Австрійська Республіка,

Республіка Болгарія,

Угорська Республіка,

Федеративна Республіка Німеччина,

Республіка Молдова,

Російська Федерація,

Румунія,

Словацька Республіка,

Україна,

Республіка Хорватія та

Союзна Республіка Югославія,

далі "Договірні Сторони",

переконані у необхідності привести певні положення Конвенції про режим судноплавства на Дунаї, підписаної у Белграді 18 серпня 1948 року, у відповідність до політичних та економічних обставин, які тим часом змінилися,

керуючись прагненням надати всім придунайським державам можливість участі,

домовились про таке:

(1) Федеративна Республіка Німеччина приєднується до Конвенції про режим судноплавства на Дунаї від 18 серпня 1948 року як Договірна Сторона на рівних правах з державами-учасницями та їхніми правонаступницями.

(2) Державами-учасницями та їхніми правонаступницями є Австрійська Республіка, Республіка Болгарія, Угорська Республіка, Республіка Молдова, Російська Федерація, Румунія, Словацька Республіка, Україна, Республіка Хорватія і Союзна Республіка Югославія.

Стаття 2 Конвенції приймається у такій редакції:

"Конвенція поширюється на судноплавну частину Дунаю від Кельхейма до Чорного моря через Сулинське гирло з виходом до моря через Сулинський канал".

Стаття 5 приймається у такій редакції:

"Засновується Дунайська Комісія, далі "Комісія", до складу якої входять по одному представнику від кожної Договірної Сторони".