Комітет міністрів, згідно зі статтею 15.b Статуту Ради Європи,

вважаючи, що метою Ради Європи є досягнення більшого єднання між її членами і що одним із найважливіших засобів досягнення цієї мети є забезпечення і подальше здійснення прав людини та основних свобод;

знову підтверджуючи своє переконання, що Конвенція про захист прав людини та основних свобод (далі - Конвенція) має залишатися головним орієнтиром у справі захисту прав людини в Європі, та пам'ятаючи про своє зобов'язання вживати заходів для гарантування довгострокової ефективності системи контролю, встановленої Конвенцією;

нагадуючи про субсидіарний характер встановленого Конвенцією механізму контролю, який, згідно зі статтею 1, означає, що права та свободи, гарантовані Конвенцією, мають захищатися передовсім на національному рівні та застосовуватися національними органами;

вітаючи у цьому контексті те, що Конвенція стала невід'ємним складником національного правопорядку всіх держав-учасниць;

підкреслюючи попереджувальну роль освіти у принципах, що відображають дух Конвенції, її стандарти і прецедентну практику, що грунтується на них;

нагадуючи, що заходи зі сприяння широкому опублікуванню і розповсюдженню тексту Конвенції та практики Європейського суду з прав людини (далі - Суд) у державах-членах є важливими для забезпечення впровадження Конвенції на національному рівні, як зазначено в Рекомендації Rec(2002)13, вирішальним чинником для досягнення цієї мети є підсилення цих заходів іншими в галузі освіти і навчання;

наголошуючи на особливій значущості програм університетської освіти і професійної підготовки з метою забезпечення ефективного застосування Конвенції державними органами, включаючи всі сфери правозастосовчої діяльності та відправлення правосуддя, у світлі прецедентної практики Суду;

беручи до уваги всі ухвалені резолюції та рекомендації щодо різних аспектів освіти в галузі прав людини, зокрема: Резолюцію (78)41 щодо викладання прав людини; Резолюцію (78)40, яка містить положення про студіювання та дослідження в галузі прав людини в державах - членах Ради Європи; Рекомендацію N R(79)16 щодо сприяння дослідженням у сфері прав людини в державах - членах Ради Європи; Рекомендацію N R(85)7 щодо викладання та вивчення прав людини в школах, а також додаток до цієї рекомендації, що містить поради щодо викладання та вивчення прав людини у школах;

пам'ятаючи про ту роль, яку можуть відігравати національні інституції з підтримки і захисту прав людини та неурядові організації, зокрема у сфері підготовки кадрів, відповідальних за правозастосування, і вітаючи вже висунуті в цій сфері ініціативи;

враховуючи різноманітність традицій і практики держав-членів у галузі університетської освіти і професійної підготовки та дедалі глибше знання конвенційної системи,

рекомендує державам-членам:

I. Пересвідчитися в тому, що в рамках університетської освіти і професійної підготовки на національному рівні провадиться вивчення Конвенції та прецедентної практики Суду і що така освіта й підготовка включені, зокрема:

- як елемент загальної навчальної програми для одержання диплома в галузі права, а в разі потреби, то в політичній та управлінській галузях, а крім того, упевнитися, що вони запропоновані як дисципліни на вибір для тих, хто бажає спеціалізуватися на цьому;

- як елемент підготовчих програм при складанні іспитів на місцевому або загальнодержавному рівнях для отримання різноманітних правничих спеціальностей, а також первісної підготовки і підвищення кваліфікації суддів, прокурорів та адвокатів;

- як елемент програм первісної підготовки та підвищення кваліфікації кадрів в інших сферах правозастосовчої діяльності та/або кадрів, які мають справу з особами, позбавленими свободи (наприклад, працівників правоохоронних органів чи служби безпеки, персоналу пенітенціарних установ і спеціалізованих лікарень), так само як і персоналу імміграційних служб з урахуванням їхніх специфічних потреб.

II. Підвищити ефективність університетської освіти і професійної підготовки, зокрема за допомогою:

- забезпечення освітніх та навчальних процесів у постійних структурах - як державних, так і приватних, - які мають здійснюватися особами, добре обізнаними з Конвенцією та практикою Суду, а також з методиками професійної підготовки;

- підтримки ініціатив, спрямованих на підготовку кваліфікованого викладацького і навчального персоналу в цій сфері.

III. Заохочувати ініціативи недержавного характеру зі сприяння розумінню та знанню системи Конвенції, такі, як створення спеціальних структур для навчання та проведення досліджень у сфері прав людини, навчальні судові процеси, заходи з підвищення свідомого ставлення до прав людини.

Доручає Генеральному секретареві Ради Європи направити цю рекомендацію тим урядам держав - учасниць Європейської конвенції з питань культури, які не є членами Ради Європи.

1. Конференція міністрів, присвячена 50-річчю Європейської конвенції з прав людини (далі - Конвенція), що проходила 3 - 4 листопада 2000 року в Римі, закликала держави - члени Ради Європи "вжити всіх можливих заходів для подальшого сприяння вивченню та розумінню прав людини в усіх секторах суспільства, зокрема у сфері підготовки юристів" (1).

2. Зусилля, яких повинні докласти національні органи влади, є лише наслідком субсидіарного характеру механізму контролю, встановленого Конвенцією, який передбачає, що гарантовані Конвенцією права мають бути повністю захищені, передовсім на національному рівні, і застосовуватися національними органами влади (2). Комітет міністрів уже ухвалив резолюції та рекомендації, які стосуються різних аспектів цього питання (3) і заохочують можливі ініціативи передусім незалежних національних інституцій з прав людини та неурядових організацій з метою сприяння глибшому розумінню і знанню Конвенції та практики Європейського суду з прав людини (далі - Суд).

(1) Європейська конференція міністрів з проблем захисту прав людини, H-Conf(2001)001, Резолюція II, пункт 40.

(2) Див. статтю 1 Конвенції.

(3) Зокрема, Резолюція (78)41 щодо викладання прав людини; Резолюція (78)40, що містить положення про студіювання та дослідження в галузі прав людини в державах - членах Ради Європи; Рекомендація N R(79)16 щодо сприяння дослідженням проблем у галузі прав людини в державах - членах Ради Європи; Рекомендація N R(85)7 щодо викладання та вивчення прав людини у школах та додаток до неї, що містить поради щодо викладання та вивчення прав людини в школах.

3. Гарантування довгострокової ефективності конвенційної системи є одним із пріоритетів Ради Європи, а в цьому контексті й краще застосування Конвенції на національному рівні було визнано життєво необхідним. Отже, всі держави-члени повинні забезпечити належне вивчення Конвенції, зокрема при професійній підготовці юристів та інших суб'єктів правозастосовчої діяльності. З одного боку, це може допомогти зменшенню кількості порушень прав, гарантованих Конвенцією, внаслідок недостатнього знання Конвенції, а з іншого - зменшенню кількості поданих заяв, що явно не відповідають вимогам прийнятності.