Союз Радянських Соціалістичних Республік, Народна Республіка Болгарія, Угорська Республіка, Румунська Народна Республіка, Українська Радянська Соціалістична Республіка, Чехословацька Республіка і Федеративна Народна Республіка Югославія,

Беручи до уваги постанову Ради Міністрів Закордонних Справ від 12 грудня 1946 року про скликання Конференції для вироблення нової Конвенції про режим судноплавства на Дунаї в складі представників зазначених у цьому рішенні держав і

Бажаючи забезпечити вільне судноплавство на Дунаї відповідно до інтересів і суверенних прав придунайських країн, а також з метою зміцнення економічних і культурних зв'язків придунайських країн між собою і з іншими країнами,

Вирішили укласти Конвенцію про режим судноплавства на Дунаї і з цією метою призначили нижчепідписаних як своїх повноважних представників, які після пред'явлення своїх повноважень, визнаних у порядку і належній формі, умовились про таке:

Навігація на Дунаї повинна бути вільною і відкритою для громадян, торгових суден і товарів усіх держав на основі рівності щодо портових і навігаційних зборів та умов торгового судноплавства. Викладене вище не поширюється на перевезення між портами однієї і тієї самої держави.

Конвенція поширюється на судноплавну частину Дунаю від Кельхейма до Чорного моря через Сулинське гирло з виходом до моря через Сулинський канал.

Придунайські держави зобов'язуються утримувати свої ділянки Дунаю в судноплавному стані для річкових і на відповідних ділянках морських суден і виконувати необхідні роботи для забезпечення і поліпшення умов судноплавства, а також не чинити перешкод для судноплавства на фарватерах Дунаю. З питань, зазначених у цій статті, придунайські держави консультуються з Дунайською Комісією (стаття 5 нижче).

Прибережні держави можуть в своїх межах організувати роботи по забезпеченню судноплавства, виконання яких необхідно в зв'язку з виниклими терміновими і непередбаченими обставинами. Держави повідомлять Комісію про причини, що викликали ці роботи, і подадуть короткий опис цих робіт.

В разі, коли яка-небудь придунайська держава не буде спроможна сама організувати роботи, що входять в її територіальну компетенцію і необхідні для забезпеченкя нормального судноплавства, то така держава повинна буде передати виконання цих робіт Дунайській Комісії (стаття 5) на умовах, що їх вкаже Комісія, без права передоручення виконання цих робіт іншій державі, за винятком тієї частини річкового шляху, що становитиме кордон даної держави. В цьому останньому випадку Комісія визначить умови виконання таких робіт. Придунайські держави зобов'язуються надавати всіляке сприяння Комісії або державі, яка виконує зазначені роботи.

Засновується Дунайська Комісія, далі "Комісія", до складу якої входять по одному представнику від кожної Договірної Сторони.

Комісія обирає із свого складу голову, віце-голову і секретаря на трирічний строк.

Комісія встановлює строки своїх сесій і свої правила процедури. Перше засідання Комісії відбудеться в шестимісячний строк з дня, коли ця Конвенція набере чинності.

Компетенція Комісії поширюється на Дунай згідно з статтею 2. В компетенцію Комісії входить:

a) нагляд за виконанням постанов цієї Конвенції;

b) складання загального плану основних робіт в інтересах судноплавства на базі пропозицій і проектів придунайських держав і спеціальних річкових Адміністрацій (статті 20 і 21), а також складання загального кошторису витрат, що відносяться до цих робіт;

c) виконання робіт у випадках, передбачених статтею 4;

d) консультація і рекомендації придунайським державам, що стосуються виконання робіт, зазначених у пункті "b" даної статті, з врахуванням при цьому технічних і економічних інтересів, планів і можливостей зазначених держав;

e) консультація і рекомендація спеціальним річковим Адміністраціям (статті 20 і 21) і обмін з ними інформацією;

f) встановлення єдиної системи навігаційної шляхової обстановки на всій судноплавній течії Дунаю, а також, з урахуванням специфічних умов окремих ділянок, основних положень про плавання по Дунаю, включаючи основні положення лоцманської служби;

g) уніфікація правил річкового нагляду;

h) координація гідрометеорологічної служби на Дунаї, видання єдиного гідрологічного бюлетеня і гідрологічних прогнозів, короткотермінових і довготермінових, для Дунаю;

i) статистика судноплавства на Дунаї з питань, що входять в компетенцію Комісії;

j) видання довідників, лоцій, навігаційних карт і атласів для потреб судноплавства;

k) складання і затвердження бюджету Комісії, а також встановлення і стягнення зборів, передбачених статтею 10.

