньої частини ствола у зборі;

(C) всі люки закриваються; і

(D) заряди підриваються одночасно таким чином, щоб розчепити бокові стінки і дах корпусу. Для бойових машин з важким озброєнням і бойових машин піхоти пошкодження гарматної системи еквівалентне зазначеному в підпункті D пункту 2 цього розділу.

4. Процедура знищення шляхом розтрощення:

(A) важкий стальний кульовий таран або його еквівалент багаторазово опускається на корпус і башту, якщо такі є, доти, доки корпус не розколеться щонайменше в трьох окремих місцях і башта, якщо така є, в одному місці;

(B) крім того, для бойових машин з важким озброєнням:

(1) удари кулі по башті призводять будь-яку з цапф гармати і місце її встановлення у непридатний стан і явно деформують казенну частину; і

(2) гарматний ствол явно розламується або згинається.

1. Кожна Держава-учасниця має право обирати будь-який із зазначених нижче наборів процедур кожного разу, коли вона здійснює знищення гармат, гаубиць або артилерійських гармат, які поєднують властивості гармат і гаубиць, реактивних систем залпового вогню або мінометів у місцях скорочення.

2. Процедура знищення шляхом поділу на частини гармат, гаубиць або артилерійських гармат, які поєднують властивості гармат і гаубиць, або мінометів, виключаючи самохідні:

(A) видалення спеціального обладнання, включаючи навісне, що забезпечує функціонування гармати, гаубиці або артилерійської гармати, яка поєднує властивості гармат і гаубиць, або міномета;

(B) для затворної системи, якщо така є у наявності, гармати, гаубиці або артилерійської гармати, яка поєднує властивості гармат і гаубиць, або міномета, або

(1) приварювання затвора до казенної частини щонайменше в двох місцях, або

(2) прорізування хоча б однієї сторони казенної частини вздовж поздовжньої вісі виїмки, що приймає затвор;

(C) розподіл ствола на дві частини на відстані не більше ніж 100 міліметрів від казенної частини;

(D) поділ лівої цапфи люльки і місця її встановлення у верхньому станку; і

(E) поділ станин або опорної плити міномета на дві приблизно рівні частини.

3. Процедура знищення шляхом підриву гармат, гаубиць або артилерійських гармат, які поєднують властивості гармат і гаубиць, виключаючи самохідні:

(A) заряди вибухової речовини розміщуються у стволі, на одному місці встановлення люльки у верхньому станку і на станинах, і підриваються таким чином, щоби:

(1) ствол розламався або поздовжньо розірвався на відстані не менше 1,5 метрів від затвора;

(2) затвор або відірвався, або деформувався, або частково оплавився;

(3) місця з'єднання труби ствола з казенною частиною і однією з цапф люльки з верхнім станком були зруйновані або достатньо пошкоджені таким чином, щоб їх подальше функціонування стало неможливим; і

(4) станини розділилися на дві приблизно рівні частини або були достатньо пошкоджені таким чином, щоб їх подальше функціонування стало неможливим.

4. Процедура знищення шляхом підриву мінометів, виключаючи самохідні: заряди вибухової речовини розміщуються в стволі міномета і на опорній пліті таким чином, щоб при підриві зарядів ствол міномета розірвався в його нижній половині і опорна плита поділилася на дві приблизно рівні частини.

5. Процедура знищення шляхом деформації мінометів, виключаючи самохідні:

(A) ствол міномета явно згинається приблизно в середній частині; і

(B) опорна плита згинається приблизно вздовж центральної лінії на кут принаймні в 45 градусів.

6. Процедура знищення шляхом поділу на частини самохідних гармат, гаубиць або артилерійських гармат, які поєднують властивості гармат і гаубиць, і самохідних мінометів:

(A) вилучення спеціального обладнання, включаючи навісне, що забезпечує функціонування гармати, гаубиці або артилерійської гармати, яка поєднує властивості гармати і гаубиці, або міномета;

(B) для затворної системи, якщо така є, гармати, гаубиці або артилерійської гармати, яка поєднує властивості гармати і гаубиці, або міномета, або:

(1) приварювання затвора до казенної частини щонайменше в двох місцях; або

(2) прорізування хоча б однієї сторони казенної частини вздовж поздовжньої вісі виїмки, що приймає затвор;

(C) поділ ствола на дві частини на відстані не більше 100 міліметрів від казенної частини;

(D) поділ лівої цапфи і місця встановлення цапфи; і

(E) відокремлення секцій з обох бортів корпусу, які включають отвори бортової передачі, вертикальними і горизонтальними вирізами в бортових листах і діагональними вирізами в листах даху або дна і передньому або кормовому листах таким чином, щоб отвори бортової передачі знаходилися у частинах, що відділяються.

