Державна податкова адміністрація України надсилає до відома і керівництва в роботі Конвенцію між Україною і Канадою про уникнення подвійного оподаткування та попередження ухилень від сплати податків стосовно доходів і майна (надалі - Конвенція), підписану 04.03.96 р. і яка набула чинності з 22.08.96 р. При цьому звертаємо вашу увагу на те, що відповідно до статті 29 Конвенції про набуття чинності, її положення будуть мати дію стосовно податку на прибуток підприємств для будь-якого оподатковуваного періоду, що починається з або після 01.01.97 року, стосовно податків на дивіденди, проценти, роялті і прибуткового податку з громадян для будь-яких платежів, зроблених на шістдесятий або після шістдесяти днів, наступних після 22.08.96 р., а саме з або після 20.10.96 р. для резидентів Канади. При застосуванні Конвенції слід мати на увазі, що положення законодавства України застосовуються до оподаткування доходів, одержаних резидентами Канади з України в тій частині, яка не суперечить Конвенції. При практичному застосуванні Конвенції належить враховувати нижче викладене.

I. Оподаткування прибутку, який одержує резидент Канади через постійне представництво.

Закон України від 28.12.94 р. "Про оподаткування прибутку підприємств" дає узагальнене визначення терміну "постійне представництво". Конвенція (стаття 5) цей термін розглядає детальніше, обумовлюються випадки, коли діяльність резидента Канади в Україні не буде створювати постійне представництво. Так, згідно з Конвенцією термін "постійне представництво" не включає будівельний майданчик або монтажний, або складальний об'єкт, якщо такі майданчики або об'єкти існують не більше дванадцяти місяців; не розглядається як така, що створює постійне представництво, діяльність, яка має підготовчий або допоміжний характер, а також комерційна діяльність, здійснювана в Україні через брокера, комісіонера чи будь-якого іншого агента з незалежним статусом. Той факт, що компанія - резидент України контролюється компанією - резидентом Канади, сам по собі не перетворює цю українську компанію у постійне представництво канадської компанії. Таким чином, будь-яке спільне підприємство за участю канадського капіталу само по собі не створює постійне представництво. Для вирішення питання, чи є це спільне підприємство постійним представництвом чи ні, повинні бути враховані інші положення цієї статті, а також положення чинного законодавства України.

При застосуванні Конвенції необхідно враховувати, що відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" термін "нерезидент" включає не лише юридичні особи, але також будь-які інші суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи України. Таким чином постійне місце діяльності будь-якого з нерезидентів, як вони визначені в п. 1.8 статті 1 Закону, що відповідає критеріям постійного представництва, викладеним у Законі та Конвенції, створює постійне представництво.

Стаття 7 Конвенції встановлює правила стосовно оподаткування прибутку бізнесу, що одержується резидентом Канади через це постійне представництво. На відміну від чинного законодавства України прибуток, одержуваний підприємствами - резидентами Канади від експлуатації морських або повітряних суден у міжнародних перевезеннях може оподатковуватися в Україні тільки у випадку, якщо основною метою перевезення є перевезення пасажирів або майна між пунктами в Україні (стаття 8, пункт 2). У всіх інших випадках такий прибуток звільняється від оподаткування в Україні (стаття 8, пункт 1). При цьому прибуток, одержуваний через представництва в Україні авіа- чи морських компаній Канади від міжнародних перевезень, також підпадає під дію цієї статті.

II. Оподаткування пасивних доходів в Україні.

Відповідно до чинного законодавства стосовно юридичних осіб дивіденди, проценти і роялті, що сплачуються нерезидентам України, які не здійснюють в Україні діяльність через постійне представництво, при їх репатріації за межі України підлягають оподаткуванню у джерела виплати податком на прибуток за ставкою 15 відсотків, і стосовно фізичних осіб - прибутковим податком за ставкою 15 відсотків у джерела їх виплати.

Згідно з положеннями статей 10, 11 і 12 Конвенції та чинного законодавства України щодо оподаткування пасивних прибутків резидентів Канади, які не здійснюють діяльність в Україні через постійне представництво, при репатріації пасивних прибутків за межі України встановлено такі ставки:

1. Стосовно дивідендів:

1.1. 5 відсотків загальної суми дивідендів - на дивіденди, що виплачуються компанією - резидентом України компанії, що є резидентом Канади, за умови, що така канадська компанія є фактичним власником дивідендів і володіє принаймні 20 відсотками статутного фонду української компанії, яка сплачує дивіденди (стаття 10, пункт 2a);

1.2. 15 відсотків загальної суми дивідендів - на дивіденди, що виплачуються компанією - резидентом України резиденту Канади, який є їх фактичним власником, в усіх інших випадках (стаття 10, пункт 2b).

2. Стосовно процентів:

2.1. Звільнення від оподаткування процентів, що виникають в Україні і сплачуються стосовно заборгованості Уряду України або його адміністративного підрозділу, або місцевого органу влади при умові, що фактичним власником процентів є резидент Канади (стаття 11, пункт 3a);