Держави-учасниці цього Протоколу, будучи учасницями Конвенції про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки морського судноплавства,

визнаючи, що причини, з яких була розроблена Конвенція, мають відношення також до стаціонарних платформ, розташованих на континентальному шельфі,

беручи до уваги положення даної Конвенції,

підтверджуючи, що питання, не врегульовані цим Протоколом, продовжують регламентуватися нормами і принципами загального міжнародного права,

погодилися про нижченаведене:

(1) Положення Статей 5 і 7 та Статей 10 - 16 Конвенції про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки морського судноплавства (надалі "Конвенція"), також застосовуються mutatis mutandis до злочинів, зазначених у Статті 2 цього Протоколу, коли такі злочини вчиняються на борту або проти стаціонарних платформ, розташованих на континентальному шельфі.

(2) У випадках, коли цей Протокол не застосовується згідно з пунктом (1), він, однак, застосовується, якщо злочинець чи гаданий злочинець перебуває на території Держави-учасниці іншої, ніж Держава, у внутрішніх водах або територіальному морі якої розташована стаціонарна платформа.

(3) Для цілей даного Протоколу "стаціонарна платформа" означає штучний острів, установку або споруду, постійно закріплені на морському дні для розвідки або розробки ресурсів чи для інших економічних цілей.

(1) Будь-яка особа вчиняє злочин, якщо вона незаконно і навмисно:

а) захоплює стаціонарну платформу або здійснює контроль над нею силою чи загрозою сили, або шляхом будь-якої іншої форми залякування; або

b) вчиняє акт насильства проти особи на стаціонарній платформі, якщо цей акт може загрожувати її безпеці; або

с) руйнує стаціонарну платформу або завдає їй пошкодження, яке може загрожувати її безпеці; або

d) розміщує або вчиняє дії для розміщення на стаціонарній платформі яким би то не було чином пристрій чи речовину, яка може зруйнувати цю стаціонарну платформу або створити загрозу для її безпеки; або

е) наносить рану будь-якій особі чи вбиває її в зв'язку з вчиненням чи спробою вчинення якого-небудь із злочинів, зазначених у підпунктах a) - d).

(2) Будь-яка особа також вчиняє злочин, якщо вона:

а) намагається вчинити який-небудь із злочинів, зазначених у пункті (1); або

b) підбурює до вчинення якого-небудь із таких злочинів, що вчиняється будь-якою особою або є іншим чином співучасником особи, яка вчиняє такий злочин; або

с) погрожує, з умовою чи без такої, як це передбачено національним законодавством, з метою примусити фізичну чи юридичну особу вчинити яку-небудь дію чи утриматися від неї, вчинити який-небудь із злочинів, зазначених у підпунктах b) і с) пункту (1), якщо ця загроза може погрожувати безпеці стаціонарної платформи.

(1) Кожна Держава-учасниця вживає таких заходів, які можуть бути необхідними для встановлення її юрисдикції щодо злочинів, зазначених у Статті 2, коли злочин вчинено:

а) проти чи на борту стаціонарної платформи, коли вона перебуває на континентальному шельфі даної Держави; або

b) громадянином даної Держави.

(2) Держава-учасниця може також встановити свою юрисдикцію щодо будь-якого такого злочину, коли:

а) його вчинено особою без громадянства, яка звичайно проживає у даній Державі; або

b) під час його вчинення громадянин даної Держави був захоплений, піддавався загрозам, поранений чи вбитий; або

с) його вчинено при спробі примусити дану Державу вчинити якісь дії чи утриматися від них.

(3) Будь-яка Держава-учасниця, яка встановила юрисдикцію, зазначену в пункті (2), повідомляє про це Генерального секретаря Міжнародної морської організації (надалі "Генеральний секретар").

Якщо така Держава-учасниця згодом відмовляється від такої юрисдикції, вона повідомляє про це Генерального секретаря.

(4) Кожна Держава-учасниця вживає таких заходів, які можуть бути необхідними для встановлення її юрисдикції щодо злочинів, зазначених у Статті 2, у випадках, коли гаданий злочинець перебуває на її території і вона не видає його якій-небудь з Держав-учасниць, що встановили свою юрисдикцію згідно з пунктами (1) і (2) цієї Статті.