Головна державна податкова інспекція України надсилає розроблені разом з відділом нагляду за додержанням законодавства про адміністративні правопорушення Генеральної прокуратури України рекомендації щодо застосування адміністративних стягнень за порушення законодавства про оподаткування.

Пропонуємо безвідкладно організувати ретельне вивчення вказаних рекомендацій з працівниками державних податкових інспекцій і забезпечити суворе дотримання вимог Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та Кодексу України про адміністративні правопорушення в практичній роботі, пов'язаній із застосуванням адміністративних стягнень за порушення законодавства про оподаткування та здійснення контролю за виконанням постанов про адміністративні правопорушення.

Одночасно повідомляємо, що згадані рекомендації не можуть бути підставою для притягнення службових осіб чи громадян - порушників податкового законодавства - до адміністративної відповідальності, а є довідником-пам'яткою працівників державних податкових інспекцій.

Закон України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачає притягнення безпосередньо начальниками державних інспекцій та їх заступниками до адміністративної відповідальності керівників та інших службових осіб підприємств, установ і організацій чи громадян, винних у порушенні законодавства про оподаткування або порушенні порядку зайняття підприємницькою діяльністю чи таких, що не виконують законних вимог державних податкових інспекцій.

Застосування керівниками державних податкових інспекцій заходів адміністративного впливу повинно провадитися в межах їх компетенції, у точній відповідності із законодавством. Ніхто не може бути підданий заходу випливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та за порядком, встановленим законодавством.

Види правопорушень - порушень законодавства про оподаткування, а також види адміністративних стягнень та їх розміри чітко визначені пунктом 10 статті 11 Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (надалі Закон України "Про державну податкову службу в Україні" в редакції від 24 грудня 1993 року) і не можуть бути самочинно змінені керівниками та іншими службовими особами державних податкових інспекцій.

Згідно зі статтею 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" начальникам державних податкових інспекцій та їх заступникам надано право накладати адміністративні штрафи, а саме:

на керівників та інших службових осіб підприємств, установ, організацій, винних у заниженні суми податку або іншого платежу чи внеску, у приховуванні (заниженні) об'єктів оподаткування, а також у відсутності бухгалтерського обліку об'єктів оподаткування або веденні його з порушенням встановленого порядку, у неподанні, несвоєчасному поданні або поданні за невстановленою формою бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків, аудиторських висновків, платіжних доручень та інших документів, пов'язаних з обчисленням і оплатою податків або інших платежів до бюджетів чи внесків до державних цільових фондів, - від п'яти до десяти мінімальних розмірів заробітної плати, а за ті ж дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із зазначених правопорушень, - від десяти до п'ятнадцяти мінімальних розмірів заробітної плати;

на керівників та інших службових осіб підприємств, установ, організацій, включаючи установи Національного банку України, комерційні банки та інші фінансово-кредитні установи, які не виконують перелічених у пунктах 2 - 5 вказаної статті вимог державних податкових інспекцій та їх службових осіб, - від десяти до двадцяти мінімальних розмірів заробітної плати;

на службових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, які виплачували доходи, винних у неутриманні, неперерахуванні до бюджету сум прибуткового податку з громадян, перерахуванні податку за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли такі перерахування дозволено законодавством), у неповідомленні або несвоєчасному повідомленні державним податковим інспекціям відомостей про доходи громадян за встановленою нормою, - у розмірі трьох мінімальних заробітних плат, а за ті ж дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із зазначених правопорушень, - у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат;

на громадян, винних у неподанні або несвоєчасному поданні декларацій про доходи чи у включенні до декларації перекручених даних, у відсутності обліку або неналежному веденні обліку доходів і витрат, для яких встановлено обов'язкову форму обліку, - від одного до п'яти мінімальних розмірів заробітної плати;

на громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, винних у протидіях службовим особам державних податкових інспекцій, зокрема, у недопущенні їх до приміщень, які використовуються для здійснення підприємницької діяльності та одержання доходів, - від десяти до двадцяти мінімальних розмірів заробітної плати;

на громадян, які здійснюють продаж товарів без придбання одноразових патентів або з порушенням терміну їх дії, чи здійснюють продаж товарів, не зазначених у деклараціях, - від одного до десяти мінімальних розмірів заробітної плати, а за ті ж дії, вчинені громадянином, якого протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із зазначених правопорушень, - від десяти до двадцяти мінімальних розмірів заробітної плати;