7. Процедура знищення шляхом підриву самохідних гармат, гаубиць або артилерійських гармат, які поєднують властивості гармат і гаубиць, і самохідних мінометів:

(A) для баштових самохідних гармат, гаубиць або артилерійських гармат, які поєднують властивості гармат і гаубиць, і самохідних мінометів застосовується метод, визначений для бойових танків у пункті 3 розділу III цього Протоколу, з метою досягнення результатів, зазначених в цьому положенні; і

(B) для безбаштових самохідних гармат, гаубиць або артилерійських гармат, які поєднують властивості гармат і гаубиць, і самохідних мінометів заряд вибухової речовини розміщується у корпусі під передньою кромкою основи, що обертається, яка підтримує ствол, і підривається таким чином, щоб відділити лист даху від корпусу. Для знищення системи зброї застосовується метод, визначений для гармат, гаубиць або артилерійських гармат, які поєднують властивості гармат і гаубиць, в пункті 3 цього розділу, з метою досягнення результатів, еквівалентних тим, які зазначені в цьому положенні.

8. Процедура знищення шляхом розтрощення самохідних гармат, гаубиць або артилерійських гармат, які поєднують властивості гармат і гаубиць, і самохідних мінометів;

(A) важкий сталевий кульовий таран або його еквівалент багаторазово опускається на корпус і башту, якщо такі є, доти, доки корпус не розламається щонайменше в трьох окремих місцях і башта хоча б в одному місці;

(B) удари кулею по башті призводять будь-яку з цапф і місце її встановлення у непридатний стан і явно деформують казенну частину; і

(C) ствол явно розламується або згинається приблизно в середній точці.

9. Процедура знищення шляхом поділу на частини реактивних систем залпового вогню:

(A) видалення спеціального обладнання з реактивної системи залпового вогню, включаючи навісне, яке забезпечує функціонування її бойових систем; і

(B) зняття трубчатих або рейкових направляючих, гвинтів (трибків) секторів підйомних механізмів, основин трубчатих або рейкових направляючих та їх поворотних частин та їх поділ на дві приблизно рівні частини поза стикувальних вузлів.

10. Процедура знищення шляхом підриву реактивних систем залпового вогню:

подовжений кумулятивний заряд розміщується поперек трубчатих або рейкових направляючих і основин трубчатих або рейкових направляючих. При підриві заряд поділяє трубчаті або рейкові направляючі, основини трубчатих або рейкових направляючих та їхні частини, що обертаються, на дві приблизно рівні частини поза стикувальними вузлами.

11. Процедура знищення шляхом деформації реактивних систем залпового вогню:

усі трубчаті або рейкові направляючі, основини трубчатих або рейкових направляючих і система націлювання явно згинаються приблизно в середній точці.

1. Кожна Держава-учасниця має право обирати будь-який із зазначених нижче наборів процедур кожного разу, коли вона здійснює знищення бойових літаків у місцях скорочення.

2. Процедура знищення шляхом поділу на частини:

фюзеляж літака поділяється на три частини поза стикувальних вузлів шляхом відділення його носової частини безпосередньо перед кабіною і його хвостовою частиною у районі центроплану таким чином, щоб стикувальні вузли, якщо вони є в районах поділу, знаходились у частинах, що відділятимуться.

3. Процедура знищення шляхом деформації:

фюзеляж деформується на всьому протязі шляхом стискання таким чином, щоб його або висота, або ширина, або довжина скоротилася хоча б на 30 відсотків.

