ЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ,

Беручи до уваги Договір про функціонування Європейського Союзу,

Беручи до уваги Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2018/848 від 30 травня 2018 року про органічне виробництво й маркування органічних продуктів і скасування Регламенту Ради (ЄС) № 834/2007 (- 1), і зокрема його статті 48(4) і 57(3),

Оскільки:

(1) Відповідно до статті 48(1) Регламенту (ЄС) 2018/848 визнання третіх країн для цілей еквівалентності згідно зі статтею 33(2) Регламенту Ради (ЄС) № 834/2007 (- 2) щодо імпортування органічних продуктів до Союзу спливає 31 грудня 2026 року.

(2) Відповідно до статті 57(1) Регламенту (ЄС) 2018/848, визнання установ контролю та органів контролю для цілей еквівалентності згідно зі статтею 33(3) Регламенту Ради (ЄС) № 834/2007 щодо імпортування органічних продуктів до Союзу спливає 31 грудня 2024 року.

(3) У випадку розміщення на ринку Союзу до кінця таких перехідних періодів, органічні продукти, імпортовані до Союзу за цими схемами імпортування, повинні бути вироблені відповідно до правил виробництва та за умови дотримання заходів контролю, еквівалентних встановленим у Регламенті (ЄС) № 834/2007, а також відповідно до пов’язаних із ним правилах імплементації, встановлених Регламентами Комісії (ЄС) № 889/2008 (- 3) і (ЄС) № 1235/2008 (- 4).

(4) Отже на всіх етапах виробництва, підготовки й розповсюдження в третіх країнах оператори повинні й надалі підпорядковувати свою діяльність або системі контролю визнаної для цілей еквівалентності третьої країни, зазначеної у статті 48(1) Регламенту (ЄС) 2018/848, або установи контролю чи органу контролю, зазначеним у статті 57(1) згаданого Регламенту.

(5) Щоб забезпечити належний нагляд за такими третіми країнами або відповідними установами контролю чи органами контролю, необхідно встановити правила щодо порядку регулярного перегляду їхнього визнання протягом перехідних періодів. З цією метою в цьому Регламенті слід зазначити, зокрема, інформацію, яку повинні надавати Комісії треті країни або установи контролю чи органи контролю для здійснення такого нагляду, в тому числі у формі виїзних перевірок. Цей Регламент також має встановити заходи, які повинна вживати Комісія під час здійснення такого нагляду, включно з тимчасовим або постійним виключенням визнаних третіх країн або установ контролю та органів контролю зі списків, створених на підставі статей 48(3) і 57(2) Регламенту (ЄС) 2018/848.

(6) З метою забезпечення ясності та юридичної однозначності цей Регламент застосовується з дати застосування Регламенту (ЄС) 2018/848 до завершення терміну визнання третіх країн або установ контролю чи органів контролю,

УХВАЛИЛА ЦЕЙ РЕГЛАМЕНТ:

1. Щорічний звіт, який щороку до 31 березня повинна надсилати Комісії відповідно до статті 48(2) Регламенту (ЄС) 2018/848 третя країна, зазначена у статті 48(1) згаданого Регламенту, включена в перелік, створений Імплементаційним Регламентом, який ухвалюють на підставі статті 48(3) Регламенту (ЄС) 2018/848 ("третя країна"), включає:

(a) інформацію про розвиток органічного виробництва у третій країні, включно з виробленими продуктами, площами в обробітку, регіонами виробництва, кількістю виробників і діяльністю з переробки харчових продуктів;

(b) інформацію про види органічних сільськогосподарських продуктів та харчових продуктів, які експортують до Союзу;

(c) опис діяльності з моніторингу та нагляду, яку компетентний орган третьої країни здійснив у попередньому році, отримані результати та вжиті коригувальні заходи;

(d) всі оновлення чинних у третій країні стандартів виробництва, які оцінюють як еквівалентні правилам виробництва, зазначеним у розділах III й IV Регламенту (ЄС) № 834/2007;

(e) всі оновлення чинних у третій країні заходів контролю, які оцінюють як такі що мають ефективність, еквівалентну ефективності заходів контролю, зазначеним у розділі V Регламенту (ЄС) № 834/2007, і підтвердження, що такі заходи контролю вживають постійно та ефективно;

(f) будь-які інші зміни в технічному досьє третьої країни;

(g) вебсайт у мережі Інтернет або іншу адресу, за якою можна знайти актуальний список операторів, підпорядкованих системі контролю, а також контактні дані, де можна легко отримати інформацію про статус сертифікації таких операторів і відповідні категорії продуктів;

(h) будь-яку іншу інформацію, яку третя країна вважає важливою.

2. Третя країна негайно повідомляє Комісію через електронну платформу Інформаційна система органічного сільського господарства (OFIS) про внесення будь-яких змін до чинних у такій третій країні заходів або до їх застосування, і зокрема в її систему контролю.

3. Третя країна негайно повідомляє Комісію через OFIS про будь-які зміни в адміністративних даних, включених у перелік, створений Імплементаційним Регламентом, який ухвалюють на підставі статті 48(3) Регламенту (ЄС) 2018/848.

4. Комісія може в будь-який момент звернутися до третьої країни з запитом про надання будь-якої додаткової інформації, включно з поданням одного або кількох складених незалежними експертами звітів про виїзну перевірку.

5. Комісія може на основі оцінювання ризиків або у випадку підозрюваної невідповідності організувати виїзну перевірку в третій країні призначеними нею експертами.

6. Якщо Комісія отримала від держави-члена повідомлення з інформацією про підтверджену підозру щодо невідповідності або порушення вимог до імпортованих органічних продуктів, встановлених у Регламенті (ЄС) № 834/2007, а також стандартів виробництва та заходів контролю, прийнятих як еквівалентні на основі проведених оцінювань, вона повідомляє про це компетентний орган третьої країни. Такий компетентний орган розслідує походження підозрюваної невідповідності або порушення та протягом 30 календарних днів з дати повідомлення Комісії інформує Комісію та відповідну державу-члена про результат розслідування та про вжиті заходи.

1. На основі річних звітів і в світлі будь-якої іншої отриманої інформації Комісія забезпечує належний нагляд за установами контролю та органами контролю, зазначеними у статті 57(1) Регламенту (ЄС) 2018/848, і які включені у список, створений Імплементаційним Регламентом, який ухвалюють на підставі статті 57(2) Регламенту (ЄС) 2018/848 ("установи контролю та органи контролю"), шляхом регулярного перегляду їх визнання. З цією метою Комісія може звернутися за допомогою до держав-членів. Характер нагляду за установами контролю та органами контролю визначають на основі оцінювання ризику невідповідності, беручи до уваги, зокрема, обсяг сертифікованих продуктів і їх експорт до Союзу, і результати регулярного виїзного оцінювання, нагляду та багаторічного повторного оцінювання їхньої діяльності органом з акредитації або, у відповідних випадках, компетентним органом.

2. Щороку до 28 лютого установи контролю та органи контролю надсилають Комісії річний звіт. У річному звіті актуалізують інформацію технічного досьє, включену в пакет документів з першою заявою щодо визнання, з подальшими змінами. Він включає принаймні: