Державна податкова адміністрація України надсилає для відома та використання в роботі відповіді з окремих питань справляння податку на додану вартість, що найчастіше надходять від платників податку та працівників органів державної податкової служби.

Запитання 1. Який порядок оподаткування ПДВ операцій з отримання від нерезидента послуг з технічної підтримки програмного забезпечення, які надаються нерезидентом через засоби Інтернет чи засобами телефонного зв'язку?

Відповідь. Відповідно до пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону про ПДВ операції з поставки послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, є об'єктом оподаткування ПДВ.

Порядок визначення місця поставки послуг наведено у п.6.5 ст.6 зазначеного Закону.

Зокрема, місцем поставки послуги, яка надається нерезидентом - є місце розташування його представництва, а за відсутності такого - місце розташування резидента, який виконує агентські (представницькі) дії від імені такого нерезидента, а за відсутності такого - місце фактичного розташування покупця (отримувача), який у цьому випадку виступає податковим агентом такого нерезидента (пп."а" п.6.5 ст.6 Закону про ПДВ.

Відповідно до пп."г" п.10.1. ст.10 Закону про ПДВ особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, при наданні послуг нерезидентом є його постійне представництво, а при відсутності такого - особа, яка отримує такі послуги, якщо місце надання таких послуг знаходиться на митній території України.

Крім цього, для операцій особливого виду, зокрема, при поставці товарів (послуг) на митній території України з використанням глобальної або локальних комп'ютерних мереж, п.п.2.3.3 п.2.3 ст.2 Закону визначено окремий порядок реєстрації платником ПДВ.

Зокрема, особа, яка здійснює поставку товарів (послуг) на митній території України з використанням глобальної або локальних комп'ютерних мереж, визнається платником ПДВ і підлягає відповідній реєстрації.

При цьому особа-нерезидент може здійснювати таку діяльність лише через своє постійне представництво, зареєстроване на території України.

Відповідно до п.9.6 ст.9 Закону заява про реєстрацію подається (надсилається) податковому органу не пізніше ніж за двадцять календарних днів до початку здійснення таких операцій.

Враховуючи зазначене, операції з отримання від нерезидента послуг з технічної підтримки програмного забезпечення, які надаються нерезидентом через засоби Інтернет чи засобами телефонного зв'язку, є об'єктом оподаткування ПДВ і оподатковуються на загальних підставах.

Для послуг, які поставляються нерезидентами з місцем їх надання на митній території України, відповідно до абзацу другого п.4.3 ст.4 Закону про ПДВ базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких робіт (послуг) з урахуванням акцизного збору, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком ПДВ, що включаються у ціну поставки робіт (послуг) згідно із законами України з питань оподаткування.

Запитання 2. Платник безкоштовно отримав від нерезидента товар. Який порядок формування податкового кредиту? Чи включаються до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені при розмитненні такого товару?

Відповідь. Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням товарів (у тому числі при їх імпорті) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, оскільки при безоплатному отриманні імпортованих товарів відсутній факт придбання товарів, як це передбачено у пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ, право на податковий кредит щодо таких імпортних товарів у платника відсутнє.

Запитання 3. Як визначається частка ПДВ для включення до податкового кредиту при здійсненні оподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій? Чи враховуються податкові зобов'язання, нараховані при імпорті (ввезенні) товарів?

Відповідь. Відповідно до пп.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ у разі якщо товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Розподіл зазначених сум ПДВ відбувається відповідно до коефіцієнта, який визначається як відношення обсягу операцій, оподатковуваних за ставкою 20% та 0% у загальному обсязі поставки товарів (робіт) у поточному звітному періоді (без урахування ПДВ).

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.97 р. N 166, зареєстрованого в Мін'юсті України 09.07.97 р. за N 250/2054 (у редакції наказу ДПАУ від 15.06.2005 р. N 213, зареєстрованого в Мін'юсті України 30.06.2005 р. за N 702/10982), при визначенні загального обсягу оподатковуваних операцій звітного періоду враховуються обсяги операцій на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків (крім імпорту товарів), за нульовою ставкою та операції, які звільнені від оподаткування (ст.5, 11 Закону про ПДВ інші нормативно-правові акти).