на громадян які займаються підприємницькою діяльністю без державної реєстрації чи без спеціального дозволу (ліцензії), якщо його отримання передбачено законодавством відповідно до пункту 10 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" ( в редакції від 24 грудня 1993 року), крім накладення адміністративного штрафу, - від трьох до восьми мінімальних розмірів заробітної плати, начальникам державних податкових інспекцій та їх заступникам надано право застосувати до вказаних громадян і такий вид адміністративного стягнення як конфіскація виготовленої продукції, знарядь виробництва і сировини.

Щодо адміністративних штрафів за невиконання вимог державних податкових інспекцій, перелічених у пунктах 2 - 5 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" ( в редакції від 24 грудня 1993 року), то вказані штрафи накладаються на керівників та інших службових осіб підприємств, установ і організацій за неподання в установленому порядку податковим інспекціям необхідних відомостей з метою оподаткування, довідок, документів про діяльність, одержані доходи і видатки, в тому числі про відкриті рахунки в установах банків та рух коштів на цих рахунках, невиконання вимог щодо усунення виявлених порушень податкового законодавства чи припинення операцій по розрахункових та інших рахунках, а також недопущення службових осіб державних податкових інспекцій до обстеження виробничих, складських, торговельних та інших приміщень підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування.

Адміністративна відповідальність за правопорушення - порушення законодавства про оподаткування та підприємницьку діяльність, передбачена пунктом 10 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (в редакції від 24 грудня 1993 року), настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до чинного законодавства кримінальної відповідальності. Зокрема, кримінальну відповідальність за порушення законодавства про оподаткування передбачено статтями 80-1 і 148-2 Кримінального кодексу України.

При провадженні в справах про адміністративні правопорушення - порушення законодавства про оподаткування і підприємницьку діяльність, їх розгляді, винесенні постанов за цими справами, здійсненні контролю за виконанням постанов про накладання адміністративних стягнень, передбачених пунктом 10 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" ( в редакції від 24 грудня 1993 року), начальники державних податкових інспекцій та їх заступники повинні керуватися згаданим Законом України про адміністративні правопорушення.

Факт здійснення адміністративного правопорушення - порушення законодавства про оподаткування чи підприємницьку діяльність встановлюється в процесі або за наслідками перевірки підприємства, установи, організації чи громадянина. Службові особи державних податкових інспекцій при встановленні на підприємствах, в установах, організаціях і у громадян фактів порушень, за які винні особи підлягають притягненню вказаними інспекціями до відповідальності, крім відображення цих фактів у актах перевірок, складають протокол про адміністративне правопорушення - порушення податкового законодавства (надалі протокол про адміністративне правопорушення). Протокол про адміністративне правопорушення слід складати у двох примірниках. Зміст протоколу повинен відповідати вимогам статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Протокол підписується службовою особою державної податкової інспекції, яка його склала, і особою, яка вчинила порушення податкового законодавства. При наявності свідків протокол може бути підписаний також ними.

У разі відмови особи, яка вчинила правопорушення, від підписання протоколу в ньому робиться запис про це. Відмова особи від підписання протоколу не є підставою для припинення розгляду справи. Особа, яка вчинила правопорушення, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до нього, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. При складанні протоколу порушникові роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що робиться відмітка у протоколі. Один примірник протоколу разом з актом перевірки і додатками до акта передається відповідно керівнику перевіреного підприємства, установи, організації або громадянину про що вчиняється запис на акті перевірки. Другий примірник протоколу не пізніше наступного дня після його складання реєструється в спеціальній книзі і разом з поясненням порушника (якщо такі наявні) і матеріалами перевірки подається для розгляду начальнику державної податкової інспекції чи його заступнику. Керівник державної податкової інспекції, якому передано протокол для розгляду, повинен на корінці протоколу вчинити підпис і проставити дату отримання протоколу.

Факти зайняття громадянами підприємницькою діяльністю без державної реєстрації чи спеціального дозволу (ліцензії), якщо його отримання передбачено законодавством, а також факти продажу товарів громадянами без придбання одноразових патентів або з порушенням терміну їх дії чи продажу ними товарів, не зазначених у деклараціях, можуть бути відображені безпосередньо в протоколах без складання акта.