4. Процедура знищення шляхом використання як літаків-мішеней:

(A) кожна Держава-учасниця має право скорочувати шляхом використання як літаки-мішені не більше 200 бойових літаків під час 40-місячного періоду скорочень;

(B) літак-мішень знищується в польоті боєприпасами, що вистрілюються збройними силами Держави-учасниці, якій належить літак-мішень;

(C) якщо спроба збити літак-мішень закінчилася невдало і він у подальшому знищується механізмом самоліквідації, процедури цього пункту продовжують застосовуватися. В іншому випадку літак-мішень може бути повернений або заявлений як знищений внаслідок аварії відповідно до розділу IX цього Протоколу, залежно від обставин; і

(D) повідомлення про знищення надається всім іншим Державам-учасницям. Таке повідомлення включає тип знищеного літака-мішені і місце, де він був знищений. Протягом 90 днів після повідомлення Держава-учасниця, яка заявила про таке скорочення, направляє документальне свідоцтво, таке як звіт про розслідування, всім іншим Державам-учасницям. У випадку виникнення незрозумілих ситуацій, пов'язаних зі знищенням конкретного літака-мішені, скорочення не вважається завершеним до остаточного вирішення питання.

1. Кожна Держава-учасниця має право обирати будь-який із зазначених нижче наборів процедур кожного разу, коли вона здійснює знищення ударних гелікоптерів у місцях скорочення.

2. Процедура знищення шляхом поділу на частини:

(A) хвостова балка або хвостова частина відділяється від фюзеляжу таким чином, щоб стикувальний вузол знаходився на частині, що відділяється; і

(B) щонайменше два місця кріплення трансмісії на фюзеляжі або поділяються, або заварюються, або деформуються.

3. Процедура знищення шляхом підриву:

будь-який тип і кількість зарядів вибухових речовин можуть використовуватися таким чином, щоб як мінімум після підриву фюзеляж розламався на дві частини через частину фюзеляжу, що вміщує місце встановлення трансмісій.

4. Процедура знищення шляхом деформації:

фюзеляж деформується по всій довжині шляхом стиснення таким чином, щоб його або висота, або ширина, або довжина скоротилася принаймні на 30 відсотків.

1. Кожна Держава-учасниця має право скорочувати визначену кількість бойових танків і бойових броньованих машин шляхом переобладнання. Типи машин, які можуть переобладнуватися, перераховані у пункті 3 цього розділу, а конкретні невійськові цілі, для яких вони можуть переобладнуватися, перераховані в пункті 4 цього розділу. Переобладнані машини не приймаються на озброєння звичайних збройних сил Держави-учасниці.

2. Кожна Держава-учасниця визначає кількість бойових танків і бойових броньованих машин, яку вона буде переобладнувати. Ця кількість не перевищує:

(A) для бойових танків - 5,7 відсотків (не перевищує 750 бойових танків) від максимального рівня для наявності бойових танків, який вона повідомила при підписанні Договору згідно зі статтею VII Договору, або 150 одиниць, залежно від того, що більше; і

(B) для бойових броньованих машин - 15 відсотків (не перевищуючи 3000 бойових броньованих машин) від максимального рівня для наявності бойових броньованих машин, про який вона повідомила при підписанні Договору згідно зі статтею VII Договору, або 150 одиниць, залежно від того, що більше.

3. Такі машини можуть бути переобладнані для невійськових цілей: Т-54, Т-55, Т-62, Т-64, Т-72, "Леопард-1", БМП-1, БТР-60, ОТ-64. Держави-учасниці в рамках Спільної консультативної групи можуть змінювати перелік машин, які можуть бути переобладнані для невійськових цілей. Такі зміни, згідно з пунктом 5 статті XVI Договору, вважаються заходами з підвищення життєздатності та ефективності Договору, що належать лише до незначних питань технічного характеру.

4. Такі машини переобладнуються для подальших конкретних невійськових цілей:

(A) універсальні тягачі;

(B) бульдозери;

(C) пожежні машини;

(B) крани вантажопідйомні;

(E) енергетичні установки;

(F) машини для подрібнення негабаритних гірських порід;

(G) кар'єрні машини;

(H) аварійно-рятувальні машини;

(I) санітарно-евакуаційні машини;

(J) транспортні машини;

(K) бурові машини

(L) збирачі нафти і хімічних продуктів з поверхні води;

(M) гусеничні льодоколи-тягачі;

(N) природоохоронні машини.

Держави-учасниці в рамках Спільної консультативної групи можуть змінювати перелік конкретних невійськових цілей. Такі зміни, згідно з пунктом 5 статті XVI Договору, вважаються заходами з підвищення життєздатності та ефективності Договору, що належать до незначних питань технічного характеру.