При визначенні обсягу поставки за звітний (податковий) період враховується значення терміна "поставка товарів (послуг)" відповідно до вимог п.1.4 ст.1 Закону про ПДВ.

Враховуючи зазначене, при розрахунку частки податку на додану вартість для включення до податкового кредиту при здійсненні одночасно оподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій, обсяги імпорту товарів на митну територію України не включаються ні до обсягу операцій, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, ні до загального обсягу поставки товарів (робіт).

Запитання 4. Чи формується податковий кредит по придбаному обладнанню, яке надано в оренду?

Відповідь. Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.3 Закону про ПДВ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Враховуючи те, що надання послуг з оренди обладнання є оподатковуваною операцією у межах господарської діяльності платника податку, суми податку на додану вартість, нараховані (сплачені) при придбанні обладнання з метою передачі його в оперативну оренду, можуть бути включені до складу податкового кредиту у загальновстановленому порядку.

При цьому слід враховувати, що при визначенні бази оподаткування ПДВ при наданні послуг з оренди, слід керуватися вимогами п.4.1 ст.4 Закону про ПДВ, згідно з якими база оподаткування операції з поставки (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни.

Запитання 5. Який порядок оподаткування ПДВ операцій з придбання імпортованого обладнання уповноваженим банком та його передачі у фінансовий лізинг?

Відповідь. Відповідно до пп.3.1.2 п.3.1 ст.3 Закону про ПДВ об'єктом оподаткування є операції платників податку з ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту. При цьому дата виникнення податкових зобов'язань при імпорті визначається згідно з пп.7.3.6 п.7.3 ст.7 зазначеного Закону.

Згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.5.2 п.7.5 ст.7 Закону визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по постаці послуг нерезидентом на митній території України вважається дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з пп.7.3.6 п.7.3 ст.7 цього Закону.

Операції платників податку з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю) є об'єктом оподаткування ПДВ згідно з пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону.

При цьому датою виникнення податкових зобов'язань орендодавця (лізингодавця) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного передання об'єкта фінансової оренди (лізингу) у користування лізингоотримувачу (пп.7.3.4 п.7.3 ст.7 Закону про ПДВ.

Запитання 6. Чи включається до бази оподаткування ПДВ вартіть послуг рухомого стільникового зв'язку сума збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, за умови продажу карток передплаченого сервісу стільникового зв'язку не операторами стільникового зв'язку, а іншими особами (у тому числі в межах посередницьких договорів)?

Відповідь. Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону про ПДВ, у редакції, чинній з 01.08.2005 р., база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком ПДВ, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включаються до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Відповідно до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою КМУ від 03.11.98 р. N 1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку сплачують підприємства, установи та організації, фізичні особи, які користуються послугами стільникового рухомого зв'язку, а також оператори цього зв'язку, які надають свої послуги безоплатно. Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку сплачується платниками збору оператору одночасно з оплатою ними зазначених послуг.

Таким чином, на кожному етапі продажу карток передплаченого сервісу стільникового зв'язку (незалежно від статусу особи, яка такі картки реалізує) сума збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до бази оподаткування ПДВ не включається.

Запитання 7. Чи можливе подання уточнюючих розрахунків після скасування реєстрації платником податку на додатну вартість і переходу на спрощену систему оподаткування за ставкою 10 відсотків?

Відповідь. Відповідно до п.4.4 Порядку заповнення і подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.97 р. N 166, зареєстрованого в Мін'юсті України 09.07.97 р. за N 250/2054 (у редакції наказу ДПАУ від 15.06.2005 р. N 213, зареєстрованого в Мін'юсті України 30.06.2005 р. за N 702/10982), якщо платник самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник зобов'язаний подати в порядку, установленому для подання декларацій з податку на додану вартість (без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням строків давності, встановлених ст.15 Закону N 2181, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок. Одним уточнюючим розрахунком може бути виправлено помилки лише однієї раніше поданої декларації.