Справа про адміністративне правопорушення - порушення податкового законодавства (надалі справа про адміністративне правопорушення) розглядається начальником державної податкової інспекції чи його заступником за місцем вчинення правопорушення (стаття 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Начальник державної податкової інспекції чи його заступник повинен розглянути справу про адміністративне правопорушення в п'ятнадцятиденний термін від дня одержання протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи (стаття 227 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справа може бути розглянута лише у випадках, коли є дані про своєчасне її повідомлення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

При підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення начальник державної податкової інспекції чи його заступник повинен з'ясувати такі питання (стаття 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення):

1) чи належить розгляд даної справи до його компетенції;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

3) чи повідомлено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце розгляду справи (наявність письмової повістки);

4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;

5) чи підлягає задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, її законних представників і адвоката.

Слід мати на увазі, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, точне вирішення її відповідно до законодавства, забезпечення виконання винесеної постанови, а також запобігання порушенням податкового законодавства, виховання громадян у дусі додержання законів.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, передбачених статтею 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема:

1) відсутності події та складу адміністративного правопорушення - порушення законодавства про оподаткування;

2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;

3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність, зокрема:

згідно зі статтею 15 Кодексу України про адміністративні правопорушення військовослужбовці та призвані на збори військовозобов'язані, особи рядового начальницького складу органів внутрішніх справ несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами, тому керівник державної податкової інспекції за фактами порушень податкового законодавства вказаними особами права накладати на них адміністративні стягнення не має.

Також не може бути притягнута до адміністративної відповідальності керівником державної податкової інспекції інша особа, на яку поширюється дія дисциплінарних статутів або спеціальних положень про дисципліну, в яких прямо передбачено, що такі особи несуть за вчинення адміністративних правопорушень дисциплінарну відповідальність. У таких випадках необхідно матеріали на вказаних осіб за виявленими фактами порушень податкового законодавства направляти керівникам відповідних органів для притягнення винних до дисциплінарної відповідальності.

4) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;

5) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення термінів, передбачених статтею 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме:

адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через два місяці від дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - два місяці від дня його виявлення. До перших відносяться правопорушення, які носять разовий характер (наприклад, несвоєчасне подання декларацій, розрахунків, аудиторських висновків, платіжних доручень на внесення платежів до бюджетів і державних цільових фондів тощо), а до триваючих правопорушень податкового законодавства - правопорушення, які протягом певного періоду (відсутність бухгалтерського обліку об'єктів оподаткування, ведення його з порушенням встановленого порядку, інші правопорушення, пов'язані з обчисленням податків, платежів і внесків, встановити які можна лише під час документальної перевірки на підставі первинних бухгалтерських документів);

б) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (службової особи) про накладання адміністративного стягнення або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також порушення за даним фактом кримінальної справи;

7) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

Якщо при розгляді справи начальник державної податкової інспекції чи його заступник прийде до висновку, що в порушенні податкового законодавства чи в порушенні громадянами порядку зайняття підприємницькою діяльністю є ознаки злочину, тобто за ці порушення передбачена законодавством кримінальна відповідальність, то матеріали за такими порушеннями необхідно передати прокурору чи органу попереднього слідства або дізнання (стаття 253 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

У разі відмови в порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи, але при наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено начальником державної податкової інспекції чи його заступником не пізніш як через місяць від дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або про її закриття.

Справи про адміністративні правопорушення повинні розглядатися з додержанням також вимог статей 279 і 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, керівник державної податкової інспекції, який розглядав справу, виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (службової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; викладення обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, прийняте по справі рішення.

Постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі та документи, а також вказівку про порядок і термін її оскарження.

По справі про адміністративне правопорушення чи порушення громадянами порядку зайняття підприємницькою діяльністю начальник державної податкової інспекції чи його заступник виносить постанову про накладання адміністративного стягнення (адміністративний штраф, конфіскація виготовленої продукції, знарядь виробництва і сировини чи без такої). Накладати інші види адміністративних стягнень, передбачені статтею 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівники державних податкових інспекцій не мають права.