Для виконання зазначених у попередній статті завдань Комісія має свій Секретаріат і необхідний апарат, персонал яких комплектується з громадян придунайських держав. Організація Секретаріату і апарату встановлюється самою Комісією.

Комісія складає свій бюджет і затверджує його більшістю голосів усіх Договірних Сторін. У бюджеті мають бути передбачені витрати на утримання Комісії та її апарату, які покриваються за рахунок внесків Договірних Сторін, що робляться щороку в однаковому для кожної Договірної Сторони розмірі.

Рішення Комісії ухвалюються більшістю голосів присутніх членів, крім випадків, спеціально передбачених в цій Конвенції (статті 10, 12 і 13).

Кворум Комісії - п'ять членів.

Рішення Комісії з питань, передбачених пунктами "b", "c", "f", "g" статті 8, повинні бути ухвалені більшістю голосів усіх членів Комісії, проте, без майоризування держави, на території якої повинні виконуватися роботи.

Місцем перебування Комісії є місто Галац. Комісія може, проте, рішенням, ухваленим більшістю голосів усіх членів, змінити місце свого перебування.

Комісії надаються права юридичної особи згідно з законодавством держави за місцем її перебування.

Офіційними мовами Комісії є німецька, російська та французька.

Члени Комісії і уповноважені нею службові особи користуються дипломатичним імунітетом. Службові приміщення, архіви і всякого роду документи Комісії недоторканні.

Службові особи Комісії, які мають відповідні повноваження, сповіщають компетентні власті придунайських держав про порушення правил судноплавства, санітарних правил і правил річкового нагляду, що стали відомі Комісії. Компетентні власті повинні, в свою чергу, сповістити Комісію про заходи, вжиті в зв'язку із згаданими вище повідомленнями про порушення.

Комісія має свою печатку і свій прапор, що піднімається на службових приміщеннях і суднах Комісії.

Придунайські держави подадуть Комісії, а також її службовим особам і персоналу необхідне сприяння для виконання їх обов'язків, що випливають з цієї Конвенції.

Ці службові особи і персонал матимуть право вільно пересуватися при виконанні своїх службових обов'язків по річці і в портах у межах юрисдикції Комісії, при умові поважання ними законодавства даної держави.

У пониззях Дунаю (від гирла Сулинського каналу до Браїлова включно) створюється спеціальна річкова Адміністрація для виконання гідротехнічних робіт і регулювання судноплавства, в складі представників прибережних суміжних держав (Румунської Народної Республіки і Союзу Радянських Соціалістичних Республік).

Адміністрація діє на підставі угоди між Урядами країн-учасниць Адміністрації.

Місцем перебування Адміністрації є місто Галац.

На ділянці Залізних Воріт (від Вінце до Костола по правому берегу і від Молдова-Веке до Турну-Северіна по лівому берегу Дунаю) створюється спеціальна річкова Адміністрація Залізних Воріт у складі представників Румунської Народної Республіки і Федеративної Народної Республіки Югославії для виконання гідротехнічних робіт і регулювання судноплавства у зазначеному районі.

Адміністрація діє на підставі угоди між Урядами країн-учасниць Адміністрації.

Місцем перебування Адміністрації є Оршова і Текія.

Угоди про спеціальні річкові Адміністрації (які далі називаються "Адміністрації"), згадані в статтях 20 і 21, доводяться до відома Комісії.

Судноплавство в пониззях Дунаю і в районі Залізних Воріт здійснюється відповідно до правил плавання, встановлених Адміністраціями зазначених районів. Судноплавство на решті ділянок Дунаю здійснюється згідно з правилами, встановленими відповідними придунайськими країнами, по території яких протікає Дунай, а в тих районах, де береги Дунаю належать двом різним державам,- згідно з правилами, встановленими за угодою між цими державами.

При встановленні правил плавання придунайсьі держави і Адміністрації зважатимуть на основні положення про плавання по Дунаю, встановлені Комісією.

Судна, що плавають по Дунаю, мають право, додержуючись правил, встановлених відповідними придунайськими державами, заходити в порти, виконувати в них вантажні і розвантажувальні операції, посадку і висадку пасажирів, а також поповнювати запаси палива, предметів постачання і т. д.

Перевезення пасажирів і вантажів у місцевому сполученні і перевезення між портами однієї і тієї самої держави не можуть проводитись суднами під іноземним прапором інакше, як за погодженістю з національними правилами відповідної придунайської держави.

Санітарні і поліцейські правила, що застосовуються на Дунаї, повинні здійснюватися без дискримінації з мотивів національної приналежності суден, пунктів їх відправлення і призначення або з будь-яких інших причин.