Вказаний розрахунок може не подаватися платником, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі декларації за будь-який наступний звітний (податковий) період (з урахуванням зазначених строків давності та положень п.17.2 Закону N 2181, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Такий спосіб самостійного виправлення платником помилки може бути застосований у разі виправлення у декларації звітного (податкового) періоду помилок лише однієї раніше поданої декларації.

Враховуючи зазначене, а також те, що платник податку на додану вартість при переході на спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного податку за ставкою 10 відсотків, виключається із Реєстру платників податку на додану вартість, то у такого суб'єкта грсподарювання відсутні підстави для подання уточнюючого розрахунку за період, у якому він був платником податку на додану вартість.

При цьому слід враховувати, що відповідно до п.9.8 ст.9 Закону про ПДВ у разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, визначені законом, є зобов'язаним погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку чи ні.

У разі якщо за наслідками останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених цим Законом, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування чи ні. Це правило не поширюється на осіб, заначених у пп."в" цього пункту.

Запитання 8. Чи нараховується ПДВ на номінальну вартість векселя?

Відповідь. Відповідно до ст.4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

Податковий облік операцій з розрахунками простими векселями визначено у п.4.8 ст.4 Закону про ПДВ.

У разі якщо платник податку здійснює операції з поставки товарів (послуг), які є об'єктом оподаткування згідно з п.3.1 ст.3 цього Закону, під забезпечення боргових зобов'язань покупця, надане такому платнику податку у формі простого або переказного векселя або інших боргових інструментів (далі - вексель), випущених таким покупцем або третьою особою, базою оподаткування є договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижче за звичайні ціни без врахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями - договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижче за звичайні ціни, збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що мають бути нараховані на суму номіналу такого векселя.

Для цілей оподаткування згідно з цим Законом векселі (крім податкових векселів), видані або отримані, не вважаються засобом платежу та не змінюють суму податкового кредиту або податкового зобов'язання з цього податку, крім податкових векселів.

У разі якщо векселі виступають окремим предметом договору купівлі-продажу, міни чи інших, порядок оподаткування ПДВ таких операцій визначається з урахуванням таких норм.

Відповідно до пп.3.2.1 п.3.2 ст.3 зазначеного Закону не є об'єктом оподаткування операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, Міністерством фінансів України, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери, розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів.

Також окремим пунктом Закону виключено з об'єкта оподаткування операції з торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов'язаннями, за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторигових операцій, якщо об'єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, житлові чеки, земельні бони та деривативи (пп.3.2.5 п.3.2 ст.3 Закону про ПДВ.

Згідно з положеннями пп.3.2.4 п.3.2 ст.3 Закону про ПДВ не є об'єктом оподаткування операції з обігу валютних цінностей. Відповідно до ст.1 Декрету КМУ від 19.02.93 р. N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" цінні папери (у тому числі векселі),- виражені у валюті України, є валютними цінностями.

Таким чином, при передачі підприємством своєму кредитору в рахунок погашення заборгованості за товари (послуги) векселя, (у тому числі емітованого третьою особою), ПДВ на номінальну вартість векселя не нараховується.

Запитання 9. Чи оподатковуються ПДВ суми процентів, нарахованих за процентними векселями, у випадку придбання процентного векселя за кошти?

Відповідь. Згідно з пп.3.2.1 п.3.2 ст.3 Закону про ПДВ визначено, що операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, Міністерством фінансів України, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, не є об'єктом оподаткування.