5. Після набуття чинності Договором кожна Держава-учасниця повідомляє всі інші Держави-учасниці про кількість бойових танків і бойових броньованих машин, яку вона планує переобладнати відповідно до положень Договору. Повідомлення про наміри Держави-учасниці провести переобладнання відповідно до цього розділу надається всім іншим Державам-учасницям принаймні за 15 днів відповідно до пункту 5 розділу X Протоколу про інспекції. У ньому зазначаються кількість і типи машин, які будуть переобладнуватися, дата початку і дата завершення переобладнання, а також конкретні невійськові машини, які з'являться після переобладнання.

6. Зазначені нижче процедури здійснюються перед переобладнанням бойових танків і бойових броньованих машин в місцях скорочення:

(A) для бойових танків:

(1) видалення з шасі спеціального обладнання, включаючи навісне, яке забезпечує функціонування систем бортового озброєння;

(2) демонтаж башти, якщо така є;

(3) для затворної системи гармати або:

(a) приварювання затвора до казенної частини щонайменше в двох місцях; або

(b) прорізування хоча б однієї сторони казенної частини вздовж поздовжньої вісі виїмки, що приймає затвор;

(1) поділ гарматного ствола на дві частини на відстань не більше ніж 100 міліметрів від казенної частини;

(2) поділ будь-якої з цапф гармати і місця її встановлення в башті, і

(3) вирізання і видалення частини броні даху корпусу, починаючи від переднього уклінного листа, до середини підбаштового отвору у корпусі разом зі сполученими частинами бортової броні на висоті не менше ніж 200 міліметрів, для Т-64 і Т-72 не менше ніж 100 міліметрів, розраховуючи відстань від броні даху корпусу, а також сполученої на тій самій висоті частини переднього уклінного листа. При цьому відокремлена частина переднього уклінного броньового листа складає не менше однієї третини верхньої частини цього листа, і

(B) для бойових броньованих машин:

(1) для всіх бойових броньованих машин: вилучення з шасі спеціального обладнання, включаючи навісне, що забезпечує функціонування систем бортового озброєння;

(2) для машин з кормовим розташуванням двигуна: вирізування і видалення частини броні даху корпусу від переднього нахиленого листа до перегородки моторно-трансмісійного відділення разом зі сполученими частинами бортової броні на висоті не менше ніж 300 міліметрів, рахуючи від рівня даху десантного відділення;

(3) для машин з переднім розташуванням двигуна: вирізування і видалення частини броні даху корпусу від перегородки моторно-трансмісійного відділення до кормової частини машини разом зі сполученими частинами бортової броні на висоті не менше ніж 300 міліметрів, рахуючи від рівня даху десантного відділення; і

(4) крім того, для бойових машин піхоти і бойових машин з важким озброєнням:

(a) демонтаж башти;

(b) поділ будь-якої з цапф гармати і місця її встановлення в башті;

(c) для затворної системи гармати або:

(i) приварювання затвора до казенної частини щонайменше в двох місцях; або

(ii) прорізування хоча б однієї сторони казенної частини вздовж поздовжньої вісі виїмки, що приймає затвор; або

(iii) поділ ствольної коробки на дві приблизно рівні частини; і

(d) поділ гарматного ствола на дві частини на відстані не більше ніж 100 міліметрів від казенної частини.

7. Бойові танки і бойові броньовані машини, що скорочуються згідно з пунктом 6 цього розділу, підлягають інспекції без права відмови відповідно до розділу X Протоколу про інспекції. Бойові танки і бойові броньовані машини вважаються скороченими після завершення процедур, зазначених у пункті 6 цього розділу, і повідомлення відповідно до розділу X Протоколу про інспекції.

8. Машини, що скорочуються відповідно до пункту 7 цього розділу, як і до цього підлягають повідомленню згідно з розділом IV Протоколу про обмін інформацією до завершення остаточного переобладнання для невійськових цілей і надання повідомлення відповідно до пункту 12 розділу X Протоколу про інспекції.

9. Машини, які підлягають остаточному переобладнанню для невійськових цілей, також підлягають інспекції відповідно до розділу X Протоколу про інспекції з такими змінами:

(A) процес остаточного переобладнання в місці скорочення не підлягає інспекції; і

(B) всі інші Держави-учасниці мають право інспектувати повністю переобладнані машини без права відмови після отримання повідомлення від Держави-учасниці, яка здійснює остаточне переобладнання, із зазначенням, коли процедури остаточного переобладнання будуть завершені.

10. Якщо після завершення на визначеній машині процедур, зазначених у пункті 6 цього розділу, приймається рішення не здійснювати остаточне переобладнання, то машина знищується у строки, відведені для переобладнання, які встановлені в статті VIII Договору, згідно з відповідними процедурами, викладеними в інших місцях цього Протоколу.

