Керуючись Законами України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", "Про державну податкову службу в Україні", наказом ДПА України від 12.04.2003 N 176 "Про затвердження Порядку надання роз'яснень окремих положень податкового законодавства", з метою виконання постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 2010 року N 86 "Про надання податкових та інших роз'яснень" та розпорядження ДПА України від 02.03.2010 N 39-р "Про опрацювання податкових роз'яснень"

1. Затвердити Узагальнююче податкове роз'яснення щодо супроводження державного мита (додається).

2. Департаменту масово-роз'яснювальної роботи та звернень громадян (Косарчук В.П.) забезпечити оприлюднення наказу у встановленому порядку.

3. Головам державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі довести наказ до відома підпорядкованих органів державної податкової служби та платників податків.

4. Наказ набирає чинності з дня оприлюднення.

5. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Голови Лекаря С.І.

У роз'ясненні вживаються такі скорочення:

Закон України від 25 червня 1991 року N 1251-XII "Про систему оподаткування", з відповідними змінами і доповненнями, - Закон N 1251-XII;

Закон України від 2 вересня 1993 року N 3425-XII "Про нотаріат" - Закон N 3425-XII;

Закон України від 25 березня 2005 року N 2505-IV "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" - Закон N 2505-IV;

Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року N 7-93 "Про державне мито", з відповідними змінами і доповненнями, - Декрет;

Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року N 435-IV - ЦК України;

Господарський процесуальний кодекс України від 6 листопада 1991 року N 1798-XII - ГПК України;

Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року N 1618-IV - ЦПК України;

Інструкція про порядок обчислення та сплати державного мита, затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року N 15 і зареєстрована у Міністерстві юстиції України 19 травня 1993 року за N 50, - Інструкція.

Державне мито згідно із Законом 1251-XII віднесено до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів). Порядок справляння державного мита в Україні регулюється Декретом. Порядок обчислення та сплати державного мита - Інструкцією.

Державне мито справляють: суди, господарські суди, державні нотаріуси, які працюють у державних нотаріальних конторах, уповноважені на вчинення нотаріальних дій, посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних міських рад, де немає нотаріусів, органи МВС України, МЗС України, органи, які займаються реєстрацією паспортів громадян, органи реєстрації актів цивільного стану, органи, які видають дозволи на право полювання та рибальства, та інші органи.

Державне мито справляється за ставками у розмірах частин неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та у відсотковому співвідношенні до відповідної суми документа (суми позову, вартості відчужуваного майна тощо).

Державне мито сплачується за місцем розгляду та оформлення документів і зараховується до бюджету місцевого самоврядування, крім мита, що справляється з позовних заяв, які подаються до господарського суду, із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів, заяв про їх перегляд за нововиявленими обставинами, а також за дії, пов'язані з одержанням охоронних документів (патентів і свідоцтв) на об'єкти інтелектуальної власності, та за подання до Кабінету Міністрів України проекту створення промислово-фінансової групи, яке зараховується до Державного бюджету України.

Державне мито сплачується до подання заяви чи вчинення дій, за які воно справляється, а у відповідних випадках - при видачі документів.

Державне мито сплачується готівкою або шляхом перерахувань із рахунку платника в кредитній установі.

З позовних заяв, що подаються до суду та господарського суду в іноземній валюті, а також за дії та операції в іноземній валюті державне мито сплачується в іноземній валюті. У разі коли розмір ставок державного мита передбачено в частинах офіційно встановленого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, державне мито сплачується в іноземній валюті з урахуванням курсу грошової одиниці Національного банку України.

Наприклад:

- за якою ставкою справляється державне мито при нотаріальному посвідченні договору ренти

Відповідно до статті 732 ЦК України договір ренти укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Якщо договором ренти встановлено, що одержувач ренти передає майно у власність платника ренти за плату, то відносини сторін визначаються загальними положеннями про купівлю-продаж, при передачі майна безоплатно - положеннями про договір дарування, якщо це не суперечить суті договору ренти (стаття 734 ЦК України) .

Слід зауважити, що нотаріальне посвідчення договорів відчуження житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна провадиться за місцем розташування вказаного майна або місцезнаходженням однієї із сторін правочину (стаття 55 Закону 3425-XII) .

Відповідно до п. 48 Інструкції при обчисленні суми державного мита за посвідчення договорів відчуження житлових будинків, квартир, дач, садових будинків, гаражів, а також іншого нерухомого майна, що перебуває у власності фізичних або юридичних осіб, вартість таких договорів приймається виходячи із суми договору, але не нижче його інвентаризаційної або балансової вартості з урахуванням коефіцієнтів індексації вартості цих об'єктів та зносу на момент відчуження, що вказується у довідках-характеристиках бюро технічної інвентаризації.