Відповідно до п.4.8 ст.4 Закону про ПДВ у разі якщо платник податку здійснює операції з поставки товарів (послуг) які є об'єктом оподаткування згідно з п.3.1 ст.3 цього Закону, під забезпечення боргових зобов'язань покупця, надане такому платнику податку у формі простого або переказного векселя або інших боргових інструментів (далі - вексель), випущених таким покупцем або третьою особою, базою оподаткування є договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижче за звичайні ціни без врахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями - договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижче за звичайні ціни, збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що мають бути нараховані на суму номіналу такого векселя.

Враховуючи зазначене, поставка за кошти процентних векселів здійснюється без нарахування податку на додану вартість. Суми процентів, нарахованих за процентними векселями, включаються до бази оподаткування ПДВ товарів (послуг), розрахунки за які здійснені процентними векселями.

Запитання 10. Який порядок нарахування ПДВ при здійсненні операцій з поставки ювелірних виробів?

Відповідь. Відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють торгівлю ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння.

При цьому об'єктом оподаткування для таких платників збору є вартість реалізованих ювелірних виробів із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння (п.5 ст.2 зазначеного Закону.

Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування складає 5% від визначеного об'єкта оподаткування.

Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, зокрема, операцій з торгівлі ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння визначено, затверджено постановою КМУ від 03.11.98 р. N 1740.

Згідно із зазначеним порядком збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з продажу ювелірних виробів із золота сплачується в розмірі 5% вартості реалізованих ювелірних виробів із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння.

Документом, що підтверджує продаж ювелірного виробу із золота, платини і дорогоцінного каміння, є касовий чек, що видається покупцеві, в якому сума збору на обов'язкове державне пенсійне страхування включається до загального податку, що сплачується під час купівлі товару. Платники цього збору ведуть бухгалтерський облік суми збору шляхом відокремлення від суми загального податку, яка відповідає збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування включається до ціни відповідних товарів і сплачується їх продавцями з виручки від реалізації.

База оподаткування ПДВ операцій з поставки товарів відповідно до п.4.1 ст.4 Закону про ПДВ визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), що включається до ціни товарів (послуг) згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком ПДВ, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Враховуючи те, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування віднесено до складу загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з Законом України "Про систему оподаткування", то цей збір включається до бази оподатування ПДВ, визначеної відповідно до п.4.1 ст.4 Закону про ПДВ, як до 01.08.2005 р., так і після зазначеної дати.

Запитання 11. Головне підприємство не делегувало своєму регіональному відділенню, яке не має статусу юридичної особи, але самостійно проводить розрахунки із замовниками та постачальниками, право ведення реєстру податкових накладних. Чи може такий структурний підрозділ визначати податкові зобов'язання, виписувати податкові накладні та вести реєстри отриманих і виданих податкових накладних?

Відповідь. Відповідно до вимог пп.7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг). Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних. Форма і порядок заповнення реєстрів отриманих та виданих податкових накладних встановлюються центральним податковим органом.

Підприємства (до складу яких входять філії та інші структурні підрозділи), які зареєстровані як платники податку в податковому органі і яким присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ, складають податкові накладні, ведуть реєстр отриманих та виданих податкових накладних, здійснюють утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, на загальних підставах.

Крім того, згідно з Порядком ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженим наказом ДПАУ від 30.06.2005 р. N 244 "Про внесення змін до наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 р. N 165" (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.07.2005 р. за N 769/11049), зареєстрований платник податку, до складу якого входять філії та структурні підрозділи, які самостійно здійснюють поставку товарів (послуг) та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, може делегувати їм право ведення реєстру, якщо такі філії та інші структурні підрозділи не зареєстровані платниками ПДВ.

Для цього платник податку повинен кожній філії та структурному підрозділу присвоїти окремий код (номер, шифр), про що письмово довести до відома державного податкового органу за місцем його реєстрації як платника ПДВ. Відповідальність за недотримання вимог цього Порядку філіями та структурними підрозділами несе платник ПДВ.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, є Закон України від 21.12.2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

У свою чергу, адміністративна відповідальність посадових осіб підприємств, установ, організацій передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. N 8073-X.