1. Кожна Держава-учасниця має право скорочувати свою норму скорочення для кожної категорії звичайних озброєнь і техніки, обмежуваних Договором, у випадку знищення внаслідок аварії, на кількість, яка не перевищує 1,5 відсотка від максимального рівня для наявності, про яку вона повідомила при підписанні Договору для цієї категорії.

2. Одиниця звичайних озброєнь і техніки, обмежуваних Договором, вважається скороченою відповідно до статті VIII Договору, якщо всі інші Держави-учасниці протягом семи днів були повідомлені про аварію, внаслідок якої вона була знищена. Повідомлення включає тип знищеної техніки, дату аварії, приблизне місце аварії та обставини, пов'язані з аварією.

3. Протягом 90 днів після повідомлення Держава-учасниця, яка заявляє про таке скорочення, надає документальне засвідчення, таке як звіт про розслідування, всім іншим Державам-учасницям відповідно до статті XVII Договору. У випадку виникнення незрозумілих ситуацій, пов'язаних з аварією, таке скорочення не вважається завершеним до остаточного вирішення питання.

1. Кожна Держава-учасниця має право скорочувати шляхом стаціонарної експозиції відповідну кількість звичайних озброєнь і техніки, обмежуваних Договором.

2. Жодна Держава-учасниця не використовує стаціонарну експозицію для скорочення більше ніж одного відсотка або восьми одиниць, залежно від того, яка кількість більше, від своїх максимальних рівнів для наявності, оголошених нею при підписанні Договору для кожної категорії звичайних озброєнь і техніки, обмежуваних Договором.

3. Незалежно від пунктів 1 і 2 цього розділу кожна Держава-учасниця також має підтримувати у робочому стані два примірники кожного існуючого типу звичайних озброєнь і техніки, обмежуваних Договором, для цілей стаціонарної експозиції. Такі озброєння і техніка виставляються в музеях або інших подібних місцях.

4. Звичайні озброєння і техніка, які виставляються в стаціонарній експозиції або в музеях до підписання Договору, не підпадають під будь-які кількісні обмеження, встановлені в Договорі, включаючи кількісні обмеження, встановлені в пунктах 2 і 3 цього розділу.

5. Одиниці, які скорочуватимуться шляхом стаціонарної експозиції, піддаються таким процедурам у місцях скорочення:

(A) для всіх одиниць, які будуть виставлятися, що приводяться у рух автономними двигунами, паливні баки приводяться у стан, який не здатний утримувати пальне, і:

(1) їхній двигун(и) і трансмісія знімаються, а місця їх встановлення пошкоджуються таким чином, щоб виключити їх повторне встановлення, або

(2) їхні моторні відділення заповнюються бетоном або полімерною смолою;

(B) для всіх одиниць, які будуть виставлятися, обладнаних гарматами калібру 75 міліметрів або більше, що мають постійно незйомні механізми горизонтального і вертикального наведення, механізми горизонтального і вертикального наведення зварюються таким чином, щоб гарматний ствол не міг наводитися ані у вертикальній, ані у горизонтальній площині. Крім того, для тих одиниць, які виставлятимуться і в яких використовуються черв'ячно-рейкові або черв'ячно-шестеренчасті механізми для горизонтального або вертикального наведення, з рейки або черв'ячного колеса кожного механізму наведення гарматного ствола зрізуються три наступних один за одним зуби;

(C) для всіх одиниць, які виставлятимуться, оснащених системами зброї, що не відповідають критеріям, викладеним у підпункті (B) цього пункту, ствол і ствольна коробка у зборі заповнюються бетоном або полімерною смолою, починаючи зі зрізу затвора/казенника і закінчуючи не більше ніж в 100 міліметрах від дульного зрізу.

1. Кожна Держава-учасниця має право скорочувати шляхом використання як наземні цілі визначену кількість бойових танків, бойових броньованих машин і самохідних артилерійських одиниць.

2. Жодна Держава-учасниця не скорочує шляхом використання як наземні цілі кількість бойових танків і бойових броньованих машин, що перевищує 2,5 відсотка від її максимального рівня для наявності в кожній з цих двох категорій, як повідомлено при підписанні Договору згідно зі статтею VII Договору. Крім того, жодна Держава-учасниця не має права скорочувати шляхом використання як наземні цілі більше 50 самохідних артилерійських одиниць.