Крім того, сума договору встановлюється за погодженням сторін, якщо інше не передбачено законодавчими актами. При визначенні суми договору сторони можуть використовувати незалежну експертну оцінку, проведену суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, відповідно до Закону України від 12 липня 2001 року N 2658-III "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Отже, якщо сума договору (експертна оцінка нерухомості) є меншою за інвентаризаційну або балансову вартість нерухомості, що вказується у довідках-характеристиках бюро технічної інвентаризації, то державне мито справляється від вартості будівель і споруд за даними бюро відповідно до підпунктів "а" і "д" пункту 3 статті 3 Декрету.

- звільнення міської ради від сплати державного мита при подачі позовних заяв до суду

Перелік фізичних та юридичних осіб, які звільняються від сплати державного мита, а також дій, за які не сплачується державне мито, наведено у статті 4 Декрету. Зокрема, пунктом 11 статті 4 Декрету визначено, що від сплати державного мита звільняються органи місцевого та регіонального самоврядування за позовами до суду або господарського суду про визнання недійсними актів інших органів місцевого та регіонального самоврядування, місцевих державних адміністрацій, підприємств, об'єднань, організацій і установ, які ущемлюють їх повноваження, за позовами до суду або господарського суду про стягнення з підприємства, об'єднання, організації, установи і громадян збитків, завданих інтересам населення, місцевому господарству, навколишньому середовищу їхніми рішеннями, діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів місцевого та регіонального самоврядування та за позовами до суду або господарського суду про припинення права власності на земельну ділянку або у зв'язку з невиконанням умов договорів оренди орендарями земельних ділянок державної та комунальної власності.

- щодо сплати державного мита митними марками

Відповідно до Інструкції державне мито сплачувалось митними марками при видачі відповідного документа за реєстрацію місця проживання та видачу щорічної контрольної картки обліку добутої дичини і порушень правил полювання, і квитків рибалок. Пунктом 8 розділу II Інструкції передбачено, що у разі відсутності митних марок державне мито сплачується до кредитних установ готівкою.

Слід зазначити, що основним законодавчим актом, який регулює засади функціонування платіжних систем в Україні та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, є Закон України від 5 квітня 2001 року N 2346-III "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

Відповідно до статті 4 цього Закону для проведення переказу можуть використовуватися кошти як у готівковій, так і в безготівковій формі.

Види безготівкових розрахунків визначаються законами та прийнятими на їх основі нормативно-правовими актами Національного банку України.

Отже, порядок здійснення безготівкових розрахунків в Україні регулюється Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N 22 і зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за N 377/8976, якою не передбачено здійснення розрахункових операцій митними марками.

- щодо повернення державного мита (судового збору)

Сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках, передбачених статтею 8 Декрету, зокрема:

внесення державного мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством;

повернення заяви (скарги) або відмови в її прийнятті;

припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, якщо справа не підлягає розглядові в суді чи в господарському суді, а також коли позов подано недієздатною особою;

скасування в установленому порядку рішення суду.

Основною умовою для повернення державного мита є подання заяви платником до відповідної установи, що справляє мито, протягом року з дня зарахування його до відповідного бюджету.

Крім того, державне мито повертається органами Державного казначейства України за умови, якщо до заяви платника додано висновок (ухвалу суду, господарського суду, в інших випадках довідку установи, яка справляла мито) про обставини, що є підставою для повного або часткового повернення державного мита, а також оригінали документів, що підтверджують сплату державного мита (пункт 17 Інструкції) . Ці положення викладено в Порядку повернення платникам помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженому наказом Державного казначейства України від 10.12.2002 N 226, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 25.12.2002 за N 1000/7288.

- щодо правильності справляння державного мита при нотаріальному засвідченні вірності копій документів

Державне мито за нотаріальне засвідчення вірності копій документів та витягів з них (за сторінку) справляється у розмірі 0,01 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян і вираховується виходячи з розміру зазначеного неоподатковуваного мінімуму, що діє на день сплати державного мита.

За засвідчення копій і витягів з документів державне мито справляється з кожної сторінки документа незалежно від формату і кількості рядків.

При засвідченні вірності кожної копії одного документа (коли на прохання особи видається кілька копій) державне мито стягується виходячи із кількості засвідчених документів (за дві копії документа, який складається із 1 сторінки - 0,02 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, за три - 0,03 і т. д.)

- як справляється державне мито при подачі апеляційної скарги до апеляційного господарського суду на ухвалу місцевого господарського суду про залишення позову без розгляду

Відповідно до підпункту "г" пункту 2 статті 3 Декрету державне мито із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами, справляється у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми (у редакції Закону України від 7 березня 2002 року N 3096-III) .

Порядок подання позову і сплати державного мита визначено ГПК України, зокрема, відповідно до статті 94 ГПК України апеляційна скарга (подання) подається (вноситься) до суду у письмовій формі і до неї додаються докази сплати державного мита.

Пунктом 3 статті 97 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга (подання) не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не подано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.