Запитання 12. Який порядок заповнення нової форми розрахунку коригування сум ПДВ податкової декларації з ПДВ?

Відповідь. Наказом ДПАУ від 20.08.2007 р. N 498 "Про внесення змін до наказу ДПА України від 30.05.97 р. N 166", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.09.2007 р. за N 1045/14312, з метою удосконалення адміністрування ПДВ та відшкодування його із бюджету шляхом зіставлення даних податкового обліку у продавця та покупця викладено в новій редакції додаток 1 до податкової декларації з ПДВ.

Відповідно до п.5.6 та 5.8 наказу ДПАУ від 30.05.97 р. N 166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання" у разі коригування податкових зобов'язань попередніх звітних періодів (заповнення рядка 8 Декларації) та коригування податкового кредиту за попередні звітні періоди (заповнення рядка 16 Декларації) обов'язковим є подання додатка 1 до податкової декларації "Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість".

На відміну від раніше діючої нова форма розрахунку коригування конкретизує показники в разі проведення коригування на підставі п.4.5 Закону, тобто в разі зміни суми компенсації вартості поставлених товарів (послуг). Для коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту за наявності таких підстав передбачені колонки 2-7.

Запитання. 13. Порядок оподаткування операцій з поставки електроенергії, в тому числі і додаткової плати за перевищення договірної величини споживання електричної енергії та включення до податкового кредиту сум ПДВ з використаної електроенергії понад договірну величину.

Відповідь. Статтею 26 Закону України від 16.10.97 р. N 575/97-ВР "Про електроенергетику" (далі - Закон) з урахуванням змін, внесених Законом України від 23.06.2005 р. N 2706-IV, встановлено, що споживачі (крім населення) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують електропостачальникам і двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини (до 22.07.2005 р. - п'ятикратну).

У випадках перевищення договірної величини потужності - двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності, вказано, що кошти, які отримує електропостачальна організація як плату за перевищення договірної величини споживання електричної енергії або потужності за розрахунковий період, включаються до бази оподаткування ПДВ за ставкою у розмірі 20%.

П'ятикратна вартість різниці фактично спожитої і договірної величин сплачувалася споживачами до внесення змін до зазначеної статті. З урахуванням змін, внесених до ст.26 Закону Законом України від 23.06.2005 р. N 2706-IV, починаючи (опублікування в газеті "Голос України") - споживачами сплачується двократна різниця фактично спожитої і договірної величин.

Згідно з п.4.1 ст.4 Закону про ПДВ визначено, що база оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), що включаються до ціни товарів (послуг) згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком ПДВ, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Оскільки двократна вартість різниці фактично спожитої електроенергії і її договірної величини (до змін, внесених до ст.26 Закону Законом України від 23.06.2005 р. N 2706-IV - п'ятикратна) фактично являє собою підвищену плату за використану з порушенням режимів споживання електроенергію, така оплата є додатковою компенсацією вартості товарів і підлягає оподаткуванню у загальновстановленому порядку.

Щодо податкового кредиту, то Законом про ПДВ передбачено, що податковий кредит з ПДВ визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20% від звичайної ціни на такі товари (послуги).

Звичайні ціни розуміються і застосовуються за правилами, визначеними п.1.20 ст.1 Закону про ПДВ, а саме: у разі коли ціни на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена згідно з принципами такого регулювання.

У зв'язку з тим, що сплата двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини електричної енергії передбачена Законом України "Про електроенергетику", тобто сплата двократної вартості врегульована державою, податковий кредит з ПДВ формується виходячи з регульованих тарифів, але суми ПДВ з використаної електроенергії понад договірну величину включаються до податкового кредиту в повному обсязі.

При цьому при формуванні податкового кредиту платником мають бути враховані і інші вимоги ст.7 Закон про ПДВ щодо отримання та підтвердження права на податковий кредит.

