Генеральна Асамблея

урочисто проголошує таку Декларацію Організації Об'єднаних Націй про злочинність і суспільну безпеку:

Держави-члени прагнуть захистити безпеку і добробут своїх громадян та усіх осіб, які знаходяться під їх юрисдикцією, шляхом прийняття ефективних національних заходів по боротьбі з небезпечною транснаціональною, в тому числі, організованою, злочинністю, незаконним обігом наркотиків та зброї, контрабандою інших незаконних товарів, організованою торгівлею людьми, терористичними злочинами і відмиванням прибутків від небезпечних злочинів, а також беруть на себе зобов'язання взаємно співпрацювати у цих зусиллях.

Держави-члени сприяють розширенню співробітництва і допомоги у правоохоронній галузі на двосторонній, регіональній, багатосторонній та глобальній основі, у тому числі укладанню у відповідних випадках угод про взаємну юридичну допомогу, з метою сприяння виявленню, затриманню та переслідуванню осіб, які здійснюють небезпечні транснаціональні злочини або яким-небудь іншим чином несуть за них відповідальність, і з метою забезпечення ефективного міжнародного співробітництва правоохоронних та інших компетентних органів.

Держави-члени вживають заходів до запобігання наданню допомоги у діяльності злочинних організацій на своїй національній території. Держави-члени на максимально можливому рівні передбачають ефективну процедуру видачі або переслідування осіб, що беруть участь у небезпечних транснаціональних злочинах, з тим щоб ці особи не знаходили собі ніякого безпечного сховища.

Взаємне співробітництво і допомога у питаннях, які торкаються небезпечної злочинності, охоплюють також, у відповідних випадках, закріплення систем обміну інформацією між державами-членами і надання двосторонньої та багатосторонньої технічної допомоги державам-членам шляхом використання підготовки кадрів, програм обміну, академій з підготовки кадрів правоохоронних органів та інститутів кримінального правосуддя на міжнародному рівні.

Державам-членам, які ще не зробили цього, настійно пропонується якомога швидше стати учасниками основних чинних міжнародних договорів, що стосуються різних аспектів проблеми міжнародного тероризму. Держави-учасниці ефективно виконують положення, для того щоб вести боротьбу проти терористичних злочинів. Держави-члени вживають також заходів для виконання резолюції 49/60 Генеральної Асамблеї від 9 грудня 1994 року про заходи щодо ліквідації міжнародного тероризму і Декларації про заходи щодо ліквідації міжнародного тероризму, що вміщені у додатку до неї.

Державам, які ще не зробили цього, настійно рекомендується якомога швидше стати учасниками міжнародних конвенцій з контролю над наркотиками. Держави-учасниці ефективно виконують положення Єдиної конвенції про наркотичні засоби 1961 року з поправками, внесеними в неї у відповідності до Протоколу 1972 року, Конвенції про психотропні речовини 1971 року і Конвенції Організації Об'єднаних Націй про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин 1988 року. Держави-члени особливо підтверджують, що на основі взаємної відповідальності вони вживають всіх необхідних превентивних і правоохоронних заходів з метою викорінювання незаконного виробництва, обігу, розповсюдження і споживання наркотичних засобів, у тому числі заходів, які сприяють боротьбі проти злочинців, що беруть участь у таких видах транснаціональної організованої злочинності.