3. Звичайні озброєння і техніка, які використовувалися як наземні цілі до підписання Договору, не підлягають будь-яким кількісним обмеженням, встановленим в статтях IV, V або VI Договору, або кількісним обмеженням, встановленим у пункті 2 цього розділу.

4. Такі одиниці, які скорочуватимуться шляхом використання як наземні цілі, піддаються таким процедурам у місцях скорочення:

(A) бойові танки і самохідні артилерійські одиниці:

(1) для затворної системи або:

(a) приварювання затвора до казенної частини щонайменше в двох місцях; або

(b) прорізування хоча б однієї сторони казенної частини вздовж поздовжньої вісі виїмки, що приймає затвор;

(1) поділ будь-якої з цапф і місця її встановлення в башті; і

(2) відділення секцій з обох боків корпусу, які включають отвори бортової передачі, вертикальними і горизонтальними розрізами в бортових листах і діагональними розрізами в листах даху або дна і передньому або кормовому листах таким чином, щоб отвори бортової передачі знаходилися в частинах, що відділяються;

і

(B) бойові броньовані машини:

(1) для затворної системи або:

(a) приварювання затвора до казенної частини вздовж поздовжньої частини щонайменше в двох місцях; або

(b) прорізування хоча б однієї сторони казенної частини вздовж поздовжньої вісі виїмки, що приймає затвор; або

(c) поділ ствольної коробки на дві приблизно рівні частини;

(1) поділ будь-якої з цапф гармати і місця її встановлення в башті;

(2) для гусеничних бойових броньованих машин відділення секцій з обох бортів корпусу, які включають отвори бортової передачі, вертикальними і горизонтальними розрізами в бортових листах і діагональними розрізами в листах даху або дна і передньому або кормовому листах таким чином, щоб отвори бортової передачі знаходились у частинах, що відділяються; і

(3) для колісних бойових броньованих машин відділення секцій з обох бортів корпусу, які включають місця встановлення приводу передніх коліс, вертикальними, горизонтальними і криволінійними розрізами в бортових листах, в листах даху або днища і передньому листі таким чином, щоб місця встановлення приводу передніх коліс розташовувались у частинах, що відділяються, на відстані не менше ніж 100 міліметрів від розрізів.

1. Кожна Держава-учасниця має право скорочувати шляхом використання як наземну навчальну матеріальну частину визначену кількість бойових літаків і ударних гелікоптерів.

2. Жодна Держава-учасниця не скорочує шляхом використання як наземну навчальну матеріальну частину визначену кількість бойових літаків і ударних гелікоптерів, що перевищує п'ять відсотків її максимального рівня для наявності в кожній з цих двох категорій, як повідомлено при підписанні Договору згідно зі статтею VII Договору.

3. Звичайні озброєння і техніка, обмежувані Договором, які використовувалися як наземна навчальна матеріальна частина до підписання Договору, не підлягають будь-яким кількісним обмеженням, встановленим в статтях IV, V або VI Договору, або кількісним обмеженням, встановленим у пункті 2 цього розділу.

4. Такі одиниці, які скорочуватимуться шляхом використання як наземна навчальна матеріальна частина, піддаються таким процедурам у місцях скорочення:

(A) бойові літаки або:

(1) поділ фюзеляжу на дві частини в районі центроплану;

або

(2) видалення двигунів, знищення точок кріплення двигуна і заповнення всіх паливних баків бетоном, полімерними або смоляними сумішами з додаванням закріплювача або видалення паливних баків і знищення місць кріплення паливних баків; або

(3) видалення всіх вбудованих, зовнішніх і зйомних озброєнь і обладнання систем озброєнь, видалення хвостового кіля і знищення місць кріплення хвостового кіля, заповнення всіх, крім одного, паливних баків бетоном, полімерними або смоляними сумішами з додаванням закріплювача; та

(B) ударні гелікоптери:

відділення хвостової балки або хвостової частини від фюзеляжу таким чином, щоб стикувальний вузол знаходився у частині, що відділяється.

Держави-учасниці цим погоджуються з процедурами і положеннями, що регулюють класифікацію бойових гелікоптерів і перекласифікацію багатоцільових ударних гелікоптерів, як передбачено в статті VIII Договору про звичайні збройні сили в Європі від 19 листопада 1990 року, далі - Договір.