Запитання 14. Особливості визначення податкового кредиту з ПДВ при імпорті товарів та податкових зобов'язань при їх подальшій поставці

Відповідь. Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20% від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням товарів (у тому числі при їх імпорті) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп.7.5.2 п.7.5 ст.7 Закону про ПДВ для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з пп.7.3.6 п.7.3 ст.7.

Згідно з п.4.1 ст.4 Закону про ПДВ база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), що включаються до ціни товарів (послуг) згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком ПДВ, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Аналогічно цьому відповідно до п.4.3 ст.4 Закону про ПДВ для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортом таких товарів; плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком ПДВ, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування.

Відповідно до пп. 1.20.5 п.1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", у разі, коли ціни на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена згідно з принципами такого регулювання.

Таким чином, оскільки ціна імпортованого товару з метою обчислення ПДВ регулюється нормами Закону про ПДВ та митного законодавства, встановлюється у розмірі договірної (контрактної) вартості такого товару, але не менше митної вартості, з урахуванням зазначених вище витрат та податків, зборів (обов'язкових платежів), в тому числі акцизних зборів, ввізного мита, що включаються у ціну товарів згідно з законами України з питань оподаткування, то сплачений при імпорті товарів ПДВ, обчислений відповідно до вимог податкового і митного законодавства, включається до складу податкового кредиту платника податку за умови використання імпортованих товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При подальшій реалізації імпортного товару податкові зобов'язання визначатимуться за правилами, встановленими п.4.1 ст.4 Закону, а саме, у разі, якщо його договірна (контрактна) вартість буде нижче за звичайну ціну (митну вартість), база оподаткування такої операції розраховуватиметься виходячи з рівня звичайної ціни, але не нижче митної вартості.

Крім того, слід враховувати, що платник може отримувати окремі додаткові послуги, спрямовані на забезпечення продажу товару: передпродажна підготовка товару, його зберігання, в тому числі і в орендованих приміщеннях, охорона, навантаження, розвантаження, транспортування, адміністративні витрати тощо.

Якщо витрати, понесені в зв'язку з отриманням таких послуг, при подальшому продажу товару до складу його вартості не включаються, то, відповідно, і не можна вважати ці послуги такими, що беруть участь в оподатковуваних операціях, а тому суми ПДВ, нараховані (сплачені) в складі вартості таких послуг, до складу податкового кредиту включатися не повинні.

Запитання 15. Платник повертає об'єкт фінансового лізингу. Чи оподатковується податком на додану вартість така операція?

Відповідь. Відповідно до пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону про ПДВ операції з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю) є об'єктом оподаткування ПДВ.

При цьому датою виникнення податкових зобов'язань орендодавця (лізингодавця) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного передання об'єкта фінансової оренди (лізингу) у користування орендарю (лізингоотримувачу) (пп.7.3.4 п.7.3 ст.7 Закону.

Відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" фінансовий лізинг (оренда) - господарська операція фізичної або юридичної особи, яка передбачає відповідно до договору фінансового лізингу (оренди) передання орендарю майна, що підпадає під визначення основного фонду згідно із ст.8 цього Закону, придбаного або виготовленого орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов'язаних з правом користування та володіння об'єктом лізингу.

Лізинг (оренда) вважається фінансовим, якщо лізинговий (орендний) договір містить одну з таких умов, зокрема, об'єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менше 75% його первісної вартості за нормами амортизації, визначеними ст.8 цього Закону, та орендар зобов'язаний придбати об'єкт лізингу у власність протягом строку дії лізингового договору або в момент його закінчення за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі.

Враховуючи зазначене, повернення об'єкта фінансового лізингу з метою оподаткування розглядається як продаж об'єкта, придбаного на умовах фінансового лізингу і оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку.

Запитання 16. У яких випадках платник може застосовувати касовий метод податкового обліку ПДВ?

Відповідь. Відповідно до пп.7.3.9 п.7.3 ст.7 Закону особа, яка протягом останніх дванадцяти календарних місяців мала оподатковувані поставки менше 300 тис. грн. (без урахування цього податку), може вибрати касовий метод податкового обліку.