Статус Конвенції див.

Генеральна Конференція Міжнародної організації праці,

що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро праці та зібралася 7 червня 1994 року на свою вісімдесят першу сесію,

беручи до уваги актуальність для працівників, зайнятих неповний робочий час, положень Конвенції 1951 року про рівну винагороду, Конвенції 1958 року про дискримінацію в галузі праці й занять та Конвенції та Рекомендації 1981 року про працівників із сімейними обов'язками,

беручи до уваги актуальність для цих працівників Конвенції 1988 року про сприяння зайнятості та захист від безробіття та Рекомендації 1984 року про політику в галузі зайнятості (додаткові положення),

визнаючи значущість виробничої та вільно обраної зайнятості для всіх працівників, економічне значення роботи на умовах неповного робочого часу, необхідність того, щоб політика в галузі зайнятості враховувала роль роботи на умовах неповного робочого часу у справі створення додаткових можливостей зайнятості, та необхідність забезпечення захисту працівників, зайнятих неповний робочий час, в таких областях, як доступ до зайнятості, умови праці та соціальне забезпечення,

ухваливши прийняти ряд пропозицій стосовно роботи на умовах неповного робочого часу, що є четвертим пунктом порядку денного сесії,

вирішивши надати цим пропозиціям форми міжнародної конвенції,

ухвалює цього двадцять четвертого дня червня місяця тисяча дев'ятсот дев'яносто четвертого року нижченаведену Конвенцію, яка може називатися Конвенцією 1994 року про роботу на умовах неповного робочого часу.

У цій Конвенції:

a) термін "працівник, зайнятий неповний робочий час", означає особу, яка працює за наймом, нормальна тривалість робочого часу якої менша від нормальної тривалості робочого часу працівників, зайнятих повний робочий час та які перебувають в порівнянній ситуації;

b) нормальна тривалість робочого часу, вказана у пункті a), може розраховуватися потижнево чи у середньому за певний період зайнятості;

c) термін "працівник, зайнятий повний робочий час, який перебуває в порівнянній ситуації" означає трудящого, зайнятого повний робочий час, який:

i) має такий самий тип трудових відносин;

ii) має такі самі чи аналогічні вид роботи чи професію; і

iii) працює у тому самому структурному підрозділі чи, якщо у ньому немає працівників, зайнятих повний робочий час, та тих що знаходяться у порівнянній ситуації, то на тому самому підприємстві, чи, якщо на цьому підприємстві немає працівників, зайнятих повний робочий час, та тих що перебувають у порівнянній ситуації, то в тій самій галузі економічної діяльності, що й відповідний працівник, зайнятий неповний робочий час;

d) не вважаються працівниками, зайнятими повний робочий час, працівники, зайняті повний робочий час, що опинилися в умовах часткового безробіття, внаслідок тимчасового скорочення нормальної тривалості їх робочого часу, що має колективний характер, з економічних, технічних чи структурних причин.

Ця Конвенція не зачіпає більш сприятливих положень, що застосовуються до працівників, зайнятих неповний робочий час, згідно з іншими міжнародними конвенціями в галузі праці.

1. Ця Конвенція застосовується до всіх працівників, зайнятих неповний робочий час, у тому розумінні, що кожна держава-член може після консультації з представницькими організаціями зацікавлених роботодавців та працівників виключити повністю чи частково зі сфери її застосування окремі категорії працівників чи підприємств, якщо її застосування до них викликає особливі проблеми істотного характеру.

2. Кожна держава-член, яка ратифікувала цю Конвенцію та використовує передбачену у попередньому параграфі можливість, у своїх доповідях про застосування цієї Конвенції, що надсилаються відповідно до статті 22 Статуту Міжнародної організації праці, вказує усі виключені таким чином окремі категорії працівників чи підприємств та вказує причини, з яких таке виключення вважалося б чи все ще вважається необхідним.

Вживають заходів для забезпечення того, щоб працівники, зайняті неповний робочий час, користувалися таким самим захистом, як і працівники, які знаходяться у порівнянній ситуації, зайняті повний робочий час, щодо:

a) права на організацію, права на ведення колективних переговорів та права на діяльність у якості представників працівників;

b) безпеки та гігієни праці;

c) дискримінації в галузі праці та занять.

Вживають заходів, що відповідають національному законодавству та практиці, які забезпечують, щоб працівники, зайняті неповний робочий час, не отримували, лише з причини того, що вони зайняті неповний робочий час, основної заробітної плати, що розраховується на погодинній основі, за підсумками роботи підприємства чи на відрядній основі, яка була б меншою від основної заробітної плати працівників, зайнятих повний робочий час, та які перебувають у порівнянній ситуації, що розраховується такими самими методами.

Передбачені законом системи соціального забезпечення, які охоплюють осіб, зайнятих професійною діяльністю, повинні бути пристосовані таким чином, щоб працівники, зайняті неповний робочий час, користувалися умовами, еквівалентними тим, якими користуються працівники, зайняті повний робочий час та перебувають у порівнянній ситуації; ці умови можуть визначатися пропорційно тривалості робочого часу, внескам чи заробіткам, чи іншими методами, що відповідають національному законодавству та практиці.

Вживають заходів для забезпечення того, щоб працівникам, зайнятим неповний робочий час, були надані умови, еквівалентні тим, які мають працівники, зайняті повний робочий час та які перебувають у порівнянній ситуації, у таких областях:

a) захист материнства;

b) припинення трудових відносин;

c) щорічна оплачувана відпустка чи оплачувані святкові дні;

d) відпустка у разі хвороби;

e) у тому розумінні, що грошові виплати можуть розраховуватися пропорційно тривалості робочого часу чи заробіткам.

1. Працівники, зайняті неповний робочий час, тривалість робочого часу чи заробітки яких нижчі від встановленої мінімальної норми, можуть виключатися державою-членом: